хочу сюда!
 

Vassa

39 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 30-60 лет

Заметки с меткой «газ»

Не газом єдиним...

        Мова про найбільші заплановані проекти у сфері сонячних електростанцій і заразом про "протидію" нафтогазової мафії розвитку альтернативної енергетики.
        Можна ще стикнутися з думкою, що власники газових і нафтових родовищ затримують, чинять відчайдушний спротив розвитку "зеленої" енергетики, котра відкушує чим далі більші шматки ринкового пирога. Насправді якраз нафтогазові промисловці спроможні і вже давно готові виступити в якості потужного інвестора цієї галузі. По-перше, цим вони певним чином вирішують проблему залучення в обіг коштів, що повноводними ріками біжать до них від їхнього надприбуткового заняття. По-друге, постійно великі, хоча і не зростаючі вже обсяги нафти, а особливо газу та вугілля ще тривалий час будуть видобуватися, щоб забезпечувати базову потребу людства в електроенергії та теплі. Ну, і по-третє, істотні, помірно зростаючі обсяги тих же нафти, газу та вугілля будуть видобуватися для потреб хімічної промисловості та металургії. Словом, важко назвати людей, хто б ще так залишився при своїх інтересах з розвитком відновлюваних джерел енергії, як представники нафто- і газодобуваючого бізнесу.
          Спробуємо уявити конкретніше, чи пошкодують нащадки гордих кочових арабських племен (що свого часу завдяки нафті пересіли з верблюдів у б'юїки з шинами, інкрустованими діамантами, та обшивкою кузова із золота) про майбутнє відкриття у своїх пісках велетенської сонячної електростанції, побудова якої запланована в Саудівській Аравії. СЕС чудові тим, що вводяться поступово, тобто станція будується (приростає новими панелями) і водночас генерує більше і більше енергії. Проектна потужність згаданої СЕС становитиме 200 ГВт. 200 ГІГАВАТ, Карл! 200.000 МВт!!!!shock omg
Що ж це таке? Зараз найпотужніша у світі СЕС має 648 МВт - менше 1 ГВт. Що ж таке 1 ГВт? Це середня потужність нової вугільної електростанції, побудованої на основі останніх прогресивних досягнень у технологіях,  наприклад, подібної.
Отже, до 2030 р. Саудівська СЕС має вийти на проектну потужність у 200 вугільних ТЕС. Вона обіцяє стати найбільшою на планеті СЕС. Коштуватиме $200 мільярдів.
        Також у найближчій перспективі заплановані до будівництва "крихітки" 2 ГВт у Греції, 1,3 ГВт - у США, 1.18 ГВт - у Еміратах та 1 ГВт - у Китаї. Пишуть і про менш грандіозну СЕС у Мексиці на $650 млн.
        Що ж тут додаси...
Si Слава Кремнію Si


#s3gt_translate_tooltip_mini { display: none !important; }

Прузовский о повышении тарифов в Украине

Проблема тарифів і їх розміри багатьох людей в Європі хвилює не менше, ніж в Україні. Однак в ЄС підняття цін на комуналку обов'язково пояснюють.

Про це повідомив громадський активіст Артур Прузовскій.

«Оплачувати нехай навіть невелику квартиру в ЄС  вже дорого, що говорити про котеджі або великий будинок? З іншого боку, в ЄС держава не регулює ціни на комунальні послуги. Найчастіше люди укладають договори з приватними компаніями і управліннями домоволодінь. За гроші, які ми їм платимо, вони зобов'язуються нам надавати якісну послугу, але, на відміну від України, у європейських компаній, що управляють є ще одне зобов'язання перед споживачами - в разі перегляду тарифів у бік підвищення вони зобов'язані пояснити людям, а головне обґрунтувати причину такого підвищення», - заявив Прузовскій.

За його словами, підняти ціну в 1, 5 -2 рази тільки тому, що на 50 копійок подорожчало євро, це не причина.

«Тут же я бачу, що поскаржитися людям нікому. Нескінченно така ситуація тривати не може і рано чи пізно для держави бажання заробити кілька особистих мільйонів перетворюється в мільярдні борги по комуналці»,- підсумував активіст.

Прузовский о повышении тарифов в Украине

Проблема тарифів і їх розміри багатьох людей в Європі хвилює не менше, ніж в Україні. Однак в ЄС підняття цін на комуналку обов'язково пояснюють.

Про це повідомив громадський активіст Артур Прузовскій.

«Оплачувати нехай навіть невелику квартиру в ЄС  вже дорого, що говорити про котеджі або великий будинок? З іншого боку, в ЄС держава не регулює ціни на комунальні послуги. Найчастіше люди укладають договори з приватними компаніями і управліннями домоволодінь. За гроші, які ми їм платимо, вони зобов'язуються нам надавати якісну послугу, але, на відміну від України, у європейських компаній, що управляють є ще одне зобов'язання перед споживачами - в разі перегляду тарифів у бік підвищення вони зобов'язані пояснити людям, а головне обґрунтувати причину такого підвищення», - заявив Прузовскій.

За його словами, підняти ціну в 1, 5 -2 рази тільки тому, що на 50 копійок подорожчало євро, це не причина.

«Тут же я бачу, що поскаржитися людям нікому. Нескінченно така ситуація тривати не може і рано чи пізно для держави бажання заробити кілька особистих мільйонів перетворюється в мільярдні борги по комуналці»,- підсумував активіст.

Повышение цены на газ: Украина больше потеряет, чем получит

НАК «Нафтогаз Украины» поднимает цены на газ собственной добычи с 1 мая. Эту ситуацию прокомментировал активист Артур Прузовский.

«Любые природные ресурсы, их добыча, транспортировка – все стоит денег и бесплатно в этом мире ничего не достается, поэтому искусственно сдерживать цены неразумно, так как это загоняет предприятия в еще большие долги», - заявил Прузовский.

По его словам, цена должна быть обоснованной и реальной.

«Это законы рынка от которых никуда не деться. С другой стороны, доводя цены на энергоносители до европейского уровня, украинская власть должна понимать, что де-юре и де-факто страна еще не является членом европейского союза и возможности у нас абсолютно разные, в том числе и по уровню доходов. Поэтому повышение цен не только на газ должны идти в каком-то комплексе обеспечения населения минимальным уровнем доходов, которые бы позволили людям оплачивать эти энергоресурсы», - добавил активист.

Проста правда в іконографіці про споживання газу в Україні


Як відомо, Уряд України не буде піднімати ціну на газ з 1 квітня 2018 року, тому розповсюдження фейків про це сповна очікувано, як і "відмороження" їх організаторів щодо факту дії вдалої програми субсидій, коли за газ сплачуть виключно заможні верстви населення. А порахувати прибуток з того, чого ще немає в реальності, як вже наявну подію може хіба що ну дуже хитрозроблений ра-ху-вальник.  

Достояние народа

Наши новости – это пища сиюминутного потребления. Они живут в наших головах ровно столько, пока не появляется новый «продуктовый набор». После их приема закрадывается сомнение, а не замещают ли они функцию очищения, вместо насыщения?
 

Возьмем, например, самую мейнстримную тему – газовую. Не успели призвать «Прикрути!», как появился новый повод информационного потребления: поляки подсобили газом, мол, энергетический коллапс миновал. Все обрадовались, что называется, проглотили. При этом никто не спросил, а какова цена решения этого вопроса и где наш, отечественный? И при чем здесь было «прикрути», если цена на коммуналку все равно остается заоблачной?

 

Напоминаем, в феврале управляющий директор Европейского банка реконструкции и развития Франсис Малиж сказал, что Украина имеет достаточно своего газа для внутреннего потребления. Эксперты уточняют: украинцам его хватит минимум на 200 лет. Стоит также напомнить, что Украина была первой газодобытчицей из всех республик СССР. Наша газовая промышленность ведет отчет с 18 апреля 1921 года, когда в пгт Дашава (Стрыйский р-н Львовской обл.) была запущена первая газовая скважина. Через год появился газопровод «Дашава – Стрый», а в 1929-м – до Львова длиной 68 км. В 1946–1948-м был проложен самый по тем временам мощный в Европе газопровод «Дашава – Киев» пропускной способностью около 2 млрд куб. м в год. В 1951 году из этой трубы уже питалась и Москва. В 1950–1970-х были построены газопроводы «Дашава – Минск – Вильнюс – Рига». Затем было открыто мощное месторождение в Шебелинке (Харьковская обл.). В 1967 году после введения в эксплуатацию магистрального газопровода «Долина – Ужгород – Западная граница» (газопровод «Братство») началась подача украинского газа в Центральную и Западную Европу. В 1973 году украинская добыча газа достигла максимума в 68 млрд куб… И тогда его никто не присваивал и не воровал.

 

После обретения украинской независимости пошла приватизация госсобственности, новые «газовики» не стремились тратиться на геологоразведочные работы, освоение месторождений, ремонт существующих скважин. Был взят курс на транзит (благо, осталось богатое наследство в виде ГТС) и импорт газа. Народу его же достояние также продавалось по цене импортного, а вырученными деньгами газовые монополисты обеспечивали себе хлебные места во власти, строили дворцы и т.д.

 

Сегодня власть в связи с делом «труба» включила план «В». С позавчерашнего дня китайцы роют нашу землю (подробнее – на стр. 3), НКРЭКУ поспешно утвердила Правила розничного рынка электрической энергии – оплату «на сутки вперед», от которого наверняка еще больше опустеет карман простого украинца, а монополиста, наоборот, наполнится. Мы это уже проходили в 2009 году. Тогдашний президент Украины Виктор Ющенко разорвал с РФ старые газовые контракты и заключил новые, на рыночных условиях. В результате цена на газ для Украины выросла в несколько раз, а сотни миллионов долларов, капавшие на счета фирмы «РосУкрЭнерго» в виде «процентов за посредничество», делились между известными «заинтересованными лицами».

 

Потом при новой власти последовала ликвидация «РосУкрЭнерго», а одно из «заинтересованных лиц» было отправлено в тюрьму за коррупцию. Кстати, Стокгольмский арбитражный суд рассматривал газовые контракты, заключенные этим самым лицом, которое уже сегодня включилось в борьбу за украинский ликвид в виде ГТС. Партия «Батькивщина» Юлии Тимошенко заявила, что готовится незаконная теневая приватизация газотранспортной системы. В связи с этим «соратниками» были переданы соответствующие обращения в НАБУ и Генпрокуратуру Украины.

 

А что нам с этого? Пока они «бодаются» за наш всенародный ресурс, мы оплачиваем его потребление по их же схемам – типа реверса имени Роттердам+. Это их бизнес-проект – без вложений и развития.

Глобально в Україні скоротилося споживання газу

Гройсман показав, як за три роки в Україні скоротилося споживання газу 
Гройсман показав, як за три роки в Україні скоротилося споживання газу (ІНФОГРАФІКА)
11.03.2018 19:27 Коментарі

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман стверджує, що за три роки споживання газу в Україні зменшилося на 6 млрд  куб. м

В Україні за останні три роки істотно скоротилося споживання газу. До 2022 року Україна може скоротити споживання газу на 5 млрд куб. м. Про це 11 березня написав на своїй сторінці в Facebook прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Він зазначив, що в 2014 році населення України, теплокомуненерго і бюджетні установи спожили 24 млрд куб. м газу, а в 2017 році — 18 млрд куб. м. За три роки споживання зменшилося на 6 млрд куб. м.

Судячи з прогнозів, у 2022 році Україна може спожити всього 13 млрд куб. м газу, тобто споживання зменшиться на 5 млрд куб. м.

Гройсман додав, що зростає кількість приватних домогосподарств, які використовують сонячні електроустановки. У четвертому кварталі 2015 року їх були 21, а в четвертому кварталі 2017 року — вже 3010.

За державною програмою для населення «Теплі кредити», яка стартувала в жовтні 2014 року, вже видано 274 тис. кредитів на 5 млрд грн.

Інфографіка: Держенергоефективності
Інфографіка: Держенергоефективності
Нагадаємо, що Європейський банк виділив Україні майже 26 млн євро на сонячні електростанції.

Джерело: Ракурс


Германия выделит кредит на газопровод в обход России.

Германия выделит кредит на газопровод в обход России.

Германия выделит кредитную линию в размере 1,2 млрд евро под финансирование газопровода "Южный газовый коридор", который построят из Азербайджана в Европу в обход России.

Об этом говорится в письме парламентского статс-секретаря при Министерстве финансов Германии Йенса Шпана председателю бюджетного комитета бундестага Петеру Бёрингеру, передает Deutsche Welle.

"Эти газовые поставки должны внести значительный вклад в обеспечение газоснабжения Европы и Германии", - приводит издание слова Йенса Шпана.

Для обеспечения поставок газа из Азербайджана правительство Германии намерено предоставить заем $1,5 млрд (1,2 млрд евро) азербайджанскому госпредприятию в немецком банке.

В октябре 2017 года Европейский инвестиционный банк (ЕИБ) заявил о планах выделить $1,3 млрд на строительство Транс-Анатолийского газопровода (TANAP), по которому газ будет транспортироваться с азербайджанского месторождения Шах-Дениз-2 в Европу в обход России.

Соглашение было подписано в сентябре 2013 года с Shell, Bulgar gas, Gas Natural Fenosa, E.ON, Gaz de France, Hera, Enel, Axpo и DEPA, сообщает azernews.az.

В контексте сотрудничества с Германией предусматривается ежегодное получение немецкой компанией 1,45 млрд кубометров голубого топлива в период с 2020 по 2044 год.

И будет у Вольдемаралиссимуса ещё и «Северный поток» с непредсказуемой траекторией!


Що це? Таємні газові угоди, чи некрасива гра "гарантів"?

Слухаю деяких наших неадекватних владоможців і дивуюсь їх убогому мисленню.

Гей ви, там – наверху? Ви що, живете десь на Місяці чи Марсі? Чи може ви вже зовсім подуріли, марсіяни тупоголові?

От яким чином я, земний громадянин України – громадянин, який користується стандартним централізованим опаленням – можу "прикрутити на один градус" температуру в своїй квартирі? 
Як я можу це зробити? Ви ж, чиновні сволоцюги, чомусь не встановили мені індивідуального лічильника газу? 
Того лічильника, по якому я міг би контролювати обсяги використаного мною газу. А мерзнути ради свого "гаранта" який вигріває сраку на Мальдівах - напевне ніхто не захоче...

Тим більше що кімнатна температура і так нині знизилася практично до 15-16 градусів…

 
Отже, дурні безголові, коли б ви були хоч трішки розумніші то хоча б не бовкали своїми язиками такі речі. 
І не тільки самі не бовкали, а категорично заборонили б таке лукаве бовкання своїм прописним канальним базікалам та баригам від Нафтогазу, Укргазвидобування і т.д......


Чому? Та тому що в зв’язку з таким доволі відчутнім зниженням подачі тепла в наші оселі, ми – жителі – будемо вимушені включати різноманітні обігрівачі. В основному це газові плити та духовки!

І оте, що ви нам "прикрутили" централізоване опалення в сторону зменшення температури в наших квартирах на 2-3 градуса – вилізе вам боком. 
Мільйони громадян не захочуть мерзнути – і хочеш-не-хочеш – а вони включать для обігріву своїх помешкань духовки. І в результаті такий ідіотський "режим економії" – вдарить по державі і по громадянам…

Держава отримає глобальне збільшення використання газу населенням, а мільйони українських громадян перетворяться в об’єкт примусового монопольного газового здирництва, бо матимуть значно збільшені рахунки за газ...


До того ж – тиждень тому я чув що рентабельність видобутку газу в Україні досягла 250%!!!
То де ж цей газ? Може ця міфічна "рентабельність" живе тільки в чиновних головах? 
Тоді чому ж оці нафтогазові бариги отримують мільйонні зарплати, а не сидять на вітчизняних нарах?

Може тому що наш "гарант", який призиває населення "прикручувати газ" на один градус – не розуміється ні в техніці, ні в ситуації? Може він сидить не на своєму місці?


зі... а може якраз навпаки? Може він все розуміє і сам зацікавлений в українських газових армагеддонах, тому що має якусь частку?


3.03.18

Газова криза-2018: пояснення зрозумілою мовою



В Україні на початку березня виник дефіцит газу. В енергетиці оголошено надзвичайну ситуацію, Міносвіти рекомендує припинити навчання, а «Нафтогаз» закликає користувачів газу зменшити температуру в оселях. Так що сталося, чим це нам загрожує, і які наслідки матиме?


Автор: Сергій Лук’янчук

Що взагалі сталося? Адже зиму Україна пройшла без жодних труднощів з газом. І тут раптом його не вистачає.

У проблеми три причини. Одна з них об’єктивна, дві інші – штучні, навмисно створені Росією. Об’єктивна причина – це аномальні, як на початок весни, холоди, які тривають вже понад 10 днів. У таких випадках суттєво зростає споживання газу. Зараз воно збільшилося приблизно на 30% - до 200 мільйонів кубометрів на добу.

І що? Адже в січні чи лютому можливі морози сильніші і триваліші. Ми що, ризикували замерзнути?

Ніякого ризику не було. Баланс споживання газу в Україні забезпечують три джерела – запаси в підземних сховищах, власне видобування та імпорт. Обсяги по кожному джерелу разом забезпечують потреби країни в газі за будь-яких сценаріїв.

Так чому зараз виникла проблема?

Вона не виникла – її нам штучно створили. І зробив це російський «Газпром». За 15 хвилин до 1 березня, часу, коли мало розпочатися постачання газу з Росії, монополіст заявив, що відмовляється це робити. І демонстративно повернув надану «Нафтогазом» передоплату.

Чекайте, так нам же говорили, що ми давно не купуємо газ у Росії?

Саме так. Але рішенням Стокгольмського арбітражу Україну зобов’язали відновити закупівлі газу в Газпрому у відповідності до чинного контракту. Правда, у значно менших обсягах, ніж вимагала Москва: лише 5 мільярдів кубометрів на рік, з можливістю зменшення до 4 мільярдів. Саме це постачання мало розпочатися з 1 березня.

Уявіть собі, що ви пішли увечері у магазин купити хліба, маючи впевненість, що магазин відкритий і хліб у ньому є. А продавець з незрозумілих причин закрив двері і відмовився торгувати. Так, завтра ви підете в інший магазин і купите хліб там. Але на цей вечір у вас, так би мовити, виник «хлібний дефіцит».

Але і це не єдина проблема, яку створив «Газпром». Протягом усієї зими він навмисно тримав на нижній межі тиск на вході в українську газотранспортну систему. Контрактом передбачені показники в діапазоні 60-65 кгс/см2, а по факту було 51-59 кгс/см2. А з 1 березня «Газпром» знизив тиск до найнижчого значення в цьому році - 50,3 кгс/см2.

І що це означає?

Те, що «Укртрансгазу» - газотранспортному підрозділу «Нафтогазу» - складніше балансувати обсяги споживання, «перекидаючи» газ в межах трубопровідної системи. Це може призвести до локального падіння тиску і дефіциту газу в споживачів. Або – на що теж розраховував Газпром – до несанкціонованого споживання газу, призначеного для транзиту. Європа недоотримала б законтрактовані обсяги, а «Газпром» мав би підстави вчергове звинуватити Київ у тому, що він, за висловом Путіна, «тирить газ».

Говорили, що в нас вдосталь газу в підземних сховищах. Так що, нас обманювали?

Станом на 28 лютого у підземних сховищах було 9,985 мільярдів кубометрів Рік тому на цю ж дату було 8 мільярдів кубометрів – на 2 мільярди менше. Для розуміння, ці два додаткові мільярди – це еквівалент споживання за півтора чи два березні. Тобто, газу в підземках не просто вистачає – його вистачає з солідним запасом.

Так чому ж тоді не використати цей газ?

Не все так просто. Підземні сховища мають обмеження на потужність підйому газу. Більше того, наприкінці опалювального сезону, коли запаси вичерпуються, падає тиск у підземках, і швидкість відбору газу зменшується. Уявіть собі пляжний м’ячик – якщо він ретельно надутий повітрям, воно виходитиме з клапана швидше, ніж якщо м’ячик наполовину здутий. Нинішні темпи відбору максимальні – 115 мільйонів кубометрів на добу.

А скільки ще не вистачає?

Видобуток власного газу дає 57 млн куб м на добу. Решту необхідно покривати за рахунок імпорту, це ще 15-20 мільйонів кубометрів.

Так чому його не купили?

По-перше, тому, що купили – і перерахували гроші – за російський газ, який «Газпром» вирішив не постачати. По-друге, тому, що в Європі теж холодно, і вільних ресурсів мало. А спотові ціни на газ на європейських торговельних майданчиках зараз дуже високі – до 600 доларів за тисячу кубометрів.

Втім, «Нафтогаз» оперативно знайшов продавця. Польська державна компанія PGNiG підписала контракт про постачання 60 мільйонів кубометрів протягом березня. Цього має вистачити на покриття дефіциту.

Але чому Газпром пішов на такі дії? Хіба в компанії не розуміють, що це удар по їхній комерційній репутації – так само як і по планах будувати нові газопроводи до ЄС?

Так і є. Але в даному випадку «Газпром» діє не як комерційна компанія, а як політичний інструмент російської влади. Процитую російського газового експерта Михайла Крутіхіна: «Миллер действует по указанию Путина. А мотивацию Путина я обсуждать не могу. Там давно нет никакой логики и никаких сдерживающих факторов.»

Втім, нескладно здогадатися, що саме розлютило Путіна настільки, що він дав наказ створити Україні максимальні проблеми в газовій сфері. Цього тижня стало відомо, що «Нафтогаз» виграв позов до «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі щодо контракту на транзит газу. Суд зобов’язав Росію виплатити $4,63 млрд - як компенсацію за менші обсяги поданого для транзиту газу, ніж це було передбачено контрактом. З вирахуванням грошей, які Україна мала віддати за вже отриманий в 2014 році російський газ, «Газпром» залишився винен українській компанії $2,56 млрд. Імовірно, що від такого розвитку подій Путін оскаженів. І дав «Газпрому» команду «фас».

Росія заявила, що не визнає рішення Стокгольмського арбітражу і буде розривати контракти, щодо яких це рішення винесено. Це як?

Це безпрецедентно. В контракті про постачання і транзит газу чітко і недвозначно записано: «Решение Арбитражного института Торговой палаты г. Стокгольма является окончательным, не подлежащим обжалованию и имеющим для Сторон обязательную силу.» Ніяких оскаржень чи невиконань не може бути в принципі – це все одно що ви взяли товар і не розплатилися, бо вам не хочеться платити. І наслідки для Росії будуть дуже серйозні: йдеться про штрафи в мільярди доларів. Механізм стягнення відомий: наприклад, арешт російського майна в інших країнах за рішенням міжнародного суду.

І чим це все завершиться?

Російський газовий шантаж - такий же, як і російський бунт: наскільки безжалісний, настільки ж і безглуздий. Конкретно цей триватиме максимум три дні. Два з яких – вихідні, коли споживання газу падає. А вже з 3-4 березня в Україні починається потепління. Ніяких драматичних наслідків не буде в принципі. Для нас не буде. А от для Росії вони можуть бути дуже серйозними. Бо намагаючись створити проблему нам, вона показала, що може стати значно більшою проблемою для головних покупців свого газу – Європи. А там такі речі помічають і не забувають про них.



 

 

 

 

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
27
предыдущая
следующая