США готові надавати Україні 300-350 тис.тонн вугілля у місяць

Украина рассчитывает до конца апреля договориться с США о поставках дефицитной антрацитовой группы угля, чтобы полностью закрыть потребности страны, сообщил в среду министр энергетики и угольной промышленности страны Игорь Насалик.

"Они (США – ред.) нам сейчас предоставили информацию о том, что готовы 300-350 тысяч тонн в месяц выдавать, это по году 3,5-4 миллиона тонн. Если мы договоримся, то нам не нужен будет другой уголь", - цитирует Насалика украинское агентство УНИАН.

Ранее украинские радикалы заблокировали поставки угля из Донбасса, в результате на Украине с 17 февраля были введены чрезвычайные меры в энергетике. В частности, предусмотрено продолжение мер по снижению потребления угля антрацитовой группы тепловыми электростанциями и применение в случае необходимости графиков почасового отключения электроэнергии и графиков аварийного отключения, а также введение особых графиков нагрузки энергоблоков атомных электростанций.

В 2016 году антрацит на Украину поступал из двух стран — из РФ и ЮАР. В России закупили 566,7 тысячи тонн угля на 45,8 миллиона долларов, в ЮАР - 366,6 тысячи тонн на 22,9 миллиона долларов. На фоне продолжающейся торговой блокады Донбасса, по итогам первого квартала 2017 года Россия осталась крупнейшим поставщиком угля на Украину.

При этом Украина планирует заменить антрацит из Донбасса импортом угля из Южной Африки. По словам главы Минэнерго Украины Игоря Насалика, большинство украинских электрогенерирующих предприятий начали подготовку к импорту антрацита из ЮАР.

"Прайм"

Якщо контракт буде укладено, поставки з інших країн будуть непотрібні


Україна домовляється зі США про купівлю 3,5 мільйонів тонн вугілля антрацитової групи. Домовитися можуть вже до кінця місяця. Про це заявив міністр енергетики Ігор Насалик, передає "5 канал".

"По-перше, це і по логістиці вигідніше – ми виграємо в логістиці 60%. І по-друге, – там дуже цікава ціна. Вони нам зараз сказали, що готові 300-350 тисяч тонн на місяць видавати. Це десь на рік буде 3,5-4 мільйони тонн. Якщо ми домовимося по цьому контракту, то нам не потрібні будуть практично всі інші", – розповів Насалик.

http://www.5.ua/ekonomika/duzhe-tsikava-tsina-ukraina-domovliaietsia-zi-ssha-pro-zakupivliu-vuhillia-nasalyk-143575.html

Сучасні зерносховища для українських господарств



“Кожному українському господарству — сучасне зерносховище” — саме такий слоган можна запропонувати для фірм, що виробляють чи продають сховища для зерна. Занадто сміливо? Так. Але чому б і ні?

Раніше основну масу зерна зберігали на державних великотоннажних залізобетонних елеваторах, обладнання яких морально й фізично застаріло, через що знижується якість зерна та пропускна здатність елеваторів. Елеватори значно віддалені (до 30 км і більше) від зерновиробника, а вартість зберігання зерна в них дуже висока й становить майже 25% вартості складеного на зберігання зерна.

Одним із шляхів зменшення втрат і підвищення якості продукції є безумовне забезпечення кожного господарства власним сучасним зерносховищем. Світовий досвід свідчить, що в аграрно розвинених країнах майже 80% врожаю зберігається у виробника.

ДКБ “Південне” розробило комплекси зерносховищ герметичного та вентильованого типів ємністю 500 і 1000 т зерна на базі силосів ємністю 125–200 т зерна (діаметр силосів — 5,5 м, висота — 10,5–13,5 м з нижнім конусом, тобто з вивантаженням самопливом). Ці зерносховища призначено для зберігання насіннєвого, продовольчого й фуражного зерна з вологістю до 18% у режимі активного вентилювання та вологого до 28% зерна продовольчого й фуражного призначення завдяки його консервації азотом.
Зерносховища розроблено з урахуванням досягнень кращих світових аналогів.
Якщо порівняти із вентильованими зерносховищами, то герметичні ефективніші й універсальніші, але й на 5–10% дорожчі. Зате вони мають ширший діапазон використання, оскільки дають змогу:

  •  розпочати збирання зернових на один-два тижні раніше (за умов дальшого дозрівання зерна) й закінчувати його до початку осипання зерна;
  •  закладати зерно на зберігання за будь-яких погодних умов;
  •  не застосовувати під час закладення зерна зерноочищувального та зерносушильного обладнання;
  •  підвищити, завдяки зберіганню природної вологості зерна, його кормові якості проти висушеного зерна;
  •  досягти повної дезінфекції зерна без застосування хімічних препаратів тощо.

У конструкції нових зерносховищ використано оригінальні технічні рішення, які запозичено з оборонних технологій. Такі зерносховища відповідають кращим світовим аналогам.

http://propozitsiya.com/ua/suchasni-zernoshovyshcha-dlya-ukrayinskyh-gospodarstv



Імпорт житнього борошна став новим явищем для українського ринку

Після зростання цін привабливість жита різко підвищилася. Врожаю 2017 року цілком вистачить для покриття потреб внутрішнього ринку. 

Швидше за все, ці площі залишаться на стабільному рівні. Такий прогноз зробила аналітик зернових ринків «УкрАгроКонсалту» Єлизавета Малишко, пише propozitsiya.com.

Вона нагадала, що посіви під житом і гречкою останнім часом скорочувалися. Пекарі вимушені були імпортувати житнє борошно для потреб свого виробництва.

Три сезони поспіль Україна недосівала жито і збирала рекордно низькі врожаї. Перші два роки Україна «протрималася» за рахунок запасів, але в 2016/17 МР ситуація погіршилася — житнє борошно в дефіциті в порівнянні з пшеничним, ціни виросли і житнє борошно імпортується, переважно з Білорусі. Імпорт житнього борошна стало новим явищем для українського ринку.

Наразі. ситуація змінюється на краще.


Ціни на зернові в Україні зростуть мінімум на 15%

В Україні ціна на зернові культури врожаю 2017 року зросте мінімум на 15%.

Про це заявив заступник директора Асоціації фермерів і приватних землевласників України Михайло Данкевич, пише «ГолосUA».

«У фермерів забрали 20%, то в будь-якому випадку всі фермери намагатимуться підтягнути ціни до цього показника. Може, 20% і не буде, але в районі 15% цілком можливо», зазначив експерт.

За його словами, скасування спеціального режиму податку на додану вартість (ПДВ) стала серйозним ударом для фермерів.

Данкевич додав, що якщо великі агрохолдинги, орієнтовані на зовнішні ринки, не помітять податкового нововведення, оскільки отримують повернення ПДВ, то звичайні фермери фактично позбавлятися відразу 20% свого доходу.

Крім того, експерт назвав ще цілий ряд чинників, який сприяє подорожчанню кінцевого продукту на внутрішньому ринку України: зростання курсу валют, закриття українських заводів з виробництва добрив і переорієнтація на імпортний продукт, подорожчання кредитів і відсутність державної підтримки через спецфонди.

http://agravery.com/uk/posts/show/prognoz-vnutrisnogo-spozivanna-zerna-v-potocnomu-sezoni-znizeno-do-253-mln-tonn

Україна може збирати 75 млн тонн зерна



Останній зерновоз УЗ купила ще у минулому столітті, в 1993-му

"Укрзалізниця" останній раз купувала вагон-зерновоз понад 20 років тому

Про це на своїй сторінці в Facebook написав голова правління "Укрзалізниці" Войцех Балчун.

"Факти говорять самі за себе: кількість зерновозів у нас не поменшала. Виросли, і істотно, заявки на перевезення зернових. І пам'ятаємо - останній зерновоз УЗ купила ще в минулому столітті, в 1993-му році", - написав він.

Разом з тим, він зазначив, що парк зерновозів в УЗ достатній. 

Балчун повідомив, що за прогнозами обсяг врожаю зернових в країні в 2016/2017 маркетинговому році складе 83 млн тонн, 45 млн тонн з них підуть на експорт. За його словами, зараз УЗ перевиконує план перевезення зернових. Зокрема, очікується вантажити 5 млн тонн зернових щомісяця до кінця 2016 року.

Глава УЗ також повідомив, що правління компанії прийняло рішення збільшити річний план ремонту вагонів з 19 370 до 29 967.

http://espreso.tv/news/2016/10/06/quotukrzaliznycyaquot_onovlyuvalya_park_zernovoziv_ponad_20_rokiv_tomu

ПАТ «Укрзалізниця» є власником і оператором найбільшого в Україні парку зерновозів, який складає 11,65 тис. вагонів. Приватним українським компаніям належить ще 2,5 тис. зерновозів. Наявного парку зерновозів Укрзалізниці цілком достатньо для того, щоб перевезти 40 млн тонн зернових щороку й забезпечити всі потреби з перевезень зернових.

Проблемою, що створює дефіцит рухомого складу, є відсутність плану навантаження від зернотрейдерів. Так, із року в рік повторюються складнощі з плануванням експорту: практично немає заявок на початок місяця, та надмірна їх кількість у другій половині, крім того, спостерігається неритмічність навантаження у вихідні та святкові дні.

За інформацією Економічного дискусійного клубу, у 2016 році українські аграрії зібрали майже 66 млн тонн зернових культур. Це на 9,7% більше, ніж врожай 2015 року.

Повідомляється, що із загального обсягу врожаю було зібрано пшениці – 26,0 млн тонн (на 1,8% менше, ніж у 2015 році), ячменю 9,4 млн тонн (на 13,8% більше), кукурудзи – 28,0 млн тонн (на 19,9% більше).

Попит внутрішнього ринку у зерні становить 24,4 млн тонн, із нього на продовольчі потреби спрямують близько 6,0 млн тонн.

Що стосується цукрових буряків, то валовий збір у 2016/2017 маркетинговому році склав 13,9 млн тонн, що на 34% перевищує показник минулого сезону. У свою чергу виробництво бурякового цукру у вереснігрудні 2016/2017 МР склало майже 2 тис тонн (1 998 тис тонн). Це на 40% більше, ніж тогорічний показник.

Варто зазначити, що українські виробники цукру продовжують встановлювати нові рекорди у сфері експорту цукру. Наприклад, за 4 місяці поточного сезону експортовано 344 тис тонн цукру. У відповідному періоді минулого року на експорт потрапило лише 10 тис тонн.

Прогноз внутрішнього споживання зерна в поточному сезоні знижено до 25,3 млн тонн

Україна експортувала 35 млн тонн зерна

За оцінкою експерта, обсяг насіннєвого матеріалу зернових і зернобобових культур для формування врожаю 2017 року в Україні становить близько 2,1 млн тонн, що на 2,9% менше, ніж прогнозувалося в лютому, і на 3,9% поступається показнику попереднього сезону.

«В основному зазначені коригування здійснені на тлі очікуваного скорочення посівів ячменю в Україні. Зокрема, площа озимих посівів зернової під урожай 2017 за нашою оцінкою приблизно на 10% менше, ніж роком раніше. Скорочення ярих посівів очікується на рівні 1% щодо торішнього показника»

Україна продовжує нарощувати експорт борошна