хочу сюда!
 

Катя

30 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 31-55 лет

Заметки с меткой «вірші»

Ринок

Засохлий вітер і тополі вбогі

Його хапають кволими руками,

Тече на ринок вибита дорога

І милостиню просить жебраками.

А ось і ринку навіжена муть,

Де все змішалось – бідне і солідне,

На ньому що завгодно продадуть –

Характер, совість, навіть матір рідну.

Як щось продав – не буде вороття,

Там чуйності ніхто не знав й не знає,

Бо ринок називається «життя»,

І продане ніколи не вертає.


06.06.2016

Твої слова

В щоденному земному потрясінні,

Яке не помічати я не звик.

Твої слова – то затишок осінній,

В якому добре доживати вік.

Погоду оминаючи негожу,

Років своїх майструючи вінець,

В твої слова я загорнутись можу,

Ховаючись від холоду сердець.

Так не уміє навіть колискова

Заколисати мій одвічний гріх,

В твоїх словах є щось таке чудове,

Що описати мало слів моїх.

Допоки душу не морозить іній,

Я в світ свій дивний з радістю пущу

Твої слова, їх затишок осінній

Із стуком в вікна сонного дощу.


06.06.2016

Повторний погляд

Повторний погляд

Старий зміст

Не змінить,

Тільки нову кому

Поставить,

І заклеїть

Лист у світ

Із підписом

«Нікому».


05.06.2016

Повітря із смаком джерельним

Повітря із смаком джерельним

І сонце, світле, як ніколи,

І добре небо акварельне

З таким натхненням грають ролі.

Займає кожен свою нішу,

Свої місця на дивній сцені,

І хтось, вгорі, ті ролі пише,

Й дарує світу. Через мене.


04.06.2016

Я читаю чужі світи

Я читаю чужі

Світи,

Біль чужу і чужі

Мрії,

Скільки чистої там

Простоти,

Що словами серця

Гріє.

Скільки світиться там

Тривог,

Сподівань і надій

Також,

І живе там, без сумніву,

Бог,

І злітає душа

Птахом.

Там ховаються

Від біди

Й перемогу добра

Смакують.

Я читаю чужі

Світи

І тихесенько свій

Будую.


03.06.2016

Не рахуй, зозуле

Нових літ щодня тихіші кроки

І дорога йде уже по краю,

Не рахуй, зозуле, мої роки,

В цьому сенсу жодного немає.

Завтра світ про погляд мій забуде,

Про мої думки і світлі крила,

Скільки дали, стільки вже і буде,

Я змінити щось уже не в силах.

Нові будуть вабити створіння,

Людяні, а може і не дуже,

Деякі отримають прозріння,

Більшості усе буде байдуже.

Хтось шедеври вічності напише,

Хтось по собі лишить тільки гени,

Буде завтра все, як і раніше,

Окрім того, що не буде мене.

Що з того, що я такий глибокий?

Скоро прийде хтось за мене ліпший,

Не рахуй, зозуле, мої роки,

Пошукай заняття цікавіше.


02.06.2016

Сховав серпанок сонця путь

Сховав серпанок сонця путь,

Що прагне кожен день угору,

Я чую музику. Мабуть

Ви йшли отут, можливо вчора.

Ласкали поглядом своїм

Усе, що бачу я довкола,

І таємниці теплих рим

Жбурляли радісно та вволю.

Купалось небо у красі,

Почувши Ваші таємниці,

Та дивувалися не всі,

Бо розуміли одиниці.

Де зараз Ви – один етер,

Напевне, відповіді знає.

Я забарився і тепер

Нічого, окрім рим, не маю.


02.06.2016

Десятий поверх. Далі – тільки вниз.

Десятий поверх. Далі – тільки вниз.

І небо – доторкнутися можливо,

І місяць зачепився за карниз,

І просить помогти сором’язливо.

Я знаю погляд цей – так само я

Просив допомогти. Мене не чули.

Злітала тінь нерадісна моя

Й топилася в небесному намулі.

Тепер та тінь не вірить нікому

І я її до віри не примушу,

Та місяць чую і, мабуть, тому

Протягую не руку – цілу душу.


01.06.2016

Стікає ніч

Із неба темними потоками

Стікає ніч і вабить чарами,

І пахне зорями і спокоєм,

Блискучим місяцем і хмарами.

І обережно сни нанизує

На стрілки старого годинника,

Співає тихо, заколисує

Усіх – і праведника, й грішника.


01.06.2016

На темній стороні людини

На темній стороні людини

Не видно сонячного сяйва,

Там помирає щохвилини

(І без кінця) душа, бо зайва.

Там чують себе й більш нікого,

І бачать те, що під ногами,

І ласку погляду живого

Женуть від себе батогами.

І совість в нитках павутини

Очікує своєї страти

На темній стороні людини,

Бо світлу – важко відшукати.


31.05.2016

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
109
предыдущая
следующая