хочу сюда!
 

Татьяна

33 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-37 лет

Заметки с меткой «україна»

23 березня. Знову про вибори.

Все ж наші вибори багато цікавіші за расейські.
Заздалегідь не знаєш хто виграє. І ніхто не
 засиджується більше законного сроку.
А там аж доки вперед ногами, або тіпа  "Я устал, я ухожу".


Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»


Вибори Президента України 2019 і «феномен блазня»



Проблема перша і найголовніша для України знаходиться поза її межами, а саме в Російській Федерації, де панує переконання, що Україна, як територія, та все її населення є їх особистою абсолютною власністю більше навіть за нікчемний Крим і ще більш нікчемний шматок Донбасу. Не просто саме пособі здеградоване імперським снобізмом керівництво Рефії, але величезна маса простолюду там вважає Україну своєю невід’ємною часткою. Тобто зміна когось персонально на посаді вищого керівництва чи в РФ, чи в Україні не змінить самої проблеми, яка набула на цей час прихованого міждержавного воєнного конфлікту. Офіційно ніякої війни немає, оскільки керівництво РФ намагається будь що зробити винуватими українську сторону за сценарієм війни 2008-го року з Грузією. Для нас тим більше безглуздо оголошувати офіційно війну Рефії, що дасть змогу ЗС РФ застосувати весь свій військовий арсенал включно до ядерного. Висновок напрошується невтішний: війну для України можна припинити тільки одним шляхом повної і безумовної капітуляції до стану колишньої УРСР, або і сучасного Криму. Навряд чи це можливо для України за най-найзрадливішої влади, як і можливий розвал-деінтеграція РФ ситуації не змінить, оскільки відбудеться мультиплікація різноманітних Кадирових тощо. Можуть навіть Крим повернути і з Донбасу забратися, але агресії як такої то не припинить. Тому для України надовго є і буде головною тема «Si vis pacem, para bellum» (хочеш миру – готуйся до війни) без інших варіантів. А в НАТО чи без – то нюанси.
Наступна актуальна тема, що однозначно пролонгація терміну президентства Петра Порошенка означає стабільність і визначеність ситуації в Україні, а обрання будь-кого іншого навпаки буде поверненням до стану соціально-економіно-політичної турбулентності та невизначеності. Історична практика доводить, що ідеально хорошої для всіх влади не існує, отож варто цінувати те, що маємо. Тому особисто я волів би отримати в першому турі перемогу Петра Порошенка десь 53-55%, а щоб другим став блазень Зеленський і тим відшмагав весь наш зарозумілий політикум. Не хотілося, щоб у другому турі опинилися ці ж обоє, бо то для країни стає приниженням, коли потужний політик перемагає блазня, або й навпаки – не перемагає. Я, принагідно зазначу, не бачу великої трагедії у перемозі блазня, оскільки це просто призведе до самоліквідації посади Президента в Україні. Вплив Порошенка є багато в чому харизматичний, а не посадовий, тому Зеленському дістанеться варіант стану за президентства Віктора Ющенка у вигляді якоїсь формальної влади і нема на то ради. Україна пережила вже стільки, що блазень як президент не є проблема, хоча термін «псевдо-держави» Україна тим посилить в Світі однозначно на радість кремлівській наволочі.
Зате ми маємо в тому всьому одну головну позитивну якість: демократія в Україні вже реально існує, оскільки ніхто не може передбачити можливий підсумок президентських виборів 2019-ть. Ніхто! І це чудово! А ще чудово, що проявився в українському політикумі так званий «феномен блазня». В принципі, в політиці таке явище не є новим і ми знаємо офіційного блазня в російській політиці Жириновського, а в нас цей варіант приміряв політик Олег Ляшко з вилами та іншими чудасіями, але з інтелектом в нього явно слабенько, бо тато явно не юрист. Просто блазень Зеленський абсолютно до цього часу в реальній політиці не заявлявся і це його дебют, причому феноменальний. Чому так? А тому що як сама природа політичного дійства має в основі своєрідну гру правдоподібно брехати, так і природа гумору є викривальна і побудована на правді, що і створює смішну колізію. Буквально кожен анекдот є викривальна правда в ситуативному оформленні. Правда – це головна тема в кожного блазня! І ще одна важлива риса для блазнів, які часто є досить розумні люди, але щоб публіка веселилась, блазень робить все, щоб присутні люди почували себе розумнішими за нього. Тобто від блазня ми чуємо реально правду і при тому почуваємо себе розумними людьми зі значно завищеною самоповагою.
Тепер порівняйте з політиками, які навпаки брехню намагаються різними викрутасами подавати за правду і ще й тішаться, коли їм це вдається: - От ну не лохи? – повірили! Друга постійна річ для політика є переконання, що він розумніший за інших людей, тому дуже часто вони виступають перед публікою, неначе перед тупими і нерозумними істотами. Беруться пояснювати прості думки і відомі всім теми неначе роблять неймовірне відкриття, а насправді просто маніпулюють всім тим. Коли політик справді розумна людина, то це спрацьовує, але коли це чмо типу Ромчика Безсмертного і йому подібних, то окрім огиди жодного іншого відчуття то не викликає. Люди плюються і відвертаються, бо розуміють нікчемність таких політиканчиків, а ті в свою чергу ображаються на «тупість людську», бо їх не розуміють і не оцінюють належно. В тому і справа, що люди все розуміють! І належно оцінюють наявністю відсутності голосів підтримки. Фактично саме феномен блазня Зеленського вказав всім українським політикам хто вони є насправді в очах українського народу, бо як кажуть: все пізнається у порівнянні. Ось і маємо з чим порівнювати. До речі, я несподівано дізнався, що най об’єктивніший рейтинг політиків є ставки у букмекерів на їх перемогу. Там дійсно максимально наближено до правди, хоча і не на всі 100% також.
Я вдячний блазню Зеленському, що він як в тій інтермедії маріонеток веселун Арлекін відлупцював дрючком весь зажерливий дурнуватий політичний бомонд України. Водночас тільки недолугий не знає, що Зеленський є ставлеником з Рефії. В Кремлі взагалі якась пошесть на просування блазнів на владні посади в різних країнах: там їх Земан, а там є їх Орбан, там чмо Додон, ще й за вар’ята Трампа цілком їх заслуга, а зараз українцям Зеленського підсувають. В світових ляльководів бавляться, кремлівські падли.
Щоб не завершувати допис на поганому я розповім суто наш український політичний момент: знайомий критикує Порошенка і хвалить іншого кандидата, а його питають про докази щодо критики і він посилається на матеріали журналістів, але тоді йому закидають, що і проти його кандидата є публікації негативного змісту і тут він видає шикарну неспростовну тезу: проти Порошенка чесні журналісти розслідують, а проти його кандидата всі журналісти підкуплені владою. І що тут відповісти маєш? Логіка безапеляційна і непробивна. Такі ми є. Але на цьому історія не завершується: дещо потім цей самий знайомий зізнається, що буде на виборах спостерігачем від того самого нелюбого йому Порошенка. Я поцікавився, що то він хоче викрити можливі фальсифікації з того боку, але відповідь була щиро українська: - Ні, там більше платять і гарантія більша, а то Юля як програла в другому турі – нікому не заплатила. Далі знову неспростовний аргумент: - То все наші гроші! Накрали! Класика жанру і «no comment»
І якщо зайшлося про фальсифікації на виборах, то уявіть мізансцену, коли поліціянт бігає вночі вулицею і кричить, щоб люди виходили, бо ось там грабують і вбивають. Люди резонно вкажуть йому, що а ти нащо тоді? Хто є тут поліцейський? Хто має битися зі злочинцями, як не він, бо ж то і є його призначення. Аналогічно це стосується щодо політиків, що приймають участь у виборах, але при тому галасують про можливі фальсифікації. Гей, Йоськи, якщо ви не знаєте, то варто підказати, що взаємоконтроль всіх учасників у виборах і є головним запобіжником від фальсифікацій. Ще самі виборці непродажні й спостерігачі від громадських організацій для контролю чесних виборів потрібні, як і екзит-поли. Але коли всі свідомо займаються фальсифікаціями і тільки змагаються, хто кого більше обдурить, то це не вибори, а їх профанація та фікція. Як і переможець не є легітимною владою. Тільки чесні вибори творять правдиво легітимну владу! Навіть якщо то буде блазень. Значить такою є воля більшості народу. І крапка.

Богдан Гордасевич
22 березня 2019 р.
Львів-Рясне
21:43 22.03.2019

Останнє слово бранця Кремля Павла Гриба

Останнє слово бранця Кремля Павла Гриба на судових дебатах: ФСБ – бандити і вбивці

Павло Гриб – український політв'язень Кремля
Павло Гриб – український політв'язень Кремля / hromadske.ua


Український політв'язень Павло Гриб виступив зі своїм останнім словом у Ростові-на-Дону на судових дебатах. Його обвинувачують у "схилянні до теракту" росіянки Тетяни Єршової. Та Гриб відкидає звинувачення, а натомість вбивцями і бандитами називає співробітників російської ФСБ.

"Уперше мені випадає така нагода – сказати своє слово. Останнє слово. І я б хотів нарешті розказати все, як було насправді", – сказав Гриб. Про це розповіло "Громадське". Відбулося це у четвер, 21 березня.

Читайте також: Усім полоненим українським морякам у Росії призначили психіатричні експертизи

Павло Гриб не визнав обвинувачень, які висунула ФСБ (Федеральна служба безпеки) Росії. Бо "вони – бандити та вбивці". 

Усім українським патріотам, яких незаконно та насильницьки утримує Росія, Павло побажав з гідністю пройти полон – "по правді й совісті".

А завершив свій виступ словами "Слава Україні!" та "Слава українській нації!"

Рішення у справі суд повинен оголосити 22 березня об 11 годині.

Хто такий Павло Гриб?Це український політв'язень, якого росіяни захопили в Білорусі у серпні 2017 року. Це трапилося у місті Гомель, куди Павло Гриб приїхав на зустріч з Єршовою, яку вважав своєю подругою. Та насправді це була спецоперація силовиків РФ, Павла викрали й перевезли до Краснодарського краю, де й ув'язнили.

Нагадаємо, дебати розпочалися зранку 21 березня. Павло Гриб виступав у суді українською мовою і називав свою справу не інакше як "політичною", а також скаржився, що почуває себе погано, але йому не надають допомоги. Тим часом російські прокурори вимагають визнати Гриба винним і присудити йому 6 років ув'язнення.

Ставка на цьогорічних виборах

Президент: Ставка на цьогорічних виборах – чи зможе Україна зберегти реальну незалежність від Росі

Президент: Ставка на цьогорічних виборах – чи зможе Україна зберегти реальну незалежність від Росії

Президент Петро Порошенко наголосив на історичній важливості цьогорічних виборів Президента та Верховної Ради України. Про це Глава держави  сказав під час виступу на засіданні Ради регіонального розвитку Прикарпаття, що відбулася в Коломиї. 

«Кремль відмовляється виконувати свої міжнародні зобов’язання – не виконує міжнародні угоди щодо вільного судноплавства в Керченській протоці, повернення українського суверенітету в Криму. Кремль продовжує гібридну війну проти України», - наголосив Президент.

«Про все це нагадую напередодні 31 березня. Бо нам треба бачити справжню ставку на цих виборах. Путін цю ставку дуже добре знає і хоче очорнити і принизити у наших очах усе зроблене, розколоти нашу єдність», - сказав Петро Порошенко.

«Його посланці несуть брехню, ненависть і розбрат. Деякі гості телешоу маскуються, вигукують патріотичні гасла. Там є і «Слава Україні!» і «Україна понад усе». Але те, що вони вдягнули патріотичний камуфляж перед тим, як озвучити чергові фейки, змайстровані в Кремлі, це не міняє їхньої суті і їхньої мети. На слизькій дорозі їх не зупиняє ні здоровий глузд, ні елементарна порядність», - наголосив Президент. 

Глава держави підкреслив, що українцям багато чого вдалося «завдяки довірі людей, завдяки героїзму і праці народу, завдяки командним зусиллям». «Але це початок шляху до справжнього успіху України. Ми точно маємо продовжити роботу, не дати зруйнувати все збудоване, не поставити під удар наше майбутнє», - додав він.

«Для цього нам треба знову і знову у ці дні нагадувати людям про ставку у виборі, який нам належить зробити. І про ціну помилки теж. Всі добре знають ставку цьогорічних історичних виборів. Чи зможемо зберегти реальну незалежність від Росії? Чи здатні ми протистояти спробам Кремля знову підкорити Україну і зробити її якщо не частиною, то сателітом імперії? Чи допустять українці реванш проросійських сил та перемогу зручних для Росії кандидатів на виборах Президента та Верховної Ради - як явних, так і прихованих? Чи продовжить Україна шлях до Європейського Союзу та НАТО? Бо лише будучи їхнім повноправним членом, можна гарантувати незалежність та безпеку держави і громадянина», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави додав: «Путін переконаний, якщо його план спрацює, то стане можливою зміна європейського та євроатлантичного курсу України».

«Про плани Московії щодо наших виборів ми знаємо не з чуток. Нам про них відомо із донесень української розвідки, із тих даних, якими діляться спецслужби наших партнерів країн-членів НАТО»,  - додав Глава держави. «Ми далеко пройшли по європейському шляху. Кожен наш крок – це поразка Путіна, це впевненість у своїх силах, це повага до України з боку партнерів і союзників. Наступні п’ять років реалізації мого плану – і Україна впритул наблизиться до членства в Євросоюзі і НАТО. В наступні п’ять років ми точно пройдемо точку неповернення в минуле -  в Радянський Союз, або в Російську імперію», - сказав Президент.

 «Чи погодився на це Путін, чи змирився з тим, що ці п’ять років ми систематично ламали всі його плани? Точно ні, бо на кордоні з Україною стоять його дивізії, готові до вторгнення», - зауважив Глава держави.

За його словами, після незаконної анексії Криму, після агресії проти нашої держави на сході, ми маємо абсолютно реально сприймати цю загрозу. «Точно Путін не погодиться, бо щодня відбуваються обстріли і провокації на лінії фронту. Важкі обстріли, бо і вчора вночі і сьогодні ми втратили українських воїнів. Незважаючи на те, що наша відсіч є дуже рішучою і ворог заплатив за це», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави також підкреслив, що українцям вдалося за п’ять років створити надійний фундамент української державності. «Ми, українці, здійснили колосальну роботу. Там, де до цього були гасла і декларації, ми за п’ять років створили надійний фундамент української державності. Цей фундамент випробовував на міцність російський агресор. Його розхитували і розхитують безвідповідальні політикани всередині України. Але він вистояв і вистоїть, бо надійний»,  - наголосив Президент.

Президент також особливо відзначив, що в останні тижні стало зрозуміло, що «патріотизм і здоровий глузд українців впевнено перемагають в інформаційній війні, перемагають парад олігархічних політтехнологій».

«Тому з Кремля надійшла команда задіяти  силові провокації. Виборчу кампанію явно хочуть перевести в формат вуличних зіткнень. Дуже потрібна Кремлю українська кров. Це вже сценарій не перемоги на виборах, а спроба зірвати вибори. І це точно не український сценарій», - підкреслив він. 

«Наш український сценарій – провести прозорий і справедливий виборчий процес, забезпечити чесний і прозорий підрахунок голосів. І тільки так - через чесні вибори і захист волевиявлення громадян ми зможемо продовжити курс, яким ми йдемо п’ять років. Це є наш обов’язок як українців і це є мій обов’язок як Президента і гаранта конституційних прав і свобод українських громадян», - наголосив Петро Порошенко.

«Вже п’ять років, як ми йдемо своїм українським шляхом. Ні відкрита російська агресія, ні гібридна війна, ні виборчі перегони не змусили і не змусять нас повернути назад. Напрям нашого українського шляху був визначений Революцією Гідності», - сказав Президент та підкреслив, що стратегічним курсом України є інтеграція до Європейського Союзу та НАТО.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-stavka-na-cogorichnih-viborah-chi-zmozhe-ukrayina-54030

ЗЕголовок так і не придумав...

Цікаво спостерігати, скільки ресурсів і уваги приділяється найрейтинговішому "кандидату" на президентську "булаву" з боку екзальтованих сектантів. Аж нарешті неймовірними розумовими зусиллями дійшли, що Зеленський-таки нуль і нижче. Але мочилово цього політичного "ЗЕро" чомусь відновилося з подвійною силою. Може, в цьому і бачить Зеленський роль своєї "виборчої кампанії": бути люстерком, в якому відбивається абсурдна сутність системи, випестуваної Петром Олексійовичем? Тоді тут і знаходиться пояснення фірмовим фейлам-ляпам-факапам цього... актора легкого жанру і відсутність серйозної дискусії...

Нижче копіпастом пропонується дуже промовистий витяг і теж про ЗЕ. Про те, як його місце бачиться олігархами у своїй системі координат.

Ще радикальніше проти чинного гаранта налаштований несподіваний "троїстий союз" Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна та… Ігоря Коломойського. Того самого Коломойського, який у 2014 році одразу після Революції Гідності розгорнув цілу інформаційну війну проти Льовочкіна.

Ігор Валерійович святкував свій 56-й день народження в Ізраїлі. Привітати колегу по олігархічному цеху прилетів і Льовочкін.

Як розповідають джерела УП в оточенні Коломойського, це був не просто візит ввічливості. Льовочкін прилітав промацати ґрунт і з'ясувати, який вплив насправді має Ігор Валерійович на лідера президентської гонки Володимира Зеленського та чи можна якось "взяти участь" у цьому проекті.

Деталі розмови двох олігархів невідомі, але по часу вона майже збіглась із тим, як у медіа Льовочкіна почали з'являтися позитивні згадки про Зеленського.

"Якщо чесно, то у Льовочкіна склалося враження, що Коломойський більше зрадів би, якби виграла Тимошенко. Це зрозумілий для всіх варіант. А що буде робити Зеленський, ніхто зараз не знає. Може, і він сам не знає",стисло переказують підсумки ізраїльського візиту співрозмовники УП в оточенні Льовочкіна.

Єдиний пункт, на якому Льовочкін, Фірташ і Коломойський точно сходяться – Порошенку не можна дати перемогти вдруге.


Ну, як? Адже олігархам можна ставити у вину що завгодно, але не дурість, недалекість чи наївність...

Чи не той випадок, коли "Не знає" звучить ніби як синонім до "Не цікаво"?

“Атомна Енергетика України”

1.Загальна характеристика.

Україна має потужний промисловий комплекс, для роботи якого потрібна електроенергія, оскільки це невід’ємна частка без якої його розвиток значно гальмується, а подекуди взагалі неможливий. Зараз, для того, щоб вийти з економічної кризи, варто звернути увагу на енергетику, яка відіграє в житті країни не останню роль. Вона, як і більшість галузей промисловості потерпає від кризи. І не варто закривати на це очі, оскільки майбутнє України та її незалежність повністю залежать від енергетики.

Основа електроенергетики країни – Об’єднана Енергетична Система (ОЕС), яка здійснює централізоване електрозабезпечення споживачів. ОЕС взаємодіє з енергетичними системами суміжних країн та забезпечує експорт та імпорт електроенергії.

В міру обставин, які склалися на даний момент головне базове навантаження в енергопроблемі несуть АЕС. Це зумовлено тим, що більшість ТЕС простоюють по причині відсутності палива. Централізоване виробництво електроенергії в ОЕС виконують 14 ТЕС, 8 ГЕС та 4 АЕС, які входять до складу Національної Атомної Енергогенеруючої Компанії (НАЕК) “Енергоатом”. Кількість АЕС становила п’ять, але в результаті виведення з експлуатації 15 грудня 2000 року ЧАЕС їхня кількість скоротилася до чотирьох.

2.Атомні електростанції.

  1. Загальний технічний стан.

Зараз в Україні діють 4 АЕС (Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Південно – українська. В експлуатації на АЕС України 13 енергоблоків із встановленою потужністю – 11848 мВТ. За 2000 рік АЕС України було відпущено товарної продукції на суму 5,5 млрд. грн. Реально, станом на 1 січня 1999 роком виробництво електроенергії на АЕС України зросло на 7,4%. В 2000 році було відпущено 77405 млн, кВТ/год е/е.

Співвідношення встановленої потужності з об’ємом виробництва е/е на АЕС України складає 26% до 44%. На 11 енергоблоках АЕС України встановлено реактори серії ВВЕГ – 1000 і на двох енергоблоках реактори серії ВВЕГ – 440, які за технічними характеристиками схожі до закордонних реакторів PWR.Проектний термін їх експлуатації 30 років. Через 10 – 20 років майже всі АЕС України відпрацюють свій термін.

З 1986 року на АЕС України здійснюється комплекс технічних заходів, спрямованих на підвищення безпеки та надійності ядерних енергоблоків. Досить велика кількість тепломеханічного та електротехнічного обладнання (від 2 до 5 одиниць на блок) вимагає заміни внаслідок закінчення терміну їх експлуатації. У зв’язку з високою вартістю заміни обладнання (близько 25 – 30 млн. доларів США для реакторного і турбінного відділень одного блока ВВЕТ – 1000) і відсутністю на Україні його виробника, вживаються заходи щодо продовження терміну служби обладнання. Це зумовлює необхідність збільшення виробітку електроенергії за рахунок підвищення якості виконання робіт і ефективності управління. Окрім того, на ситуацію, що склалася, суттєво впливають фінансові труднощі. Значні складнощі в роботі АЕС за останні роки викликані залежністю від імпорту ядерного палива (імпортується на 100% з-закордону). На 2001 рік всі 13 енергоблоків забезпечені паливом. Палива було поставлено на суму 210 млн. доларів США, на даний момент НАЕК “Енергоатом” сплатила за нього 180 млн. дол. США. Суму, яка залишилась планується сплатити до кінця 1-го кварталу 2001 року.

Великим недоліком залишається відсутність необхідної інфраструктури для забезпечення надійної і безпечної роботи АЕС, включаючи наукову та інженерну підтримку їх експлуатації, забезпечення запасними частинами, змінним обладнанням та матеріалами вітчизняного виробника, економічно доцільну систему паливо – забезпечення, заховання відпрацьованих ядерних паливних збірок і РАВ (радіоактивних відходів), особливо тих, що містять довго-живучі радіоактивні елементи.

Для забезпечення необхідного рівня безпо еки при експлуатації АЕС та створення умов для підвищення ефективності роботи АЕС в єдиній системі енергопостачання народного господарства і населення держави створенНАЕК “Енергоатом”.

Враховуючи виняткову важливість надійного функціонування АЕС, їх значний внесок в загальне виробництво е/е, існуючий дефіцит органічного палива в Україні необхідним є комплекс заходів щодо:

  • - підвищення безпеки функціонування енергоблоків;

  • - підвищення потужності діючих АЕС за рахунок їх модернізації;

  • - завершення будівництва енергоблоків №4 Рівненської та №2 Хмельницької АЕС з реактором ВВЕР – 1000, що можливо здійснити при наявності необхідних коштів;

  • - вирішення питання надійного та економічного забезпечення атомної енергетики ядерним паливом;

  • - вирішення питання про спорудження термінових сховищ ВЯП;

  • - вирішення проблеми надійного та безпечного зберігання РАВ;

Чи можна використовувати українські АЕС більш ефективно? На думку ген. Директора “Атомаудит” Н.Штейнберга, підвищення коефіцієнту використання встановленої потужності українських АЕС до проектного значення у 80% дозволило б виробляти значно більшу кількість е/е, стільки ж, скільки будуть виробляти блоки на ХАЕС і РАЕС після затвердження їх будівництва.

  1. Паливо – забезпечення.

Головна проблема паливо – забезпечення АЕС криється в тому, що 100% паливних збірок доводиться імпортувати з Росії, тобто існує цілковита енергетична залежність в цьому питанні. Для забезпечення надійної роботи АЕС України і запобігання зупинки енергоблоків через непередбачені обставини при забезпеченні свіжим ядерним паливом, доцільно було створити державний запас свіжого ядерного палива.

Оскільки в Україні існує 5 підприємств по видобуванню і переробці уранової руди та деяких інших компонентів для виготовлення яд. палива, то для підвищення енергетичної безпеки держави бажано створити основні елементи власного яд. паливного циклу (ЯПЦ). Однак за нинішньої економічної кризи доводиться вести мову про створення в найближчому майбутньому лише виробництва власних тепловиділяючих збірок.

Проте при цьому повинна бути доведена економічна ефективність створення відповідного підприємства продуктивністю біля 300 т урану в рік. Доцільно при цьому розглянути можливість кооперування в його спорудженні з Чехією, Болгарією, Словаччиною й Угорщиною, що експлуатують АЕС радянської конструкції і відчувають ті ж труднощі, що й Україна.

Але найбільш реальним може стати розвиток тих ланок створення паливних збірок для реакторів ВВЕР, для яких в Україні існують об’єктивні передумови: власна урано - видобувна промисловість, запаси якісних цирконієвих руд, металургійний потенціал. Розвиток цих компонентів та їх залучення у виробництво паливних збірок дозволить знизити вартість поставок яд. палива для АЕС та істотно скоротити валютні витрати. Найбільш актуальним з економічної та політичної точок зору є створення власних сховищ ВЯП. Таке сховище введене у дію 2000 року на Запорізькій АЕС.

Необхідно форсувати будівництво аналогічних сховищ на інших АЕС. Це не тільки дозволить щорічно заощаджувати біля 100 млн. доларів США, але й забезпечити енергетичну незалежність України.

3. Капітальне будівництво.

Що стосується капітального будівництва, та його стан в електроенергетичній галузі внаслідок нестачі коштів є критичним. Через нестачу коштів стримуються темпи проведення будівельно-монтажних робіт, закупівлі обладнання та матеріалів, виконання проектних робіт.

Але незважаючи на важкий фінансовий стан, за рахунок власних коштів енергопідприємств споруджувались лінії електропередач, теплові мережі реконструювались теплові станції, тривало будівництво житла та об’єктів соціальної сфери.

Перспективне капітальне будівництво в енергетиці, враховуючи специфіку галузі, має плануватися на довгостроковий період, Сьогодні воно визначається програмами розвитку країни та енергетики, в тому числі Програмою “Україна – 2010” і Національною енергетичною програмою (НЕП) України до 2010 року.

На сьогодні стало очевидним, що прогнози споживання електроенергії, які були покладені в основу діючої НЕП, суттєво завищені і потребують корегування. Відповідні оцінки змін тенденцій електроспоживання на перспективу виконувались вітчизняними та зарубіжними організаціями з застосуванням різних методик та підходів.

Великі розбіжності в оцінках попиту дозволяють розробляти лише орієнтовані плани капіталовкладень в галузь. Однак вони підтверджують те, що встановлені потужності існуючих електростанцій здатні забезпечити потреби країн до 2010 року.

Орієнтовно, розвиток е/е країни планується використати у два етапи:

  1. 1999-2003 р.р

  2. 2003-2010 р.р

Так, до пріоритетних напрямків розвитку енергетики до 2003 року включені (крім інших, які стосуються ТЕЦ, ТЕС і ГЕС):

  • введення в дію енергоблоків високого ступеня готовності (№2 Хмельницької, №4 Рівненської АЕС);

  • реконструкція та модернізація діючих енергоблоків АЕС з метою підвищення їх надійності і безпечності;

  • створення програми продовження експлуатації енергоблоків з реакторами ВВЕР – 1000 та ВВЕР – 440 на 10-20 років та реалізація її першочергових заходів;

  • створення власного виробництва яд. палива;

  • організація виробництва обладнання для атомно-енергетичного комплексу;

  • створення інфраструктури поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим яд. паливом;

  • збереження обсягів експорту електроенергії;

А також, серед інших, до пріоритетних напрямків з 2004 до 2010 р.р включені:

  • введення в експлуатацію, за умов достатнього фінансування, двох енергоблоків середнього ступеня готовності (№3 та №4 ХАЕС);

  • вибір нового типу реакторів для України та підготовка до перспективного будівництва АЕС;

  • підготовка до зняття з експлуатації енергоблоків з реактором ВВЕР;

Весь комплекс заходів перспективного будівництва на першому етапі, який триватиме до 2005 року, має бути спрямоване на завершення будівництва і реконструкції об’єктів високого та середнього ступенів готовності. До числа цих заходів відноситься завершення будівництва енергоблоків (№2 ХАЕС і №4 РАЕС).

За оцінками фахівців Міненерго, обсяг необхідних капіталовкладень для обумовленого вище розвитку електроенергетики до 2010 року, складає 47 млрд. дол. США, в тому числі на розвиток традиційної енергетики – 35 млрд. дол. США, атомної енергетики і промисловості – 12 млрд. дол. США.

За умови економічної нестабільності держава повинна брати участь в інвестуванні енергетики, як галузі з високою фондоємністю та тривалим інвестиційним циклом. У зв’язку з цим, доцільним є наступний розділ коштів за джерелами фінансування:

  • - для об’єктів традиційної енергетики :

50% - державний бюджет;

20% - власні кошти підприємств

30% - інші джерела;

  • - атомної енергетики та промисловості:

60% - державний бюджет;

40% - власні кошти;

Однак виходячи з економічної ситуації, що склалася, вірогідність одержання коштів з державного бюджету в необхідній кількості є сумнівною. Тому Міненерго працювало над питанням збільшення частки власних та залучених коштів на фінансування розвитку електроенергетики та відповідного скорочення частки держбюджету. Доцільно також розглянути питання щодо накопичення інвестиційних коштів та за рахунок відповідного збільшення тарифів на електричну та теплову енергію.

4.Екологічний стан.

  1. Екологія та АЕС

Екологічний стан об’єктів атомної енергетики характеризується величинами газо-аерозольних викидів та рідких скидів радіоактивних речовин.

Стан радіаційного захисту на АЕС характеризується рівнем опромінення персоналу. Дані по індивідуальних та колективних дозах опромінення є основними показниками рівня оптимізації радіаційного захисту робітників. Середні індивідуальні дози опромінення персоналу АЕС України не перевищують гранично – допустимих рівнів і мають загальну тенденцію до зниження. За показниками доз опромінення такі АЕС, як ЗАЕС, РАЕС, ХАЕС можуть конкурувати з закордонними. Однак Пд.-Українській АЕС слід вжити заходів щодо зниження індивідуальних доз опромінення. Що ж до величини викидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище атомних станцій України, то на сьогодні вони не перевищують гранично – допустимих.

  1. Радіоактивні відходи та переробка їх.

Україна входить до першої десятки країн світу з виробництва е/е на АЕС і є однією з провідних країн з видобутку та переробки уранових руд. При наявності розвинутої атомної промисловості вона внаслідок розпаду СРСР практично втратила інфраструктуру поводження з РАВ: проектні та технологічні інститути, заводи з переробки ВЯП, виробничі потужності, які забезпечували обладнанням, апаратурою, тощо, без чого не можливе нормальне функціонування основного виробництва.

Крім цього, в Україні відсутні ефективні технології поводження з РАВ, такі як сортування, спалення, цементування, плавлення та ін.

На території України знаходиться понад 5 тис. підприємств, організацій і закладів, які виробляють, застосовують, перевозять і зберігають РАВ, джерела іонізуючих випромінювань і таким чином здійснюють відповідальне поводження з РАВ. Основні об’єкти накопичення та зберігання РАВ – це АЕС, підприємства урано-переробної промисловості, спец комбінати державного об’єднання “Радон”.

У загальному балансі РАВ, які утворюються в результаті господарської діяльності, 97 – 98% припадає на атомну енергетику та промисловість. Річний приріст обсягів залежить від багатьох експлуатаційних показників, однак в середньому на всіх АЕС України за рік утворюється близько 6 тис. куб. м твердих РАВ і біля 2,7 тис. куб. м рідких РАВ. Крім РАВ, що зберігаються на АЕС, атомна промисловість має РАВ активністю біля 1000 Кюрі у вигляді сховищ Східного гірничо-збагачувального комбінату та Придніпровського хімзаводу, які розташовані на площі 1,6 тис. га.

Ситуація, що склалася в ядерно-промисловому комплексі України з накопиченням РАВ і відсутність будь яких помітних практичних напрацювань в галузі переробки, транспортування та зберігання РАВ, примусила Державний комітет України з використання ядерної енергії на початку 90 років розробити і реалізувати комплекс першочергових невідкладних заходів з метою підготовки до створення підгалузі поводження з РАВ для вирішення внутрішньо – відомчих і міжнаціональних проблем поводження з РАВ. З цією метою на замовлення вже неіснуючого Державкоматому було виконано концептуальний і техніко-економічний аналіз ситуації, що склалася з РАВ в країні, визначені та економічно обґрунтовані основні напрямки створення галузі поводження з РАВ для ядерно-енергетичного і промислового комплексу України.

Основний стратегічний напрямок Державної програми – це створення централізованої системи із збирання, переробки, зберігання, транспортування та поховання РАВ. Реалізація цієї стратегії передбачається шляхом будівництва Центрального підприємства з переробки РАВ, будівництва тимчасових сховищ та об’єктів з поховання РАВ, контейнерів для їх пакування та транспортних засобів для перевезення. На сьогодні ведуться перед проектні роботи з будівництва Центрального підприємства переробки РАВ та комплексу “Вектор”, на якому планується довгострокове зберігання та поховання РАВ.

Згідно з Міжнародними правилами ВЯП має повертатися до країни-виробника (Росія), де з нього вилучать всі корисні елементи, а рештки повертаються до країни споживача (Україна). Через відсутність власного сховища в Україні було досягнуто міждержавної угоди, за якою ВЯП зберігалося у Красноярську – 47. Вартість такої послуги складала біля 300 дол. за 1 кг урану, що становить біля 25% світового рівня тарифів.

У січні 1999 року було введено заборону на розміщення ВЯП на території Красноярського краю і проголошено про необхідність підвищення до світового рівня тарифів на складування і переробку відходів. Це, а також інші чинники, призвели до необхідності вишукувати можливості збереження ВЯП на території України. Для цього передбачається спорудження сухих сховищ при атомних електростанціях і спорудження центрального сухого сховища в Чорнобильській зоні.

На сьогоднішній день в експлуатацію введені ВЯП на ЗАЕС. Планується встановити 380 контейнерів, термін зберігання в яких складатиме 50 років. Вартість поховання ВЯП в металево – бетонних контейнерах оцінюється в 50 дол. за кілограм урану.

5. Українське ядерне товариство.

Винятково важливими завданнями є робота з громадськістю та засобами масової інформації, інформативно видавнича діяльність. Від якості вирішення цих завдань залежить ставлення найширших верств населення до ядерної енергетики, а також – її майбутнє.

З цією метою в квітні 1993 року було створено Українське ядерне товариство (УКР ЯТ), основна діяльність якого спрямована на вирішення наступних проблем:

  • роботу з молоддю, студентами, учнями;

  • роботу з громадськістю та засобами масової інформації;

  • інформативно – видавничу діяльність;

  • встановлення міжнародних контактів та зміцнення міжнародного співробітництва;

  • допомога у вирішенні екологічних питань яд. енергетики;

Серед форм роботи Українського ядерного товариства:

  • традиційні конференції “Молодь в ядерній енергетиці”;

  • щорічні семінари “Екологічний моніторинг АЕС”;

  • регулярний випуск “Вісника УКР ЯТ”;

  • видання російською мовою інформативного бюлетеня Європейського ядерного товариства “NUCLEUS”;

  • видання науково-технічного збірника “Радіаційна та екологічна безпека підприємств ЯПЦ”;

  • чисельні спеціальні видання;

  • робота прес-клубу “Енергія”;

  • проведення круглих столів, в тому числі виїзних, та прес-конференцій;

  • лекції та загально – освітні виступи по радіо та телебаченню;

  • робочі зустрічі з політиками та екологами;

  • спільні заходи з інформаційними центрами АЕС;

  • робота секцій культури та жіночі секції при УКР ЯТ та інші;

Українське ядерне товариство увійшло до Координаційної Ради ядерних товариств країн СНД (КР ЯТ СНД), а також є національним представником в агентстві NucNet.








Звернення Ініціативної групи «Першого грудня»

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» стосовно ситуації з виборами Президента України

blank1-12-ua-jp

Будьмо відповідальними!

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» стосовно ситуації з виборами Президента України

Дорогі українці!

Незабаром ми знову захищатимемо майбутнє України.

Виклик, що його приготувала історія, украй суворий: або ми доведемо собі й іншим, що стали сильною нацією і здатні досягати великих цілей, — або капітулюємо як держава, здавшись на милість ворогам зовнішнім і внутрішнім.

Протягом п’яти років Україна ціною надзусиль і жертв успішно протистоїть російській агресії, захищаючи не тільки себе, а й Європу від геополітичної катастрофи. Ми переконалися, що сподіватися на надійну міжнародну підтримку можна лише тоді, коли самі матимемо гідність і силу.

Важливо також, щоб наш спільний вибір був вільним і демократичним.

Проте, на жаль, як дізнаємося зі ЗМІ, надто багато кандидатів у президенти обіцяють будь-що і вже зі старту вирішили, що ця кампанія буде брудною, а тому вести її чесно – собі на шкоду. Мовляв, якщо всі вдаються до зловживань, то врятувати країну можна лише тоді, коли й самому скористатися всіма можливостями – праведними й неправедними, – щоб нейтралізувати суперників. Так, «рятуючи державу», її невпинно розкладають ізсередини.

Отож, ми – за чесні вибори.

Вибори без тих брудних технологій, які можуть скомпрометувати нас як державу, що заявила про свій намір бути цивілізованою. Ми – за відкритість змагання, тому рішуче виступаємо за обов’язкові прямі телевізійні дебати кандидатів у другому турі. Вони допоможуть обрати гідного претендента, а не «кота в мішку». Вони перегородять шлях дешевому популізму. Вони стимулюватимуть нашу з вами відповідальність.

Тож будьмо відповідальними!

Цього вимагає від нас сама історія. І відповідальність за характер виборів лежить не лише на кандидатах і їхніх штабах, а й на нас із вами. Не раз цими днями стає страшно, коли бачиш, у що «слуги народу» перетворюють демократію і загальне виборче право.

Відмова українців сакралізувати владу й обожнювати своїх керманичів є однією з передумов свободи й демократії. Проте перетворення виборів на клоунаду й нестримний потяг до нищення державних інститутів – одвічна причина нашої національної Руїни. В історії людства такі клоунади завжди закінчувалися диктатурою – як правило, чужоземною.

Але коли вибори стають приводом для безвідповідального глуму, то скажімо собі чесно: чи гідні ми цього права вибору? Чи, може, праві наші недруги, які переконані, що ми пограємось у свободу, тоді занапастимо її та й урешті заспокоїмось у новій диктатурі?

Українці – волелюбний народ, який відчуває свою гідність, тож пам’ятаймо, що гідність накладає певну громадянську і моральну відповідальність.

Ми усвідомлюємо, що наші слова – гострі й можуть поранити й тих, хто цього докору не заслужив. Але гострота наших слів іде не від злості, а від болю, без якого вже неможливо стежити за ходом виборчих перегонів.

Отож, просимо всіх, хто сповнений такої ж тривоги, як і ми: змобілізуймося в цей історичний момент і не даймо «беркуту» людської безвідповідальності занапастити і нашу свободу, й оплачені жертвою здобутки Майдану!

Такою є правда.

І цій правді має відповідати той, кому ми разом доручимо бути керманичем нашої держави. Оскільки безпекові аргументи внинішній ситуації стають щораз вагомішими, ми вважаємо, що сьогодні саме Петро Порошенко може якнайкраще гарантувати безпеку держави. З урахуванням цього ми й зробили свій вибір: 31 березня ц. р., а потім, за потреби, і в другому турі підтримаємо Петра Порошенка.

Ставши у 2014 р. Президентом України, він чимало зробив для національної безпеки, дипломатичних успіхів країни, підвищення її престижу в світі. Вагомими були також зусилля щодо збереження та зміцнення економіки, щодо розвитку української самоідентичності, національної культури. Петро Порошенко шляхом умілої дипломатії, вочевидь, сприяв здійсненню споконвічного бажання і права українського народу мати свою канонічну Православну Церкву.

Нам прикро, що в кривих дзеркалах перегонів ці важливі здобутки зазнають спотворень.

Знаємо й про його прорахунки: половинчастість у боротьбі з корупцією, у реформуванні правоохоронної й судової системи. Гострою залишається проблема бідності, поглибились проблеми соціальної справедливості, в країні має місце драматичне порушення закону вартості праці. Що стосується «викривальних» матеріалів, які вихлюпуються цими днями у медії, то їхня переконливість була би більшою, якби вони ґрунтувалися на більшій доказовій базі та їх не приберегли спеціально до виборів.

Ми не «колекціонували» свої тривоги – ми намагалися говорити про них самому Президентові, бо ставились до нього небезкритично. Ми й тепер сподіваємося, що за п’ять років Президент мав змогу пересвідчитися: без постійного діалогу влади й суспільства про успіхи України годі й мріяти.

Підтримуючи Петра Порошенка, розраховуємо на його здатність врахувати нелегкий досвід керівництва державою в екстремальних обставинах і виправити помилки минулих років.

Ми не бачимо йому переконливої альтернативи серед інших кандидатів у Президенти.

І пам’ятаймо: майбутнє кожного з нас, наших родин та держави вирішується саме в ці дні.

В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

 http://1-12.org.ua/2019/03/13/4145#more-4145

«Ми – за чесні вибори» заявило група «Першого грудня»


Група «Першого грудня» оприлюднила звернення щодо виборів президента України і визначилася з кандидатом



«Ми – за чесні вибори. Вибори без тих брудних технологій, які можуть скомпрометувати нас як державу, що заявила про свій намір бути цивілізованою»

Ініціативна група «Першого грудня» на прес-конференції в Києві оприлюднила звернення щодо виборів президента України. Його автори висловлюють занепокоєння складною політичною ситуацією, що загрожує українській державі, та виступають за чесні вибори.

«Ми – за чесні вибори. Вибори без тих брудних технологій, які можуть скомпрометувати нас як державу, що заявила про свій намір бути цивілізованою», – зазначають автори звернення, яке вони оприлюднили і на своєму сайті.

Також зазначено, що відмова українців сакралізувати владу й обожнювати своїх керманичів є однією з передумов свободи й демократії.

«Проте перетворення виборів на клоунаду й нестримний потяг до нищення державних інститутів – одвічна причина нашої національної Руїни. В історії людства такі клоунади завжди закінчувалися диктатурою – як правило, чужоземною», – наголошено у документі.

«Оскільки безпекові аргументи в нинішній ситуації стають щораз вагомішими, ми вважаємо, що сьогодні саме Петро Порошенко може якнайкраще гарантувати безпеку держави. З урахуванням цього ми й зробили свій вибір: 31 березня цього року, а потім, за потреби, і в другому турі підтримаємо Петра Порошенка», – стверджують автори звернення.

При цьому вони називають, за їхніми висновками, як успіхи України за президенства Порошенка, так і недоліки.

«Знаємо й про його прорахунки: половинчастість у боротьбі з корупцією, у реформуванні правоохоронної й судової системи. Гострою залишається проблема бідності, поглибились проблеми соціальної справедливості, у країні має місце драматичне порушення закону вартості праці. Що стосується «викривальних» матеріалів, які вихлюпуються цими днями у медії, то їхня переконливість була би більшою, якби вони ґрунтувалися на більшій доказовій базі та їх не приберегли спеціально до виборів», – йдеться у зверненні, яке підписали В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський та Ярослав Яцків.

Вони також наголошують, що розраховують на здатність Порошенка врахувати нелегкий досвід керівництва державою в екстремальних обставинах і виправити помилки минулих років.

Група «Першого грудня» була створена у двадцяту річницю референдуму щодо Незалежності України та має на меті поширювати моральні цінності й сприяти встановленню в країні нових правил.

Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня. Другий тур, у разі необхідності, планується на 21 квітня.


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
517
предыдущая
следующая