друг или не друг?

      Зі входженням інтернету у свідомість людей, дуже змінюється і людська психологія. Іноді люди забувають, що вони вже повернулись в реальне життя і по інерції продовжують вести себе наче вони ще в інеті.
       Їду сьогодні в транспорті на роботу і спало на думку: ці всі люди не мої друзі,  а значить я можу їх ігнорувати... Ну от як би вони були друзями, то я би і вислухала їхнє звернення до мене, і відповіла б їм. А так, вибачте, шановні, поки не станете моїми друзями і не будете мені посміхатись, я вам не підкажу на якій зупинці вам слід вийти,  і не почую вашого питання "ви виходите на наступній" parik 
       А що, навіщо одягати маски? Треба ж бути чесними drink 

Пи.Си.Йа ні такайя, йа жду транвайя boyan 


      

Прививки для етики

      Прочитала замітку http://blog.i.ua/user/8312762/2242851/  а саме ось цю фразу "И вообще, я бы человека измеряла не в килограммах (ну о чём они могут рассказать!?)), а в душевностях каких-нибудь - душ/кг, так наверное)"  і згадала

      Каже колись мені мій малий: Чому деякі люди дозволяють собі не культурно поводитись? Чому вони не можуть нормально спілкуватись, не випендрюватись, не ображати, не принижувати інших, ставлячи себе вище всіх. От наприклад, їдеш у транспорті, а тобі у вухо хтось через губу з недовольством відповідає або запитує, як наче я винен, що його запхали в цю толкотню... 
        А тоді сидить і так мрійливо і задумливо розсуждає: от як би придумали такі прививки "Для етики поведінки", "Для поваги оточуючих", "Для порядної поведінки", "Для підвищення інтелекту", щоб їх робили людям і люди ставали кращими. umnik










Готуй сані влітку

      Дякуючи Марін http://blog.i.ua/community/6944/2243387/ , згадала, що вже пора подумати про весну. А вірніше про квіти, які садяться восени, щоб отримати їх цвітіння ранньою весною. Одні з цих ранніх пташок - Крокуси. Колись у мене росли різнокольорові Крокуси, але одного року була безсніжна і дуже морозна зима і вони пропали. Тепер у мене знову ростуть Крокуси на клумбі. Привезла я їх з Польщі, бо як і Марін не змогла встояти і не купити їх prostite lol  тим більше це як наче сувенір і зв"язок з гарними спогадами. Тоді я там ще купила і Тюльпани, і два сорта Нарцисів, і як би мене не відтягли звідти, то були б ще екземпляри. Хоча чесно - жалкую, що не купила ще  smutili  lol 
      Отже у мене вже два роки ростуть Крокуси сорту Blue Pearl - Голуба перлина. 




Але хочеться різнобарв"я. І я задумала зробити різнокольорові кущики. Щоб було весело і радісно. Коли на дворі ще досить прохолодно і навіть прогалинами лежить сніжок, із землі починають виглядати перші весняні квіточки.


 А ще хочеться посадити квіти у горщики. Тільки щоб вони росли не на підвіконні, а у дворі.










      І у мене виникло питання. Коли садити крокуси в горщики, щоб потім виставити їх на вулицю? Всюди знаходжу лише як зробити вигонку для вирощування на 8 березня, вирощувати їх у кімнаті. 
Як їх зберігати? Може хтось зустрічав або сам вирощував таким чином, поділіться, будь ласка, досвідом.

        А ще по ходу читання, та і раніше зустрічала, цікаву інформацію з приводу вирощування весняних квітів ярусами. Для того, щоб вони квітли по черзі. Наче так висаджують квіти в парку Кекенхоф у Нідерландах. І ось цікава ідея ярусної висадки у горщиках


 

   І про котика: звичайно ж ревізор перевіряє посадки  catlol


Чудового всим настрою! cvetok
 

            

А у нас народилось малятко ))

    Тільки нещодавно писала замітку як я була акушеркою lol  http://blog.i.ua/community/6944/2235863/   а тут на тобі, бачу якийсь горбик в землі, думала коріння, пройшло пару днів і що я бачу hypnosis  народилося маля cat


То вже в цьому році у мамки Клівії двоє малят


Третє вересня малята

     Не знаю хто як, а я люблю осінь. От просто люблю і все. За її терпкість повітря, за вранішню прохолоду, за особливий шелест листя, восени він інший, за різнобарв"я кольорів, та навіть за дощі... 

Осене, красунечко, осене чарівна

Осене, красунечко, осене чарівна,
Ти вдяглася в золото, наче та царівна.
Всі ми закохалися у пейзажі-диво.
Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!
Всюди барви осені теплі і чудові.
І ліси приваблюють різнокольорові.
А в повітрі пахощі із полів і саду,
Все з городів звезено, складено до ладу
У льохах, у засіках, в хаті і в сараї.
На столах у кожного пишні короваї.
Тож спасибі, осене, за дари чудові.
Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові.

Н.Красоткіна

А ось і фото. Звичайно це ще не осінь на своєму екваторі, але фото зроблено вчора 2 вересня 2018 року. І тут вже відчувається початок Осені. смт. Стеблів



Всім чудового осіннього настрою! cvetok

Осінь, осінь... зима на носі

      Хто прощається з літом, хто чекає осені, а ми готуємось до зимової сплячки. Настала пора викопувати цибулинки гладіолусів. То ж викопала, обстригла, намітила і відправила підсихати. 




Тут же і ревізор заявився



По ходу зробила ревизію з підсохшими і зів"ялими рослинками.
От дивлюсь, а Рудбекія мені і суха симпатична



А це Брюнетові діти і айстрочки




Лаванда вже пустила і підростила свої кучері






І на закуску смачного винограду від братика


Як Дніпро вшанувало день Прапора

       В день прапора 23 серпня в місті Дніпро було піднято найвищий прапор України. Ось мій фоторепортаж :)
     Свого часу в Дніпрі виникла ідея встановити найвищий державний прапор України, тим самим відзначивши, що обласний центр є містом-захисником, містом-форпостом для всієї країни. І от прапор замайорів над Дніпром. Прапор було піднято на флагштоку висотою 72 метри навпроти історичного музею в Дніпрі. Його виготовляли понад місяць: кілька рулонів тканини жовтого і синього кольору зшивали в єдине полотно площею більше двохсот квадратних метрів.(с)
       В день підняття прапору ми не були присутні, але на наступний день День Незалежності пішли до нашого прапора.
      І знаєте, головна суть не в тому, що прапор найвищий. Головна суть дійсно в тому, що Дніпро змогло зупинити і протистояти у 2014 році проти тиску нападників. Я дуже добре пам"ятаю ті часи, знаю як ми тримали місто під час Майдану, знаю як місто приймало поранених, як формувались добровольчі батальони, як лікарі жили в лікарнях, щоб не втрачати час на дорогу... дуже гірко і боляче згадувати, як кожного дня хоронили наших загиблих, проводжаючи їх в останню путь з центрального проспекту міста. 
      І тепер у самій вищій точці міста Дніпро, на цьому ж центральному проспекті, тепер вже Дмитра Яворницького майорить наш прапор. 
Перші два фото не мої




А це вже ми наближаючись до прапора хотіли скоріше його сфотографувати




       За проектом, навколо флагштоку облаштували зону відпочинку. Форму прапора, який розвивається вітром, віддзеркалюють шість лав. Кожна оздоблена гранітною стелою із сакраментальними знаками. Творча команда Музею українського живопису, яка працювала над тематичною наповнюваністю майданчика, виконала 12 символів у техніці гарячої художньої емалі.


Техніка відома у світі вже 4 тисячоліття. Вона універсальна: не боїться температурних перепадів, вологи й не вигоряє. Мистецький твір, виконаний за допомогою гарячої емалі, вічний, – розказав провідний науковий співробітник Музею Володимир Маліков. – Символи було обирати непросто, адже в українців немає якоїсь уніфікованої символіки. Однак ми віднайшли найкрасномовніші, які стануть своєрідним путівником Україною.

Серед символів – тризуб, писанка, вишиванка, половецькі баби, козацькі чайки. 






На стелах знайшлося місце козацьким образам та постаті Володимира-Хрестителя.




Історія Дніпропетровщини закодована у такому символі, як петриківський розпис. 


Звернулися митці й до місцевої пам’ятки, виконаної у стилі українського бароко – Троїцького собору в Новомосковську.


Закарбований у граніті й дитячий малюнок, який символізує привіт бійцям у зону АТО.


Аби прапор-рекордсмен було добре видно й вночі, його підсвічують вісім прожекторів. Світильники встановлені й по периметру майданчика.

Поряд теж все святково прикрашене прапорцями.

І на останок прапор на фоні чистого неба і сонця.

Хай нам яскраво світе сонце і якнайскоріше закінчиться війна! 


Начальник-підлеглий. Повага до себе

       Люди добрі! Багато хто скаржиться, що їх на роботі ображають, начальство дозволяє собі принижувати їх. А у мене питання: хто винен? А тепер моя відповідь: винні самі люди, які дозволяють до себе таке відношення. Причини цих дозволів є різні, але одна з них - боязнь.
      Невже не можна зрозуміти, що ти доросла людина і вправі сама приймати рішення як вчинити в тій чи іншій ситуації. Це твоє особисте життя і ти не зобов"язаний давати звіт начальнику про своє особисте життя поза робочого місця.
     Так до чого я це пишу. Дуже вразила історія однієї моєї знайомої. Вона гарна людина, гарна як працівник, але ж оця боязнь.....
     І власне сама історія:
Маша встроїлась на роботу на початку року. Ну те що обіцяли одні умови, а отримала трохи інше і не в кращу сторону, то одне. А друге те, що як з"ясувалось, в колективі досить не здорова атмосфера. І саме ця атмосфера йде від начальниці і її прибліжонних Табакі, які зрозуміло погодились на таку політику і вдало її підтримують, розводячи лицемір"я, плітки і клюють тих, на кого є негласна команда фас. Це в загальних обрисах ситуація.
      Отже, попрацювавши трохи більше пів року, Маша вирішує звільнитись, та ще й до того у неї змінились сімейні обставини. Пише вона заяву на звільнення і несе тимчасово виконуючій обов"язки, бо начальниця у відпустці.(це не спеціально, просто по датам так лягло). Заяву у неї прийняли з фейерверками емоцій, вплоть до того, що взагалі не хотіли приймати до виходу начальниці. Звичайно Машу зобов"язали відпрацьовувати 2 тижні. Перший з них її постійно покльовували і пощипували прибліжонниє, а на початку другого вийшла начальниця і з сердитим виглядом позвала її  до себе. Одразу з наїздом і звинуваченням виказала своє Фе, що типу, Маша їх підставляє тим, що звільняється. 
       А потім з суворим допитом каже: Почему вьі увольняетесь? Какая это причина?
       Маша: моя дочка вступила у ВНЗ на денне відділення, а у неї мала дитина  і мені треба їй допомогти бути з дитиною
       Начальниця: Диктуйте Ф.И.О. дочери, и ВУЗ, в который она поступила, я проверю правду ли вы мне говорите.
      Маша все їй диктує і починає виправдовуватись, а начальниця продовжує її стидити...
     Вже постфактум ми з Машою розмовляли, я запитувала чому вона не зупинила цю тираду звинувачень елементарним реченням: Це моє особисте життя і я не зобов"язана відповідати на ваші питання, тим більше давати дані про мою родину.
     Маша зі мною погодилась і в шоці, що так вчинала в той момент. Я її розумію, дуже часто люди не можуть встояти перед натиском подібних удавів.
     До Маші вже звільнилось 4 людини. Маша поділилась з деякими колегами цією розмовою і в цей же день ще одна людина віднесла заяву на звільнення.
     Пишу це для того, щоб сказати: Люди! Майте свою гідність. Поважайте себе! Не дозволяйте себе принижувати!   

Про козу Дерезу історія життя

        Розповім ще одну екстрім історію з сільського життя smile
        На другому році мого життя в селі, наші гарні приятелі подарували нам козенятко-кізочку. Вона була маленька, гарненька, без ріжок але з сережками. Ми з нею любили одна одну і жили дружньо. 

       Ця кізочка була розумна, порядна і майже не шкодлива. Вона дала нам два потомства, але потім трапився не гаразд і кізочки не стало unsmile
       А так як діти були ще малі і козине молоко їм було корисне, та і я вже звикла до такої господарки, то потім була ще одна кізка. Ця була більш менш нормальна, щоправда норовливіша за першу. Теж побула у нас пару років. А потім, коли я вже й не хотіла мати козу, знову навіщось завели. Але цього разу купили вже дорослу козу, та ще й з рогами і з не добрим поглядом. Так трапилось, що я не приймала участь в оглядинах і повіривши на слово про її молочність і кротість, її привели до нас.
         З першого ж дня, з першого погляду я зрозуміла, що з цією Дерезою у мене не вийде милих стосунків.
        Один її не добрий погляд говорив про те, що вона буде робити те, що захоче сама і ніхто їй не указ. Очі були якісь злі і наче вона дивилась і думала: ну ви у мене попляшете devil
        Чесно, навіть хотілось одразу повернути її назад до попередніх господарів. Але таки залишилось це створіння жити у нас.
         


          Шкоди від неї я дочекалась на першому тижні. Вона відірвалась і обгризла маленькі деревця. А всі хто тримав кіз одразу скажуть, що після такої обрізки-обгризки дереву капець. Може листки воно і буде гнати, а от з плодами нічого гарно не чекай. Я їй це простила і намагалась з нею подружитись, але вона все одно дивилась на мене не добрим поглядом.
         А саме найгірше було те, що ця коза постійно мене намагалась бити своїми великими рогами. Мені приходилось її доїти, а як тільки я нахиляюсь, або навіть просто підхожу до неї вона одразу нахиляє голову і намагаєтьмя мене стукнути. Вже навіть наставила мені синців. Як потім ми з"ясували, у минулих господарів її доїв чоловік, отже тому вона і не хотіла мене до себе підпускати. Короче я вже стала боятись йти до неї, ну звичайно нікому не сподобається чекати, що тебе будуть бити... Стала я бунтувати і жалітись чоловіку. А він каже: "то вона бачить, що ти її боїшся і тепер командує тобою. Візьми лозинку і трохи дай їй по задниці". Ну я собі і думаю: не піду ж я просто так її лупцювати, а як буде нагода провчу цю аферистку uhmylka
     Довго чекати не прийшлось. Пройшло три дні. Вихожу я у двір, а ця зміївна вже відірвалась і хазяйнує у садку. Я дістала лозину і йду до неї. А вона, побачивши ворожий наступ, зі своїм чортячим характером, звичайно ні крапельки не злякалась, а навпаки почала двигатись на зустріч devil .   

       А я думаю: повинна ж я їй в кінці кінців показати хто тут хазяйка beat Я відступати не збираюсь і зараз точно буде битва, в якій і вирішиться Ху із Ху  umnik
       Ну що? Підбігла вона до мене підтюпцем. Я її шморг, шморг по бокам куди дістала. А тю-тю... врагу нє сдайотся наш гордий Варяг. Вона наступає і відтісняє мене задкувати. Я знову намагаюсь наступати, знову шморг, шморг куди дістала. Дереза мекає під ніс і знову мене двигає. А далі почалась серьозна битва Титанів sila
         Дереза наче почала здавати позиції, відійшовши на декілька кроків назад. Я зраділа: О-о-о-о думаю я перемагаю. Ага, розмріялась....
Відійшовши, коза стала на задні ноги, піднявшись в устрашаючій стійці, очі її аж заблищали від ярості, вона видала зле і гучне Ме-е-е-е-е-е-е і наставивши рога ринулась на мене. 


       Я вже відбігла ще далі. Маневр повторився. І я бачу, що я стою біля фіртки. Тобто ця Наполеонівська наволочь з рогами намагалась мене вигнати з двору. І коли вже втретє коза наступила, я вискочила за двір і швидко зачинила калітку. Стою і міркую що ж робити далі?  А Дереза продовжує свої атаки з тим же напором, але тепер вже розганяється і б"ється рогами у калітку. А я стою як бідна сирота казанська. help  Коза захопила територію і вигнала мене на вулицю. Ну точна Дереза із казки.


І тут мені приходить гарна думка umnik  Коли коза вдаряється у калітку, вона зовсім не дивиться на мене. А у ней на шиї від ошийника тягнеться шматок цепка і на кінці величенький карабін. Я її зараз вхоплю за той цепок і накину карабін на штахетину забору і так я зупиню її напади і зможу зайти у двір. А коза почала заспокоюватись, але в даний момент мені це було як раз і непотрібно lol. Я почала знову її дражнити лозиною. Звичайно горда Наполеонівка цього не стерпіла і зловилась на мій тактичний хід. З другого разу я її вхопила і льогкім двіжєнієм рукі зачепила на штахетину. 
        У кози розширились зінниці, вона дьорнулась і зрозуміла, що не має свободи, видала мекання на подобі злого рика і обмякла. 
       Мій розрахунок вдався, коза могла спокійно стояти і дихати, але не могла відійти від місця свого тимчасового ув"язнення.  devil Думаю, нехай приходе її адвокат (чоловік) і вирішує як далі буде діло.....


 
        Відкрила калітку, чуть не дала їй під ніс дулю і з переможним настроєм пішла далі хазяйнувати sila
        Коза простояла наказана десь біля півтори години, іноді мекаючи, але вже жалібно, неначе просила пробачення. З моєю доброю душею, мені навіть стало її жалко, але відпустити її означало здатись. 
Коли прийшов додому чоловік, він зайшовся сміхом, бо думав, що вона зі своєю паталогічною шкодливістю сама туди зачепилась. Але коли почув розповідь про битву під Полтавою, то сміялись ми вже разом lol.
В общому вирішили ми дати їй ще шанс і якщо вона буде продовжувати так себе вести піде на шашлик tost  
        Треба Вам сказати, що Дереза трохи притишила свою норовливість і навіть перестала мене бити коли я її доїла. Лише іноді, по своїй звичці, намагалась наче напасти, але потім коли я підвищувала голос, вона спохвачувалась і стримувала свої випади. Але ж як воно вредне, то все одно рано чи пізно гидота вийде. І хоч вона перестала нападати на мене, а все таки одного разу кинулась з розгону на малого (йому тоді було 5-6 років), збила цепком з ніг і пішла в розгін, щоб напасти на нього. Добре що ми були тут поряд і одразу спинили цю наволочь. І в цей день , без суда і слідства було винесено приговор - шашлик  beat umnik   
Після цієї злюки ми кіз більше не тримали.
От і казочки кінець. Той хто слухав молодець bravo  lol  


        

Момордика – рослина, яку варто посадити вдома або в саду

        Спочатку хочу запитати чи хто мав діло з цією чудасією? Може навіть їли? Яке воно?

      Серед звичних і знайомих городніх рослин, таких як гарбуз, огірок, кабачок сьогодні можна зустріти і незвичайного представника з назвою момордика. В даний час досить мальовничий екзот все частіше і частіше вирощується аматорами на особистих ділянках і вдома. Момордика - рослина, яка викликає інтерес своїм зовнішнім виглядом, смаком плодів і застосуванням.


          Момордика - рід з сімейства Гарбузові. Життєва форма всіх видів момордики - трав'яниста ліанообразна однорічна рослина з тропічних областей. Як багато гарбузових культур, вона має тонкі й довгі від 2,0 м до 4,0 м стебла. Листя округлі біля основи, сільнорізані до вершини, вони схожі на виноградні листочки.

           Квітки у момордики - жовті, на одній рослині розташовуються чоловічі квітки і жіночі. Відразу після того як відбудеться запилення, зав'язь досить швидко зростає. Плоди на початку дозрівання зелені, коли достигнуть, то стають яскравими, жовтими, червоними або оранжевими.


       Рід момордика налічує близько 20 видів, з них популярні такі:

- Момордика кохінхінська, м'яка оболонка цього виду містить велику кількість каротину, з неї отримують спеціальне масло.

- Момордика харанція, популярна овочева рослина, всі частини якої використовують в їжу.

- Момордика бальзамична, рослину широко використовують як гомеопатичний засіб.

        Незважаючи на те що всі види момордики - жителі тропіків, її можна вирощувати і в помірному кліматі як у відкритому, закритому грунті, так і приміщеннях.

Вирощування

    З огляду на те, що момордика близький родич гарбуза і огірка, агротехніка вирощування цих культур має багато спільного. Кому цікаво про її вирощування можна почитати по посиланню. Там є і відео

http://ogorodsadovod.com/entry/2569-momordika-rastenie-kotoroe-stoit-posadit-doma-ili-v-sadu

      Плоди індійського огірка в кулінарії і народній медицині 

       Плоди гіркого або індійського огірка можна використовувати в їжу тільки поки вони зелені, повністю дозрілі, вони стають непридатними сильно гіркими. Готувати з них можна практично всі ті ж страви, що і з кабачків, потрібно тільки замочити їх у солоній воді на пару годин, щоб пішла гіркота. Після цього його можна смажити в клярі, використовувати в рагу і приправах. Зовсім молоденькі плоди момордики можна маринувати як огірочки - корнішони.  В даний час цю рослину включають в різні раціони, спрямовані на зниження маси тіла.  



      Момордику використовують як у народній, так і офіційній медицині. Вона допомагає при багатьох захворюваннях:

суглобів

органів дихання

шкіри

обміну речовин

при зараженні глистами

     В даний час ведуться дослідження по лікуванню цією рослиною деяких видів раку і діабету. Незважаючи на користь момордики, займатися самолікуванням не слід обов'язково потрібна рекомендація лікаря.

      Ця екзотична культура за своїм зовнішнім виглядом і хімічним складом плодів, листя, квіток, заслуговує на те, щоб її вирощувати в приміщенні або на городі.

Ось ще розповідь про Момордику  https://mjusli.ru/gotovim_vkusno/budem-znat/momordika

Пи.Си. Думаю може навесні погратись? umnik


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
24
предыдущая
следующая