Херсонские судостроители изготовят чаны за 175 млн. грн.


Smart Maritime Group («Смарт Меритайм Групп», Херсон) признан победителем тендера ПАО «Южный горно-обогатительный комбинат» (ЮГОК, Кривой Рог) на изготовление основных элементов радиальных сгустителей*.

Стоимость контракта составит 175 млн грн.

Специалисты компании изготовят и поставят заказчику металлоконструкции: 3 чана с опорным основанием, а также разгрузочные конусы и сливные желоба к ним. Диаметр каждого чана составит 62 метра, высота – 10,9 метров, а общий вес металлоконструкций превысит 2 тыс. тонн.

Проект оборудования выполнен компанией Engineereing Dobersek GMBH (Мёнхенгладбах, Германия).

Сгустители будут установлены на новом гидротехническом комплексе в рамках проекта реконструкции одного из хвостохранилищ ГОКа. Их установка поможет предприятию существенно снизить энергозатраты при обработке шламных вод.

Ожидается, что работы по контракту будут завершены к январю 2019 года.

«Это не первый наш контракт, который выполняется для предприятий горно-металлургического комплекса. Успешный опыт сотрудничества с Мариупольским меткомбинатом (Метинвест) показал, что квалификация и экспертиза наших специалистов по изготовлению металлоконструкций удовлетворяют самым высоким требованиям. Мы верим в возрождение судостроения в Украине, но сейчас в условиях негативной конъюнктуры корабелы вынуждены искать параллельные точки роста. Машиностроительные заказы для предприятий ГМК, альтернативной энергетики, строительной отрасли развивают новые компетенции судостроителей, положительно влияют на доходность верфей, позволяют реализовывать социальные проекты», - отметил генеральный директор «Смарт Меритайм Групп» Василий Федин.

* Радиальный сгуститель - специальное оборудование, предназначенное для сгущения и обесшламливания пульп, осветления и очистки оборотных вод, растворов и суспензий.

 

СПРАВКА:

«Смарт Меритайм Групп» (SMG) - крупнейший судостроительный холдинг Украины, объединяющий две судостроительные верфи: Николаевскую и Херсонскую.

Консолидированная выручка подразделений холдинга по итогам 2017 года составила 317 млн грн.



УДП планирует переводить свой флот на газ

Украинское Дунайское пароходство (УДП) планирует переводить свой флот на газ вместо нефтепродуктов. Об этом в интервью izmail.es сообщил и.о. председателя правления судоходной компании Дмитрий Чалый.

"Недавно мы начали прорабатывать возможность перевода судов на сжиженный природный газ. Экономия эксплуатационных затрат достигается за счёт более дешевого топлива, сокращения стоимости обслуживания двигателей, отсутствия дополнительных затрат на систему очистки отработанных газов", - сказал Чалый.


Отметим, что переводить суда на более экологичное топливо уже несколько лет является серьезным трендом в мире. Страны ужесточают законодательство в отношении выбросов.

Например, правительство Германии активно продвигает использование сжиженного природного газа (СПГ) в качестве топлива для морских и речных судов. Федеральное Министерство транспорта и цифровой инфраструктуры объявило о запуске новой программы стимулирования.

ЄС модернізує залізницю до порту Констанца


Єврокомісія виділить 1,3 мільярда євро на розвиток залізничної інфраструктури до румунського порту Констанца. Про це повідомив офіційний представник Єврокомісії Маргарітіс Схінас.

Головний конкурент портів Великої Одеси, Констанца планує модернізувати залізничний коридор від міста Куртич на кордоні між Румунією та Угорщиною до порту на Чорному морі. Саме Констанца завдяки розташуванню в Євросоюзі і більш низьким тарифним ставкам в значній мірі “перехоплює” транзитний вантажопотік з Чорного моря до країн Євросоюзу.

“Будуть модернізовані 13 залізничних станцій. Будуть покращені системи сигналізації та інформування пасажирів. Будуть побудовані мости і тунелі”, – повідомив чиновник.

Головною метою проекту буде значне збільшення швидкості і безпеки руху на залізничному транспорті на ділянці між румунськими містами Куртич і Сімер.


Констанца – найбільший морський порт Румунії, і серйозний конкурент для українських гаваней в боротьбі за транзит. Порт оперує 140 причалами загальною протяжністю 28,5 км, крім того має наддовгий подвійний хвилеріз довжиною 14 км, має територію в 1313 га і акваторію в 2613 га. Для порівняння, акваторія порту Одеси становить 220 га, Іллічівська – 480 га, порту Південний – близько 600 га. Довжина причальної лінії в Одесі – лише 9 км, в Іллічівську – 5 км, в Південному – 2,3 км.

Поступаються українські порти Одеської області порту Констанца також глибинами: румунський порт може обробляти судна осадкою до 19 м, що дозволяє швартуватися біля причалів гавані танкерам дедвейтом 165 тис. т, суховантажам дедвейтом 220 тис. т і контейнеровозам дедвейтом 79 тис. т (Post Panamax). Глибини українських портів помітно програють: в Одесі – не більше 13-ти, в Чорноморську – 14-ти і в Південному – 15-ти метрів.

Джерело: Сайт Дмитра Чалого

Новый филиал АМПУ "Дноуглубительный флот" получил руководителя

9 февраля был зарегистрирован в Реестре юридических лиц, а 12 февраля - в офисе крупных налогоплательщиков Государственной фискальной службы Украины филиал Администрации морских портов Украины - "Дноуглубительный флот". Новый филиал образован в соответствии с приказом МИУ №409, и уже готовит план первоочередных мероприятий по проведению дноуглубительных работ.

Об этом сообщили в АМПУ.

Руководителем "Дноуглубительного флота" назначен Сергей Бомчак, ранее занимавший должность директора Администрации речных портов Украины.

Основной целью деятельности филиала станет централизованное навигационное обеспечение на акваториях морских портов и внутренних водных путях, отнесенных к категории судоходных. В частности, речь идет об обеспечении гарантированных габаритов, проведении дноуглубительных работ и обеспечении безопасности судоходства, информируют в Администрации морских портов Украины.

"В этом году дноуглубление будет проведено в акваториях всех портов от Мариуполя до Рени. Общий объем работ - 11 млн куб. м. На это в финансовом плане предусмотрено более 1,3 млрд грн, что составляет треть от общей суммы капитальных инвестиций. Для успешного выполнения дноуглубительных проектов за новым филиалом будет закреплен весь необходимый функционал, а также дноуглубительный флот. Кроме дноуглубления в портах, филиал будет проводить соответствующие работы и на внутренних водных путях", - отметил руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс.

В свою очередь, руководитель новообразованного дноуглубительного филиала АМПУ Сергей Бомчак заявил, что в контексте предстоящих дноуглубительных работ будут определены и соответствующие участки на судоходных внутренних водных путях. После чего, предложения будут предоставлены на рассмотрение МИУ. "Прежде всего, будем рассматривать возможность проведения работ на реке Днепр", - поделился планами С. Бомчак.

Напомним, что ранее руководитель АМПУ заявлял, что новый филиал создается с целью концентрировать дноуглубительную деятельность. Сейчас операционное дноуглубление проводит другой филиал АМПУ - "Дельта-Лоцман", который выполняет и лоцманскую проводку судов. "Мы хотим, чтобы Дельта-Лоцман" сконцентрировался на лоцманской деятельности, а за дноуглубление будет отвечать новый филиал", - заявил Райвис Вецкаганс.

Отметим, что собственный дноуглубительный флот АМПУ состоит из несамоходного земснаряда "Скиф" (в составе земснаряда - мотозавозня МЗ-348), самоотвозного землесоса "Меотида", самоотвозного землесоса "Тилигульский", самоотвозного землесоса "Ингульский" и земкаравана "Рион" (в составе земкаравана - многочерпаковый земснаряд "Рион", две шаланды - "Крымская 3", "Крымская 9" и мотозавозня МЗ-318).

Maersk не пов’язує майбутнє світового флоту з автономними суднам



Головний виконавчий директор найбільшої судноплавної компанії в світі сказав, що навряд чи за його життя настане той день, коли контейнерні судна будуть працювати без людей.

Як сказав в інтерв’ю генеральний директор A.P. Moller-Maersk Сорен Скоу, компанія вже здійснила досить скорочень, щоб зменшити розміри екіпажу у відповідь на поширення автоматизації на судах. За його словами, розмір екіпажу на даний момент досяг можливого мінімуму, і більше немає можливості його скоротити.

«Навіть якщо технології просунуться ще більше вперед, я не думаю, що нам коли-небудь дозволять керувати 400-метровими контейнеровозами вагою в 200 000 тонн без людей на борту», - сказав 53-річний генеральний директор. «Я не думаю, що за цим майбутнє, принаймні, не за мого життя».

У глобальному контейнерному флоті налічується понад 6 000 суден, які можуть перевозити 22 мільйони контейнерів. Судна стали більше, але ергономіка і автоматизація внесли свої корективи в розміри екіпажів і це означає, що Maersk потрібно менше половини моряків для перевезення контейнерів, ніж це було 20 років тому.

Справа не в тому, що Maersk далекий від інновацій. Датська компанія, яка часто очолювала галузь в розробці інноваційних суден і вона до сьогодні інвестує більше, ніж хто-небудь, в розробку цифрових технологій. Минулого місяця компанія створила спільне підприємство з IBM для розробки технології Вlockchain в управлінні і відстеженні перевезень.

Морський підрозділ Rolls-Royce Holdings Plc є піонером в розробці технологій автономних суден. Генеральний директор цього підрозділу, Уоррен Іст, загострив увагу на автономному судноплавстві в якості вирішення проблеми спаду в офшорній нафтової промисловості. Але, за попередніми розрахунками, навіть якщо прибрати екіпажі з судів, це не вирішить глобальну економічну проблему ринку.

«Повинен зізнатися, це нас не цікавить», – сказав генеральний директор компанії Maersk в кінці інтерв’ю.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

За півроку до портів Криму незаконно зайшли майже 600 суден

Серед порушників – вантажні судна й танкери.

За останні півроку, від 1 серпня 2017-го до 31 січня 2018-го, до закритих морських портів анексованого Росією Криму зайшло 591 судно-порушник. Серед них вантажних - 422, танкерів – 169.

Про це повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.

"До закритих морських портів тимчасово окупованої території України під прапором Російської Федерації зайшло – 528 суден, решта 63 суден під прапорами інших країн світу. Найбільшу кількість заходів зафіксовано під прапорами Палау – 16, Республіки Того – 14, Сьєрра-Леоне – 9 та Союзу Коморських Островів – 6. Під час моніторингу фактів порушень режиму тимчасово окупованої території України до уваги враховуються тільки танкери та вантажні судна", - ідеться в повідомленні.

У статистиці вказана інформація про судна, на яких працює AIS (Automatic Identification System).

Одесского монополиста оштрафовали более, чем на 5 миллионов грн

В четверг, 21-го декабря, Антимонопольный комитет Украины принял решение наложить штраф на ООО «Евротерминал», который работает в Одесском морпорту.

По словам АМКУ, «Евротерминал» занимал с марта прошлого года по ноябрь текущего доминирующую позицию. Речь идёт о взимании необоснованной платы на проезд грузового транспорта, когда иные пути были закрыты.

Теперь данная компания должна уплатить штраф в размере 5 миллионов 369 тысяч 399 гривен, а также обеспечить возможность проезда экспедиторов в порт «без уплаты за услуги, в случае если экспедиторы не имеют намерения их потреблять».

Кроме того, а Антимонопольном комитете отмечают, что с апреля 2017 года «Евротерминал» брал с каждого грузовика плату в размере $17.

У російських морських портах введуть новий збір – інвестиційний

Росія

Судновласників, які працюють в портах Росії, змусять платити за їх ремонт і модернізацію.


Для забезпечення фінансування робіт з реконструкції морських торговельних портів Російської Федерації був введений новий збір – інвестиційний. Відповідні поправки були напередодні внесені в Закон «Про морські порти». Зміни набирають чинності з 1 листопада 2017 року.

Повідомляється, що інвестиційний збір повинен спрямовуватися на будівництво об’єктів інфраструктури морського порту. Порядок визначення розміру інвестиційного портового збору та порядок його справляння і застосування має затвердити уряд.

Ігор Ткачук: Портова галузь потребує транспортної стратегії

Портовики вкрай зацікавлені у створенні транспортної стратегії України

Про це пише на своєму сайті начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук, коментуючи доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо створення стратегії розвитку транспортної галузі України.

"Хочу зазначити, що ініціатива Володимира Гройсмана щодо створення транспортної стратегії є дуже своєчасною, тому що Україна як ніколи потребує створення прозорого та конкурентного транспортного ринку. Транспортна стратегія має визначити комплексний розвиток всіх видів транспорту, в тому числі річного, про який згадав Прем’єр-міністр.

На жаль, у портовій галузі, за яку я можу впевнено казати, на державному рівні досі немає чіткого бачення стратегії її розвитку у прив’язці до перспектив розвитку транспортних коридорів та морського, залізничного, автомобільного і річного транспорту. Ми не просто працюємо з цими видами транспорту у тісній взаємодії, а залежимо від їх стану та розвитку, адже саме вони забезпечують весь обсяг вантажопотоків через порти.

Через відсутність транспортної стратегії ми маємо невисоку конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу та незадовільний рівень міжгалузевої координації діяльності із забезпечення розвитку портової інфраструктури та під’їздних шляхів, що призводить до нераціонального використання ресурсів і зниження ефективності роботи морських портів. Тому портовики вкрай зацікавлені у створенні транспортної стратегії України.

Загалом, транспорт є основним елементом сучасної економіки, який визначає розвиток всієї держави, а транспортна стратегія має бути спрямована на залучення іноземних інвесторів для покращення інфраструктури країни, в тому числі морських портів, які є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури України", - пише Ігор Ткачук.

Нагадаємо, вчора Глава Уряду на своїй сторинці у Facebook повідомив, що дав Міністерству інфраструктури доручення підготувати стратегію розвитку транспортної галузі України, важливою складовою якої має стати розвиток річкового сполучення.

Читайте також:
Одесский порт усиливает лидерство в контейнерной перевалке в Украине

В первом полугодии госстивидоры потеряли 16% грузооборота

Государственные стивидорные операторы, входящие в сферу управления Министерства инфраструктуры, в январе-июне 2017 года сократили грузооборот по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 15,7% — до 17,199 млн тонн. Об этом свидетельствуют данные ГП «Администрация морских портов Украины» (АМПУ).

Согласно данным АМПУ, удельный вес госстивидоров в грузообороте морпортов составил 26% против 32,3% годом ранее.

Переработка экспортных грузов снизилась на 12,2% — до 12,891 млн тонн, транзитных — на 37,4%, до 1,302 млн тонн, во внутреннем сообщении — в 3,5 раза, до 372,81 тыс. тонн. Перевалка импортных грузов выросла на 13,2% — до 2,632 млн тонн.

Перевалка наливных грузов увеличилась на 37,9% — до 131,79 тыс. тонн. В частности, переработка растительного масла выросла на 46,4% — до 114,43 тыс. тонн, нефтепродуктов — в 2,1 раза, до 17,1 тыс. тонн. Перевалка химических грузов составила 0,26 тыс. тонн.

Переработка сыпучих грузов сократилась на 17,6% — до 12,968 млн тонн. В частности, переработка руды снизилась на 37,9% — до 6,932 млн тонн, кокса — на 25,9%, до 73,65 тыс. тонн, химических грузов и минеральных удобрений — в 8,9 раза, до 11,68 тыс. тонн. Перевалка угля увеличилась на 21,3% — до 2,087 млн тонн, строительных грузов — на 64,8%, до 1,559 млн тонн. Переработка хлебных грузов выросла на 21,3% — до 1,191 млн тонн, в том числе перевалка зерна — на 15,6%, до 997,7 тыс. тонн. Перевалка других сыпучих грузов увеличилась на 54,3% — до 1,111 млн тонн.

Перевалка тарно-штучных грузов снизилась на 10,1% — до 4,099 млн тонн. В частности, перевалка черных металлов сократилась на 14% — до 3,038 млн тонн, в том числе металлопроката — на 26%, до 1,161 млн тонн, чугуна — на 20,9%, до 579,11 тыс. тонн. Переработка металлолома упала на 30,4% — до 36,7 тыс. тонн. Перевалка других грузов черных металлов выросла на 7,1% — до 1,261 млн тонн. Перевалка лесных грузов выросла на 55,6% — до 55,45 тыс. тонн, автотехники и сельхозтехники — на 61,2%, до 27,21 тыс. тонн, химических грузов и минеральных удобрений — в 3,1 раза, до 29,38 тыс. тонн. Переработка продовольственных грузов сократилась на 42,9% — до 21,5 тыс. тонн.

Контейнероооброт составил 32 TEU против 12 987 TEU годом ранее. Переработка большегрузных автомобилей сократилась на 0,1% — до 563,5 тыс. тонн. Количество перегруженных большегрузных автомобилей выросло на 4,3% — до 16 838.

По данным АМПУ, госстивидоры в 2016 году сократили грузооборот по сравнению с 2015 годом на 21,3% — до 38,415 млн тонн. Удельный вес госстивидоров в грузообороте морпортов составил 29,1% против 33,9% в 2015 году.

Морпорты в январе-июне 2017 года увеличили грузооборот по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 4,7% — до 66,049 млн тонн.