хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «крим»

Про участь органів СБУ у боротьбі з організованою злочинністю


Про Крим та участь органів СБ України у боротьбі з організованою злочинністю і корупцією
На останньому засіданні комітету ВР з питань національної безпеки та розвідки прозвучала думка, що бездіяльність Служби безпеки стала однією з причин втрати Криму. А те що главк "К" необхідно ліквідувати, схоже, вже прийняте рішення...
Звернемося до історії діяльності главку "К". Це те, про що вже можна і потрібно говорити...
Декілька цитат курсивом, які характеризували оперативну обстановку по лінії «К», зокрема у 2000-2002 році. Ще раз, це кінець дев’яностих, початок двохтисячних.
«… загроза конституційному ладу України з боку організованої злочинності та корупції виявляється у намаганні створення нею на державному і регіональному рівнях паралельних нелегальних структур, незаконних збройних формувань для захисту інтересів своїх організованих структур. З цією метою злочинні організації здійснюють підготовку, фінансування й організацію прямих антиконституційних дій, в тому числі у вигляді розпалювання національної ворожнечі, організації масових заворушень, закликів до захоплення влади.
Проникнення представників злочинних організацій у політичні партії та рухи, державні органи влади і вплив на них, а також корупція політичних діячів і державних посадових осіб призводить до втрати громадської довіри до влади і політичного курсу, а також до нарощування напруженості в суспільстві.
Аналіз оперативно-розшукових матеріалів свідчить, що вплив злочинних організацій можна спостерігати там, де за допомогою своїх внесків у проведення передвиборчих компаній, їх членам вдається чинити тиск на виборчий процес.
Загроза суверенітету і територіальній цілісності держави полягає у тому, що регіональні злочинні організації разом з націонал-екстремістами здійснюють конкретні прямі дії щодо відторгнення від України окремих територій, передусім Криму.
Про подальший можливий сценарій розвитку подій можна судити з історичного досвіду колишнього СРСР. Тоді органи КДБ СРСР документально зафіксували факти безпосередньої причетності злочинних угруповань до провокування і загострення міжнаціональних відносин. Відмічалися випадки фінансування представниками тіньової економіки екстремістських виступів на національно-шовіністичній основі в Азербайджані, Вірменії, НКАО, республіках Середньої Азії.
Відбувається політизація міжетнічних відносин, які є підґрунтям сепаратизму. Його етнічні передумови базуються на прагненні мешканців окремого регіону чи національної меншини до утворення територіальної незалежної адміністративної одиниці всупереч чинному законодавству.
Тому, на нашу думку, основні загрози державній безпеці України і громадській злагоді в суспільстві у найближчій перспективі матимуть внутрішній характер.
Однак не слід забувати про те, що стабілізація соціально-економічної ситуації в Україні потенційно не співпадає з "інтересами" не тільки організованої злочинності, а й окремих країн світу, передусім тих, які розглядають Україну як зону своїх геополітичних інтересів, та тих, що потенційно готові здійснювати дії, спрямовані на відторгнення від України окремих її території.
Отже, можна прогнозувати встановлення тісних контактів між спецслужбами таких країн та організованою злочинністю України з відповідними наслідками для державної безпеки.
Особливу стурбованість у цьому контексті викликають зафіксовані СБ України спроби представників спецслужб іноземних держав встановити контакти з представниками етнічної організованої злочинності України та екстремістськи налаштованими елементами, що використовують останніх. Цю ситуацію, на нашу думку, необхідно розглядати у контексті наявного в організованої злочинності України досвіду безпосередньої організації постачання зброї в “гарячі точки планети” та активної участі у цих процесах.
Тому в умовах подальшого розвитку зовнішньої політики таких країн, як США, Німеччина, Росія, у напрямку сприйняття України як зони власних геополітичних інтересів, наявності в деяких сусідніх з Україною державах політичних рухів, що висувають територіальні претензії до України, враховуючи наявність сепаратистських тенденцій в окремих регіонах, передусім в Криму, однією з загроз державній безпеці слід вважати потенційну можливість використання спецслужбами іноземних держав організованих злочинних угруповань України з метою дестабілізації соціально-економічної обстановки.
Таким чином, крім загроз державній безпеці України з боку організованої злочинності, які зумовлюються суто суспільно-небезпечним характером цього різновиду злочинності, слід враховувати також можливість використання спецслужбами іноземних держав організованих злочинних угруповань України, що зумовлює загрози державній безпеці як суспільно-небезпечним характером самої організованої злочинної діяльності, так і суспільно-небезпечним характером спрямованої проти України діяльності спецслужб іноземних держав».
Так було. Це не фантазії. Це висновки, які були зроблені на підставі аналізу конкретних оперативних матеріалів кінця дев’яностих, початку двохтисячних років.
У цьому має бути зміст діяльності главку "К".
https://www.facebook.com/profile.php?id=100004187626950

Крим в дим!



Ну, что ж, как коренной Севастополец и я оставлю свой комментарий. 
Сначала о том, с чем не согласен:
1) Отели по 10к рублей. Честно говоря, с такими ценами я не сталкивался. Останавливался год назад в Морском в гостевом доме - было 500 рублей в сутки с человека за двухместный номер. В Севастополе, конечно, таких цен нет, но у тех же частников спокойно можно снимать хорошую квартиру за 1500 рублей в сутки, за 2-2.5к уже будет отличное жильё. В наших отелях стандартный двухместный номер тоже стоит что-то около того, 2-3 тысячи в сутки. Конечно, и это не дёшево, но явно не 10к в сутки. 
2) Про дороговизну еды на пляже: тут ты цену уже занизил. Не встречал ни разу чебуреков  кукурузы по 80-100 рублей. Обычно это 150+. В принципе, любая еда - это 150+ рублей. 
3) Сезон всё-таки у нас подлиннее, чем 2 месяца. Принято считать с середины мая-начала июня и до середины сентября. То есть, чуть больше 3 месяцев. А потом - да, кирдык. 
А теперь о том, с чем СОГЛАСЕН:
1) Цены: они действительно космические. В Крыму далеко не самые высокие зарплаты, потому даже самим крымчанам тут жить непросто. Особенно я обалдел с цен, когда вернулся из Минска. В голове конвертировал цены из бел.рублей в рос.рубли и охреневал, насколько всё дороже, а качество продуктов хуже. Про цены на топливо я вообще молчу. На 26 июня цена дизеля 48.3-49 рублей, 95 примерно столько же. Ну а учитывая то, что в Крым тоже едут люди небогатые, то с нашими ценам... Соболезную я этим людям., в общем. Отсюда же вытекает ещё один минус - с каждым годом туристов всё меньше (по личным ощущениям). И, что забавно, при Украине пробки летом были ГОРАЗДО больше. А это уже показатель. 
2) Колхозного самостроя действительно ОЧЕНЬ много. И если сегодня один сносят, то завтра на его месте появляется новый, но уже ЗАКОННЫЙ))) Засрали все города этими безвкусными убогими чебуречными, шаурмечными и т.д. Да и остальные отрасли бизнеса не лучше. В городах очень много визуального мусора. 
3) Города ОЧЕНЬ грязные. Много пыли. Если сегодня помоешь машину - завтра она уже будет пыльной. Даже если ты на ней ездить не будешь, а просто поставишь во дворе. То же самое и с пляжами, и с морем. У нас крайне много быдла, которое умрёт, если донесёт окурок до урны, видимо. Потому в море и под ноги летит любой мусор, а убирают его не везде и не часто. Даже леса засрали. 
4) Сервис действительно напрочь отсутствует. Если при Украине это ещё как-то терпели, ибо дёшево очень было, то сейчас за такие деньги мне самому хочется набить угрюмый недовольный хлебальник каждому второму официанту. 
5) С туалетами реально беда. У нас в Центре я не припоминаю НИ ОДНОГО бесплатного цивилизованного туалета. Максимум - синие вонючие будочки, в которых летом можно сознание потерять от духоты. А зачастую и того нет. О чём думает правительство - не ясно. 
6) Общественный транспорт у нас... мда... Тут даже сказать нечего. Это треш. 
7) От себя добавлю, что вне сезона крым из себя представляет жуткое зрелище. Он просто УМИРАЕТ. В крупных городах ещё более-менее, но в маленьких можно вешаться. 
8) Для меня главный недостаток - это мои соотечественники, сами крымчане. После русского бума практически все мои друзья и знакомые, все, кого я встречаю, стали какими-то зомбированными тупоголовыми ватниками, не понимающими очевидных вещей, не желающими думать. Я на родной земле натурально чувствую себя чужим! Будто в окружении врагов. Приходится общаться крайне осторожно и не высказывать своих истинных мыслей. 
Подводя итог, скажу, что: да, в Крым вливается очень много денег со всей России - для нас это плюс. Ибо в Крыму действительно началась "движуха". Другой вопрос, что вся эта движуха стоит сумасшедших денег и делается через жопу. Качества в Крыму нет и вряд ли будет. 
И, пусть на меня не обижаются украинцы, но если меня спросят: "Где было лучше, в Украине, или в России?" я отвечу аксиомой Эскобара. Однако при Украине было дешевле, бесспорно. И без сасанкций.



Antalya:порушник змінив прапор і прийшов в севастополь за зерном



Поруш
ник ANTALYA під сирійським прапором зайшов в закритий порт Севастополь і став на завантаження до зернового терміналу стівідорної компанії “Авліта”. За даними розслідувачів SeaKrime зібране в окупованому Криму зерно планують доставити в Лівію.

В лютому 2020 судно ANTALYA завдяки ефективним діям українських дипломатів було вилучено з реєстру Морською адміністрацією Камеруна прямо під час знаходження в закритому українською владою порту Севастополь.

Позбавлена права на прапор ANTALYA розвантажує в Севастополі гіпс з турецького порту Мерсін

ANTALYA: перешвартовка до зернового терміналу Авліти
https://lost-kib.org/uk/article/antalya-porushnik-zminiv-prapor-i-priyshov-v-sevastopol-za-zernom?fbclid=IwAR3mCdqZ3tFkmqhrqymoDKrxZIVVVBFIQRp8N6xA5_cZ4slbCztRAn1t4Fw

Світова морська преса про боротьбу україни з суднами-порушниками

Україна бореться з суднами-порушниками, які змінюють прапори

Повторні реєстрації під різними прапорами суден, які були спіймані за порушення кримських санкцій, ускладнює зусилля України щодо імплементації її морського законодавства – демонструють дані британського спеціалізованого видання Lloyd’s List.

Ільменітові схеми:доставка українського ільменіту в Крим


КРИМІЛЬМЕНІТОВІ СХЕМИ: ДОСТАВКА УКРАЇНСЬКОГО ІЛЬМЕНІТУ В ОКУПОВАНУ ФЕОДОСІЮ З ТУРЕЦЬКОГО ПОРТУ ХОПА
09.09.2020

Триває перевезення українського ільменіту з турецького порту Хопа в окуповану Феодосію. Журналістами SeaKrime зафіксовано 2 види рейсів – з перевантаженням на OPL Кавказ та прямий рейс з турецького порту в окупований Крим.

Розслідувальська група SeaKrime 2 серпня 2020 опублікувала розслідування про доставку українського ільменіту в окупований Крим:
https://lost-kib.org/uk/article/ilmenitovi-skhemi-dostavka-ukrainskogo-ilmenitu-v-okupovanu-feodosiyu-z-turetskogo-portu-khopa?fbclid=IwAR3mCdqZ3tFkmqhrqymoDKrxZIVVVBFIQRp8N6xA5_cZ4slbCztRAn1t4Fw

Крим виявився непідйомним тягарем для РФ

"Середня заробітна плата і доходи кримчан будуть поступово, але неминуче зростати". Про це заявив Президент Росії на зустрічі з громадськістю Криму та Севастополя під час візиту на анексований півострів 19 березня цього року.

У своєму виступі підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов запевнив Путіна, що одним з основних завдань влади Криму – це боротьба з бідністю.

Аксьонов так описав Путіну ситуацію з бідністю на півострові: "Звичайно, сьогодні є проблеми з доходами громадян. Як і усюди в державі, ситуація достатньо важка. У нас є показник по досягненню національних проектів. Сьогодні у нас за межею бідності близько 17% населення; у 2024 році має бути досягнутий показник 8%, хоча на цьому, звісно, зупинятися не можна – необхідно дійти, без виключення, до кожної людини".

Втім є дещо, що не дозволяє перейнятись впевненістю товариша Аксьонова.

Зокрема, на думку директора Центру досліджень економічної політики при економічному факультеті МГУ Олега Беклемішева, ці показники близькі до середньоросійських показників бідності.

"Слід згадати, у якому стані був прийнятий Крим: від самого початку доходи кримчан зросли порівняно з українським періодом (до анексії Криму), але потім зросли й ціни; не сприяла дешевизні товарів і блокада".

За словами Беклемішева, зараз, коли збудовано міст, ситуація з цінами може вирівнюватись, але ситуація з бідністю далека від оптимальної. Тим більше, якщо брати до уваги сьогоднішній стан економіки, оскільки нова хвиля кризи явно поламає усі плани щодо досягнення цільових показників у боротьбі з бідністю.

"Зараз серйозного прогресу у боротьбі з бідністю не спостерігається не тому, що влада (російська) прикладає недостатньо зусиль – просто економічне зростання у Росії було мікроскопічним і абсолютно не позначилось на доходах населення. Забезпечити ж зростання доходів за рахунок соціальних виплат ще нікому не вдавалось".

Олег Беклемішев вважає, що в подальшому у Росії, як і в усьому світі, розпочнеться економічний спад, і тому, всупереч словам Путіна, зростання доходів кримчан очікувати не варто.

"В український період в Криму також не спостерігалось динамічного економічного зростання, і доходи були настільки ж низькими. При цьому у Криму є чудові умови для розвитку санаторно-курортної зони, для марікультур, для інших видів сервісу, які можуть бути достатньо популярними. Так що потрібно розвивати приватний бізнес, запустити дерегуляцію і зняти військовий режим – все це могло підняти Крим ще тоді. Але якщо умов тоді не було, то і зараз, особливо за наявності санкцій, їх точно не буде. З моєї точки зору, можна було б запровадити на території Криму максимальну свободу для розвитку бізнесу, якої немає у Росії. Якщо немає зв’язку із зовнішнім світом, чому б не прибрати внутрішні обмежувачі? Не можна просто заливати грошима – це спрацьовує як підпора, коли економіка зростає. А якщо вона не зростає, коли має місце стагнація, то жодні соціальні допомоги не допоможуть".

Звертаємо вашу увагу, що Олег Беклемішев пропонує дати Криму максимальну свободу для розвитку бізнесу, якої немає у Росії. Чи погодяться правителі Росії дати кримчанам те, чого не мають у Москві та Санкт-Петербурзі?

Коментуючи соціально-економічну ситуацію на півострові на зустрічі у березні 2020 року Путін також заявив, що Крим до 2014 року нібито був фінансовим донором для інших областей України.

"Видно з документів фінансових: Крим у складі України був донором, хоча і сам був нужденним. Я просто це дуже добре знаю, тому що мені попередні керівники прямо і чесно казали: "Так, ми розуміли, що Крим сам потребує допомоги і підтримки, але в інших частинах країни було ще гірше. Тому гроші звідси брали і перерозподіляли"

За словами російського президента, саме дії України призвели до того, що інфраструктура Криму після розпаду Радянського Союзу не розвивалася, а знищувалась.

Між тим, бувший голова Ради міністрів Автономної республіки Крим Сергій Куніцин стверджує, що півострів до російської анексії був не здатний себе забезпечити, не кажучи вже про те, щоби стати донором для інших регіонів України.

"Або кримська влада, або російський уряд дезінформують Путіна. У Криму та Севастополі переважна більшість підприємств була оборонною – це військово-промисловий комплекс. Після розвалу СРСР значна кількість їх зупинилась, а з того, що залишилось, 43% промислового потенціалу належало хімічним підприємствам Червоноперекопського промислового вузла. Неодноразово були спроби переконати українську владу залишити нам всі податки, які збираються у Криму, щоб ми тут самі справлялися. Але, враховуючи, що ми все рівно отримували дотації з бюджету України, Київ в особі Леоніда Кучми, а потім Віктора Ющенка відповідав: давайте порахуємо, що буде, якщо ви візьмете на себе пенсії, утримання міліції, армії, подачу води у Північно-Кримський канал. І ось якщо все це врахувати, вийде, що Крим, насправді, ніколи не міг себе забезпечити. Зараз те ж саме: податків не вистачить ані на пенсійне забезпечення, ані на утримання поліції. Тільки якщо раніше було 7 мільйонів туристів, то зараз максимум 2-3 мільйони, а сільське господарство через безводдя занепадає. Щодо промислового потенціалу, можливо лише частково завантажити підприємства Севастополя, Керчі і Феодосії, адже Чорноморський флот Росії значно менший за радянський. Хіба що федеральний уряд забере на себе утримання всього оцього, а кримський уряд буде виплачувати тільки зарплати вчителям і лікарям".

За інформацією Сергія Куніцина, вартість подачі води Північно-Кримським каналом складала 110 мільйонів гривень на рік.

Слід зауважити, що за офіційними даними у 2013 році республіка перерахувала у держбюджет 1,94 млрд.грн, а отримала з держбюджету 5,72 млрд.грн. Отже, про яке донорство могла йти мова.

Якщо казати про реальних донорів держбюджету, то у 2013 році їх було лише шість – Дніпропетровська область (15,03 млрд.грн до держбюджету, 8,85 млрд.грн з держбюджету), Харківська (відповідно 10,38 і 3,48 млрд.грн), Полтавська (9,60 і 4,12), Сумська (2,61 і 1,63), Львівська (4,70 і 4,34) та Черкаська (2,18 і 1,97 млрд.грн відповідно).

Дохідна і розхідна частини бюджету Криму на 2020 рік були заплановані в обсязі 183,3 млрд. руб. Але реально у 2020 році витрати анексованого Криму перевищать доходи на 4,3 млрд. руб., хоча восени 2019 року бюджет приймався як бездефіцитний. Це слідує з коригувань бюджету, за які російській парламент Криму проголосував ще у лютому. І через шість років після анексії значну частину бюджету півострова складають дотації з Росії.

Крим залишається глибоко дотаційним регіоном. Структура запланованих міжбюджетних трансфертів з федерального бюджету на 2020 рік передбачена в обсязі 134 млрд. руб.

А тепер давайте порівняємо. У 2013 році дохідна частина бюджету Криму (це за даними російського уряду!) на 55 відсотків складалася з дотацій і субвенцій з держбюджету. У 2020 році – на 73 відсотки з безповоротних надходжень з федерального бюджету Росії. Явне покращення!

Отже, з подачі Путіна Росія узяла на себе тягар утримання Криму і носиться з цим тягарем як дурень з писаною торбою. Проте, політичний емігрант, екс-аналітик російської партії "Единая Россия" Леонід Власюк не вважає, що цей економічний тягар може спричинити суттєві зрушення у зміні долі Криму: "Насправді втрата Криму і його повернення до України для російського президента буде особистою трагедією і остаточним кінцем його історії. З точки зору Путіна, це неможливо ніколи, а з точки зору політичних подій це, скоріше за все, можливо у момент, коли він так або інакше втратить свою владу: або помре, або буде скинутий у результаті внутрішнього перевороту. Але Путін ніколи не відмовиться від Криму добровільно".

Але з кожним прожитим Путіним днем надії на позитивне вирішення питання щодо повернення Криму до України все більше і більше.

Молитва дощу

Дощику, дощику, не дави наш Захід! Полий добре Центр і Схід, і зайди на Крим!

Позбавлені прапора: як іноземні судна карають за заходи в Крим

Позбавлені прапора: як іноземні судна карають за заходи в порти Криму
19 Березень 2020, 22:30


Іноземні судна, які заходили в закриті порти Криму, виключають із Регістру судноплавства та позбавляють права ходити під прапорами деяких держав. Чим ризикує судно без прапора, як приховують заходження у кримські порти та як реагує Україна на порушення своїх кордонів, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Заступник постійного представника України при Міжнародній морській організації (IMO) Віталій Мошківський оприлюднив інформацію про те, що з 2017 року одинадцять держав, включаючи Панаму, Монголію, Беліз, Болівію, Ліван, Палау, Сьєрра-Леоне, Танзанію та Того, виключили з регістрів понад 50 суден за порушення санкцій і заходження в порти Криму.

Постійне представництво України при IMO (Посольство України у Великій Британії) надало Крим.Реалії список із 53 суден, які з 2017 року були оштрафовані та позбавлені права плавання під іноземним прапором після відвідування Криму.

Заступник постійного представника України при Міжнародній морській організації Віталій Мошківський повідомив Крим.Реалії, що Посольство України у Великій Британії регулярно реагує на подібні факти, надсилає відповідні дипломатичні ноти, а також сприяло внесенню змін про прапор суден-порушників у розділ «Відомості про судна та компанії» глобальної інтегрованої інформаційної системи з питань судноплавства IMO.

На початку 2020 року шість суден після заходу в порти Криму були позбавлені права плавання під прапором Белізу, Болівії, Камеруну та Коморських островів

З 2017 року, за словами заступника постпреда України при IMO, на підставі інформації, наданої українською стороною, було забезпечено видання циркулярних листів морських адміністрацій десяти країн із вказівками суднам під прапором цих держав утримуватися від заходу у кримські порти. У 2018 році Посольство України у Великій Британії повідомило Морську адміністрацію Танзанії про незаконне використання її прапора суднами, які раніше виключили з Регістру судноплавства Танзанії за захід у порти Криму.

Керченський морський торговельний порт, 2016 рік
Керченський морський торговельний порт, 2016 рік

«Морська адміністрація Танзанії звернулася в Секретаріат IMO, який поширив інформацію про перелік суден-порушників серед держав-членів Організації циркулярним листом №3876», зазначив Мошківський.

Випадки позбавлення судна прапора не унікальні
Віталій Мошківський

За його словами, на початку 2020 року шість суден після заходу в порти Криму були позбавлені права плавання під прапором Белізу, Болівії, Камеруну та Коморських островів. За інформацією посольства, наразі інформація про заходи в порти Криму іноземних суден, окрім суден під прапорами Росії та Сирії, відсутня.

«Випадки позбавлення судна прапора не унікальні. Зокрема, відомо про виключення суден із Регістру судноплавства за порушення санкційного режиму відносно Північної Кореї, встановленого Радою безпеки ООН», додав Мошківський.

На думку Віталія Мошківського, складність для України полягає в налагодженні на державному рівні оперативного моніторингу заходів суден до Криму, а також збору доказів, оскільки капітани фальсифікують документи.

Капітани суден навіть закривають ганчірками назву судна, номер IMO і порт приписки
Віталій Мошківський

«Останнім часом ми фіксуємо, що капітани суден навіть закривають ганчірками назву судна, номер IMO і порт приписки, щоб запобігти ідентифікації судна на випадкових фотографіях, які іноді з'являються в соціальних мережах під час перебування судна-порушника в закритих портах Криму», говорить Мошківський.

«Судно без прапора викликає зайві підозри»

Президент Колегії юристів із морського права України, адвокат Денис Робомізо пояснив Крим.Реалії процедуру реєстрації суден та надання їм права ходити під прапором тієї чи іншої країни.

Держава прапора може виключити судно за порушення стандартів або правил
Денис Робомізо

«Держава реєструє під своїм прапором судна, якщо вони відповідають певним критеріям. Більшість стосується технічного оснащення, відповідності міжнародним стандартам, віку наприклад, деякі держави не реєструють судна віком понад 30-50 років (якщо йдеться про великотоннажний флот). Держава прапора (країна, що здійснює контроль над морськими суднами, які ходять під її прапором  КР) встановлює певні вимоги і може виключити судно за порушення тих чи інших стандартів або правил», сказав він.

Судно під прапором Танзанії в порту Керчі, 2018 рік
Судно під прапором Танзанії в порту Керчі, 2018 рік

Денис Робомізо зазначив, що після виключення з регістру судновласники змушені шукати можливість зареєструватися під іншим прапором, що може призводити до певних незручностей та витрат.

Якщо судно ходить без прапора, воно викликає зайві підозри
Денис Робомізо

«Якщо судно ходить без прапора, воно викликає зайві підозри, перевірки з боку держави порту. Держава прапора контролює все, що розташоване на борту судна, а держава порту контролює ті порти, куди заходить судно. Коли судно заходить без прапора, його можуть перевіряти за всіма нормами, виникнуть додаткові затримки. Для судновласника це загрожує додатковими фінансовими витратами я б сказав, невеликими. Часом змінити прапор не вартує великих зусиль, але можуть бути певні витрати: порушення договорів перевезення вантажів, пасажирів», пояснив голова Колегії юристів з морського права України.

Як змінюють прапори

За словами Віталія Мошківського, деякі судна кілька разів були позбавлені прапора через заходи в анексований Крим, але їх продовжували ловити на подібних діях.

Ці судна-рекордсмени чітко усвідомлюють усі ризики незаконного заходу в закриті порти Криму
Віталій Мошківський

Наприклад, суховантаж Antalya (IMO: 7615232), що раніше називався Jawdat M, чотири рази позбавляли прапорів: Танзанії (27 грудня 2017 року), Палау (31 серпня 2018 року), Того (1 липня 2019 роки) та Камеруну (28 лютого 2020 року).

«Фактично ці судна-рекордсмени чітко усвідомлюють усі ризики незаконного заходу в закриті порти Криму й отримують покарання в вигляді штрафів і позбавлення прапора кожні пів року. Потім вони три місяці отримують новий прапор і починають усе з початку. І так чотири рази», розповів він.

Крим.Реалії знайшли інформацію про деякі судна, які змінювали прапори після заходу в кримські порти.

Суховантаж Bellatrix (IMO: 8230405) 21 лютого виключили з регістрів Болівії за порушення санкцій і захід до портів Криму. У відкритих реєстрах судно поки, як і раніше, відображається з прапором Болівії. Зараз суховантаж перебуває на якірній стоянці порту Аль-Хумс (Лівія). У грудні 2016 року Bellatrix сів на мілину в Азовському морі, як стверджувалося, при виході з російського порту Єйськ.

Суховантаж Pawell (IMO: 8315499) 3 лютого був позбавлений права ходити під прапором Камеруну через заходи в закриті порти Криму. Однак на початку березня суховантаж був знову помічений біля берегів Криму. Тепер судно ходить під прапором Сирії, зараз воно перебуває в турецькому порту Самсун.

Суховантаж PAWELL біля берегів Криму, березень 2020 року
Суховантаж PAWELL біля берегів Криму, березень 2020 року
«Ми черпаємо інформацію з усіх можливих джерел»

Незважаючи на зміну прапора або назви, Україна відстежує іноземні судна, які здійснюють заходи в закриті порти Криму. Прокурор АР Крим Ігор Поночовний розповів Крим.Реалії, що інформація про такі суднозаходи фігурує у кримінальному провадженні, в яке прокуратура додає нові відомості.

«Ми контактуємо з українським представництвом IMO, яке допомагає нам інформаційно, але ця організація займається безпекою, правилами та нормами мореплавання і не має контрольних або правоохоронних функцій з приводу обмежень суднозаходів у закриті порти. Це функція правоохоронних органів відповідних держав», сказав він.

Прокурор АРК Ігор Поночовний
Прокурор АРК Ігор Поночовний

Ігор Поночовний зазначив, що прокуратура зіштовхується з низкою труднощів при розслідуванні подібних кримінальних проваджень, серед яких відсутність доступу до території, приховування судновласниками інформації про заходи в кримські порти.

Є практика приховування заходу суден за допомогою вимкнення системи спостереження АІС
Ігор Поночовний

«Ми знаємо про регулярні маршрути між Туреччиною і Кримом, але документально це відображається як маршрут, наприклад, у порт Кавказ або Новоросійськ. Є практика приховування заходу суден за допомогою вимкнення системи спостереження АІС. Наприклад, ми знаємо, що судно везе з Туреччини в Керч ільменітову руду: у Чорному морі воно вимикає АІС, показує пункт призначення Новоросійськ, заходить до Керчі, розвантажується, виходить в Азовське море і вмикає АІС. Але є інші методи, які використовують, серед іншого, громадські організації, «Майдан закордонних справ», Служба безпеки та прикордонна розвідка, ми черпаємо інформацію з усіх можливих джерел», розповів він.

За словами прокурора АРК, відомство також має намір вивчати та використовувати досвід інших країн, зокрема Кіпру. Для цього на базі Прокуратури АРК створена робоча група, в яку входять представники Мінінфраструктури України, митниці, прикордонної служби, СБУ, громадських організацій, які займаються відстеженням незаконних суднозаходів до Криму.

Довідка: З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова. Гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.

https://ua.krymr.com/a/yak-inozemni-sudna-karaiut-za-zakhody-v-porty-krymu/30497972.html


Позбавлені прапора: як іноземні судна карають за заходи в порти


Іноземні судна, які заходили в закриті порти Криму, виключають із Регістру судноплавства та позбавляють права ходити під прапорами деяких держав. Чим ризикує судно без прапора, як приховують заходження у кримські порти та як реагує Україна на порушення своїх кордонів.

[ Читать дальше ]

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
38
предыдущая
следующая