Профиль

antiv

antiv

Украина, Днепр

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Історичне

  • 25.04.18, 06:40

 

Вважає хтось: життя іде без втрат,

Не зовсім то, багато що змінилося!

На троні був Московський государ,

Та революція, і все - перемінилося.

 

Вважає хто: - що церква із Москви.

Як до того у Києві народ хрестили?

Великі князь Литви, Русі та Польщі!

А московіти, ще під ханами ходили!

 

Хто пам’ятає тих в Москві баскаків,

Вони – що цілували чоботи Батиєві,

Хоч вільні у Литві і русичі й поляки,

Дмитра Донського, ще не народили.

 

На заході вселенське християнство!

Москва - ще не знайшла своєї віри!

Коли ще… женять там Івана ІІІ-ого,

На Зої з Риму - щоби став в порфірі…

                           А. Антів


Патриотичне?

  • 19.04.18, 16:24
   ПАТРИОТИЧНЕ  ДО  НЕМОЖУ...
Літає сорока по лісу та горлопанить: "Рятуйтесь криза, криза!"
Прокинувсь вовк від солодкої дрьоми і незадоволено: "Чого ти дурепа поспати не даєш"?
- "Аджеж криза і криза глибока"!
- "А мені то що! Я завжди м'яса собі знайду чи кабанчика, чи зайчика..." 
Полетіла сорока далі... І знову: "Криза, криза, рятуйтеся"!
Вискочила ліса, від курочки відірвалася! І до тієї сороки: "Чому дурна верещиш? чи мисливці..."
- "Та ніяких мисливців! Тільки от криза і глибока..."
- "Тю на тебе... Курочку то я завжди зловлю, а ні то рибку точно виловлю! Моя шубка як була пухнаста, аж лсніє, а далі намажу риб'ячим жиром - зовсім блискуча стане та ще й не намокатиме...
Летить та сорока ще далі та вже, насправді призадумалася...
- "Що це я стара дура, насправді, розстрекотілася... Віщую та віщую, на суспільство працюю! А хіба вони це цінують. А я як літала по лісу з голим гузном, так і буду. А то ще залишусь за свій патриотизм і без гнізда та з сиротиночками, як справжня зозуля і кукувати почну.... Тьху на мене. Мабуть до лікаря пора летіти. Психіатра!

Сирійська поразка путіна!?

  • 14.04.18, 22:44
СІРІЙСЬКА ПОРАЗКА ПУТІНА!?

СІРІЙСЬКА ПОРАЗКА ​ПУТІНА!?
СІРІЙСЬКА ПОРАЗКА ​ПУТІНА!?

 

СІРІЙСЬКА ПОРАЗКА ПУТІНА!?

(брехня стократна)

 

Не варто цього Путлера боятися,

Його карати треба, та… сміятися!

І ким би карлик, ще й брехун не був,

Він би зразу, в власній злості потонув!

Знайшла Росія псевдо-скорпіона,

І той царює на імперськім троні…

 

Ось Вам сьогоднішня "свіжатина" – після неодноразових попереджень об’єднані сили US, UK and France (тобто Сполучених штатів, Великої Британії і Франції) нанесли вибіркові точкові удари ракетами «Томагавк» по Сирії! Кількість ударів вдвічи перевищує попередні у минулому році (десь більше сотні). За сирійською інформацією – ракет було всього 30 і що їх третина знищена Сирійською протиракетною обороною.  Однак російські ЗМІ таку значно применшану кількість не підтвердили. З інформацією світу ці удари нанесені по об’єктах химичної зброї, які за гарантіями РФ не знищені і застосовані Асадом для атаки по місту Думи. Міжнародні спостерігачи до об’єктів в Сирії не були допущені свого часу…

Розвідка СШ і ії союзників стверджує, що виробництво химичної зброї не припинилося, тим більш, її застосування… Але чи можна вірити брехні РФ та Сирії, тим більш, що скільки разів їх ловили (а це відомо всьому світові) на відвертій і брутальній брехні. Десь, згадав, було справді надруковано, що якби «за один раз російської брехні зараховували б один метр шляху, то можна було би вже опоясати декілька разів екватор», а екстремалісти вважають що «більше того - можна б було подолати шлях до Місяця»! Може хтось читав старовинну фантастику про місяць де є твердження «раніше на Місяці водилися лише брехуни, зате з длінучими до самої лунної поверхні язиками»! Може й Путлера батьки народили на місяці… А що???

Путін засудив удар по Сирії: РФ скликає екстрене засідання РБ ООН….

"Росія найсерйознішим чином засуджує напад на Сирію, російські військовослужбовці допомогають законному уряду у боротьбі з тероризмом"....  "Своїми діями США іще більше підсилюють гуманітарну катастрофу в Сирії, несуть страждання до мирного населенню, потурають терористам", - зазначив він. Удар по Сирії Президент РФ назвав "актом агресії проти суверенної держави", по якій було здійснено цей удар "без санкції РБ ООН, (тобто без його згоди) у порушення статуту ООН, норм і принципів міжнародного права"…

Далі вже йде питання віри. Вірити фаховому брехуну Путіну, чи ні. Згадайте початок діяльності…

Вибухи у Волгодонські, Москві тощо…. А потім були і Буйнакск і Нальчик і багато ще до цього. Афери Другої Чеченської, вбивства, підлоги, піджоги, афери і провокації… А по путинські повсюди брешуть лише усі його опоненти та закляті вороги…. У Абхазії він правий, в усіх подіях Придністров'я теж, в усіх вбивствах – він непричетний, Росія в усіх провокаціях та тероризмі - не причому… Це випадково диктатори люблять його, заговори організовує не він. Зброю всім невизнаним режимам Росія не поставляла, війська, якщо десь і бували то тільки з метою підтримки демократії, та і взагалі це «їхтамнема», «це наші ісконні», «ми збирачі земель руських», «ми несемо всім демократію», «ми захищаємо російськомовних», «нас не люблять в світі неправильно», «ми захищаємо весь світ і повсюди», «наші діди воювали», «ми нікого не вбивали», «ми ніколи не брехали», «ці наші військові випадково заблукали», «то не ми Боїнги збивали», «то не наші літаки», «то не наші рибаки» «це не ми втручалися у вибори багатьох країн» і «ми всюди де наші інтереси, і «ми не винні що ми повсюди» «це всі винні, що ми не зовсім всюди» та так далі, і таким чином… А «новачок» і той що «полоній то були не наші», «наша гундяївська церква сама свята», «нам можна довіряти», «не можна нам брехати», «наша раша не один», «путін наша господін».

Вибачте, за «подекуди гіперболи» та ще «подекуди не все та іще із применшанням»…

Досить, треба винним давати по лапам!  Рашкам тим більш!!!

 

Джерела:

1.    Трамп анонсував ракетний удар по Сирії, НВ, 11.04.18

2.    США та союзники завдали ракетних ударів по Сирії, ВВС, 14.04.18

3.    Меркель поддержала военную операцию США и их союзников в Сирии, INTERFAX, 14.04.18

4.    Трамп про удари по Сирії: "Місію виконано!", BBC Ukraуn

5.    "Франція оприлюднила звіт по Сирії: доказів достатньо", France Dimanche, щотижневик.

6.    Путін засудив удар по Сирії: РФ скликає екстрене засідання РБ ООН, УП, 14.04.18

 

СІРІЙСЬКА ПОРАЗКА ​ПУТІНА!?
СІРІЙСЬКА ПОРАЗКА ​ПУТІНА!?
СІРІЙСЬКА ПОРАЗКА ​ПУТІНА!?

Хто стріляє у великдень?

  • 09.04.18, 22:49
ХТО СТРІЛЯЄ У ВЕЛИКДЕНЬ?

ні каяття - прокляття
ні каяття - прокляття
головний винний
головний винний
 

ХТО СТРІЛЯЄ У ВЕЛИКДЕНЬ?

                                                                  чи може воно бути людиною!

Кажуть ми різні…

Це так -- бо якби ні,

То не було би тут війни!         

Але і єдність поміж нами є,

Сім’я насилля не визнає,

Їмперій не бажаєм!

Самі єднаємось…

А їм давно пора в тюрму!

Альтернатива є,  в труну…

                            Антів

                                                           

 

Наші супротивники з імперськими замашками не визнать ні нашу свободу вибору, ні волю нашого українського народу! Тільки мерзотники заварюють криваву братовбивчу кашу, і це питання стояло і сто років тому, під час лютневої революції, російської інтервенції в Україну взимку з 1918 та селянського визвольного руху! Таке ж самісеньке братовбивство і зараз скоєно росіянами. Це про Крим та Донбас. Покажіть, мені хоч одну чесну людину, яка вірить, що і без російської армії, без російської зброї, чи без російської чи української гуманітарки, оті сепаратисти (з російськими пиками) здатні чинити спротив всій Україні?

Все, як у казочці, кличуть йдіть до нас, чекаємо, адже ми брати… Ми з вами слов’яне. А самі хомута на вию, і вуздечку заготували! І не уроди стверджують: з Росією краще ніж з Європою і Америкою. Чому ці патологічні брехуни відпочивають на Кіпрі чи Мальдівах, чому лаштують діточок вчитися у США, Германії чи Британії?

Наші новітні брати-вороги роблять все, всупереч всім законам, всупереч будь-яким домовленостям, навіть всупереч своєму іміджу! Кажуть дурневі закон не писан, а як щодо осіб з  надзвичайними повноваженнями, такими як Голови держав, президенти, міністри… Може те що вони "дують в одну дуду" перетворює брехню на правду!!!

Ось зараз пасхальні свята! А що там в зоні АТО чи, як її звати по-іншому?

 

«На Великдень зафіксовано 35 обстрілів українських позицій з боку бойовиків, п’ятеро отримали поранення, заявив прес-центр штабу АТО:

"На Луганському напрямку з заборонених 120-мм мінометів, а також мінометів калібру 82-мм, гранатометів, великокаліберних кулеметів -агресор обстрілював наші укріплення поблизу Луганського", – йдеться у звіті.

З гранатометів, великокаліберних кулеметів та снайперської зброї вогонь вівся по захисниках Світлодарська. Також гранатомети окупанти застосували неподалік Кримського та Валуйського.

На Донецькому напрямку з гранатометів та стрілецької зброї агресор вів вогонь по наших укріпленнях поблизу Водяного, Лебединського, Богданівки, Кам’янки, Пищевика та Широкиного", – наголосили у штабі.

Крім цього, в районі Богданівки ворог застосував озброєння БМП, неподалік Водяного, Гнутового та Пищевика – великокаліберні кулемети, по захисниках Авдіївки, Павлополя, Талаківки та Шахти "Бутівка" – стрілецьку зброю, а по оборонцях Широкиного – вівся снайперський вогонь».

 

 Так, що це? Адже об’явленено святкове перемирря! Про те, що це військовими діями не можна вважати, - мови бути не може! Тут нікого в дурні не пошиєш… І послатися на те, щомов ну похуліганили підвипивши, напилися і просто схотіли постріляти  та постращати… Ні хто був в армії, той знає, що з’явитися в охоронній зоні де розташована потужна зброя, можуть тільки рубани та савченки, та й ті після того, як кажуть за все сплачено і високими командирами наказ оформлений. А так, коли з перепиття та ще і ноги заплітаються, а язик ледве ворочається,цього не зробиш…. До того ж, як зробити таке одночасно  у декількох місцях в час "Ч"?!!! Зрада командирів…. Провокація з боку бандер та укрофашистів? Це занадто – все фіксується.

Так хто ж тут безбожник? Хто порушує угоди? Хто не дає хоча би у Великодень мати свята? Чи в кого і на свята і просто так нема Бога. Кому служать такі? Може дідькові? Та хто видає такі накази? Може сам….

Куди всі люди дивляться і російський головний поп "гундячий"? Може  вони служать сатані???

ось вони - пособники диявола у Великодень
ось вони - пособники диявола у Великодень
  
у нього двійників нема
у нього двійників нема
   
він завжди готовий всім сприяти
він завжди готовий всім сприяти

Хто революцію робив, і хто її весь час губив!

  • 04.04.18, 07:43
ХТО РЕВОЛЮЦІЮ РОБИВ, І ХТО ЇЇ ВЕСЬ ЧАС ГУБИВ!

ХТО РЕВОЛЮЦІЮ РОБИВ, І ХТО ЇЇ ВЕСЬ ЧАС ГУБИВ!
ХТО РЕВОЛЮЦІЮ РОБИВ, І ХТО ЇЇ ВЕСЬ ЧАС ГУБИВ!
 

ХТО РЕВОЛЮЦІЮ РОБИВ, ТА ХТО ЇЇ ВЕСЬ ЧАС ГУБИВ! 

(хоч 100 років тому, хоч зараз…)

    ПЕРЕДМОВА: останнім часом посилилась антиукраїнські виступи в пресі, телебаченні, інтернеті. Мета одна - пересобачити нас усіх, щоби не тільки ми на рашек, а ми проти всіх. І проти Російської єдності, і самі проти себе, владу треба скидати, рашек треба вибачати.... Видно це і на такому наче віддаденому ХВ-її. Публікація повинна і їм і нам поянити ЩО ДО ЧОГО... А там дивиться, що треба корегувати!

 «… поліція вже не в змозі зупинити некерований

 бунт та величезні скупчення народу…»

          із докладної начальника поліції, 27.03.1917

       «… шановний В.В! Ви ж обіцяли допомогти, я вже 

       зробив все, Беркут не витримує - спасіть!…»

                 з інтернету, чи то так, чи біля цього, (грудень 2013) 

І досі експлуатують розхожі фрази Томаса Карлайла чи (нібито Бісмарка) та різні їх перекручення, щодо революцій та революціонерів… Цих інтерпретацій та перекручень суті вже стільки, що на їх фоні можна обгрунтувати що завгодно!

Візьму на себе сміливість дати справжню трактовку тому, що насправді мали на увазі класики такого визначення: «готують революцію романтики, втілюють в життя фанатики,  використовують відверті негідники»….

Візьміть самі і розсудіть – для кого існує вільний польот мислі, що (відмітає всі труднощі, усуває будь-які "неможливо", завжди готовий на ризок і іспити заради нового) – це  буде справді романтик, бо це він здатний, і знов і знов, шукати нове. Спробуйте заперечити! Мрійника не спинити, хоч можливо, він і загине. Можете назвати його ідеалістом, що зміниться, хоч перше визначення точніше….

А хто справді здатний, не зважаючи на усі загрози, можливість втрати життя, повсюди захищати ту думку, що міцно засіла у його в голові, у кого віра сильніша за бажання будь кого переробити все на свою користь, хто здатний віддати все що є заради втілення ідеї? Цей самий первинний автор (всієї думки) Карлейль починав з того, що «…люди роблять меньше, ніж повинні, за вийнятком тих випадків, коли вони роблять геть усе, що можуть»! Так хто такі ті, які роблять усе що можуть, чи (часом кажуть) більше того. Хіба це хтось інший і зовсім не фанатики? Заперечите, чи ні?...

Нарешті хто намагається все, чи хоч що небудь, змінити (зрадою, коригуванням, або критикою, підлогом, як не скасувати або прідправити рух на свою користь чи кишеню. Саме тоді, коли може ті, хто починали, чи брали в революції безпосередню участь, ті які може літали у хмарах, вже не впізнають ні того, куди вони йшли, чи тої мрії яка не збулася…. А усі мерзотники чи нечість стане радіти. Хто набив кишені? Кому полегшало? Кому, може не за що, радісно стало що напакостив? Чи то не негідник! Не важливо, вистачило таке на час, стало тільки тимчасово, чи надовго, або назавжди! Але мерзота повсюди мерзота, на Україні теж.... Що! Не так може?

Головне заперечення, а як же з Пролетарською революцією Ілліча… Тут я заперечу!!!  Згадайте романтиків що зараз. А мрійників лютневої 1917 захищати можна? Їх не перерахувати. Це і той Грушевський – авторітет нації, і той Вінниченко, який вважав що більше війни не буде і всім пора розоружатися, бо досить лити братерську чи іншу кров! А Махна, якийніколи не був бандитом та більшовики його таким зробили та ще й нож встрьомили в спину! В знак подяки за все!!! Тому: Що вважав вільні селяне на вільній землі усіх нагодують! За "воленьку без меж"! За гасло всю владу народові, землю селянам, хліб голодним, усі свободні…. Хіба це не Ленін діяв проти?Не перевелися брехуни? Влада обирається? Всіх хто зарвався чи на нахапався, або ж вкрав - народ змінив… Геть всі перарахованих мерзотників позбавили волі? Поки є такі на тій волі!!! Перахувати все, що не сталося важко, це не на один науковий труд. А їх ірозробку поки що наче і не починали… Так навіщо гинули мільони, а навіщо ГУЛАГи, концтабори, робота до сьомого поту, будівлі комунізму, бригади комуністичної праці??? Що ж наробили більшовички? Та для чого їм кривава революція? Знищити тих романтиків і фанатиків заодно? Розмазати все у криваве месиво, де винні і мільйони ні в чому не повинних. Чи не скористалися цим відверті мерзотники і злодії??? Так що про революцію, як про все треба оцінювати по результатах! Робити її може і треба, та дивитися і піклуватися потрібно, щоб не підмінили все на тотальню брехню, зраду і криваве месиво мільйонам!!!  

Брехня лишилася брехнею, воля відносна, інтернаціоналом не пахла, а вся імперія лишилася тільки свого царя, і не за судом, як у розвинених странах, за терором і діктатом нових можновладців. Те що наробили, самопроголошені демократи, було мільйони втрат! А терор жорсткіше за будь який…. "Царів замінили на вождів". А всі лозунги Французької Великої Революції "свобода, рівність, братерство" на фактичну "неволю, нерівність, диктат сили"!

Чи тотальний терор, диктатура – те чого домагалися? Чи засудження трибуналом до страти – справедливість. Сам Ілліч, як це і нам широко відомо визнавав "диктатура слово жорстоке та криваве"! А тотальна брехня, приховування правди історичної, політичної, економічної, комуністичної - хіба це демократія, а не штучний поділ на "вождів і рабів"… Нехай не рабів, але закованих в ланцюжки, за ознакою наближеності до влади…   Та скільки обмежень для вільної особи?                                                           

       І все ж таки, усі події нашого часу, не зважаючи на усі відмінності, чимось нагадують сторічне минуле! Мабуть хвилі в вирі часу. З історії лютневої революції 1917 року: Стомлені затяжною 1-ю світовою, голодом, розбродом серед народу і банальним безладдям в імперії прокотилася низка хвиль, керованих "соціалістами різного ґатунку" протестів, так і зовсім ніким некерованих бунтарських виступів!

"ТАК ОСЬ ЩО, БРАЛИ ЧАСОМ УЧАСТЬ - ЛЮДИ БЕЗ МИНУЛОГО І МАЙБУТНЬОГО, ТА ТІ ЯКІ ОПИНИЛИСЬ У ВИРІ ВИПАДКОВО..."

З ЛЮТНЕВОЇ: На вулицях губернських та великих повітових міст "з під землі" росли барикади. Особливо  посилилися бунтівні рухи після оголошення чергового призиву до війська селян по повітам. Вже саме цей бунтівний рух, охопив не тільки центр імперії, але поширився і на її периферію, ту де масових виступів ніхто не пам’ятав. "Сірі шинелі" селян аж ніяк не бажали бути гарматним м’ясом, а ті що лишалися на місці зовсім не бажали втрати своїх годувальників. По фронтах йшло загальне братання не тільки своїх, а і ворогів. Дезертирство набуло нестримні глобальні масштаби…. Та на погляд одних – це була зрада, а інших – це було спасіння від смерті. Загроза розстрілу останніх вже не лякала. І далі, і далі в усьому все більше накопичувалась некерованість. Але брехня, що більшовики підібрали владу, як і те, що нам викладали ті ж самі більшовики по своєму про історичні події тих часів…. Радянська влада ніяк не бажала щоби всі довідалися про справжню правду, а не полу-правду, чи її  підкореговану тінь....

(ДАЛІ БУДЕ)

ХТО РЕВОЛЮЦІЮ РОБИВ, І ХТО ЇЇ ВЕСЬ ЧАС ГУБИВ!
  
ХТО РЕВОЛЮЦІЮ РОБИВ, І ХТО ЇЇ ВЕСЬ ЧАС ГУБИВ!
   
ХТО РЕВОЛЮЦІЮ РОБИВ, І ХТО ЇЇ ВЕСЬ ЧАС ГУБИВ!

РАСИ, РИСИ і НАРОДИ СВІТУ (трохи з гумором)

  • 28.11.17, 21:04

РАСИ, РИСИ і  НАРОДИ  СВІТУ

(трохи з гумором)

(за загальногалактичною класифікацією)

            Знаєте шановні! Серед людей, якби їх класифікація була би зроблена іншими гуманоїдами, інопланетянами, існували б зовсім інші раси - не ті що визначені зараз, зроблені нашим, людським розумом… Такими расами  були б такі, як це зараз буде перераховано нижче:

·         Вухасті, це ті, що вуха розвісили, як оті віслюки, та слухають, слухають, слухають! Скільки б на це часу не знагодилося. Інші б давно втомилися, деякі б вже закипіли, а хтось заснув би давно! А такі - все слухають. Такі, слухають, і  спочатку одних  та,  дуже старанно,  кивають  головою, нібито геть все сказане розуміють, та з усім, буквально згодні… Слухають  інших,  тих  які  викладають  зовсім інше, незай часом і протилежне, та знову теж, ніяк не менш старанно, хитатимуть головою: вперед, вперед, вперед, та знов погоджуються: так, так, так… Якщо знайдуться треті, якраз такі, що щось  інше верзуть, причому (вже ж ніби не згодні ні з першими, ані з другими) – то вухасті знову стануть кивати. Тим четвертим, ті які нічого не кажуть, нічого нового, та ніяких власних ідей не генерують (звичайно вони кивати не стануть). Але і з такими останніми, у них повна-повна, хоч і мовчазна згода….

·         Глазасті – це такі, які дивляться, дивляться, дивляться! Вони дуже полюбляють ці впровадження! Зараз такі, та і не зараз, а з моменту, як ото телебачення з’явилося, у них закріпивився условний такий рефлекс, як тільки-но звільнився від роботи, (а вони і намагалися працювати так, щоб будь-яка робота ніяким чином телебаченню не заважала)… Комусь, ще більше повезло - і там знайшли у службові часи телепередачі. Дивляться з дуже невеликими перервами. Як сподобається то зранку до вечора, бува що з вечора та до самого кінця… Раніше коли "теликів" ще не було, вони сиділи біля житла, також – на всіх дивилися. Потім на всіх стучали «туди куди треба», та ще за це, отримували почесні звання «ветеранів стукачества» і їм житло надавали у злчаних місцях, таких, як тепленький Крим! Пообережніше з такими вони бува і зараз стучать разом з тими, що попереду (з вухастими)….

·         Беззвучні, хоч вуха на своєму місці, не те щоб з вадами слуху, нічого і нікого не хочуть навіть чути, звичайно окрім себе чи свого безпосереднього керівництва, та також посадовців надзвичайно високого рівня. Тут у них, вже дуже чутливий слух, і виконувати щось вони намагаються набагато раніше, ніж їхні керівники встигнуть закінчити у наказі! Старанні до надзвичайності, про таких (безумовно, коли тих вже поряд нема) кажуть підлабузники чи стукачи. От обзивають, а самі ж точно не знають, чи так воно чи не так? Може вони безкорисно і віддано обожнюють своє керівництво, бо у них цілком однакові погляди на життя, та вони на все дивляться з одного боку. А може у них (ну так сталося) і інші боки завжди відсутні начисто. А ще простіше вони з начальством разом в одному вимірі. Інші виміри у них зовсім не існують, а якщо і є, то не такі як воно треба…З тими які цього не розуміють вони завжди знаходяться у непорозумінні.

·         Волалники, категорія тих, які верещать з будь-якого маломальского приводу, а бува часом, і без будь-якого приводу. Таким, завжди де б не були, в яку б ситуацію не потрапили всюди погано, та винні не вони, тому верещать вони, як різані, що всі навколо бездушні, не співчувають, ображають і чекають де чергову капость зробити. Верещать вони вимагаючи справедливості (до них). Само собою, до інших їх вимоги справедливості, мають інше забарвлення, як визначати ближче до суті. Слухати їх прагнення (вони краще інших знають, що потрібно робити, як, та і кому). Почуєте то все буде тіп-топ! Волальники ті силком навимагають, щоби їх почули! Зовсім, ніби з внутрішнього континенту: (чи то малоросії, чи то лугандонії, вони ж усю Україну годували) і ще встигали ненажерливим хазяєвам в Кремляндії в рот солодке заштовхати. Слід визнати: що більшість волальників мешкають на величезному - "разійському просторі"! Завдяки шаленим "кремлядським зусиллям" останнє сторіччя їх насаджували в Україні та Криму, так ні, до євроопів прагнуть!

·         Чекальники (ось нарешті добралися і до загальної категорії, до котрої і автор цього опусу належить)! Вони все чекають поки вухасті та оті ж глазасті настучать достатньо, волальники наволаються та ще знов змінять свої гасла: «змінити курс з кремлядського на євроамериканський»! Та ні! Але, навчання діточок..., для тих офшорів (куди активи ховають), або для останнього свого притулку (пошепки: це ж коли всіма колінами і під зад) зроблено, а «головна кремблядь» свисток не дає! Товариши чекальники! Дивись дочекаєтесь, коли кремблядь, щось катострофічне влаштує. Ця гидість ні на що гарне не здатна,  а от всіх «труїти» і «палити» або «бонбу» (всім – своїм, чужим) то прохати не треба – «завжди напоготові». Така вже їх вдача. Ось видмиватися самому чи «своїх відмивати» як зиску нема -- не робить, обвинувачення його дратують, обережніш!!!

·         Правуни – це поки останні, яких визначу зараз. Ще й досі дебати йдуть, щодо походження такої назви. Особливо, серед кремлівсько-наукової челяді! Одні виводять слово від "правителів", другі – від "вічно правити", вже треті від "право" – бо вони визначають Право, ось четверті – від "правильно", п’яті…. Та пішли вони всі лісом, їм значні державні асигнування, коли ж тут всім – тільки головний біль!   

     Саме головне, що вони до себе взагалі нікого не підпускають, навіть часом з величезними, можна сказати і з шаленими грошима. Та ще і намагаються "чесно зароблені": відтяти, віджати, забув ще з перехопленням правління – рейдерство. Таких то очолюють цілі армії відпітих подонків, сволоти, наволочі, вбивць. Хоча, вищеназвані безхребетні (ой вибачте, волальники) намагаються, разом з хором отих гундяївських церковників визначити його за Бога чи Святого!

     І самий, самий, якого дуже неприємними словами хто - печатають і обзивають (більше не прилюдно), його хтось вважає за «іпостась зла», хто «рядовим дідьком» з великими повноваженнями робити все те падлюче зло, а вні намагається заявити притязання на весь світ. Це теж занадто…

А ЯК ЖЕ ГАЛАКТИКА, КЛАСИФІКАЦІЯ, РАСИ!

Вибачте, АЛЕ МАБУТЬ, ЩЕ НЕ ВСЕ ДОПРАЦЬОВАНО, надавайте свої пропозиції, може і альтернативне наукове бачення….

ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА? Частка 13 (завершення)

  • 26.11.17, 13:21

ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА?

Частка 13

(завершення)

                                                                        Обіцяний переклад Висоцького!

                   

РАЙ ЧОРТІВСЬКИЙ БУЛО ПОБУДОВАНО!
Переворот у мозку з краю в край, 
У просторі де струси, ті де зсуви,
В Аду голосували - будувати Рай!
І буде це суспільство для обнови.
 
Відомий дідько, прізвисько Черток,
Агент що з Раю, в зміну неурочно,
СтукА у цетр «в аду тут чорті що»,
Що саме? Я, і сам, не знаю точно!
 
Та ще й всучив з турботою строку,
Для шефа всіх лазутчиків - Амура:
«За мною слідка та диявол начеку,
Тут, врешті, й ненадійна агентура!
 
Тим часом (у Аду), сам Вельзевул!
Зажадав враз - військового параду.                                     
На броньовик: там плакав та волав,
Рай, тільки рай, спасіння буде Аду!
 
Ті чортонуті в сльози і волали:Так!
Ми справжній рай будуємо у пеклі!
Візьмемемо, продуктивністю труда,
П’ять грішників на ніс, іще запеклі!.
 
А янголи, гуртом прийшли до того:
Хто бачив геть усе, геть все, і знає,
І той сказав: «Плював на кожного»,
А взагалі і розстріл багатьох чекає.
 
Диявол, провокатор, та іще кретин.
Ті гасла всі його і задумки не ново,
Ви ж янголи усі, ублюдки, як один!
Того Чортка, давно перевербовано!
 
Не Рай навколо, навкруги – бідлам!
На Землю йду - мене там поважали,
Ви, янголи, ідіть самі к усім чортам!
Земля! Нехай хоч двічі розтинають!
 
Так і пішов! Ким нині він, і де живе?
А кажуть вже помітили і прихожани.
Де паперть церкви, жебрака, що п’є!
Я Бог волав, даруй - на пропитання!
 
Сумна кінцівка! Плачте стар і млад!
Дрібницею вважайте і падіння Трої!
Бо стався у Раю уже, кромішній Ад. 
А рай чортівський було побудовано! 
(за Володимиром Висоцьким)

          

            Екскурс в історію СРСР вже завершено, залишився підсумок та погляд, чи можна цю інтерпретацію відносити до справжнього, наближеного до дійсності тексту? Вирішувати тут читачам, хоч саме таку мету переслідував автор! Саме головне, сподіватися на якусь єдність тут не доводиться, та на це і нема потреби. Тільки лишається надія, що праця не марна і буде сприяти правильному розумінню, наближеному до ІСТИНИ!

        Американського журналіста Джона Рида, який написав полум’яне есе «10 днів, які потрясли світ» було кремовано і поховано в Кремлівський стіні вже після того, як він остаточно розчарувався тут, побачивши шалений голод, замордованих селян, світ придушення відчайних повстань. Яке нечесне знущання над жертвами, таке поховання! Навіть у цій казуїстиці проглядає все збочення Радянщини! 

         Але викласти своє, яке б не було бачення проблеми вважаю треба. Саме собою, публікація не призначена для ведення пустої порожньої розмови з теперішніми ленінцями, сталіністами, сатаністами! Їм я і не вірю, якщо деякі остаточно не вимерли, чи ніяк не вилікуються, то що зробиш, хай ставлять свої питання, але вони повинні бути змістовні і обґрунтовані. Якщо це питання вірних пукінців, сепарів ЛДНР-ів, які відпрацьовують свої копійки – буду на свій розсуд видаляти. Чим більше розумних поглядів, тим краще! Була ще на початку розвалу СРСР, можливість різної припустимої думки – плюралізм, але у корисних межах і без пустих звинувачень та агресії!

        Як на мій погляд, підсумки наступні:

·         Одна з головних причин розпаду СРСР, як була царська Росія імперією, такою імперією після революції і лишилася. Розрекламоване гасло інтернаціоналізм, залишилося пустим словом на практиці [1]. Тюрма народів лишилася тюрмою. Більш того, за всі часи «Рада національностей» формально не працювала, лишаючись маріонеткою ЦК КПРС. Приклад, ось теза солідного наукового закладу США: «…звідки ж це візьметься «радянський народ», якщо фактично немає "радянської влади" в Радянському Союзі — країні, де політична влада належить Комуністичній партії, а не всенародно обраним Радам? [2].

·         Територіальна система управління будувалося таким чином, що всі команди, Директиви, Накази, Рекомендації, нарешті План йшов із гори донизу, таким чином що все виконувалося за бажанням центру (в загальних рисах все відбувалося так як було намальовано у книзі і однойменному фільмі «Соль Землі» [3]. А таких, свого часу, чисто формальних вказівок в Радянській пресі (газетах, часописах, художній літературі) можна було прочитати скільки завгодно…

·         Політична боротьба, революції, збройне протистояння, все це якось можна зрозуміти, але та «жерсть», як відкриті гасла проголошені Радянською владою, такі як «диктатура пролетаріату», «красний терор», «революційний трибунал», це як кажуть занадто! Та ще якщо розуміти масштаби червоного терору. Знищено каральними органами ГПУ, ЧК, НКВД така кількість народу, що це не вміщується ні в які межі. Причому тут, незалежно часом (жінки, діти, підлітки, діди, тощо).

·         Знищення і «переселення» селянства, та масове примусове вилучення хліба у селян "злочин в першу чергу проти всієї держави, яка страждала від розв’язаної війни, злочин проти самого, що ні на є старанного працівника, який виробляв продовольство і годував людей, як тверезо дивитися, все одне, що рубати гілку на квітучій і плідній деревини, на якій вся держава тримається". Подібні дії, це не тільки «звичайнісіньке головотяпство», а злочин! Новація з добровільними ТОЗ-ами, куди ще не йшло, В от розкуркулення зовсім ні в чому не винних селян (часом і бідняків, які ніколи і не тримали наймитів) – знов злочин! Вилучення (в великих розмірах) ніби то зайвої землі, тої самої яка годувала всю селянську родину, (часом дуже велику) – самісенька преступна дурь! Насильна колективізація «це намагання перетворити селян (які тільки й думали про землю і хліб) у гурт тупих овець, тільки і здатних, що прословляти головного колгоспного козла, лінію партії і кремлівських олухів!

·        Штучно влаштований голодомор, найбільш преступне явище, яке мало планетарні наслідки, геноцид проти українського народу, яке за масштабами нема з чим порівнювати, хіба що з тим фашистським людожерством. Коли оцінки приводили до висновків, що перед революцією росіян і українців було майже порівну з урахуванням перекручень записів, піднялися воплі протестів! Нині по результатах ДНК-досліджень чоловічих гаплотипів і жіночих мітохондрій підтверджують – гени мешканців Сибіру і півдня Росії ближче до українських, а належність росіян до слов’ян сумнівна. А куди висилали "хохлів", як не в Сибір? Геноцид, як голку в мішку, нині не сховаєш! «Історична пам’ять і психологія людей скалічені розкуркуленням, арештами, розстрілами, доносами. Трагедії закарбовані в пам’яті».

·         Сіра наволоч нищила квіт нації! Скільки інтелігенції, вчених, діячів культури, вбито, зіслано у табори, репресовано і замордовано у більшовицьких застінках! А скільки нового, цінного, світлого, вони могли би додати людству? Хіба це не злочин? А спрямовано було це, в першу чергу, проти української інтелектуальної  еліти! «Про це забороняли і знати до початку рзвалу СРСР». Ярку хоч і гротексну модель цього шляху можна побачити у Стругацьких [6].

·         ГУЛАГ – табірна новація Сталіна-Френкеля, не могла принести величезної користі, як вони вважали Радянському суспільству, хоч і спрямованО на будівництво фундаменту комунізму. Зате завдало купу горя і страждань народові і значно підвищило загальну кількість жертв комунізму за які соромно було купувати жалюгідну жменьку радощі окремим особам. А які величезні гори прокльонів впали на голову горе-вождів! А вони на це заслужили!

       Жодна, повторюю жодна, з перерахованих новацій «режиму горя, смертей і репресій» не  дала допомоги у будівництві комуністичного раю, радості людям, обернулася мільйонами жертв, тормозом суспільству і жорстоким, кривавим терором народу.

       Нарешті тільки зараз здатні оцінити що таке кривавий ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР! Уявити важко, не те що пережити. Загальна кількість загублений життів біля 100млн! Додайте ще скільки морально і душевно скалічених, скільки не побачивших життя? Всі поправки та уточнення ЗАЙВІ! 

       А тут ще новоявлена кремлівська мерзота, намамагається, хоч частково реанімувати імперію зла і побудувати росіянам рай на горі інших! Цього не буде!

МІСЦЕ ЦЬОМУ СКАЖЕНОМУ ПІГМЕЄВІ, разом з усіма його величезними "шатунами" і російським терором НА СМІТНИКУ ІСТОРІІ. Місце заброновано!

(кінець)

 

     ДЖЕРЕЛА:

1.    Том Грем «Радянський режим помер задовго до розвалу Союзу», РІА-НОВИНИ, 16.08.11

2.    «The Imperial Legacy and the Soviet Nationalities Problem», Hoover Institution Press, 2000

3.    Георгій Марков «Соль землі»

4.    «Sovset Union, The Breakdown Of The Ussr History Essay», Library of Congress US

5.    Вадим Кожинов «Правда сталінських репресій»

6.    Бр. Стругацькі «Важко бути Богом»

Ілюзія вона....

  • 26.11.17, 12:58


Вона така, така чудова, -- ніби квітка,

Така тендітна! Надзвичайно чарівна…

Її кохаю! – «Дурню, це ж і їй помітно»

--«Ні не сьогодні, я сьогодні не одна».

 

І очі чисті, ясні ніби то приход весни.



Вона ж - партнерів, сотні раз міняла,

Постійних теж! Й таких, не забувала.

ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА? Частка 12 - перед завершенням

  • 22.11.17, 20:59

                 

ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА?

Частка 12

(перед завершенням)

       Одна справа щось проголошувати, інша довести щось до логічного завершення – будівля соціалізму, комунізму так і не дочекалися, рухнула… Чи могли спасти її термінові запобіжні дії: перестройки, гасла, комуністичні бригади «з Леніним попереду, на броньовичку», якого би разом з броньовичком ніс увесь радянський народ, чи інший, більш добротно побудований, бетонний шлях на кістках народів, сумнівно, навіть якщо і базіс змінили [1]. На смертях мільонів – рай не побудуєш, навіть для невеликої купці з великих народів!!! Схоже, останній експеремент намагаються провести ще і зараз! А усі запобіжники: отой СРСР від південних гір до північних морів де людина крокує як господар, Східний блок країн соціалізму та Рада Економічної Взаємодопомоги – все це не більше, як пропогандистськи кроки, більше спрямовані на демонстрацію сили перед Заходом [2].

       В державному документі, головному Законі – Конституції СРСР [3], проголошені зовні привабливи тези, але виявляється, що це пусті слова, між словами та реаліями була бездонна прірва [4]. Мифів про мотиви, що призвели до краху комуністичної будівлі багато:

·         про буцім-то «зраду 3 президентів у Біловіжський пущі, що призвела до остаточного краху;

·         про успішну багатосерійну діверсію ЦРУ та і всієї світової імперіалістичної системи;

·         про економічну світову боротьбу, коли капітал всього світу обрушився на Росію і таки подалав її.

·         Радянські чиновники бігли за кордон і забирали державні секрети.

·         Як радянська держава попала у боргову яму ворогів.

І величезную купу масової несінитниці, використання деяких справжніх і маси фантастичних фактів [5]. Книга Єгора Гайдара надрукована мізерним накладам 8 тис, спричинила справжній вибух в Росії. Ця, Гайдарівські ідеї [6] викривають низку факторів, деякі з яких яскраво ілюструють чому рухнув той колос, який на вираз Гітлера був на глиняних ногах, але несподіванно для нього не рухнув, під його тиском, та ще спроміг поховати хвалькуватий Тисячорічний Рейх. Мабуть бомба була закладена "не там, не в той час, і зовсім не тої потужності". А ті документи, які проливали світло на те, що відбуівалося на вищих щабелях влади СРСР (Особі папки закритих архівів: Політбюро ЦК КПРС, КДБ, протоколи СМ, підсумкові збірки Держстату, доклади ГенСек-у, Особливі Рішення) після того, як СРСР перестало існувати, були всі розсекречені, а зараз за наказом Путіна, знову стали закритими «особливо секретні державної важливості» і їх, мабуть вже ніхто не прочитає, а то і "таємничим чином" зникнуть! Так вже не раз бувало. Для цього існують пожари в закритих державних архівах, бібліотеці Леніна, а така гидя, як нинішній керівник Росії, фахово підготовлений і знає що для цього робити!

          Цінность книги Гайдара полягає в тому, що там, окрім звичайної теми, політичних і економічних досліджень, використан величезний статистичний матеріал! А що він в цьому фахівець, не викликає ніяк сумнівів, як кажуть су цій справі він давно собаку з’їв". Мені особисто, заполучити цю книгу, як чесно за це казати, поки не довелося. Тому доводиться про це викладати, на основі інтерв’ю. У цій книзі було проаналізовано те, що відбувалося в СРСР і в світі! Що виснажена Другою світовою, розрухою, голодом, відновленням виробництва, держава сунулось до колапсу, "нестримно наближаючись до боргової ями, у тих кого вважала своїми запеклими ворогами". Військове виробництво, гонка озброєння, холодна війна, все більше наближали кризу. Єгор Гайдар пише про це "Що мене вразило більше всього так це, саме той факт: вище керівництво радянської країни знало, що нас з вами, країну, чекав голод і повний колапс фінансової системи". Адже це було самісенькою правдою. Надзвичайно велика ціна захоплення новим більшовицьким режимом влади, подалання опору селянства (слід зауважити що йому, напочатку, Ленін і ВКП(б) не приділяли належної уваги, адже Революцію творив пролетаріат! Згадайте у перших закликах революціонерів жодного слова про селян: «Всю владу Радам Робочих і Солдатських Депутатів», і це в той час коли більшість в бурхливих подіях складали селяни – безумовно це великий промах тих, хто робив Революцію. Хоча деякі з них, наприклад Бухарин, Каменів, тощо, анархисти – батько Махно та безліч зроставших з селянства - есери добре цен розуміли.

      Вожаки Революції наробили у пракетичному житті багато помилок: напочатку, у розвитку, під час будування нового суспільства, у зовнішній поліції (до і опісля війни)…. Що зветься, під пильним оком діктатури проллетаріату, пролетарських каральних органів нарубали величезні "купи дров", та що саме робити зі сталінською щепою, та всіма іншими здобутками соціалізму не знали, не допомогли ні масові терори, ні голодомори, ані "френкілівськи зейхери" з ГУЛАГом, всіма "комсомольськими будівлями" та "комуністичними бригадами", плановим розвитком народного господарства, п’ятилітками, натуральними господарствами у кооперативній оправці. Помилки за помилками. Ще, а як у житті прослойка інтелігенції наздогоняла, стала перевищувати класи…. Як співав Володимир Висоцький (буде переклад):   

Переворот в мозгах из края в край,

В пространстве масса трещин и смещений.

В Аду решили черти строить рай,

Как общество грядущих поколений.

 

Известный чёрт с фамилией Черток,

Агент из Рая, ночью, неурочно

Отстукал в Центр: «в аду чёрт знает что.

Что именно, Черток не знает точно.»

 

И чёрт ввернул тревожную строку

Для шефов всех лазутчиков, Амура:

«За мной следят, сам дьявол начеку,

И крайне ненадёжна агентура».

 

Тем временем в раю сам Вельзевул

Потребовал военного парада.

Влез на трибуну, плакал и загнул:

«Рай, только рай — спасение для Ада!»

 

Рыдали черти и визжали: — да!

Мы рай родной построим в преисподней!

Даёшь производительность труда!

Пять грешников на нос уже сегодня!

 

Ну, что ж, вперёд! А я вас поведу, —

Закончил дьявол, — С Богом! Побежали.

И задрожали грешники в Аду,

И ангелы в Раю затрепетали.

 

И ангелы толпой пошли к Нему,

К Тому, который видит всё и знает.

И Он сказал, что Он плевал на тьму,

Лишь заявил, что многих расстреляет.

 

Что дьявол — провокатор и кретин,

Его возня и крики — всё не ново,

Что ангелы — ублюдки, как один,

И что Черток давно перевербован.

 

«Не рай кругом, а подлинный бедлам!

Спущусь на землю, там хоть уважают.

Уйду от вас к людям ко всем чертям,

Пущай меня вторично распинают!»

 

И Он спустился. Кто Он? Где живёт?

Но как-то раз узрели прихожане:

На паперти у церкви нищий пьёт,

Я Бог! кричит, давай на пропитанье!

 

Конец печален. Плачь и стар и млад:

Что перед этим всем: сожженье Трои?

Давно уже в Раю не рай, а ад.

Но рай чертей в Аду давно построен.           

                                                                                     Або «в синім полі все не так, все не так, як треба!»

 

А як Вам, «вище радянське керівництво знало, що ще трохи, і країну, в 1991 чекає голод. Ось саме так-документи показують - чекав голод і повний колапс фінансової системи»! Може знайдеться хто, який знову скаже – це просто трьоп! Нехай каже, а ви вирішуйте самі – чи це правда!!!

(закінчення у наступному завершенні теми)

    ДЖЕРЕЛА:

1.    Том Грем «Радянський режим помер задовго до розвалу Союзу», РІА-НОВИНИ, 16.08.11

2.    Ю.Латиш «Чому розпався СРСР? (підходи та концепції), Література і Культура, 1999

3.    Конституція СРСР (у редакції 24.07.81.)

4.    М.Шарафулин «Міжнаціональні конфлікти» (причини, типологія, шляхи вирішення), km.ru, 2012

5.    «Чому рухнула Радянська Імперія», інтерв’ю кор. «ехо москви», 2.06.07

6.    Є.Гайдар «Загибель Імперії», 2007

7.    Dr. Steven Solnick «Selling the state!» NY,2003

ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА? ч.10 (повстання, крах ГУЛАГу)

  • 18.11.17, 12:08

ТЕРОР! ЧИ ВЖЕ ЗАБУЛИ ПРО ШАТУНА?

Частка 10

(повстання, поступки, крах ГУЛАГу)

        Як би там не було, а переслідування інакомислія було і надалі. Звичайно, боротьба проти захисників Вільної України, бандерівців Заходу України палала. Місцеве населення Західної України, цілком схвально підтримувало тих, хто переслідувавсь Радянською владою борців за незалежність. Але ні терор, ні усі війська НКВС, будь-які каральні дії радянських органів, ані ненависть сталіністів не могла зламати той визвольний рух українського народу. Фактично, до Угорських подій 1956 року (1956-os forradalom - угорською) тривав збройний опір військам НКВС. Слід зауважити, НІКОЛИ українські націоналістичні сили не вели проти регулярних сил Радянської Армії бойових дій. Так що терор цілком і повністю був на радянському боці… Хто скаже протилежне – плюньте тому в очі за його власну брехню, або за таку що свідомо чи неперевірену поширену. Розповім один епізод свідка – мого родича! «Працював у типографії, чекаючи контрольного випуску газети. Робив це регулярно. Раптом, один з працівників, мій колего почав брати мене за руку. Ну пішли вже пішли, адже ми все зробили…. Ледве, ледве, він мене умовив, і ми покинули приміщення – як пролунав вибух та від типографії руїни, поряд впали осколки!» Це все не вигадано!!! Він був капітаном Радянської Армії. Зразу після війни у 1945 році, як професійний журналіст (газетяр – як він сам завжди казав) був направлений до редакції обласної газети (часопис, вживали пізніше).  Без зброї у темні часи доби пересуватися забороняли. Він ходив з пустою кобурою з куснем хліба, іноді, ще із шматочком сала на обід.   

       Боятися треба було тільки запеклим ворогам України, керівникам райкомів і обкомів, виконкомів, особливо ворогам українського народу, рвачам, стяжателям, нечесним суддям та прокурорам, злодіям і крадіям.

        Люди сподівалися, що після перемоги, зможуть нарешті жити мирно і по-своєму. Проте сталінський режим використовував цю перемогу у своїх інтересах. Офіційна пропаганда вселяла людям думку про те, що війна була виграна тільки завдяки генію «найкращого полководця» та партійному керівництву.

У повоєнний час, як і колись, переслідувалося інакомислення. Проводилися арешти, людей направляли в численні табори, де вони гинули. А репресовано було багато: тут і військові маршали, члени Політбюро, лікарі, звинувачені у замахах на вище керівництво країни і багато інших людей, як мали відношення до влади, так і прості громадяни, які висловлювали свої незгоди.

        Були розв'язані ідеологічні кампанії проти відомих письменників (А. А. Ахматової, М. М. Зощенка та інші), композиторів (Д. Д. Шостакович та інші), вчених (біологів - генетиків, кібернетиків і так далі). Багатьох діячів науки і мистецтва звинувачували в космополітизмі, тобто у відсутності патріотизму і схилянні перед «гнилою» західною культурою. А між тим, точнісенько такі думки були раніше у «генія на германський лад – Адольфа Гітлера»!

        Одним з останніх процесів Сталіна була «справа лікарів» 1953 року, звинувачених у невірному лікуванні вищого керівництва, що спричинило смерть низки деяких видних діячів.

         Система ГУЛАГу свого апогею досягла саме в повоєнні роки. Тому що там до сиділи, і ті хто попав у середини 30-х рр. І «вороги народу» під час колективізації, додалися ще мільйони передвоєнних. А тих ворогів все збільшувалося та збільшувалося. Пійшли військові і невіськові часів війни, наші і не наші військовополонені, бандерівці та воїни УПА, небандерівці і не воїни УПА, а просто засуджені ні за що та за доносами. Більшість з них (близько десь до 2 млн.) бувші полонені, які після звільнення з фашистської неволі були направлені в сибірські і Ухтинський табори ГУЛАГу.

         Туди ж були заслані і «чужі елементи» з прибалтійських республік, Західної України, Білорусії. За різними даними, в ці роки чисельність людей, що знаходилися в ГУЛАГу, становило від 4,5 до 12 млн. осіб, причому і ті і ті, за применшаними оцінками.

         Були створені табори «спеціального режиму» для засуджених за «антирадянську діяльність», «контрреволюційні акти», в яких використовувалися особливо витончені і важкі варворські методи впливу на ув'язнених. Чим Вам не Майданек, не Освенцім, не Треблінка та інші фашистські табори, хіба що відсутність кремаційних печей. Не хвилюйтесь замість пекла тут був і адський холод і голод і інші «радянські винаходи нищення людей»! Загинуло тут не менш ніж в німецьких концтаборах….

         Не бажаючи миритися зі своїм становищем, багато політичних ув'язнених в ряді таборів піднімали повстання, які проходили часом під політичними гаслами та з прапорами Махна та Бандери.

        «Особливі табори» були створені після війни. У них направляли засуджених за «шпигунство», «диверсії», «терор», за участь у «антирадянських організаціях і групах» - іншими словами, колишні військовополонені й учасники національних повстанських рухів на Україну і в Прибалтиці. Всі вони були засуджені на тривалі терміни (від 10 до 25 років), всі мали досвід збройної боротьби. Саме з їх приходом у ГУЛАГу починається активний опір ув'язнених: це групові втечі, повстання, голодування і відмови від роботи. У 1946-1952 рр.. серія повстань прокотилася по таборах від Комі АРСР до Далекого Сходу. Особливі табори були побудовані також і для того, щоб ізолювати найбільш активних в'язнів і створити для них смертельні, нестерпні умови.

        Тому, незабаром після похорону Сталіна, сам Берія з Маленковим виступили з позиції лібералізації режиму. За ініціативою Берії було зроблено наступне:

o   прийнято указ про амністію - звільнено 1 млн. 184 тис. чоловік;

o   припинено «справу лікарів»;

o   ГУЛАГ переданий Міністерству юстиції;

o   внесено пропозицію про обмеження прав Особливої наради при МВС та інші заходи.

       Між тим, і сама ситуація в країні вимагала рішучих дій.

        Великим джерелом соціальної напруженості стали, геть усі зона підневільної праці в системі ГУЛАГ.

У в'язнів ГУЛАГу після смерті Сталіна та арешту Берії пробудилися надії на амністію та реабілітацію, що викликали потужну хвилю повстань і заворушень в таборах в 1953-1954 років...

        Наймасовіші відбулися навесні - влітку 1953 р. в Горлаг і Речлаге (Воркута). У квітні-червні 1954 р. повстали в'язні Степлаг (Казахстан). У виступах брали участь майже всі категорії з ув'язнених, до протестів політичних приєдналися ще і майже всі кримінальники. У бунтівних таборах створювалися органи самоврядування - комітети, частіше за все інтернаціональні.

        Піком табірних «заворушень», що охопили ГУЛАГ в 1953 - 1954 рр.., Став рух опору в Особливих таборах - Річковому (на р.. Воркуті), Гірському (у Норильську), Степовому (Кенгір, в Карагандинській області Казахської РСР) і деяких інших. У цих таборах були сконцентровані політичні, засуджені за 58-й статті. Вперше за всю історію ГУЛАГу ув'язнені вимагали не покращення умов утримання, а свободи. Повсталі не намагалися втекти, як це робилося до 1953 року, але залишалися в таборах, домагаючись приїзду урядових комісій з Москви.

        Вимоги у всіх таборах були схожі: скасувати особливий і каторжна режими змісту, ввести оплату праці, відновити «заліки» - практику дострокового звільнення за «ударну роботу», скасувати номери на одязі, зняти обмеження на листування з родичами. Але при цьому в багатьох випадках висувалися й політичні вимоги: переглянути справи політв'язнів та поширити на них амністію, припинити свавілля адміністрації, покарати винних. За допомогою листівок і плакатів повстанці намагалися роз'яснити мету і окремі цілі повстання солдатам охорони і навколишнім жителям.

        1. Повстання в Річковому таборі (Воркута)

Робота всіх вуглевидобувних шахт, які були розташовані в районі Воркути, з початку їх дії будувалася виключно на примусову працю різних в'язнів ГУЛАГу. У 1939 році всього в Воркуті містилося 8 тисяч ув'язнених. У 1946 році - 62,7 тисяч. У липні 1955 року - 156 тисяч. Охорона воркутинських таборів в значній мірі була укомплектована самими колишніми ув'язненими. Все починалося з того, що зміни прохідників гірських виробок відмовлялися спускатися в шахту.

         Табірне начальство не на жарт сполохалось. Заарештувавши близько сотні людей, вони виводили їх під конвоєм за зону. Незабаром з'ясувалося, що прохідників, що відмовилися спуститися в забій, серед заарештованих було небагато. Потрапили ж до рук начальства ті люди, які не мали до страйку жодного відношення. У Речлазі табірних відділень було 17. Повстали 6 відділень: перше, друге, третє, шосте, десяте, тринадцяте. У них містилося близько 16 тисяч ув'язнених. Ще в червні групи робітників стали відмовлятися від виходу на роботу. В кінці червня на шахті «Капітальна» знайшли листівки із закликами: «Не давати вугілля!», «Свободу в'язням!». Будь-де: у шахтах, на вагонетках, що виходять з шахти на поверхню, з'являлися написи типу «Не давати вугілля, поки не буде амністії». 19 липня у другій-ої зони відмовилися вийти на роботу 350 чоловік. Вони зажадали прибуття до них начальника Управління табору і прокурора. А на місці заявили їм про недовіру, зажадавши приїзду у Воркуту представників уряду країни і ЦК КПРС. 22-23 липня відмовилися вийти на роботу спочатку 1500, а потім вже 3000 чоловік. Множилися листівки, підписані «комітетом дії». 24 липня під всіх ої зони прозвучало оголошення про ряд пільг для ув'язнених. Зокрема, про введення 9-годинного робочого дня, про зняття номерів з одягу, про дозвіл побачень та листування з рідними, про збільшення видачі грошей з особових рахунків. Але ув'язнені, навчені гірким досвідом, обіцянкам не вірили. 25 липня страйкували вже 8700 чоловік. Події набирали оборот. 26 липня ув'язнені третього відділення напали на штрафний ізолятор і звільнили 77 осіб. Тоді ж прозвучали перші постріли. Охорона штрафного ізолятора вбила двох нападників і поранила ще двох. У повсталих відділеннях створювалися штаби. Відомо, що в другому-ої зони такий штаб очолив колишній капітан польської армії Кендзерський, засуджений по 58 статті на 15 років. Ситуація загрожувала вийти з-під контролю остаточно. До Воркути прибула комісія МВС СРСР на чолі з генералом армії І. І. Масленниковим. Повсталі влітку 1953 року гірники Воркути висунули гасло: «Вугілля - Батьківщині, нам - свободу!» У жіночому табірному відділенні страйк почався під гаслом «Свободу народам і людині!» У каторжній відділенні поряд з плакатом «Вимагаємо поваги прав людини!» Були вивішені і більш радикальні: «Геть в'язниці і табори!», «Вимагаємо повернути нас до наших сімей. 30 липня, вже в розпал роботи комісії, в 10-ої зони велика група робітників знову відмовилася спуститися в шахту. Тоді ж опера спільно з адміністрацією табору виробили план щодо виявлення та взяття під варту організаторів і активних учасників страйків.

          1.09.1953 близько чотирьохсот ув'язнених організували на території житлової зони суцільної заслін. На їх придушення були кинуті 50 наглядачів. Побачивши їх, засуджені кинулися ламати паркан і, озброївшись кілками та дошками, стали витісняти наглядачів. Невільники спробували взяти штурмом і ворота, за ними було виставлено оточення з озброєних солдатів і офіцерів. Там же знаходилися прибули з Москви генерали і полковники. З заздалегідь підготовленої пожежної автомашини на передні ряди повсталих направили струменя води. Але в результаті їм вдалося вирвати шланг і розрізати його. До вихідних воріт залишалося п'ять метрів. Послідував наказ відкрити вогонь на поразку. Члени московської комісії в діях охорони табору помилок не побачили. Застосування зброї проти беззбройних людей було визнано правомірним. 29 ув'язнених бросили в карцер, 280 поміщені у в'язницю. Ще для 883 побудували спеціальний табірний пункт. Повстання призвело до послаблення режиму. Побудували приміщення з кількома кімнатами для побачень. Було скасовано обмеження листування всередині країни. Ув'язненим Речлага стали видавати пропуску на пересування без конвою. У 1953 році скасували спеціальні нашивки на одязі політв'язнів.

                 2. Повстання в Гірському таборі під Норильськом

         У жовтні 1952 р. в Горлаг прибув етап з Караганди - 1200 осіб, в основному учасники національного опору з Західної України та з Прибалтики. У особливий табір їх перевели в покарання за масове непокору, вбивства «стукачів», пагони. Незважаючи на те, що їх розосередили по п'яти зонам, новаки стали бродильним елементом повстання. А одним із спонукальних поштовхів до повстання стала смерть Сталіна. 25.05.1953 охорона застрелила двох ув'язнених. На наступний день були поранені ще семеро. На знак протесту ув'язнені відмовилися виходити на роботу, зажадали приїзду комісії з Москви, вивісили чорний прапор у пам'ять про загиблих, та вирішили не віддавати їх тіла адміністрації табору.

Як і у Воркуті, повстанці не мали зброї, їхня сила була в єдності, безстрашність і рішучості. Гасло «Смерть або свобода!» Звучав у Норильську в ті героїчні дні на багатьох мовах, тому що серед 20 тисяч ув'язнених Горлагу були представники кількох десятків національностей. Повсталі обрали свої представницькі органи, які зуміли надати протиборства мирний характер. Більше двох місяців їм вдавалося підтримувати в зонах нормальний перебіг життя і не допускати ні анархії, ні насильства одних ув'язнених по відношенню до інших. 29.05 укладені за допомогою повітряного змія вперше розкидають листівки, частина яких досягає Норильська. Представник управління МВС, який відав особлагамі, також направляє до Москви телеграму з проханням надіслати комісію. 5.06. прибула комісія МВС СРСР, до цього дня 16 378 чоловік припинили роботу. Почалися переговори: біля вахти ставилися столи, покриті червоною скатертиною, по один бік сідали представники ув'язнених, по інший - генерали, за вахтою - ланцюг солдатів з автоматами. Комісія пообіцяла ввести такі зміни: 9-годинний робочий день, зняття номерів з одягу, дозвіл листування, видачу на руки зароблених грошей і дозвіл посилати гроші рідним, переклад інвалідів «на материк», пом'якшення режиму. Ув'язнені ж наполягали на приїзді урядової комісії з більш широкими повноваженнями. Але МВС використовувала переговори лише потім, щоб виграти час для підтягування військ. У ніч на 29 червня розпочався штурм. Усього під час придушення повстання загинуло до 150 людей. Невідомо, чи були втрати серед військ.

                                        3. Повстання в Кенгірі

        Найбільше з повстань ув'язнених відбулося в травні-червні 1954 р. в Кенгірі (нині місто Джезказган в Казахстані). Воно тривало 40 днів. У Кенгірі (Офіційна назва: Степова табір) утримувалося до 8 тисяч ув'язнених, головним чином політичних. Російських серед них було не більше чверті. Решта - західні українці, литовці, латиші, естонці, чеченці, жителі Середньої Азії і т.д. Незадовго до повстання сюди перекинули етап блатних чисельністю 650 чоловік. Ще раніше табірна охорона кілька разів безпричинно (нібито при спробі до втечі) вбила і поранила кілька в'язнів. Не виключено, що чини МВС навмисне провокували бунт, щоб за допомогою легкого його придушення продемонструвати свою незамінність і поховати плани скорочення табірного персоналу. Однак події вийшли з-під контролю і придбали несподіваний розмах. Новоприбулі кримінальники увечері 16 травня намірилися проникнути в жіночу зону. Їх зустрів вогнем взвод автоматників, убивши і поранивши кілька десятків людей. Тих, хто встиг прорватися в жіночу зону, жінки сховали і не видавали охороні. Солдати і наглядачі почали бити жінок, щоб потім списати побої на злочинців і таким чином виправдати розстріл беззбройних людей. Кримінальних підтримали політичні, стали споруджувати барикади, руйнувати внутрішньотабірна загородження. Охорона, стріляючи з кулеметів, вбила і поранила ще декілька в'язнів, що наблизилися до зовнішнього огородження. Врешті-решт, не витримавши тиску, наглядачі залишили територію всередині табору. Окремі табпункти і жіноча зона тепер могли вільно сполучатися одне з одним. Ув'язнені озброїлися саморобними ножами і списами. Розгромили табірну тюрму, звільнивши майбутніх керівників повстання. 22 червня місцеве радіо повідомило, що вимога повсталих прийнято: в Кенгір їде член Президії ЦК. А на світанку 25 червня через заздалегідь зроблені проломи в зовнішньому огорожі на табір рушили танки Т-34 і перекинутий з-під Куйбишева полк особливого призначення МВС. Тільки один танк вийшов з ладу, провалившись у вириту ув'язненими яму. Всього було вбито і поранено, за даними виробничо-планової частини Кенгірського відділення таборів, більше 700 ув'язнених. Про постраждалих у військах нічого невідомо, але якщо вони і були, то одиниці. Незважаючи на колосальну нерівність в озброєнні, укладені трималися мужньо. Весь день 25 червня вцілілі в'язні пролежали в степу під спекотним сонцем, на них були націлені дула автоматів. 26-го їх змусили розбирати барикади і закладати проломи, а 27-го вигнали на роботу. Кенгірське повстання, як і інші, було придушене. Але воно разом з іншими змусило владу послабити табірний режим, так що навіть на роботу в'язні стали ходити без конвою, а в деяких випадках їм навіть дозволяли обзаводитися сім'ями. Послаблення ці в тій чи іншій мірі зберігалися до початку 60-х років.

 

       Були також і інші повстання, але всі вони були, в кінці кінців, жорстоко пригнічені. Незабаром після похорону нове керівництво зробило ряд кроків, спрямованих на ліквідацію зловживань минулих років. Вже 27.03.1953 по пропозиції Л. Берії Верховною Радою СРСР була оголошена амністія для ув'язнених, чий термін не перевищував 5 років. З місць ув'язнення підлягало звільнити понад 1 млн осіб. Це багато.

Здавалося, надії підтверджувалися: у вересні 1953 р. були ліквідовані Особлива нарада при МВС та інші позасудові органи («трійки», «п'ятірки»), в квітні 1954 р. переглядалася «Ленінградське справу» Ініціатором цього кроку також став Берія. Для нього з'явилася чудова можливість звалити всю провину за це «справа» на тодішнє керівництво МДБ і МВС. З другої половини березня почалася всебічна перевірка слідства. 31 березня 1953 Берія затвердив постанову про припинення кримінальної справи і звільненні з-під варти заарештованих лікарів. 3 квітня по ініціативи нового міністра внутрішніх справ Президія ЦК КПРС прийняв рішення про реабілітацію проходили у справі про лікарів-шкідників.      Одночасно скасовувався Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 20 січня 1953 про нагородження орденом Леніна лікаря Л. Ф. Тимашук, з «сигналів» якої ця «справа» починалося. Реабілітувалися засуджені партійні та господарські керівники. Роком пізніше почалася реабілітація з політичних процесів 30-х - початку 50-х років. Але в цілому кількість ув'язнених, звільнених з в'язниць і таборів в першій половині 50-х рр.., залишалася незначною. Більшість репресованих за «контрреволюційні злочини» були амністовані лише після XX з'їзду КПРС. Зі складу МВС були виділені і передані в інші відомства 18 структурних підрозділів МВС СРСР - Дальстрой, Спецбуд та ін Їм також були зроблені і інші кроки до реформування системи ГУЛАГу - «зважаючи на економічну неефективності і безперспективності »ряд підприємств був переданий галузевим міністерствам. Припинили існування такі «великі будівництва комунізму» як залізниця Салехард - Ігарка, Байкало - Амурська магістраль, тунель Красноярськ - Єнисейськ, Головний Туркменський канал і Волго - Балтійський водний шлях. Однак ініціатива і натиск Берії виходили за рамки компетенції МВС. За 1954-1956 рр.. були реабілітовані 7679 чоловік, багато посмертно. З в'язниць і таборів вже до XX з'їзду вийшли десятки тисяч людей. Отже, незважаючи на велику кількість жертв: загиблих, постраждалих морально і фізично, все-таки була досягнута поставлена мета: зруйнувати систему ГУЛАГу. Всі ці люди, що пройшли через табори або залишилися там, гинули в ім'я своєї ідеї, своє мети, мрії. Численні повстання в таборах, які потягли за собою таку велику кількість людських жертв, все ж таки принесли результати. Адже був прискорений процес звільнення політв'язнів, було вироблено пом'якшення режиму в таборах. А в 1954 р. особливі табори (до 1953 р. їх було 12) були ліквідовані повністю.

         Велика заслуга всіх цих ув'язнених полягає в тому, що вони все ж таки змогли, все ж знайшли в собі сили протистояти «табірного начальства», та й влади в цілому.

 

ДЖЕРЕЛА:

1. Баханов А. Н., Горінов М. М., Дмитренко В. П. «Історія Росії, ХХ століття». (у 3-х книгах). АСТ, 2001

2. Валиуллин К. Б., Заріпова Р. К. «Історія України ХХ століття». Навчальний посібник, Уфа, 2002

3. Г.Іванова «Зародження громадянської самосвідомості в СРСР», Гардаріки, 2001

4. Ратьковський І. С., Ходяков М. В. «Історія Радянської Росії». СПб.: «Лань», 2001

5. Соколов А. К., Тяжельнікова В. С. «Курс Радянської історії, 1941 – 1991» кн. 2.М.: Вища Школа, 1999

   

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая