хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «росія»

"Інформаційний постріл" на випередження.

"Інформаційний постріл" на випередження.
В Україні відбуваються спільні стратегічні навчання з силами спецоперацій США "Об'єднані зусилля - 2020".
Беручи до уваги, що наші навчання відбуваються у відповідь на російські "Кавказ-2020", в яких відкрито відпрацьовуються дії ЗС РФ по повномасштабному військовому вторгненню в Україну, РФ намагатиметься дискредитувати навчання в Україні та доводити, що вони загрожують передусім народу України.
Які тези використовуватимуть сили інформаційно-психологічних диверсій РФ?
Перш за все заниження рівня і значущості подій, а також те, що вони відбуваються, власне, у відповідь на "Кавказ-2020", за допомогою комплексу фейків та дезинформації, серед яких:
- насильство та знущання з цивільного населення (апробовано в Балтії);
- забруднення оточуючого середовища, включно з втратою небезпечних боєприпасів;
- спалах епідемії, яку приховують;
- аварія бойової техніки і загибель солдатів;
- посилення небезпеки військового вторгнення Росії та/або "загроза остаточно зіпсувати стосунки" з РФ (головна теза "Україна як платцдарм для удару по РФ");
- незадоволення місцевого населення з будь-якого приводу, в тому числі надуманими проблемами для місцевого бізнесу та "ускладненням" транспортного сполучення в регіоні;
- торгівля зброєю, наркотиками та алкоголем;
- конфлікти з місцевим населенням на релігійно-побутовому грунті;
- збитки для місцевої інфраструктури, доріг (згадуємо масові організовані істерики щодо "пошкодження танковими траками асфальту на Хрещатику" під час військового параду);
тощо.
Це все попередній прогноз тем, які є в арсеналі російських сил інформаційно-психологічних операцій, і які вже неодноразово були застосовані як в Україні, так і в деяких пострадянських країнах Євросоюзу.

СБУ блокировала деятельность мощной "ботофермы"

СБУ блокировала деятельность мощной "ботофермы", которую координировали кураторы из РФ. Изъята техника на сумму свыше 1 млн грн

Киберспециалисты Службы безопасности Украины блокировали деятельность мощной "ботофермы", которая использовалась Россией для распространения деструктивной информации.
Как информирует Цензор.НЕТ, об этом говорится в сообщении пресс-службы СБУ.

Так, оперативники спецслужбы установили, что для воздействия на электоральные настроения украинцев, кураторы накануне местных выборов распространяли через интернет ложную информацию, направленную на разжигание межэтнической вражды и пропаганды сепаратизма.

В ходе досудебного расследования сотрудники СБ Украины установили, что несколько граждан Украины и РФ организовали в Киеве и Запорожье работу так называемых "ботоферм", задействова специализированное телекоммуникационное оборудование. Злоумышленники, используя SIM-карты украинских и иностранных операторов мобильной связи, создавали и продавали через запрещенные в Украине платежные системы РФ анонимные виртуальные аккаунты для распространения фейковых новостей о политической ситуации в Украине.



Во время проведения обысков по адресам организаторов противоправной схемы изъяты техника и сим-карты на сумму свыше 1 млн гривен, а именно: 3 сим-банка на 16 портов каждый, 2 сим-банка на 32 порта, 14 сим-банков на 128 портов 9 VoIP шлюзов на 32 порта каждый и более 22 тыс. сим-карт, а также компьютерное оборудование, на котором размещался виртуальный сервер со специализированным программным обеспечением.

Продолжается досудебное следствие.

Смотрите также на "Цензор.НЕТ": Украинские госструктуры покупали и устанавливали программы-шпионы, собирающие данные для спецслужб РФ, - СБУ. ФОТО

Операция проводилась Департаментом контрразведывательной защиты интересов государства в сфере информационной безопасности СБУ совместно с Соломенским управлением полиции ГУ Нацполиции г. Киева под процессуальным руководством Киевской местной прокуратурой № 9.




Операция с Вагнером это фейк российских спецслужб - Андрей Ермак

В своем недавнем интервью Андрей Ермак рассказал о реальном положении дел с задержанием вагнеровцев в Беларуси. По его словам, история с задержанием наемников из ЧВК Вагнера в Беларуси накануне президентских выборов обросла слишком большим количеством фейков и художественных домыслов.

"Детективная история, которая выдумана от самого начала и до конца. Взято несколько фактов из реальности, добавлены художественные выдумки, и создалась масштабная история, которая действительно впечатляет", - сказал он

По его мнению, это тот случай, когда политики и журналисты, желая получить, кто "лайки" в Фейсбуке, а кто – какие-то политические дивиденды, используют пропаганду против Украины, и вольно или невольно принимают в ней участие.

"Поэтому сегодня очень важной является идея создания в Украине центра противодействия пропаганде. Такая идея, я уверен, будет поддержана нашими партнерами, которые тоже ощущают в современном мире влияние на себе этой пропаганды, "фейков", которые вбрасывают в информационное пространство", - добавил он.

Ермак отметил, что представители различных ведомств - разведки, СБУ, Офиса генпрокурора - "дали четкий и открытый ответ обо всем, что происходило вокруг так называемой "операции вагнеровцев".

Глава ОП напомнил, что историю об "операции" украинских и американских спецслужб начал журналист Юрий Бутусов, а потом эту информацию повторил президент России Владимир Путин.

Также Ермак отметил, что появление "вагнеровцев" в Беларуси перед выборами было неслучайно.

"Возможно ли, чтобы группа людей, как описывает господин Бутусов, год готовилась, и никто из спецслужб РФ об этом не знал и дал возможность, чтобы это происходило, и потом они появились в Беларуси? Я думаю, что это операция, только это не украинская операция, и она была действительно нацелена сегодня именно для того, чтобы они появились, и именно накануне выборов, в Беларуси, и именно на белорусской территории", - пояснил он.

Исторический фейк "Куликовской битвы"


Чтобы понять, что на самом деле из себя представляет российская история как комплекс информации, достаточно вполне простых примеров. Один из них - иконопись. Иконы, при помощи которых в старину описывали те или иные исторические события и их главных героев, после своего написания покрывались олифой, которая со временем темнела аж до полной черноты, и иногда спустя уже 3-5 лет ее приходилось переписывать поверху заново. Слой за слоем. Добавляя или убирая какие-либо детали по мере историко-политической целесообразности.

Я к чему это.

В музее Ярославля хранится икона авторства Сергея Радонежского, датируемая серединой 17 века, запечатлевшая ту самую “Куликовскую битву”. Однажды реставраторы, из самых лучших побуждений собравшись “перевскрыть” икону олифой вместо почерневшего слоя, решили добраться до исходного изображения этого артефакта, и принялись смывать один за другим слои картинок, аж пока их взорам не открылась удивительное зрелище: в битве на Куликовом поле сошлись две армии, бойцы которых… что??? Они имели одинаковую характерную монголоидную внешность, одинаковые доспехи, одинаковую сбрую лошадей!

То есть это что же, та самая краеугольная битва в российской истории, результатом которой якобы было свержение под предводительством Дмитрия Донского с “Руси” ордынского “ига”, это на самом деле сражение между самими ордынцами? А “русские” тогда где же?

Реставраторы долго ломали голову, как выйти из конфуза, и не придумали ничего лучше, чем дорисовать одной части ордынцев флаги с изображениями православных святых. На том и успокоились, а икону решили попридержать в Ярославле, никуда особо лишний раз не засвечивая, дабы избежать неудобных вопросов.

И таких примеров множество. Научно-изыскательные экспедиции, отправленные на место предполагаемого сражения, в результате которого якобы погибло множество воинов, и число жертв раздулось с годами в различных опусах до сотен тысяч, не нашли ни одного наконечника стрелы.

Нет, они хорошо и тщательно искали, но нашли лишь несколько ордынских монет.

“Куликовская битва” - один из типичных основополагающих фейков российской имперской истории, который не выдерживает даже самой поверхностной проверки фактами. А ведь подобные “истории” - фундамент знаний россиян о самих себе.

Исторические же факты говорят о том, что данные события были внутриордынскими разборками между законным руководителем Орды Тохтамышем и заговорщиком Мамаем. Битвы как таковой не было. Две армии Орды встретились лицом к лицу, после чего Мамай, к своему ужасу, увидел, что части его войск тут же принялись принимать присягу на верность его сопернику - Тохтамышу, и ему ничего не оставалось, как броситься наутек.

Его догнали и убили.

А где же были “русские” с Дмитрием Донским?

Конкретно Донской со своей бандой пришел в составе армии Тохтамыша, а на стороне Мамая были замечены другие “русские” князья, например рязанские.

“Победа” Донского - тот же самый информационный пузырь, что и “победа” Александра Невского, о которой есть лишь один исторический документ, в котором описано, как Невский напал на торговый караван и убил нескольких охранявших его воевод с вполне славянскими именами. Эти исторические фейки стоят в одном ряду с “подвигом Панфиловцев”, “распятым мальчиком”, “летчиком Волошиным” и “диспетчером Карлосом”, реальных прототипов которых в глубоком советском тылу разыскала военная прокуратура СССР и арестовала всех до одного за дезертирство.

Через два года после той исторической даты Тохтамыш сжег и Москву с “победителями”, которые разбежались по мокшанским лесам и болотам. Скорее всего, сжег и историков, которые могли бы предъявить факты.

Описания “Куликовской битвы” всплыли в летописях аж через 200 лет после предполагаемого события. И от года к году чудесным образом обрастали все более и более подробными деталями, хотя первая научная экспедиция на месте сражения была проведена только в поздние советские годы. И оказалась позорно безрезультатной.

Что и требовалось доказать.

Алексей Нестеренко.

Щоб просувати свій вплив,РФ хотіла купити медіа Пінчука




Ана
ліз зламаної пошти Бориса Рапопорта, людини з адміністрації президента РФ, свідчить про те, що Росія хотіла купити у Пінчука його активи в медіа та отримати контроль над гучними громадськими ініціативами – форум YES (Ялтинської Європейської Стратегії), впливову міжнародну програму Аспен-Україна"Українську біржу благочинності", національну програму стипендій "Завтра.UA" та інші. Чи відбулася угода – невідомо, але Пінчук зараз перебуває в наглядовій раді фонду "Бабин яр", який фінансується російськими олігархами.

Якщо у вас параноя, це не означає, що за черговою проблемою не стоїть Росія. Ніщо так не збільшує підозри на тему прихованого впливу Росії, як знайомство з робочими планами кремлівських посадовців. Якщо вам здається, що черговий скандал на тему "братських народів", "утиску російської", "вторинності української", "українських нацистів-фактчекерів" тощо – це не випадковість, повірте: скоріш за все, вам не здається.

Аналіз того, як діє Росія, щоб нав'язати своє керування, можна прочитати в минулорічному дослідженні "архіву Суркова". Нещодавно з'явилася інша цікава робота, в якій ідеться про методи російського впливу станом на 2020 рік.

Ще один архів, пошта російського посадовця Бориса Рапопорта, який в 2014 році був одним із ключових виконавців в адміністрації президента РФ по "українському" напрямку та відповідав за так званий "м'який вплив", також містить багато цікавих речей. Наприклад, ось ця серія про російського агента зі зв'язками серед екс-регіоналів, у судовій системі та в правоохоронних органах, та про його антиукраїнську діяльність у 2014 році. За версією авторів, цим агентом впливу був Андрій Портнов.

Та сьогодні поговоримо про 58-річного уродженця Буковини, який став російським політтехнологом. З початку 1980-х років він вчиться у Москві, з 1993 року працює в різних виборчих кампаніях. На сьогодні – один із керівників російської "опозиційної" партії "Гражданская платформа", в програмі якої є весь стандартний набір "русского чєловєка": від боротьби з кольоровими революціями і радості з приводу анексії Криму до неприхованих імперських амбіцій.

ПОЛІТТЕХНОЛОГ ПИШЕ ЛИСТА РАПОПОРТУ ЗІ СВОЇМИ МІРКУВАННЯМИ ПРО ТЕ, ЯК ПІДСИЛИТИ РОСІЙСЬКИЙ ВПЛИВ В УКРАЇНІ

21 листопада 2013 року, якраз на початку Євромайдану, цей політтехнолог пише листа Рапопорту зі своїми міркуваннями про те, як підсилити російський вплив в Україні. Серед ідей – контроль над великою українською онлайновою біржею благочинності для створення видимості того, що "саме російські структури та громадяни (усім серцем, з любов'ю) допомагають нужденним в Україні" – цитата.

Інша пропозиція – через вплив на українську філію відомої міжнародної "платформи для лідерів" "за 2-3 роки можна досягнути розумного та неворожого ставлення до Росії від кількох сотень найбільш впливових (в недалекій перспективі) людей країни"; через контроль над приватним фондом стипендій для молоді досягнути того ж самого, але в довшій перспективі.

Ще один, більш амбітний за своїм результатом проєкт: отримати через спонсорство вплив на міжнародну експертну мережу з "гламурними" щорічними форумами, щоб "роз'яснювати позиції Росії важливим фігурам світової політики в неформальному оточенні"

НА ВСЕ ПРО ВСЕ ПОТРІБНО НЕ БІЛЬШЕ ЧОТИРЬОХ МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ

У листі-пропозиції вказано й бюджет: на все про все потрібно не більше чотирьох мільйонів доларів. Також політтехнолог пропонує свої широкі знайомства в середовищі політиків, політологів та журналістів. Звідки в нього такі зв'язки?

Політтехнолога звати Валерій Вакарюк, і на той момент він уже десять років як працював одним із керівників фонду Віктора Пінчука. Саме він (власні слова) розробив усі згадані проєкти: це "Українська біржа благочинності"; програми спільного із американським Аспен Інститутом Фонду Аспен-Україна, який на разі не діє (не плутати із нині працюючим Аспен Інститут Київ, це дві різні організації, із схожою назвою); національна програма стипендій "Завтра.UA" і, нарешті, родзинка: Міжнародні форуми YES (Ялтинської Європейської Стратегії) з доступом до десятків впливових світових політиків, що на них присутні.

Нам невідомо, чи знав сам Віктор Пінчук про плани одного з керівників свого фонду. Однак в архіві є підтвердження, що приблизно в той самий час у Кремля був інтерес до активів Віктора Пінчука, в тому числі до його медіа-групи StarLightMedia (телеканали СТБ, Новий, ICTV та інше). В кінці грудня 2013 року Пінчуку та його дружині навіть виписали перепустку в адміністрацію президента Росії для проведення особистої зустрічі (невідомо, чи вона відбулась).

У КІНЦІ ГРУДНЯ 2013 РОКУ ПІНЧУКУ ТА ЙОГО ДРУЖИНІ НАВІТЬ ВИПИСАЛИ ПЕРЕПУСТКУ В АДМІНІСТРАЦІЮ ПРЕЗИДЕНТА РОСІЇ

Євромайдан суттєво вплинув на всі ці плани, і Вакарюк вдруге надсилає Рапопорту схожу пропозицію в лютому 2014 року. Пізніше він повертається до Москви. Медіа-група досі залишається у власності Пінчука, і ми не знаємо, чи впливає зараз Росія на проєкти його фонду (скоріше, що ні).

Але є підстави вважати, що Пінчук не залишає контактів у Москві і бере учать принаймні у одному з російських пропагандистських проєктів. Останні кілька років Віктор Пінчук допомагає створювати дуже важливий інструмент російської "м'якої сили". До речі, разом із "випускником" згаданого вище "Аспен Україна" Святославом Вакарчуком.

Йдеться про Меморіал "Бабин Яр", за допомогою якого мають на меті поширювати російський погляд на історію. Так само, як інший меморіал -- Як ва-Шем в Ізраїлі, вже використав особисто Путін, який спричинив значний сканадал, коли під час свого виступу про Голокост, транслював на весь світ "особливий" російський погляд про Другу Світову війну.

Пінчук з Вакарчуком сидять у наглядовій раді "Бабиного Яру" разом з головними спонсорами – російськими олігархами Ханом та Фрідманом. Частина українських євреїв прямо говорить про те, що проєкт буде зброєю російської пропаганди.

(Від редакції: крім Вакарчука, також дивно спостерігати у цій наглядовій раді і Володимира Кличка. З іншого боку, поява там Леоніда Кравчука не дивує зовсім)

РІВЕНЬ ДОВІРИ ДО ПРОЄКТІВ, У ЯКИХ ФІГУРУЮТЬ РОСІЙСЬКІ ГРОШІ АБО РОСІЙСЬКІ УЧАСНИКИ, МАЄ БУТИ НУЛЬОВИМ

Обидва архіви – як Суркова, так і Рапопорта – підтверджують думку, яка мала б бути очевидною після шести років війни: за замовчуванням, рівень довіри до проєктів, у яких фігурують російські гроші або російські учасники, має бути нульовим. Рівень підозри – максимальним. Скоріше за все, кожен новий такий проєкт – це ще одна спроба Росії використати інструмент "м'якої сили" для того, щоб перемогти нас у гібридній війні, яка весь цей час не припинялася ні на день.

Тексти готові опублікувати погляд Віктора Пінчука на листування його працівника з адміністрацією президента РФ.

Antalya:порушник змінив прапор і прийшов в севастополь за зерном



Поруш
ник ANTALYA під сирійським прапором зайшов в закритий порт Севастополь і став на завантаження до зернового терміналу стівідорної компанії “Авліта”. За даними розслідувачів SeaKrime зібране в окупованому Криму зерно планують доставити в Лівію.

В лютому 2020 судно ANTALYA завдяки ефективним діям українських дипломатів було вилучено з реєстру Морською адміністрацією Камеруна прямо під час знаходження в закритому українською владою порту Севастополь.

Позбавлена права на прапор ANTALYA розвантажує в Севастополі гіпс з турецького порту Мерсін

ANTALYA: перешвартовка до зернового терміналу Авліти
https://lost-kib.org/uk/article/antalya-porushnik-zminiv-prapor-i-priyshov-v-sevastopol-za-zernom?fbclid=IwAR3mCdqZ3tFkmqhrqymoDKrxZIVVVBFIQRp8N6xA5_cZ4slbCztRAn1t4Fw

Світова морська преса про боротьбу україни з суднами-порушниками

Україна бореться з суднами-порушниками, які змінюють прапори

Повторні реєстрації під різними прапорами суден, які були спіймані за порушення кримських санкцій, ускладнює зусилля України щодо імплементації її морського законодавства – демонструють дані британського спеціалізованого видання Lloyd’s List.

Ільменітові схеми:доставка українського ільменіту в Крим


КРИМІЛЬМЕНІТОВІ СХЕМИ: ДОСТАВКА УКРАЇНСЬКОГО ІЛЬМЕНІТУ В ОКУПОВАНУ ФЕОДОСІЮ З ТУРЕЦЬКОГО ПОРТУ ХОПА
09.09.2020

Триває перевезення українського ільменіту з турецького порту Хопа в окуповану Феодосію. Журналістами SeaKrime зафіксовано 2 види рейсів – з перевантаженням на OPL Кавказ та прямий рейс з турецького порту в окупований Крим.

Розслідувальська група SeaKrime 2 серпня 2020 опублікувала розслідування про доставку українського ільменіту в окупований Крим:
https://lost-kib.org/uk/article/ilmenitovi-skhemi-dostavka-ukrainskogo-ilmenitu-v-okupovanu-feodosiyu-z-turetskogo-portu-khopa?fbclid=IwAR3mCdqZ3tFkmqhrqymoDKrxZIVVVBFIQRp8N6xA5_cZ4slbCztRAn1t4Fw

Щоб просувати свій вплив, РФ хотіла купити медіа

Аналіз зламаної пошти Бориса Рапопорта, людини з адміністрації президента РФ, свідчить про те, що Росія хотіла купити у Пінчука його активи в медіа та отримати контроль над гучними громадськими ініціативами – форум YES (Ялтинської Європейської Стратегії), впливову міжнародну програму Аспен-Україна, "Українську біржу благочинності", національну програму стипендій "Завтра.UA" та інші. Чи відбулася угода – невідомо, але Пінчук зараз перебуває в наглядовій раді фонду "Бабин яр", який фінансується російськими олігархами.

Якщо у вас параноя, це не означає, що за черговою проблемою не стоїть Росія. Ніщо так не збільшує підозри на тему прихованого впливу Росії, як знайомство з робочими планами кремлівських посадовців. Якщо вам здається, що черговий скандал на тему "братських народів", "утиску російської", "вторинності української", "українських нацистів-фактчекерів" тощо – це не випадковість, повірте: скоріш за все, вам не здається.

Аналіз того, як діє Росія, щоб нав'язати своє керування, можна прочитати в минулорічному дослідженні "архіву Суркова". Нещодавно з'явилася інша цікава робота, в якій ідеться про методи російського впливу станом на 2020 рік.

Ще один архів, пошта російського посадовця Бориса Рапопорта, який в 2014 році був одним із ключових виконавців в адміністрації президента РФ по "українському" напрямку та відповідав за так званий "м'який вплив", також містить багато цікавих речей. Наприклад, ось ця серія про російського агента зі зв'язками серед екс-регіоналів, у судовій системі та в правоохоронних органах, та про його антиукраїнську діяльність у 2014 році. За версією авторів, цим агентом впливу був Андрій Портнов.

Та сьогодні поговоримо про 58-річного уродженця Буковини, який став російським політтехнологом. З початку 1980-х років він вчиться у Москві, з 1993 року працює в різних виборчих кампаніях. На сьогодні – один із керівників російської "опозиційної" партії "Гражданская платформа", в програмі якої є весь стандартний набір "русского чєловєка": від боротьби з кольоровими революціями і радості з приводу анексії Криму до неприхованих імперських амбіцій.

21 листопада 2013 року, якраз на початку Євромайдану, цей політтехнолог пише листа Рапопорту зі своїми міркуваннями про те, як підсилити російський вплив в Україні. Серед ідей – контроль над великою українською онлайновою біржею благочинності для створення видимості того, що "саме російські структури та громадяни (усім серцем, з любов'ю) допомагають нужденним в Україні" – цитата.

Інша пропозиція – через вплив на українську філію відомої міжнародної "платформи для лідерів" "за 2-3 роки можна досягнути розумного та неворожого ставлення до Росії від кількох сотень найбільш впливових (в недалекій перспективі) людей країни"; через контроль над приватним фондом стипендій для молоді досягнути того ж самого, але в довшій перспективі.

Ще один, більш амбітний за своїм результатом проєкт: отримати через спонсорство вплив на міжнародну експертну мережу з "гламурними" щорічними форумами, щоб "роз'яснювати позиції Росії важливим фігурам світової політики в неформальному оточенні"


Рапопортleaks: Щоб просувати свій вплив, РФ хотіла купити медіа та громадські ініціативи Пінчука
РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
Рапопортleaks: Щоб просувати свій вплив, РФ хотіла купити медіа та громадські ініціативи Пінчука
07.09.2020
177
Аналіз зламаної пошти Бориса Рапопорта, людини з адміністрації президента РФ, свідчить про те, що Росія хотіла купити у Пінчука його активи в медіа та отримати контроль над гучними громадськими ініціативами – форум YES (Ялтинської Європейської Стратегії), впливову міжнародну програму Аспен-Україна, "Українську біржу благочинності", національну програму стипендій "Завтра.UA" та інші. Чи відбулася угода – невідомо, але Пінчук зараз перебуває в наглядовій раді фонду "Бабин яр", який фінансується російськими олігархами.

Якщо у вас параноя, це не означає, що за черговою проблемою не стоїть Росія. Ніщо так не збільшує підозри на тему прихованого впливу Росії, як знайомство з робочими планами кремлівських посадовців. Якщо вам здається, що черговий скандал на тему "братських народів", "утиску російської", "вторинності української", "українських нацистів-фактчекерів" тощо – це не випадковість, повірте: скоріш за все, вам не здається.

Аналіз того, як діє Росія, щоб нав'язати своє керування, можна прочитати в минулорічному дослідженні "архіву Суркова". Нещодавно з'явилася інша цікава робота, в якій ідеться про методи російського впливу станом на 2020 рік.

Ще один архів, пошта російського посадовця Бориса Рапопорта, який в 2014 році був одним із ключових виконавців в адміністрації президента РФ по "українському" напрямку та відповідав за так званий "м'який вплив", також містить багато цікавих речей. Наприклад, ось ця серія про російського агента зі зв'язками серед екс-регіоналів, у судовій системі та в правоохоронних органах, та про його антиукраїнську діяльність у 2014 році. За версією авторів, цим агентом впливу був Андрій Портнов.

Та сьогодні поговоримо про 58-річного уродженця Буковини, який став російським політтехнологом. З початку 1980-х років він вчиться у Москві, з 1993 року працює в різних виборчих кампаніях. На сьогодні – один із керівників російської "опозиційної" партії "Гражданская платформа", в програмі якої є весь стандартний набір "русского чєловєка": від боротьби з кольоровими революціями і радості з приводу анексії Криму до неприхованих імперських амбіцій.

ПОЛІТТЕХНОЛОГ ПИШЕ ЛИСТА РАПОПОРТУ ЗІ СВОЇМИ МІРКУВАННЯМИ ПРО ТЕ, ЯК ПІДСИЛИТИ РОСІЙСЬКИЙ ВПЛИВ В УКРАЇНІ

21 листопада 2013 року, якраз на початку Євромайдану, цей політтехнолог пише листа Рапопорту зі своїми міркуваннями про те, як підсилити російський вплив в Україні. Серед ідей – контроль над великою українською онлайновою біржею благочинності для створення видимості того, що "саме російські структури та громадяни (усім серцем, з любов'ю) допомагають нужденним в Україні" – цитата.

Інша пропозиція – через вплив на українську філію відомої міжнародної "платформи для лідерів" "за 2-3 роки можна досягнути розумного та неворожого ставлення до Росії від кількох сотень найбільш впливових (в недалекій перспективі) людей країни"; через контроль над приватним фондом стипендій для молоді досягнути того ж самого, але в довшій перспективі.

Ще один, більш амбітний за своїм результатом проєкт: отримати через спонсорство вплив на міжнародну експертну мережу з "гламурними" щорічними форумами, щоб "роз'яснювати позиції Росії важливим фігурам світової політики в неформальному оточенні"

НА ВСЕ ПРО ВСЕ ПОТРІБНО НЕ БІЛЬШЕ ЧОТИРЬОХ МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ

У листі-пропозиції вказано й бюджет: на все про все потрібно не більше чотирьох мільйонів доларів. Також політтехнолог пропонує свої широкі знайомства в середовищі політиків, політологів та журналістів. Звідки в нього такі зв'язки?

Політтехнолога звати Валерій Вакарюк, і на той момент він уже десять років як працював одним із керівників фонду Віктора Пінчука. Саме він (власні слова) розробив усі згадані проєкти: це "Українська біржа благочинності"; програми спільного із американським Аспен Інститутом Фонду Аспен-Україна, який на разі не діє (не плутати із нині працюючим Аспен Інститут Київ, це дві різні організації, із схожою назвою); національна програма стипендій "Завтра.UA" і, нарешті, родзинка: Міжнародні форуми YES (Ялтинської Європейської Стратегії) з доступом до десятків впливових світових політиків, що на них присутні.

Нам невідомо, чи знав сам Віктор Пінчук про плани одного з керівників свого фонду. Однак в архіві є підтвердження, що приблизно в той самий час у Кремля був інтерес до активів Віктора Пінчука, в тому числі до його медіа-групи StarLightMedia (телеканали СТБ, Новий, ICTV та інше). В кінці грудня 2013 року Пінчуку та його дружині навіть виписали перепустку в адміністрацію президента Росії для проведення особистої зустрічі (невідомо, чи вона відбулась).

У КІНЦІ ГРУДНЯ 2013 РОКУ ПІНЧУКУ ТА ЙОГО ДРУЖИНІ НАВІТЬ ВИПИСАЛИ ПЕРЕПУСТКУ В АДМІНІСТРАЦІЮ ПРЕЗИДЕНТА РОСІЇ

Євромайдан суттєво вплинув на всі ці плани, і Вакарюк вдруге надсилає Рапопорту схожу пропозицію в лютому 2014 року. Пізніше він повертається до Москви. Медіа-група досі залишається у власності Пінчука, і ми не знаємо, чи впливає зараз Росія на проєкти його фонду (скоріше, що ні).

Але є підстави вважати, що Пінчук не залишає контактів у Москві і бере учать принаймні у одному з російських пропагандистських проєктів. Останні кілька років Віктор Пінчук допомагає створювати дуже важливий інструмент російської "м'якої сили". До речі, разом із "випускником" згаданого вище "Аспен Україна" Святославом Вакарчуком.

Йдеться про Меморіал "Бабин Яр", за допомогою якого мають на меті поширювати російський погляд на історію. Так само, як інший меморіал -- Як ва-Шем в Ізраїлі, вже використав особисто Путін, який спричинив значний сканадал, коли під час свого виступу про Голокост, транслював на весь світ "особливий" російський погляд про Другу Світову війну.

Пінчук з Вакарчуком сидять у наглядовій раді "Бабиного Яру" разом з головними спонсорами – російськими олігархами Ханом та Фрідманом. Частина українських євреїв прямо говорить про те, що проєкт буде зброєю російської пропаганди.

(Від редакції: крім Вакарчука, також дивно спостерігати у цій наглядовій раді і Володимира Кличка. З іншого боку, поява там Леоніда Кравчука не дивує зовсім)

Рупор кремлівської брехні


Головні принципи етики журналістів однакові по всьому світу

«Служіння інтересам влади чи засновників, а не суспільства, є порушенням етики журналіста». Це прописні істини, викладені у Кодексу етики українського журналіста. «Журналист отвечает собственным именем и репутацией за достоверность всякого сообщения и справедливость всякого суждения, распространенных за его подписью, под его псевдонимом или анонимно, но с его ведома и согласия. Убедившись в том, что он опубликовал ложный или искаженный материал, журналист обязан исправить свою ошибку» (мов. ориг). Це витяг з Кодексу професійної етики російського журналіста Спілки журналістів Росії.

Головні принципи етики журналістів однакові по всьому світу – правдивість та неупередженість інформації і служіння інтересам суспільства. Але ж далеко не всі представники цієї професії дотримуються простих правил Кодексу. Серед таких «писак» (пробачте мені, справжні журналісти!) трапляються такі персонажі, яким місце лише на шпальтах гумористично-фантастичних видань або часописів психіатричних клінік!

Є серед таких «писак» персонажі, які своєю «творчістю» викликають не тільки зневажливу посмішку, а гнів і обурення тих, кому вони за власним професійним кодексом зобов’язані служити! Серед таких персонажів окремо стоїть Головна редакторка російського державного телеканалу Russia Today Маргарита Симоньян.

3 вересня, в день пам’яті загиблих при захоплені терористами школи у Беслані, у соціальних мережах не тільки моляться за загиблих тоді дітей, а ще й пригадують репортаж Маргарити Симоньян зі словами про 354 заручники. Проте в дійсності число заручників перевищувало тисячу чоловік. Всього в той день загинуло 334 людини та було поранено близько 800. На той момент Симоньян працювала на каналі «Росія 1». У цьому ж репортажі журналістка нічого не розповіла про вимоги терористів, хоча така інформація вже була. І були ці вимоги дуже прості - вивести російські війська з Чечні. Навмисне викривлення інформації навряд чи працює на інтереси суспільства! Брехня не може йти на користь народу. Але вигода Кремля у такій «журналістській неупередженості» стовідсоткова!

«Рупор Кремлівської брехні». Так оцінюють репортажі Симоньян самі росіяни. Зневажливо оцінюють! Зовсім по іншому оцінює «важку працю» Симоньян власне Кремль. Засновник Фонду боротьби з корупцією (ФБК) Олексій Навальний опублікував розслідування, в якому стверджується, що головний редактор RT Маргарита Симоньян та її чоловік, ведучий програми «Міжнародна пилорама» на НТВ Тигран Кеосаян заробили через підконтрольні фірми 720 млн рублів за три роки. Лише на створення фільму «Кримський міст. Зроблено з любов'ю!", Маргарита Симоньян, її чоловік Тигран Кеосаян та їх родичі отримали 46 мільйонів рублів у вигляді гонорарів. Доречі, фільм «Кримський міст. Зроблено з любов'ю!" отримав оцінку 2,6 із 10 можливих на російському ресурсі «Кинопоиск»!
Безперечно, такі гроші потрібно відробляти. І Симоньян відробляє по повній! Так з’являються хвалебні оди подяки «неперевершеному герою всіх часів» Путіну, постійні публічні «наїзди» на, і без того нечисленних, російських опозиціонерів на кшталт Навального та багато іншого заангажованого інформаційного непотрібу. Чого вартий, наприклад, заклик «направити для наведення ладу до Білорусі зелених чоловічків» опублікований Симоньян на Twitter у серії записів, де вона висловлює думку про ситуацію в Білорусі.

Як влучно написав в коментарі до статті «"Чучундрики и свинобомжи": схватка Навального и Симоньян» один з читачів сайту Радіо Свобода, «Отстаньте от Мары - никакой она не журналист. Как и Соловьёв. Это – профессиональные пропагандисты, а за это в России платят ну очень хорошие деньги. Как написал когда-то редактор "Литгазеты": "Трудно пропагандировать то, чего нет, и агитировать за то, чего никогда и не будет". А они ЭТО делают.... Страна, которая так и не смогла почти за 100 лет превратить "Москвич" в автомобиль, претендует на управление Миром вместо США? Не смешите мои тапочки.....»

Ось така «незалежна та неупереджена» журналістика на прикладі Симоньян і є своєрідною візитівкою всієї (ДЕЗ)Інформаційно-пропагандистської машини Кремля.
Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/columns/yuriyfedorenko/rupor-kremlivskoji-brehni--704131.html?fbclid=IwAR0uOnOm1POEwcpojjW_WrUV2URaa9zVaD0kIcft4YF8gh94sLQhRCkKtLs
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
95
предыдущая
следующая