хочу сюда!
 

Вика

36 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Aktrisa

предыдущая
следующая

Не називайте це революцією.

  • 16.12.13, 14:23
Вчора, ще вчора я, як і сотні тисяч тих, кому не байдуже те, що відбувається в нашій країні, стояла на Майдані та вигукувала разом з ними "героям слава".
І тільки зараз, коли я бачила це все своїми очами, а не аналізуючи новини та записи друзів, я можу сказати, що я не абияк шкодувала в тому разі, якби залишилася на дивані з чашкою кави.
Я читала статтю "не называйте это революцией". Так, не називайте це революцією, тому що це щось більше. Це доказ того, що наш народ знає собі ціну, наш народ вміє організувати все як треба, незалежно від того, який в цього народу лідер, та чи є він взагалі.
Я пишалася тим, що я українка. Я пишалася, що мене на Майдані оточували такі люди - впевнені, з чіткою позицією, ввічливі, готові допомогти у будь-якому випадку - зігріти, нагодувати, напоїти, підзарядити мій телефон чи надати будь-яку іншу допомогу, якщо вона мені буде потрібна.
А ви бачили їхні очі? В них надія та сподівання, в них жага, в них наше майбутнє.
На Майдані немає агресії, немає зла, немає неадекватів та добряче випивших, немає сміття.
Там є бажання, бажання щось змінити. Зараз народ стоїть не за ЄС, як думає більшість тих, хто не підтримує ЄС. Зараз питання стоїть про відставку уряду, про відставку Януковича.
Зараз на Майдані стоять ті, кому набридло те, що відбувається в нашій країні. Ті, кому набрид безлад у судовій системі, та що там казати - у всіх системах нашої держави. Ті, хто ще не забув, що народ - це не остання ланка системи. Ті, хто не може спокійно дивитися як "сім'я" підгрібає все, що ще не встигла. Ті, чиє життя разом з цією владою змінилося, і не на найкраще. Ті, кому набридли мізерні заробітки та непомірні податки.
А зараз хочеться звернутися до тих, хто каже, що лідери опозиції звозять народ на Майдан. Про що ви взагалі? Ви бачили тих людей? І я не бачила. Люди за свої кошти, не жалкуючи ні про що, їдуть до Києва, щоб влада нарешті зрозуміла - цього разу народ не зможе упустити свій шанс. Шанс на зміни, на найкраще, на свободу та звичайні людські цінності.
Дуже хочеться сподіватися, що все це не дарма.
Це вже не 2004 рік. Люди подорослішали, зрозуміли, що підтримувати одного лідера немає жодного сенсу. Саме тому народ зараз йде попереду опозиції. Це не вони нас організували, це ми їх. А разом вже може щось вийти.
Нічого особистого ні до кого не маю, просто хочеться, щоб мене зрозуміли. Хоча може не вдихнувши запах Майдану, не стрибаючи разом з усіми під неперевершеного Вакарчука, не співаючи цією товпою гімн, комусь буде мене важко зрозуміти.
Це не революція. Це народження свободи.

15

Последние статьи

Комментарии