О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Ми любимо тебе, Україно!

Паралелі життя для допитливих від Лесі Українки



Листи Лесі Українки До М. П. Драгоманова
9 лютого 1894 р. Київ
Любий дядьку!
Отримала я Вашого листа вчора і хотіла в той же день відповісти, але не було можливості, бо в голові шуміло, як у тому вулику. Я, власне, сими днями скінчила одну свою повість. Кінчала її несамовито (я сливе завжди коли що кінчаю, то несамовито), сиділа над нею до 4-ї, а то й до 5-ї год. ночі, бо вдень нема часу і настрою, – врешті скінчила, прочитала в товаристві, удостоїлась похвали і серйозної критики і потім сказала: «Ныне отпущаеши» йому… І справді, якби таким способом написати зо три оповідання підряд, то можна б ad patres одправитись. Отож я вчора цілий день не то спала, не то чула, а сьогодні, вже «находясь в здравом уме и твердой памяти», сідаю за листи.

Те, що ви просите передати з поводу біографії Вашої в «Ж[итті] і с[лові]», я вже декому передала і передаватиму при всякій нагоді. Воріженьки нехай не дуже-то брешуть, бо єсть тут тепер такі, що вріжуть їм язика врешті. Не думала я, що Фр[анко] вступить у слід свого колишнього проф. Огоновського, я думала, що він більше розбирає, як треба з людьми обходитись, щоб не бути подібним до друга-ведмедя. Не вір, значить, галичанам! До сього переконання смутного я приходжу дедалі то більше. От, наприклад, справа редагування нами «Дзвінка» розійшлася, як заячий жир, а все через галицьке крутійство. Тільки даремне мене в космополітизмі при сій справі укоряли, мій космополітизм зостався при мені, а патріотизм народовців при них, і на тім скінчилось. Може бути, що я вийду і зрадницею хутко, тоді я буду дуже рада, бо, значить, матиму добрий атестат.

Циклопові барани не вважають ні на ультрамонтанство «Правди», ні на що, бо у них критичного тямку дуже мало і у них на все одна відповідь: «Сього вимагає практична політика», почнеш з ними змагатись на сю тему, вони зараз: «Ви не вважаєте на практичні обставини»… Одним словом, такі мені практичні, що аж теорію забули! А що Циклоп міг писати про аграрні інтереси селян і т. п., то се нічого не значить, бо він ніколи не знає сьогодні, що говоритиме завтра. Невважаючи на се, він має певний вплив і тут, і за кордоном (за кордоном, може, більш матеріальний), правда, що коло нього все більш люди дуже молоді або малоосвічені, «немовлята», «темні сили» і «12 спящих дев», але інші поміж них вірять йому, як богові, і жертвують сили і час на його праве діло.

Він нам з’їв одного дуже талановитого поета, ще колись писав дуже порядні ліричні та юмористичні вірші, а тепер рифмує вузько-циклоп’ячі тенденції і по горобцях з гармат стріляє. Ви, може, читали його вірші і переклади в «Пр[авді]». З’їли хлопця, схрупали з душею! Тепер їдять одного зовсім молоденького і, певне, теж з’їдять. У нас велика біда, що багато людей думають, що досить говорити по-укр[аїнськи] (а надто вже коли писати дещицю), щоб мати право на назву патріота, робітника на рідній ниві, чоловіка з певними переконаннями і т. п. Така легкість репутації приманює многих. Ще тепер можна у нас почути фразу: «Як се? От Ви казали, що NN дурень і тупиця, а він же так чудово говорить по-нашому!» «Говорить по-нашому» – се вже ценз! А послухати часом, що тільки він говорить по-нашому, то, може б, краще, він говорив по-китайськи.

От, напр[иклад], «переконання» декого з баранячого стану: одурити москаля, одурити австріяка (німця), одурити поляка, щоб вони нам самі своїми руками жар загребли, а потім їх на тому жару присмажити (так, наче б сі три народи справді на шашлик годились). Мені приходилось самій і читати подібні «політичні profession de foi».

Або, напр[иклад], таке: коли між простими людьми ходять легенди про те, ніби моск[овський] уряд закопує голодних людей живцем в землю, то такі легенди слід не розбивати, а підтримувати і розширювати, щоб дискредитувати ворогів. Кого вони думають тим дискредитувати?! Або знов таке речення: «Якби я був галичанином, то би радикалом, а коли я укр[аїнець], то я буду уміркований ліберал», – ergo pereat «Народ» і компанія!

Здається, до переконаннів належить і се: «Я не п’ю чаю, бо се московська вигадка, я не ходжу зроду в російський театр; не читаю дурної російської літератури; їм не «бліни», а «млинці», а коли б то були «бліни», то я б їх не їв»… і т. п. Простіть, що я, може, обридла Вам і розстроїла нерви такими дурницями, але ж після сього Ви, може, краще зрозумієте, які в сих людей мозки. Наслухавшись таких милих розмов від людей, що звуть себе патріотами та укр[аїно]філами, боїшся, як вогню, коли б хто тебе не назвав сими іменнями і таким способом не загнав у баранячу кошару.

Наш добрий друг назвав раз мене і моїх кількох товаришів «постыдными дезертирами» за те, що ми зреклися назви українофілів, але що ж робить, коли її страшно носити тепер, щоб не уподобитись крученому барану в християнському стаді. «Ви, – казав друг, – повинні боронити честь старої корогви, а не зрікатися її!» Ми ж думаєм, що краще зробити нову корогву, ніж латати стару, і ради того латання рискувати власною честю. Ті люди, що колись тримали сю корогву, заснули і в сні не почули, як корогва випала їм з рук і попала в баранячі копита, люди сплять і тепер і не думають вертати собі своєї корогви, чого ж ради ми будем за неї коп’я переломляти? Ну, я дам спокій сій розмові, а то щось дуже довго виходить, а вже пора кінчать та й спать лягать.

За Вашу ідею, що мусить бути одна правда і для мужика, і для пана, я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану.

Я дуже цікава бачити Ваші нові популярні брошурки. Мій товариш, що ми з ним перекладали Гейне, почав оце недавно перекладати «Прометея» Гете, я гадаю, добре було б, якби він скінчив його скоріш та й не гаятись з друком, та нехай би люди читали поруч з Вашою розправою. Bible та Evangile ми перекладемо напевне до 3-ї кн[ижки] «Ж[итя] і сл[ова]». Мені сі статті подобаються, тільки мені здається, що M. Vernes занадто вже новітню дату ставить для всіх книг біблійних (після пол[ону] вавіл[онського]), занадто легковажить чужі теорії і перехвалює дуже геній жидівський. Мені видиться, що він в кінці обох розправ робить реверанси перед попами і всіма правовірними християнами, але, може, се мені так здається. Нема що і казать, що в Галичині за сі статті предадуть анафемі і видавця, і перекладачів, і коментатора з усім їх нащадком і накоренком. Для мене се буде, може, і цікаво, бо ще ново. А врешті, все одно, – цур їм!

Невже Вам не прислали моєї книжки («На крилах пісень»)? А знаєте, я сама ніяк не отримаю цілого екземпляра, а все якісь неподібні шматки. От комедія! Не знаю, що за знак, що Сікорський Вам не приходить, – я його давно послала.

Ламе Флері видумав перекладати один з баранів, на сміх людський! Одним словом – «ет!» (любиме слово нашого Олега).

Пишіть мені, дорогий дядьку, про Ваше здоров’я, не гаючись. Але ж я й не хочу, щоб Ви ради листів до мене втомлялись, пишіть хоч коротко і коли буде вільний невтомлений час. Цілую Вас всіх.

Ваша Леся

Добрі люди Вам кланяються. Вони завжди питають мене про вас і про ваше здоров’я.

Мое щире вітання і поцілунки дядині, Ліді і всім нашим. Як там мається Зорка?

Примітки
Подається за виданням: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К.: Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 217 – 221.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 131 – 133.

Подається за рукописною копією (початок листа – ф. 2, № 1548, с. 10a, 10b, 10c, закінчення – ф. 2, № 1218).

Звірено з виданням: Косач-Кривинюк О. Леся Українка: хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк: 1970 р., с. 243 – 246. Істотних різночитань з виданням 1978 р. нема.

скінчила одну свою повість – «Одинака».

подібним до друга-ведмедя – сюжет байки, відомий в багатьох літературах (Жан Лафонтен «L’ours et l’amateur des jardins» («Ведмідь і садівник»), І. Крилов «Пустынник и Медведь» (1808)).

«12 спящих дев» – назва балади російського поета В.А.Жуковського (1783 – 1852), написаної в 1809 р.

Мене в космополітизмі при сій справі укоряли – щоб скомпрометувати Лесю Українку і усунути від редагування журналу «Дзвінок», галицькі народовці, а також О. Кониський і В. Антонович звинувачували її у відсутності патріотизму.

Циклопові барани – літературне і культурницьке оточення О. Кониського.

Ультрамонтанство «Правди» – Леся Українка мала на увазі пропаганду в цьому журналі войовничої уніатської політики.

Він мав певний вплив – Йдеться про О. Кониського, який субсидував друкований орган народовців – журнал «Правда».

Він нам з’їв одного дуже талановитого поета – йдеться про В. Самійленка. Тут – перебільшення, Леся Українка мала на увазі деякі вірші поета, у яких він відступив від властивого його творчості демократизму.

Тепер їдять одного зовсім молоденького – Леся Українка мала на увазі І. М. Стешенка.

Наш добрий друг – Вислів вжито іронічно. Мова йде про В. Антоновича, який неприхильно ставився до Лесі Українки і її товаришів.

Bible та Evangile – про ці переклади творів французького вченого Моріса Верна Леся Українка писала М. П. Драгоманову 17.01.1894 р.

Ламе Флері Жюль-Ремон (1797 – 1878) – французький письменник, автор популярних історичних книжок, значна частина яких була перекладена російською мовою (История всеобщая в рассказах для детей. Спб., 1858 – 1860; История открытия Америки – кілька видань та ін.).


Правда Зе-падлу в очі рідною мовою

НИЧЕГО СВЯТОГО с Сергеем Поярковым



Вова хрено-стук, сопли в белых пальто, как сегодня Порох умыл зе и о смешном
23 195 переглядів•26 трав. 2020 р.



За Львів прикро, але то правда - гімно, а не вузи

Шість українських вишів увійшли до світового рейтингу найкращих університетів
Шість українських вишів увійшли до світового рейтингу найкращих університетів

КИЇВ. 26 травня. УНН. Шість українських університетів увійшли до рейтингу найкращих вищих освітніх закладів світу, за версією QS World University Rankings-2020. Про це повідомляє УНН з посиланням на дані рейтингу QS.

Згідно з наведеними даними, до тисячі найкращих університетів світу увійшли 6 українських вишів.

До шістки українських вищих навчальних закладів входять:

  • Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який зайняв 491 місце. Поруч з ним в таблиці розташовані Університет Делавер та Чеський технічний університет у Празі.
  • Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, який зайняв 541-550 місце. Біля нього в таблиці розташувались Південний федеральний університет в Росії та Університет Торіна в Італії.
  • НТУ "Харківський політехнічний інститут", який зайняв 651-700 місце. Поруч з ним в рейтингу японський Університет префектури Осака.
  • НТУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", зайняв 701-750 місце. На рівні з Меморіальним університетом Ньюфаундленда, що в Канаді, та Університетом Нортумбрія в Ньюкаслі, що у Великій Британії.
  • Сумський державний університет зайняв 701-750 місце.
  • Національний університет "Львівська політехніка" – 751-800 місце. На рівні з Манчестерським столичним університетом, що у Великій Британії, та Технологічним інститутом Нью-Джерсі, що в США.

У п’ятірку кращих університетів світу цього року увійшли чотири університети зі Сполучених Штатів Америки - Массачусетський технологічний інститут на першому місці, на другому і третьому місцях – Стенфорд та Гарвард. На четвертому місці Оксфордський університет, що у Великій Британії, а на п’ятому - Каліфорнійський технологічний інститут, також в США.

Нагадаємо, у 2018 році замість Національного університету “Львівська політехніка” в топ-6 входив Донецький національний університет ім. Стуса.

І наші дають березової каші маскалям

ВСУ знищили бетонований ДОТ терористів «ДНР»: відео

26 травня 2020 р о 09:23

Військовий журналіст Андрій Цаплієнко опублікував відео знищення бійцями 54-ої бригади Збройних сил України бетонованого доту (довготривала вогнева точка) російських окупантів на Донбасі. Коментар в «ютубі» лаконічний:

«54 окрема механізована бригада працює по позиціях першого армійського корпусу ЗС РФ (ДНР) роа (російської окупаційної армії)».

На ролику, знятому безпілотним літальним апаратом, коригувати вогонь, вже зруйнована бетонна позиція димить. Потім на ній видно потужний вибух. Потім ще один в проломі з яскравим спалахом - ймовірно, вибухнули боєприпаси.

У «телеграмі» Андрій Цаплієнко більш багатослівний:

«Працює" 54-ка ". Пригнічує позиції бойовиків, з яких ведеться обстріл українських військових. На фронтовому мовою така вражаюча точність називається «ювелірної».

Реал

Вшанували пам'ять Симона Петлюри

Посольство України у Франції вшанувало пам'ять Симона Петлюри
Посольство України у Франції вшанувало пам'ять Симона Петлюри

Симон Петлюр

КИЇВ. 26 травня. УНН. Посольство України у Франції вшанувало пам'ять видатного українського державного діяча Симона Петлюри в річницю його загибелі. Про це в понеділок, 25 травня, повідомили на сторінці посольства в Twitter, передає УНН .

"Ми вшанували пам'ять видатного українського державного діяча - голови Директорії Української Народної Республіки, Голови Армії України - Симона Петлюри. 25 травня 1926 він був убитий ворожою кулею на вулиці Расін в Парижі і похований на кладовищі Монпарнас ", - повідомили в посольстві.

Довідка УНН : Симон Петлюра був одним з лідерів національного руху в Україні. З 1919 по 1920 рік він був головою Директорії УНР і головним отаманом військ і флоту. Петлюра вбитий в 1926 році в Парижі Самуїлом Шварцбардом, якого в підсумку виправдав французький суд.

Нагадаємо, в травні 2019 року архів Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України розсекретив майже 350 документів про діяльність Української народної республіки (УНР) і про вбивство Симона Петлюри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві відкрили барельєф Симону Петлюрі

Nous avons rendu hommage Simon Petlura, minent homme d'tat ukrainien - prsident du Directoire de la Rpublique populaire d'Ukraine, Chef de la Arme 🇺🇦. Le 25 mai 1926, il est tu par une balle ennemie dans la rue Racine Paris et est enterr au cimetière Montparnasse.

Посмотреть изображение в Твиттере

Не перетворити Україну на пустелю

Напівпустеля та степи. Як попередити кліматичну і продовольчу катастрофи в УкраїніМихайло Амосов
Михайло Амосов
  • Україна розташована в одній із найсприятливіших для ведення сільського господарства кліматичних зон. Тисячі років достатня кількість вологи та сонця формувала чорноземні ґрунти, величезну різноманітність рослин і тварин. Але все може змінитися вже в найближчі роки.  

Більше десяти років вчені фіксують постійне підвищення середньорічної температури повітря та зменшення кількості опадів. Починаючи з 1961 року, середня температура за рік у світі підвищилася на 0,8 градуса, а в Україні навіть більше – на 1,1 градуса.  

Кількість опадів в Україні взимку стала меншою, а влітку суттєво не змінилася. Водночас частішають випадки, коли місячна норма опадів може випасти за кілька годин.  

Такі кліматичні умови зовсім скоро можуть поступово перетворити Херсонську область у напівпустелю, а Черкаську та Чернігівську – на безлісий степ. Цілі регіони стануть непридатними для ведення звичного сільського господарства.  

Виникне ще більша потреба у прісній воді та спеціальних сортах сільськогосподарських культур, які даватимуть високий врожай у спекотних та посушливих умовах. Зокрема, йдеться про сорти кукурудзи та соняшника, посівний матеріал яких здебільшого ввозиться з-за кордону. Через високу вартість вони можуть виявитися не по кишені малим агровиробникам та селянам.  

Агровиробництво і зміна клімату – хто кого? 

Причинами такої зміни клімату є викиди в атмосферу парникових газів: вуглекислого газу, метану та інших. Збираючись у повітрі над землею, вони не дозволяють надлишковій енергії сонця повертатися у космос, що призводить до поступового нагрівання, а місцями і перегрівання нашої планети. 

Переважна більшість парникових газів потрапляє у повітря через людську діяльність. Електростанції, автомобілі, промисловість, а також розорана земля – все це джерела викидів парникових газів.  

Якщо ви здивувалися, що робить у цьому списку земля, то даремно. Газ і земля пов’язані, бо у ґрунті також є повітря. Воно схоже на звичайне, яким ми дихаємо, але в ньому значно більший вміст вуглекислого газу та метану.  

СО2 потрапив до ґрунту разом з відмерлою рослинністю та зберігається там аж до моменту, коли землю орють і ці гази вивільняються. Під час оранки поля площею 100 га у повітря вивільняється щонайменше 8 тонн вуглекислого газу. Це як вага чотирьох автомобілів Tesla Model S! 

В Україні ж всього 33 млн га розораних земель, які щороку продукують більше 26 млн тонн вуглекислого газу. Така площа земель – це 55% території нашої країни, що уже є найвищим показником розораності у Європі, але їх площа продовжує зростати.  

Потрапивши у повітря, цей газ робить свій внесок у нагрівання нашої планети. Так сільське господарство саме створює умови, які ускладнюють сільськогосподарську діяльність. 

Як діяти, аби не перетворити Україну на пустелю? 

На жаль, сьогодні в Україні не існує чіткої політики щодо зменшення викидів парникових газів від сільського господарства. 

Щоб допомогти уряду створити необхідну політику, ГО Екодія  спільно з іншими експертами  розробили Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. Це перелік завдань, які має виконати Україна у найближчі роки, аби знизити викиди парникових газів та зробити достатній вклад у боротьбу зі зміною клімату.  

Одна з основних цілей – припинення зростання та поступове скорочення викидів  від користування землями. Нижче кілька порад про те, як зменшити викиди парникових газів і не стати свідками кліматичної та продовольчої катастроф в Україні у найближчі роки. 

По-першесільгоспвиробникам варто відмовитися від суто економічного підходу до своєї діяльності. Необхідно перейти до “нульового” (тобто взагалі без оранки) обробітку ґрунту. Або ж до мінімального, але обов’язково використовувати органічні технології такого обробітку.  

По-друге, уряд має розробити політику користування та керування земельними ресурсами, яка б скорочувала площі розораних земель. Насамперед йдеться про землі природно-заповідного фонду, боліт та лісів. Це ті землі,  які були непридатні до розорювання з самого початку. Якщо їх вивести з обробітку, вони поступово повернуться до свого природного стану та почнуть поглинати вуглекислий газ. 

Також з полів на крутих схилах варто зробити пасовища чи сіножаті. У багатьох селах України саме розорювання земель на схилах позбавляє людей місць для випасу худоби. Крім того, це призводить до забруднення агрохімікатами води у ставках та криницях, адже вони стікають схилом з першим дощем. 

Автор: Михайло Амосов – експерт із землекористування ГО Екодія

Іван Франко як інтелект нації

Одним із перших спрогнозував крах ідеології марксизму: факти про Івана Франка

Пропонуємо вам розглянути цікаві факти із життя Івана Франка. Він був геніальною особистістю — творчий доробок письменника із різних галузей діяльності вимірюється кількома тисячами праць. Дізнатися більше про великого Каменяра варто кожному українцеві, а школярам цей матеріал допоможе цікаво виконувати завдання з літератури. 


Іван Франко одним із перших спрогнозував крах ідеології марксизму, а соціалістичну державу назвав тюрмою:

“Люди виростали б і жили би в такій залежності, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава сталась би величезною народною тюрмою”.

Справжній титан пра­ці, який жив і творив в ім’я свого народу. Щиро вірив у неминучість національно­го відродження, в те, що українці будуть господаря­ми у “своїй хаті” і на “сво­їм полі”“у народів вільних колі”.

Друкована спадщина Франка на­лічує 50 томів. І це лише третина написаного.
Йо­го доробок українською,­німецькою, польською, ро­сійською, болгарською мовами за приблизними оцінка­ми – кілька тисяч творів. Вершиною поетичної твор­чості стала поема “Мойсей” (1905), де за допомогою біблійного сюжету алегорично зображено піднесення українського народу на боротьбу за незалежність.
У 1915 році було розпо­чато процес висунен­ня Франка на здобут­тя Нобелівської премії в галу­зі літератури. Проте до участі в конкурсі він не дожив.
Письменницьку діяльність поєднував із науковою. Укра­їнські та зарубіжні часописи рясніли численними статтями, оглядами, нарисами з фоль­клористики, етнології, історії, філософії, літературної кри­тики, соціології, економіки. У 1893-му захистив у Відні докторську дисертацію з філосо­фії.
Ще за життя здобув титул “галицького Шевченка”“вели­кого Каменяра” та “українсько­го Мойсея”.


15 фактів із життя Івана Франка

1. Відзначався колосаль­ною працездатністю. За 40 ро­ків активного творчого життя кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, нове­ла, повість, роман, монографія тощо). Щороку видавав по 5-6 книжок.

2. Став першим професій­ним українським письменни­ком, який заробляв на життя літературною працею.

3. У гімназії сидів на остан­ній парті, але міг майже дослів­но переказати розповіді вчителів на заняттях. У п’ятому кла­сі під час уроків, які вважав нецікавими, читав Шекспіра в ні­мецькому перекладі.

4. У гімназійні роки, зали­шившись без батьків, заробляв на життя репетиторством. Із тих коштів зібрав величезну на той час бібліотеку – понад 500 томів.

5. Чотири рази його ув’язнювала австрійська влада (у 1877, 1880, 1889 і 1892 рр.).

6. Володів 14 мовами. Поет, прозаїк, фольклорист, перекла­дач, публіцист, філософ, еко­номіст, політик, громадський діяч. Сучасники називали його “академією в одній особі”.

7. Писав твори не лише українською, а й польською, ні­мецькою, іншими мовами. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоіндійської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов.

Перекладав також на ні­мецьку українські народні піс­ні, допомагав Михайлу Грушевському з німецьким перекла­дом “Історії України-Русі”.

8. Співзасновник першої української політичної партії – Русько-Українська радикальна партія – та перший її голова, ав­тор програми.

9. Закликав населення Га­личини називати себе україн­цями, а не русинами.

”Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими, а українцями без офіціяльних кордо­нів…”, – писав він у листі до мо­лоді в 1905-му.

10. Одним із перших спрогнозував крах ідеології марксиз­му, а соціалістичну державу на­звав тюрмою:

“Люди вироста­ли б і жили би в такій залежнос­ті, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютніших поліційних державах нема й мови. Народна держава ста­лась би величезною народною тюрмою”.

11. Радянський режим на­зивав його атеїстом. А він за­лишався глибоко віруючою людиною. Виріс у побожній роди­ні, досліджував Святе Пись­мо, товаришував із галицькими священиками, мав приязні сто­сунки з митрополитом Андрієм Шептицьким.

12. Його переклад біблійної “Книги Буття” досі залишається найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою.

13. Ледь не запізнився на власне весілля з Ольгою Хоружинською. У кабінеті батька нареченої знайшов стару книжку і переписував із неї рідкісного вірша.

14. Останні сім років писав лівою рукою, бо права була па­ралізована. Систематизува­ти та упорядковувати матеріа­ли йому допомагав син Андрій. Двоє синів Івана Франка (Пе­тро і Тарас) вступили до скла­ду легіону Українських січових стрільців.

15. Помер Іван Франко 28 травня 1916-го на чужих руках – сини були у війську, дочка в Києві, дружина в лікарні. Через бідність і нестачу грошей ховали в чужій вишиваній сорочці, в “позиченій” ямі на шість домо­вин.

В окремій могилі перепоховали Івана Франка через 10 ро­ків.

Україну очікує важка доля - це вже ясно


Петро Порошенко :

П’ята колона Кремля розпочала масштабну спецоперацію проти України. Через втягування у передвиборчу боротьбу в Америці вони намагаються підірвати двопартійну підтримку України Сполученими Штатами. Як відомо, ця підтримка ґрунтується на консенсусі, – згоді і республіканців, і демократів максимально сприяти Україні у боротьбі із російською агресією і в наших намірах приєднатися до НАТО.
Джо Байден – друг і союзник України. Ми маємо бути вдячні Байдену за ту роль, яку він відіграв як віцепрезидент в адміністрації Обами. Ми не втручалися у кампанію 2016 року. Після неї, незважаючи на протидію Москви, не допустили паузи у стосунках, налагодили діалог із новою адміністрацією. Президентові Трампу ми теж вдячні і за «Джевеліни», і за санкції, і у тому числі, за «Північний потік-2» та інші дружні приклади солідарності з Україною.
Забезпечення двопартійної підтримки було основою моєї стратегії у стосунках із США. Зруйнувати таку підтримку на фоні непередбачуваного результату виборів означає істотно послабити Україну у нашій протидії набагато сильнішому ворогу. Проросійські
провокатори прагнуть залишити нас сам-на-сам із Кремлем. І навіть не маскуються. 
Головними інформаційними спонсорами провокації стали три проросійських канали, а також медіа-ресурси олігарха, який знаходиться під слідством Федерального великого журі США за звинуваченням у відмиванні сотень мільйонів доларів США. Геополітичну програму Коломойський оприлюднив у «New York Times» кілька місяців тому: відмовитися від орієнтації на Захід та повернутися під Москву. 
Ще вчора я вважав, що дії проросійських маргіналів не варті надто великої уваги. Однак, сьогоднішня пресконференція породила обґрунтовану підозру, що до цієї спецоперації причетний Офіс Президента України.
Це зараз між вищим керівництвом США та Україною практично нема спілкування. У мене були регулярні зустрічі з обома президентами – попереднім та чинним і десятки контактів із Байденом. 
Аудіофайли, які вчора демонстрував випускник Вищої школи КДБ ім. Дзержинського у Москві, – сфабриковані. Але сировину вони могли здобути, зокрема, в Офісі чинного Президента. СБУ має розслідувати, хто це зробив. З чиєї санкції? Кому це вигідно? 
Бо все це вилилося у спецоперацію проти стратегічних стосунків України з Америкою, ключовим нашим партнером, здатним стримувати Росію. На жаль, є прописні істини геополітики та дипломатії, які дилетанти не в змозі засвоїти навіть за рік активної практики.
Міжнародне становище України за рік значно погіршилося. Створена нашою командою коаліція на підтримку України практично не функціонує. Україна ще до коронавірусу випала із пріоритетів світових держав. Сформульований нами принцип «нічого про Україну без України», якого раніше дотримувалися усі наші партнери, тепер порушується. Інтеграція до ЄС та НАТО залишається лише на папері. Усі ці зміни на руку лише Росії. Як і нова атака на стратегічне партнерство між Україною та США.
Сподіваюся, що президент зрозуміє ці очевидні речі. Це звернення значною мірою адресоване і йому. Як порада, до якої у нього є можливість дослухатися. Я у свою чергу задію усі свої контакти, у тому числі, і в Америці, – і серед республіканців, і серед демократів, – для того, щоби вони не дали провокаторам жодного шансу підірвати наш стратегічний союз. Ми не дозволимо повернути Україну у сферу російського впливу. І надалі, впевнений, будемо спиратися на підтримку нашого надійного партнера – Сполучених Штатів.

Війна триває!

Названа причина загибелі командира батальйону Луганськ-1

Названа причина загибелі командира батальйону Луганськ-1
Фото: Арсен Аваков / Twitter
Комбат Сергій Губанов загинув 20 травня
Сепаратисти підірвали міну на шляху бойової патрульної групи, зазначив глава МВС Арсен Аваков.

Командир батальйону Луганськ-1 Сергій Губанов загинув під час вибуху міни, яку встановили сепаратисти. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в Twitter в четвер, 21 травня.

"Вночі загинув командир добробата МВС Луганськ-1 полковник поліції Сергій Губанов (Сивий). Сміливий, часом до безумства, офіцер. Добрий, надійний друг. Окупанти підірвали міну на шляху бойової патрульної групи. Горе у нас. Війна нікуди не поділася", - написав Аваков.

Раніше стало відомо про загибель командира батальйону Луганськ-1 Сергія Губанова в районі селища Трьохізбенка Новоайдарського району. Ще троє бійців отримали важкі поранення.

Нагадаємо, батальйон Луганськ-1 - поліцейський підрозділ, яке патрулює населені пункти вздовж лінії розмежування.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
1431
предыдущая
следующая