хочу сюди!
 

Марианна

33 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «розвиток»

Про Явище наруги в Марківській селищній раді Луганської області.

Про Явище наруги в Марківській селищній раді.
Наруга, знущання, ущемлення, насильство, умисні дії нерівноправ'я, расизмотворення, віктимізація, підлість, сегрегація за ознакою розвитку інтелекту, чи за онакою розвитку совісті  - це все види природних енергетичних взаємообмінів між людиною і юридичною особою, як наприклад із Юридичною особою публічного права "Марківська селищна рада Луганської області" у Її спілкуванні із людиною, що мешкає на території Її географічної юрисдикції. (Дивися лист Ігоря Дзюби від 16 червня 2021р. № "зе"-143)
Це і Види взаємообміну в шлюбних сім'ях, в об'єднаннях членів (членок) таких шлюбних сімей із іншими.
  У наругі над співзасновиком шлюбної сім'ї -людиною нічого поганого немає. Це природний процес переробки душевними рисами характеру такої примушеної насильно людини очищених відходів, скинутих із Вищих Світів потустороннього світу в людське середовище, і цілеспрямовано наведих на таку людину кимось, наприклад Сектором опіки та піклування Служби у справах дітей Марківської селищної ради Луганської області, винятково для того, щоб людина дикими душевними стражданнями ці відходи Вищих Світів переробила у продукт - вид енергії, який придатний для розвитку і процвітання світу, який створив умови, наприклад, для комфортного проживання Керівництва Марківської селищної ради Луганської області чи для планети Землі у взаємозв'язках та взаємовідповідальностях Її, як живого організма, який управляє в якійсь мірі людством через погоду, катаклізми. І Сам, в свою чергу є управляємим Старшими.
  У Світах нашого Бога, який послав в наш світ Сина божого Ісуса Христа 2000 років тому назад, серед особистостей, які розвиваються по позитивному шляху, практично немає охочих розвиватися через завдавання мук наругою  іншим - подопічним. Мало охочих працювати і розвиватися під наругою, знущаннями, під віктимізацією, підлістю поводження із ними, під насильством Ку-Клукс-Кланівськи організованого Структурою долепроявлення таких індивідів. Тому в світах Бога спеціально готують душі для роботи із такими негативними, дуже болючими видами енергій із душ отморозків України, що розвивають свої початкові вміння, наприклад на території Марківської ОТГ, вона нині називається Марківською селищною радою Луганської області.
Україна є тиражованим вдалим енергетичним утворенням-експериментом  Вищих Світів, як наприклад, Римська імперія - давша римське право нам, в якому не прийнято було посилатися на прециденти, як тепер це робиться у праві Сполучених Штатів Америки, чи в Європейському Суду по правам людини.
Із варіантів в програмі вибору людина, яка проживає тепер чи в інший час, вибирає той із них, що їй по душі. Накоплює в собі якусь рису характеру, молиться Богу "у прощєніє її гріхів", та цією рисою характеру переробляє  енергетики при її спілкуванню в ситуаціях життя і цим посилює таку рису характеру, як культурист чи спортсмен чи депутат селищної ради. В наступних ситуаціях життя такої людини Вищі програмісти запису життя для такої людини враховують надбане людиною, і переводіть людину в життя спочатку подонка при владі чи просто дрібного мерзотника. І коли переконаються у стійкій тенденції розвитку її на обслуговування негативних процесів, то переводять її розвиток на рельси становлення отморозка із розгубленою совістю та втраченою честю. А потім на обслуговування неприємних прочесів по очищенню в Аду душ людей сильними муками та стражданнями в ім'я повернення на позитивний шлях розвитку такої душі із помилками поведінки. А ще більш продвинутих приставляють вже до роботи в лабораторії на  поверхні нашого Сонця - зірки у нашій галактиці Чумацький Шлях (рос. "Млечный путь"). Де такі колиші негідники та гадость, наприклад білохалатна чи чорномантійна, робить потрібну Світобудові роботі по відриванню частинок душі колишнього невиправного грішника послідовними неперевними діями без наркозу чи іншого обезболювання страждушої душі в невимовних, "адських" муках. Очищають відірвані частинки душі, їх передають на склад, а непридатні для використання енергії пакують у енергетичні контейнери та скидають на планету Землю для  переробки непридатного в людських заворушеннях, війнах, протесних настрояк та інших формах наруги.
  В Україні для винятково удачливих створені умови для ознайомлення із Явищем "насильства і наруги", описаному  в Конвенції про права осіб із інвалідністю (Конвеція про права інвалідів). Воно описано в цьому Міжнародному документі 995_g71 в Статті 16 "Свобода від насильства і наруги".  І той, хто має щастя ознайомитися із змістом цієї статті, вже може із веселою посмішкою помічати дике невігластво "ПриватБанку", чи "ОщадБанку" чи селищної ради, суду або будь-яких органів- маніфестаторів  свавільної влади у Старобільському районі Луганської області на території колишніх Марківського та Біловодського району. Які не хочуть виконати свій обов'язок та розмістити в доступному форматі текст мудрого документа Конвенції про права інвалідів для людей, що працюють в цих утворенням божевільного бога, чи для їхніх споживачів послуг.
  А навіть тим читачам, яким удасться вчитатися в текст цієї Конвенції, може відкритися знання, що Україна надавала вже Комітету з прав осіб із інвалідністю три рази Доповідь ції Держави-учасниці про ужиті Україною заходи для виконання Нею своїх зобов'язань за цією Конвенцією. І що тексти цих доповідей виявляється десь забезпечені широким доступом громадкості до Її доповівдей Комітету з прав осіб із інвалідністю при Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй (ООН).
  Стаття написана в розвиток ідей Лариси Олександрівни Секлітової та Людмили Ленівни Стрельнікової, оприлюднених в статті "Закон существенного отличия" глави " О существоании душ на Уровнях. Взаимодействие Урвней" книги "Законы Мироздания или основы божествееной иерархии", в книгах-двотомнику "Открытия без телескопа" для консолідації несумісних сил у нашому сіспільстві на спільну мету життя в Україні, із знаннями про властивості практик влади в Старобільському районі Луганської області.

Розвиток особистості.

Часто щоби розкрити весь свій потенціал, потрібні лише наполегливість і вільний час.

 * Закрийте очі. Подумайте про один з предметів, що знаходиться в кімнаті. Не відкриваючи очей, перерахуйте якомога більше ознак цього предмета. Відкрийте очі і запишіть все, що запам'ятали, як і раніше не дивлячись на предмет.

 * Виберіть вірш, який вам подобається. Використовуйте його останній рядок в якості першого рядка вашого власного вірша.

 * Куди ви йдете, коли хочете трохи відпочити? Напишіть про це місце.

 * В 400 словах опишіть ідеальне місце, де ви хотіли б жити.

 * Напишіть, що ви сказали б непроханому гостю, зазирнувшому до вас у 3:00 ночі.

 * Напишіть розповідь, що починається словами: «Одного разу у мене була можливість ... але я її упустив».

 * Лист у минуле. Напишіть листа собі 10-річному.

 * В 200 словах опишіть свою першу іграшку.

 * Напишіть про найважче рішення, яке ви коли-небудь приймали.

 * Напишіть про найлегше рішення, яке ви коли-небудь приймали.

 * Напишіть розповідь про порожній стакан.

 * Згадайте про самий нудний день у вашому житті. Опишіть його, але пам'ятайте, що ваша розповідь не повинна бути такою ж нудною.

 * Почніть статтю на 500 слів так: «Якби я міг щось змінити, я б змінив ...»

 * Напишіть пояснювальну, чому ви не займаєтеся поліпшенням своїх письмових навичок щодня.

 * Напишіть розповідь про синій предмет.

 * Уявіть, що перебуваєте в кімнаті, повній людей, але ви в ній єдиний сліпий. Запишіть, якими ви бачите приміщення і людей в своїй уяві.

 * Складіть список всього, чого боїтеся. Виберіть один страх і напишіть про нього.

**** НЕ ІСНУЄ НІЧОГО КРІМ ДОБРА ****

У дійсності немає нічого крім добра.

Добро є основна, найглибша сила реальності, яка проявляється і як сила, що спричинює розвиток, і я мета розвитку.

Тобто вся решта сил та законів є окремими випадками дії добра. І жодна сила в світі не здатна вдіяти нічого проти основної сили розвитку, добра.

Людина, тобто єдина в світі істота, яка має поняття про добро, бачить, що багато дечого з того, що відбувається в світі, заперечує абсолютну владу добра. Причина цього в тому, що в програмі розвитку, якою добро управляє світом, закладено, що лиш тільки вона, людина, буде вимушена знайти «смак» в досягненні мети розвитку. Тобто в тому, щоб запанувало добро.

І в тому, що людина в силу своєї первинної природи не бачить і не відчуває, що не існує нічого, крім добра, - в цьому й полягає ситуація, необхідна для виправлення її природи.
Тут приховано механізм, що зветься «егоїстичне отримання - відштовхує, а віддача, доброта, - наближає».
Це означає, що навіть те, що егоїзм, здавалося б, природна властивість людини, заперечує первинність та владу добра, - і це також входить у процес виправлення.

Іншими словами, є в світі речі, котрі споконвік існують для того, щоб зіштовхувати людину з прямої путі до добра. Вони її, простіше кажучи, відвертають від добра.

Користь від цих збочень з прямого шляху, несприйняття первинності добра в тому, що завдяки їм в людині поступово визріває потреба і щире, єдине та повне, бажання, щоб добро, яке явно існує в світі, хоч увесь час вислизає та міняє маски, - щоб воно, нарешті, розкрилося. Тому що тільки це допоможе їй, людині.
А інакше вона відчуває, що пропала: якщо воно їй не відкриється, - ніколи їй не втямити сенсу подій, сенсу життя, тобто проживе вона марно та безплідно.

І от у такому, пропащому, стані, мало того, що не просувається ні на дещицю в розумінні того, що відбувається в житті, гірше того, - бачить, що регресує, просто дичавіє потроху.

Тобто навіть просто для себе, аби підтримати своє животіння, не має людина сили дотримуватись усіх правил, умов та умовностей суспільства. Немає сил робити все необхідне для суспільства, для сім’ї, та нарешті, для себе самої.
Їй вдається сяк-так виконувати це, лише долаючи, на межі сил, явну відсутність добра і смислу в житті, і тримаючи себе над прірвою цієї відсутності, «пролітаючи» над нею.

Однак не завжди має людина сил та такий «політ», на те, щоби свідомо, знаючи навіщо, тримати себе «над». Але, якщо не стане сил, вона просто змушена буде піти зі шляху пошуків смислу та добра, хай навіть в найпростішому обивательському сенсі цих слів.

Відчуття в людини таке, що неначе тканина добра, - і «просто добра», і добра як головного закону розвитку, - складається для неї з суцільних проріх з ошматтями ниточок розуміння де-не-де. І падніння в ці проріхи – як затяжні стрибки, і триматися за ниточки осяянь майже і не вдається.

І ні кінця цьому не видно, ні краю. Тобто відчуває людина, що так і залишиться до скону днів своїх за межами добра. Тому що баить, що без смислу і без відчуття добра вона не в змозі нормально функціонувати, може лише коли долає відчуття відсутності, і намагається бути вище цього. Але – скільки може людина переборювати те, що живе в ній і не дає спокою? І до чого все це приведе, врешті-решт?

Тож в результаті, вона приходить до висновку, що ніхто і ніщо не допоможе їй розкрити добро і сенс в житті, крім ясного та явного відчуття добра як головного принципу існування світу, головного закону розвитку. Тобто, тільки якщо вона відчує, що це так.

Висновок цей, як рішенець, спричинюється до того, що в людині, в душі, формується жива, настирлива, постійна вимога, щоб добро, дієве та одвічне, саме постало б перед нею. Щоб воно розкрило для неї саму суть її прагнення до нього, до добра.
І щоби, увійшовши в усі властивості, вдачу, бажання людини, стало б назавжди її сутністю.


Львів може відновити потугу регіонального центру

Володимир Квурт розповів, як Львів може відновити потугу регіонального центру



Розвивати діловий центр Львова варто у районі Підзамче, де є великий територіальний резерв. Це місцевість неподалік від історичного центру, куди інертно тяжіють потоки людей.

Таку ідею озвучили співзасновника ГО «Великий Львів» Володимир Квурт та архітектор, завідувач відділення Інституту Господарювання та просторового розвитку Університету м. Лодзь Микола Габрель у програмі «Великий Львів».

За словами Габреля, зараз Львів втрачає потугу регіонального центру. Так, за минулий рік у Івано-Франківську питома вага інвестицій на одного мешканця становила 2000 тисячі доларів, тоді як у Львові – лише 500 доларів. 

«Це просто разюча різниця», – підкреслив Габрель.



У свою чергу Володимир Квурт зазначив: Львів повинен запропонувати інвесторам цікаві для них варіанти та стимулювати відомі компанії відкривати у місті свої штаб-квартири.

«Що таке лідер? Це коли у місті з’являються торгові представництва відомих світових компаній, які розкидані по всій Західній Україні, але штаб-квартира розміщена у Львові. Ми їм маємо запропонувати щось таке, щоб вони сказали «Вау». Далі – ми повинні говорити із консульствами та представництвами щодо відкриття посольських відділень у Львові», – вважає Квурт.

Адже, на його думку, таким чином, Львів зможе «нав’язувати» свої контакти. Однак, для цього потрібно запропонувати територію, де б усе це могло розміщуватись.

 Водночас Габрель додав: в центральній частині Львова бракує потужностей, тож потрібно знайти територію, де б можна було б концентрувати функції нового часу.

«Розвивати діловий центр варто у районі Підзамче. Це територія зараз фактично занедбана, але це не периферія. Це близько до центру. Там є великий територіальний резерв», – розповів Габрель.

Експерт переконаний: за рахунок цього можна вирішувати і транспортні проблеми міста.

Він зазначив: люди тяжіють до центральної частини міста, тому адміністративно-ділове середовище варто створювати саме неподалік.

Як повідомлялось раніше, Володимир Квурт наголошував, що Львову потрібно впровадити стратегічне бачення розвитку і створення міської агломерації.

  Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/05/09/kvurt_rozpoviv_yak_lviv_mozhe_
vidnovyty_potugu_regionalnogo_tsentru_1568475

Комент БГ: Сука Садовий довів Львів до занепаду і вже Івано-Франківськ його випереджає.

Роздуми та й годі

Ми живемо в сучасному світі. Людина розвивається, пізнає щось нове. Можна впевнено сказати, що ми прогресуємо. Винаходимо різні прибори, навчились використовувати природні ресурси, лікувати безліч хвороб. Все в світі направлене на розвиток і покращення життя людей. Але...
Сказати, що люди живуть краще, неможливо. Люди працюють, працюють і ще раз працюють, щоб жити, їсти, одягатися, допомагати дітям, внукам, лікуватися і в результаті на те, щоб насолоджуватись життям часу так і не залишається. Технології розвиваються, а життя з кожним роком дорожчає і дорожчає, якийсь парадокс.
Винаходять техніку, з допомогою якої, збільшують виробництво/вирощування продукції, а дуже часто якість її дуже погана, або не корисна нашому організму. 
Знаходять методи боротьби з хворобами, а людей з кожним роком хворіє більше і більше.
А на справді Ми розвиваємось чи деградуємо, як вважаєте Ви?

Розбіжність у поглядах

ФЕНТЕЗІЙНА РАСА

- Мамо, а хто це там?

- Стережися, дитино моя, то - люди!

Нехай це буде схоже на яку завгодно казку, але ж поява групи людських істот у полі зору тварин, - та й самих людей теж, - це неначебто десь поряд, так, що й побачити тебе можуть, з’явилися створіння з якоїсь агресивної фентезійної раси Орків, Сил Темряви.

Та ось перевірте себе, чисто умоглядно: ви в густому лісі, і раптом помічаєте вдалині або звіра, котрий порпається там коло своїх справ, або ж людину, - хто з них викличе більшу насторогу, відчуття небезпеки? Людина просто незрівнянна за своєю здатністю викликати тривогу в усього, що її оточує.

Причина цього навіть не в тому, що людина, вона “ за всіх звірів звіріша”, - це, скоріш, наслідок.

Причина в поєднанні двох її властивостей. Людина, з одного боку, обдарована незмірно більшими можливостями, ніж тварини, якісно іншими, і вона ж володіє незмірно  більшим, якісно іншим, бажанням заволодіти всім навколо себе.

 

ГРУДКИ

І цікаво те, що розвиток людини є розвитком саме цього бажання, - заволодіти.

Наприклад, укладаючи угоду про прибережну територію з англійцями, нерозвинуті індіанці мали на увазі, що цією угодою вони просто дають тим дозвіл полювати на цих теренах. А розвинуті англійці мали на увазі, що індіанці продають їм ці землі, і відтак вони будуть тут хазяями.

І ось, внаслідок розвитку бажання заволодіти, людина і природу на планеті нищить, і сама себе, як вид, постійно підштовхує до погибелі.

Тому можна сказати, що на малюнку зображена ситуація не зовсім реальна. Мовляв, існує така собі чистенька природа Землі, а от на ній, посередині, якась виразка.

Насправді картина набагато сумніша.

Розвинута цивілізація покрила всю природу планети щільною мережею чорних цяток. А якщо точніше, - підмішала чорне та отруйне в усе її розмаїття.

Інакше кажучи, картина життя на нашій планеті просувається потроху до ідеального вигляду “чорного квадрата”. Перемога цивілізованої людини над природою, вище досягнення живопису, як казав про свій твір автор ще того “Чорного квадрата”.

Ми, власне, все це знаємо, так, загалом, проте вважаємо, що нічим зарадити такому самогубству не в змозі. Ми ж усі такі, розумієте, безсилі перед сильними цього світу, а вони ж, розумієте, кермують у бік прірви...

Так от, усе насправді й близько не так. Тому що дай нам, нині безсильним, силу, виявиться, що ми - звичайні містечкові розумаки, яким дали покермувати у всесвітньому масштабі. А отже, каюк прийде всім нам набагато швидше.

Чому? А через те, що всі ми однакові: людина - це така грудка бажання усім заволодіти. Чи то як більшість, - маленькі грудочки, або ж як “сильні” - о-от такі от шматовища. Сутність від цього не змінюється. А також не кращає нічого й ніколи від заміни одного, “поганого сильного”, на іншого, “доброго”. Бо ж напрям, яким веде нас спільне для всіх людей бажання, залишається незмінним, - до прірви.

 

У НЕЇ ВСЕ ЯК У АПТЕЦІ

Тому все ж таки не варто було так відразу й гудити малюнок. Має він все ж таки рацію: ми, перш за все, сліпі. І не сліпотою очей, просто, засліплені нашим природним бажанням заволодіти, радіємо своїй “розвинутості”, не добираючи, куди цей розвиток нас приведе. І всередині в нас од цієї сліпоти нічого не відгукується.

А що ж має там відгукнутися?

Ну, по-перше, наша здатність, якою ми й відрізняємося від тварин, - жахнутися того, що ж це ми робимо… З цим у нас поки що аж ніяк. І по-друге, жодною мірою не пробуджується в нас відчуття, що всі ми - єдина “всесвітня людина”.

Загалом, якось там, деякою мірою, - нам це все ж таки відомо. Але цей факт, він десь там, на краєчку мозку, на периферії, миготить, - з’явиться, померехтить і зникне. Аж ніяк ні на рішення, ні на дії не впливає.

А от у природи, у планетарної системи, цей факт не миготить. Це тільки нам здається, що в природі все нестале, мінливе, метушливе, і всі тільки й роблять, що один одним вечеряють. Еге, а як же…

“Природа є системою систем”, - це ж не поет вирік, здійнявши очі, це ж вчений, дослідник, зробив висновок. Тож якби нам відчувати, що усі ми, род людський, є її робочим елементом, і прокручуємося в її єдиній машинерії, - тоді й у нас би мерехтіння фактів припинилося. Бо відчули б систему. А в неї, знаєте, усе точно, усе як у аптеці.  

Для неї немає “племен, говірок і достатків”. А поки, що далі ми “розвиваємося”, то жити нам робиться все тісніше та сутужніше.

Розбіжність в поглядах у нас із системою, якій ми підпорядковані. І можна бути впененим на всі сто, що вона цю розбіжність усуне. Своїми засобами.

Людина до людини тягнеться



ФАКТ, - І ЖОДНОГО ПОНЯТТЯ

Нас завжди й усюди, на будь-якому сайті і в будь-якій газеті, намагаються нафарширувати цікавими фактами. А про цікаві поняття - а хоч би тобі слово…

І це при тому, що живемо ми не в світі фактів, хоча за звичкою так і думаємо. Ми живемо в світі понять. Тому ж і мислимо ми не фактами, а поняттями. Навіть самі того не помічаючи. Поняттями “добре” та “погане”, “корисне” та “шкідливе”. Поняття “правда” і “що мені за це буде”, - якщо я тієї правди буду домагатися. Ну й таке інше…

А от факти, річ, неначебто, незаперечна, - слухняно вишиковуються для кожного з нас за ранжиром. У залежності від того, що кому добре, а що кому не до вподоби, і на що кожен з нас насмілився б, якби йому за це нічого не було б.

Ось, наприклад, ми знаємо, - щоправда, невідомо звідки, - що все на світі розвивається. Начебто це науково доведений факт. Але “розвиток” - це ж поняття! Виходить, що розвиток, як ще недоведений факт, існувало завжди, а поняття такого не було. То коли ж воно й чому з’явилося?

 

ДОПРОГРЕСУВАЛИСЯ

Якщо розібратися, з’ясується, що поняття про те, що все, - включаючи і людину, і її суспільство, - розвивається, виникло зовсім недавно. Десь так, коли вже йшла на посадку епоха Просвітництва. Бо все, що було до неї, - і платонівська ідея поступової реалізації того, що первинно вже існує “в зародку”, і меланхолійне гераклітовське “усе плине, усе змінюється”, - залишилося артефактами давньої філософії. Та, власне, і чого їм було метушитися? Життя текло собі повільно проміж острівцями війн, проблема розвитку ще не свербіла десь там, всередині, - тож філософ, як вільний рибалка, міг витягувати які завгодно висновки з цієї течії. А якщо царьок у його полісі вбачав якусь загрозу своїй деспотії, - завджи можна було зібрати манатки і переїхати в інше місто, до другого деспоту.

Потім, коли у світ прийшли великі релігії, проблему розвинутості підмінили дилемою “наш - не наш”. Для “наших” міра розвинутості визначалася відповідністю затвердженому ідеалові. А для неідеальної більшості було придумано процес “розвитку”, котрий полягав у примусово-добровільному виправленні злої та грішної первинної природи людини.

Але те, що почалося десь з 19 століття, - о, це вже було “круто”! Там такий розвиток розгулявся, що задля добропорядності довелося причепити йому фіговий листок поняття “прогрес”. А інакше бажання нестримної свободи ініціативи молодої буржуазії, бажання, щоб виробництво і споживання росли, не знаючи розумних меж, виглядали б уже зовсім непристойно. Бо ж і доходило воно, власне, до бажання свободи в усьому. А як додали до поняття “розвиток” додатковий сенс “прогрес”, - о, усе відразу набуло доброчесного вигляду.

І тепер кожний - прогресуй скільки завгодно, виробляй якомога більше і купляй скільки сили є. “Прогрес” слово маленьке, але дало волю всім і усьому.

І покотилося… Допрогресувались ми всі до того, що найрозвинутішою особистістю став уявлятися нам самотній “вовк”, який все знає й усе вміє. Вовчара, але ж в людській подобі, зрозуміло.

 

ЩО НАМ ТІ ПЕРЕТИНКИ…

Воно б хай би так і було, “може так і треба”, як казав поет. Розвиток же природний… Та воно так, от тільки з такої “природності” визирає раптом не дуже приємний висновок. Про те, що людей, які схильні жити, навпаки, не для себе, а заради інших, схильні завжди підтримати інших, налаштовувати взаємодопомогу, - ми таких, що, будемо “нерозвинутими” вважати?

Та так, якось воно дійсно… Адже зрозуміло, власне, усім, принаймні, “інтуїтивно”, що ця, друга, “модель” людини набагато перспективніша. Не тільки в плані виживання, а й навіть для того ж “розвитку”, - людини, країни, цивілізації. То що ж робити?

Стоп. Ми, власне, для чого взагалі контактуємо один з одним? Для того, аби разом прийти до другої “моделі”, коли всі з задоволенням відчувають свою розвинутість як “загальність”, “всесвітність” людини? Чи для того, щоби я міг вільно користуватися тобою? Не брутально, звісно, не треба уявляти собі таке-сяке, ні, просто - купляв би в тебе твої знання і вміння, які потрібні особисто мені?

Ото ж… Така от загалом карикатура на розбіжність понять у нас виходить. І що хочеш роби, жонглюй поняттями з ранку до вечора, - усе буде або так, як на цьому малюнку, або по-людськи. А сам малюнок, як бачите, стверджує не таку вже й складну думку: людина до людини тягнеться. А якщо вже за великим рахунком, то людина потребує живого радісного відчуття “ми”. Тому перетни простір між нами хоч тисячею перегородок, - мі й через ці перетинки будемо один одного діставати.

І в прямому й у переносному сенсі.

Промисловість України зростає

20:4221.03.2018

Ferrexpo у 2017 р. збільшила чистий прибуток у 2,1 раза

Ferrexpo у 2017 р. збільшила чистий прибуток у 2,1 раза

Гірничорудна компанія Ferrexpo з основними активами в Україні у 2017 році збільшила чистий прибуток на 108% - до $394 млн.

Згідно з річним звітом, опублікованим на Лондонській фондовій біржі в середу, минулого року компанія збільшила виручку на 21% - до $1,197 млрд, її EBITDA зросла на 47% - до $551 млн.

При цьому маржа EBITDA збільшилася на 8 п. п. - до 46% з 38%. Формально дивіденди на 1 акцію зросли у 2,5 разу - до 16,5 цента $/акція з 6,6 цента $/акція. Компанія пропонує фінальні дивіденди за 2017 рік на рівні 3,3 цента за одну просту акцію (на рівні 2016 року) і 6,6 цента за спеціальну акцію (вдвічі збільшити порівняно з попереднім роком).

Крім того, повідомляється, що обсяг виробництва окатишів у 2017 році скоротився на 7% порівняно з 2016 роком - до 10,444 млн тонн, продаж - на 11%, до 10,467 млн тонн. Частка преміальних (високоякісних) окатишів у загальному обсязі випуску продукції становить 95%. При цьому середня ціна реалізації зросла на 22% - до $71,3/тонна при зростанні собівартості на 17% - до $32,3/тонна. Дохід зріс на 21% - до $1,197 млрд.

Чистий борг компанії у 2017 році знизився на 32% - до $403 млн.

Невиконавчий директор групи Стівен Лукас (Steve Lucas) у своєму коментарі висловив задоволення результатами діяльності Ferrexpo, зазначивши, що вони відображають ситуацію на ринку, зокрема високий попит на високоякісні залізорудні окатиші Ferrexpo провідних сталеливарних заводів світу.

"Програма підвищення якості групи, що завершилася в 2015 році, дала змогу Ferrexpo повністю використовувати збільшення ринкових премій за більш якісну залізну руду з 65-відсотковим вмістом заліза", - пояснив він.

За словами С.Лукаса, у 2018 році Ferrexpo очікує подальшої раціоналізації сталеливарної потужності в Китаї, яка має підтримувати глобальну маржу сталі та, у свою чергу, сприятиме подальшому зосередженню на виробництві заліза.

"Ця динаміка, а також постійна увага китайської влади до навколишнього середовища і скорочення викидів в атмосферу мають забезпечити сприятливу ситуацію для залізних руд", - вважає директор компанії.

Як повідомлялося, Ferrexpo у 2017 році експортувала 10 млн 406,8 тис. тонн окатишів, зберігши 1-е місце за експортом цієї продукції серед аналогічних компаній країн СНД.

Ferrexpo - швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні. Основною діяльністю є виробництво та експорт високоякісних залізорудних окатишів, використовуваних у виробництві сталі.

ПГЗК - основний актив британської гірничорудної компанії Ferrеxpo plc, що котирується на Лондонській фондовій біржі: вона володіє 100% акцій Ferrexpo AG, якій, у свою чергу, належить 99,11% акцій Полтавського, 100% Єристівського ГЗК і 99,9% Біланівського ГЗК.

Група Ferrexpo є найбільшим виробником і експортером окатишів серед країн колишнього СРСР. Поточні виробничі активи - Полтавський і Єристівський ГЗК.

У 2017 році компанія виробила 10,4 млн тонн залізорудних окатишів. Основними споживачами продукції є сталеливарні підприємства з Австрії, Словаччини, Чехії, Німеччини та інших європейських країн, а також із Японії, Тайваню, Південної Кореї та Китаю.

Акції Ferrexpo котируються на основному майданчику Лондонської фондової біржі під тікером FXPO.

http://ua.interfax.com.ua/news/general/493683.html

Хто тягне Україну вниз



Open Data Barometer – як дзеркало відкритості держави або хто тягне Україну вниз

28.07.2016

Open Data Barometer (ODB) – один з базових міжнародних рейтингів, який щороку визначає стан розвитку відкритих даних по всьому світу. Експерти ODB аналізують глобальні тенденції та надають порівняльні дані по країнах за базовими компонентами розвитку екосистеми відкритих даних.

За результатами 3-го видання Open Data Barometer (дослідження 2015 року) Україна посіла 62 місце. В основу цього дослідження було покладено принципи міжнародної Хартії відкритих даних та досліджувався стан їх виконання на рівні країни. Загалом всі показники були зведені до трьох індексів: готовність, впровадження та вплив. Кожен з цих показників оцінювався за 100-бальною шкалою. Результат України був невисоким – для порівняння наведемо середні показники по Європі та Центральній Азії:

– Готовність: 28 (Україна), 65,93 (Європа та Центральній Азія);

– Впровадження: 17 (Україна), 50,14 (Європа та Центральна Азія);

– Вплив: 5 (Україна), 35,41 (Європа та Центральна Азія).

Вже в липні цього року розпочато нове дослідження з метою підготовки 4-го видання за результатами 2016 року. Експерти #ПрограмиEGAP проаналізували новий підхід до підготовки рейтингу з метою надання українському Уряду методичної й консультативної допомоги для якісного представлення у новому рейтингу.

По-перше, відтепер дослідження відбувається у чотири етапи:

1.    Самостійне оцінювання уряду країни.

2.    Рецензоване експертне опитування.

3.    Детальна оцінка наборів даних.

4.    Вторинна інформація.

Тут перевага полягає у тому, що країна може самостійно подати всю необхідну інформацію, яку міжнародні експерти можуть пропустити. Саме зараз Державне агентство з питань е-урядування спільно з експертами Програми EGAP готують відповідну аналітику.

По-друге, надіслана анкета та її заповнення дає чітке уявлення щодо недоліків у розвитку та становленні екосистеми відкритих даних в Україні. Для чіткого розуміння наведемо конкретні блоки анкети, а також наші коментарі:

І. Що стосується першого блоку показників, пов’язаних з нормативно-правовим забезпеченням, формуванням державної та місцевої політики, залученням громадськості до спільних ініціатив. Тут, начебто, в Україні все добре, адже у 2015 році дійсно зроблено ривок шляхом ухвалення Закону України, Постанови КМУ та дорожньої мапи. Також, є важливі спільні ініціативи щодо проведення національного конкурсу #EGAPChallenge, створення інкубатору відкритих даних 1991, створення порталу відкритих даних ВРУ з ОПОРА та ПРООН, різноманітні ініціативи Texty.org.ua, Чесно тощо. Явним недоліком стан розвитку на місцевому рівні – адже офіційних місцевих порталів відкритих даних наші експерти нарахували у Львові, Одесі, Полтаві, Харкові, також є гарні окремі проекти-ініціативи у Дніпрі, Києві, Вінниці (не потрібно казати, що окремих місцевих політик майже не існує).

ІІ. Другий блок та третій блок, пов’язаний з відкриттям даних у конкретних сферах та оцінкою їх впливу на урядування, створення бізнесу та вирішення соціальних проблем, є найбільш проблемними. Ось тут ми одразу можемо визначити як лідерів, так і аутсайдерів. Наведемо для розуміння всі сфери, що пропонує Open Data Barometer:

1.    навколишнє середовище;

2.    економіка;

3.    земельна сфера;

4.    державна статистика;

5.    державний бюджет та витрати (хоч тут все добре, дякуючи команді #Є-ДАТА);

6.    бізнес-регістр (відкритий, але не повністю);

7.    нормативно-правова база (тут виручила ВРУ);

8.    транспортні дані (Укрзалізниця поки «на замку»);

9.    міжнародна торгівля;

10.  охорона здоров’я (тут нажаль жодного набору на data.gov.ua);

11.  освіта (близькі до охорона здоров’я);

12.  кримінальна статистика (порадувати нічим);

13.  вибори (ЦВК зробила перший API, але …);

14.  державні службовці (самі знаєте).

Безумовно, запровадження національного порталу відкритих даних data.gov.ua, дані державних закупівель від Prozorro, портал публічних фінансів e-data.gov.ua мають значно підвищити минулі показники України, але більшість зазначених вище сфер все ще залишаються закритими.

Показники цих розділів також будуть рости за рахунок громадських ініціатив – добре розвивається журналістика завдяки роботам та навчанням від texty.org.ua, ОПОРА, широку популярність здобули національні відбори проектів відкритих даних від #EGAPCgallenge та Інкубатору 1991.

*/ По-секрету – зараз ми як студенти намагаємось швидко хоч якось зрушити по мертвих напрямах, щоб відкрити там перші дані та покращити рейтинг. Все ж таки міжнародні рейтинги спонукають до роботи :)/*

Не дивлячись на наявність великої кількості проблем та викликів, які неможливо вирішити за один рік, в цілому експерти #ПрограмиEGAP очікують підвищення рейтингу України. Але, не слід забувати, що це порівняльний рейтинг і, щоб рухатись у перед, нам потрібно не лише розвиватись, а бігти швидше за інших.

Готуй сані з літа! У нас з Вами багато роботи! А у січні подивимось на нове місце України у рейтингу Open Data Barometer.

Проти-Єдине (роздуми)


Якщо подивитись на Райдугу-Веселку, то можна побачити Протистояння в Єдиному. Спочатку пригадаємо, що таке Веселка і, щоб не видумувати щось, просто можна згадати курс шкільної фізики, або звернутись, наприклад, до Вікіпедії:

- "Веселка пов'язана з заломленням і відбиттям (деякою мірою і з дифракцією) сонячного світла у водяних краплях, зважених у повітрі. Ці крапельки по-різному відхиляють світло різних кольорів, у результаті чого біле світло розкладається на спектр... Традиційно умовно виділяють сім кольорів веселки в послідовності зменшення довжини світлової хвилічервоний (< 740 нм), оранжевий (помаранчевий), жовтийзеленийблакитнийсинійфіолетовий (> 380 нм)."

В деяких східних вченнях фіолетовий прирівнюється до білого на особистісному плані.

Що ж бачимо: білий / фіолетовий протистоїть червоному, синій – оранжевому / помаранчевому, блакитний – жовтому, зелений – зеленомуshock smile .

В Мережі багато чого можна прочитати про кольори, та хочу навести декілька висловів:

- Зелений – це колір любові… Зелений колір – це колір життя і достатку… Зелений – це чиста, гуманістична любов, а не бурхливий роман. Більше того, зелений – це дуже приємний колір. У любителя цього кольору гаряче серце. Пристрасть, ймовірно, похована десь під їх честю і гідністю. Якщо ви любите зелений колір, для вас суспільне благо більш важливе, ніж власне… (http://cikave.org.ua/discovery/znachennya-koloriv/)

Зелений колір походить від злиття синього і жовтого, при цьому взаємодоповнюються якості того й іншого. Звідси з’являється спокій і нерухомість. У зеленому завжди закладена життєва можливість, він не володіє діючою ззовні енергією, але містить у собі потенційну енергію - не спочиває, а відображає внутрішній напружений стан.

Він виражає відношення людини до самої себе; нічого не вимагає і нікуди не кличе (дивиться повз усіх). У собі приховує всі свої таємниці, надихає стабільність. Символізує процвітання і нові починання. (http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2117)

Зеленый цвет… составлен из синего и желтого цветов, то есть Небес и Земли, поэтому этот цвет обладает почти мистическими свойствами. В христианстве значение зеленого цвета – это весна и растительность, и в связи с этим он является символом победы весны над зимой, другими словами, жизни над смертью. (http://magicofcolour.ru/znachenie-zelenogo-cveta/)

Зеленый цвет относится к четвертой чакре Анахате, которая отвечает за любовь, помогает не только любить, но и любовь принимать, растворяться в ней. Анахата располагается в области сердца или, другими словами в месте, где у человека находится душа.

Данный энергетический центр также способствует проявлению доброты к окружающим людям, миру, предметам. Умение прощать, сострадать, понимать непростые законы жизни также обеспечивается Анахатой. (http://www.metapower.tv/aura_chakry/ArticleID/1131)

 За останнє століття в суспільно-політичному об'ємі нашої місцевості також спостерігається кольорове протистояння – "біло - червоне", "синьо (синьо-біле) – помаранчеве (оранжеве)".

Наразі наблизилися до протистояння ще двох кольорів – світло-синього (блакитного) та жовтого, що найближче стоять зеленого (до центру), тим самим стверджуючи прискорення подій, та збільшення напруженості.

Хочеться вірити, що це протистояння на одному з символів нашої Держави дадуть поштовх до духовного розвитку, а люди ним скористаються, щоб...

Сторінки:
1
2
3
4
6
попередня
наступна