Профіль

mukola1976

mukola1976

Україна, Рівне

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Учні чи навчні?

  • 04.11.23, 11:00
Пишуть ,що по новим правилам дорожнього руху, які наближенні до європейських, за кермом вже будуть навчні ,а не учні. І це підвищить безпеку руху . Н замінить У . Ну і до чого воно йде?

СВО чи війна

  • 16.07.23, 17:17

І хто нам винен, що ми не хочемо користуватися рідною мовою? Це призводить до багатьох непорозумінь. Оскільки одне й те саме питання більше-менш однозначно може розглядаться коли воно висвітлене однією мовою. Зараз хочуть зросійщення замінить занглійщенням. Але мова не про це. Це було очікувано, бо коли новоспечені депутати прийняли поправки до закону, про всякі там колгоспи-кооперативи, то поправками було вилучення слова «пай»,  а пояснювали вони це тим, що в англійській мові немає слова «пай», є лише частка. Хоча для чого англомовним іноземцям, розуміти що там написано в нашому законодавстві про паї, якщо вони до цих паїв відношення не мають. Хочуть мать – хай вчать мову, історію, і будуть знать що це таке. Спаяти – з’єднати, розпаяти – роз’єднати, тобто розпаювання – це роз’єднання цілого, і виділення пая(частки).

         Коли Путін об’явив про спеціальную ваєнную операцію, то ми коротко назвали її війною, а  громадянам росії називать війну війною Путін заборонив. А давайте використаєм їхню назву собі на користь. Для початку зробим переклад на українську. Перекладають спеціальна військова операція. Військова операція перекладається однозначно, а ось спєціальная – спеціальна, це слово не російське, і не українське, швидше за все до нас потрапило з Франції, і подібно звучить і в германських та романських мовах, в тому числі англійській. Буде два варіанти перекладу «спеціальная» - особлива (особая, асобєнная), «спеціальная» - навмисна(умишлєнная). Немає тут у цій війні нічого особливого(асобєнного). А ось те, що їхня військова операція проти нас навмисна, а не випадкова, сумнівів немає. Випадково, звісно, могли б 3 дні бухать, і заблукать, а вони блукають вже більше року. Виходячи з вищесказаного не завадило б нам при спілкуванні з іноземцями виходить з такого українського перекладу і, щоб іноземні змі відповідно їх перекладали на свої мови. Це буде нести зовсім інший сенс ніж зараз. Також потрібно і росіянам пояснювать так би мовити слов’янський сенс цього поняття. Бо учасників навмисної війскьової операції(умишлєной ваєной апєрациї), які коять нам зло можна назвать виходячи з вищесказаного зловмисниками(злоумишлєнікамі). Якщо дане роз’яснення стане останньої краплею, яка схилить хоч одного ворожого солдата не вистрілить в нашого воїна, а здаться в полон, то ці мої роздуми не будуть марні.

Криза насувається

  • 05.07.23, 17:03

Криза наближається.

А народ не кається.

Як до влади добирається,

То з нечистим знається.

Десь колись в якісь країні

Високопоставлені чини

Заявили, що однині

Готівка шкодить для війни

З корупцією і несплатою податків

Ось так і заробляють великих статків

 

Ось введеться електронна гривна,

І наповниться бюджет

Що з цього матиме людина?

Кіна цього є сюжет.

 

Буде грошей більше

Дорожчих купим ми яєць

І скажем дружно, й голосніше:

«Настав корупції кінець»

 

Себе готівка вже ізжила

В нас вже мільярдні хабарі

Їх сховати треба вміло

Щоб не добрались бунтарі.

А мільярд - це золота тон і тон

А міді цілий ешалон

Таке у торбу не упреш

Далеко з ним ти не втечеш

 

Інша справа безготівка

На Кіпрі пляж

В Маямі дівка

Все сховано, ніхто не взнає

Офшор надійно захищає

 

Бувають іноді нюанси

Лазаренко наш сидів

Та Америка дає всім шанси

В світі цьому не без див

 

Павло поправив свої статки

Взяв жінку молоду
Та купує вілли й хатки

І забув вже цю біду

 

Десь колись на Харківщині

Чи може в іншому краю

Їздив хлопець на машині

Мав роботоньку свою

 

Заїджаючи в кав’ярні

Платив за каву по п’ятсот

Щоб на постах хлопці гарні

Пропускали без пригод

 

Все тут крито і відмито

Ніби ніхто й не зрушив тут закони

Тут кави жирноє корито

Здолає всякі перепони

 

Не допоможе тут нікому

Гривня електронна

Окрім банку, тому

Без якого сплатить за каву вже не можна

 

Він візьме свій ще раз процент

Там де ти готівкою платив

Коротше маєм інструмент

Щоб банк все краще й краще жив

 

Якась баба на ринку,

З грядки продавала

Часничок і цибулинку

Коротше все що мала

 

Обкладуть її податком

Електронні грошенята

Щоб лишитись з своїм статком

Вже й ціна піднята

 

А ті хто в її купує
Стільки вже не куплять

Їм вже грошей забракує

Ось так банки й шкуру луплять

 

А раз стільки вже не куплять

То не тра й садити

Бо город скопать й засіять

За все тра платити


Тож апарати касові стануть дуже масові

Зростуть ціни і виробництво впаде

Ось така на нас криза гряде


Да нагадаю, буває на війні

Що електрики немає

А як тоді платить тобі й мені?

Цього ніхто не знає.

 

Маєм дружно ми сказати

Не потрібно нам шахрайство

Краще гроші в руках мати

Контролювать хозяйство

 

Та державні мужі й мужички

Думають інакше

Не втрачають вони звички

Брать своє,

І наше

 

Як то без готівки жити

Нігерійці знають

Щоб якісь хоть гроші зняти

В чергах довгих й спать лягають

 

А нам напевно потрібно проснуться

Люди, в нас війна іде!

Шахраїв всіх цих позбуться

І хай нас Бог веде!

Як валюта робить гроші

  • 27.06.23, 20:19

Кажуть, що Нацбанк випустив в обіг 800 з гаком мільярдів гривні, і має зо тридцять мільярдів долярів валютного запасу. Могли б курс гривні до долара зробить і один до 20, але не хочуть. Говорять, що ці резерви позичені, тож нехай полежать. В принципі ця ситуація повторюється з часу введення гривні в обіг. 

І так, прив’язали гривню до долара. Навіщо її в’язать до долара, коли впринципі вона забезпечується товарами, от як забезпечується такою вона є. І от є інфляція. інфляція може буть як із-за зменшення виробництва, відповідно мало товарів і багато грошей, відповідно і зростає ціна, або із-за збільшення грошової маси, друкують гроші, емісія по научному. 

В 90, коли друкували багато грошей, була дуже велика інфляція, були люди мільйонерами, а купить то не вельми мона було, але тим не менше. Я навіть спеціально багатьох перепитував: «Слухай, як ти колись був мільйонером, як ти себе економічно почував?», тим не менше почувались більш-менш, не дивлячись, що йшов спад економіки, виробництво тріщало по швам, не стільки сільськогосподарське, скільки промисловість. Але, тим не менше, ще щось тай ворушилося. Проблеми почалися більші, коли стала стабільна гривня, яка була прив'язана до долара, і що ж тут говорить, якось воно отак: невиплати зарплат пішли, і так далі. Потім девальвація гривні - раз, другий, третій, четвертий, і на фоні цього знову ж таки друк гривні, тобто емісія, знову ж таки інфляція. Інфляція – це прихований податок, він складається з того, що той, хто надрукував гроші, він за ці гроші купує якісь товари по тій ціні яка є на даний момент. Далі ті, хто взяли ті гроші купують ще товари, які залишилися, далі купують ті до кого знов перейшли гроші, і товарів уже не лишається, бо грошей вже більше, і хто останній купує, той в принципі платить той податок, бо товарів менше, і відповідно ціна більша. Але, знову ж таки, повторю, тим не менше, ті 3 роки в дев’яності, коли ми були мільйонерами, держава, так би мовить, контролювала ситуацію, оскільки друкувала сама гроші. Вона була головним «фальшивомонетчиком», і вона сама себе непогано почувала. Це не сприяло розвитку економіки, але випуск гривні з прив’язкою до долара, чи з прив'язкою до юаня, фунта, неважливо, він нічого по суті справи не змінив, те що держава додруковувала гроші тепер воно не компенсувалося тими доларами, а навпаки, інфляція, як прихований податок, працювала і надалі, тобто отримавши позику держава надрукувала нову суму грошей. Браво! Люди знову ж таки віддавали свою продукцію задарма державі, відповідно до того скільки вона надрукувала грошей. Ну припустимо вона надрукувала в два рази більше грошей ніж було, відповідно в два рази дешевше, в три рази, так як в 14-15 році, відповідно в три рази дешевше. Це видима сторона айсберга, а є ще й невидима. Це коли була стабільність так звана, знову ж таки, гроші додруковувались, ціни трошки росли, їх просто було не так помітно, бо не в кілька раз за рік, і в скільки вони виросли за 30 років незалежності порахувать не особливо важко. Якщо брать по гривні, то з 96 року гривня відносно долара опустилася з 1,70 до 40, тобто більше ніж в 20 раз, то це по долару, а по ціновій політиці, з копійки зараз пачка сірників більше гривні, тобто більше ніж в 100 раз. Це можна сказать в скільки раз держава намахала людей за 27 років. Ну, але ж давайте виправдаємо державу, наша ж держава, держава це ж ми, вона взагалі хотіла чогось хорошого, чому так не вийшло не зрозуміло. Тільки ще раз вернемося до питання прив’язки до долара, не було б прив’язки до долара щоб було? Нічого б не змінилося, ціни так само зросли б, купюри так само б надрукували. Обмеження можна поставить, що друкуємо не більше стільки то в рік, і можна було б до того значення зараз дійти, але пішли іншим шляхом, пішли шляхом прив’язки до долара, і тут питання не в тому, що долари випускають якісь американці, діло в тому, хто їх дає в позички. Позичає багато хто, доречі, це і різні банки, і міжнародні валютний фонд, і приватні інвестори, кредитори, і так далі. І тут ми доходимо до розуміння, що раз для того, щоб оподаткувать своє населення треба позичить долари, тобто населення віддає податки, стає трохи бідніше, хоча толку з них, нажаль, на данний момент ми від нашої держави не бачимо за 30 літ, по великому рахунку не бачимо. Але, якщо на початку 90х років, умовно кажучи, в 92-95, держава забирала ці податки і вкладала назад в державу, і на цьому крапка, то з прив’язкою до якогось долара держава, тобто ми, надрукувавши грошей під заставу долара, якого ми позичили, щоб надрукувать гроші, залишаємось винні долари. Їх звісно можна віддать, але поки ми їх не віддали то потрібно заплатить відсоток. Для чого??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? Якщо в 92-95 можна було не платить відсоток, щоб оподаткувать своє населення, то тут треба заплатить ще відсоток комусь, щоб оподаткувать своє населення. Клепка є в голові? Нема. У кого нема? В народу нема. У тих хто це зробив клепка є в голові. Вони ні на чому, взагалі ні на чому, з повітря заробляють гроші. Хлопці, ви платите податки? Заплатіть ще й нам. Ось так. Ні більше, ні менше.


Гроші

  • 21.06.23, 18:47
Ой ви гроші, ви мої хороші. Забери вас гроші нападуть і вошіГрошики мої. Якось приблизно так співали старші люди в селі. Немає вже тих людей, нема в кого перепитать. Я б зараз поговорив би з батьком та з дідом, але вже не вийде. Тож, якщо у вас є ще така можливість порозпитувать щось у старших використайте її.  Почнемо з історії, яка багато чого пояснить. Гроші слово не наше, тому почнемо з гривні, як нашої, так і закордонної. Одні стверджують, що за гривню можна було купить коня, а інші, що й за гроша. Скажу чесно, ціни в різних краях і в різні часи були різні, тому все можливо. Хоча більшість свідчень на користь гривні. Напевно тому її так і назвали, бо грива у коня. На той момент, коли в Чехії знайшли срібло їхня чеська гривня важила близько 256 грам, а руська – 204 грам. Чеський король вирішив значиться чеканити монету. Розказують, що чеканка монет покращує торгівлю, мовляв не потрібно важить те срібло, все вже зважено і пораховано, тільки користуйся. Це все є, але це так би мовити, побічний ефект, головне в цій справі монополія на гроші. Було заборонено розрахунки за срібло, і все срібло потрібно було продавати державі, а вона начеканить монет скільки потрібно. Повернемось до гривні. Отих 256 грам срібла ділили в різні часи то на 60, то на 64,то на 68 рівних частин. Відповідно і отримували монети. Потім почали карбувати монети і Литва з Польщею. Трохи легші. З руської гривні, з 204 грам, робили 60 монет. Як бачимо, гроші(від німецького «gro» - великий) були в в різні часи і в різних країнах неодинакові. І є трохи плутанина. Але основа у них одна - гривня. Празький грош ділився на 12 динаріїв, а литовський на 10, і, якщо ми заглянемо трохи наперед, коли в московії вирішили переробити тенге в «деньгі», то побачимо, що і їхні пів копійки будуть близькими до 0,34-0,35 грама, як і празькі, і литовські динарії. В цьому немає нічого дивного, оскільки при карбуванні монет по всьому світу виходили з їх ваги, наприклад англійська грошова одиниця і зараз називається «фунт». І так з гривні почали робити 60 грошей, або копу грошей. Звідки пішло «копа» важко сказать. Можливо копито, бо можна купить коня за гривню, але це не пояснює чому ту гривню ділили на 60, а раніше і на 64, і на 68 частин. Висловлю припущення, що це пов’язано з хребтом, бо в залежності як рахувать хребці, що враховувать, що ні, то можна нарахувать і 60, і 64. І 68. Такий собі еталонний хребет. Але то таке, то версія, хоча, можливо, і не безпідставна. Років через сто, після введення в обіг празьких грошей, чеський король і по сумісництву ще й імператор священної римської імперії прийняв указ, що грош взагалі то має бути не таким важким, і не дуже срібним, понизивши вагу і пробу монет. І отут стає зрозумілим для чого монополізувать гроші, можна практично по ринковій ціні зібрать срібло, випустить гроші, а потім за рахунок пониження проби і ваги нормально на цьому нажиться. Коли шведи пізніше ввели в обіг паперові гроші, то шахрайство в світі збільшилося і ще більше. Ми всі звикли до слова «зарплата», яке складається з трьох слів «за» і «робота» слова наші, а «плата», швидше за все іноземне, напевно іспанське, бо по їхньому «плата» - це срібло. Оскільки іспанці з Америки привезли дуже багато срібла, то воно і розповсюдилось по Європі, і не тільки саме срібло, а й його назва. Тож мова відзеркалює історичні процеси. Панував на наших землях декілька століть «грош», то й з’явилось слово «гроші».  Микола ФедорасьС.Кустин.

Позики

  • 17.06.23, 21:52
Чи потрібно слухатися рекомендацій МВФ? Вислухати треба усіх, а слухатися треба здорового глузду. Наглядним прикладом є азійські країни: Південна Корея, Малайзія, Індонезія, Таїланд та інші. Ті країни, які були найбільш слухняні, наприклад Таїланд, потрапляли в найгіршу економічну ситуацію. Це навіть сам МВФ мусив визнати. А південна Корея робила по-своєму, і має відповідний результат. 
Розгляну тут таку річ, як споживчі позики(кредити), і позики для виробництва(кредитування виробництва). Корейці давали позики для виробництва, а інші країн для споживання: спекуляції, купівля землі, нерухомість, і тому подібне. І так, споживчі позики(кредити). Вам потрібно щось купить, а грошей не вистачає, йдете в банк, берете гроші і купуєте. Все ніби добре, лише гроші потрібно вернуть, з відсотками. А ще, кажуть, коли ми купуємо, то цим стимулюємо виробництво. Отаке кажуть про споживчі позики(кредити). Але щось недоговорюють, бо в Україні криза за кризою.Тепер послухайте ще моє пояснення. І так, по-перше, а що ми купимо за позику? Хто мобілку, хто машину, 
да будь що. Чи будуть серед цих товарів товари іноземні – імпортні? Будуть, причому дуже багато – припустимо половина. Тобто половина позичених грошей піде за кордон. Причому спочатку їх потрібно обміняти на іноземну валюту. Тобто росте попит на іноземну валюту. А росте попит, росте й ціна. Висновок: Споживчі кредити стимулюють виробництво за кордоном, і сприяють падінню курсу гривні(девальвації). Далі, друга частина кредитів, яка пішла яка пішла на закупівлю вітчизняної продукції, як нам розказують, повинна стимулювати наше виробництво. Ви думаєте повинна? А я думаю, що нічого вона нікому не винна. Припустимо, у вас на базарі купують поросята. Багато покупців – висока ціна, мало – низька. Покупці створюють попит. Так ось, позики(кредити) – це додаткові покупці, і вони створюють додатковий попит. А росте попит – росте й ціна, бо щоб виросла пропозиція потрібен час, у випадку з поросятами – пів року, з телятами – рік, і так далі. Те ж стосується і промислових товарів, і навіть послуг. А окрім часу потрібне ще й бажання, та можливості виробників. Тобто пропозиція може вирости, а може не вирости, а ціни ростуть уже. Напрошується ще один висновок - споживчі позики сприяють росту цін(інфляції). Далі. Враховуючи те, що частина грошей пішла за кордон, а позики треба віддавать тут, ті гроші потрібно вернуть, та ще й з відсотками. Є два шляхи: збільшити експорт та їхать на заробітки. Напрошується висновок, споживчі позики  однією з причин, через яку українці змушені їхать за кордон на заробітки. Далі. Оскільки люди поїхали за кордон, то тут вони не працюють. Зрозуміло, що це ще одна з причин, чому падає внутрішнє виробництво. І так, підсумуємо: споживчі позики – це падіння курсу гривні(девальвація), ріст цін(інфляція), неможливість заробітку вдома(трудова еміграція), падіння внутрішнього виробництва, і так далі. І оця вся моя теорія підтверджується десятками років практики. А в чому відмінність позик для виробництва? Ніби теж позика, гроші так само потрібно вертать з відсотками. Та наслідки різні. Чому ж так?
Поясню на простих, приземлених прикладах. Хоче сіять чоловік зерно. Порахував, що посіє все поле, окрім одного гектара, бо не вистачає на нього грошей. Бере позику, припустимо 20 тисяч. За ці гроші купляє насіння, добрива, засоби захисту, солярку. Значить він дає заробить тим людям, у котрих купує насіння, добрива, засоби захисту, солярку – дає їм зарплату. Тобто, гроші в економіку вливаються так само як і при споживчій позиці. Збирає врожай, продає і отримує 40 тисяч. Віддає борг з відсотками, і отримує додатковий прибуток. Висновок: в державі з’явилася додаткова продукція(пропозиція). А коли росте пропозиція, ціни падають(дефляція – протилежно до інфляції). Якщо її, цієї продукції, забагато на внутрішньому ринку, вона йде на експорт, а в країну йде валюта. Тобто, курс гривні зростатиме(ревальвація). Як відомо, внутрішня стабільність грошей залежить від товарів які їх забезпечують. Чим більше товарів, тим стабільніші гроші. Зверніть увагу на людей, які отримали зарплату. При споживчій позиці люди отримують борг, а тут зарплату. Враховуючи те, що зростає експорт, імпортні товари можна купувати за експортні. Тобто не потрібно їхать кудись на заробітки. Враховуючи те, що люди працюють вдома, вони розвивають свою країну, а не чиюсь. Виникає питання: а яке має бути співвідношення між споживчими позиками та позиками для виробництва. Як на мене, потрібно з наявних коштів спочатку на 100% надати позики для виробництва, це за якісь час призведе до надвиробництва. А тоді, можливо, будуть доречними і позики споживання. Поясню на прикладі радянського та й на початку українського автопрому. У людей не було потреб брати позику на купівлю нового авто, гроші були, не було авто. Зараз навпаки, бо автомобілів на ринку надлишок. Тому те, що працює у США, де всього свого надлишок не працюватиме у нас, де своєї продукції все менше. Щоб різниця між позиками для виробництва та споживчими стала ще ясніша, розглянемо такий приклад: є роботодавець і працівник. Працівник отримує на зарплату десять тон зерна в рік, і ось якось просить роботодавця позичити йому ще тонну на рік, хоче собі посіять. Позичив, посіяв, зібрав. Припустимо 5 тон. Віддав позичене і відсотки. Та сама ситуація, тільки позика споживча. Хоче чоловік ту тонну проїсти, пропить, прогулять. А віддавать? Звісно ж з зарплати. Тобто на слідующий рік він отримає вже не 10 тон, а 9. Це якщо без відсотків. А з відсотками, припустимо, 8 з половиною. Той. в кого позичили - збагатиться, а хто позичив - збідніє. Висновок: після споживчої позики криза неминуча.

Про коляди, про вибори, про вибори коляд(продовження)

  • 16.06.23, 12:33

                       А коли, наприклад, рівнодення? Астрономи розказують, що 20-22 березня. Але це дивлячись який прогноз погоди подивитися, якщо Єрусалимський – то так, якщо київський – то ні. Астрономічна весна у нас починається раніше. Але то таке, ми цьому тільки раді. Глобальне потепління, що не кажіть, допомогло нам  пережити цю зиму. Погода в різні роки буде різна, але загалом, в середньому буде теплішати ще з тисячу років. І пояснюється це зміною нахилу Землі до Сонця, так званою процесією. Окрім григоріанського та юліанського календаря є ще й зоряний, який цю прецесію враховує. Ближчим по значенню до зоряного календаря є, як це не дивно, юліанський. Можливо випадково, а можливо, що древні астрономи щось знали про це. Пояснення цього явища дуже складні і плутані. В мене пішло кілька років аби придумати якесь пояснення, аналогію, яке було б зрозумілим (прохання до астрономів проаналізувати те що я зараз пишу).

           Якщо ми в’їджаємо в тунель, у якому не видно краю і дивимося прямо, то ми завжди побачимо світло в кінці тунелю на однаковій віддалі від його кінця – так працює григоріанський календар. Календар зоряний, який враховує прецесію працює не так. Ми в’їджаємо в тунель і дивимося прямо, але їдучи по тунелю повертаємось повільно в сторону на певний кут(це зміна нахилу осі землі під час прецесії). Зрозуміло, що ми побачимо світло в кінці тунелю дещо пізніше. Будуть моменти коли ми повернемося назад і побачимо світло вже при виїзді з тунелю, а будуть коли ми зробимо повний оберт і побачимо світло, як і за григоріанським календарем. Так проходить цикл прецесії, що триває майже 26 тисяч років. Щоб побачити які зміни в природі дає це явище потрібно мати відомості принаймі за четвертину цього періоду, тобто більше 6000 років, практично потрібно визнати що ми про це майже нічого не знаємо, бо маємо такі сякі літописи, і то, неповні, обривками за 2-3 тисячі років.

           Який календар правильний? Питання не зовсім коректне. Похибка в один день між юліанським та григоріанським календарем набігає за 128 років. Враховуючи тривалість життя людини похибка в районі пів доби. Ні на сільське господарство, ні на щось інше це не впливає. Природа потрошку змінюється, і користуватися рекомендаціями двохсотлітньої давнини не завжди правильно. Бо були роки, коли у березні вже було посіяно, а були, що в середині квітня все ще лежав сніг, це місяць різниці між сусідніми роками. То що говорить вже за століття.

            В релігійному питанні люди старалися виробити якісь правила й визначення. Наприклад, святкування Пасхи було регламентовано Вселенським собором. Після реформи календаря католики виробили свій метод визначення Пасхи. Кожен календар хороший по своєму. Посівний бажано щоб враховував ще й місячний клас. Новий стиль нормально себе показує в короткостроковій перспективі, зоряний і ближчий до нього юліанський враховує процеси на десятки тисяч років вперед. Тому нам важко сприйняти те,  що за 2000 років новий рік змістився на 14 день. Для нашого коротенького віку усе здається незмінним. Хоча якби ми слідкували за Сонцем не на одному місці, а  переміщувались по землі, то зоряний час був би зрозумілим, бо переміщуючись, я так припускаю, можна знаходити на землі ті місця, які враховують прецесію. В цих питаннях, на жаль, політики більше ніж науки. Чого варта лише стаття 5 виборчого кодексу про перенесення дня позачергових виборів з останньої неділі жовтня чи березня, якщо тоді будуть свята. Наприклад,  березні 2024 року мають буду якісь перевибори, дасть бог війна закінчиться, тоді їх потрібно перенести на тиждень, а президентські, які прописані в конституції переносити не потрібно. Виходить, президента на католицьку пасху вибирати можна, а от сільських депутатів зась.

            Можна, звісно, шанувати чиїсь традиції і звичаї, та всім не догодиш. Тому, стараємося дотримуватися своїх традицій і звичаїв, і тоді нас будуть шанувати і свої і чужі.

Покращення (продовження)

  • 12.05.23, 15:55
 Друга складова куди йдуть гроші- власне майно підприємства, і його витрати. Якщо підприємство не банкрут і має майно, то питання зрозуміле, можна з ним домовитись, або забрати майно, але , якщо банкрут, чи немає майна, наприклад у редакції газети орендоване приміщення, можливо й техніка, тобто можна забрати якусь тисячу гривень статутного фонду, і то може. То тут виникає питання, А як забрати свої гроші і у кого?
Оскільки через дивіденди вивести гроші не можна, то будуть пробувати виводить через зарплати, премії, тощо, буде така схема, продавши продукцію( газети) отримають гроші і розподілять забувши про борг , тобто працювали ніби всі, і редакція газети і друкарня, а як їсти ,то дехто може й обійтися. Виправити цю несправедливість теоретично нескладно, у одних забрати лишнє ,а тому кому не додали віддати. Звісно будуть незадоволені. Ти вже отримав премію, а її забирають, а ти на щось розраховував. але є й  позитивний момент: робочі таких ділків часто або підтримують такі шахрайства, або їм байдуже - тож буде наука щоб не було байдуже. Застосовуючи такий принцип можна розкручувать і багатоходовки коли редакція комусь щось позичила, і байдуже чи це юридична особа чи людина.

Покращення

  • 25.03.23, 20:30
 В нашій країні є, на жаль, чимало шахраїв,  і багато з нас , як не всі , стикалися з цим  явищем , якщо не прямо ,то опосерадковано. І проблема  не тільки в тому  що є безсовісні люди , ай у  законодавстві , яке такі  речі по суті узаконює. Одна з таких схем шахрайства заснована на статті 96 цивільного кодексу, і іншими пов*язаними з нею статями (товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні і так далі) , яка говорить, що учасник ,засновник  юридичної особи не несе відповідальності за зобов*язаннями юридичної особи.
  І так  є якась  юридична особа - банк , газета, кооператив , тощо. Припустим газета  замовила  в друкарні  послугу , та виконала замовлення , а газета не заплатила  ,і переєструвавши юридичну особу, повторила  це злодійство з іншою  друкарнею. В кращому випадку посадять директора фірми,як це було з " Бласко " , або не посадять нікого, наприклад Приватбанк. Вернемось до газети, чи когось посадять, то таке, річ часом потрібна, але основне питання , а де гроші??? 
   Розділимо відповідь на дане  питання  на дві складові- власне витрати підриємства, і девіденди членів юридичної особи. Почнемо з девідендів . І  так товариство в боргах ,а товариші  ділять бариші,отримують значиться неправомірну вигоду.  Я вважаю ,що в цивільному кодексі треба записать,що учасники юридичної особи не несуть відповідальності за зобов*язаннями  юридичної особи за умови, якщо вони  не отримали  прибуток  (дивіденди) з цих боргів . Тобто прибуток  ( дивіденди)  можуть бути виплаченні тільки після погашення боргів.  Ось так разом з поясненням написать  і в принципі цивільний кодекс стане кращим.

Про коляди, й про вибори, й про вибори коляд

  • 28.12.22, 19:41
І так,  спочатку трішки історії, яка як кажуть чомусь нікого нічому не учить. Жила була собі, як на свій час, найсильніша країна в Європі - Річ Посполита. Давала раду і тевтонцям, і москалям, і туркам перепадало, але якось сили тієї тай і не стало. Богдан Зіновій Хмельницький підірвав їй здоров"я, звісно не сам, були у нього помічники: якісь за гроші, якісь за правду, а якісь і за віру. Одна з причин, яка її погубила, була в законодавстві, прагненні бути цивілізованою, але не всяку "цивілізацію" можна без оглядки приймати, дещо краще робити самому.
     Почули в Речі Посполитій, що Папа Римській Григорій переходить на новий точніший календар, та й собі перейшли, щоправда не всі - православні ні. І до існуючих протиріч додалося нове. Получилось, що одні люди дрова рубають, а інші тим часом вже колядок співають. А потім міняються ролями і кожен з них думає, що він розумніший і набожніший. І якщо раніше вони розділялись, коли йшли кожен в свій храм, а на вулиці їх свято єднало, то після реформи календаря і тої єдності не стало. І з часом виникали все більші непорозуміння.
      Говорять, що перейшовши на новий стиль, ми порвемо з Москвою, і станемо ближчі до Європи. Хочемо ближчими до Європи, то треба їхати у Європу. І то, ми будемо ближчі до тих людей, до яких приїхали, бо в Греції святкують по своєму, а в Іспанії по своєму. Кожен край має свого святого, якого і шанує. Тож, святкування по чужому, то не ближче до Європи, а далі від України, неповага до своїх традицій. Звісно, ми всі на емоціях, війна є війна, але потрібно розуміти, що наші вороги того юліанського календаря не вони його придумали, а те що вони його використовують, то таке... Ви знаєте, цього року дехто з наших ворогів почав використовувати унітази і що нам з цього приводу комплексувати? Люди не комплексуйте, коли хочете тоді і святкуйте. Головне, щоб це святкування нам було і в радість і в користь. Щоб не було непорозумінь, бо непорозуміння між нами, то найбільша зброя ворога. Як на мене, то потрібно орієнтуватися на традиції, щоб ворог на цьому інформаційному фронті, був обеззброєний. Багато хто скаже, а як же прогрес, наука, адже новий стиль точніший за старий. Не дарма ж його застосовує цивілізований світ. Не все так однозначно... Невже ви думаєте, що наші злі сусіди, коли назвали місяць грудень "дєкабрьом" на латинський лад, то стали від цього більш цивілізованими? Потрібно розуміти, що найкоротший день 22 грудня не тому, що прийшло 22 грудня, а тому, що коли був найкоротший день то його записали 22 грудням. А могли записати 1, чи 5 і не грудня. Не календар керує сонцем, він лише веде статистику. І все ж таки наука говорить, що григоріанський календар точніший за юліанський, але та ж наука говорить, що є зоряний календар, який точніший і за той і за той. То може, перейти на зоряний календар?
      Пам"ятаю, за "совєтов", ялинки в школах частенько розпочиналися на католицьке різдво. Далі святкували свято Обрізання (це те, що більшість знає як Новий рік), далі ялинки продовжувалися і на католицьке Водохреще, а тоді канікули закінчувалися. Тобто, комуністи виходить тяжіли до католицьких свят. Випадково це чи ні, невідомо це мені. Але, що відомо і мені і вам, це те, що не на старий Новий рік, ні на Водохреще по старому стилю, вихідних за "совєтов" не було, і немає і зараз за вільної України. А якби ці дні зробити вихідними, то питання виникали б не у нас, а у московії. Бо там ці дні теж не є вихідними. Якщо депутати минулого скликання прийняли 25 грудня вихідним днем, то нинішні депутати мають на меті католицьку Пасху. Принаймі так можна зрозуміти з виборчого кодексу, який вони прийняли. Наша влада наробила багато помилок, які тепер виправляються великими жертвами. Тож давайте люди думати перед тим, як щось робити. І святкувати зі своїми ближніми, зі своєю родиною, зі своїм селом. А ворогу не треба віддавати ні своєї землі, ні своїх буднів, ні своїх свят.
      
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
8
попередня
наступна