1 ..: Роберт Хайнлайн «Достатньо часу для любові, або Життя Лазаруса Лонга»;
2 ..: Герман Гессе «Гра в бісер»;
3 ..: Федір Михайлович Достоєвський «Записки з підпілля»;
4 ..: Генрі Міллер «Тропік Рака»;
5 ..: Айн Ренд «Атлант розправив плечі»;
6 ..: Джон Ірвінг «Молитва про Оуена Міні»;
7 ..: Кормак Маккарті «Дорога»;
8 ..: Герман Гессе «Степовий вовк»;
9 ..: Хуліо Кортасар "Гра в класики»;
10 ..: Кен Фоллетт «Стовпи Землі»;
11 ..: Річард Адамс «Мешканці пагорбів»;
12 ..: Мартін Хайдеггер «Буття і час»;
13 ..: Курт Воннегут «Бійня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей»;
14 ..: Абрахам Маслоу «Мотивація і особистість»;
15 ..: Роберт Хайнлайн «Місяць - сувора господиня»;
16 ..: Жюль Верн «Таємничий острів»;
17 ..: Айн Ренд «Джерело»;
18 ..: Джордж Оруелл «1984»;
19 ..: Стендаль «Червоне і чорне»;
20 ..: Йоганн Вольфганг Гете «Фауст»;
21 ..: Еріх Марія Ремарк «Три товариші»;
22 ..: Курт Воннегут «Балаган, або Кінець самотності»;
23 ..: Чарльз Буковскі «Фактотум»;
24 ..: Габріель Гарсіа Маркес «Сто років самотності»;
25 ..: Жюль Верн «Навколо світу за вісімдесят днів»;
26 ..: Льюїс Керролл «Аліса в Країні чудес»;
27 ..: Федір Михайлович Достоєвський «Принижені і ображені»;
28 ..: Федір Михайлович Достоєвський «Брати Карамазови»;
29 ..: Альбер Камю «Сторонній»;
30 ..: Еріх Фромм «Втеча від свободи»;
31 ..: Еріх Фромм «Мистецтво любити»;
32 ..: Анна Франк «Притулок. Щоденник у листах »;
33 ..: Ернест Хемінгуей «Старий і море»;
34 ..: Лев Толстой «Анна Кареніна»;
35 ..: Герман Гессе «Сіддхартха».

16 cамых высокооплачиваемых писателей мира.

Если по порядку, то сложно. А все подряд неинтресно.

Проспал то всего 15 минут. Вроде мелочь, а сразу изменяет и утро и день и жизнь. А в целом если брать - еще и всю вселенную. То ли проспал, то ли просрал. Эффект бабочки (фильм).

Частоты любви. Австралия (тоже фильм). На работе посмотрел от безделия. Хорошее кино, почти два часа, мозги напрягает - если уметь смотреть. Глупый, немного, но какие-то извилины все равно трогает.

Работы стало очень мало, задолжали всем кучу бабла, но зато! Сегодня помахали растущему месяцу оставшейся денюшкой. Может боженька и сподобится подкинуть немного пациентов, потому как реально становится не на что жить.

Еще случайно вчера наткнулся на удивительного чувака, который написал записки Каннибала. Автор - Роман Кашигин. Живет себе в Уганде и в ус не дует. Туристов разводит на бабло, пописывает в промежутках всякое разное дерьмецо отличного качества - и молодец. Хороший чувак. Уважаю.. . Скачал его книжку. Буду потихоньку читать и расти над собой. Оно почти мой ровесник. Чуток старше.

А началось прикольно - вообще случайно наткунлся на лайк от Кожухова вот этой странички  в ЖЖ - http://ugandan.livejournal.com/23475.html

Там мне все офигено понравилось. И  про иппликатор Кузнецова и про самого изобретателя. Заинтересовался сильно и пошел углубленно гуглить, кто же этот автор африканский? Нашел, почти влюбился. Читаю потихоньку.

Теще любимой сегодня 85 стукнуло. Невзирая на аннексию Крыма удалось позвонить по невыносимым тарифам и поздравить коротенько.

Хотели видеообращение записать и послать через интернет, но поберегли её нервы и сердце.

А вот еще Чухе сегодня новой говядины купили, но похоже она оказалась с коровьим бешенством, или с кошачьим. Ну совсем ошизела после обеда. Мне такое её поведение не нравится совсем.

Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/news/a10-retseptiv-likuvannya-khoroshoyu-literaturoyu/

Детектив-триллер, який підкупив мене близькістю головного персонажа. Дуже влучно розкрита тема офісного кумівства, підлабузництва. І це при тому, що офісні стосунки в сюжеті не є головними. Інший ракурс, в якому можна побачити героїню – ракурс бідного дитинства, що також болюче апелювало до моєї підсвідомості. Звідкись із давнини виринали мої і чужі спогади про бідність, голод, про рішення за будь-якої ціни вилізти вгору.  На жаль у героїні ціна була дуже високою…

А ще для мене в цьому творі є любов до матері. Мама – це жінка, яку ми зможемо зрозуміти і пробачити тільки коли самі станемо батьками.

Щодо «дефективності» історії, то тут хочу зазначити таке: твір не є повноцінним детективом, в ньому немає розслідування, речових доказів, які приводять до вбивці. Вбивця встановлюється методом виключення підозрюваних (яких по черзі убивають у книзі). Але саме ця небезпека бути убитою для головної героїні і є основним джерелом інтриги, яка примушує із тривогою та завмиранням серця чекати розв’язки.

Книга ЛСД (це її коротка назва) потрапила мені в руки тому, що я дозріла почитати українську сучасну прозу та відкрити для себе сторінку із назвою Ірен Роздобудько. Сказати, що я задоволена – дуже мало. Правильно сказати – я захоплена, заінтригована, схвильована.

Легкий жіночий роман з детективною канвою став для мене відкриттям року: стільки у цьому сюжеті неочікуваних поворотів, прихованих послань, інтригуючих пригод. Книга тримала з першої сторінки і до останньої, я прочитала на одному духу – за одну ніч. Крім стрімкого сюжету, оригінальної ідеї в книзі мене захопили міркування про ролі чоловіка і жінки, умов їх подружнього щастя. Як жінка, я кожне слово роздумів про роль дружини переживала і обговорювала сама із собою. Згадувала свої ліцейські будні, своїх подруг, феміністок і не феміністок.

Це гарна книга, яка може доторкнутися до серця, хоча вона і написана в легкій манері жіночого детективу. Мені дуже приємно, що в Україні є такий автор, як Ірен. Шкода, що я не знала її творів раніше (а вони вже друкуються і друкуються з 2001 року).

В сети много статей, которые посвящены дальнейшему самообразованию и заполнению белых литературных пятен в нашей голове. 10 книг которые надо прочесть, 25 книг про космос, 50 книг в серой обложке. Уверена, в мире еще есть сто тысяч книг о которых мы не слышали и которые стоит прочесть.

В школе мы читали,  что было предусмотрено для нас программой. Читали потому что надо, не потому что нравилось. «Глотали» эти книги не обдумывая, не вчитываясь, потому что пересказы, сочинения, вопросы по тексту. Книг много, времени мало, а еще математика ждет и надо найти на карте Барбадос.

Моя самая запоминающаяся книга того времени, это «Дракула» Брема Стокера, но учителя его читать не заставляли, как бы на них печально не смотрели.

«Онегин» - понравился только в одноименном фильме с Рэйфом Файнсом, Лив Тайлер. Снимали англичане и лента не пропитана пушкинским духом, но все же. В фильме было много эмоций, и никаких сплетений букв, которые надо было прочесть, ради образованности и быстро.

ВУЗы примерно так же, но к этому еще можно добавить модные новинки и уже плавный поворот на то, что нравится и осознания того, что все же нравится. Работа..

Но если Вам зададут вопрос какие 5 книг произвели на вас впечатления в последнее время и на размышление будет минут 15, какие вы вспомните? Возможно это будут те книги, которые не оправдали ожиданий. 

У Німеччині старі телефонні будки використовують,як пункти обміну книжками...

Когда все наконец разойдутся по своим делам, можно стащить с полки томик с тисненым заглавием. Тяжесть на коленях, пьянящий запах бумаги и переплета, хруст страниц под пальцами. Так книга встрепенулась, ожила и начала делиться сокровенным - о том, как жили люди, что чувствовали и какие мотивы двигали их поступками. 

 А лето все ближе и ближе. И скоро начнутся майские грозы, и будут летать майские жуки, и будет пахнуть полевой травой и ... ЛЕТОМ наконец-то... 

www.lamia.com.ua