В Україні змінюють морське законодавство

У Міністерстві інфраструктури відбулося обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку морегосподарського комплексу».

Про це інформує прес-служба відомства.

У нараді взяли участь представники Адміністрації морських портів України, Європейської Бізнес Асоціації, Американської торгової палати тощо.

Учасники наради розглянули та обговорили зауваження і пропозиції до законопроекту з метою вироблення узгодженої спільної позиції.

Заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк зауважив, що метою законопроекту є вдосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки мореплавства, підвищення ефективності управління морськими портами та розмежування державних і господарських функцій в морських портах.

«Законопроект №7385 сприятиме створенню сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечить реформу морських портів та можливість належного виконання державою зобов’язань за міжнародними договорами у сфері торговельного мореплавства. Даний законопроект безсумнівно матиме позитивний вплив на галузь», - підкреслив Юрій Лавренюк.

В Одеському філіалі АМПУ вирішили обзавестися елітними машинами

Одеські чиновники цього року побили всі рекорди закупівлі автомобілів. Після чиновників облради, мерії легковиками зважилися обзавестися в одеському філіалі Адміністрації морських портів України.

Згідно з тендерною документацією, яка розміщена у системі закупівель Prozorro, вони вибрали не скромні машини економ-класу, а вельми дорогі, оскільки вартість лота була вказана 1,695 мільйонів гривень.

Цікаво, що в технічних характеристиках зазначено тип автомобіля седан чорний або темних кольорів (облрада просила білі і червоний). Мабуть це важливо для чиновників. А ось їздити "портовики" хочуть на 6-ти ступінчастій коробці автомат.

Що стосується комфорту, то в машині повинен бути круїз-контроль, сенсори паркування передні та задні, клімат-контроль, незалежне регулювання температури зон водія і переднього пасажира, аудіосистема (радіо, Cd/MP3/WMA) з кольоровим багатофункціональним сенсорним дисплеєм, кнопки управління аудіосистемою на кермі, сидіння зі шкіри, а також фонове підсвічування карт дверей і простору для ніг водія і переднього пасажира.

У підсумку, торги виграла фірма "Інж-проект", яка поставить портовикам автівку за 1,456 мільйонів гривень.

Нагадаємо, раніше Одеська облрада оголосила тендер на придбання семи автомобілів.

Взяли пример с Миссисипи: танкер перевез удобрения

Наливной танкер Одиссей І впервые осуществил доставку минудобрений КАС-32 по Днепру. Время в пути из Херсона до Запорожья, с учетом прохождения двух шлюзов, заняло 24 часа.

Об этом сообщил директор ООО "Одесса Агрохим" Тарас Иващенко.

Он проинформировал, что компания импортирует удобрения КАС-32 (карбамидно-аммиачная смесь с долей азота 32%) из Египта, Болгарии, Румынии через собственные перевалочные мощности в Херсоне. Но впервые было принято решение осуществить логистику по реке.

"Анализируя опыт коллег из США, которые активно используют речной транспорт вдоль Миссисипи для транспортировки минеральных удобрений, было принято решение развивать собственную логистику по Днепру. Ведь основа торговли КАСом - это дешевая логистика. В 2017 году был приобретен и капитально отреставрирован наливной танкер Одиссей І, емкостью 600 тонн.  Первая поставка была осуществлена 31 марта в Запорожье", - написал Т. Иващенко на своей странице в Facebook.

Также он сообщил, что компания планирует расширять географию отгрузок вдоль Днепра. В ближайшее время планируются поставки удобрений по реке в Кременчуг и другие речные порты.

Также в планах - в ближайшее время организовать поставки импортной аммиачной селитры в биг-бэгах из Грузии, Болгарии или Румынии вверх по Днепру.

Напомним, что в данный момент вопрос финансирования ремонта шлюзов на Днепре находится под вопросом, так как международные финансовые институции хотят видеть принятый закон о ВВТ перед тем как начнут выделяться средства.

Об этом ранее сообщил замминистра инфраструктуры Украины Виктор Довгань. "У меня был просмотр портфолио Европейского инвестиционного банка и уже прямо (что для европейцев не характерно) банкиры говорят: пока не будет закона - не будет и кредита. А кредит, насколько мы помним, - это 50 млн евро только на развитие Днепра", - заявил Довгань, комментируя работу над законопроектом "О внутреннем водном транспорте".

20 млн евро из этих средств, по словам замминистра, должны быть направлены на ремонт шлюзов на Днепре.

"Мы прекрасно знаем, в каком состоянии находятся у нас шлюзы днепровского каскада. Остальные деньги - на дноуглубление", - отметил он.

Напомним, 27 февраля Верховная Рада отправила на доработкузаконопроект №2475а "О внутреннем водном транспорте". Позже в Мининфраструктуры заявили, что поиск компромисса по проекту закона будет продолжен. 

Между тем, в Польше еще в минувшем году запустили пилотный проект по перевозке удобрений по реке Одер.

Україна в I кварталі збільшила експорт ЗРС на 6,6%, різко скорот

Гірничорудні підприємства України в січні-березні 2018 року збільшили експорт залізорудної сировини (ЗРС) в натуральному вимірі на 6,6% порівняно з аналогічним періодом 2017 року – до 9 млн 4,870 тис. тонн.


Згідно митної статистики, оприлюдненої Державної фіскальною службою України в середу, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 4,5% – до $ 700,842 млн.

Експорт ЗРС здійснювався в основному в Словаччину (15,81% поставок в грошовому вимірі), Китай (15,93%), Польщу (14,55%).

Імпорт ЗРС в Україну в січні-березні-2018 склав 9,006 тис. тонн, що на 95,5% нижче, ніж за аналогічний період 2017 року. У березні ввезення не здійснювалися. При цьому в грошовому вимірі імпорт ЗРС скоротився на 97,3% – до $ 573 тис.

Імпорт ЗРС здійснювався з Росії (99,83% поставок) і Австрії (0,17%).

Як повідомлялося, гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) України в 2017 році скоротили експорт ЗРС в натуральному вираженні на 4,6% в порівнянні з 2016 роком – до 37 млн 409,021 тис. Тонн, валютна виручка зросла на 41,6% – до $ 2 млрд 588,152 млн. Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (27,83% поставок в грошовому вираженні), Словаччину (12,06%) і Австрії (11,28%).

Імпорт ЗРС в 2017 році склав 296,561 тис. Тонн, що в шість разів нижче обсягів 2016 року. При цьому в грошовому вимірі імпорт ЗРС скоротився в 2,6 рази – до $ 29,375 млн. Імпорт ЗРС здійснювався, в основному, з Росії (99,63% поставок).

Джерело: Сайт Дмитра Чалого

Уход Maersk из Одесского порта — не сиюминутное решение

Глава Ассоциации контейнерных линий Украины Александр Щекин о том, почему компания Maersk Line прекратит судозаходы в Одессу и кто от этого пострадает

В начале марта стало известно, что датская компания Maersk Line, крупнейший в мире перевозчик контейнеров, с 1 апреля перестанет разгружаться в порту Одессы. Теперь компания вместо трех портов — Черноморский рыбный порт, Одесский морской порт и "Южный" (Трансинвестсервис, ТИС), — будет заходить только в два порта соответственно.

Это абсолютно естественная эволюция на рынке, которая отражает положение дел по услугам, которые оказывают терминалы, и их развитию или не развитию.

Тут трудно осуждать или приветствовать решение Maersk. Такие решения принимаются на основании разных факторов, которые не всегда достаточно очевидны. Взвешиваются всевозможные составляющие, начиная от стоимости судозахода, заканчивая модальными решениями, которые существуют, или интересами клиентами, которые географически тяготеют к тому или иному месту. Ничего "жареного" в этом факте нет.

Кто бы что ни думал, это достаточно серьезное решение для линии.

Насколько я могу судить по внешним факторам, они достаточно долго к этому шли и приняли решение, которые отражает тот взгляд, который сформировался у них на рынок — на то, как он развивается, что происходит в том или ином порту или с тем или иным терминалом. Отчасти, наверное, сыграли роль факторы, которые присутствуют в Одесском порту.

Например, сложности заезда по железной дороге. Это инфраструктурная проблема, которая не имеет легкого и быстрого решения. С другой стороны, мы не видим значимых осязаемых шагов со стороны Мининфраструктуры, "Укрзализныци", Администрации морских портов Украины (АМПУ), которые бы вели к скорейшему решению этой проблемы.

Еще один возможный фактор — ситуация с тарифами на судозаход. Но стоит отметить, это предмет договоренности между двумя участниками, что не является чем-то линейным.

Возможно, есть какие-то вопросы с навигацией.

В общем, это совокупность многих факторов. Поэтому я никоим образом не являюсь сторонником того, что нужно говорить, что это плохо или хорошо. Раньше Maersk тоже принимал такие решения. Например, много лет назад они ходили только в Ильичевск, не ходили в Одессу вообще. И ничего страшного. Потом было принято решение заходить в два порта. Это происходит в нормальном режиме.

Приведет ли это к развитию рынка контейнерных перевозок?

С этой точки зрения, развитие любого нового терминала, улучшение его позиций на рынке — это всегда плюс транспортной инфраструктуре Украины. Если терминалы, на которые уходит Maersk, будут быстрее развиваться, развивать вокруг инфраструктуру, то от этого проиграют те, кто не умеет работать рядом. Поэтому это только в плюс для развития транспортной инфраструктуры.

Рынок контейнерных перевозок в последнее время восстанавливается, импорт восстанавливает свои прежние объемы, экспорт — поспокойнее, но предполагаем, что в этом году будет продолжать расти. Незначительный, но позитив в последние два года наблюдается на рынке морских грузоперевозок.

Да, Maersk, — это лидер, крупнейший перевозчик контейнеров. Решение компании уйти из Одесского порта заметное, его нельзя игнорировать, делать вид, что ничего не произошло. Но делать какие-то скоропалительные выводы рано.

Стоит констатировать, что после ухода Maersk контейнерному терминалу в Одессе будет непросто. Но там уже объемы Maersk не были настолько значимые, как в недалеком прошлом. Еще раз говорю: это не сиюминутное их решение, они долго и осознанно к нему шли. Поэтому на момент принятия решения уже работали в "Южном", и в Черноморском рыбном порту. Так что это был длительный процесс.

В конце концов, Maersk работает с ТИС много лет. Безусловно, ТИС отлично развивается, самый крупный частный стивидорный комплекс (если не называть его скромно частным портом) в Украине. Его возможности, желание развиваться — достаточно широкие. Они их реализуют, воплощают. Остается только снять шляпу и сказать "спасибо большое".

Александр Щекин, Глава Ассоциации контейнерных линий Украины

Визначений переможець конкурсу на голову Морської адміністрації

Головою Державної служби морського та річкового транспорту України став Дмитро Петренко

Переможцем конкурсу на посаду голови Державної служби морського та річкового транспорту (Морської адміністрації) визначено діючого в. о. голови відомства Дмитра Петренка.

Про це на своєму сайті повідомив Голова Правління ПрАТ "УДП" Дмитро Чалий, з посиланням на прес-службу Національного агентства з питань державної служби.

«За результатами конкурсу на зайняття вакантної посади глави Державної служби морського та річкового транспорту визначено переможцем Петренко Дмитро Сергійович», – йдеться в повідомленні. Другим (резервним) кандидатом визначений Ілля Тихонов.

Кабінет міністрів розпорядженням №125-р від 28 лютого 2018 року оголосив конкурс на посаду голови Морської адміністрації та визначив умови проведення конкурсу. Документи від кандидатів приймалися до 19 березня 2018 року. Конкурс розпочався 27 березня. Посадовий оклад голови відомства становить 18 тис. грн.


Дмитро Петренко – одесит, в минулому капітан далекого плавання. У січні 2018 року його було призначено в. о. голови Морської адміністрації, перед цим він обіймав посаду заступника голови Державної служби України з безпеки на транспорті.

Кабмін постановою №1095 від 6 вересня 2017 року утворив Морську адміністрацію як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабміном через міністра інфраструктури. Морська адміністрація реалізує державну політику в сферах морського і річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також в сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавання суден флоту рибної промисловості) і забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у зазначених сферах. Нове відомство почне роботу з 1 серпня 2018 року.

Створення Морської адміністрації відповідає вимогам Міжнародної морської організації (IMO) і здійснюється в рамках підготовки до аудиту IMO, який відбудеться в 2018 році. Крім того, це дозволить завершити реформу морської галузі, розпочату в 2013 році з прийняттям Закону України «Про морські порти України».

Раніше повідомлялося, що функції АМПУ і Морської адміністрації не будуть дублюватися. Зокрема, АМПУ займається забезпеченням функціонування і розвитку морських портів, утриманням об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, забезпеченням безпеки мореплавства в портах, зокрема, шляхом контролю і підтримки оголошених глибин, здійсненням модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів портової інфраструктури.

Ізмаїльський порт купив за 34 мільйони перевантажувач

ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» 23 лютого за результатами тендеру замовило ТОВ «Транс-Сервіс-КТТ» перевантажувач за 34,32 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 10 вересня поставлять гідравлічний колісний перевантажувач Terex Fuchs MHL 880 (Німеччина) із двоковшовим вантажозахоплювальним пристроєм для сипучих вантажів обсягом 2,5 куб. м, стрілою з максимальним вильотом 18,5 м, кабіною з кондиціонером, багатофункціональним дисплеєм та камерами бокового і заднього видів тощо. На вильоті 16,5 м його вантажопідйомність становить 8,1 т, а на вильоті 6,0 м – 31,3 т.

Гарантійний строк становить рік або 2 тис мотогодин.

Ціна угоди на піввідсотка нижча від очікуваної вартості закупівлі в 34,50 млн грн.

Єдиним конкурентом із таким самим перевантажувачем було київське Підприємство зі 100% ІІ «Віртген Україна» німецької компанії «Віртген Інтернаціональ Гмбх» родини Віртгенів, яким керує Сергій Кузовкін.

Одеська фірма «Транс-Сервіс-КТТ» на чолі з Олегом Заболотним належить чеському Торгівельному товариству «Портал МПМ С.Р.О.» Михайла Щіголя і Мілоша Стари.

За даними чеського реєстру, компанію «Portal MPM s.r.o.» зареєстрували в 2012 році, а її співвласником відтоді й до вересня 2015 року був Петро Тітієвський. Він керував «Транс-Сервіс-КТТ» у 2006-2009 роках, а нині значиться на його сайті президентом. Крім того, Тітієвський був помічником екс-нардепа від БЮТ Володимира Лемзи (2007-2012 роки).

Керівником проектів переможця є Олег Шаульский, який раніше працював на ДП «Одеський морський торгівельний порт».

У 2016 році «Транс-Сервіс-КТТ» розіграв з іншою пов’язаною з Тітієвським фірмою тендер ДП «Херсонський морський торговельний порт» на придбання ковшового навантажувача за 7,16 млн грн. Згодом новий в. о. начальника порту Андрій Соколов відмінив результати цих торгів.

ПАО "Киевский речной порт" в 2017 году сократило активы на 30%

ПАО "Киевский речной порт" в 2017 году сократило активы на 30,2% - до 68,3 млн грн на 31 декабря.

Такая информация содержится в повестке дня собрания акционеров ПАО, нам
еченного на 18 апреля 2018 года, текст которой обнародован в системе раскрытия информации Нацкомиссии по ценным бумагам и фондовому рынку (НКЦБФР). Чистый убыток компании в прошлом году увеличился почти в 10 раз - до 20,998 млн грн. Собственный капитал компании составляет 12,8 млн грн, уставный – 12,25 млн грн.
Общая дебиторская задолженность компании сократилась почти в четыре раза по сравнению с предыдущим отчетным периодом - до 61,95 млн грн.

Как сообщалось, в 2016 году Киевский речной порт увеличил активы на 24% - до 97,8 млн грн. Киевский речной порт имеет более 1,5 тыс. м грузовых причалов, оснащенных современными погрузо-разгрузочными средствами. Порт оснащен гидротехническими сооружениями, специальными устройствами для стоянки, обработки и навигационного обслуживания флота, береговым хозяйством, ремонтными мастерскими.

Председателем правления «УДП» назначен Дмитрий Чалый

Председателем правления «Украинского Дунайского пароходства» назначен Дмитрий Чалый

 
 
Министерство инфраструктуры Украины приказом № 16-О от 7 марта 2018 года назначило Дмитрия Чалого председателем правления ЧАО «Украинское Дунайское пароходство сроком на 3 года на условиях контракта, передает Центр транспортных стратегий (ЦТС).

Как сообщалось ранее, Чалый исполнял обязанности председателя правления ЧАО «УДП» на период до принятия соответствующего решения с 29 ноября 2017 года.

Напомним, в сентябре 2017 года Дмитрий Баринов был уволен с должности председателя правления ЧАО «Украинское дунайское пароходство» по окончании действия трехлетнего контракта. Обязанности главы правления предприятия с 18 сентября исполнял заместитель главы правления по экономике и финансам Виктор Бешкарев.

ЧАО «Украинское Дунайское пароходство» осуществляет речные грузоперевозки по Дунаю и морские грузоперевозки. В состав грузового речного флота входят 75 самоходных и 245 несамоходных судов, 5 морских судов. Основу грузов составляет металлургическое сырье, поставляемое в придунайские страны. Речной пассажирский флот компании представлен теплоходами «Молдавия», «Украина», «Днипро» и «Волга».

УДП осуществляет свыше 20% транспортных перевозок по Дунаю.

Железная дорога — преграда для зерновой экспансии Украины

Украинское производство зерновых процветает, но его экспансия тормозится из-за изношенной железной дороги, через которую проходит две трети урожая от аграриев к портам.

Трейдеры жалуются, что вместо того, чтобы выходить на новые рынки, приходится бороться за вагоны, пишет Bloomberg.

Как отмечается, большинство локомотивов и вагонов были изготовлены еще в 1980-х годах. «Укрзализныця» пытается решать проблему, но сначала планирует заменить вагоны для перевозки угля и металлов, а только потом взяться за железнодорожные составы, которые нужны аграриям, пишет издание.

С учетом того, что урожаи четвертого в мире экспортера зерна растут, существуют опасения, что Украине просто не хватит транспортных возможностей для перевозки зерна.

«Это самая большая проблема сейчас, поскольку мы не можем экспортировать столько, сколько хотели бы. Трейдеры могли увеличить продажи, выйти на новые рынки, но вместо этого им приходится бороться за вагоны», — сказал изданию президент «Украинской зерновой ассоциации» Николай Горбачев.

Как отмечается, украинское производство зерна переживает бум в последние десятилетия, поскольку фермеры стали больше инвестировать в свои урожаи. Впрочем, правительство все это время не вкладывало деньги в обновление железной дороги. Без этого ее состояние может еще больше ухудшиться. В зерновой ассоциации говорят, что увеличение урожаев может повысить и экспорт на 70% к 2022 году, что позволит привлекать достаточно инвестиций в производство и инфраструктуру.

Недостаток поездов приводит к задержкам с поставками зерна, говорит председатель трейдинговой фирмы Kusto Agro Trading LLC Шакир Шамилев. По его словам, без проблем с железной дорогой доходы могли бы быть на 30% выше.

«Украина теряет свое конкурентное преимущество. Неудивительно, что Россия может обогнать Украину в сфере экспорта зерна в этом сезоне, поскольку она может доставлять столько, сколько произведено», — сказал глава «ТИС» Филипп Грушко.