Профиль

Whiskey*

Whiskey*

Украина, Запорожье

Рейтинг в разделе:

Важные заметки

Последние статьи

Свежие фотографии

і знову хеппі-енд) В Рахівській)))

Всех с праздником.
Мне сегодня одиноко.
Вышла сублимация)))) 

****

- Анжело, привіт, все добре? Ти так раптово подзвонила. - Богдан зайшов до квартири і схвильованно подивився їй у очі, а потім побачив зібрані дві валізи речей, які стояли біля дверей вітальні.

- Так. Я вирішила, що нам потрібно попрощатися перед моїм відїздом, - вона пішла до вітальні. Стала біля вікна і стояла, засунувши руки до карманів джинсів.

- Зачекай, яким відїздом? – Богдан підійшов ближче і за плечі повернув її до себе.

- Я написала сьогодні заяву на звільнення. – Анжела поглянула йому в очі. В її погляді він не зміг нічого прочитати. Чи то сум, чи якась тривога. – Ти, мабуть, отримаєш її для резолюції у понеділок.

- Чекай, я нічого не розумію.

- Так, Богдане, я від'їджаю з міста. Моє  відрядження вже занадто затрималося. Я мусила давно тобі розказати правду, але не мала можливості, вибач.

- То розкажи… - його скувала наче нерухомість, він розумів, що все закінчилось, так і не почавшись. І розумів, що Анжела не жартує.

- Я … не знаю, з чого почати. Ну скажу так, я погодилась на це завдання, бо було скрутно з грошима. Моя замовниця виявилась доволі не бідною дамою. Саме вона познайомила мене з цим… пацієнтом. Вірніше вона і створила з цього чоловіка пацієнта.

Богдан сів у кресло і мовчки дивився на неї. Анжела пройшлася по кімнаті. І знову зупинилася.

- Тебе не дивувало, що я займаюся лише цим пацієнтом? І при цьому отримую зарплатню,як всі? І ти не помітив, що я не зовсім лікар? – вона посміхнулася.

- Я помітив, що закохався в тебе. А все інше… не варте нічого… - майже пошепки сказав Богдан.

- Любий Богдане, вибач, - Анжела присіла біля нього і взяла його за руки. – Я - насправді журналіст… і мене сюди найняла на роботу одна леді, яка мала особисті рахунки з тим дивним "пацієнтом"…В мої обов'язки входило доводити його нервовий стан до стабільно напруженого.

- Що це за афера? Я нічого не розумію. Анжело, як ти влипла  подібну історію?

- От дійсно, що влипла. – Вона засміялася. – Але потім, ближче з ним познайомившись, я зрозуміла, що моя робота мені подобається. Він зовсім безсоромний по відношенню до жінок і абсолютно заслуговував тієй долі, що спіткала його тут... Так сталося, що у минулому році я познайомилась з таємним жіночим товариством, яке займається помстою  чоловікам, що ображають жінок. У них дуже різноманітні заходи. Запроторити чоловіка, що зовсім знахабнів,  в божевільню-це лише квіточки.  

- Анжело, що за маячня? – Богдан розміявся.  Але, побачивши, що вона серйозна, знітився. – Нічого не розумію.

- Цей пацієнт став пацієнтом клініки не випадково, як ти розумієш. Ну тобто не зовсім за медичичними показниками. Це була дуже кропітка операція. На всіх її ланках були задіяні жінки, члени таємного товариства.

-Що ще за масонство? -  викрикнув схвильованно Богдан.

- Богдане, ви захопили цей світ. Ви принижуєте нас! Ви називаєте нас тупими, висміюєте нашу незалежність. Ой, це  я з тексту засідань тобі…

- Анжело, це що секта?

-  Ну припини, я не хочу більше заглиблюватися в цю тему. І мені до речі, не можна цього…

Вони посиділи мовчки. Кожен думав про своє.

- А що буде з вашим «пацієнтом»? – запитав Богдан.

- Його в понеділок випишуть…. І твій підпис вже стоїть там. Мій медичний висновок: здоровий. Анжела Вікторівна в архіві особових справ працівників залишиться лікарем. Все вирішено на найвищому рівні. До речі, він тепер буде жити тим життям, яким хоче.  Я думаю у нього все буде  добре, з його точки зору. Він, як ніхто інший, сам краще себе покарає, ображаючи жінок. І таким чином ,втрачаючи тих, хто міг би його покохати. Ми всі в цьому житті прагнемо кохання. Але отримуємо часто лише сурогат його. Самі не розуміючи, нищимо паростки кохання. 

- Але…

- Богдане, не має сенсу це розуміти і з  цим боротись.  Все вже вирішено… Може вип'єш кави?

- Анжело…я не можу всього цього збагнути. Більше півроку ти була поряд…І я був щасливий….

- Любий Богдане, - вона ніжно посміхнулася.  Він підійшов і обійняв її, притулився вустами до її вуст… але її вуста не відповіли на поцілунок.

- Люба. Я хочу, щоб ти була зі мною, - прошепотів він.

- Я мушу їхати. Вдома мене чекає донька.

- У тебе є донька? – знову здивовано викрикнув він.

- У мене  є ціле життя. І щастя, яке завжди поруч.


Легенды. Высоцкий.

День рождения Владимира Высоцкого. 
Для меня лично:
Эпоха....
Что-то из детства... молодости моих родителей.
Харизма.
Нерв.
Пульс. 
Живое. 
Что-то настоящее.
Что-то, что уже не повторится никогда. 
Легенда прошлого века....
А мы вперед... в будущее.
Спи спокойно, Поэт.



* * *

«Я скучаю, любимая. Я по-прежнему тебя люблю».

Мой ступор проходит через месяц…

В новогодних хлопотах. Мясо запечь… салаты нарезать…елку нарядить… отметить главный праздник - День рождения дочери.

Сходить на пиццу, купить колпаки на голову, жуткие громкие "дудилки", в подарок - ту самую барби. И построить лего-город. Потом скатиться в разноцветные шарики и попрыгать до упаду на батутах.

Мы все успеваем. Мы - почти команда.

Мы - почти снова семья. Хорошо, что дочь не все понимает. Или наоборот, понимает слишком многое. Как взрослая. И загадочно улыбается: "Мам, а мы счастливы, когда все втроем вместе".

Мы счастливы… Да… в этом почти можно убедить всех.

Назойливая ноющая "кровоточинка" в сердце.

Я же закрыла дверь.

Я всегда ухожу первой.

Но… отвечаю на звонок. И пишу в вайбере.

«Я тоже соскучилась, любимый».

Не всегда можно быть рядом с человеком, который нужен.

И не всегда можно все забыть. 

Но… я должна прекратить невозможные отношения.

И, наконец, я должна стать взрослой…

Я всегда кому-то что-то должна…

Как из другого мира сообщение для той другой, настоящей женщины.

«Когда ты приедешь? Я хочу тебя видеть».

И через десятки но…  я стою посреди улицы и вспоминаю нас…

Я всегда буду плакать о нас.

Люблю тебя, мой мальчик.



Очарована

Довелось в конце декабря проваляться на больничном, случайно открыла для себя турецкий сериал "Курт Сеит и Александра".Талантливый, невероятный, харизматический актерский дуэт, и сюжет интересный, историко-драматический, романтический :)  В ютубе оказалось множество клипов от фанатов сериала. 

Легенды. Челентано.

Адриано Челентано 6 января 2020 года исполнилось 82 года

За свою карьеру он исполнил более 300 песен, выпустил десятки музыкальных альбомов, снялся почти в 40 кинолентах, благодаря чему получил звание одной из "самых ярких кинозвезд". За свою манеру движения в Италии получил прозвище "Molleggiato", что можно перевести как "парень на пружинах".

Кроме того, Челентано и преданный семьянин, - он тайно обвенчался с Клаудией Мори еще в 1964 году, и до сих пор живет с ней душа в душу. В их союзе родилось трое детей: Розита, Розалинда и Джакомо.

Во время съемок в "Укрощение строптивого" у него завязался роман с Орнеллой Мути, актриса даже ушла ради нового любимого от мужа, но Адриано не сделал шаг в ответ и остался с женой.

Хотя он бросил актерскую деятельность, сейчас он активно продолжает работать с музыкой, выпускать новые песни и выступать. В 2016 году вышел последний на данный момент, 43-й по счету альбом "Le migliori", а в 2017 году, - сборник "Tutte le migliori".



Жизнь замечательных людей :)

В 1926 году Британию и весь мир облетела весть о том, что на дороге найден пустой автомобиль с женской шубой. Через некоторое время стало известно, что пропала известная писательница Агата Кристи - найденный автомобиль принадлежал ей.
Скотленд-Ярд был поднят на ноги и крошил преступный мир, допытываясь о судьбе пропавшей женщины. Но, никаких следов. Самое интересное, что все знали, что Арчибальд хочет развестись и поэтому мог… Убить!
Тем более, как стало известно, в ночь, когда пропала Агата, он провел в загородном доме со своей любовницей. Скотленд-Ярд был уверен - это для создания алиби. Одним словом, вся Британия с отвращением презирала негодяя мужа и ждала любой соломинки, любой улики, чтобы посадить его за решетку. Газеты, общество, негодовали и требовали немедленно арестовать проклятого мужа.
Любвеобильный Арчибальд получил все муки ада и всё презрение толпы по полной программе. Любовница от стыда и напастей быстро сбежала от него.
О новой свадьбе не могло быть и речи.
К следствию был привлечен сам Конан Дойль, которому вменялось по методу Шерлока Холмса найти исчезнувшую женщину. По легенде писателя дедукция и помощь медиума помогли в обнаружении. Хотя более очевидная и верная версия утверждает, что кто-то позвонил в полицию и заявил, что разыскиваемая женщина в данный момент находится в фешенебельном Swan Hydropathic Hotel. Проводит очень весело свое время на танцполе, и большей частью посещает очень дорогие спа-процедуры. Полиция нагрянула в отель и, действительно, обнаружила прекрасно выглядевшую и отдохнувшую писательницу - в добром здравии и прекрасном расположении духа.
В отеле она жила под именем “Тереза Хилл”. Позже она скажет, что у нее было временное помутнение рассудка от горя. Поэтому она не помнит, как тут оказалась и вообще ничего не помнит. Но психологи скажут, что все это уловки и никакого помутнения не было, так как дама прекрасно проводила время в ресторане, танцевала и играла на фортепиано, посещала дорогие спа-процедуры и пила великолепное дорогое вино. Что человек с помутнением в принципе делать не в состоянии.
Это была месть мужу, его полное унижение, победа над ним и абсолютный разгром грядущего его брака. Любовницы, как и крысы, всегда сбегают с тонущего корабля первыми. Все-таки добрая медсестра в ней взяла верх, а ведь могла бы просто отравить неверного Арчибальда. С ним она разведется и вскоре снова выйдет замуж за человека на пятнадцать лет младше нее, увлеченного археологией.
Арчибальд будет стерт с лица земли этим известием.
А Агата по поводу разницы в возрасте уже со вторым мужем произнесет прекрасную фразу: “Прекрасно иметь мужа археолога – с каждым годом ты для него становишься всё ценнее".


Спасибо, 2019

Прости за отчаяние, гордыню, уныние...

Спасибо за возможность быть собой.
За все неудачи и успехи, встречи и расставания.
За улыбки, и слезы.
За верность, предательства, за глупости, и за мудрость.
За детские счастливые глаза.
Спасибо за веру, 
спасибо за любовь...

Спасибо вам, сосайтники))
Говорят, не место красит человека, а человек место.
Спасибо вам, яркие, настоящие человеки этого сайта! 
Вы украшаете этот сайт неутомимо)) 
Вы - настоящие лучики,  порой в сером буднишнем настроении.
Всем желаю очень крепкого здоровья, хороших праздников, позитивных эмоций, красивых платьишек и новых носков, много денежек, вкусняшек, не растолстеть, шампанского, оливок)) и побольше улыбок!



Пись: мой ник никогда не был алкогольным ))) Первое, что пришло в голову, когда регилась на сайте, мое имя - Виктория ( созвучно Викки - Виски) )))

О сексе за столом:)

  • 13.12.19, 13:40
Понравилось из Фб

«Секс за столом, или Я любуюсь умными мужчинами»

Когда я впервые встречаюсь с мужчиной, то обращаю внимание на две вещи: костюм и его мозги. Потому что и то, и другое для меня фетиш. И если костюм это глубоко личное и отсутствие его прощается, то малейший признак легкой степени болезни «че?» – смертельно.
Когда я встречаюсь с мужчинами, мы говорим о работе. Потому как ну что может быть интереснее, чем узнать, чем он живет и дышит, какие планки перед собой ставит, через что прошел, чтобы стать тем, кто он есть. И ответы на эти вопросы мне нужны гораздо больше, чем рассказы о том, как круто он оттянулся с друзьями в бане.

Меня не надо развлекать – мне не скучно. И если я сейчас здесь, с тобой, значит, мне уже интересно. Расслабься и расскажи мне, кто ты. Каким был в детстве, каким надеешься стать в будущем. Куда ты идешь, мужчина? Кого ведешь за собой?

Я понимаю, что сложно. Я понимаю, что непривычно. Ведь девочки обычно не задают таких вопросов на свиданиях. Безопаснее говорить о погоде, сладко молчать, обсуждать оттенки вкуса карамельного латте. Накручивать локон на пальчик, подрагивать плечиком, наклоняться за упавшей салфеткой, чтобы сразу стало ясно, какого размера твои глаза. Да, это работает, причем безотказно. Мозг выключается сразу. Но зачем? Что потом делать с этим телом в дорогой рубашке напротив и капелькой слюны в уголке губ?..

Говорят, женщины любят ушами. Так вот я со всей ответственностью заявляю: женщины любят мозгом. Это влюбиться они могут в вены на руках, улыбку и ямочки на щеках, а любят исключительно головой. Причем трезвой.

А теперь обещанный рассказ про секс за столом.
Если у вас когда-нибудь был разговор, где каждое слово отточено, реакции быстры, а глаза у обоих горят ярче елки на площади, то, думаю, вам знакомо и понятно чувство интеллектуального оргазма, который испытываешь от ума собеседника.

Я любуюсь умными мужчинами – это мой любимый вид людей.
Потому что пришло время новой сексуальности – той, которая в голове.

Ольга Примаченко




Кіно

Анжела стояла у передпокої та закінчувала робити макіяж, коли в двері подзвонили.

Вона відкрила. На порозі квартири стояв чоловік у костюмі Богдана Івановича, в темних окулярах.

-Привіт, Анжело, - хрипло сказав він і закашлявся.

- Що з Вами, Богдане? – схвильовано запитала вона.

- Чогось горло почало боліти, - прохрипів він.

- А окуляри, чому Ви в окулярах?

- Сьогодні після роботи брат запросив допомогти зі зварювальними роботами, очі тепер дуже печуть і червоні. Побуду в окулярах, якщо Ви не проти.

- Так.. звичайно.. – Анжела на мить розгубилася. Богдан був якимось дивним. І вона інстинктивно відчувала якесь панічне почуття тривоги.

- То що, ходімо у кіно? – запитав він, опершись на дверний косяк. - Почнемо вже розважатися. 

- Так… а що сьогодні за фільм? – вона пильно глянула в чорну безодню темних окулярів.

- Воно 2 , - сказав «Богдан» і істерично засміявся.

- Дивний вибір. – Анжела зробила два кроки назад до кімнати.

- Вам не подобаються фільми жахів? А мені – дуже. Ви повинні глянути і Ви повиннні бути зі мною. Завжди. – Чоловіка дивно затрясло. – Ви - моя пристрать, баронесо. Я заради Вас готовий на все!  Ви будете моєю!

Він простяг до неї руки, Анжела закричала, вони почали боротися і окуляри злетіли з його обличчя. Це був той самий пацієнт клініки. Анжела інтуїтивно здогадалася раніше про це. Він приміряв  на себе образ Богдана. Це був жах. Що він зробив з Богданом?? Невже його вже немає в живих…

Потім, коли все скінчилося… коли приїхала поліція, невідкладна допомога… і санітари зв"язали його в гамівну сорочку ... а Богдан, цілий і неушкоджений, поцілував її руки, обійняв і заспокоїв, вона нарешті зрозуміла, що цей кошмар закінчився, вона тяжко зітхнула і притулилася до Богдана.

- Люба, все буде добре. Заспокойся. – прошепотів він, міцно її обіймаючи.  – Пробач, що не посилив охорону біля палати цього придурка. Він почув після обіду мою розмову з тобою, коли я дзвонив тобі і ми балакали про побачення. Коли я сидів в кабінеті вже по закінченню робочого дня, то не помітив, як хтось пробрався в приміщення, і вдарив мене по голові. Він зв"язав мене, роздягнув і одягнув мої речі….

- Це було жахливо, Богдане… Я не знала, що він може бути на волі і дістати мене.

- Ми обов"язково застосуємо всі заходи, щоб він ніколи тебе не потурбував…. Люба, все буде добре. До речі, побачення не відміняється, - він посміхнувся і ніжно взяв її за підборіддя. Очі його світилися теплом і спокоєм. 

- Тому? - Анжела посміхнулася. Нарешті спала та напруга...

- Тому пішли до найближчого кафе біля твого дому. В кіно ми вже запізнилися. 

- Я згодна. 

Він міцно стиснув її руку. Все добре. Богдан поряд. Він сильний і впевненний. " Я впораюсь з цим"- запевнила себе Анжела. 

Все просто

  • 01.12.19, 17:30
Все просто, на самом деле.
Когда не идешь на сделку с совестью. 
Все просто, когда честен с собой.
Все просто, когда не помогаешь кому-то унижать другого. 
Лишь потому, что тот, кто унижает других, тебе шлет комплименты:) 
Все просто, когда веришь в лучшее в людях.
Все просто, когда не стыдно за сказанное каждое слово.
Все просто, когда живешь своими принципами и
не учишь других. 
Самое нелепое, что может быть - кому-то сообщать о масштабе своей уникальной личности:) 
Учить и поучать лучше всегда себя.
В каждой ситуации в жизни, спросить у себя, а не обсудить других.. 
Все просто...  когда ты никогда не врешь...

Мысли вслух:) 

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая