хочу сюда!
 

Людмила

39 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-46 лет

Заметки с меткой «вірші»

В душі – сумбур, у серці – смута...

В душі – сумбур, у серці – смута,

Думок пришпилюють цвяхи,

Напевне, ти моя спокута

За непробачені гріхи.

На смак – гіркий, пекучий трунок,

Який у людях плавить лід,

Напевно, ти – мій порятунок,

Перепустка в небесний світ.


19.11.2015

Творіння болісних потуг

Творіння болісних потуг

Та осередок серця спеки,

Ти не судьба моя, ти – друг,

Незамінимий та далекий.

Як джерело дурних напруг,

Хоча у чомусь, мабуть, здібний,

Я не судьба твоя, я – друг,

Знайомий й ніби непотрібний…



19.11.2015

для АскольдЪ (флешмоб)

Довго думала, що можна додати до всього цікавого і приємного, що було в інших замітках, але згадала, що хвалив мої вірші

Тому ще один з шуфляди)


Це так важко – писати вірші,

Коли хочеш писати прозу,

І співати веселі пісні,

Коли в серці бушують грози.

 

Так не просто повірить словам,

Коли вчинки ведуть свою мову,

І не плакати з розпачу там,

Де чекають на вдячну промову.

 

Дуже легко розгніватись там,

Де чатують на твої помилки,

Та чи варта давать ворогам

Владу нищити щастя хвилинки?


28.07.2016

Наставив місяць жовті ріжки

Наставив місяць жовті ріжки

Та вітерець гіллям скрипів,

Душа ішла до раю пішки,

Ніхто підвезти не хотів.

Вона блищала, чиста, срібна,

Із німбом світлої мети,

Але кому була потрібна?

Хто їй бажав допомогти?

Ніхто. У всіх свої болячки,

А в когось совісті нема,

Не проявляючи гарячки

До раю йшла душа. Сама.


18.11.2015

Не так давно, в одній країні

Не так давно, в одній країні,

В якій не знають гніву бур,

Грав світлий день на мандоліні,

Неначе справжній трубадур.

Його пісні були чудові,

На заздрість геніям віків,

І в кожнім вишуканім слові

Пливли мелодії птахів.

Душа летіла як пір’їна,

Зачувши ноти голосні.

Мені б туди, але країну

Ту бачив я лише у сні.



17.11.2015

всіх, хто любить поезію і хто її творить

вітаю зі святом



і трохи давнього не публікованого



А я чекав її і не чекав

Я вірив їй і вже не вірив

Губився в спогадах, словах

І рвав на шмаття свої мрії

 

Вона губилась десь у снах

Приходила й сміялась з мене

Давно забув, що значить страх

Її шукаю десь під небом

 

Впаду колись, розіб’юсь в прах

Та й смерть мене вже не лякає

Знайду себе в її очах

І хай земля мене приймає

09.12.2015

Дарунок

- Ідеш у світ?

Візьми пакунок.

- Пакунок?

Нащо він мені?

- У ньому доля.

Це дарунок,

Якому ти не скажеш «ні».


16.11.2015

Життя стояло на пероні

Життя стояло на пероні,

Стискало пелюстки долонь,

Текли униз струмки солоні

Та їхав потяг осторонь.

Він їхав у краї далекі,

Краї небачених чудес,

З яких дітей несуть лелеки,

Маленьких рицарів й принцес.

Там на сопілці радість грає

І сонця квітне едельвейс…

Життя мовчить, життя це знає,

Та запізнилося на рейс.


15.11.2015

Моє натхнення

Моє натхнення, ніжний дивоцвіт,

Який зі мною днями та ночами

Римований складає заповіт

Та розсипає світлими словами.

Нехай чужий, нехай нема мети

Мене своїм вважати та любити,

Моє натхнення, хто, якщо не ти

Від мене щось залишить на цім світі?



15.11.2015

Зневіра не будує мури...

Зневіра не будує мури

І не заводить у сніги,

Та більш дієвої тортури

Ще не придумали боги.

Який це винахід жорстокий!

Яка підступність у небес!

Вбивати щохвилини спокій

Й надію в посмішку чудес.


15.11.2015

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
87
предыдущая
следующая