А лето все ближе и ближе. И скоро начнутся майские грозы, и будут летать майские жуки, и будет пахнуть полевой травой и ... ЛЕТОМ наконец-то...
Вот по поводу богатства и мирских занятий - прямо в точку. Ну прям про политиков нынешних. Особенно украинских, потому что насчет кремлевского комбикорма для судной вечери геены огненной - другие мудрости есть. Впрочем, мудрые евреи уже давно все про всех вычислили. Хотя недостатки имелись и у них.
PS: таблетоны редкостные и немало дорогие в желудке всё копятся и ширятся, а мне, как тому лосю из анекдота, - "Пью, пью, а все хреновее и хреновее". Сегодня впомнил, что похожий прикол был на последнем курсе института. Тогда я себе поставил диагноз менингит. На сегодня симптомы практически совпадают. Тогда обошелся без шприцев и сегодня иньекциям в жопу даю решительный отпор,- ибо ни в медицину, ни в уколы не верю. До поры до времени. Хотя дырка в животе от количества проглоченных колес уже знатная. Как бы в черную дыру не превратилась.
Впрочем, слегка радует, что я-таки праворукий. В конце-концов девять лет на дороге не валяются... Обидно, если они на исходе.
Чоловік моєї двоюрідної сестри (не знаю, як ця стєпєнь родства називається) каже, що водка буває двох сортов - або хороша, або дуже хороша… Ну це, кому як… “На вкус і цвєт…” как говоріцца. Я, напрімєр, знаю пару подонков, які вобше не п’ють… Хотя тих шо п’ють, знаю значно більше, конєшно…
А то ше є такі, в кого нема сили волі зовсім. Це я про тих, хто сначала пив, а потом бросив… Це самі опасні. Я їх називаю “перерождєнци”… Вони ходять за тобою як ксьондзи за Адамом Козлєвічєем і гундосять, шо п’янство - зло… Зустрів недавно такого в Гуд-вайні. Стоїть і грусно дивиться на полки з бутилками… Так само, мабуть, кастровані коти дивляться з завістю на своїх коллєг з яйцями… Мене побачив і сразу возбудився в воспітатєльних целях… “Ти по шо сюди приїхав?” – інтересується… - По мармалад, бля, - кажу, - давай, досвідання…
Я хлібних спіртов чогось не люблю. Ні водки, ні пива, ні, даже – віскі. А все шо з винограду – люблю і уважаю. Вино, граппа, чача, коняьк (крайнє рєдко, бо в мене од нього ізжога)… Ще, кажуть, є якась дуже вкусна французька виноградна водка. Ну я її пока не пробував, наше знакомство ше впереді…
Люблю італійські вина, бо там все понятно: от тобі к’янті, от тобі брунелло, от тобі – амароне. Ну і ще всяка вальполічелла, барбареска і бароло… Болєє-мєнєє зрозуміло… З французькими – там сам чорт ногу злама. Ніхрена не ясно. Особливо це стосується цінової політики. Мені нікогда не понять, чому бутилка якогось “Романе Конті” з бургундського піно-нуару стоє три штуки євро, тоді як бутилка австралійського піно-нуару – 90 гривень… Пив я колись те “Романе-Конті”. Такоє… Потом австралійським “шліфонувся”… Разниця, конєшно є, ну не в 2995 євро….
Один парижський сомельє в третьому поколінні, який працює в трьохзвоздному мішлєновському ресторані, колись мені признався, шо найвкусніше, шо він пив в своїй жизні – це водка з колою… Тіки нікому не кажи, каже, бо це позор для сім’ї…
В київських ресторанах вино пить сложно. Є така дурацька тенденція, коли ти замовляєш бутилку вина, а вони кажуть, шо це вже кончилося і пропонують “аналогічне”, тільки в п’ять раз дорожче… Колись сидимо з кумом в ресторані одному, замовили брунелло, а він (офіціант чи сомельє) приходить і каже: ви знаєтє, етого віна к сожалєнію уже нєт, но я вам могу порекомендовать бутилку “Сасікайї”… А ця сасікайя стоє не багато-не мало – п’ять чи шість тисяч гривень… Сасікаї? – перепитую. А ти сам її пробував цю “сасікаю”? – Да, пробовал, - каже, - такая с кислінкой… С кіслінкой-с хуінкой, - зрифмував кум, - і додав: пашол нахуй отсюда…
А раз ми з моїм товаришем Ізьою сиділи на берегу моря на Корсіці… Сиділи і пили розове в такому сєкрєтному, але дуже класному місці. Тіпа, готель-ресторан… Диви, кажу, Ізя. Тут є все, шо нада для жизні: інтернет, кофе, вино, тьолки… - “Інтернет і кофе можна ісключіть”, - каже Ізя…
Своєму батькові на 80-лєтіє я купив був якось бутилку якогось “Шато-Марго”, тіпа 1987 года… Душе недешево, але ж – юбілєй… То батько налив собі його в кружку, випив залпом, запив апельсиновим соком і закусив редькою й хлібом… - Такої гадості, каже, - я ше не пив ніколи… І поліз в погріб, по своє домашнє, виноградне солодке… “Шато-Черкаське”…
Сьогодні субота, тому – Будьмо! Лехаім! Тримайтеся! Гарного дня всім!
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
