хочу сюда!
 

Лиля

34 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-38 лет

Заметки с меткой «вірші»

І ніч, і невгамовна злива

І ніч, і невгамовна злива,

Голками холоду в обличчя

Уяву будять хворобливу,

Що не згасатиме сторіччя.

Її вогонь палає тихо

Медовим світлом у очах,

І відвертає знову лихо

Та разом з лихом хижий страх.

Рецепту іншого від холоду не маю…


29.11.2015

Ми на Землі транзитному вокзалі...

Ми на Землі транзитному вокзалі,

Хоча не кожен обирав цей путь,

Життя та смерть – дві сторони медалі,

Що на шляху у вічність роздають.

І роздають як небу заманеться,

Тамтешні досить дивні шахраї,

Важка медаль, по грудях сильно б’ється,

Але не повернути нам її.


29.11.2015

Сховалось сонце в чорну скриню

Сховалось сонце в чорну скриню

З собою взявши гомін дня,

І тільки хмарка темно-синя,

Як невгамовне чортеня,

Все бешкетує, ніби знає,

Що не сваритимуть її,

І зорі в небі розкидає

Та лляє сміху ручаї.


28.11.2015

Хрест

1.
У житті так буває, що не можемо знати,
Чо'му колір зелений раптом по'червонів.
Так було з коридором. Так було в Іловайську. 
Де котел без підмоги на крові' закипів!.

Мати проводжає зі сльозами сина
І вблагає Бога "Збережи дитину".

2.
У хмільних кабінетах, на диявольській змові
Тридцять срібних монет стали дзвонами душ.
Зірочки на погонах стали краплями крові
Всіх загиблих братів на угоду чинуш.

Мати хрест цілує на могилі сина
У сльозах шепоче "Спочивай дитино".

Жила свідомість казками...

Не зломлена поразками

Та розпачем не вбита,

Жила свідомість казками

Від літа і до літа.

Не бачачи чудесного,

Хоча давно вже хоче,

Жила свідомість веснами

Від ночі і до ночі.

І доки не завіяло

Дороги у майбутнє,

Жила свідомість, мріяла,

І мріяла відчутно.


28.11.2015

Тривожать загадки століть

Тривожать загадки століть,

Гризе мовчанням вищій розум,

Дитинство – римою бринить,

Життя доросле – любить прозу.

Чому доросле як сліпе,

Не бачить вигоду в чеснотах?

Чому на радощі скупе

Та вдачу міряє в банкнотах?

Чому хвилини як пісок,

Якого й годі упіймати?

Чому дитинство – не зразок,

З якого варто приклад брати?


28.11.2015

Чого...

- Чого це ти псячиш

Долю?

- А хто ще радів з ярма?

У долі немає

Волі,

І вибору теж

Нема.

- Що з того, що знову

Грає

Знайомий уже

Маршрут?

- А там сподівань

Немає,

Та як без надії

Тут?


27.11.2015

 

 

Коли думок завершується гомін

Коли думок завершується гомін

Та скрипки серця лопає струна,

У ці хвилини ми йдемо у спомин,

В якому тільки юність та весна.

В цей дивний світ, якого ще не знаєм,

Хоча про нього чули вже не раз,

Йдемо і за порогом залишаєм

Набиті клунки смутку та образ.

Край добрих снів, омріяний, чудесний,

Пісень гучних та радісних забав,

Але тоді почуєш спів небесний,

Якщо залишиш жменьку добрих справ.


25.11.2015

Гуляла небом місячна дрімота

Гуляла небом місячна дрімота

Та зоряні світились кораблі,

І тихі сни вирізьблювали ноти

Пісень, найкращих, мабуть, на Землі.

У них усе було – і чисті рими,

Краплини смутку й навіть світлий сміх,

І я пісні вирізьблював із ними

Та сподівався, що почуєш їх.


25.11.2015

Ну що тобі сказати, сонце

Ну що тобі сказати, сонце,

Якщо ти знаєш все уже?

Ти бачиш мого охоронця,

Який мене скрізь світ несе?

Її ти бачиш білі крила,

М’якіш дитячої щоки?

Її ти чуєш голос милий,

Який пронизує віки?

Її слова – для мене свято,

Що прикрашає днів пітьму,

Зробив мій янгол так багато,

Дозволь віддячити йому.


24.11.2015

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
88
предыдущая
следующая