хочу сюда!
 

Яна

37 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 32-45 лет

Заметки с меткой «крим»

Добре, коли все добре

Чому іспанці захоплюються дівчиною, від якої ми відвернулися".

Ось уже кілька тижнів поспіль в іспанських ЗМІ не вщухає бум навколо Лії Мотречко. 

Її запрошують на радіо й телебачення, і навіть на аудієнцію до королівського палацу в Севільї. "Диво", "Її історія — особлива!", — пишуть про Лію іспанські газети. Приїхавши із сім'єю до Іспанії з України і геть не знаючи мови, за пів року навчання в школі дівчина стала найкращою ученицею в провінції Севілья. 

"Su casa es una fiesta. El orgullo del instituto. Її випадок — це торжество. Гордість школи", — пише про українську дівчину місцева преса. "Лія почала навчатись у школі, не знаючи іспанської, але вона робить неймовірні успіхи, — зазначає Yahoo noticias. — Та годі, немає нічого незвичного в тому, що наприкінці кожного навчального року є найкращий учень. Але історія Лії особлива". Що ж у ній особливого?

Сім'я Мотречків родом із Криму, з маленького селища біля Красноперекопська. Тато мав невеликий бізнес — фермерство, у сім'ї був власний затишний будинок, яким опікувалася мама. А Лія навчалася в класі з українською мовою викладання, і це для родини було принципово. 

"Я з українсько-кримськотатарської сім'ї, — пояснює Лія. — Мама — кримська татарка, тато — українець". 

Коли Крим окупували, сім'я відмовилася від російського громадянства, а потім і взагалі вирішила поїхати від "русского мира" до Херсона.

Як і всім переселенцям, сім'ї Мотречків на новому місці було нелегко. Тато намагався розпочати бізнес з нуля, а Лія пішла до школи, де навчалася, як завжди, старанно і на "відмінно". Дівчина мріяла стати дипломатом, тому ретельно вивчала англійську та вступила до ліцею з ухилом "міжнародні відносини". Дуже захоплювалася історією, — нарис Лії про боротьбу українського і кримськотатарського народу проти імперського режиму Росії і тоталітарного режиму СРСР визнали одним із найкращих, він здобув нагороду від Меджлісу. А есе про українську революцію 1917–1921 рр. принесло перемогу в конкурсі учнівських робіт. Щасливий кінець? От і ні.

Усім нам відомо, що престижні ліцеї, м'яко кажучи, не завжди безкоштовні. У ліцеї, де навчалася Лія, батьки сплачували за навчання 9 тис. грн на рік. Ні, це була не приватна школа, а комунальна, на балансі міста, пояснює тато Лії Едуард Мотречко. "Ми намагалися перевести Лію на бюджетне місце, або принаймні отримати знижку в оплаті, адже донька була відмінницею, та ще й переселенкою. Але нічого не вийшло", — каже Едуард.

"Керівництво ліцею та, відповідно, міськрада категорично відмовили Мотречкам, — згадує Борис Бабін, тодішній представник президента в АР Крим. — Наскільки мені відомо, навіть у Міносвіти "вмили руки" і сказали, що нічого зробити не можуть. Ані міськрада, ані виконком, ані керівництво навчального закладу на такі "непідйомні" для суспільства фінансові витрати погодитися ніяк не могли. Ба більше, ці панове за спиною батьків постійно нарікали на "надмірний патріотизм" дитини, який справді контрастував з багатим внутрішнім "русским миром" тамтешніх чиновників. Сім'я Мотречків хотіла знати, наскільки вона потрібна власній країні. Після того як усі категорично відмовили у знижці на навчання бодай на гривню, питання відпало. На Херсонщині, у регіоні феодального ладу і підсічно-вогневого господарювання, навіть працьовитий у режимі 24/7 дрібний бізнесмен виявився не в змозі забезпечити собі гідне життя чесною працею. Усе, чого він просив, — знижка на навчання дитини. Отже, ця сім'я вирішила шукати кращої долі за кордоном і набула статусу біженців в Іспанії".

В Іспанії життя почалося з того, що місяць довелося чекати рішення з Мадрида стосовно того, чи буде надано сім'ї політичний притулок як кримчанам. А в цей час Лія почала вивчати іспанську, — на щастя, допомогло знання англійської та відеоуроки на Ютубі.

І ось коли все вирішилося позитивно, сім'я Мотречків отримала житло в Севільї, і Лія пішла навчатися до однієї з місцевих шкіл. Попервах на уроках вона мало що розуміла, але вчителі та однокласники дуже підтримували дівчинку, всіляко допомагали їй і навіть дозволяли писати контрольні англійською. Однак Лія відмовлялася — вона мала намір вивчити іспанську. Допомагало те, що Лії легко даються мови. Буквально два тижні потому дівчина вже розуміла загалом, про що говорять на уроках.

Навчання в новій школі вразило. "Тут усі дуже доброзичливі й відкриті, — каже Лія. — Першого ж дня до мене підбігли всі однокласники, відразу запитали, як мене звати, а потім всюди зі мною ходили, все показували. Вчителі тут інші. Я звикла, що в Україні вони дуже строгі, я завжди відчувала їхній тиск, часом вони кричали, коли чогось не розуміла. Звісно, я не вундеркінд, але ж я прийшла до школи, щоб навчатися. І ще оця традиція: учитель зайшов до класу чи вийшов — потрібно встати. Я в іспанській школі попервах вставала, і на мене всі поглядали з подивом. Тут учителі інакше спілкуються з учнями — на рівних і з повагою, тут легко й цікаво навчатися. Напевно, вперше в житті я ходила до школи залюбки. А ще в іспанських школярів багато вільного часу після уроків. В Україні такого не було — я приходила додому після занять і до ночі робила уроки. Але я вдячна українській школі — все-таки у мене гарна база знань".

Після трьох місяців навчання Лія Мотречко найкраще за всіх у школі склала іспит з іспанської — отримала дев'ять балів з десяти можливих (хоча для того, щоб скласти цей тест, достатньо було й п'яти балів). І цей результат став найкращим не лише у школі Лії, а й у всій провінції. Дівчину запросили до королівського палацу в Севільї, де вручили нагороду "За академічні і особисті успіхи".

"Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя"

"Тут до дітей ставляться з трепетом, — каже Едуард Мотречко. — Якщо дитина виявила старанність і досягла певного рівня, для іспанців це дуже важливо, вони готові її на руках носити".

За традицією Міністерство освіти Іспанії виплачує найкращому учневі грошову премію. Але справа загальмувалася, бо виявилося, що у сім'ї Мотречків на той момент навіть не було банківського рахунку. І як же були шоковані чиновники, коли з'ясувалося, що найкраща учениця Севільї почала вивчати іспанську лише недавно. Представник міністерства навіть приїздив до Лії, аби особисто познайомитися. Так про неї дізналася вся країна.

"Історія цієї 17-річної дівчинки — одна з історій двох тисяч українських біженців, які приїхали до Іспанії за останній рік, але у неї несподіваний кінець: дівчинка здобула нагороду за найкращі академічні досягнення", — написала Huffington Post.

У всіх своїх інтерв'ю і навіть під час нагородження в королівському палаці Лія розповідала про рідний Крим, про те, що він окупований, і що там порушують права людини. "Тут усі були далекі від цього, — згадує Лія. — Коли я прийшла до школи, ніхто не знав, хто такі кримські татари, що таке Крим, не чув про те, що його окупувала Росія. Навіть мій учитель у школі не знав, що існує українська мова, гадав, що в Україні лише російська. Газети написали: "чудова історія дівчинки з Криму".

Тепер Лія має визначитися, де навчатиметься далі. Адже вона закінчила 4-й клас основної школи (це приблизно як у нас 9-й) і далі має вступити до старшої профільної школи — її тут називають коледжем або "бакалавратом" (у нас це 10–11 клас). "Я збираюся вступати на "міжнародний бакалаврат", — каже Лія. — Після нього, склавши випускні іспити, зможу вступати до найкращих університетів Америки або Європи. До речі, з мого класу лише троє, включно зі мною, склали іспити так, що зможуть вступити до старшої школи. Решта підуть до "технікумів", як це називають в Україні, або залишаться на другий рік".

Дівчина обрала коледж неподалік від дому й уже збиралася нести туди документи, як раптом виявила у електронній пошті лист із дуже престижної у Севільї школи. Лія подивилася в Інтернеті — виявилося, що ця школа належить до сотні найкращих в Іспанії. Туди важко потрапити навіть місцевим, адже потрібно мати не лише високі оцінки, а й заможну сім'ю, оскільки навчання коштує 12 тис. євро на рік. Адміністрація школи написала Лії, що хотіла б бачити її серед своїх учнів, і запросила обговорити формальності.

"Ми тоді не знали, що це Міністерство освіти Іспанії виділило зі свого фонду кошти на навчання Лії, — розповідає тато Едуард. — Від неї потрібна була лише згода. Ми були вражені, бо нікого ні про що не просили. Згадалося, як у Херсоні бігали через шкільну плату в 300 євро на рік і випрошували знижку. А тут нам міністерство саме дало грант у 24 тис. євро, якраз на всі роки навчання в коледжі".

Але й це не всі дива, які посипалися на Лію. Несподівано її запросили до Мадрида для участі у тренінгу з лідерства та комунікації для дівчат. Фінансує цю програму великий бізнес, і для участі в ній добирають за конкурсом 40 дівчат із різних провінцій Іспанії. Лію покликали без жодних конкурсів.

Коли ми скайпом розмовляли з Лією Мотречко, дівчина просто сяяла від щастя. Сказала, що виїхала з України не назавжди — от закінчить університет, стане політиком або дипломатом і повернеться. Це ж саме вона стверджує і в численних інтерв'ю іспанській пресі. "Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя", — сказала мені Лія.

"Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя"

Коли я готувала цей матеріал, у мене була сильна спокуса назвати школу в Херсоні, де навчалася талановита школярка, та інші конкретні деталі. Але Лія не погодилася. А може, це не так і важливо. Важливо інше. Ця дівчина виявилася непотрібною Україні, а от Україна їй дуже потрібна. Згадайте цю історію та подібні до неї, коли розмірковуватимете над тим, як українська молодь "голосує ногами"

І ще раз про ЗЕбілів

Peker Vladimir, Только что вернулся из Крыма. Только полный идиот может
рискнуть в этом году пожертвовать собственным отпуском ради того, чтобы
отдохнуть на военной базе. Немерянно нагнали войск и техники. Над пляжем
постоянно то вертолеты. то истребители. Рев ужасный...
Фантазеры из турагенств продают путевки на разрушенные и до сих пор не
восстановленные штормами пляжи Крыма и предлагают питаться в закрытых
ресторанах, которые, судя по всему, так и не откроются. Посетил, кстати,
в Судаке своего приятеля. У него при Украине было в двух дворах
(частный сектор) почти 60 койко-мест, где отдыхали всегда люди из
Тернополя. Теперь по понятным причинам они не едут. Мужик в ужасе.
Звонит туда,приглашает на отдых, а его, понятное дело, посылают. Короче,
нужно быть объективным. Крым сегодня-это военная база без пляжей,
электричества и пресной воды. Так что, думайте пред тем, как принимать
решение туда ехать. Сегодня тур на Кипр обойдется дешевле при совершенно
другом сервисе. Да, забыл...В Севастополе большой выброс мазута с
какого-то из кораблей ЧФ РФ. Пляжи и порт загажены нефтепродуктами.
Касательно заполненности отелей Крыма на 90%, о которых твердят
российские СМИ, извините, не хотелось бы выглядеть грубым....,Но
позвольте им (СМИ) не поверить. Сейчас по каким-то государственным
программам правительства РФ пытаются организовать поездки за счет
бюджета сотрудников бюджетной сферы. Например, в санатории «Судак»
организуют какие-то семинары, слеты и прочую ерунду, дабы только
заполнить никому не нужные номера и столовую. Реально из собственного
кармана никто не платит. Вот, те, кому удалось попасть под эти программы
как-то и выживают. Остальные воют от отсутствия туристов.
Самолетом дорого.. Пляжи Крыма, говорите...? Севастополь и Ялта не
показатель. Посмотрите Симеиз, Коктебель, Партенит ....не говорю уже о
Черноморске и прочих забытых властью РФ и Богом городках.
Завлекать туристов из России?:)))Чем? Отсутствием нормальных пляжей,
электричества и пресной воды? Бешеными ценами на продукты и
обслуживание? Вы знаете, сколько стоит такси из Симферополя до Ялты или
Судака? За эти деньги можно слетать (!!!) на другой курорт. А частный
сектор "гнет цены" не от хорошей жизни, а потому, что РФ обложила их
налогами и теперь они платят за каждую койку. Это им в Украине жилось
плохо при налоговой вольнице. А теперь у них все хорошо:))).
Короче, не стану вас больше утомлять. Крым-это черная дыра для
экстремалов и журналистов-стрингеров. Был там вынужденно в командировке и
ответственно заявляю, что только идиот потратит на Крым время, деньги и
даже здоровье.

Єврейська підтримка Порошенко

Завтрашні вибори вже охрестили найбруднішими за всю історію України. Такий висновок політологи та журналісти зробили не на порожньому місці - списки недоторканих, скандали зі Свинарчуками та іншими кремлівськими підстилками в оточенні Порошенко. Гарант за передвиборчу кампанію показав собі з найкращих своїх боків, залишилося тільки домовитися про визнання окупованого Криму російським заради газового контракту та почати контактувати з терористами ОРДЛО. "Карту світу" кондитер ще не розігрував, ймовірно це відкладено на другий тур. Утім, не цураючись нічого, Порошенко зумів домовитися навіть з єврейською громадою України, з якою після публічної сварки з Коломойським в нього аж ніяк не дружні стосунки.

Як випливає з листування голови правління Єврейської федерації Великого Піттсбургу та керівника об'єднаної єврейської громади України ставка на цих виборах буде зроблена саме на Порошенко, який слідом за іншим кремлівським агентом - Трампом - планує визнати Голанські висоти ізраїльськими. Маша Захарова разом зі своїм шефом буде в захваті, бо в цьому випадку буде створений прецедент, і тоді можна вже буде говорити про статус окупованого Криму. В іншому випадку Україна в очах світової громадськості, виявиться державою, яка практикує політику подвійних стандартів.

Банда мародерів та москальських провокаторів на чолі з Порошенком, яка прийшла до влади в Україні на хвилі народного гніву, готова на все, щоб зберегти владу. В разі перемоги справжніх проукраїнських, патріотичних та здорових сил вся ця цвіль в терміновому порядку намагатиметься залишити межі нашої країни і в результаті осяде десь в Ростові, де з разом з попередниками вона під чарку глоду буде згадувати роки розкрадання України. Утім, цього разу банда може й не встигнути...

Перемога Порошенка в першому турі? Легко!

Правду кажучи, якщо катувати цифри досить довго, вони скажуть все, що завгодно. Наприклад, легким рухом руки грудневі 5-6% підтримки населення за місяць перетворилися в 17% (а хтось навіть говорить про 20%). Таким же легким рухом за Порошенка віддадуть голоси "мертві душі".

Як повідомив співробітник СБУ, Порошенко у березні зібрався використати голоси мешканців Криму, Донецької і Луганської народних республік, а також людей, яких позбавили можливості голосувати в Російській Федерації. Відзначається, що у січні на сайті Держреєстру опублікували свіжі відомості про кількість виборців. Згідно підрахунку, на Україні на найближчих виборах у березні голосуватимуть близько 35,5 млн. осіб з 42 млн. Все було б гаразд, однак загальна кількість населення зараз вважається без Севастополя й Криму, а це близько 1,8 млн. осіб, плюс кількість виборців з населенням ЛДНР додає Порошенкові ще близько 3,8 млн. голосів.

"Влада зараз з очевидних причин не контролює ні Крим, ні ЛДНР, а значить проведення там голосування просто неможливо. Таким чином, кліка Порошенка, не соромлячись, нарахувала собі резерв близько 5,6 млн. голосів "мертвих душ" (за винятком дітей). Окрім них є ще українці, які мешкають у Росії і за рішенням нашої влади теж не голосують. Ось так вони також ураховані в цій статистиці як мешканці областей, які не зареєстровані, а це мінімум 2,5 млн. осіб, - пише співробітник спецслужб у своєму телеграм-каналі "Кріт СБУ".

Також він не виключає, що Порошенко не погребує приписати на свою адресу голоси ув'язнених, силовиків, та загиблих у Донбасі.

Джерело

Якщо к цьому додати політичну апатію нашого люду і небажання брати участь в цій театральній постановці, яка зветься "чесні, демократичні вибори", то й голоси всіх, хто не прийшов на вибори, можуть бути автоматом зараховані на користь гаранта. Звісно, ще не варто скидати з рахунків звичайне примушення: вчителі, лікарі та інші держслужбовці будуть зобов'язаними виконати "свій громадянський борг". І не обов'язково бути Вангою, щоб передбачити, кого ці стрункі ряди підтримуватимуть.

Такими темпами Порошенко переможе у першому турі. Адміністративний ресурс вирішує все.

Лук про кримчан та даунбасян. Московская люмпениада.

Надо понимать, что подавляющее большинство обитателей Крыма и Донбасса, призывавших на свои головы «русский мир» — это пролы. Самостоятельному человеку пенсия — это технический вопрос. Нет, ну в целом, конечно, хорошо бы повыше… но он ориентируется на общий бизнес-климат, как рыба на чистую воду.


Можно сколько угодно махать у него перед лицом флагом любой расцветки, он прежде всего смотрит на условия работы. Шо сколько стоит, кому сколько заносить, где шо лежит — и так далее. Если ему не нравится — он сначала пытается противодействовать на своем уровне (кстати, взятка — это тоже вид противодействия бесправию), а если не тянет — то
сваливает в другое место.


Я говорил об этом в передаче Пятого канала у Ромы Чайки. Меня тогда поразил человек, который с яростью бичевал мир за несправедливость, упирая на то, что он сорок лет проработал ГРОЗом. И поэтому требует двойного уважения и два чая этому джентельмену.


Так, стоп. ГРОЗ — работа тяжелая, необходимая и уважаемая.


Но это звание рядового. Дальше следуют разные цеховые должности, и если ты не анацефал, то ты неизбежно доберешься за сорок лет хотя бы до начальника участка или шото типа того — я в гномьей иерархии не силен. Допустим, у тебя нет способностей и желания идти в инженеры, но на сержантскую должность, хотя бы в силу выслуги лет, ты попадешь неизбежно.


Как блять можно проработать сорок лет рядовым, и этим еще гордиться? Это надо косячить всю дорогу, сбривая лычки, или быть уникалом, с трудом попадающим в рукава?


Жизнь сложная. Бывает ты слетаешь с вершин и берешь в руки метлу. Но это не значит, что ты сорок лет ей промахал. Что-то в ней случалось и получше. По крайней мере, ты старался.


Сорок лет грозом и библиотекарша на пенсии, отрицательный баланс по всем колонкам учета, нулевая перспектива во всем — это и есть пророссийская кадровая основа оккупированных территорий.


И теперь русские удивляются — почему содержать эти изобильные пажити так дорого?


Да потому блять. Делая ставку на лузеров, приходится или брать на себя их проблемы, или выгонять их из хаты на мороз.




***

Заранее извиняюсь перед зоозащитниками.


Итак, некий делавар решил приватизировать делянку земли, на которой находится зооприют, чтобы там построить заправку. Чтобы переписать участок упирает на хуевые условия содержания животных, давит на жалость, и вообще заносит кому надо. Он делает рывок, и в его расположении оказывается гектар земли с вольерами, в которых сидит примерно двести собак, а сколько точно — не знает никто, потому что персонал уволен.


Собаки воют, требуют жрать, клетки надо чистить, и вообще — пора строить бензозаправку.


Причем собаки сами по себе не против нового начальства, они виляют хвостами и готовы ему всячески служить. Но вот проблема — новому делавару их служба вообще нахуй никак не нужна. Особенно если их настолько одхуя дохуя.


Делавар чешет репу. То есть собаки послужили ему хорошей отмычкой при сделке, да и он сам не против животных, чисто душевно — но это же блять пиздец, куда их девать! В эту собачью упряжку можно запрячь атомоход имени Ленина! Ну вот нахуя на одном гектаре столько псов?


Тут же набегают зоозащитники с журналистами, начинают снимать все это чудо и транслировать в прайм-тайм.


Делавар, скрипя зубами, закупает вагон колбасных обрезков для собак, и начинает размещать на бигбордах социальную рекламу «Возьми себе друга». Его сроки по бензозаправке поджимают.


«Да шоб вы все сдохли все побыстрее, суки! И кобеля тоже...» - думает делавар.


И поскольку устроить мгновенный собакоцид с помощью изониазида делавару мешают зоозащитники с видеокамерами, он просто понемногу сокращает дозу колбасных обрезков.


Так вот, собаки в данном симулякре безответны. Они однозначно жертвы человечьих игр. В отличие от двуногих долбоебов из Крыма и Ордлы, которые сами подписывали акт по передаче своего питомника под чужую бензозаправку. Собственными лапами.


Не осознавая, что их социальная и экономическая ценность в «русском мире» равна не то шо нулю, а нулю минус расходы на их содержание. Все, что способно самостоятельно хоть как-то прожить, бежит от «русского мира» как от чумы. Даже супербогатые оттуда на всякий случай вывозят деньги. Вот нахуй вы там нужны вообще, крымороссы? Грозы, пенсионеры и прочие виды фантастических тварей? Из жалости, да? Москва слезам не верит.



Без обид, просто возьмите калькулятор, посчитайте свое содержание и пользу от вас, а потом дайте емкий ответ не больше чем на одно предложение. Хау мач из зе фиш?


Как говорил почтальон Печкин — таких как вы на шапку троих надо. А там, в России, сейчас одна шапка на троих.


Нулевые и отрицательные продуценты, люмпен и пенсионария, решили поучаствовать в геополитических играх в качестве акторов. Не, ну чо, охуенная была идея. Сорок лет ГРОЗом, триста лет пенсионеркой, сейчас мы вместе переделим этот мир! До основанья, а затем... а затем - шо? Мы наш, мы новый мир построим! "Владимир Владимирович, я сорок лет проработала в библиотеке..." - и это обращение к человеку которому похуй кто и сколько проработал в каких-то ебучих библиотеках.



Да он вообще не понимает - зачем нужны библиотеки, если есть интернет, и в целом - почему эти люди еще живут? И имеют наглость при этом просить денег? При том что их из жалости, по их же просьбе взяли в Россию.

И в этом моменте я начинаю Путина понимать. Как тогда в студии у Ромы Чайки. Когда человек, сорок лет жизни проработавший катальщиком тачки, а потом оравший "Путин введи", в прямом эфире начинает учить укропов политике, геополитике и политэкономике, сидя без работы и еды в новообретенном ОРДЛО.

Так шо держитесь, денег нет. Доброго вам настроения. Доедайте колбасные обрезки и больше не гавкайте. Потому шо в ход таки пойдет изониазид с церукалом, когда окончательно достанете нервы делавара, и ему станет похуй на зоозащитников.


Привет, Микилай Янивич Азиров. А я же говорил — напалм и рапс. А вы еще обижались на мой фашизмус. Но так вышло, что напалм и рапс с новопокоренным населением будет делать ваша новая родина — Россия.


Идите теперь, повозмущайтесь в своем твиттере.

Звідси


Відео в тему. Жирік у севасі у березні 2014. 
Відео не хоче вставлятися, тому дивіться за посиланням




Про Втрачений Крим Та Кримінальну Справу Артема Фасолько

Ми вже неодноразово писали про ситуацію, в який, у зв’язку із втратою Україною контролю над територіями Криму та Донбасу, опинилися засуджені, що отримали свій вирок до анексії та окупації. В публікаціях йшлося про групи арестантів, які сьогодні, відбувають покарання на території України; знаходяться в СІЗО на непідконтрольних Україні територіях (НПТ); відбувають покарання на НПТ та території РФ. Між іншим, йдеться про тисячів громадян України, майбутнє яких зависло у повітрі.

Усіх цих громадян України об’єднює одна проблема, яку на поточний момент неможливо вирішити — відсутність доступу до їхніх кримінальних справ. Зазначена проблема є результатом, як прогалин у вітчизняному законодавстві, що унеможливлюють перегляд вироків цих засуджених у вітчизняних Судах, так і відсутність впливу, з боку Українських судових інстанцій, Європейського суду з прав людини на суди Російської федерації.

Крім того, прокурори прокуратури АР Крим, що у 2015 році запрацювала в Києві, вважають, що відсутність доступу до матеріалів кримінальних справ засуджених позбавляє їх прав, регламентованих Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. За думкою прокурорів, до розгляду справ вищезазначеної групи засуджених в Судах України слід буде повернутися лише в результаті поверення нашій країні анексованих та окупованих територій, та поновленням доступу до матеріалів їх справ.

Принаймні, ця точка зору вперто, протягом останніх декількох років озвучується представниками прокуратури АР Крим у під час Судових засідань, ініційованих правозахистниками кримського засудженого Артема Фасолька. Як результат, Судові засідання переносятся, а Фасолько продовжує нести свій термін покарання, сподіваючись хіба що на диво, яке поверне йому свободу та чесне ім’я.

Важливо згадати, що серед сотень кримінальних проваджень, ув’язнених з Криму, які відбувають покарання на території півострову та в Україні провадження Артема Фасолько у 2016 році було офіційно поновлене Подільським районним судом м. Києва та подане на розгляд за до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, де з 2014 року перебували без розгляду касаційні скарги засудженого і захисника. Поновлення справи відбулося за матеріалами, наданими адвокатом засудженого Ольгою Миролюбовою та Генеральною прокуратурою України.

У липні 2014 року, Генеральною прокуратурою України було встановлено, що при розгляді справи А. Фасолько судами АР Крим були допущені істотні порушення кримінального і кримінально-процесуального законодавства, і тому заступником Генереального прокурора України О. Бачуном подано відповідну касаційну скаргу до ВССУ на судові рішення у справі Фасолько Артема ухвалені до анексії Криму.

Відповідною постановою 29 серпня 2014 року судді судової палати у кримінальних справах ВССУ направили на адресу Залізничного районного суду м. Сімферополь звернення про витребування кримінальної справи Фасолько для її перевірки у касаційному порядку і, звісно, що нічого не отримали.

Зважаючи на відсутність реакції з боку Залізничного районного суду м. Сімферополь на постанову ВССУ від 29 серпня 2014 року і адвокатські запити щодо доступу до матеріалів кримінальної справи, адвокат засудженого Фасолько Ольга Миролюбова зайнялися відновленням втрачених матеріалів, відповідно процедури, прописаної статтею 12 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Їй вдалося зібрати декілька томів матеріалів справи.

Офіційне відновлення матеріалів кримінальної справи Фасолько ухвалою Подільського районного суду м. Києва здійснилося 5 липня 2016 року. За відновленим провадженням 24 листопада 2016 року, ВССУ призначив розгляд справи. Протягом 2017 року відбулося п’ять засідань суддів ВССУ, в результаті яких судді прийшли до висновку, що розгляд касаційних скарг за відновленими матеріалами неможливий, спираючись на вищеозвучену позицію представників прокуратури АР Крим – доки Крим не буде наш, касаційний розгляд неможливий….

Крім того, Суд порадив захисникам Фасолько Артема звернутися до Українського обсудсмена з переспективою поновлення матеріалів втраченої для України в Криму кримінальної справи.

На виконання рекомендації ВССУ, батько засудженого Фасолько звернувся до уповноваженої ВР Людмили Денисової. А Денисова, у свою чергу направила запит до Російського осбудсмена, та отримала відповідь — ні про що….

Ilyustratsiya-1-650x757.jpg

Ilyustratsiya-2-650x892.jpg

Зазначимо що, паралельно з намаганнями відновити матеріали кримінальної справи правозахистники Фасолько, не втрачаючи надію на справедливість, зробили звернення до Європейського Суду з прав людини. Реакція ЄСПЛ була отримана родиною Фасолько 22 червня 2018 року. Згідно Communication of the application to the respondent Government (передача заяви уряду-відповідачу), Українському уряду було рекомендовано повернутися до розгляду справи Фасолько у відповідній судовій інстанції та повідомити про результати розгляду до 16 жовтня 2018 року.

19 вересня 2018 року касаційні скарги Фасолько були розглянуті Верховним Судом колегією судів Першою судовою палатою Касаційного кримінального Суду України. В результаті розгляду, ухвала Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 19 вересня 2013 року, якою вирок Залізничного районного суду міста Сімферополя від 18 травня 2013 року щодо Артема Фасолько залишений без змін, була скасована, а справа направлена до Апеляційного суду м. Київа на новий апеляційний розгляд.

Ilyustratsiya-3-650x892.jpg
Уривок з результативної частини Ухвали ВС України від 19 вересня 2018 року.

Коли справа надійшла до Київського апеляційного суду і була призначена до розгляду по суті, захисник Миролюбова звернулася до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу та звільненння Фасолько Артема з під варти. У клопотання йшлося що подальше перебування Фасолька в приміщеннях камерного типу з максимальним рівнем безпеки більше ніж 6 років не відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практиці Європейського суду з прав людини, а також затвердженим КПК України завданням і загальним засадам, таким як повага до людської гідності та розумність строків.

Відсутність в повному обсязі матеріалів справи, яка на думку сторони обвинувачення не дозволяє розглянути апеляційні скарги захисту, не є провиною Фасолько Артема і саме тому йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Тим більше, що за цей час погіршився стан здоров’я Фасолько Артема в резутаті його тримання переважно у слідчому ізоляторі, через оголошення нескінченних судових засідань та їх перенесення. Адвокат надала суду гарантії працевлаштування раніше не судимого, позитивно характерезуючого Фасолько Артема і проживання його разом з батьками за умови звільнення з під варти.

Адвокат Миролюбова сподівалася на те, що за результатами розгляду клопотання Фасолько буде звільнений з під варти і таким чином будуть припинені моральні тортури незаконного засудженого та його родини, які тривають більше 6-ти років при не встановлені судовим рішенням його вини в інкримінованих злочинах.

Але дива не сталося. Не зважаючи на рішення ВС України, рішення Європейського суду, яке спонукає Україну до розгляду справи засудженого Фасолько по суті та клопотання адвоката Миролюбовою, Київський апеляційний суд в період з вересня по грудень з різних причин двічі відкладав судове засідання. Врешті, засідання відбулося 11 грудня 2018 році. Під час засідання була вислухана позиція захисту, а також позиція представника прокуратури АР Крим. Ухвалою суду, у задоволенні клопотаннія було відмовлене і воно визнано передчасним з огляду на конкретні обставини справи, які саме суд в ухвалі не зазначив. Судове засідання перенесено на 15 січня 2019 року у зв’язку з необхідністю більш детального ознайомлення з матеріалами частково відновленої кримінальної справи Артема Фасолько.
Адвокат Миролюбова вважає що: «Подальше тримання від вартою засудженого Артема Фасолько враховуючи конкретні обставини справи, є незаконним і таким що порушує його права. Наразі сторона обвинувачення не спроможна надати суду беззаперечні докази вини Фасолько, а тому апеляційний суд не взмозі спростувати доводи сторони захисту викладені в апеляційних скаргах щодо незаконності ухваленого судом першої інстанції вироку. А тому у даній ситуації єдине правильне і законне рішення звільнити Фасолько Артема з під варти, людина не повинна роками перебувати під вартою при недоведенній у встановленому порядку вині тільки тому, що її справа знаходиться в анексованному Криму і не може бути переглянута судами України». Сторона захисту готує нове клопотання щодо скасування запобіжного заходу яке буде заявлене щойно апеляційний суд ознайомится з матеріалами частково відновленої кримінальної справи», зауважила адвокат.
З огляду на все вищезазначене у нас виникає питання — на яке диво родині Артема Фасолько та власне самому Фасолько сподіватися більше: визволення Криму та окупованих територій Донбасу, яке, можливо призведе до повернення доступу українських судів до матеріалів його кримінальної справи ? Чи, врешті, на пробудження сумління та відчуття справедливості у українських суддів, які зважаючи на обставини, в рамках Закону спроможуться розглянути справу кримського засудженого. А разом із цією справою розглянуть решту кримінальних справ тисячів українців, які знаходяться у подібному, невизначеному положенні.

Іван Терезій

США ніколи не визнають анексії Криму з боку РФ

Волкер передав Порошенку декларацію щодо невизнання Америкою анексії Криму
Волкер передав Порошенку декларацію щодо невизнання Америкою анексії Криму

Петро Порошенко і Курт Волкер

КИЇВ. 25 вересня. УНН. Спеціальний представник США по Україні Курт Волкер вручив Президенту України Петру Порошенку символічну друковану копію декларації Державного секретаря США Майка Помпео від 25 липня 2018 року, в який чітко і недвозначно зафіксована позиція Сполучених Штатів Америки щодо невизнання незаконної анексії Російською Федерацією українського Криму, передає УНН із посиланням на прес-службу Глави держави.

Як повідомили у прес-службі, зустріч відбулась на полях 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

“В цій декларації Державний секретар Помпео чітко вказав на те, що США не визнають і ніколи не визнають російську анексію Криму”, — сказав Курт Волкер та урочисто вручив копію декларації Президенту України Петру Порошенку в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй, де в ці дні відбувається засідання Генеральної Асамблеї ООН.

При цьому Курт Волкер додав, що ця декларація за духом і буквою схожа з декларацією, прийнятою в 1940 році в.о. Державного секретаря США Самнером Веллесом щодо невизнання Сполученими Штатами радянської окупації балтійських країн, йдеться у повідомленні.

В АП відзначили, що Президент України подякував Курту Волкеру за такий символічний крок, і за чітку і послідовну політику США щодо невизнання незаконної анексії Російською Федерацією українського Криму.

Кара зрадникам і ворогам буде

Нацполіціі спільно з прокуратурою вдалося встановити особи дев'ятисот бойовиків так званої "самооборони Криму". Вони брали активну участь в окупації українського півострова

Ідентифікація сотень кримських зрадників України: Як знайшли зрадників і як їх покарають

Кримська прокуратура і Національна поліція зуміли встановити особи кримських зрадників, за допомогою яких анексував українська територія. Так звана "самооборона Криму" – це незаконне збройне формування, яке допомагало Російської Федерації в 2014 році. Генпрокурор України Юрій Луценко розповів про те, що на сьогоднішній день вдалося зібрати докази і оголосити про підозру вже 64 зрадникам. Генпрокурор розповів про те, що вісім чоловік, зокрема, координували і фінансово роботу "самооборони", ще 15 – управляли ротами цієї організації, ще 41 осіб були складом формування. , інформують Економічні новини.

Крім того, на сьогодні правоохоронці збирають докази на інших учасників так званої "самооборони", які брали захоплювали підприємства, нападали на проукраїнський населення, викрадали українських патріотів, а також здійснювали на території Криму інші злочини. Ігор Поночовний, заступник прокурора Автономної Республіки Крим, розповів про те, як вдалося впізнати зрадників. За його словами, для цього використовувався цілий комплекс слідчих і оперативних дій. Моніторили засоби масової інформації, пізнавали учасників формування на відео і фотознімках, опитували свідків подій 2014-го року на кримському півострові. В результаті прокуратура і поліція отримала фотографії та анкетні дані дев'ятисот осіб, які були учасниками "самооборони" півострова.

Всього ж, за словами заступника прокурора, їх було близько 2000 чоловік. Також Ігор Поночовний розповів про те, що чекає подозреваемих.Так як доступу до них немає, українська сторона буде приймати інші заходи, давлячи на міжнародні важелі. Підозрюваних оголосять в розшук, тому якщо вони покинуть окупований Крим або Російську Федерацію, їх буду чекати поліція інших країн або Інтерпол, після чого вони відправляться в Україну. Тут на них чекатиме покарання, в залежності від тяжкості скоєних злочинів.

вишах

Читать полностью на 
http://enovosty.com/uk/news_politics-ukr/full/1709-identifikaciya-soten-krimskix-zradnikiv-ukraini-yak-znajshli-zradnikiv-i-yak-ix-pokarayut

В Криму с*ака (якщо що - я про мистецтво)

Світлина від Венедикта Венедиктова.

 lol
Художник Іван Владіміров. Мені сподбалося про нього почитати. https://harmfulgrumpy.livejournal.com/1343201.html


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
37
предыдущая
следующая