хочу сюда!
 

Алинка

28 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-37 лет

Попробуй не сдохни

В кармане две деньги, хватит на пиво, а значит мы живы,
А значит нас любят, пусть так и будет и нас не погубит...

Секс и рок-н-ролл (Год змеи)







СпЄка. Нахабне сонце прорізає склопакети і розжарює дешевий лінолеум. Жара починає підкрадатися ще з п'ятої ранку, і відсутність елементарного карнизу змушує мимоволі засмагати: сонце валить в очі і нав'язливо впарює свій вітамін D розпареному тілу. Голова не варить, думки про вчорашній день взагалі не складаються до купи, зрештою, він мало чим відрізнявся від останнього тижня, такого впадла давно не було, порівняти можна хіба з попередньою неділею, спека і студентська дієта перетворює людину на овоча, який повільно собі підгниває на сонці. О, я справжній майстер вбивати власний час...Прокидаюся.

Виходжу зі свого загадженого бунгала. Вулиця. Гуде голова, сушить, проточна вода явно не на користь моєму недосвідченому організму. Ховаю очі від перехожих за скельцями темних окулярів. Тупняк.

Проходимо практику. Довго варилися на сонці, ходили туди-сюди, створювали вигляд зайнятих, носилися з інструментами (реманент мля), видихали дим, ховалися від очей начальника, Шеф возив хлам і сипав матами, маялися і мріяли про прохолодне пиво та море, переносили будівельну покрівельну плитку з одного місця на інше, а тоді переносили назад, розчищали схили під ківаловською дачею. Працюємо як в колгоспі - ніфіга не робимо, тільки красти не дають. Приємно бачити, що не все ще стирили з казенного складу, за цей час Шеф встиг заникати собі десяток койок, вивезе потім під покривом ночі, падла. Начальніка тирить будматеріали, цеховики на своїй хвилі теж не ображені.

Скидаємось на общак. Дивимось трилогію "День радио", "День Выборов", "О чем говорят мужчины". Відкорковуємо недороге щастя. Вибираємося в ніч. Третя година. На Аркадії людей о третій реально значно більше, ніж удень. Нічне небо тривожать мерехтливі вогні, шарахає музика - клубне життя. Знаходимо безлюдне місце. Сидимо в колі. Передаємо з рук в руки і відпиваємо  пляшку вина, говоримо про все на світі. Купаємося в нічному морі, бігаємо по пляжу. Чекаємо на світанок, світанок, сука, ніяк не приходить, замерзаємо, зустрічаємо сонце.

А сонце, воно піднімається плавно і своїм світлом вимикає гуркіт басів, вимикає світломузику, воно всього-навсього вмикає новий день, тепер уже в іншому світлі. СпЄка.

True story



41%, 14 голосов

0%, 0 голосов

6%, 2 голоса

26%, 9 голосов

12%, 4 голоса

3%, 1 голос

12%, 4 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
24

Комментарии

16.07.10, 09:13

    26.07.10, 09:20

    Сподобався стиль написання...
    А спека біля моря це вам не спека у кам'яних джунглях великого міста. Різниця суттєва.

      36.07.10, 09:21

      Весело, особливо "Працюємо як в колгоспі - ніфіга не робимо, тільки красти не дають"

        Гость: Prosto Svolo4

        46.07.10, 09:29

          56.07.10, 09:47

          +

            66.07.10, 09:49

              76.07.10, 10:05

                86.07.10, 10:17

                Класний стиль. Наявний літературний талант. Це не комплімент.

                  96.07.10, 11:16

                  Класно! Продовжуй далі!

                    106.07.10, 11:57

                      Страницы:
                      1
                      2
                      3
                      5
                      предыдущая
                      следующая