хочу сюда!
 

Мари

35 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «село»

Многие у меня спрашивают на счет дачи..

Многие у меня спрашивают на счет дачи..☝🤔 Почему, зайдя на мою страничку, возникает этот странный вопрос?)😂😊 Вы много нашли у меня фоток с города?)😅😊 Думаю, это явление редкое.)) Ребята, дачи у меня не было и нет. Я со своего рождения живу в селе и в город даже и не рвусь, мне он не интересен. У меня свой дом, огород и хазяйство. В городе я бываю на: выставках, ярмарках, в парках и красивых местах на природе. Или же, могу поехать в другой город, например - во Львов, на недельку. За это время я его обойду вдоль и поперёк. Потому что, как-то ехать в другой город для того чтобы просидеть в отеле "люкс" ну вообще не впечатляет. Смысл такого отеля, если я рано утром ушла с него и поздно вечером пришла без задних ног?))😂😊 Ну и, даже, просмотрев много моих фото, будет видно, что города там нет. Обратите внимание, практически везде природа, без высоких домов, без куч всяких машин и толп людей, которые вечно куда-то злые и замучаные спешат.)))

Можно жить и в селе, все уметь, и выглядеть прекрасно!))))
И отдыхать не хуже, чем в городе!)))))











































Земельна іконографіка мораторію











Богдан Гордасевич: Особисто я маю тільки невеличкий город, який не можу оформити у власність, бо не маю коштів навіть на офіційні податки, а це мізерні гроші у порівнянні з неофіційними. Водночас як журналіст я багато раз був присутнім на засіданнях рад різних рівнім, де цілком законно роздавали землю, нашу комунальну і державну землю в приватну власність! Безоплатно! Або за мізерною ціною, начебто ринковою з аукціонів, при відсутності ринку землі!
Моя думка така: місцева і немісцева плутократія з чиновництва і депкорпусу прикриваючись мораторієм на продаж землі приватизують таємно землі, а тоді відмінять мораторій і продадуть в тридорого свої землі тим же іноземцям, від скупівлі якими начебто і убезпечує наявний мораторій зі забороною продажу землі будь-кому в Україні.

Просто зима.


Моє буття, мої розваги, моє село, моє життя.

Солодкий сон до забуття і до самотності зневага

Я є, така, яка вже є, і це, мабуть уже до краю…

Що буде завтра, ще не знаю, сьогодні ж, все у мене є.


Церквушка в селе.


                    



                       Как было раньше, как было встарь?
                       В своих былинах не соврёт народ,
                       Каков был поп, таков был и звонарь,
                       И в храме был такой же и приход...


                       Коль забулдыга-батюшка с утра,
                       К бутылке с брагой приложил свой перст,
                       Звучат вразброд тогда колокола,
                       И на спине блестит поповский крест.


                       Гопак звонарь с похмелья станцевал,
                       К заутреней звал песней Арлекино,
                       Пузатый поп Евдоху целовал,
                       Хоть голяком он выглядел брезгливо.


                       Гоняла попадья ухватом дьяка,
                       Другой дьячок на сливу вдруг полез,
                       И рыжий кот, как видно забияка,
                       Орал на пса и бил его, подлец.


                        А возле храма всякий нищий сброд,
                        Пропойцы, синеглазки, фантомасы,
                        Словно артисты строили гримасы,
                        Разжалобить чтоб верующий народ.


                        Стоит церквушка посреди села,
                        Не часто службы в храме происходят,
                        Звонарь и поп с бутылкой дружбу водят,
                        И забывают важные дела.



                        

Снітинська сільська рада

Сайт Снітинської сільської ради розпочав свою роботу в мережі інтернет і запрошує всіх завітати на сторінки офіційного порталу.
Звертаємо Вашу увагу на те, що сайт Снітинська сільська рада створено саме для Вас. Він допоможе Вам дізнатись інформацію про життя громади, проблеми, про досягнення Ваших дітей, сусідів. А нам - висвітлювати роботу сільської ради, знайомити Вас із рішенням депутатського корпусу та виконавчого комітету.
Ви можете звертатись безпосередньо до голови, секретаря та спеціалістів сільської ради з будь-якими своїми проблемами, скаргами, пропозиціями.
Всі ми щиро сподіваємось, що наш сайт стане для Вас корисним та цікавим! Сподіваємось, що мешканці міста Лубни та Лубенського району будуть відвідувати сайт Снітинської сільської ради та отримають всю необхідну інформацію.

Михнівська сільська рада

Сайт Михнівської сільської ради розпочав свою роботу і запрошує всіх бажаючих завітати на сторінки офіційного порталу.
Будемо раді вітати Вас на офіційному сайті Михнівська сільська рада Лубенського району!
Сподіваємось, що цікавою для Вас буде оперативна інформація, яка не залишить нікого байдужим: про діяльність сільської ради, про економічні успіхи та соціальне життя, спортивні та розважальні заходи. За допомогою нашого сайту та безпосередньої участі жителів нашої громади ми прагнемо відродити села нашої сільської ради, щоб жилося в них комфортно і затишно. Відкрити кожному жителеві нашої громади нові можливості для творення і творчості, допомагати у вирішенні виникаючих проблем. Впевнена, що інформація, яка буде розміщена на сайті, допоможе краще пізнати наш рідний край, а діловим колам - чіткіше Я щиро вітаю всіх відвідувачів нашого сайту. Користуючись нагодою, я висловлюю велику вдячність всім виборцям, котрі віддали за мене свої голоси. Девізом моєї роботи є: «Творити добро людям, бути їх помічником, робити наші села кращими».
Летять роки у неспокійній круговерті буднів. Ніхто не знає, яким буде далеке чи зовсім близьке завтра михнівського краю. Але, якщо сьогодні з любо’ю обробляється нива, стають на весільний рушник молодята, народжуються янголи-діти, звучать мелодійні пісні – то, значить, є навіщо жити, і в цьому є найвища суть.

Казалось бы уединился.

Себе я многое простил,
Простят ли внуки , дети, мама.
Жену почти я позабыл,
Хотя любил и в этом драма.

Теперь отшельник, "взаперти"
Сижу и пью любой напиток.
Да только холодно внутри
И стало мне не до улыбок.

Казалось бы уединился.
Нет тех кто упрекал меня.
Но стимул жизни изменился.
В душе настала пустота.

Есть верный пес, он предан мне,
Я с ним, как с другом говорю.
Да только он молчит себе.
И с ним я ни когда не спорю.

Чи можливо почати фермерську діяльність з нуля....?!?

Абсолютно можливо, якщо нуль - це хоч якийсь двір, з хоч якоюсь хатою і хоча б 50 соток землі.

В моєму житті так склалося, що прийшлось зіткнутися з "безкоштовною онкологією".
Після того, чомусь, згадалося дитинство. Точніше, літо в селі.
От і вирішив - ну його.... той Київ, да і не вмісто ж їхати... який тоді сенс їхати з Києва?!?
Поїхав в стару хатку, подалі від Києва, що від бабусі залишилась.
Я не мав на меті ставати фермером.
Але, і жити в селі, і занедбати замлю - також не логічно.
Почалося все з того, Що гріх мати землю і купувати овочі та фрукти.
Вийшов пару раз на базар, побачив в яку ціну яйця.... прозрів... І вирішив, що кури, сильно мене не напряжуть.
І пішло поїхало.

Я не був впевнений, що я залишусь тут назавжди тому, вкладати особливих коштів не збирався.
З"явився спортивний інтерес: "А чи можливо те знуля, да те з нуля і т.д."
Щось розсадив, щось посадив, щось розвів, щось подарували, не викинеш.... і т.д.
Не очікувано і не гадано, когось пригостив, комусь показав і люди почали просити.... все більше і більше... так і почалось розширення.

Лінь - двигун прогресу.
Нажаль, навіть в селах.
Коли я почав реально тут жити і бачити, що навіть варення, вже самі для себе, закривають з крохмалом.... тушонку, з кістками.... а птицю, переважно, люблять бройлерську, що на хімії бистро виростає..... Тоді я зрозумів, чому люди просять продукти і доплачують за те, що там не буде забагато хімії.

Тому, в данній групі, буду ділитися, якщо комусь цікаво, початковим досвідом.
На який форум не заглять, кругом пишуть, що для життя в селі потрібна купа грошей.
То правда, але, якщо вони у Вас є. А якщо нема купи грошей, а все одно хочеться, то твердо і аргументовно можу сказати: "Це можливо"... Просто, піде більше часу.

Якщо, Ви маєте власний досвід такого починання - пишіть, діліться.
Якщо, Вам цікавий мій - запитуйте, поділюсь.

80%, 12 голосов

7%, 1 голос

13%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Где практичнее жить в наше время: в селе, или в городе?

Некоторые ответы и категоричные высказывания, на толкнули на размышление.

Говорю сразу и большими буквами: "ДАННЫЙ ПОСТ, НЕ СОЗДАН ДЛЯ ТОГО, ЧТО БЫ КОГО ТО УНИЗИТЬ И КОГО ТО ВОЗВЫСИТЬ. ПРОСТО РАЗМЫШЛЕНИЕ, В КОТОРОМ, ЛЮБОЙ АДЕКВАТ, МОЖЕТ ПРИНЯТЬ УЧАСТИЕ!!!".

Имея опыт проживания в мегаполисе и в селе, я могу сравнивать, на собственном опыте. 

Город.

Вроде как, комфорт, удобства, больше свободного времени, для так называемого, интеллектуального развития. Цивилизация, со всеми вытекающими: интернет скоростной, телевидение насыщенное, товары и услуги, точнее, ассортимент шире и т.д.

Село.

Минимум удобств, отсутствие свободного времени (если Вы конечно, не живете в селе как в городе - ни хрена не делая: ни пахая огород, ни заводя хозяйства и т.д.)... Отсутствие цивилизации, удобств, молодежи и т.д.

Теперь попробуем проанализировать:

На первый взгляд, выбор, очевиден. Но, на улице 21-й век, а он, дает свои преимущества:

  - Скоростной интернет, спутниковое телевидение, курьерская доставка с интернет магазинов - уже не проблема в любом селе

  - Уют и комфорт, тоже не проблема, мало того, обслуживание комфорта - на много дешевле чем в городе, но, создание этого комфорта - очень дорогое удовольствие (завести воду, гарячую воду, вывести туалет и ванную, и т.д.).

  - Как бы кто не говорил о том, где труд тяжелее, в селе, все таки, этот труд заберет много времени и сил. Особенно если Вы заведете живность, ей Вы не объясните, что хотите выходной, заболели или устали, а уж об отпуске, придется забыть (речь не идет о крупном фермерстве, где у Вас работает персонал. это совсем другая тема и к простому сельскому обывателю, она не относится, так как требует больших капиталовложений. Это уже не жизнь в селе, а бизнес).

  - несколько явных преимуществ, которые тяжело оспорить: 1) есть у Вас деньги или нет, голодными Вы не будете. 2) в отличии от городских властей, когда подавать воду и какую, когда начинать и заканчивать отопительный сезон - решаете только Вы.

  - Очень популярная тема: Образование. Модно говорить о том, что в городе, есть лицеи, курсы, колледжи и т.д. Если Вы собираетесь издеваться над ребенком, создавая из него гения - да. А если нет, то напомню, программа МОН - одна для всех. Что в лицее, что в школе, базовый уровень знаний, должен быть одинаков. В лицее, Вам дадут больше программу, а в сельской школе, ребенок лучше выучит базовую программу (5 детей в классе, волей или не волей, заставят учителя, чаще обращать внимание на ребенка). В конечном итоге, ЗНО, все будут писать одно и то же. Очень прошу, не писать абсурда о том, что много знаний - это полезно. позволю себе напомнить, что олимпиаду по информатике (год точно не помню) выиграл мальчик с забитого села. Когда его спросили, что он сделает с призовыми деньгами, он ответил: "куплю себе компьютер, я его не видел". Ребенок учится не тогда, когда лицей крутой, а когда учиться хочет. А все этому способствующее (скоростной интернет, связь и т.д.), при желании, в любом селе.

  - Еще одна актуальная тема: Работа. Имея руки, ноги, голову - малый бизнес открыт в любых отраслях и видах деятельности. Кто, все таки, от бизнеса далек, в наше время, основой многих профессий, является компьютер. Компьютер и интернет, как мы выяснили, в селе не проблема. Да и у меня, достаточно примеров людей, которые живут в селах и это им не мешает работать в компаниях: юристами, экономистами, бухгалтерами, программистами и т.д.

Вывод:

А вот выводы, хотелось бы почитать от читателей. Может я что то упустил, для полной картины. Давайте к выводу, придем вместе.

40%, 20 голосов

32%, 16 голосов

12%, 6 голосов

10%, 5 голосов

6%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Поездка в село

Фоток нет.
Все два дня, что была в селе,  принимали гостей. 
Было приятно, что приходили по следующей причине: Светуля приехала.
Чертовски приятно))
Хотя получилось практически как в анекдоте: "В Вашем алкоголе крови не обнаружено".

И спасибо Блаблакару за попутные машины. В этот раз забрали из дому и привезли в село под дом. Сегодня утром забрали из села прям из дому и доставили в Киев. На работе была даже чуточку раньше чем было нужно)))

п.с. сельхозработы частично выполнены. теперь могу приезжать еще в одно село по соседству)))))
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
предыдущая
следующая