хочу сюда!
 

Наталия

41 год, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «україна»

Про проект нової редакції українського правопису

МОН винесло на обговорення проект нової редакції
 українського правопису



Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису.

Про це повідомила прес-служба МОН.

«Українська національна комісія з питань правопису, склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 416, пропонує до уваги громадськості проект нової редакції Українського правопису, розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя. Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення.

Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови.

Зауваження та пропозиції до проекту нової редакції Українського правопису просимо надсилати до 15 вересня 2018 року на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: larisa_shevchenko@ukr.net

Нагадаємо, в Інституті української мови розповіли, що у запровадженні латиниці в Україні немає жодної необхідності. Раніше міністр закордонних справ Павло Клімкін закликав обговорити ймовірне запровадження в Україні латиниці поряд із кириличною абеткою 

Читайте більше тут:
 https://zik.ua/news/2018/08/15/mon_vyneslo_na_obgovorennya_proekt_novoi_redaktsii_ukrainskogo_pravopysu_1387049

Реванш не пройде в Україні, бо ноги поламаємо нафік

Росія робить ставку на внутрішній конфлікт в Україні
12 Серпень 2018, 



Плакат із зображенням українських олігархів і президента Росії Володимира Путіна під час акції «Стоп Реванш» біля Верховної Ради України. Перший у шерензі – Віктор Медведчук. За ним Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, Рінат Ахметов і Вадим Новинський. Київ, 16 січня 2018 року
Плакат із зображенням українських олігархів і президента Росії Володимира Путіна під час акції «Стоп Реванш» біля Верховної Ради України. Перший у шерензі – Віктор Медведчук. За ним Дмитро Фірташ, Сергій Льовочкін, Рінат Ахметов і Вадим Новинський. Київ, 16 січня 2018 року


(Рубрика «Точка зору»)

В Україні фактично почалися президентські перегони, що створює сприятливі умови для активізації впливу Росії. Кремль руками своїх «посіпак» легітимізує в українському медіа просторі «альтернативний» політичний дискурс і, що найнебезпечніше, активно готується до провокування внутрішнього конфлікту в Україні.

Дії української влади щодо отримання томосу про автокефалію та заяви щодо закріплення в Конституції прагнення до вступу в ЄС і НАТО змушують Росію прискорювати свою підготовку до фази активного втручання і роздмухування внутрішнього конфлікту в України.

Можна чітко прослідкувати декілька ключових ознак такої підготовки Кремля.

По перше, формування тотальної недовіри до української влади.

Інформаційні зусилля Кремля сьогодні полягають не в тому, щоб змусити українців повірити в щось – привабливість російського вектору чи цінностей «русского мира». Ніхто вже не кричить, не говорить і навіть не натякає, що «Путін – молодець». Основний акцент робиться на розхитуванні ситуації всередині України та викликанні потрібних емоцій – зневіри і депресії.

Зникли, наче їх і не було, грубі маркери «київська хунта», «каратєлі», «failed state» тощо – «зрада» культивується звичайною лексикою. Для цього використовуються проросійські політики і «експерти», яких запрошують на телеканали і яких цитують проросійські інтернет-видання, а також боти у соцмережах Facebook, Youtube, Twitter.

Акція біля будівлі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити телеканал «Інтер» ліцензії. Київ, 27 червня 2018 року
Акція біля будівлі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити телеканал «Інтер» ліцензії. Київ, 27 червня 2018 року

Один із головних наративів, якого намагаються наполегливо просувати – «найбільша загроза для України – це Порошенко, а не Росія». Причому, доносять цю ідею взаємовиключними меседжами. Мовляв, це «президент війни», який наживається на ній, і «бандерівець», як нещодавно його назвав російський пропагандист Соловйов. І в той же час, паралельно, поширюють думку, що президент вже здав країну росіянам і фактично капітулював, я як аргументи наводять «вишки Бойко», співробітництво Банкової з одіозним мером Одеси Трухановим, а віднедавна ще й закриття «справи Кернеса».

Інші приклади – «підвищення тарифів на газ – це злочин проти народу», «реформа освіти перетворює нас на відсталу країну», «бардак і розбиті авто у поліції», «децентралізація – це гроші дали і забрали», «економіка в кроці від дефолту», «офіцери біжать з армії», «реформа охорони здоров’я вбиває українців».

Причому, Кремль залучається до формування недовіри не тільки до української влади, але й до західних партнерів. Як приклад, максимально «зрадницькі» тлумачення висловлювань Трампа про необхідність повернення Росії до G-7 і чуток щодо Криму, а також гіперболізовано «зрадницькі» коментарі щодо зустрічі Трампа з Путіним у Гельсінкі. Візит деяких європейських лідерів до Росії на Чемпіонат світу з футболу і початок будівництва «Північного потоку-2» подаються як нехтування Європою інтересів України та дружба ЄС з Росією.

По друге, російські ЗМІ приділяють велику увагу ситуації в південно-східних і суміжних з Росією регіонах України.

Аналіз російських ЗМІ за липень 2018 року виявив, що найбільш часто згадуються, окрім Донбасу та Криму, такі регіони: Одещина, Дніпропетровщина, Запоріжчина, Чернігівщина і Харківщина. Найменше згадуються новини з Хмельницької, Тернопільської і Чернівецької областей, які не становлять інтересу для Росії.

По-третє, репетиції масштабної дестабілізації.

Нещодавні вбивства «атошників» і одночасні напади на активістів у південних регіонах маскуються під внутрішні розборки через бізнес або опозиційну діяльність. Мовляв, «влада вбиває патріотів». Ефект втрати почуття безпеки був більш ніж відчутним – миттєво виросла напруга в суспільстві, яке вимагало від влади швидких розслідувань і термінових відповідей щодо замовників.

Окремої уваги заслуговують останні напади на електрички групи людей у балаклавах, які розфарбовують вагони, кидаються камінням і бризкають отруйним газом у вікна. А також напади на супермаркети підлітків у масках, які не просто крадуть, але й чомусь свідомо провокують охоронців. Незалежно від причетності чи непричетності Росії до згаданих інцидентів, можна не сумніватися, що Кремль буде мати в Україні цілі організовані групи для масових заворушень.

По-четверте, натяки проросійських політиків в Україні на можливе громадянське протистояння.

Придивіться уважно, що говорить нардеп Вадим Новинський: «Якщо розкол буде легітимізовано, велика ймовірність громадянської війни на релігійному ґрунті».

Настоятель Києво-Печерської лаври архієпископ УПЦ (МП) Павло (посередині) і народні депутати від «Опоблоку» Вадим Новинський (ліворуч) і Юрій Бойко (праворуч). Київ, 27 липня 2017 року
Настоятель Києво-Печерської лаври архієпископ УПЦ (МП) Павло (посередині) і народні депутати від «Опоблоку» Вадим Новинський (ліворуч) і Юрій Бойко (праворуч). Київ, 27 липня 2017 року

Реальних причин для громадянської війни немає, але такими заявами вимальовується підстава для обґрунтування штучно створених провокацій і сутичок. «Ми ж попереджали», – будуть пояснювати вони роботу Кремля над приготуванням соціального вибуху в Україні.

Враховуючи декілька ознак підготовки Кремля до створення ситуації глибокого внутрішнього конфлікту в Україні, є два основних сценарії розвитку подій.

«М’який» сценарій – провокування Кремлем внутрішнього конфлікту за допомогою інформаційно-психологічного впливу і диверсійно-терористичних акцій. Щоб дезорієнтувати українське суспільство і отримати перемогу для «свого» кандидата спочатку на президентських виборах, а потім привести в український парламент «свою» більшість.

Причому, цей сценарій виключає повномасштабний військовий наступ Росії на Україну, бо це непотрібно. І без цього буде досягнута ціль – достатній контроль над Україною.

«Жорсткий» сценарій – провокування справжньої громадянської війни та введення російських «миротворців» нібито «для запобігання кровопролиття».

Чи здатне українське суспільство зламати плани Кремля, який не полишає надії підкорити собі Україну? В 2014 році це частково вдалося – проукраїнська частина населення мобілізувалася і не дала Путіну реалізувати план «Новоросія» в повному обсязі. Але не факт, що Україна ще раз переживе глобальне потрясіння.

Правоохоронцям слід обов’язково працювати на випередження, а не боротися з наслідками дій Кремля. Громадяни мають об’єднатися довкола національної ідеї і європейського майбутнього України, а не вестися на отруйно-привабливі лозунги про мир. Лише тоді Україна зможе витримати іспит на дестабілізацію.

Олексій Мінаков – політичний експерт

https://www.radiosvoboda.org/a/29427867.html

Олег Сенцов голодує 94-й день


Голодування Сенцова: Геращенко нагадала Кремлю, що Савченко не просила помилування особисто
15 Серпень 2018, 08:08

Акція на підтримку Олега Сенцова в Нью-Йорку, 2 червня 2018 року
Акція на підтримку Олега Сенцова в Нью-Йорку, 2 червня 2018 року

Звільнені з російських в’язниць українці Надія Савченко, Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров не просили про помилування особисто, нагадала віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко у відповідь на заяву Кремля, що засуджений в Україні режисер Олег Сенцов має cам просити помилування в президента Росії Володимира Путіна.

«Кремль бреше! Савченко не просила про помилування! Цинізм, але про її помилування просили родичі вбитих на Донбасі російських журналістів, абсолютно сторонні їй люди. І нічого, спрацювало, бо то був кремлівський сценарій. Відсутність особистої супліки не завадила Путіну помилувати Надію. Кремлівські нелюди, циніки, вбивці. Путін знає, що Олег ніколи не напише супліку. РФ реалізовує сценарій повільного вбивства Олега», – пише Геращенко у Facebook.

Читайте також: Російська правозахисниця розповіла про розмову із Сенцовим

У липні стало відомо, що мати Сенцова надіслала президентові Росії прохання помилувати сина. 14 серпня в ЗМІ оприлюднили відповідь Кремля, який заявляє, що процедура помилування починається з особистого клопотання засудженого. Остаточне ж рішення про помилування ухвалює президент Росії.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в'язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

https://www.radiosvoboda.org/a/news-herashchenko-sentsov/29434678.html

Вороги без совісті і честі - військові з РФ

Доповідь ООН: українських військових під Іловайськом вбивали, коли ті були позбавлені боєздатності
09 Серпень 2018, 23:55

Українські військові несуть пораненого під час бою поблизу міста Іловайська, 10 серпня 2014 року
Українські військові несуть пораненого під час бою поблизу міста Іловайська, 10 серпня 2014 року12465

Управління верховного комісара ООН з прав людини встановило, що під час бойових дій під Іловайськом поранених українських військових вбивали, коли ті були позбавленні боєздатності, після закінчення бойових дій. Це вдалося з’ясувати після того, як ООН провела понад 80 інтерв’ю з жертвами та свідками тих подій. Окрім того, моніторингова місія ООН зазначає, що близько 300 українських військових та добровольців утримували в нелюдських умовах.

За даними Генеральної прокуратури України, під час бойових дій під Іловайськом загинуло 366 військовослужбовців та добровольців, 429 були поранені. Причиною смерті, згідно з доповіддюУправління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), в більшості випадків стали вибухові та осколкові поранення.

УВКПЛ повідомляє, що деякі поранені українські військовослужбовці були вбиті, коли вони були hors de combat (позбавлені боєздатності), після закінчення бойових дій. Радіо Свобода публікує дані, які вдалося зібрати ООН.

Вбивство українських військовослужбовців hors de combat

УВКПЛ отримало інформацію про те, що вранці 29 серпня близько 20 українських військовослужбовців сіли в одну з вантажівок колони транспортних засобів, в яких українські сили відступали з села Многопілля до села Новокатеринівка. Через 30 хвилин після виїзду вантажівка потрапила під обстріл, і більшість військовослужбовців, що були на ній, загинули або були поранені. Вижити вдалося семи солдатам. Багато з них мали легкі поранення. Вони сховалися недалеко від дороги. Після закінчення бою вони вивісили імпровізований білий прапор. Озброєні чоловіки, які перебували на сусідньому пагорбі, закричали, щоб вони склали зброю і повзли на пагорб. Коли українські військовослужбовці залізли на вершину пагорба, командир озброєної групи наказав їм зняти куленепробивні жилети і шоломи та роздягнутися. За словами одного з тих, хто вижив, один із військовослужбовців знімав одяг дуже повільно, тому що був поранений. Це розлютило старшого лейтенанта. Він почав стріляти у військовослужбовця: у спину і голову жертви.

Потім військовослужбовцям наказали встати і йти. Сержант кілька разів просив старшого лейтенанта не вбивати його військовослужбовців, оскільки вони були дуже молодими. Двоє свідків повідомили УВКПЛ, що вони бачили, як старший лейтенант зробив два постріли з автомату Калашникова у спину та голову сержанта.

Під час переходу ще один військовослужбовець неодноразово звертався до старшого лейтенанта з проханням дозволити йому подзвонити матері. Двоє свідків чули два чи три постріли. Коли вони повернулися, то побачили, що на землі лежить людина.

Пізніше тих, хто вижив, передали українським силам.

29 серпня вбили поранених українських солдат hors de combat (позбавлених боєздатності) після закінчення боїв, йдеться в доповіді.

В одному з випадків поранений український військовослужбовець сховався в лісі після того, як його машина потрапила під обстріл. Коли той закінчився, він почув, як люди кричали: «Я поранений!». Але після цього лунали одиночні постріли.

Насильницьке зникнення, яке, можливо, призвело до смерті

УВКПЛ з'ясувало, що 30 серпня кілька десятків поранених українських добровольців, переважно з добровольчого батальйону «Донбас», опинилися в селі Червоносільське. З пораненими були декілька фельдшерів із батальйону та неозброєний лікар. Ті, хто вижив, повідомили, що в цей день в село приїхала вантажівка. Командир загону наказав пораненим українським добровольцям та медикам сісти у вантажівку і додав: «Ми не воюємо з лікарями». В якийсь момент фельдшери помітили, що лікар зник. Повідомляють, що він залишився в Червоносільському. Кілька днів потому озброєні чоловіки увірвалися до будинку, де він переховувався, вивели на подвір'я, побили, а потім поїхали, забравши його з собою. Після цього його більше не бачили.

Катування, жорстоке поводження та нелюдські умови тримання під вартою

За даними Генеральної прокуратури України, під час подій під Іловайськом було захоплено близько 300 українських добровольців та військовослужбовців. Цих військовослужбовців та добровольців перевозили до чотирьох основних місць, контрольованих різними озброєними групами: захопленої будівлі міліції у місті Сніжне, будівлі на вулиці Борців Революції, захопленої Академії внутрішніх справ, захопленої будівлі обласного управління Служби безпеки України (СБУ) у Донецьку.

Умови у всіх місцях тримання під вартою у Донецьку та Сніжному були нелюдськими, йдеться в доповіді УВКПЛ, через переповненість, недостатню кількість або повну відсутність матраців, відсутність денного світла, брак свіжого повітря, неадекватні санітарні умови, недостатню кількість або відсутність їжі та брак медичної допомоги. Озброєні групи катували під час допиту захоплених військовослужбовців та добровольців, щоб отримати інформацію, покарати їх за приєднання до добровольчих батальйонів або спробувати змусити їх приєднатися до озброєних груп.

Найпоширенішими формами катувань, за даними моніторингової місії ООН, стали побиття, в тому числі з елементами сексуального насильства, імітація страти та інші погрози фізичного насильства.

Кривавий карлик хоче помститись

Наталія Каплан не виключає, що у справі Сенцова йдеться про особисту образу Путіна



Справа Сенцова, можливо, це особиста образа Путіна через те, що режисер його назвав у суді «кривавим карликом», а цього Путін сильно не любить. Олег Сенцов – єдиний політв’язень, хто так висловився, і, ймовірно, це зіграло свою роль.

Про це в ефірі програми HARD з Влащенко на телеканалі ZIK заявила сестра Олега Сенцова Наталія Каплан.

Гостя програми, говорячи про обмін українського режисера, зауважила, що їй не відомо, що господар Кремля хоче взамін.

«Це все на межі чуток, і я не вірю, що тут можливо обміняти на людину. Можливо, на якісь умови, але що це за умови і що конкретно хоче Путін, я сказати не можу. І чи хоче взагалі? Може, ті чутки правдиві, що він просто хоче смерті Сенцова, щоб показати іншим», – припустила Наталія Каплан.



Сестра Олега Сенцова також зазначила, що коли його затримали, співробітникам ФСБ наряд чи було відомо, що він – режисер.

«Спочатку там просто хапали проукраїнськи налаштованих людей, а потім все закрутилося так, що він став доволі цінним заручником. На жаль, це так. Плюс іще те, і це теж на межі чуток, що це особиста образа Путіна через те, що Олег його назвав у суді з-за грат «кривавим карликом», чого Путін сильно не любить. Олег – єдиний політв’язень, хто так висловився. Можливо, це зіграло свою роль», – припустила Наталія Каплан.

Гостя програми переконана, що петицію на сайті Білого дому, у якій йдеться про заклик звільнити Олега Сенцова, і яку на сьогодні підписали 8 тисяч осіб, підтримають необхідні 100 тисяч громадян: «Я переконана, що підпишуть точно, а далі будемо продовжувати боротися».

Олег Сенцов – український кінорежисер, сценарист і письменник, активіст Автомайдану. 11 травня 2014 року Олега Сенцова затримала у Криму ФСБ РФ. Режисера звинуватили у тероризмі та незаконному зберіганні зброї. У серпні 2015 року Сенцова засудили до 20 років позбавлення волі з відбуванням у колонії суворого режиму. З листопада 2017 р. Сенцов перебуває у виправній колонії «Білий ведмідь» в місті Лабитнангі (Ямало-Ненецький автономний округ). 16 травня 2018 року Олег Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою відпустити всіх українців, утримуваних у РФ та анексованому Криму.

21 червня Уповноважений ВРУ з прав людини Людмила Денисова, яку так і не допустили до політв'язня, повідомила, що в Олега Сенцова – проблеми зі здоров'ям.

В українського режисера Олега Сенцова, який голодує в колонії, 10 серпня був 

У Сенцова був консиліум лікарів, – правозахисниця
консиліум із запрошенням лікарів місцевої лікарні.

На сайті Білого дому зареєстрували петицію із закликом врятувати Сенцова. 

Читайте більше тут:
 https://zik.ua/news/2018/08/13/nataliya_kaplan_ne_vyklyuchaie_shcho_u_spravi_sentsova_ydetsya_pro_osobystu_obrazu_1385771

Святку\ил Медовий Спас

Сьогодні християни східного обряду святкують Медовий Спас



Святкування Медового Спасу (Маковія). 

 
Християни східного обряду 14 серпня святкують Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього – Перший або Медовий Спас.

Свято було встановлене в Константинополі в ІХ столітті спочатку як місцеве, але вже в ХІІ-ХІV ст. відзначалося в усіх православних церквах. На Русі відоме з кінця ХІV століття.

Історія виникнення цього свята у Константинополі була пов’язана передусім з тим, що на спекотний серпень припадав пік епідемій. З метою запобігання хворобам і людським смертям установився звичай здійснювати хресну ходу, освячуючи вулиці й дороги Хрестом Господнім – священною реліквією, яку заради цього виносили з царської скарбниці.

Нині під час церковного богослужіння хрест виноситься на середину храму, де відбувається поклоніння йому.

Цього дня православна і католицька церква згадує також і сім мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їхньої матері Соломії та їхнього вчителя Єлеазара, які в 166 р до н. е., за часів царя Антіоха Єпіфана, були страчені за відмову вклонятися язичницьким богам. Мученицька смерть братів Маккавеїв згодом надихнула Іуду Маккавея на повстання проти жорстокого правителя. Іуда Маккавей переміг Антіоха й очистив Єрусалимський храм від грецьких ідолів.

У народі мученики Маккавеї трансформувалися на Маковія. У давнину на Маковія припадав останній день колективних толок. На честь свята у церквах відправляли пообідню службу, святили воду, мед, мак, васильки і чорнобривці. З Маковія починався двотижневий Успенський піст – Спасівка, який закінчувався одним із найбільших свят серпня – Успінням Пресвятої Богородиці.

Свято Маковея є першим осіннім святом, з яким пов’язують закінчення літа. На Маковія починали відлітати у вирій ранні птахи, бо вже «Святий Спас приготував усього про запас» – і дощ, і вітер, і холод, і тепло.

 Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/08/14/sogodni_hrystyyany_shidnogo_obryadu_svyatkuyut_medovyy_spas_1385929

"Раша гудбай!"

Трамп повинен вимагати від РФ повернути Крим і піти з Донбасу – Конгрес США

У тексті законопроекту про нові санкції проти РФ, зокрема, є вимога до президента США Дональда Трампа публічно закликати Росію повернути Україні контроль над анексованим Кримом і припинити підтримку бойовиків на сході України.

Законопроект про нові санкції проти РФ вимагає активувати зусилля по реалізації санкцій стосовно РФ у відповідь на ситуацію в Україні і Сирії, кібервтручання, а також порушення прав людини в Росії.

Уривок із законопроекту:

  • Президент (Дональд Трамп. – Ред.) повинен негайно мобілізувати і підтримати відповідні дії федеральних органів уряду для усунення загрози, створюваної Урядом Російської Федерації, і працювати над запобіганням втручання цього уряду й інших іноземних державних суб’єктів в установи Сполучених Штатів і демократичні процеси;
  • Президент повинен публічно закликати уряд Російської Федерації повернути Крим під контроль уряду України, припинити підтримку сепаратистського насильства на сході України, покласти край його окупації і підтримці сепаратистів на території Грузії та Молдови, і припинити надання можливості жорстокому режиму Башара Асада в Сирії здійснювати військові злочини;
  • Президент повинен беззастережно засуджувати і протидіяти втручанню в інститути Сполучених Штатів і демократичні процеси президентом Російської Федерації Володимиром Путіним, його урядом і членськими організаціями його уряду.

До слова, документ представили члени Сенату США Ліндсі Грем (Республіканська партія) і Роберт Менендес (Демократична партія).

Так, законопроектом пропонується розширити обмежувальні заходи проти політичних діячів Росії і великих бізнесменів.

Крім того, санкції можуть бути введені відносно операцій з російським держборгом, імпорту російського урану, інвестицій в енергетичну і нафтову галузі РФ.

ЧитайтеОтруєння Скрипалів: США введуть нові санкції проти РФ

Сенатори хочуть гарантувати обов’язкове виконання закону Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій, який схвалили у серпні 2017 року, а також ввести додаткові санкції, щоб забезпечити максимальний вплив на кампанію Кремля проти їх демократії і міжнародного порядку.

Нагадаємо, нові санкції США обвалили рубль і акції банків в РФ.

Фото: Jonathan Simcoe on Unsplash

Опубліковано Серпень, 14 в 14:57

Коли слово має вагу найбільшу

Слово Президента на VII Національному молитовному сніданку

31 травня 2018 року - 12:06

Слово Президента на VII Національному молитовному сніданку

Ваша Святосте!

Ваші блаженства!

Дорогі друзі, дорогі брати і сестри!

Важко уявити – сьогодні вже сьомий молитовний сніданок.

З кожним молитовним сніданком Україна стає ближче до Бога. Зараз, коли ми бачимо цифру у 1030 років Хрещення Київської України-Русі, я дуже добре пам’ятаю 1988 рік, коми святкували тисячоліття. І ніхто уявити собі не міг, що через 30 років Україна буде незалежною, Україна відбудеться як держава і нам як повітря буде потрібна Єдина Помісна Православна Українська Церква.

Чому це так важливо? Тому, що кожен з нас розуміє – без церкви немає держави. Без церкви нема нації. І Церква абсолютно важливий атрибут суверенної, незалежної України. І саме тому ми так молимося і боремося за Церкву.

Конгресмен Лої казав про силу молитви – друзі, шість місяців тому ніхто в цьому залі уявити не міг, що ми так близько підійдемо до Томосу — Його Всесвятість і Патріарх Константинопольський і Синод слов’янського патріархату має нарешті прийняти рішення щодо надання Томосу щодо Помісної Церкви великій європейській 45-мільйонній нації – нації українців.

Ви спитаєте мене, чому це стало можливим. А тому, про що говорив пан конгресмен, – сила молитви.

Я абсолютно переконаний – без Божої допомоги ми б не змогли зробити й кроку. Сила молитви була тоді, коли ми молилися про перемогу Революції Гідності. Тоді теж казали, що це не можливо. Що влада сильна як ніколи – народ ніколи не переможе. І Господь почув нашу молитву.

Сила молитви була й тоді, коли наші війська виходили з оточення під Ізварино і під Довжанським. Казали, що вони будуть в оточенні і ніхто з них не спасеться.

Сила молитви була й 15 лютого 2015 року під час виходу наших військ з-під Дебальцевого. Уявити собі не можете, як всю ніч я не міг заснути і молився про те, щоб Господь дав нам спасіння. І незважаючи на те, що ворог думав, що ми в оточенні, ми вийшли і зберегли наші сили.

Сила молитви була й тоді, коли ми проводили реформи, які рішуче змінювали нашу країну. І теж казали, що це неможливо, тому, що за 26 років до того ніхто не міг проводити тих законів. І ми досягнули цього.

Сила молитви була тоді, коли в президентському офісі я сиджу напроти керівників всіх фракцій українського парламенту, і мені кажуть: «Пане Президенте, ну навіщо ви кажете? Ніколи не буде того безвізу, ніхто нам його не дасть. В Європі проблеми з біженцями, вони мають величезні внутрішні проблеми, і ніхто не піде на ризик для того, щоб надати право безвізових подорожей великому українському народу». Це точно не відбулося без допомоги Бога.

З Божою допомогою ми побудували українську армію. Як кажуть — одну з найбільш ефективних у Європі. І сьогодні вона є гарантом і оплотом нашої незалежності. Ми ні на кого не збираємося нападати, але українська армія здатна захистити на сьогоднішній день українську землю, український суверенітет, українську територіальну цілісність. І вперше в українській армії з’явилися капелани для того, щоб нести слово Боже, чого не було до цього ніколи. Я точно впевнений, що це правильне рішення і це рішення допомагає нам боротися за рідну землю і перемагати. Сила молитви.

У цьому залі зібралися люди, які не просто вірять в Бога – це дуже важливо, я хочу подякувати за те, що ви вірите в Україну. І ця віра, разом з вірою в Бога допомагає і буде допомагати нам перемагати.

Ви сьогодні згадували Радянський Союз. Ключова позиція всієї нашої команди, всього українського народу сказати останнє «прощавай» Радянському Союзу і ніколи туди не повертатися. Сказати останнє «прощавай» російській імперії і ніколи туди не повертатися.

Об’єднатися всім і привести велику українську націю назад до Європи, до європейської родини, бо ми звідти. І завжди мріяли повернутися туди. І те, що зроблено за останні чотири роки – це є величезне досягнення кожного з вас.

Друзі, п’ять років тому вдвічі менше людей пишалися, що вони спілкуються українською мовою. П’ять років тому на телеканалах України була лише російська мова, російські фільми. Вчора я повернувся з відкриття в «Мистецькому Арсеналі» книжкового форуму. П’ять років тому у нас всі книжки були російською мовою. І п’ять років тому півтори тисячі пам’ятників Леніна стояли по всій Україні. Подивіться, яку дистанцію ми пройшли: запроваджені квоти на українську мову на телебаченні, запроваджені квоти на українську мову на радіо, публіцисти, письменники кажуть, що на сьогоднішній день набагато легше стало писати і друкувати книги. Чому? Та тільки тому, що держава допомагає, тому, що їх читають. А книги мертві, якщо їх не читають. І це наш з вами здобуток.

І сьогодні, під час поїздки в Івано-Франківськ я підпишу Указ про проголошення десятиріччя української мови з абсолютно чіткими кроками що ми маємо зробити за ці десять років.

Я хотів би згадати, як ми минулого року святкували 500-річчя реформаторства. Друзі, теж не можна було собі уявити, щоб в Україні на державному рівні відбулося таке святкування. І я хочу привітати кожного з вас, що ми так гідно сьогодні повертаємо країну до Бога. Це надзвичайно важливо.

І приємно відзначити ініціативу протестантських церков і Українського біблійного товариства, яка була підтримана Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій про проведення Року слова Божого в Україні. П’ять років тому це уявити собі не можна було.

Подивіться, як ми змінилися за ці п'ять років.

Я вітаю проведення Національного дня молитви за Україну, який відбудеться найближчої суботи. І ми пишаємося, що в Україні найскладніше питання співжиття релігій і культур завждив вирішувалося мирно, без насильства, у правововму полі.

Єдине, що порушило наш внутрішній мир, – це є російська агресія. Грубо порушуючи міжнародне право, підло анексувавши незаконно Крим, напала на Сході нашої країни. І я хотів би висловити величезну вдячність усім представникам церков, які щоденно допомагають нам у молитві за армію, в молитві за Україну і вирішенні величезної кількості соціальних проблем, які породжені війною. Всіх тимчасово переміщених осіб запрошують до церкви для того, щоб спільною молитвою допомогти людям і Україні.

Я наголошую на тому, що я є оптимістом. Я наголошую на тому, що у нас, я впевнений і молюсь про це, коли буде Єдина Помісна Українська Православна Церква – у нас не буде улюбленої церкви держави. У нас всі церкви будуть рівні перед Законом. І церква буде відділена від держави. І ми збережемо конфесійні права кожного громадянина обирати свою дорогу до Бога. Але, як я вже казав у Парламенті, я дякую Парламенту за те, що він підтримав моє звернення до Вселенського Патріарха майже одноголосно, лише одна фракція була проти. Я дякую за те, що ми з вами зберегли спокій у Парламенті - ми не допустили там бійки і крові. Я дякую за вашу мудрість. Я дякую Українському народу, який не піддасться на провокації.

І там, у тому Парламенті, я сказав дуже важливу річ: церква має бути відділена від держави, але в першу чергу – від сусідньої держави, країни-агресора, якій ми не маємо дати права працювати п’ятою колоною, бо це наша з вами відповідальність за Україну, яку ми любимо понад усе.

Я абсолютно переконаний, що з нами воля Божа, з нами допомога Божа. І з нашою боротьбою, з нашою спільною молитвою український народ має, він заслужив це, він заплатив за це дуже високу ціну, отримати Томос від Вселенського Патріарха і дуже відповідально створити те, чого ми були позбавлені більше трьохсот років. Триста років мріяла наша нація отримати свою Церкву і завершити створення незалежної, суверенної, фантастичної, європейської держави Україна.

Слава Гоподу Богу і слава Україні!

Правда полегшує примирення, а не брехня

Виступ Президента під час відкриття Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році у с. Сагринь

8 липня 2018 року 

Виступ Президента під час відкриття Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році у с. Сагринь

Всечесні отці!

Дорога українська громадо!

Шановні вихідці з цього та навколишніх сіл!

Шановні представники товариств «Холмщина»!

Шановні українські і польські патріоти!

Для мене є надзвичайно важливо саме сьогодні бути саме тут у Сагрині з вами на офіційному відкритті Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських «селянських батальйонів» та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. Наш перший людський і християнський обов’язок – пам'ятати про невинних жертв і зробити все можливе, аби наші народи ніколи не знали більше розбрату і протистояння.

Здавна український і польський народи були сусідами, яких поєднують спільність культур, традицій, близькість наших мов. Скажіть, будь ласка, українцю потрібен  перекладач з польської, чи поляку потрібен перекладач з української? Ми дуже добре розуміємо один одного.

Нас єднає також досвід боротьби за власну свободу проти іноземних поневолювачів, проти імперських і тоталітарних режимів. Нам варто весь час говорити і пам’ятати про цей досвід, згадувати українських і польських героїв, які спільно боролися проти Російської імперії і у 1830, і у 1863, і у 20-х роках минулого століття. Це та пам'ять, яка нас об’єднує, яка знайшла свій вираз у мудрих словах: «Без вільної України немає і не буде вільної Польщі».

Але є в нашій історії, і ми маємо це визнати, і печальні сторінки. Поруч зі спільними перемогами, поруч з нашою дружбою та братерством, найболючішою травмою залишається братовбивчий польсько-український збройний конфлікт 1943-1944 років, та й всі 40-х років минулого століття, який залишив глибоку рану і тут на Холмщині.

Понад сім десятків років тому українці Сагрині і навколишніх сіл стали жертвою брутальної збройної акції, яку вчинили проти мирних мешканців окремі підрозділи польського підпілля.

Сьогодні ми тут, щоб нашою спільною молитвою вшанувати пам’ять сотень дітей, жінок, чоловіків, людей старшого віку, які загинули тільки за те, що вони називали себе українцями, за те, що вони ходили до іншої церкви.

Разом з ними ми пам’ятаємо всіх, хто був невинно вбитий. Ми зараз разом з представниками  товариств «Холмщина» з Волині, Львівщини, Тернопільщини, родичі яких проживали на цих землях, вирощували хліб, виховували дітей, плекали рідну мову й культуру. Але одного дня вони були примусово вивезені на інший берег Бугу. 

Прошу вшанувати пам’ять невинно убієнних хвилиною мовчання.

Дорогі мої,

Нашим моральним обов’язком перед нащадками всіх невинно убитих у ті жахливі часи розбрату буде збереження пам’яті про ці трагічні події минулого.

Сьогоднішня наша молитва змушує нас ще раз задуматися й переосмислити те, що може принести зло мільйонам людей.

Ми рішуче засуджуємо брутальність і насилля як сьогодення, так і минулого, та закликаємо нинішнє й прийдешні покоління і українців, і поляків не допустити подібної трагедії.

Я переконаний, що і в польському, і в українському суспільстві є достатньо мудрості, аби зрозуміти, що будь-яке протистояння між нами точно послаблює нас. Послаблює саме тоді, коли перед обома нашими країнами постала спільна загроза зі Сходу, коли гібридна війна розгорнута проти України, поширюється Кремлем і на всю Європу.

Будь-які прояви використання будь-якими політичними силами історичної пам'яті задля підвищення своїх рейтингів є абсолютно неприйнятними. Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди – це є ганебно, це є неприйнятно. Це шлях в нікуди. На мою думку, це – зрада пам’яті про невинні жертви нашої спільної трагедії.

Я вірю, що у наших народів – і у народу України, і у народу Польщі – є достатньо мудрості, аби не піддаватися на провокації, спрямовані на перегляд багаторічних спільних здобутків у відносинах між двома народами у питаннях порозуміння та у питаннях примирення. 

Високі принципи стратегічного партнерства між вільною Україною і вільною Польщею ми ще раз підтвердили з Президентом Польщі Анджеєм Дудою у спільній декларації 24 серпня 2016 року у день відзначення 25-ої річниці нашої незалежності, коли вперше поруч зі мною, Президентом України, на Майдані Незалежності стояв Президент Польщі – нашої братньої країни. І це є той символ, відносин України і Польщі, який я хочу бачити скрізь.

Події на Холмщині, як і низка інших трагічних конфліктів між українцями і поляками в часи Другої світової війни, вимагають ретельних історичних досліджень.

І ці дослідження мають здійснюватися спільно істориками і науковцями, спільно українськими і польськими, базуватися на щирому прагненні встановлення справжньої історичної правди про причини, перебіг та наслідки конфлікту, якою б гіркою не була би правда для кожної із сторін. Наші  народи заробили право знати правду. Але займатися цією правдою мають точно не політики. Мають історики і науковці. І про це ми домовилися і ми ніколи не дамо політизувати ці  сторінки нашої історії.

Шановні і дорогі українці, які сьогодні зібралися в цьому святому місці,

Дорогі поляки, які сьогодні з нами разом тут,

Хочу наголосити, що зараз як ніколи актуальними є слова Івана Павла ІІ, які були виголошені у Перемишлі в липні 1991 року. Він сказав: «Саме сьогодні все нас закликає до примирення, до братерства і до взаємопошани, до пошуку того, що нас українців і поляків об’єднує».

Хочу наголосити, що ми глибоко шануємо пам'ять представників польського народу, які стали жертвами трагічних подій в Україні, зокрема на Волині у 1943-1944 роках.

І сьогодні, схиляючи голову у спільній молитві, щиро звернімося до Господа словами: «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».

Перед пам'яттю невинних жертв Сагрині я закликаю усіх нас – українців і поляків – до християнського прощення.

Саме до взаємного прощення, а не до помсти, закликають нас з небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами.

Страшні сторінки минулого не повинні бути визначальними для сьогодення і точно не повинні бути визначальними для нашого спільного європейського майбутнього. Добросусідські зв’язки українців і поляків по обидва береги Бугу нехай стають нерукотворним пам’ятником жертвам тієї трагедії – і запорукою того, щоб братовбивство ніколи більше не буде в нашій спільній історії.

І в Україні, і в Польщі пам'ять про кожне трагічно обірване життя повинна остудити «гарячі» голови тих, хто тяжіє до розвішування ярликів, тих, хто розпалює ненависть, тих, хто закликає до помсти. 

Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення.

Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців.

Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу –ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого.

Я підтверджую нашу відданість політичним домовленостям, досягнутим на зустрічі з Президентом Дудою  у Харкові у грудні минулого року, щодо розблокування проведення польською стороною пошукових та ексгумаційних робіт на території України.

Сподіваємось, що ближчим часом наші експерти розпочнуть відповідну роботу.

На завершення хотів би ще раз висловити щиру вдячність українцям Польщі, які сьогодні тут разом з нами. А ми – з ними. Українська держава зараз приділяє особливу увагу діаспорі і особливу увагу українцям Польщі. Ви можете твердо на нас розраховувати.  Хочеться висловити слова особливої вдячності керівникам українських громадських організацій за підготовку і організацію цієї нашої зустрічі. Подивіться скільки нас. Подивіться, як нас багато. Подивіться, як ми любимо Україну. Подивіться, як Україна нас об’єднує, бо вона є найкращою.

І я хочу подякувати українцям Польщі за всі ті важливі справи, які ви робите для нашої держави. Бо у світовій солідарності, яка гуртує народи світу для того, щоб захистити Україну проти російської агресії, незаконної анексії Криму, велику частину роботи робите ви – українці Польщі і українці світу.

Гідно вшановуймо разом усіх жертв українсько-польського конфлікту 40-х років ХХ століття.

Нехай Господь упокоїть душі невинно загиблих в оселях праведників!

Вічна їм пам’ять!

Марафон для нескорених і мужніх

Відбувся відбір українських військових для участі у 43-му Марафоні морської піхоти США

23 липня 2018 року - 16:58

Відбувся відбір українських військових для участі у 43-му Марафоні морської піхоти США

У п’ятницю, 20 липня 2018 року, близько 70 ветеранів, учасників антитерористичної операції, які отримали поранення, каліцтва, контузії або захворювання, зібрались разом на стадіоні Центрального спортивного клубу Збройних сил України. Кожен з них пробував свої сили, щоб увійти до складу Національної команди ветеранів АТО, яка візьме участь у Марафоні морської піхоти США.

Кожен учасник команди має мати поранення або захворювання, отримане в АТО, пройти повний курс лікування та реабілітації та бути фізично готовим долати дистанцію у 10 та 42 кілометри у Сполучених штатах Америки разом із пораненими учасниками бойових дій з різних країн.

Марафон морської піхоти США – один з найбільших Марафонів. Його можна назвати «Народним марафоном», адже там зустрічаються та біжать військові, ветерани, родини загиблих та їх друзі зі всього світу. Дистанцію повного Марафону долають понад 30 тисяч людей, а на дистанції 10 км зазвичай понад 10 тисяч спортсменів.

Захід ініційовано та проводиться вже третій рік поспіль за підтримки Уповноваженого Президента України з питань реабілітації учасників АТО, які одержали поранення, каліцтва або інші захворювання під час участі в АТО Вадима Свириденка. Наших ветеранів гостинно запрошує взяти участь благодійна міжнародна організація «Allied Forces Foundation».

Так, у 2016 році тільки 4 поранених ветерани бігли дистанцію 10 кілометрів. У 2017 році кількість ветеранів збільшилась до 9 осіб. Вони долали 2 дистанції – 10 та 42 кілометри. Також Саша Чалапчій, з подвійною ампутацією нижніх кінцівок, проїхав на велосипеді з ручним управлінням 42 км.

Цього року нашу країну також представлятимуть 9 поранених ветеранів з різними життєвими історіями та власним шляхом реабілітації. Вони зробили зусилля над собою та почали тренуватись після травм та участі у бойових діях. Дата та місце проведення - кінець жовтня у Вашингтоні.

“Переможці відбору розказуватимуть там про нашу проблему, щоб більше людей дізналось про війну на сході України. Вони зможуть відвідати США та поспілкуватись з такими ж учасниками бойових дій з інших куточків світу, поділитися знаннями. Вперше ми взяли участь у цьому заході у 2016 році, у 2017 ми там закріпилися, а цьогоріч ми вже є невід’ємними учасниками цих змагань. Зараз Україна є невід’ємним учасником цих змагань, нас постійно ставлять усім в приклад. Сподіваємося, що ті хлопці, які пройдуть цього року відбір, гідно представлять Україну”, – розповів генерал-майор запасу ЗСУ, координатор марафону з американськими партнерами Володимир Гаврилов.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
485
предыдущая
следующая