Про співтовариство

Все просто, якщо нічого не ускладнювати
Вид:
короткий
повний

nasinynka

"Запороги"

  • 13.01.24, 17:38
«Запороги» — український 10-серійний історичний телесеріал, знятий режисером Володимиром Онищенком на кіностудії «Укртелефільм» за участю студії «Злагода».  

Сюжет серіалу паралельно розгорається у двох часових вимірах: в Україні 17-18 ст., де події розгортаються навколо пригод отамана українського козацтва Івана Сірка, та у сучасній Україні 20-го сторіччя, де дії розгортаються навколо сучасного українця-героя — Крутояра. Як для Сірка так і для Крутояра події розгортаються навколо коханої жінки.

Село Капулівка Січеславської області, Україна, 1990-ті роки. Після відновлення незалежності Україна опиняється під гнітом проросійських олігархів-лиходіїв які захопили владу та економіку по всій Україні. На вшанування пам'яті отамана Запорозької Січі Івана Сірка з'їжджається вся еліта Січеславщини, й серед них головним гостем є олігарх Якутовскій на прізвисько Якут, якому намагаються догодити всі місцеві чиновники...

Таке життя

  • 07.07.23, 04:59
... Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя...
Хтось в камуфляжі, а хтось в ВЕРСАЧЕ...
Не відкриття...
Хтось помирає, хтось заробляє...
На цій війні...
Отут вже кожен сам обирає...
Що у ціні.
Для когось воля щаслива доля...
Для когось страх...
Хтось в повен зріст посеред поля...
Хтось по ярах...
Хтось мовчки робить не горлопанить...
Хтось лиш кричить...
Один лікує, а інший ранить...
Коли мовчить.
Хтось розуміє, хтось не уміє...
Пізнати суть...
Хтось геть заслабне, а хтось зміцніє...
Пройшовши путь...
Комусь для щастя достатньо промінь...
Комусь весь світ...
Когось потопить весняна повінь...
Хтось зробить пліт.
Для когось в радість зустріти старість...
Дожити день...
Хтось вірить в долю, а хтось в реальність...
Одну лишень...
І всі звемося людьми неначе...
Не відкриття...
Пів світу плаче, пів світу скаче...
Таке життя.

Галина Момот

Листопад

  • 01.11.21, 00:01
Привіт, листопаде, привіт!
Упали вже перші тумани
І скоро листочків не стане
На голих прожилинах віт.
Ти землю окропиш дощем,
Відкриєш ворота у зиму
І підеш в хурделицю зимну, 
Лишивши по осені щем.
А поки ще жовтень не зник,
Погріє нас сонце скупенько
І пізні осінні опеньки
Кладе до корзини грибник.