хочу сюда!
 

ajnbybz :)

62 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 58-64 лет

Заметки с меткой «росія»

Епоха Путіна дійшла кінця?

Вважається, що як зустрінеш Новий рік, таким він і буде. Схоже, що Володимир Путін цей Новий рік зустрів не дуже вдало…і на самоті…

На 2020 рік влада Кремля покладала великі надії. Цього року правління Путіна повинно було бути увіковічене, як кажуть, до самого скону. Зміни до законодавства Росії повинні були надати право лідеру Кремля на довічне правління. Але рік відверто не задався з самого початку. Падіння ціни на нафту стало першим кроком до процесу занепаду Росії, як енергетичної наддержави. Джерело фінансування імперської системи дало збій. Потім «свиню» у вигляді кажана підкинув Китай. Світ охопила вірусно-інформаційна пандемія. І тут з’ясувалося, що імперська система, яка повинна стримувати ворога і переможно завойовувати простір, увійшла в ступор. Авторитарне правління раптом продемонструвало нездатність реагувати на загрозу авторитарними методами! Кремль практично відсторонився від прийняття будь яких рішень, переклавши всю відповідальність на регіони.

[ Читать дальше ]

Купівля Путіним Молдови відміняється


Купити не можна завоювати. Саме так можна одним реченням охарактеризувати зовнішню політику Росії, якої вона неухильно дотримується з початку свого існування, періодично змінюючи розташування коми в залежності від ситуації.

Всі ми пам’ятаємо 2013 рік, коли Росія мала намір надати Україні (слід читати Януковичу) кредит на $3 млрд. Такий кредит мав забезпечити перемогу проросійському президенту, додатково "прив’язавши" його борговими ланцюгами до "матінки Росії".

[ Читать дальше ]

Кремль скоро "позичить" з кишень пересічних росіян

Казна Кремля тріщіть по швам. Спочатку економічні санкції, потім – нафтові «непереливки», і ось тепер, така собі «вишенька» на торт – пандемія коронавірусу. Грошей немає. Знову відбутися меседжем Мєдвєдева про «грошей немає – ви тримайтесь» вже не вдасться. Не той соціальний стан країни. Такого напруження не відчувалось з моменту ГКЧП. Попереду голосування по поправках до конституції РФ, тому доведеться виконувати обіцяні владою соціальні зобов'язання, які щедре роздавав Кремль на початку року. Де брати гроші?

[ Читать дальше ]

Москва почала "бойові дії" проти Праги


Восени цього року мине вже 75 років з останнього залпу Другої світової війни. Війни, яка стала жахливим випробуванням для всього світу. Вже давно повернулися до дому солдати. Давно відбудовані міста та заводи. Розсипалися трухлявою іржею залишки смертоносної зброї тих часів. Та жива страшна гірка пам'ять людей. Пам'ять націй. І вона буде жити довіку.

Але не закінчилася війна інформаційна, яка з кожним роком стає ще більш безжальною та кровопролитною. Війна за історію, за пам'ять про ТУ ВІЙНУ!

Кремлівська Росія веде постійну інформаційну "історичну війну" з метою звеличування своєї ролі у перемозі над нацизмом та будь якими засобами заперечує роль Радянського Союзу, як одного з головних ініціаторів Другої світової війни. Країни, чий тоталітарний режим винен у масових вбивствах. Кремль сьогодення не може дозволити собі Таку Історію.

[ Читать дальше ]

Задзеркалля: фальсифікована історія Росії


Пам'ять формує історію нації. Справжню історичну спадщину, а не, як у Росії, фейкові псевдоінтелектуальні мудрощі Кремлівських "рупорів". Історична спадщина - це величезна частина загального капіталу нації, тому зараз ведеться велика політична гра по частині "істинності" пам'яті. Виникає питання: чому це відбувається? Пам'ять стає однією з найважливіших платформ сучасної політики, тією сферою, де розгортаються найбільш гарячі війни. 20 років тому ніхто не думав, що минуле несподівано стане "мінним полем", де ми будемо битися за інтерпретації Другої світової війни, Голокосту, Сталіна і так далі. Зараз це стало мейнстрімом. Особливої актуальності ця тема набула в рік 75-річчя закінчення Другої світової війни.

[ Читать дальше ]

Альтернативна реальність Кремля

Пам'ять формує історію нації. Справжню історичну спадщину, а не, як у Росії, фейкові псевдоінтелектуальні мудрощі Кремлівських "рупорів". Історична спадщина - це величезна частина загального капіталу нації, тому зараз ведеться велика політична гра по частині "істинності" пам'яті. Виникає питання: чому це відбувається? Пам'ять стає однією з найважливіших платформ сучасної політики, тією сферою, де розгортаються найбільш гарячі війни. 20 років тому ніхто не думав, що минуле несподівано стане "мінним полем", де ми будемо битися за інтерпретації Другої світової війни, Голокосту, Сталіна і так далі. Зараз це стало мейнстрімом. Особливої актуальності ця тема набула в рік 75-річчя закінчення Другої світової війни.

Ні в якому разі не принижуючи важливість перемоги над світовим злом нацизму, виникає багато питань про те, які історичні уроки винесли з тих буремних подій переможці та переможені. Логічно почати з того, яким чином вплинуло минуле на теперішній стан Німеччини. Німці після Другої світової війни жили під гнітом "колективної провини". Це була окупована країна. Німців масово, будинок за будинком, квартал за кварталом водили в кінотеатри і змушували дивитися фільми, документальну хроніку визволення союзниками Освенциму і інших концтаборів. У Дахау, на залізничному вокзалі, є табличка, де написано звернення німців: "ми розуміємо, що з назвою нашого міста у вас пов'язані, напевно, найважчі спогади, але ми хочемо сказати, що працюємо зі своїм минулим і не пишаємося ним". Німці довго, болісно усвідомлювали і визнавали свою історію, відповідальність за Другу світову війну і Холокост. У підсумку це сталося і допомогло створити націю заново. Рано чи пізно і Росії доведеться пройти цей шлях.

Краще б рано. Скоро може бути занадто пізно. Бо зараз навіть неможливо уявити в московському Бутово плакат з таким зверненням: "ми розуміємо, що зі словом "Бутово" у вас асоціюється розстрільний полігон 1937-1938 років, але ми працюємо з нашим минулим". Розумієте абсурдність такого припущення і прірву, яка розділяє ту роботу по осмисленню і збереженню історичної пам'яті, яка була проведена в Німеччині і не була проведена в Росії і навряд чи буде проведена?

Пам'ять простих росіян віднята державою, імперією. Російський народ раз в декілька десятиліть або навіть частіше пропускають через м'ясорубку. Колективізація, примусове переселення народів, НКВД, індустріалізація, 90-і роки. Це проблема імперської нації. Пам'ять про такі події невигідна Кремлю. Що відбувається на цьому тлі? Фальсифікація історії. Нав’язана теза "історія Росії - це виключно історія перемог". Суворов, Сталін, Жуков - літургія безперервної слави російської держави. Сталін вже увійшов в моду, він практично став чистим брендом! Повним ходом іде становлення культу перемоги, "георгіївська стрічка, як скріпа". Відкриті музеї Перемоги. Але чому не музеї війни? Не буває ж перемог без воєн! А так виходить, що історія Росії це історія чистих перемог, без крові і сліз, яку Росія може повторити! Звідси ці пекельні жахливі наклейки "Можемо повторити" з датами 1941-1945. Це абсолютне моральне дно, нав’язане Кремлем власному народу. З одного боку - німці, які тепер живуть з гаслом "ніколи більше", а з іншого боку - Росія і "можемо повторити". Що повторити? Покалічених фронтовиків без рук і ніг, яких на Валаам вивозили тисячами. І де тепер, за словами директора Валаамського природного музею-заповідника Володимира Висоцького, всі поховання на кладовищі практично втрачені. На сьогоднішній день візуально вони не проглядаються. Немає точних вказівок про місце поховання того чи іншого інваліда, героя війни! Чи може повторити близько мільйону дітей-сиріт? Повторити десятки мільйонів безвинних смертей?!

Нажаль, мрійники з Кремля ніяк не прийдуть до тями під впливом великоімперських навіювань вигаданої історії постійних перемог. У своїх хворобливих амбіціях вони практично перетнули межу здорового глузду. Історія не прощає таких вивертів пам’яті. В іншому випадку "війни пам'яті" чреваті соціальними, політичними і військовими конфліктами.Источник: https://censor.net.ua/b3193483

Кремль використовує пандемію для придушення свободи слова


В умовах соціально-економічної кризи, яка охопила більшість країн, надання правдивої неупередженої інформації про події, що відбуваються, стає вкрай необхідним не тільки для виходу із кризи та стабілізації ситуації, а, навіть, для збереження десятків тисяч життів.

У тоталітарних країнах, сталева завіса владної цензури не тільки порушує право громадян на доступ до правдивої інформації, а й напряму загрожує здоров’ю та життю цілих націй. Ситуація з розповсюдженням пандемії COVID-19 вкрай загострила протиріччя між провладними інформаційними каналами, що розповсюджують часто недостовірну і навіть фейкову, вигідну владі, інформацію, та незалежними ЗМІ, які намагаються об’єктивно висвітлювати перебіг подій.

[ Читать дальше ]

Кремль використовує пандемію для придушення свободи слова

На тлі нарощування авторитаризму у Росії, український аналітик Юрій Федоренко аналізує ситуацію зі свободою слова в РФ та використання Кремлем пандемії для наступу на права журналістів.

В умовах соціально-економічної кризи, яка охопила більшість країн, надання правдивої неупередженої інформації про події, що відбуваються, стає вкрай необхідним не тільки для виходу із кризи та стабілізації ситуації, а, навіть, для збереження десятків тисяч життів.
У тоталітарних країнах, сталева завіса владної цензури не тільки порушує право громадян на доступ до правдивої інформації, а й напряму загрожує здоров’ю та життю цілих націй. Ситуація з розповсюдженням пандемії COVID-19 вкрай загострила протиріччя між провладними інформаційними каналами, що розповсюджують часто недостовірну і навіть фейкову, вигідну владі, інформацію, та незалежними ЗМІ, які намагаються об’єктивно висвітлювати перебіг подій.

Наприкінці зими 2020 року, кілька десятків федеральних і регіональних медіа Росії об'єдналися, щоб розповідати про важливі теми без цензури. 29 лютого вони провели установчу зустріч і домовилися про створення «Синдикату-100», учасники якого спільно висвітлюють суспільно важливі теми, проводять розслідування, передруковують матеріали один одного, щоб разом з читачами дізнаватися, що на справді відбувається в Росії, а не в Сирії або Ямайці.

Висвітлення реального стану речей зовсім не подобається Кремлю. Тому, ситуація з поширенням COVID-19 вже активно використовують для тиску на журналістів. Влада розмовляє з пресою із застосуванням суто військової лексики, безпосередньо погрожуючи фінансовими та юридичними санкціями. Інструментом тиску став, в числі іншого, спішно прийнятий Кремлем закон про кримінальну відповідальність за поширення фейків про коронавіруси. На підставі цього закону деяким ЗМІ, що наважились на розповсюдження правди, вже загрожують дикі за розміром штрафи. Наприклад, незалежному красноярському телеканалу ТВК, порталу «ПроУфу» та іншим. Під загрозою кримінального переслідування за інтерв'ю по темі коронавірусу петербурзький журналіст Тетяна Вольтска. Закон прийнятий нещодавно. Маховик набирає обертів швидко. Журналісти, які сьогодні виконують свою роботу чесно і професійно, піддаються тиску влади.

Треба розуміти, що редакції незалежних ЗМІ в нинішніх умовах нерідко змушені вдаватися до анонімних джерел інформації: лікарі, готові героїчно протистояти епідемії, але не завжди готові відкрито спілкуватися з пресою, тому що бояться втратити роботу, прості пересічні громадяни – свідки продій, бояться за своє здоров’я та свою свободу. Журналіст же зобов'язаний розповісти про те, що відбувається, навіть якщо його джерело не хоче називати себе. І потім цей журналіст і його видання ризикують стати об'єктом застосування «антіфейкового» законодавства. Ми розуміємо, що законодавство та правозастосування спрямовані в даному випадку не проти неправдивої інформації. Вони спрямовані проти інформації як такої. І вони спрямовані проти кожного з нас.

Сьогодні незалежна преса Росії як ніколи потребує суспільної підтримки. Підтримки усіх незаангажованих журналістів та ЗМІ в усьому світі. Ціна кожного задушеного в ці дні незалежного видання - життя людей. Це не метафора. Це реальність.

Європейський клуб "Друзів Путіна"


Останні роки для Європи виявилися досить важкими. На фоні економічних та соціальних проблем, серед населення, особливо серед представників потужного та впливового середнього класу, зростають невдоволення та розквітають євро скептичні настрої. Недосконала, на думку багатьох європейців, макроекономічна модель Європейського союзу, ідеологія толерантності, яка призвела до неконтрольованого потоку мігрантів з усіма можливими негативними наслідками - все це разом створює тріщини у монолітному європейському середовищі, та готує ґрунт для появи та розквіту партій та організацій, які виступають за економічну, культурну та національну самобутність своїх країн. Політику національного суверенітету та консерватизму. І, нажаль, більшість із цих політичних та громадських об’єднань стають легкою здобиччю для Кремля, який маючи потужні фінансові важелі впливу, перетворює їх на своїх слухняних маріонеток.

[ Читать дальше ]

Енергетична змова проти України

Останні пів року я як міг попереджав суспільство: запущений у жовтні 2020 поправками Геруса імпорт в Україну російської та білоруської електроенергії закінчиться крахом вітчизняної енергетичної галузі. Але влада замість того, щоб негайно зупинити знищення вітчизняної енергосистеми, сфальсифікувала проти мене і мого помічника кримінальні справи за те, що ми боремося проти російського імпорта і своєю злочинною бездіяльністю дозволила банді Геруса довести енергетику до повного краху. Це справжній злочин проти України, адже 70% електроенергії виробляється державними компаніями - Енергоатом, Укргідроенерго, Центренерго.


Злочинна бездіяльність НКРЕКП, Міненерго, уряду Гончарука, які перетворилися на сліпих виконавців вказівок Геруса, адмінстративно-корупційне втручання в роботу енергоринку - вся ця спеціально продумана політика привела до банкрутства державних і приватних енергокомпаній, щоб потім олігархи могли їх задарма приватизувати. У результаті - десятки тисяч українців втратили роботу, а Україна - енергонезалежність. Це була справжня змова проти України у повній взаємодії та співпраці з російськими ворогами!

Цей злочин проти України організовували конкретні люди у найвищих кабінетах української влади. Їх імена нам добре відомі. І скільки б не пройшло час, ми змусимо правоохоронні органи розслідувати цей злочин, а винні сядуть на лаву підсудних.



Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
100
предыдущая
следующая