О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Цінуйте, що маєте свободу вибору!

Цінуйте, що маєте свободу вибору!



Сьогодні, в день пам'яті щодо загибелі відомого українського дисидента В'ячеслава Чорновола я б дуже хотів закликати віддати належне всім дисидентам України і подякувати за їх мужнє протистояння комуністичній сваволі та насильству над правом людей думати! Правом мати власну думку! Зміст слова "дисидент" означає "інакше думаючи", що в комуністичному СРСР і, відповідно, в УРСР, вважалося злочином. Зрозумійте: думати інакше від того, як задекларовано в програмі КПРС було державним злочином! За це саджали в тюрму! Домінувала догма, що "хто не з нами - той проти нас" і з того "якщо ворог не здається - його знищують". Без варіантів. Тому якщо хтось думає, що центральна газета "Правда" просто мала таку назву, то він помиляється, бо надруковане в газеті було реальним декларуванням правди на цей момент часу і хто казав щось інше від опублікованого в органі ЦК КПРС "Правда" - той автоматично ставав дисидентом і ворогом. І це - правда! Як це не звучить парадоксально. Так було! Людей з критичним стилем мислення, які не були згодні з усім поганим, що діялося навколо них і казали про то привселюдно, - їх піддавали нещадному осудженню та остракізму, або як зараз почали казати: боулінгу. Причому норм в тому цькуванні не існувало: чим більше паплюжили - тим більше вислужувалися перед владою начебто радянською. 
Тобто дисиденти були нонконформісти в оточенні провладних конформістів. І ось постала Незалежна Україна, де нонконформістами несподівано на 28-му році її існування стали люди, які захищають свою українську владу від власних конформістів з так званої опозиції і про-московської, і начебто "демократичної", яким все мало і мало, все їм погано живеться і все хтось в тому винуватий, і особливо - теперішня влада. Ну, це вже діагноз, який називається "Совок", тобто людина має психіку раба, або по-науковому то називається "патроналістичні установки", коли хтось має все для них зробити, дати, догодити тощо. Звуть їх пана господаря "держава" або і прямо: Хазяїн. От має бути добрий хазяїн в державі, а тоді всім стане добре жити, бо є хазяїн над усіма. Бажання, щоб будувати своє життя власними силами у приматів класу "Совок" відсутнє начисто!
Вони вроджені раби! Дайте нам роботу! Дайте нам зарплату! Дайте житло, освіту, медицину, дешевий харч і культуру - все їм дайте. Як? А десь в когось заберіть, а їм - дайте! Тоді ми будемо вірно служити і таку владу радо любити. Генетичні раби! І грець би з ними, але ж ні: ці раби й іншим того бажають, бо ж то "найправильніше мати всім одного хазяїна", а тому дуже агресивні. Чому це вони є раби, а хтось живе вільним життям? Несправедливо. Далі немає сенсу писати про феномен "Совка" в України, а я чітко фіксую на цей момент, що якщо переможе у наступних виборах Президента  України Петро Порошенко, то це буде перемога над отим триклятим "Совком" і його рабами серед нас. Це буде перемога вільних людей - Людей Свободи! А ними завжди була славна Україна.
Розпізнати Людей Свободи досить просто: це завжди правдиві дисиденти і вони думають по-різному, але найголовніше: нікого не примушують думати так, як вони. І навпаки: оті всі "раби Совка" більше за всього ненавидять тих, хто думає інакше від них. Для них елементарно ображати всіх своїх опонентів як продажних та підлих, суцільних дегенератів і зрадників України і народу. Те, що вони в своїй обструкції до Порошенка і української влади опинилися  по один бік пліч-опліч з Путіним - це несуттєво для них, бо то зовсім не зрада, а тактична комбінація моменту. А насправді то є підла зрада, але най то Вища Сила визначає і карає за то. Хочу сказати про інше: я всі 5-ть років підтримую щиро діяльність Петра Порошенка на посаді Президента України і цілком задоволений всім, що він зробив і тут є багато що злічити, а тема Томасу взагалі як велика несподівана удача. Саме тому я буду домагатися переобрання Петра Порошенка на другий термін на посаді Президента України. І ось що мені особливо цінно, що за всі роки перебування у середовищі так званих "порохоботів" я не зустрічав тут агресивного ставлення до людей, які виступали проти Порошенка. Ну проти - то й проти. Най буде так. Як комусь погано жити - то його особиста проблема, а що він перекладає її на когось - тим більше його проблема, бо хтось її не вирішить, а сам він не береться. Агресію у відповідь викликала підступна брехня і всілякі фейкові закиди, хоча вони ж і заспокоюють: брешуть, значить не має справді чогось поганого, а під таким контролем ворогів та "любих друзів" все просвічується як рентгеном наскрізь. Мене особливо смішило, як приватну відпустку за власні гроші на Мальдивах  роздмухували у вселенський гріх Порошенка, бо не було за що інше вчепитися, а значить наш Порох - молодчина! Коли ворог бреше - значить він програє, бо там де є правда - там є Бог, а там, де є Бог, - там і перемога!
Завершити хочу тим, з чого я і розпочинав: завчасно загиблий В'ячеслав Чорновіл вже не скаже свого вагомого слова сьогодні, але його сказали багато хто з його побратимів з верстви дисидентів, зокрема Мирослав Маринович закликав голосувати за Порошенка, як і вся спільнота "Першого грудня": В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків. Активно підтримує цей вибір і син В'ячеслава Чорновола - Тарас, який чимало лиха пізнав відмалечку, багато пережив і переосмислив в сучасності. До спадкоємців дисидентів належу і я, бо моя мама Галина Гордасевич товаришували з В'ячеславом Чорноволом і писала йому "на зону" листи в далеку Сибір тоді, коли більше ніхто це не наважувався зробити, а по трагічній смерті В'ячеслава Чорновола написала і присвятила йому ось цей вірш:

*  *  *
                В'ячеславу Чорноволу

Вiдроджуються древнi храми,
Встають iз попелу й руїн.
Тож пiд iсторiї вiтрами
Загоюймо душевнi рани,
Пiдводьмо храми iз руїн!

Нас доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела,
Та вiра душi в нас тримала,
Хоч доля гнула, i ламала,
І свiтом безвiстi вела.

Яку знаругу ми терпiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi!
На камiнь сльози в нас скипiли,
Не раз зубами ми скрипiли
В пустелi, в тундрi i в тайзi.

Та правда устає над свiтом
Висока й свiтла, мов зоря.
Нехай укриє землю цвiтом!
Нехай засяє нашим дiтям
Свобода, свiтла, мов зоря!

За неї кров’ю заплатили
Найкращi доньки i сини.
Нам їхнi iмена свiтили.
Ми їхню пам’ять освятили.
Навiк прославленi вони!

Вертаймо ж на пороги отчi
З усiх земель, з усiх країн!
Хай ниций зайда їх не топче!
Вертаймо ж на могили отчi,
Пiдводьмо храми iз руїн.
  
В котрий раз закликаю підтримати і обрати Петра Порошенка на другий термін в Президенти України, бо виграє вибори Порошенко - виграє і Україна. Виграє кожна Людина Свободи. Будьмо! Хай щастить нам, а не ворогам! Голосуємо за Петра Порошенка!

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
25 березня 2019 р.

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНЦІВ! Степан Хмара!



Український Народ вже впритул підійшов до чергових виборів меншого зла. І ми мусимо зробити все щоб на парламентських виборах не вийшло аналогічної ситуації - ніби самостійного вибору, але з наданого олігархами переліку. На президентських виборах мусимо діяти як на першому етапі наступних парламентських.

Трійка лідерів - Порошенко, Тимошенко, Зеленський є злом для Українського Народу. Але теперішній президент Порошенко є Абсолютним Злом.

Степан Хмара, Герой України, який усе життя присвятив боротьбі за Україну, б'є на сполох!!!

Читайте, коментуйте та поширюйте «Звернення Степана Хмара до всіх українців у зв’язку із виборами»!!! За це звернення його відразу заблокував Фейсбук – тому Ваша допомога в інформаційному поширенні є дуже важливою!

"Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде."

Україна перед вибором: що далі?

Чи буде засмоктувати Україну в трясовину, паралізуючих людську волю, злиднів, подальша деградація промислового комплексу, лавина брехні, свавілля і ненаситна жадібність владних верхів, що породжує безнадію і деморалізацію нового покоління, а талановитішу і енергійнішу її частину об'єктивно виштовхує за межі батьківщини. Як наслідок - ослаблена і деморалізована Україна податлива до маніпуляцій, дестабілізації, яка стане легкою здобиччю для зовнішнього хижака - споконвічного ворога України Московії.

Чи нарешті Україна почне ставати на ноги і виходити на нелегку, але перспективну дорогу розвитку.

Все залежить, як ми здамо екзамен - двоє виборів: президентські і парламентські. Ці вибори взаємопов'язані і взаємозалежні. Від того, що станеться на президентських виборах, буде залежати якими будуть парламентські вибори і чи взагалі що буде після них. Сьогодні піде мова про президентські вибори. Найбільша загроза на нинішних виборах - це відчайдушне намагання Порошенка будь-що втриматися при владі ще на один термін. Оскільки після того, що Порошенко накоїв в Україні за п'ять років, така мета на демократичних виборах недосяжна, то задіяна грандіозна індустрія фальсифікацій виборів, що забезпечена організованою злочинною групою Порошенка.

Ось її складові:

1. Кампанія брехні та дезінформації: 
а) вихваляння вигаданих досягнень держави і суспільства, організованих і здійснених Порошенком і обіцянки неймовірних досягнень, які Порошенко розпочне здійснювати одразу після виборів( навіть відразу після виборів почне звільняти Крим від окупантів, чого він не робив усі п'ять років на посту президента);

б) оббріхування реальних конкурентів Порошенка;
в)намагання зменшити явку на виборах конкурентів Порошенка через росповсюдження брехливих вигадок( у багатьох містах розклеювалися листівки, які повідомляли, що з прямо з виборчих дільниць потрібно з'явитися в райвійськомати для проходження військової служби, щоб зменшити кількість молоді на цих виборах, які явно не налаштовані голосувати за Порошенка);

г) Розгорнутий, грандіозний, прямий і опосередкований підкуп виборців, до якого залучені (уряд, що здійснює приурочені спеціально до виборів різні соціальні виплати, працівники райдержадміністрацій.)

2) Набула широкого розповсюдження купівля ( теж пряма і непряма) агітаторів серед так званої інтелігенції - це відомі співаки ( переважно шоу бізнесу), актори, письменники, вчені, бізнесмени з гуманітарної сфери, деякі громадські організації і релігійні діячі ( мабуть ці найменше бояться гріха). Їх використовують для публічної агітації на TV, публікацій колективних агітаційних листів за Порошенка.

Ця публіка найбільш підла, бо маскується під інтелігенцію, якою насправді не є, видає себе за українських патріотів, але найбільше любить гроші ( вони можуть бути у матеріалізованій формі). Тільки не прикидайтеся, що ви вірите в те, що Порошенко патріот і захищає Україну від російського агресора ( частіше вони кажуть, від Путіна). Загрозлива ситуація в якій опинилася Україна, змушує мене бути вкрай різким, і говорити вам оголену правду публічно, бо ви отруюєте людей підлою брехнею і закликаєте людей менш відомих за вас, віддати Україну на поталу найбільшому колаборанту Москви, главареві банди мародерів України Порошенкові.

А ті, хто буде клястися, що не знав, хто насправді Порошенко, скажу так: тоді ви не є насправді інтелігентами і нічого не розумієте в політиці, то чому пхаєте до політики брудні писки.

А тепер нагадаю нашим скромним співвітчизникам, нашій інтелігенції, ким насправді є Порошенко: який з нього "головнокомандуючий", захисник України від Путіна.
Відразу після виборів, подруга Путіна звела двох президентів в Нормандії. Там у них була кількагодинна розмова. Після повернення, Порошенко оголосив нібито свій "мирний план" ( насправді план Путіна). Спочатку Порошенко оголосив тишу на тиждень. Потім продовжив ще на тиждень. Дванадцятого червня на територію України ввійшли перші російські танки. Це була перевірка чи Порошенко дотримав слова.

Далі росіяни почали заводити артилерію, ракети, бронетехніку, інші озброєння. Військова розвідка забила на сполох. Військові були налаштовані наносити удари по росіянах, якщо ті заходять на територію України! Команда ж Верховного - тиша..... 
Тепер чітко зрозуміло, для була потрібна тиша - подарунок Путіну від Порошенка. Згодом було обміняно Донецьк на Слов'янськ. Бандформування Гіркіна-Стрелкова покинули Слав'янськ і спокійно, кілька годин, відкритим степом, колона з танками і бронетехнікою пересувалася в Донецьк, який спокійно зайняла. Воля Верховного головкома: не стріляти!

Потім була серпнева трагедія.

23 серпня раптом незаплановано прилетіла до Києва подруга Путіна Меркель (очевидно на прохання Путіна, з яким напередодні мала розмову). 24 серпня Порошенко забавлявся парадом на Хрещатику, тримаючи біля себе начштаба Муженка, якому присвоїв вище генеральське звання, міністра ЗС Гелетея, що отримв орден. А в той час російські війська брали в кільце наше військо, серед яких було багато добровольців. Іловайськ у цей час просив підтримки - отримував обіцянки і отримав трагедію. А підтримки їм так ніхто і не надіслав. До того ж Порошенко домовився з Путіним про так-званий "зелений коридор", де наші військові, обеззброєні, мали б вийти з оточення. А отримали - чорний коридор, коридор смерті!

Це широко відомі факти. Ніхто за це, ні за Дебальцево, де вийшла схожа ситуація, так і не покараний. А такі, як Муженко, який в часи Януковича був членом партії регіонів і депутатом Житомирської облради, де з трибуни публічно заявляв, що дуже гордиться, що йому випала честь бути членом такої партії.

Цей розгром українських військ у Іловайську був спільно підготовлений Путіним і підлою зрадою Порошенка, для того, щоб хоч якось виправдовувати постійну капітуляцію Порошенка в обмін на підтримку його панування у підвасальній малоросії.

Далі були вересневі події по реалізації плану Путіна: шахрайське ухвалення антиконституційного закону, під неймовірним тиском Порошенка на ВРУ : "Про особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей" і Мінські домовленності -1. У лютому 2015 - Мінськ-2 і знову поразка (очевидно, зумисна, якщо детальніше розглянути, як розвивалися події, на чому тут не зупиняюся). Це дозволило Порошенкові повторювати як мантру: альтернативи Мінським домовленностям нема. Зміст цих домовленностей добре відомий, скажу лиш коротко: Зі сторони Путіна це план капітуляції України, зі сторони Порошенка - державна зрада.

Реалізація цього плану зупинилася після першого голосування Змін до Конституції з цього приводу, коли Порошенко зрозумів, що друге голосування не проходить. ( як визнав Медведчук: " у Порошенка есть воля решать єтот вопрос, но нет ресурса", тобто голосів). Але це питання з порядку денного не знято. І про це постійно заявляють закордонні , нібито наші друзі, так і друзі РФ. Аякже, якщо президент України повсякчас нагадує про Мінськ.

Кремлівські політтехнологи Порошенка винайшли добру виправдальну ширму для продажного, псевдопатріотичного малоросійського бидла.

Кажуть, що у Москві вважають, мовляв, нехай буде будь-хто аби не Порошенко, бо з ним, начебто Путін, не хоче мати справи. Як же це вигідно - гендлювати Україною і маскуватися під патріотичними гаслами. А насправді, знайти вигіднішого колаборанта, Москві не так просто, та й нема потреби. Порошенко талановитий актор. Попереднікі до нього не вмилися. Так як зараз розгорнув бурхливу політичну підривну діяльність та підготовку до виборів до ВРУ Медведчук, при якнайкращому сприянні Порошенка, то при регіоналах йому й не снилося. Ті були ревниві і хотіли все тільки для себе.

Порошенкові Москва дала зрозуміти, що з нею треба ділитися, особливо державним суверенітетом, а за тим піде все інше.

Порошенко такі правила гри прийняв і поступає з Україною якнайпідліше. Він робить все можливе, аби Росія не була визнана юридичною стороною воєнного конфлікту з Україною, як агресор:

а) Україна не розірвала дипломатичні відносини з РФ ( що неприпустимо з державою агресором), це саме стосується більшості договорів і угод з Росією;

б) відбувається торгівля з наростаючими об'ємами, в тому числі стратегічними товарами;

в) російський бізнес займає вагомі позиції в Україні, в тому числі і в стратегічних галузях економіки;

г) в уряді не створено структури, яка б збирала і систематизувала в єдиному центрі інформацію про нанесені Україні збитки від російської агресії;

д) в юридичних документах вживається термінологія, яка б засвідчувала наявність російської воєнної агресії, наприклад: замість окупованої території російськими військами і їхніми колаборантами, в юридичних документах вживається: непідконтрольні території; замість лінія фронту - вживається лінія розмежування; замість російські військові і їхні колаборанти - вживається: бойовики, сепаратисти; замість втікачі (біженці) з окупованих територій - внутрішньо-переміщені особи.

Така термінологія не визначає чітко реальної картини. Україна досі не зібрала достатньо доказової бази про російську агресію, що створює ускладнення виставляти вимоги до РФ про відшкодування нанесених нею збитків.
Досі не підготовлено жодної "Білої книги наслідків російської агресії проти України", і не розповсюджено в ООН, в якості офіційного документа. Як наслідок, досі Росія не визнана на міжнародному рівні стороною воєнного конфлікту. На міжнародній арені ця війна сприймається з подачі Росії, як внутрішній конфлікт в Україні. І в офіційних документах, у виступах офіційних осіб іноземних держав вживаються терміни: "криза на Донбасі" і т.д. Це серйозний провал української дипломатії, за яку лягає відповідальність на президента Порошенка за п'ять років його владарювання.

Досі діє Закон : " Про Вільну економічну зону - Крим"!

Мабуть, мафії він потрібен, тому ніхто його скасовувати не збирається. Парламент мовчить, представники "Меморіалу" у ВРУ теж мовчать - особисті і групові інтереси об'єднують всіх. Але, коли публічно висловив невдоволення наявності цього закону, представник президента в Криму Борис Бабін( людина принципова і класний юрист), то на третій день був звільнений Порошенком.

Завод Фірташа Крим-титан в Армянську працює і за два роки подвоїв випуск титанового напівфабрикату( у 2016-150 тис.т.)

Фірташ будує там ще один цех. А цей завод створює не лише екологічні проблеми в Криму, але й на прилеглих територіях Херсонської області, а на території двох сіл цієї області скидає рідкі токсичні відходи. На Крим - титан подається електроенергія з Каховки, Іменітова руда з кар'єра Волки у Житомирській області через Одесу, морем за кордон на російську територію і звідтам повертається до Керчі і далі на завод, або перевантажується просто в морі і доставляється в порт - Керч.

Без української електроенергії і руди цей завод не міг би працювати (титан надважливий для ВИРОБНИЦТВА ЗБРОЇ). Фірташ також фінансує Ялтинський економічний форум ( у 2018 р. у ньому брали участь понад 2000 учасників з різних країн.

Порошенко не дозволяє скасувати Договір...по Азовському морю 2003 року, який для України вкрай невигідний. За цим законом Азовське море вважається внутрішнім морем, а Керчинська протока не вважається міжнародною протокою. На внутрішні води не розповсюджується міжнародне морське право. Для України цей закон дискримінуючий. Він дає можливості перешкоджати торгівельним і військовим суднам заходити в наші порти, скасовує статус територіальних вод на Азові, значно погіршує рівень безпеки для української сторони, а російські судна можуть ходити вздовж нашої берегової лінії.

Наявність цього закону позбавило Росію юридичних проблем при будівництві Керчинського мосту. До речі, будівництво цього моста справді було інтернаціональною будовою. Його будували німецькі, голландські, англійські фірми. Порошенко зайняв страусову позицію, а фактично проявив, щонайменше службову бездіяльність.

Ще одна важка обставина, що стосується воєнної безпеки. В Придністров'ї залишилася 14 частина армії СССР, яка тепер є російським джерелом потенційної воєнної загрози в нашому тилу. Зв'язок з нею здійснюється виключно через територію України (повітряний простір). Отже, постачання всім необхідним для дієздатності цієї армії залежить від України, а точніше від самого так званого головнокомандуючого

ПОСТАЧАННЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ якісним озброєнням залежить від роботи підприємств Укроборонпрому, куратором яких Порошенко призначив свого друга і бізнес-партнера першого заступника Секретаря РНБО Свинарчука-Гладковського.

З журналістського розслідування стало зрозумілим для чого Порошенко зробив таке призначення - для надійного розкрадання оборонного бюджету на сотні мільйонів гривень. Також відомо, що санітарні автомобілі, половина з яких відразу поламалися прямо на передовій, постачалися з підприємства Свинарчука - корпорації "Богдан", співвласником якої був і Порошенко. 
Призначена Порошенком п. Гонтарєва, голова Національного Банку, створила умови для виведення десятків мільярдів грн з банківської системи, пограбувавши сотні тисяч українських банків.

Тут наведені лише деякі приклади мародерства. Порошенко вибудував цілу мафіозну систему управління, підім'явши під себе парламент, суди, СБУ, на вершині якої опинився сам Порошенко. Правова система зруйнувалася, закони не діють. Така ситуація загрозлива для існування держави.

Головним дестабілізуючим фактором в державі стала поведінка Порошенка. Внутрішня система, яку створив президент і його змова з зовнішнім ворогом України Путіним є грізною загрозою для існування Української держави. Цю систему потрібно невідкладно змінювати. Починати потрібно з відсторонення Порошенка від влади, через недопущення переобрання його на другий термін і, потім, притягнення до кримінальної відповідальності. За таких умов стане можливим проведення чесних та демократичних парламентських виборів.

Шановні українці, пам'ятайте:

Хто голосуватиме за Порошенка на виборах свідомо чи несвідомо стане співучасником в його злочинній діяльності.

Прислухайтеся до цієї перестороги і разом захистимо нашу державу від катастрофи!

Київ, 23 березня 2019 року

Степан Хмара

http://ukr-merezha.com/docs/29-movchaty-ne-mayu-prava-zvernennya-do-ukrayintsiv.html?fbclid=IwAR2-Z2jq99n23xrIL-yDa68Yvj7cZOUyPONMxPiKZVM36UOTc5uF7gMLwtQ


Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»


Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»



Проблема перша і найголовніша для України знаходиться поза її межами, а саме в Російській Федерації, де панує переконання, що Україна, як територія, та все її населення є їх особистою абсолютною власністю більше навіть за нікчемний Крим і ще більш нікчемний шматок Донбасу. Не просто саме пособі здеградоване імперським снобізмом керівництво Рефії, але величезна маса простолюду там вважає Україну своєю невід’ємною часткою. Тобто зміна когось персонально на посаді вищого керівництва чи в РФ, чи в Україні не змінить самої проблеми, яка набула на цей час прихованого міждержавного воєнного конфлікту. Офіційно ніякої війни немає, оскільки керівництво РФ намагається будь що зробити винуватими українську сторону за сценарієм війни 2008-го року з Грузією. Для нас тим більше безглуздо оголошувати офіційно війну Рефії, що дасть змогу ЗС РФ застосувати весь свій військовий арсенал включно до ядерного. Висновок напрошується невтішний: війну для України можна припинити тільки одним шляхом повної і безумовної капітуляції до стану колишньої УРСР, або і сучасного Криму. Навряд чи це можливо для України за най-найзрадливішої влади, як і можливий розвал-деінтеграція РФ ситуації не змінить, оскільки відбудеться мультиплікація різноманітних Кадирових тощо. Можуть навіть Крим повернути і з Донбасу забратися, але агресії як такої то не припинить. Тому для України надовго є і буде головною тема «Si vis pacem, para bellum» (хочеш миру – готуйся до війни) без інших варіантів. А в НАТО чи без – то нюанси.
Наступна актуальна тема, що однозначно пролонгація терміну президентства Петра Порошенка означає стабільність і визначеність ситуації в Україні, а обрання будь-кого іншого навпаки буде поверненням до стану соціально-економіно-політичної турбулентності та невизначеності. Історична практика доводить, що ідеально хорошої для всіх влади не існує, отож варто цінувати те, що маємо. Тому особисто я волів би отримати в першому турі перемогу Петра Порошенка десь 53-55%, а щоб другим став блазень Зеленський і тим відшмагав весь наш зарозумілий політикум. Не хотілося, щоб у другому турі опинилися ці ж обоє, бо то для країни стає приниженням, коли потужний політик перемагає блазня, або й навпаки – не перемагає. Я, принагідно зазначу, не бачу великої трагедії у перемозі блазня, оскільки це просто призведе до самоліквідації посади Президента в Україні. Вплив Порошенка є багато в чому харизматичний, а не посадовий, тому Зеленському дістанеться варіант стану за президентства Віктора Ющенка у вигляді якоїсь формальної влади і нема на то ради. Україна пережила вже стільки, що блазень як президент не є проблема, хоча термін «псевдо-держави» Україна тим посилить в Світі однозначно на радість кремлівській наволочі.
Зате ми маємо в тому всьому одну головну позитивну якість: демократія в Україні вже реально існує, оскільки ніхто не може передбачити можливий підсумок президентських виборів 2019-ть. Ніхто! І це чудово! А ще чудово, що проявився в українському політикумі так званий «феномен блазня». В принципі, в політиці таке явище не є новим і ми знаємо офіційного блазня в російській політиці Жириновського, а в нас цей варіант приміряв політик Олег Ляшко з вилами та іншими чудасіями, але з інтелектом в нього явно слабенько, бо тато явно не юрист. Просто блазень Зеленський абсолютно до цього часу в реальній політиці не заявлявся і це його дебют, причому феноменальний. Чому так? А тому що як сама природа політичного дійства має в основі своєрідну гру правдоподібно брехати, так і природа гумору є викривальна і побудована на правді, що і створює смішну колізію. Буквально кожен анекдот є викривальна правда в ситуативному оформленні. Правда – це головна тема в кожного блазня! І ще одна важлива риса для блазнів, які часто є досить розумні люди, але щоб публіка веселилась, блазень робить все, щоб присутні люди почували себе розумнішими за нього. Тобто від блазня ми чуємо реально правду і при тому почуваємо себе розумними людьми зі значно завищеною самоповагою.
Тепер порівняйте з політиками, які навпаки брехню намагаються різними викрутасами подавати за правду і ще й тішаться, коли їм це вдається: - От ну не лохи? – повірили! Друга постійна річ для політика є переконання, що він розумніший за інших людей, тому дуже часто вони виступають перед публікою, неначе перед тупими і нерозумними істотами. Беруться пояснювати прості думки і відомі всім теми неначе роблять неймовірне відкриття, а насправді просто маніпулюють всім тим. Коли політик справді розумна людина, то це спрацьовує, але коли це чмо типу Ромчика Безсмертного і йому подібних, то окрім огиди жодного іншого відчуття то не викликає. Люди плюються і відвертаються, бо розуміють нікчемність таких політиканчиків, а ті в свою чергу ображаються на «тупість людську», бо їх не розуміють і не оцінюють належно. В тому і справа, що люди все розуміють! І належно оцінюють наявністю відсутності голосів підтримки. Фактично саме феномен блазня Зеленського вказав всім українським політикам хто вони є насправді в очах українського народу, бо як кажуть: все пізнається у порівнянні. Ось і маємо з чим порівнювати. До речі, я несподівано дізнався, що най об’єктивніший рейтинг політиків є ставки у букмекерів на їх перемогу. Там дійсно максимально наближено до правди, хоча і не на всі 100% також.
Я вдячний блазню Зеленському, що він як в тій інтермедії маріонеток веселун Арлекін відлупцював дрючком весь зажерливий дурнуватий політичний бомонд України. Водночас тільки недолугий не знає, що Зеленський є ставлеником з Рефії. В Кремлі взагалі якась пошесть на просування блазнів на владні посади в різних країнах: там їх Земан, а там є їх Орбан, там чмо Додон, ще й за вар’ята Трампа цілком їх заслуга, а зараз українцям Зеленського підсувають. В світових ляльководів бавляться, кремлівські падли.
Щоб не завершувати допис на поганому я розповім суто наш український політичний момент: знайомий критикує Порошенка і хвалить іншого кандидата, а його питають про докази щодо критики і він посилається на матеріали журналістів, але тоді йому закидають, що і проти його кандидата є публікації негативного змісту і тут він видає шикарну неспростовну тезу: проти Порошенка чесні журналісти розслідують, а проти його кандидата всі журналісти підкуплені владою. І що тут відповісти маєш? Логіка безапеляційна і непробивна. Такі ми є. Але на цьому історія не завершується: дещо потім цей самий знайомий зізнається, що буде на виборах спостерігачем від того самого нелюбого йому Порошенка. Я поцікавився, що то він хоче викрити можливі фальсифікації з того боку, але відповідь була щиро українська: - Ні, там більше платять і гарантія більша, а то Юля як програла в другому турі – нікому не заплатила. Далі знову неспростовний аргумент: - То все наші гроші! Накрали! Класика жанру і «no comment»
І якщо зайшлося про фальсифікації на виборах, то уявіть мізансцену, коли поліціянт бігає вночі вулицею і кричить, щоб люди виходили, бо ось там грабують і вбивають. Люди резонно вкажуть йому, що а ти нащо тоді? Хто є тут поліцейський? Хто має битися зі злочинцями, як не він, бо ж то і є його призначення. Аналогічно це стосується щодо політиків, що приймають участь у виборах, але при тому галасують про можливі фальсифікації. Гей, Йоськи, якщо ви не знаєте, то варто підказати, що взаємоконтроль всіх учасників у виборах і є головним запобіжником від фальсифікацій. Ще самі виборці непродажні й спостерігачі від громадських організацій для контролю чесних виборів потрібні, як і екзит-поли. Але коли всі свідомо займаються фальсифікаціями і тільки змагаються, хто кого більше обдурить, то це не вибори, а їх профанація та фікція. Як і переможець не є легітимною владою. Тільки чесні вибори творять правдиво легітимну владу! Навіть якщо то буде блазень. Значить такою є воля більшості народу. І крапка.

Богдан Гордасевич
22 березня 2019 р.
Львів-Рясне
21:43 22.03.2019

фанатам кунілінгуса шоколадних яєчок!!!

  • 22.03.19, 13:10
Порошенко активізувався на ТБ: платить за рекламу по 5 млн на добу
786 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
П'ятниця, 22 березня 2019, 12:51

Президент Петро Порошенко збільшив присутність на телебаченні від початку передвиборчої агітації і за два місяці 2019 року витратив на рекламу 55 мільйонів гривень.

Про це 22 повідомляє громадський рух ЧЕСНО.

У русі відзначають, що обсяги телереклами Порошенка постійно зростають. Зокрема, торік на українських телеканалах вийшли в ефір 4,3 тисячі роликів з рекламою Порошенка, а з 31 грудня 2018 року — ще близько 3,3 тисячі.

Крім того, приблизно 230 мільйонів Порошенко витратив на телерекламу 2018-го та протягом перших двох місяців 2019 року, що у 2,5 рази більше, ніж коштувала вся кампанія Порошенка 2014 року.

Відповідно до розцінок телеканалів, за перший квартал 2018-го на рекламу в Порошенка мали б витратити щонайменше 29 мільйонів гривень.

 

"Найбільше в Порошенка заплатили ТРК "Україна" Ріната Ахметова. Там за секунду реклами у прайм-таймі в будні правлять до 5 658 гривень. Тобто ролик тривалістю 30 секунд коштує майже 170 тисяч, а хвилинний — до 400 тисяч з урахуванням податків", - повідомляють у ЧЕСНО.

За 2018 рік ТРК "Україна" мали б отримати від Порошенка близько 87 мільйонів гривень за понад 400 роликів, а 2019-го — ще майже 17 мільйонів за більш ніж 100 рекламних роликів.

Відзначається, що з травня-червня 2018 року активність Порошенка на телеканалах знизилася та збільшитись у середині літа. Нова хвиля реклами від президента розпочалась у листопаді та триває досі.

 

За результатами моніторингу, до початку виборчої кампанії реклама Порошенка коштувала приблизно 175 мільйонів гривень, а від початку 2019 року до 1 березня на телерекламу витратили понад 54 мільйони гривень.

Наразі загальна вартість телереклами Порошенка від початку 2018-го доходить до 240 мільйонів гривень.

 

Найактивніше транслювання реклами починається в лютому, а пік зафіксували на початку березня.

"3 березня покази 242 роликів на центральному телебаченні мали б коштувати Порошенку приблизно 5,6 мільйона гривень", - зазначають у ЧЕСНО, посилаючись на результати моніторингу та офіційні розцінки телеканалів.

Також відзначається, що найімовірніше, як і на минулих виборах, Порошенко самостійно профінансував власну кампанію.

 

У 2014 році на вибори Порошенко офіційно витратив 96,5 мільйона гривень.

Крім того у русі вважають, що під виглядом соціальної реклами, Порошенко агітував за себе.

Громадський рух повідомив, що підготував матеріал за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" в межах проекту "Моніторинг та верифікація витрат партій на політичну рекламу на телебаченні".

Читайте також: Що треба знати виборцю про Петра Порошенка

Нагадаємо:

  • Вибори президента відбудуться 31 березня, участь в них візьмуть 39 кандидатів
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
1383
предыдущая
следующая