Вас! И нас! И всех отчасти! По отдельности и в общем! С Новым Годом! В смысле - счастьем! С новым счастьем! То есть, вот с чем: С новой крышей! С новым домом! С новым блином! С новым комом! С новой правдой! С новым сном! С новой стопкой кверху дном! С новым делом! С новым словом! Карьеристов - с новым чином! Маму с папой - с новым сыном! Новых русских - с новой тачкой! С новой банковскою пачкой! Бюрократов - с новой папкой! Волосатых - с новой шапкой! Донжуанов - с новой милой! Ветеранов - с новой силой! Бизнесменов - с новым взлетом! С новым банком! С новым счетом! Бомбардиров - с новым голом! Трансвеститов - с новым полом! Космонавтов - с новой высью! Тугодумов - с новой мыслью! Шахматистов - с новым ходом! Вас - еще раз с Новым Годом! Капитанов - с новым коком! Президентов - с новым сроком! Депутатов - с новой Думой! Кто за деньги - с новой суммой! Генералов - с новой частью! Вас - еще раз с новым счастьем! Подчиненных - с новым боссом! Программистов - с новым dosом! Безработных - с новым местом! Тили-тили - с новым тестом! Сталеваров - с новой плавкой! Отсидевших - с новой справкой! Похудевших - с новой формой! Бывших трезвых - с новой нормой! Завязавших - с новой мерой! Атеистов - с новой верой! Резидентов - с новым кодом! Всех вас - снова с Новым Годом! С новой песней! С новым танцем! Разведенных - с новым шансом! Жен любимых - с новой шубой! Дядю Сэма - с новой Кубой! Беззаветных - с новым дзотом! Сокращенных - с новым КЗоТом! Театралов - с новой драмой! Маму с мылом - с новой рамой! Журналистов - с новым слухом! Медиумов - с новым духом! Чукчей - с новым анекдотом, Мчащих - с новым поворотом! Взявших прикуп - с новой мастью! Всех вас - снова с НОВЫМ СЧАСТЬЕМ!!!!!

Одних стираешь словно мел с доски. Других с трудом из сердца вырываешь. И без одних ты счастливо живешь, А без других никак не выживаешь. Одни уходят не оставив след. Других следы прибой времен стирает. И кто-то оставляет шрам в душе, А кто-то саму душу забирает...

Піти з життя…так просто,в небуття…
Нікому ж бо нема до того діла
Не звинувачую нікого, лиш себе
Один лиш крок…і німота…
Нема для чого і для кого жити,
Ні радості,ні мрії у душі.
І не лякає гнів самого Бога,
Губами шепче молитви-вірші…
Борцем не був ніколи,вже й несила…
Немає краплі гордості й жалю
Один лиш крок…і морок...
Не чуть нікого,немає ані крапельки жалю…

Вот снова осень на дворе..
И снова в сердце грусть пробралась.
Туман,дожди - в осеннем дне,
Но лета часть во мне осталась.
Недолго будет она греть,
Своим теплом больную душу.
Недолго в сердце ей гореть,
Но твой покой я не нарушу...

Хоть память лучший лекарь ран,
Никак тот вечер не забуду..
Да,я простил тебе обман.
Со мною ты везде,повсюду.
И каждый раз придя домой,
В твои глаза смотрю на фото.
И кажется,что ты со мной,
И так обнять тебя охота..

И подступает к горлу ком.
И слезы боли сердце душат
Что..плакать ? Станет мне легко ?
Облегчу тем свою я душу ?
Чуть - чуть совсем,неглубоко..
Но твой покой я не нарушу..

Пусть так один страдаю я,
Пусть ты не думаешь о прошлом.
А я давно простил тебя,
Ведь я люблю тебя все больше.
А вдруг все прошлое лишь сон..
А наяву не так..иначе..
Нет..утешенье..Обречен..
Грустя со мной и осень плачет.
Холодным проливным дождем.

by alexrec 97 г.

Є східний вислів - "Якщо учень готовий, то учитель знайдеться".
Днями почув цікаву притчу з якою хочу поділитися.

Прийшов учень (У) до вчителя/майстра (В)
(У):
- Вчителю,я хочу у тебе навчатися.
(В):
- Гаразд,немає проблем. Ходімо зі мною.
Привів Учня до річки.Зайшли обидва по-пояс у воду.
(В) і каже:
- Пірнай!
(У) пірнув,сидить,через півхвилини нічого не відбувається він думає:
- Випірну...
Тільки-но спробував випірнути,а (В) йому не дає,тримає...
(У) думає:
- (В) терпів і я потерплю,значить так треба...
Пройшло ще хвилька часу, подиху не вистачає.Знову починає виринати.А (В) його ще дужче тримає.Бачить (У) що вже зовсім не може витримати,а (В) його з усієї сили тримає у воді.Тоді (У) з останніх сил виривається,відпихається,відбивається від (В) і випірнає.Жадібно хапає повітря,відсапується...
(В) йому й каже:
- Коли ти настільки сильно захочеш вчитися,як щойно ти хотів повітря,тоді й прийдеш до мене.

Ось і вся притча. Мені вона дуже сподобалась.
А Вам?

Скажи решительное «нет»!
Я не обижусь, я приму.
Ведь это будет твой ответ,
Я подготовился к нему.

Скажи решительное «да»!
Коль капля нежности осталась.
С тобою быть – моя мечта,
А без тебя мне жизнь не в радость.

Скажи решительно хоть что-то!
Скажи, давай! И подведем итог.
Моя игра в одни ворота
Уж надоела, видит Бог!

Бути разом «поду(М)шки»

Кожен імпульс твоїх больових рецепторів – для мене удар, кожна сльоза, що стікає твоїми щоками, – для мене більше ніж втрата. Тому я маю щовечора проганяти зі сну твого темних примар, і замість них запускати щоранку мрію крилату.

Не хвилюйся, кохана, адже я приходитиму до тебе у кожному сні. Але кроки мої поміж сном ти не почуєш, я твого спокою не порушу. Лиш тихенько складатиму в речення приголосні та голосні, Бо коли я не можу бути з тобою тілом, то залишаю у тебе душу.

найважче слово

коли безтурботнє майбутнє і мрії, мов зорі, жевріють - нам легко сказати "зумію!", кохаючи так незабутньо... складніше сказати "прощай" ніколи тебе не зустрівши... самотність писатиме вірші, фарбуючи їх у печаль. я знову ітиму в життя - зі сміху зірвуся на плач. найважче з усіх - каяття: коротке і щире "пробач".

Про те, чого нема...

Я ніколи й нікому в житті не брехав! Я брав все від життя і щиро кохав! Це слова про те, чого я не мав.. Це маййя(ілюзія) - те, чого нема..

Навколо мене були якісь люди Я називав їх "найкращі друзі" Це те, від чого мене вже нудить.. Це все також - світ ілюзій Забув парасольку вийшовши з дому Сьогодні дощу можливо не буде.. Це теж аксіома нудного життя Як і те, що застуди потім не буде... Вбивають мене ці розмови про те, Що "десь поруч літає щастя моє".. Це нічого не варте, відлуння пусте.. Це слова про те, чого немає... А колись жив я серцем - сміявся, кричав.. Казав що КИМОСЬ стану, у дитинстві. Це те усе, чого в житті я не пізнав.. Тоді жив так, як лиш у жахах снилось Хотів би я піти з життя ГЕРОЄМ, Та програно все в карти, і земля.. В останній день мій тут нас тільки троє: Цигарки, пляшка... й незабутнє ім'я.