В мірє животних

Ми в Цедулках захопились рослинами, бо вони ближчі до нас.

І навіть, як показує практика, їх можна в нєсмєтном колічєстве виростити на балконі, лоджиї, вікнах. Це цікаво, приємно і маєш віддачу від своєї вкладеної праці і любові.

Але наша Муха-ха-ха написала Про співтовариство:

Замітки про сапки й грядки, садівництво й будівництво, про бджоли й помідори, про мурахи й різні бляхи, про паркани й таракани, про картоплю і коноплі, про розсаду й колорадів, про квочку й грибочки, про соління й самогоноваріння, про смішне і грішне, про вино і про квас та про нас і про вас

То ж згадалась мені моя молодість і захотілось розповісти про живність podmig

А саме про курей і різні історії з цим пов"язані. zombobox

Проживши з народження в місті, доля мене закинула у село. Тодішнє село мабуть відрізнялось від теперішнього. Все-таки там було багато куди підти на роботу, молоді було не мало. Взагалі цікаво було. Все нове, інакше.

Отже заселились ми в будинок і звичайно сусідські бабусі стали ходити й поглядати хто тепер їхні сусіди. Та й не просто поглядати, а навіть познайомитись, розпитати що і як... Так ми потоваришували з ними. А з однією аж добре здружились. Пройшло десь біля двох тижнів нашого там життя і моя бабуся-подружка запропонувала мені квочку на прокат (так би мовити) cat

Бо як вона мені сказала, що квочки то цінність у селі і віддати її назавжди вона не може.

"Нате вам квочку з яйцями. Вона вам висидить, виходить курчат, а тоді віддасте її назад, а вам залишаться курочки. Бо у мене в цьому році вже достатньо вилупилось курчат, а тут знову квочка заквохтала, не хочу її мочити, щоб не перестала бути квочкою"

Уявіть собі цей монолог. Для мене, міської жительки, це було цікаво чути, але дивно. У однієї моєї бабусі було штук 7 курей, але подробиць про квочок я не чула, бо у неї їх не було.

Звичайно я відмовлятись не стала. Уважно розпитала що з нею робити і пішла забирати тимчасову пітоміцу з усім приданим (здається 17 штук яєць) lol

Квочечка була порядною і спокійною. Тихенько сиділа у гніздечку, лише раз на добу виходила по нуждє і поїсти, попити.

Як і годиться через 21 день свого сидіння у неї почали лупитись діти. Вона дочекалась коли всі які могли вилупляться і стала їх водити і вчити уму разуму. Мені було дуже цікаво спостерігати за цим сімейством.

І десь через місяця півтора, в один з вечорів я бачу, що діти залишились самі, а мамка десь ділась. Я дуже хвилювалась, бо ж за домовленістю "Корова рижая одна" (с) ))) брали ми її в оренду і треба віддавати, а тут її не стало. Що я скажу своїй бабусі-подружці? Робити нічого, йду на другий день сумна з повинною головою до бабусі і розповідаю, що квочка десь зникла prostite

. А бабуся сміється і каже: "не сумуй, не переживай, вона вчора ввечері сама прийшла додому." Фух! Як камінь з душі знявся lol

Стали наші курчата підростать, в загальній кількості їх залишилось 11 душ. Поки маленькі їх не було видно хто з них хто. А коли підросли, навіть бабуся була в шоці, бо з тих 11 - 4 були курочки, а 7 півні omg

Ну що з цього приводу сказати? Те що вони між собою бились, щоб захопити верховну владу - то були квіточки.

А ягідки то - бідні наші кури tears

Ті змеї гориничі півні, як підросли, не давали їм проходу. Кури навіть ховались від них у кущах. А якщо приходилось вийти поїсти або перебігти з кушів у кущі, на одну бідну курицю стояла черга з трьох-чотирьох півнів whosthat

І кури зранку навіть боялись виходити з курятника.

То прийшлось тих терористів недоростків різати раніше часу moroz

щоб не замордували курочок cat

От така Вам казочка, а мені бубликів в"язочка lol

П.С. Як захочете почитати ще чогось подібного, пишіть ;)

Коментарі

ranok_v_misti

122.08.18, 15:59

щас би супчика з молодим півником ммм

Апрель_ка

222.08.18, 15:59

гарна історія
дитинство згадала, як я плакала над свинею, яку я любила а її потім на шкварки пустили

disu

322.08.18, 16:11

пышу - пышы щэ

Каре

422.08.18, 16:13Відповідь на 1 від ranok_v_misti

522.08.18, 16:15Відповідь на 2 від Апрель_ка

гарна історія
дитинство згадала, як я плакала над свинею, яку я любила а її потім на шкварки пустилиа ми намагались не починати в них влюбляться бо вуха засмажені любили гризти
а от кроликів дуже жалко було