Я хоч і не психолог, але намагаюсь розібратись у своєму житті. Крім того, я є прихильником концепції, що будь-яку поведінку і явище можна логічно пояснити. Тож вирішив поділитись відвертим і розказати про те, що не розповідав навіть найближчим друзям — про особисте, про причини мої самотності. Як то кажуть, "інтернет все стерпить". А мені хоч і соромно про це казати, але відчуваю потребу виговоритись. Бо, нажаль, немає людині, якій міг би "поплакатись в жилетку". Тож, можливо, або порадите щось, або хоча б просто поспівчуваєте.

Кажуть, що багато причин проблем родом з дитинства. Мабуть, так воно і є. Як мінімум, звідти спогади про лікарні (в дитинстві часто лежать у лікарнях, мама казала, що був навіть у реанімації(!)) і негативне ставлення до медицини. А ще яскравим спогадом був інцидент, який трапився під час перебування у санаторії (це само по собі окрема цікава історія, можливо розповім пізніше, якщо вам буде цікаво). У моїй групі була дівчина-сирота з Казахстану (у санаторії перебув ще за радянських часів, тому "контингент" був різнонаціональний). Вона була в мене закохана. А я чи не розумів, нащо любов, чи просто не подобалась нехарактерна середньоазійська зовнішність. І надодачу до цього трапився нещасний випадок. Одного разу в їдавльні ця дівчина несла тарілку з кашою, чи ще з чимось і випадково облила. В результаті — опік і один чи два пухиря на нозі. З санаторія відвезли на санітарному РАФіку до найближчої лікарні. Наймовірніше, до хірурга, бо пригадую величезне приміщення з кафелем і кушетку. А ще був конфуз: мене привели якраз в той момент, коли лікар оглядав жінку — і хоч вона стояла збоку, і швидко прикрилась, я побачив груди. Мене посадили на кушетку. Зняли одяг. А на нозі — пухірці. Намазали якоюсь маззю, перебинтували і відвезли назад, до санаторію. Однак шрам залишився надовго.

Друга історія пов'язана з дитинством, але зі шкільними роками.

Почувши нову пісню, одразу згадався призабутий хіт з 90х., бо саме з нього використана мелодія. До речі, це доволі поширена практика — накладати новий текст на стару мелодію. І в таких випадках, як мінімум, хочеться згадати назву трека та виконавця. А ще краще — послухати. 

Цим давнім треком виявилась композиція "Better off alone" від Alice Deejays (хоча чомусь вважав, що це ATB). Прикольна композиція, майже без слів — з одним реченням, що повторюється. Типово, танцювальний трек. В 1990х таке було в моді. 

Пригадую, що цей трек часто ставили на GALA radio, яке ледве не єдине з музикою ловив старенький радянський радіоприймач. В юності мені подобався цей трек. Та й зараз теж. Навіть за сучасними мірками звучить непогано. 

Ну а може ще й назва треку зачепила. Бо довго притримувався концепції "краще самому".

А який кліп? Зацініть! Сюжет, звичайно, банальний. Але знято цікаво. Особливо, кадри з грудьми:)

   

Тобі б іще жити і жити...

Та ти уже на небесах.

Тобі б ювілей ще зустріти,

Та ти вже у кращих світах.

Та ти вже стоїш перед Богом

У світлі сріблястих зірок

І стелиться в вічність дорога,

Де болю нема і тривог.

Назавжди в небесному війську...

Завершивши шлях свій земний,

Ти в пам'яті житимеш вічно,

Відважний,завжди молодий.

Сьогодні під брамою раю

Тебе зустрічають батьки

І ангел крилом відкриває

Для тебе нетлінні світи.

Душа твоя вільна і чиста

Вже в Божій опіці й теплі,

Молитвами рідних зігріта,

А тіло в холодній землі.

Молись за нас,воїне світла!

З небес рідний край борони.

Хай вічна Любов тобі світить

Свічками у храмах земних.