Профиль

LUBIMAJЯ

LUBIMAJЯ

Украина, Каменка

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

По стопам Лууле Виилмы...

Человек рождается вновь и вновь для того, чтобы учиться. Учится он на плохом. Усваивая уроки плохого, мы становимся мудрее, движемся вперед, выше и дальше по спирали развития. Такова космическая модель развития.

Как и все сущее, обучение имеет две стороны:

– через учение,

– через страдание.

Христос явился для того, чтобы научить прощением освобождать плохое, чтобы открыть дорогу хорошему. Но люди оказались не готовыми духовно – слишком рано им предложили хорошее! Основная часть человечества избрала путь страданий.

Выбор, совершаемый любым человеком, свободен и свят, но каждый должен знать, что за деянием грядет соответствующее последствие.


Собственное блaгополучие вaжнее для тех, кто нaзывaет себя творящими добро.

В нaстоящей беде нa помощь приходят тaк нaзывaемые плохие люди.


Я маю намір заявити


Я маю намір заявити -

Наш гімн, - потрібно замінити,

В нім скільки болю й каяття –

Не хватить навіть і Життя…

І коли гімн я той співаю,

В Душі із болем відчуваю,

Не ті звучать у нім слова

Чом Україна *ще жива*?

Як корабель ми назвемо –

То так на нім й попливемо

Славімо нашу Батьківщину,

Хвалімо кожну в ній родину!

Хай всі країни миру знають -

Тут люди файні проживають.

І ворогів у нас -  нема –

Хто того хоче - то дарма…

На увесь мир нехай лунає –

Що Україна процвітає!!!

Країни кращої нема!!!

Любов їй, Слава і Хвала!!!

Неземний, надлюдський рай

Коли людина засинає,
Душа від  тіла спочиває,
Летить в нічний, безмежний край,
У неземний, надлюдський рай…
То ж як проснешся рано вранці,
У надолуженім світанці,
Відкривши очі – постривай –
Раптово з ліжка не вставай…
Душі потрібна лише мить,
Вона  зі сну твого летить…
Згадай, наснилось що вві сні,
Те буде віщим сном тобі.
Колись і я...у вирій ночі,
Лише закрию карі очі,
Разом з Душею відлечу –
Залишусь в небі – до схочу…


Бог упаси

Бог упаси, устать от Жизни,
Поддаться страху от тоски,
И как медлительные слизни –
Не дай Бог, время провести…
Не дай Бог, утерять Надежду
У бездорожья на пути.
Пусть в клочья, разодрав одежду,
Но к цели Жизненной – дойти!
Пусть не погаснет свет в пути
Любовью, согревая Душу,
Пусть спотыкаясь, но пройти –
Тоннель безвыходный наружу.
Не дай Бог, веру потерять,
Пусть  безнадежно заблуждаясь,
В минуту трудную восстать,
С коленей – Духом подымаясь…
Не дай, Господ стать безразличным,
К чужому горю и беде…
К войне не дай Бог быть привычным!!!
Не видеть Мир в пустой нужде…

Бог від кари не спасе

Хто чужого зажадає,
Та ще й кров проллє,
Неодмінно Бог карає,
Було так і є…

Плаче, стогне Україна,
Ніж устромлений у спину.
Загубила мати сина -
Кровоточить рана Криму…

Ворог скривдив Україну,
У оману ввів людей,
У крові втопив стежину,
Що вела у дім дітей…

Неодмінно Бог карає,
Хто війну у мир несе!!!
Хто чужого зажадає -
Бог від кари не спасе…

Моя Вкраїна у біді...

Болить Душа, ятрить серденько,
Моя Враїна у біді…
За що катують тебе, ненько?
Із братом рідним ти в війні.

Жила б Вкраїна, процвітала,
Та росіяни не дають,
Біди не мало вже зазнала,
Кайдани, підлі,  їй кують…

Шматують землю ніби звірі,
Що хтять, не відають самі,
Якій же служать вони вірі?
Народ російський у пітьмі…

То ж схаменіться росіяни!!!
Невинні Душі не губіть,
Відкрийте очі від омани,
Та Бога в небі не гнівіть…

Відкрийте серце українцям,
Зустрінемо вас з калачем,
Лише запроданцям та вбивцям -
Відповідаємо мечем…

Россияне!

РОССИЯНЕ!
Остановите  Путина, -
Несет  позорное клеймо!
Порочит «славного» Распутина,
Готовит нации ЯРМО!

Роняет  русских достояние
Веками нажитых заслуг,
И чем гордился народ ранее
Все сгинет «славою ХАПУГ»

Нет разрушительнее силы,
Несущей Духу Руси – ложь,
Гнев заполняет Мира жилы –
Вершит презрительная дрожь.

Остановите войну Путина!
Искорените зло с Земли!
Чтоб слез не знали в Мире
Матери -
За  сына пролитой крови…


Я кохаю свою батьківщину



Я кохаю свою Батьківщину,
До безтями люблю рідний край,
Неповторну  мою Україну –
Мальовничий, наземний мій рай…

Україно моя, рідна мати,
Щемно серцю моїм аж за край,
Бо лунають ворожі гармати,
Кровоточить калиновий гай…

Діти гинуть твої, рідна ненько,
Добровільно Життя віддають,
Материнське тріпоче серденько,
Сини в хату уже не ввійдуть…

Плачуть дочки твої матусенько,
А сини молодую кров ллють…
То ж вклонімося, Люди, низенько
Перемогу молімо здобуть…
heart


Лишб бы не было войны



Жизнь, - что бездна океана,
Судьбу носит по волнам,
То во млечной мгле тумана,
То в крушенье, к берегам...

Путь кручины не измерен,
Неизвестность впереди…
Лишь известно, что отмерен,
Без подсказок, как идти…

Камни, горе и пучины,
Поперек, ребром Судьбы,
Пусть высоты и глубины,
Лишь бы не было войны…
tears

Златые берега...

      
Чешуйчатая речка
Бегущая вода.
Проснулись на рассвете
Златые берега…
Ночные сняв наряды
Затаили речи,
Откровенно ветру
Оголили плечи…
Щедрый восход солнца
Не жалел алмазов,
Заблистала речка
В миллионах стразов…
Бездыханно ветер
Речку целовал,
А поэт все видел
И стихи писал…
heart