Надкльована зірка із літа.


Неземним я його уявляла:
Загадковим, шляхетним, сумним...
В нетолочених травах шукала -
Не вдалося зустрітися з ним.

В небеса вище зорь я злітала, 
Там кохання бажала зустріти…
Подарунком на пам'ять зосталась
Лиш надкльована зірка із літа.

Після пошуків довгих здалася, 
Перестала я марити ним.
Та на глум, а чи, може, на щастя, 
Він постав - таким рідним... земним!

Лариса Журенкова

Вкрадена весна подруги із Криму

Я  забула  про  любу  весну
І  щасливим  дивуюся  людям.
Віднедавна  нема  в  мене  сну
І  спокою  ще  довго  не  буде.

Рідне  місто,  в  котрім  я  живу,
Не  назвуть  більш  ніколи  вкраїнським.
Потолочено  свіжу  траву
Грубим  чоботом  сірим  чужинським.

І  під  сонцем,  де  предки  мої
Вкарбувались  в  аннали    навічно,
На  невільній  сьогодні  землі
Ходять  вільно  якісь  "чоловічки".

Я  не  знаю,  чи  сплю,  чи  живу,
А  думки  вже  затерла  до  дір...
Тільки  знаю,    що  землю  й  весну
Від  недавніх  украдено  пір.

Лариса Журенкова

А судді хто?


Лінійка будинків, побудованих прямо на пляжі Коблево.
Власники будинків -- судді.
https://11minut.kiev.ua/news/12306/


Летючий Голландець_2


   І знову сайт i.ua приніс повідомлення:
"День народження Lавина http://narod.i.ua/user/549617/,
   не забудьте поздоровити!"...

   Нагадало допис:  

   Невже знову "летючий голандець", бо пані Lавина
немає на цьому сайті вже 14 місяців...

Верба

   
       Володимир Лендич
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
72
предыдущая
следующая