хочу сюда!
 

Татьяна

32 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-37 лет

Заметки с меткой «україна»

ДССЗЗІ України витратить 22 млн грн на стеження за громадянами в

ДССЗЗІ України витратить 22 млн грн на стеження за громадянами в Львівській області


Згідно "Додатку до плану закупівель Управління Державної служби спеціального звязку та захисту інформації (ДССЗЗІ) в Львівській області на 2017 рік", понад 22 млн грн бюджетних коштів піде на стеження за громадянами. Примітно, що 21,25 млн грн буде витрачено на супровід відомого програмного забезпечення "Pegasus", яке розроблене фахівцями з АНБ і Моссаду та обслуговується ізраїльською компанією NSO Group.   ПЗ "Pegasus" дозволяє отримати всю інформацію, що знаходиться і що надходить на телефон жертви, а також використовувати звуко- і відеозаписуючу апаратуру пристрою непомітно для користувача. Це програмне забезпечення негласно застосовується спецслужбами в деяких країнах, однак, особливою популярністю ПЗ користується у силових структур держав з напруженою політичною обстановкою для стеження за неугодними громадянами. Наприклад, влада Мексики активно використовує "Pegasus" для залякування і подальшого покарання громадських активістів, журналістів, членів рухів проти тортур, вбивств і корупції. За допомогою програми NSO Group щорічно сотні людей, які критикують мексиканський уряд, затримуються правоохоронними органами, стають жертвами банд або зникають безвісті. Так, за допомогою впровадження в телефон ПЗ "Pegasus" владі Мексики вдалося зясувати, що 26 вересня 2014 року близько 80 студентів педагогічного коледжу на трьох автобусах прямували в Ігуаль, щоб взяти участь в акціях протесту, і поліцейські перехопили їх на шляху до міста, відкривши вогонь по транспорту. Чотири студенти загинули на місці, сорок три - затримані поліцією, іншим вдалося сховатися. Наступного дня на запити родичів і близьких про місцезнаходження затриманих в поліції відповіли, що нічого не знають про затримання. Пізніше влада заявила, що сорок три зниклі особи були вбиті членами угрупування "Геррерос унідос". Варто зазначити, що адвокат Маріо Патрон, який ініціював зі співробітниками "Центру з прав людини" судові позови проти влади за фактом пропажі учнів коледжу, так само став володарем програми стеження на своєму телефоні. Звичайно, питання доцільності багатомільйонних витрат на потреби технічної розвідки України разом з етичними і законними аспектами залишається відкритим. Неможливо передбачити, наскільки сильним може виявитися реальний удар по національній економіці, і чи підуть слідом за витратами України компенсації від західних партнерів. Варто сподіватися, що ці дорогі заходи, які, цілком ймовірно, відносяться не тільки до Львівської області, стануть ефективним інструментом забезпечення безпеки, а не шантажу та репресій. ДЖЕРЕЛО

Українській фільм Червоний.

У нас в Тернополі, чомусь без зайвої уваги журналістів, 19 серпня відбувся до-прем'єрний показ Українського фільму "Червоний". Був особисто присутнім.
Враження передати словами складно ...
Емоції зашкалювали ... Раджу всім переглянути справжню Українську стрічку про справжніх Українців.
Головне гасло стрічки - Боротьба, яка триває досі. Національна прем'єра має відбутися у 150 кінотеатрах країни у День Незалежності України, 24 серпня.
Невипадково прем'єру призначили саме у такий важливий та знаковий для Українців день.


Прозаїк із Донеччини про україномовний Донбас та війну

Прозаїк із Донеччини про україномовний Донбас та війну
19 Серпень 2017
Ольга Стрижова Донбас.Реалії



Обкладинка антології «Порода»



Олег Полоз – прозаїк із Донеччини. Виїхав до Києва ще у 2010 році, тож запевняє, писати про події 2014 року на Донбасі не має права. Адже сам не бачив. «Має бути чесно», – це головний принцип, за яким донецький автор і пише твори. До антології «Порода» увійшли два оповідання Полоза: одне про музиканта, інше – про поєднання сучасності та минулого.

– Чи вплинув воєнний конфлікт на вашу творчість?

– Опосередковано донецька атмосфера впливала на мою творчість. У Донецьку коли я жив та навчався, можна було знайти, як гарне, так і химерне, і потворне. Як і в будь-якому місці.

Але сама війна не вплинула, бо я не готовий писати про це. Я поїхав із Донецька у 2010 році. Востаннє там був, коли в Києві відбувався Майдан. Тож маю уявлення, як все розпочиналось. Але саме про війну, я вважаю, що не маю права писати.

– Ви спілкуєтеся та пишете українською принципово?

– Це мій вибір. Я не можу сказати, що спілкуюсь українською, щоб комусь щось довести. Ні. Це був мій вибір до всіх подій. Колись на Донбасі українська мова була поширена – і це не було рідкістю.

Я сам народився в Лисичанську (Луганська область), і почути там українську можна було щодня. Це не було якоюсь несподіванкою. Просто ми звикли сприймати Донбас, як великі міста – Донецьк, Луганськ – а в селах там спілкувалися українською.

– Про що ви взагалі пишете? Що вас надихає?

– Життя. Те, що я сприймаю та бачу. Головне – це має бути чесно. Мені здається, якщо писати не відверто, це буде нецікаво для читача.

Я не такий титулований письменник. І для мене було несподіванкою, коли запросили взяти участь в антології «Порода». Але, як-то кажуть, поганий той солдат, який не хоче стати генералом. І кожен письменник пише для когось. Необов’язково, щоб прославити себе, він хоче, щоб його почули. Такий собі крик душі.

– Якщо порівнювати ваші перші твори і ті, над якими працюєте зараз, дуже змінився стиль?

– Я став жорсткішим. Я не вважаю, що заради кон'юктури потрібно писати щось недозволене та маргинальне. Є тепер вже життєвий досвід… Розумію, що сентиментальні речі – це красиво, але тебе турбують вже більш серйозні речі.

– Як вважаєте, така антологія важлива для Донбасу?

– Я не можу казати за всіх мешканців Донбасу. У першу чергу, це важливо для тих, хто буде опублікований у цій антології. Сказати своє слово та нагадати, що Донбас – літературний.

Ми звикли, що відомі літературні прізвища Донбасу – Стус, Сосюра, Голобородько та Жадан. А про інші імена знають одиниці.

А ось для людей, які залишилися на тих територіях, і читають українські новини та просто українське, для них «Порода» – це знак, що їх не забули.

– До речі, не всі українці взагалі знайомі зі своєю рідною літературою. Наскільки це проблема для нації?

– Після Майдану, навпаки, багато людей почали цікавитися саме українською літературою. Хтось взагалі відмовився від російської. І це не одна людина… Я не впевнений, що в Україні ця проблема настільки гостра.

– Ви були на Майдані. За ці три роки змінилися емоції?

– Ні! Я не розчарувався в жодному дні, які я там провів. Це було щастя. Звичайно, були якісь події, що не подобалися. Але вразила сама організованість людей та ставлення один до одного. Ми були незнайомі, але ми були одним цілим.

Люди, з якими я познайомився, емоції, що там отримав, нові думки, переконання – це все нікуди не ділося. Навіть через три роки не змінилося, бо ми знали, що за один день ми не потрапимо до райської держави. Але мені, як перекладачеві, цікаво спостерігати, як збільшується кількість іноземців у місті. І це не лише ті, хто приїхав через бізнес. Дуже багато туристів, яким цікава Україна.

– А що ви перекладаєте?

– Загалом наукові публікації. Був досвід перекладу історичного твору – щоденникові записи 18-го століття.

– Існує стереотип, що жителі Луганської та Донецької областей з іншим менталітетом, ніж на Західній Україні…

– Так, але це не означає, що вони – не українці. Якщо відкинути емоції та політику, ми зможемо знайти погане і на півдні, і на півночі, і в центрі.

– А як ви ставитеся до думки, що Донбас потрібно «зробити україномовним»?

– Ми зробили україномовними Київ, Херсон, Миколаїв? «Зробити україномовним»… Це як вони уявляють: написали закон, а вже наступного дня всі заговорили українською?

Це довгий процес. Це зміна вектору життя – і справа не лише в мові.

Ми робимо з цього питання якесь страховисько. Щось потрібно змінювати. Більше приділяти уваги українській історії, мові та літературі в школах і в університетах. Але це і так потроху робилося.

На Донбасі багато людей залишилося з проукраїнською позицією. І вони не знають, що робити з усім тим, що там відбувається

Дуже легко когось звинувачувати, щось кричати про патріотизм, коли ти тут, а вони – там. Але, якби я через сімейні обставини був змушений залишитися там у цей час, я не знаю, як би діяв.

– Для вас можна вважати антологію «Порода» – новим етапом?

– Так. Це відповідальність. Інколи ти думаєш: «Яка література? Які збірки? Потрібно гроші заробляти». Але все одно в тобі залишається потяг до письменництва. І ця антологія – це аванс, щоб далі щось робити.

– І що збираєтеся робити?

– Писати. Але чесно. Якщо ми там не були, то не можемо писати про це. Але не писати про ті відчуття, які залишив Майдан та війна, мовчати про те, що відбувається та робити вигляд, що нічого не змінюється, ми теж не можемо. Потрібно бути чесними і, наскільки можна відверто, не вигадуючи подій, писати.


Як Кличко став коментатором

У Бердичеві завершився XIX міжнародний турнір з боксу класу «А» серед молоді на призи братів Кличків. Klitschko Tournament вже традиційно організовується в дружній кооперації Фонду Кличко, муніципальної влади та офіційного фан-клубу братів Кличко.

«Радий, що вже 19 років поспіль проходить турнір, який відкриває нові імена в боксі. За ці роки в змаганнях взяли участь понад тисячу спортсменів з 35 країн світу », - зазначив Віталій Кличко.


На цей раз за перемогу в Бердичеві боролися боксери 13 країн, - підкреслив почесний президент офіційного фан-клубу братів Кличків Сергій Алексєєв. – Нагадаю, що саме в Klitschko Tournament вперше голосно заявляли про себе Олександр Усик і Василь Ломаченко, В'ячеслав Глазков та Євген Хитров, Сергій Дерев'янченко та Ісмаїл Сіллах.


Віталій Кличко подивився кілька фінальних поєдинків і взяв участь в коментуванні ряду боїв турніру. Мер Києва також вручив боксерський пояс представнику Грузії Артему Іорданяну, якого експерти визнали найкращим боксером нинішнього турніру. «Це особливий приз. Цей пояс - перший крок і хороший стимул для майбутніх перемог Артема», - додав Кличко.


Віталій Кличко також зазначив, що разом з братом Володимиром вони завжди будуть підтримувати проекти, спрямовані на розвиток спорту в Україні. «Найефективніша інвестиція - це інвестиція в наших дітей. Дуже важливо забирати дітей з вулиць і надати їм можливість займатися спортом », - підкреслив мер Києва.

Збірна України перемогла в неофіційному загальнокомандному заліку, завоювавши в Бердичеві 4 золоті медалі.



Падлюка цей Ассанж!

WikiLeaks приховав інформацію

 про вторгнення РФ в Україну

сегодня 14:40
WikiLeaks приховав інформацію про вторгнення РФ в Україну

Засновник сайту Джуліан Ассанж відмовився публікувати великий обсяг даних, пов'язаних з російською агресією.

Засновник сайту WikiLeaks Джуліан Ассанж у 2016 році відмовився публікувати майже 68 гігабайт даних про вторгнення РФ в Україну. Про це повідомило видання Foreign policy.

Зазначається, що саме тоді на сайті оприлюднили документи Демократичної партії США під час виборчої гонки, однак інформацію, пов'язану з російською агресією, приховали.

Як пише видання, ще у 2014 році ВВС та інші ЗМІ повідомляли про ці дані, в яких була інформація про російське військове втручання в Україну. У свою чергу інформація, отримана Wikileaks в 2016 році, містила в два рази більше даних про вторгнення в Україну, але Ассанж відмовився її публікувати.

Згодом дані були таки опубліковані в Інтернеті, але на інших ресурсах і залишилися майже без уваги.

Видання зауважило, що питання про зв'язки Ассанжа з Росією стало актуальним у 2016 році, коли Daily Dot повідомило, що WikiLeaks не опублікував документи, в яких у 2012 році було виявлено угоду на суму 2 мільярди євро між сирійським режимом і державним російським банком.

А вже у червні 2016 року Ассанж почав погрожувати оприлюдненням у мережі файлів на кандидата в президенти США Гілларі Клінтон, що завдало б шкоди її кампанії.

Зазначимо, що директор Центрального розвідувального управління США Майк Помпео заявив, що сайт публікації викрадених таємних і конфіденційних матеріалів інших держав WikiLeaks і його засновник відіграють роль «ворожої розвідувальної служби», яку використала військова розвідка Росії для втручання у президентські вибори у США.

http://internetua.com/WikiLeaks-prihovav--nformac-ua-pro-vtorgnennya-rf-v-ukra-nu

Провокація ФСБ, щоб виправдати початок агресії



ФСБ хотіла втемну використати колишніх учасників АТО для скоєння терактів в Росії – Грицак Головна новинка російських спецслужб – це використання втемну колишніх учасників АТО для прикриття своїх операцій. 

Політика  18 серпня 2017 

ФСБ готує чергову провокацію проти нашої держави / фото УНІАН ФСБ РФ намагалася втемну використати колишнх учасників АТО для скоєння терактів в Росії. Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова СБУ Василь Грицак сьогодні на брифінгу в Києві. «Цинізм російських спецслужб полягає в тому, що ФСБ заради досягнення геополітичних цілей вищого російського керівництва не тільки планує вбивство українських громадян, але і готова організувати масові жертви серед російського, тобто свого, населення. Фактично мова йде про сценарії, які були використані спецслужбами РФ у 1999 році, які слугували фактично початком чергової чеченської кампанії», - заявив він. «Головна новинка російських спецслужб – це використання втемну колишніх учасників АТО для прикриття своїх операцій. Ми отримали інформацію, що ФСБ через підконтрольну структуру, Федеральний інформаційний центр, готує чергову провокацію проти нашої держави», - зауважив Грицак. Він зазначив, що керівники цього центру отримали завдання від ФСБ підібрати з числа колишніх воїнів АТО, громадян України, кандидатів для нібито заробітків в Росії і як посередників залучили двох громадян України. «Трьом колишнім учасникам АТО – це Бондар Юрій, Морозов Сергій, Юркевич Станіслав – посередники, жителі Дніпропетровщини, запропонували виїхати в Москву і здійснити там незначні будівельні роботи, за це отримати хорошу винагороду. Адже саме на цих колишніх військовослужбовців планували повісити власноруч підготовлені, як ми вважаємо, диверсії або теракти в Москві, і не тільки в Москві», - розповів Грицак.

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/2087784-fsb-hotila-vtemnu-vikoristati-kolishnih-uchasnikiv-ato-dlya-skoennya-teraktiv-v-rosiji-gritsak.html

Богдан Гордасевич: Надзвичайної ваги подія, яку чомусь замовчують всі телеканали під час диспутів з політологами, неначе нічого не трапилось, або то є незначна подія. А це ж - війна!  Це сучасний варіант "Гляйвицкий инцидент"

Україна - перша держава в Світі це зробила

 
Україна розкрила кінцевих власників свого бізнесу для всього світу
Share
  • 8
18 Серпень 2017, Київ 11:48
Україна розкрила кінцевих власників свого бізнесу 
для всього світу
17 Серпень 2017, 19:34


Україна стала першою державою у світі, яка оприлюднила інформацію про всіх своїх кінцевих власників бізнесу в Глобальному реєстрі бенефіціарних власників. Тепер цю інформацію може бачити будь-хто у світі, в тому числі потенційні інвестори, пояснюють представники руху Transparency International, який створив цей міжнародний реєстр. Як оцінюють цей крок влади економісти та самі представники бізнес-середовища?

Україна відкрила дані про бенефіціарів (кінцевих власників) своїх компаній, долучивши цю інформацію до Глобального реєстру бенефіціарних власників – ініціативи Transparency International щодо сприяння прозорості й запобігання корупції, повідомив український прем’єр Володимир Гройсман. За його словами, Україна стала першою державою, яка долучилася до Глобального реєстру на урядовому рівні.Дані про українських бенефіціарів зібрали на Єдиному державному порталі відкритих даних, і відсьогодні цей реєстр став частиною міжнародних баз даних.

Володимир Гройсман
Володимир Гройсман

На думку Гройсмана, ця подія має стати стимулом для розвитку економіки та громадських, зокрема антикорупційних, проектів.

«Відкриті дані – це основа побудови прозорої та ефективної держави, а також потужне джерело розвитку комерційних і громадських проектів. Відтак ЗМІ та громадськість можуть вільно використовувати й аналізувати ці відкриті дані для публічного контролю, а IT-бізнес – для створення нових інтернет-сервісів і проектів, які збагачуватимуть економіку і стануть у пригоді своїм користувачам», – написав український прем’єр у Facebook.


Виконавчий директор «Transparency International Україна»Ярослав Юрчишин розповів Радіо Свобода, яким чином Україна долучилася до проекту з розкриття бенефіціарних власників, ба більше, стала пілотною країною у цьому проекті.

Ярослав Юрчишин
Ярослав Юрчишин

Україні вдалося 

«Чому Україна змогла бути лідером? Адже розглядали кілька «пілотних» країн. Але ще в 2014 році, після втечі екс-президента Віктора Януковича, громадському середовищу, зокрема активістам «Центру протидії корупції», було зрозуміло, що якщо ми не розумітимемо, хто стоїть за офшорними юрисдикціями фірм, які паразитують на державних закупівлях та замовленнях, через які виводяться з країни величезні кошти, то ми ніколи не зможемо розібратися з корупцією. Українські схеми працюють на глобальному рівні, бо кошти, які викрадаються, осідають не в Україні, а виводяться за кордон. Україні вдалося стати першою країною, яка офіційно на рівні уряду взяла на себе зобов’язання і дала доступ до баз даних представникам партнерства «Відкритий уряд», і долучила їх до глобального реєстру», – пояснює Юрчишин.

За його словами, після України до Глобального реєстру кінцевих власників бізнесу планують долучитися Франція, Британія, Естонія та ще низка держав. Він прогнозує, що це відбудеться у вересні, під час Генеральної асамблеї ООН, на якій ітиметься, зокрема , про прозорість ведення бізнесу в світі.

Відкриття даних запускає два процеси: зниження рівня корупції та зростання довіри інвесторів до держави – Устенко

Виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенковважає долучення України про міжнародних реєстрів власності дуже доброю новиною, особливо на тлі того, що держава перебуває серед світових лідерів щодо рівня корупції в усіх сферах життя.

Олег Устенко
Олег Устенко

Це сприятиме
Олег Устенко

«Цей крок свідчить, що Україна бореться з корупцією і робить кроки, які покажуть кінцевих власників бізнесу, і в підсумку це сприятиме зниженню політичної корупції», – очікує економіст.

Олег Устенко не вважає відкриті дані про бенефіціарів панацеєю, проте очікує, що така відкритість запустить два паралельні процеси: зниження рівня корупції і зростання довіри інвесторів до держави. За словами експерта, у підсумку можна сподіватися, що відкриті бази даних сприятимуть економічному зростанню, яке наразі є недостатнім для стійкого підвищення рівня добробуту українців.

Відкриття бази даних власників бізнесу є позитивом з точки зору приваблення інвестицій до України, однак цей крок буде ефективним лише як частина комплексної державної стратегії, заявив у коментарі для Радіо Свобода президент Української спілки промисловців та підприємців Анатолій Кінах.

Такі рішення, які дають змогуінвесторові
Анатолій Кінах

«Це позитивне рішення, яке сприятиме створенню кращого й ефективнішого інвестиційного клімату в Україні та довірі до неї як до демократичної держави. Змушений констатувати: в Україні нині не забезпечена прозора інформація про структуру власності бізнесу, немає характерного для цивілізованого світу верховенства права й рівності всіх перед законом. Дуже серйозні проблеми із захистом власності та прав інвестора, довіра до інвесторів бажає кращого. Тому такі рішення, які дають змогу сформувати прозору економіку, сприятимуть інвестиційному клімату, але лише в комплексі з вирішенням всіх згаданих проблем, які перешкоджають інвесторові», – наголошує він.

Днями Україна вийшла на 80-у сходинку рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business, за рік поліпшивши свої позиції на один пункт.

Експерти говорять про те, що Україна, з одного боку, за останні сім років поліпшує бізнес-середовище найшвидше з-поміж пострадянських країн, а з іншого – має критичні проблеми у роботі судової системи та правоохоронних органів.

Між тим, в УСПП з посиланням на державну статистику стверджують, що за останній рік приплив нових іноземних інвестицій до України є незначним: ідеться про 3,5 мільярди доларів, з яких більшість (2,3 мільярда) пішла на підтримку банківського сектору, і лише 1,2 мільярда – на реальний сектор економіки.

Тим часом українці в соцмережах схвально відгукуються про відкриття даних про український бізнес.

Частина з них вже обговорюють можливі наслідки оприлюднення кінцевих власників найцікавіших активів.

І просто не просто



Можу погодитись, що тема причетності України до ракетної програми КНДР не варта і шкарлупи від спожитого яєчка, як би не одне але: ракети в КНДР віднедавна таки літають! Все краще і краще. Значить там з'явилися досить потужні фахівці ракетної справи, які навряд чи мають корейську зовнішність не в образу цій нації сказано. Просто немає там фахівців з ракетобудування – немає. А звідки вони там можуть взятися свої? Ми ж бачили не одне десятиліття величезні потуги в КНДР створити власні ракети різних класів і що? Та падало, якщо ще злітало! Падало і край!
І раптом – полетіло! Все полетіло! Одна ракета за другою! Різних класів та потужностей. Погодьтесь, що просто так подібного дива не буває, а його хтось зорганізував. Хто? В таких ситуація відомий інтелектуал-криміналіст Шерлок Холмс вигукував: «Це ж елементарно, Ватсон!» Справді досить задати класичне першочергове запитання: «А кому це вигідно?» Україні? Чого б це? Якби КНДР у протилежний бік цілилось – тоді ми б помогли з радістю, а так як свисне рак помагати будемо. Китаю? Навряд, бо вони не зацікавлені у війні, що зіпсує їх торгівлю і нічого не дає в замін. Хто ще у нас такий ракетний? США відпадає однозначно, бо саме на неї і нападає КНДР. Залишається в «сухому осаді» хто? Правильно: РФ! Спеців там море, як і ракетобудування на рівні найкращих світових стандартів.  Чому їм вигідно допомагати КНДР? Це знає карлик з титулом Президента РФ у Кремлі. Для нього гасло «Чим гірше – тим краще!» стало дуже актуальним – ну дуже-дуже. Причому погано має стати всім-всім у світі одночасно. Його логіку легко зрозуміти: наразі гіршає і гіршає тільки в РФ і любій йому Венесуелі, а так негарно! Негарно, що всім іншим жити стає гарно, а карлуші хіба що «мертві душі» лишаються для електорату. От якби КНДР та пульнула ракет надцять в усі боки Тихого океану від Аляски до Гавай – ото був би хай! Ото би розпочалася буза! В Кремлі всі як один щодо того «За!»
Все начебто просто, але як то все непросто. Відверто скажу, що вже просто терпцю немає від усвідомлення, що моє життя і ще сотень і сотень мільйонів людей залежить від купки придурків, які пролізли до влади, де поводяться, як мавпа з гранатою: чеку вирве просто так з дурості. Ну кому та нікчемна КНДР потрібна? Та ж нікому! Тільки місцевому населенню і все – все! А воно он що витворяє. Ніхто не загрожує військовою агресією та анексіями РФ, то якого біса ви бавитесь у біса?! Спитатись: а чому ми маємо це все терпіти? Бо демократія?! Та йдіть ви подалі з такою демократією до Пол Пота і Гітлера! Повинен бути в Світі якийсь механізм, що коли у правлячого кодла якоїсь країни «дах їде», то їх зачищають силою міжнародних спецкоманд. Розумію, наскільки це непросто, хоч виглядає дуже просто. Але люди добрі і не дуже – робіть щось! Робіть! Якщо жити хочете. Не ховайтеся за принципом: якось воно буде. Саме минеться. «Ну не ідіоти там у владі усі один до одного – хтось розумний знайдеться…» Ні! Не знайдеться! У тому і справа, що є місця подібних аномалій, як КНДР, РФ, Венесуела, Сирія. Тут, говорячи медичною мовою, без трепанації черепа не обійтись. Або ми їх – або вони нас. Іншого не дано.
Богдан Гордасевич
16 серпня 2017 р.
м. Львів 


[ Читати далі ]

Буки

Буки — село, Сквирського району Київської області, розташоване за 14 км від районного центру міста Сквира, поблизу річки Роставиця.

Перша згадка про Буки, а точніше про поселення Бакожин, датується в 1622 р., але вже у 18 ст. зустрічається назва Буки.


Дивитись світлини ще http://www.travelua.com.ua/kiїvshhina/skvirskijj-r-n/buki.html

Андрій Тарасенко знайшов в Молдові союзників проти окупантів



Якщо ви втомилися обговорювати "мінські угоди" і підраховувати невдачі влади в боротьбі з агресором, Вам варто поглянути на результати активної дипломатичної роботи патріотів. Голова "Правого сектору" Андрій Тарасенко в своєму дописі в фейсбуці повідомив про укладення союзницької угоди з Демократичною партією Молдови. Тарасенко переконаний в тому, що українцям і молдованам потрібно спільно боротися проти окупантів і сепаратистів.



З ним важко не погодитися, адже через Придністров'я російські військові загрожують українським кордонам, а молдавське населення все більше потрапляє під вплив кремлівської пропаганди і починає марити про Митний союз. Найнебезпечніше, що дестабілізація політичної ситуації або зміна курсу зовнішньої політики силами молдовських ватників в один момент може позбавити нас потенційного військового союзника в особі Кишинева.

Плюс до всього іншого, активність Андрія Тарасенка на молдовському напрямку відповідає духу заяв Порошенка, який закликав створити єдиний фронт для боротьби з Росією, а також пообіцяв допомогти Молдові повернути Придністров'я. Зрозуміло, що для Порошенко чи Міноборони України складно вести предметні переговори з цього приводу, але "Правий сектор" абсолютно не обмежений в таких діях і не залишився осторонь. На мій погляд, це справжній прорив. Представники великої зарубіжної партії йдуть на співпрацю з українськими патріотами і готові до спільної боротьби з агресором. Безумовно, варто відзначити роль лідера ДПМ Володимира Плахотнюка, який є переконаним проєвропейським політиком і головним борцем з проросійськими силами в Молдові. Мабуть, він реально оцінив загрозу з боку окупанта і тепер зацікавлений в контактах з громадськими організаціями України.

Цього разу ми отримали дійсно сильний козир в боротьбі з Росією. Українським патріотичним силам спільно з молдовською правлячою партією під силу форсувати декомунізацію Молдови, посилити боротьбу з сепаратистами в Гагаузії і одночасно зміцнити державні кордони України.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
440
предыдущая
следующая