хочу сюда!
 

Татьяна

31 год, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 31-38 лет

Заметки с меткой «відгук»

Про жанр "Майстра і Маргарити" і не тільки

           Приблизно 90 років тому - у 1928 р. - Михайло Булгаков розпочав написання роману "Майстер і Маргарита".
           Не претендую на правильність і оригінальність мого розуміння того, про що насправді роман М. Булгакова "Майстер і Маргарита". Щоб стверджувати це, слід добре знати деталі біографії письменника, принаймні поверхово ознайомитися з версіями критиків-"булгакознавців". Я колись вперше і востаннє натрапив на одне з тлумачень цього роману. Ще раніше мені були знайомі лише текст роману, фільм (чудовий і досить точний) режисера Бортка, також фільм, на мій погляд, менш вдалий режисера Юрія Кари, а також тексти деяких інших романів Булгакова. Ось на цій основі...
           Я вважаю, що Булгаков належить до майстрів інтелектуальної прози найвищого ґатунку, таких як Кафка, як Семюел Беккет, Ежен Іонеску, чия езопова мова, з одного боку, дуже промовиста для кожного запитливого розуму, але з другого - є такою, що оберігає від безпосереднього бачення трагедію автора. Якщо в реальному житті автор є лише учасником деяких життєвих перипетій, часто досить безпорадним, а також намагається змінити на краще деякі життєві моменти, і зазнає щоразу невдач, то в своєму творі такий автор, природно, прагне бути далеко не тільки учасником, а цілковитим контролером (режисером) ним самим організованого маскараду речей та явищ, балу аналогій чи чогось такого. Ось коли і потрібна езопова мова: вона приховує, так би мовити, авторський волюнтаризм, котрий, знесилений реальним життям, вщент розбивається об бетон зовнішніх обставин. Але ж у власному творі він повинен неподільно тріумфувати.  А як цього досягти у творі? Спосіб один - протиставити абсурду реальності свій власний рукотворний розумом витворений абсурд. Заперечити абсурд абсурдом. Лікувати подібне подібним.
         Лихий світ, який вдає з себе правильний і людяний, в якому проте природна логіка не діє, можна змінити (перемогти) лише із залученням на свій бік надприродних сил, котрі, хоча і вдають з себе нечисті сили, проте є силами, що представляють, хай не добро, але, в усякому разі, справедливість.

         З усіх можливих літературних жанрів цей твір вдається позначити як роман у жанрі магічно-абсурдистського реалізму.

Ірен Роздобудько. Мерці.

Детектив-триллер, який підкупив мене близькістю головного персонажа. Дуже влучно розкрита тема офісного кумівства, підлабузництва. І це при тому, що офісні стосунки в сюжеті не є головними. Інший ракурс, в якому можна побачити героїню – ракурс бідного дитинства, що також болюче апелювало до моєї підсвідомості. Звідкись із давнини виринали мої і чужі спогади про бідність, голод, про рішення за будь-якої ціни вилізти вгору.  На жаль у героїні ціна була дуже високою…

А ще для мене в цьому творі є любов до матері. Мама – це жінка, яку ми зможемо зрозуміти і пробачити тільки коли самі станемо батьками.

Щодо «дефективності» історії, то тут хочу зазначити таке: твір не є повноцінним детективом, в ньому немає розслідування, речових доказів, які приводять до вбивці. Вбивця встановлюється методом виключення підозрюваних (яких по черзі убивають у книзі). Але саме ця небезпека бути убитою для головної героїні і є основним джерелом інтриги, яка примушує із тривогою та завмиранням серця чекати розв’язки.


0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

100%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Читаючи «Твердиню», або ж Про те, чому Кідрук крутий

Ще один відгук на ще одну прочитану книгу.

Переважно про дрібниці, спойлера немає, можна читати.

http://vira-motorko.blogspot.com/2013/09/blog-post_24.html

Джейн Остін "Гордість і упередження"

Тепер і я належу до когорти тих, хто її прочитав. 
Англійською.
Відгук: http://vira-motorko.blogspot.com/2013/07/blog-post_30.html

Макс Кідрук "Бот"

Відгук на недавно прочитану книгу.

Для тих, хто вважає, що сучукрліт - це дуже погане слово podmig Не все так погано в нашому королівстві.

Читати ->

Порадувала себе

Вирішила порадувати себе і купила квитки в Молодий театр на "LA BESTIA E LA VIRTU (Звір і Доброчесність)". До перегляду натрапила на один негативний відгук про спектакль, тому особливо надіями себе не тішила, але все ж...

Сюжет до болю простий , але вміло переданий в афіші , що теж зіграло свою роль. 

 "Чому нас приваблюють чужі жінки та чоловіки? Що є справжнім гріхом? Яку силу має любов? Чого варта доброчесність? Та в чому сутність подружнього життя? Як часто ми ставимо собі пікантні питання, іноді соромлячись власних сумнівів.
Герої цієї іскрометної, грайливої, іронічної та до захвату смішної історії не виняток. Чоловік – капітан дальнього плавання. Дружина – свята. Він повертається додому, аж раптом… все як у старому анекдоті. Проте із несподіваним неочікуваним фіналом." 

З перших хвилин спектаклю мені забило дух сильним ароматом парфумів акторів, що вийшли на сцену. Я думала мене знудить, але знудило пізніше, коли (як би тут делікатно сказати) актриса передпенсійного віку, що грала вагітну молодицю, яка повинна була бути в розквіті сил, вабити своєю сексуальністю, почала оголювати своє декольте і ноги ...huh Почуття були змішані. Сором, напруження, але аж ніяк не легкість від комедії. Старалась не перейматися, а вникнути в суть, та постійно хотілося замотати актрису платтям з голови до ніг. Коханець  виглядав на її тлі краще і молодше. Хоч це порадувало smile  Хочеться запитати, де ж молоді актори? Їх що взагалі немає? Але згадала: вони у спектаклі грали дітей. Веселих , бешкетних італійських дітей. Грали класно! bravo 

Не вистачало  яскравості , емоцій. Все так сіро-сіренько і банально, як і писав автор того негативного відгуку, що я прочитала. 

P.S. : Відповіді на поставлені пікантні  питання так і не знайдені...

Генріх Боровик "Пролог"

Відгук на радянську книжку =)

Читати ->

Пірати карибського моря. На дивних берегах.

Якось мляво,нудно,не гостросюжетно. Таке враження,що фільм писали на швидкоруч,аби поскоріше видати на екрани. Попередні ж частини набагато захопливіші.