У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
(Шевченко)
У кожного своє. А в когось ні долі, ні волі, а в когось золото і сльози...
Якщо розглядати людину, як систему, яка описується якимись складними дифрівнянням, то багато чого залежить від початкових умов, умов, які змінюються в процесі життя. Робота системи чи то життя людини а бо ж окремі показники можуть в різних ситуаціях поводитися, як на малюнку, який в мене в папці, де показані перехідні процеси (такі собі криві "пізнання".
Звичайно ж людина найадаптивніша з усіх систем, має творчий потенціал, може сама формувати собі умови, але все ж при створенні умов вона таки використовує те, що є в її досяжності. А те, що є в досяжності - це таки на великий відсоток жереб. А ще жереб - наділена людина креативністю чи ні.
Коментарі
SFM
119.03.23, 08:08
ще й таке є ?
kettlebell
219.03.23, 08:52
Привет, Маша.
Замечательно
backslash
319.03.23, 16:30Відповідь на 1 від SFM
Є... Ми не купляли дитячий Кобзар, це з телеграмканалу аудіоказок. Але як бачиш є
backslash
419.03.23, 16:31Відповідь на 2 від kettlebell
Привіт, Євгенію! Дякую!
SFM
519.03.23, 16:43Відповідь на 3 від backslash
трішки здивований. не думав що таке є
backslash
619.03.23, 16:45Відповідь на 5 від SFM
Та я теж!
_R
722.03.23, 16:17
Класика
У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
(Шевченко)
У кожного своє. А в когось ні долі, ні волі, а в когось золото і сльози...
_R
822.03.23, 16:18
Жереб на вході в світ
Наш визначає стан:
Хтось в молоко та мід,
Хтось серед сліз та ран...
Далі за кроком крок
Через добро і зло...
Вибір, ефект, урок,
Де-не-де повезло...
То в небеса, то в ад
По пізнання кривій...
В душах наводим лад,
Шлях випрямляєм свій...
Вийдемо звідси куди?
Шлях наш закінчиться де?
В пеклі, в раю назавжди?
БУде - як жереб впаде?
А це я словами бавлюся)))
backslash
923.03.23, 01:11Відповідь на 8 від _R
Іноді мені здається що моє життя не має у собі жереб... А іноді навпаки...
_R
1023.03.23, 05:12Відповідь на 9 від backslash
Якщо розглядати людину, як систему, яка описується якимись складними дифрівнянням, то багато чого залежить від початкових умов, умов, які змінюються в процесі життя. Робота системи чи то життя людини а бо ж окремі показники можуть в різних ситуаціях поводитися, як на малюнку, який в мене в папці, де показані перехідні процеси (такі собі криві "пізнання"
.
Звичайно ж людина найадаптивніша з усіх систем, має творчий потенціал, може сама формувати собі умови, але все ж при створенні умов вона таки використовує те, що є в її досяжності. А те, що є в досяжності - це таки на великий відсоток жереб. А ще жереб - наділена людина креативністю чи ні.