хочу сюди!
 

MELANA

39 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 49-51 років

Замітки з міткою «животные»

Посміхніться! Вас знімають 2

       Про собачок було вчора  http://blog.i.ua/user/729788/2247167/?p=1#advA_advC_2247167_26472285  А сьогодні про котиків, які теж цікаві і чудернацькі. 

Котяка відпочивака  


Котяка під панду маскеряка



Котяка - потягака



Котяка в хату просяка



Котяки друзяки



Котяки відношення виясняки  (м.Самбір)



Котяка фундамент охраняка





Котяка в холодочку лежака і у квіточках гуляка





Котяка муміяка



Котяка сніговиміряка



Котяка з даху заглядака



Котяки їдяки (с.Поляна, Закарпаття)



Котяка під сніг маскеряка



Котяки весною гуляки



Котяка рекламодака



А тут майже по Пушкіну:
У лукоморья дуб зелёный;
Златая цепь на дубе том:
И днём и ночью кот учёный
Всё ходит по цепи кругом;
Идёт направо - песнь заводит,
Налево - сказку говорит....



А це прямо ілюстрація до загадки (правда це не котик, але вчора забула про цю фотку). Побачила це чудо в тролейбусі lol

Не гавкаєне кусаєа в будинок не пускає.



Посміхніться! Вас знімають

         Кожного разу знаходяться цікаві кадри. Фоткаю і відкладаю у шухлядку. І от назбиралось вже на невеличку підборочку. Дивіться і посміхніться. Гарного осіннього настрою! podmig

Собака на базарі скупляка  (місто Дніпро)


Собака продавака  (місто Дніпро)



Собака дорогу охраняка (місто Черкаси)



Собака пізно гуляка (місто Дніпро)



Собака позіхака (місто Дніпро, Сухачівка)



Собака на пляжу хазяйку виглядака  (місто Дніпро, Сухачівка)



Собака оп"яняка  (місто Умань)



Собака на заправці лежака  (місто Черкаси)





Собака біля води гуляка  (с.Шевченківка, Магдалинвський район, Дніпропетровська обл.)



Собака тихо спляка  (с.Шевченківка, Магдалинвський район, Дніпропетровська обл.)



Собака їжу просяка  (місто Добромиль, Львівська область)


Дика природа...

Гарно на вихідних побувати на природі...

Жевательный инцидент


Жевательный инцидент: когда собаке нравится вкус вашего нового Porsche 

Домашние питомцы порой могут преподнести неприятные сюрпризы. Причем, от них может пострадать не только мебель или обувь, например, но и дорогой спорткар Porsche 911 Turbo S. 
Нет, речь не идет о поврежденном салоне автомобиля. От действий собаки пострадал кузов Порше 911 Турбо. Если точнее, то сильно досталось задним крылу и бамперу, причем видно, что песик «работал» долго и активно. 
Впрочем, владелец Порше не унывает и уже придумал решение проблемы. Фото поврежденного кузова выставил основатель калифорнийской тюнинг-студии Sharkwerks и сообщил, что ему заказали обвес Widebody для авто. Расширители арок прикроют все эти повреждения.



Шкодливе порося

      Ну що ж, продовжую розказні про своє сільське життя. podmig
Пройшло трохи менше року з того часу як ми стали жити в селі. Настала весна. І як годиться, для того, щоб забезпечити себе на Різдво сальцем, м"ясцем і ковбасками, в селі заводять поросятко. То ж і ми, як порядні селяни, завели собі маленьке бісенятко devil . Нє, ну спочатку воно було мілоє созданіє. До речі коли вони малесенькі, ще п"ють мамкине молочко, вони дуже гарні, наче маленькі дітки.



       А от коли поросятко підростає, ото вже починається веселе життя.
Так як господарство у нас було ще на початку становлєнія, треба було все сооружать самим. Отже для нашого дивного поросятка була зроблена, так би мовити, літня загорожа. Висота загорожі прикинута на глаз, з приблизних розрахунків, щоб пітомєц не міг її подолати.  
       І пашло-паєхало, як у пісенці співається: мьі его кормили, мьі его поили, на ноги поставили..... А воно, мале гаденятко, підросло, почало ставати на задні лапи і виглядати, особливо коли вже підходив час кормлєнія. 


       І от в один чудовий деньок, коли я мирно займалась консервацією, мабуть на нюх прийшло це чудо і тихенько заглядає у двері віранди cat omg.  Уявляєте umnik Що робити я навіть не уявляла, єдине розуміла, що не можна робити рєзкіх двіженій, щоб не спугнуть звєря chih. Воно подивилось на мене, зацінило мій спокій і зрозумівши, що загрози немає
переступило поріг і стало нюхати і наближатись до мене. Ну і так мені повезло, що я його тут же зловила. Тут звичайно почався визг і невдоволення, але ж..... Закинула я його в загородку, видала внепланову порцію їжі, щоб воно на деякий час покинуло думки про побєг umnik
      Увечері, по всьому периметру загорожі було набито ще по одній дошці уверх. Але як потім з"ясувалось, нам дістався знатний стрибун Бубка prey  І на цій втечі із Шоушенка діло не закінчилось, а навіть усугубилось. Через пару тижнів гукає мене сусідка і питає: чи то не ваше поросятко бігає по толоці навпроти дворів?  
Я до загорожі - тю-тю, нашого парня немає, значить то наш гайнув на свободу. Пішла я його ловити, з горем пополам, загнала у двір, прижала у кутку і зловила. Сердита як пантера занесла його у загорожу, знову, як ви вже зрозуміли, додаткова порція їдла... І знову ввечері новий ряд досок уверх, щоб Бубка не взяв бар"єр.


        Ви подумали, що на цьому був кінець історії і ми благополучно чекали Різдва? А нєт ужкі....
       Знову пройшло десь біля пари тижнів. Йду я з роботи і бачу картіну Рєпіна: на толоці, навпроти двору, стоїть мілєнькоє созданіє і з апетитом, похрюкуючи,  їсть травичку



      Сказати що я розстроїлась - нічого не сказати. Свіжий ще в пам"яті був марафон по толоці двохнедільної давнини  tears І знаючи, що означає ловити строптиве порося, у мене просто опустились руки і майже підкосились ноги. В голові пролітали думки: як зловлю - заріжемо не дожидаючись свят... не буду його ловити, нехай йде куди хоче.... а як же його не ловити, то ж добро пропаде, все ж таки вже з місяць його кормимо....А цей гадьониш час від часу піднімав голову і нагло і їхидно дивився на мене



    Пішла я в хату, заплакала від розпачу, а потім зібрала волю в кулак, переодяглась і пішла ловити олімпійського чемпіона з троєбор"я sila
    Бігала я по толоці, намагаючись загнати його у двір, як минулого разу. А воно ні в яку. Добігає до воріт і мельк в сторону. А-а-а-а думаю, хитрий, знає що того разу погоня скінчилась арештом.... В общому зловила я його. 


Чесно, хотілось там на місті задушити його beat  але ж несу до загорожі. І що я бачу? omg  

Наш Бубка сидить спокійно в своїй загорожі cat із замурзаним писком і з нєдоумєнієм дивиться на гостєй lol

У мене ступор parik Що це? Марево? Прикол? Кого тоді я ловила? І що тепер з цим чудом робити? Чи у мене вже двоїться?



       Пішла я до сушарника (така була у нас халабудка для кукурудзи) і закрила туди новопрібившего товаріща. Нехай посидить, віддихається. А тим часом щось з"ясується. А сама навіть пораділа за нашого стрибуна, що він таки покинув думки про взяття бар"єру.
       Скажу я вам, довго чекати не прийшлось. Десь через годину гукає мене сусідка і питає чи не бачила я малого поросяти help   Ну звичайно я бачила, та ще й сЮрпАЙз, я його навіть зловила umnik lol  Пішли ми з нею до сушарника на опознаніє. І товарісч був повернутий на місце своєї постійної дислокації. 
       А ми вже в спокої дочекались Різдва moroz 
Чудового настрою, друзі! podmig cvetok  



П.С. Всі фото не мої 



В мірє животних

      Ми в Цедулках захопились рослинами, бо вони ближчі до нас.
І навіть, як показує практика, їх можна в нєсмєтном колічєстве виростити на балконі, лоджиї, вікнах. Це цікаво, приємно і маєш віддачу від своєї вкладеної праці і любові.
       Але наша Муха-ха-ха написала Про співтовариство:
Замітки про сапки й грядки, садівництво й будівництво, про бджоли й помідори, про мурахи й різні бляхи, про паркани й таракани, про картоплю і коноплі, про розсаду й колорадів, про квочку й грибочки, про соління й самогоноваріння, про смішне і грішне, про вино і про квас та про нас і про вас umnik

То ж згадалась мені моя молодість і захотілось розповісти про живність podmig
А саме про курей і різні історії з цим пов"язані. zombobox

Проживши з народження в місті, доля мене закинула у село. Тодішнє село мабуть відрізнялось від теперішнього. Все-таки там було багато куди підти на роботу, молоді було не мало. Взагалі цікаво було. Все нове, інакше.
      Отже заселились ми в будинок і звичайно сусідські бабусі стали ходити й поглядати хто тепер їхні сусіди. Та й не просто поглядати, а навіть познайомитись, розпитати що і як... Так ми потоваришували з ними. А з однією аж добре здружились. Пройшло десь біля двох тижнів нашого там життя і моя бабуся-подружка запропонувала мені квочку на прокат (так би мовити) cat lol
       Бо як вона мені сказала, що квочки то цінність у селі і віддати її назавжди вона не може. 
       "Нате вам квочку з яйцями. Вона вам висидить, виходить курчат, а тоді віддасте її назад, а вам залишаться курочки. Бо у мене в цьому році вже достатньо вилупилось курчат, а тут знову квочка заквохтала, не хочу її мочити, щоб не перестала бути квочкою"
        Уявіть собі цей монолог. Для мене, міської жительки, це було цікаво чути, але дивно. У однієї моєї бабусі було штук 7 курей, але подробиць про квочок я не чула, бо у неї їх не було.
      Звичайно я відмовлятись не стала. Уважно розпитала що з нею робити і пішла забирати тимчасову пітоміцу з усім приданим (здається 17 штук яєць) lol



       Квочечка була порядною і спокійною. Тихенько сиділа у гніздечку, лише раз на добу виходила по нуждє і поїсти, попити.



    Як і годиться через 21 день свого сидіння у неї почали лупитись діти. Вона дочекалась коли всі які могли вилупляться і стала їх водити і вчити уму разуму. Мені було дуже цікаво спостерігати за цим сімейством. 




І десь через місяця півтора, в один з вечорів я бачу, що діти залишились самі, а мамка десь ділась. Я дуже хвилювалась, бо ж за домовленістю "Корова рижая одна" (с) ))) брали ми її в оренду і треба віддавати, а тут її не стало. Що я скажу своїй бабусі-подружці? Робити нічого, йду на другий день сумна з повинною головою до бабусі і розповідаю, що квочка десь зникла prostite . А бабуся сміється і каже: "не сумуй, не переживай, вона вчора ввечері сама прийшла додому." Фух! Як камінь з душі знявся lol
      Стали наші курчата підростать, в загальній кількості їх залишилось 11 душ. Поки маленькі їх не було видно хто з них хто. А коли підросли, навіть бабуся була в шоці, бо з тих 11 - 4 були курочки, а 7 півні omg.



     Ну що з цього приводу сказати? Те що вони між собою бились, щоб захопити верховну владу - то були квіточки. 




      
      А ягідки то - бідні наші кури tears Ті змеї гориничі півні, як підросли, не давали їм проходу. Кури навіть ховались від них у кущах. А якщо приходилось вийти поїсти або перебігти з кушів у кущі, на одну бідну курицю стояла черга з трьох-чотирьох півнів whosthat nevizhu І кури зранку навіть боялись виходити з курятника. 



     То прийшлось тих терористів недоростків різати раніше часу moroz щоб не замордували курочок cat 
     От така Вам казочка, а мені бубликів в"язочка lol

П.С. Як захочете почитати ще чогось подібного, пишіть ;)

      
       

Малые новости ПОХа от 2 мая 2018-го.

Настоящим докладываюzombobox:
 Что ЭТО  не я накладывалprostite

  

Это просто  четвероногие братья наши меньшие не знают иноСРАных языков
 и ненавидят "рекламу в ленте на главной"..


 ...С молчаливого попустительства  "админов", 
которые сурово дышат в озон перегаром 1-ГО МАЯ, 
держа  в трясущейся руке поводок 
беспощадного дорожного четвероногого асфальтного юзераpopa

Всем хорошего дня , отличного рабочего настроения(c)cvetok

___________________________________________________
p.s./следующая местная новость будет про отсутствие ебакиomg tost

Зачарований собака...


Зачарований собака, або кохання з першого погляду.

Индюкофобия

#TanyaAdams
О селе.

Детские воспоминания клочковаты, они кусками, фрагментами. 
Но эта поездка мне запомнилась оптом, вся. 
В общем когда мне было лет 6, отвезли меня летом к родне в село Балясне, Диканьського района, под Полтавой.
Городское дитё первый раз в жизни увидело, что люди иногда живут в низеньких таких домах, с воротами, с сараями.
Сверху не скачут два брата-акробата, за стеной соседка Света не рассказывает как день прошел, и не слышно скрипичных запилов неистово репетирующей на пятом этаже Сонечки.
Поля, ставочки с ивами, горизонт опять-же был удивителен хотя бы тем, что он был.
Первым делом меня покусал индюк.
Патамушта нельзя просто сказать маленькой любопытной девочке « Не ходи на поле с маком». Нужно объяснить причину. Мне не объяснили, и я конечно пошла. Любой бы пошел.
А там здоровенная пупырчатая тварь пасла своих этих индюшат и основной целью её жизни было убить всё живое. Ну и плюс мне страшно захотелось этого самого индюшонка зажмякать. 
Индюшиха заметила мои маневры. Трудно было не заметить, я ж волала как юный гиббон «ааааа, идите ко мне, птттички!»
Тварь включила режим «Алярм!», надувшись увеличила свои размеры вдвое и пошла в атаку, клокоча и булькая. Но мариупольские дети так просто не сдаются. Мне нужен был этот чёртов индюшонок.

- Я человек и звучу гордо!- подумала Таня
- Да хрен тебе во всю ширину...- подумал индюк.

Тварь добавила опцию «растопырить крылья», потом поставила свою зловещую морду параллельно земле и устроила мне фронтальный таран. 
Тут я, конечно, ничего не могла противопоставить этой святой материнской ярости…И когда моя улепётывающая жопа маленько замешкалась у калитки, злобная тварь таки настигла цель.
Было очень унизительно, да. Пострадавший гонор, недосягаемый мак, который можно было вытрушивать в рот прям из коробочки, и манящие пушистые нежмяканные индюшата – вот, что стало первым мои разочарованием.
Ну и плюсом пожизненная индюкофобия.
Потом меня уронила корова Майка.
Коровы- это такие… они как собаки, только сильно больше. У них тоже круглые и томные карие глаза, хвост есть и рога ещё. 
Тётя Тоня из коровы добывала молоко. Я терпеливо ждала в сторонке с большой металлической кружкой, пока корова иссякнет, чтобы получить последнее из вымени молочко. По легендам- самое нажористое. А в хлеву жили стрижи. У нас, на первом этаже девятиэтажки, никаких стрижей не было. А молоко мы добывали из бутылок и бидончиков.
Ну так вот. Я залезла на забор (поди знай- зачем) и сидела себе на нём. Никого не трогала вообще. А по улице шли коровы. 
Там у них так принято было, каждый двор по очереди собирал всех коров по улице и пас. А вечером раздавал их обратно. Это называлось «череда». 
Коровы шли табуном, и каждая спокойно и привычно заходила в свой двор. 
Рыжая Майка повернулась, хлопнула своими унылыми глазами и заметила на заборе меня. Этой рабыне привычек показалось неуместным наличие человеческого детёныша на заборе. Она сказала «уууу!» и пошла прям на меня.
Наученная схваткой с индюшихой, я без сомнений самостоятельно слетела с забора, ободрав ладошки, но не дала ни одного шанса себя унизительно покусать. Или что там эти коровы делают с маленькими девочками. 
Потом меня мазали зелёнкой и наверное думали, что родители меня обратно не примут, такую униженную, покоцанную и зелёную.
Но мечта пощупать экзотическую животную меня не покидала.
Следующей целью стали цыплята. Их мамки, курицы, они были мелкие ссыкоты, в отличие от могучих валькирий- индюших. Курицы не защищали своих, а тупо улепётывали в другую сторону и зачем-то орали.
Поэтому я принялась ловить цыплят. Не таких маленьких пушистых комочков мимими, а вот этих, всклокоченных голенастых тинэйджеров.
Надо отдать им должное, бегали они быстро, петляли, просачивались в щели. Достойные оппоненты. 
Но обидеть Таню может каждый, не каждый может убежать. И я заприметила не очень проворного курёнка. Кароч, он попал. Я его, бедолагу, гоняла, пока не устала в дым. По итогу, курёнок заскочил в свинарник, к свыням. 
Свыни…Это такие…они как собаки, только сильно больше и горизонтальные, без рогов.
Свыни плавали по ноздри в багне с соломой какой-то, уркали о своём, им было клёво. 
Но не всё коту масленица. 
Сначала по ним проскакал запыхавшийся курёнок, и вывалив язык на плечо, затихарился в углу. Свыни открыли один глаз. Событие же. 
И я была бы не я, если бы меня остановило какое-то багно и какие-то эти …собаки горизонтальные. Мы, рейверы, в жизни такого видали!(с)
И Таня лезет через оградку, к свиням. Свыни запаслись попкорном и перестали уркать. 
Вобщем, спотыкаясь через свыней, ползая по ним и между ними, по уши в говне и соломе, я таки поймала свою долгожданную курицу. И придумывая ей подходящее имя, с занятыми руками я полезла обратно, на свет.
А на свету меня увидели люди. Они ржали минут 15 и звали соседей посмотреть. А у меня чесалось всё тело от этого свинячего рая, слезился глаз, но я гордо сжимала свой трофей и думала «Выкусите!»
Потом меня мыли из шланга, прям во дворе. Принюхивались и снова мыли. 
Они уже точно знали, что назад меня родители не примут.
В общем, за то время, проведённое в Балясном, я стала круче любых гор. И мои мариупольские друганы, бледные городские немощи, пороху не нюхавшие, слушали меня взахлёб.
Я видела жЫзнь и я ела эту жЫзнь немытой ложкой! 
У меня появились щёки, первые боевые шрамы, навоз под ногтями и неубиваемая уверенность в себе. 
Ну и конечно индюкофобия.

японский карп,нисикигои,садовый водоем,купить карпы кои,рыбки

Японский карп - упрямая рыба, преодолевающая бурное течение водопада, - символизирует духовную победу над собой и физическую победу над встречающимися преградами.
Япония - это не только дзэн и мудрое спокойствие, достигать нирваны можно и активно - в бою без правил и оружия. 

В Японии, легенда есть !

Карп, поднявшийся по водопаду.
Становится Драконом, но трудна,
Дорога вверх и велика награда !

Каждый из нас, сам выбирает путь,
Кто-то смиренно ждёт и молится о чуде.
А кто-то с места встал, собрался в путь,
Хоть знает, нелегко в дороге будет.

Но тот, кто сердцем смел и духом чист,
Всегда достигнет, выбранной он цели.
Пусть его путь и долог и тернист,
Его награда, ждёт его в конце.

И карп, поднявшись вверх, по водопаду,
Вдруг, покрывается драконьей чешуёй.
Он, сам смог изменить свою природу,
В пути к вершине, он прошёл огонь и воду...



 В мире людей аналогичным событием считалась успешная сдача государственных экзаменов и получение чиновничьего ранга. 
На традиционных японских и китайских картинах изображается изогнувшийся в прыжке карп, голова которого уже превратилась в драконью.
Этот символ приносит молодым людям успех в учебе и карьере. 



Название КОИ происходит из японского языка и означает дословно«карп».слово«нисикигои»,что в переводе с японского означало«парчовый карп».

 Парчовые карпы или КОИ,считаются одними из самых загадочных рыб на Земле.
Декоративный пруд с карпами кои
.
 Декоративное рыбоводство,базирующееся на создании прудов и бассейнов как элементов ландшафтного дизайна.

Содержание в садовых прудах рыб,карпов кои и золотых рыбок.
карпов кои содержат в аквариумах ресторанов для созерцания и создания уюта посетителей.
Лучше всего,чтобы пруд был не менее 500 литров в объеме. если рыба выросла и слишком большая для вашего прудика,вам следует либо поменять ее на более маленьких рыб либо расширить пруд или аквариум.
Популярность карпов кои вызвана тем,что это один из самых необычных видов рыб,необычайно красивых,которые легко приручаются,узнают своих хозяев и послушно подплывают для кормежки и даже дают себя поглаживать.

Важно обратить внимание и ознакомится с правилами содержания и кормления карпов кои.
Важно знать,сколько рыб вы держите относительного того,сколько воды у вас в пруду.
Качество воды является наиболее важным фактором в уходе кои.
карпы кои хорошо переносят холодную воду и их можно оставлять на улице в зимнее время.
минимальная глубина для любого пруда кои.

На цену влияет множество факторов (класс, качество, размер, возраст, раскраска).
критерии качества для карпов:
Tosai(тосай)-до 1 года(однолетние), 
Nisai(нисай)-двухлетние,
Sansai(сансай)-трехлетние,
Yonsai(йонсай)-четырехлетние,
Gosai(госай)-пятилетние.
классы карпов кои:
Асаги, Шусуи, Бекко, Хикаримойо моно, Госики, Кавари моно, Кингинрин, Кохаку, Коромо,Огон, Шова санке,Таишо санке, Уцури моно,Танчо, Кумонрю, Дойцу-гои.
карпы кои качество и строение:
форма головы, форма туловища, форма и строение плавников, общая пропорциональность, текстура кожи, качество узоров, четкость краев узора, яркость цвета, движение рыбы в водоеме.

Карпы Кои импорт с Японии,
Карпы Кои вырощенные в Украине.

Очень важно правильное кормление карпов кои !

Специальный оригинальный корм для карпов кои:
JPD, Япония, оригинал, упаковка фирменная 5,10,15 кг.,гранулы плавающие 3,4,5 мм.для цвета и питания.

COPPENS,Голландия,оригинал,упаковка фирменная 15 кг.,
гранулы плавающие 2,3,4,5 мм., для питания и цвета.


Водные растения для водоема с карпами кои.
Немфии, цветные кувшинки, водный гиацинт, камыш, лотос, ирис, осока, кубышки, водяные лилии.
Растения в садовом пруду отлично дополнят красоту дизайна участка и будут выполнять функцию 
БИО-БАЛАНСА водоема с рыбками.



Предлагаем Вам детальней получить все информацию о Садовых прудах с Карпами Кои на нашем сайте.
Мы всегда готовы вас правильно проконсультировать о правилах содержания и кормления цветных карпов кои летом и зимой.
+38(067)465-69-44 (воцап,вайбер,телеграм).Сергей.
Японские Карпы Кои.