хочу сюда!
 

Алинка

30 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-40 лет

Заметки с меткой «думки»

Про Євробачення-2022

За старою традицією (з 2016 поку) спостерігав за пісенним конкурсом "Євробачення". Цього разу дивився виступи в інтернеті, час від часу перемикаючись на коментатора від "Суспільного", щоб можна було почитати враження і отримати відповіді на свої запитання. Це було незручно, адже на першому каналі радіо замість "Євробачення" був об'єднаний марафон, однак так можна було оцінити не лише пісні та спів, а й виступи.

Перший півфінал здався слабкішим, ніж другий, у якому було багато фріків і непоганих пісень. Однак саме у першому півфіналі виступали "Kalush Orchestra". Ледве не прогавив їхній виступ. Що можна сказати..? Співали не зовсім ідеально. Було помітно, що хлопці нервувались. Втім, фальшивили й інші виконавці, тому на їх фоні "Kalush Orchestra" виступили непогано. Здивувався, звідки в гурті взявся фронтмен іншого гурту, "Сальто назад" — Саша Таб. Може поясните?
А ще був приємно вражений реакцією глядачів. Напевно, в цьому зіграла роль не лише пісня й виконавці, а й політика (деякі кажуть, що цей конкурс занадто політизований). Але як би то не було, участь України у "Євробаченні" видається дивом. Бо в 2015-му, через російсько-українську війну на Донбасі наша країна не приймала участь у конкурсі. Та й у цьому році виступ на "Євробаченні" був під питанням: спочатку через зловживання переможця — Аліни Паш, і її дискваліфікації, а потім через повномасштабну війну Росії проти України.

У першому півфіналі можна було проголосувати (не за учасника зі своєї країни). За правилами конкурсу, у півфіналах мають право голосу глядачі та слухачі з країн-учасниць півфіналу. Хоча вибирати було ні з кого. Більш-менш привернули увагу австрійці з танцювальним треком від співачки Pia Maria та ді-джея LUM!X, про якого знав раніше. Запам'ятались незвичні "Сабволкери" — виконавці у жовтих "вовчих" масках.

Ну а що про "Kalush Orchestra"? Вони таки пройшли відбір до фіналу. Правда, виступатимуть у першій частині. А це, кажуть, не дуже гарно. Мовляв, більше шансів на перемогу матиме учасник, який виступить в середині фіналу.

Другий півфінал видався цікавішим. По-перше, там виступали легендарні "The Rasmus". По-друге, там було більше пісень, які сподобались. Втім, з України не можна було голосувати.

В другому півфіналі сподобались виступи учасників від Мальти, Кіпру, Бельгії, Польщі. Але найбільше сподобалась драйвова танцювальна пісня "We Are Domi" від Чехії.

Представлення артистів було зроблене у вигляді показу виконавців з дрону на фоні пам'яток і міст Італії. Подумав, а що будемо показувати, якщо наша країна буде проводити конкурс? Зруйновані міста? Та й частина країни під рашистською окупацією. Хоча висловлюють припущення, що у разі перемоги "Євробачення" проводитимуть не в Україні, а у Польщі. Але для цього потрібно ще виграти. Шанси на перемогу у хлопців з Калуша є, але найбільш вірогідним видається потрапляння у проміжок між 5 і 10 місцями. А ви як вважаєте?

Про фінал, скоріш за все, не буду робити окремий пост. Можливо, напишу кілька рядків про справдження або несправдження своїх прогнозів.

Кульбаби

Чим більший стрес, тим більше звертаєш увагу на дрібниці, яким не надавав уваги, і радієш звичайним речам. Наприклад, цвітінню кульбаб.

Правда, збирався подивитись квітучі сакури. Але вони, мабуть, у іншому місці. Ну, нічого, буде стимул ще раз пройтися. Тим паче, погода зараз гарна. Навкруги все квітує. Краса! А якби не війна, було б ще краще.


Що можна, що не можна?

Війна важко переживається не лише, як пересічній людині, а й як блогеру, оскільки нема можливості подорожувати і досліджувати закинутки — у нинішній час це може бути небезпечним. Крім того, багато чого не можна показувати: військових (а вони можуть потрапити у кадр випадково), блок-пости, військову техніку, стратегічні об'єкти інфраструктури. Можливо, саме через це багато блогерів змінили тематику, або взагалі затихли. Однак нещодавно багато відеоблогерів почали викладати відео про руйнування від війни. Та й у соцмережах викладають знімки. Правда, роблять це трьома способами: 1) офіційно, як журналіст (але не у всіх блогерів є журналістське посвідчення); 2) як волонтери (роздають гуманітарну допомогу від благодійних організацій чи від себе, і паралельно, знімають або фільмують); 3) як добровольці з прибирання або розчищення від завалів.

Особливого бажання споглядати зруйновані населені пункти немає. Але це чи не єдиний можливий контент, що пов'язаний і з туризмом, і зі сталкерством. Тим паче, російсько-українська війна — надовго (хтось каже, що до середини літа цього року; інші — що до осені; деякі взагалі розповідають, що війна триватиме і в наступному році). Та й в інтернеті слід поширювати інформацію про злодіяння русні. Питання лише в тому, як це зробити. Просто поїхати, як на екскурсію, виглядатиме дико.

Not OK

Дуже неспокійно було вночі й сьогодні. Мабуть, знову прилітало в наше місто.
Виспатись не вдалось. Настрій, як у новій пісні гурту KAZKA.

Посилання на Ютуб, якщо на юашці не відкривається: https://www.youtube.com/watch?v=MGgDdU1BYsA

Легитимізація ОРДЛО: диванна аналітика

Збирався сьогодні написати зовсім про інше. Але визнання Пуйлом псевдореспублік ОРДЛО зачіпає пересічного українця.Тож висловлю деякі думки з цього приводу. Буде, свого роду,

- ОРДЛО й так де-факто підтримувалися Росією, тому визнання самопроголошених псевдореспублік це фактичне зізнання і підтвердження того, що Росія є посібником тероризму. Там і так панівна російська мова, валюта — російський рубль. Та й спонсорувались рашкою. А російські паспорти і військові "відпустники" там були і раніше. Так само це не змінить міжнародний статус цих територій.

- Правда, є і негативні сторони: збільшення присутності російських військ; ймовірне збільшення провокацій; можливе захоплення територій, підконтрольних Україні. А далі може бути наступ з усіх сторін.

- Відносно позитивним (відносно) можна назвати те, що лапотникам доведеться самим забезпечувати пополченців. І що тепер сруські не зможуть впарити Донбас на своїх умовах. Рубль впав до 80 за долар і 90 за євро. Хочеться вірити, що рубль проб'є дно.

Що в підсумку: повномасштабної війни поки що не буде. Але орки не дадуть мирно жити.

Друзям...


                       Вітаю Вас, друзі. Побачила привітання у пошті та не змогла втриматися, щоб не написати замітку.
             Дякую що пам'ятаєте мене. Мені завжди було тут тепло та комфортно. З роками бачиш все по іншому і цінуєш
             ще більше людяність, турботу та чемність. Нашвидкоруч написала вірш, не судіть строго. Це якісь мої думки та                           сприйняття реальності.


                                                            Друже, мій! Не забувай
                                                            Світанки, зорі, теплий май,
                                                            Нам було добре та цікаво
                                                            Писати, жити та все мало...
                                                            Ми стали старші, розумієш?
                                                            Та серцем досі Ти ще мрієш
                                                            Про славу, велич, майбуття?
                                                            Такі ми всі, таке життя...
                                                            Так хочеться побачити красу,
                                                            Всю велич гір, піски, росу,
                                                            Почути музику дощу та велич океану
                                                            Піднесення, надхнення неймовірного роману...

                                                            Тож дякую Вам, друзі і уклін
                                                            Дай Боже нам почути щастя дзвін,
                                                            Свободу, думку і Єднання
                                                            І в Україні миру - це бажання!!!
 
                                      Це Вам тортик від мене...

              

                                                        З повагою до Вас  Христина.

               

Розчарований відбором "Євробачення-2022"/ Паніка?

Розчарований відбором на "Євробачення-2022". Засмучений програшом Kalush Orchestra. Незрозуміло, чим одна етно пісня краще другої етно пісні. Хоча, зрештою, нашій країні навряд чи б дали призові місця за будь-якого розкладу, бо хто зголоситься проводитим конкурс в державі, у якій будь-якої миті може розпочатися війна.
Ну шо ж, подивимось, яке місце виборе Аліна. Мабуть не пройде в 10-ку фіналістів. І, як казав перед фіналом відбору, якщо програють фаворити, не буду слідкувати за конкурсом. Тим паче, ще невідомо, що нас очікуватиме у травні.

-----

Звичайно, не міг оминути тему ймовірної війни балалайні проти України. Зелебородько просить не панікувати, однакновини кажуть інше. Насторожують від'їзди родин і працівників посольств, скупчення руснявих військ біля кордонів, проведення військових тренувань у Чорному та Азовських морях. Напевно, це ще одна причина для безсоння

Вдома ледве не паніка: зібрали документи. Для чого? Щоб в разі чого, всі папери знищились одразу? Все одно тікати нікуди. Питаю: "А куди тікати будемо?" До брата? На чому поїдемо?

На дачу? Ми її фактично закинули. Жити там неможливо. І теж добиратись далекувато.

В підвалі теж ховатись небезпечно, оскільки в разі руйнування будинку завалить вихід. Не знаю, чому "експерти" радять підвали в багатоповерхівках.

Збираються запасатись продуктами. А готувати на чому будемо? У нас же газового пальника нема.

Одним словом, безтолкова паніка.

Да порятунок?

Серед уламків моїх думок
Маленька перлина щасливих снів
Моє життя далеко не ок
Щодня починає такий урок
Що навіть уяві забракло слів

Я наче на смузі перешкод
Повзу по багнюці шалених мук
потім хвороби ворожий взвод
В тенетах тримає немов павук

Світла немає. Тайфуном страх
Я так безпорадна. Ковтаю біль
Де порятунок? В чиїх руках?
Коли в мені знову почнеться штиль?

Немає чим дихати. Слів нема,
А паніка душить мене вночі
Я кинута долею, я сама
Ненависть на світ немов крук кричить.

Чи зможу забути полон образ
Щоб попри всю лють доповзти до мрій?
Віра мене рятувала не раз
Ось знов піднімає та каже "дій".

Натхнення - це мій рятувальний круг,
єдиний, що є в океані зрад.
Ним творчість керує. Я не помру.
Пливу. Бо немає шляху назад.

Цікавий статус

Вичитав на одному сайті "Колишній позаштатний шукач пригод і блогер". lol Майже про мене. А як витіювато написано!

Нова хвиля ковідла / Про особисте

Цікаво виходить: у перший рік пандемії ковіду-19 фактично була одна хвиля захворюваності, в минулому, 2021 році, було дві хвилі. А в 2022-му, схоже, буде аж три хвилі. Вже зараз є стрімке зростання кількості нових хворих. Заспокоює лише те, що смертність від омікрону нижча, ніж від штаму дельта. Це засвідчує статистика епідемії.

Нова хвиля ковідла означає, що фіг куди поїдеш громадським транспортом. Та й на вакцинування не підеш, оскільки щеплення організоване по-дурнуватому: в черзі можна запросто підчепити бацилу. Про те, що невідомо скільки разів потрібно вакцинуватись і скільки діятиме захист, само собою, невідомо.

------------
Про особисте. Надумав ще з минулого року пошукати когось, але виходить замкнуте коло — щоб пофоткатись для анкети, потрібно знайти друга або подругу, а для того, щоб знайти друга або подругу, потрібно пофоткатись. Селфі робити не вмію. Причому так, щоб було класно, а не абияк. А з цим якраз і проблеми, бо то щетина, то фурункули, то клятий демодекоз, то стрижка така, що самому не подобається. Ну от таке.
Та й місця для зустрічей немає. А їхати на зустріч під час карантину, звісно, теж нереально.

Про запити, то окрема річ. Для мене в пріоритеті дружба. Дивуюсь, як створюються сім'ї. Та і пофіг. Сидів же вдома і далі буду сидіти.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
39
предыдущая
следующая