хочу сюда!
 

Александра

43 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 37-50 лет

Щоденник педагогічних спостережень. Оповідь 3. Юмор.

 

Оповідь третя.

1

Ромко Юрган прокинувся раненько від страшних сушняків. Узявши із столу пусту кварту він поволі побрів до відра із питною водою. Набравши кварту чомусь жовтуватої води, він зробив ковток. Вода мала дивний сольоний смак, і цей запах аміаку...

Але Ромко не зважаючи ні на що, допив усе, що було в кухлику. Після цього він повернувся до кімнати.

На люстрі висіло п’ять використаних гандонів. На підлозя були розкидані його речі... і якась жіноча білизна.

- Невже я поп’яні став підаром?.. – Пробурмотав Юрган.

Під столом валялося безліч пустих пляшок з-під пива та самогону. На столі, де було багато слідів від сперми, стояв водний бульбулятор.

На його ліжку під одіялом щось було. Чи може хтось?

Ромко зробив крок до свого ліжка, і перечепившись за чиєсь тіло, що дрихло на підлозі у дивній позі, упав на підлогу.

Тіло щось муркнуло, і повернулося так, що голова опинилася під столом, а ноги під іншим ліжком.

Від сильного гуркоту, що вчинив Ромко падаючи, прокинулося те, що спало на його ліжку, і з-під одіяла показалася голова.

Та голова належала вродливій чорнявій дівчині, що була абсолютно голою.

Ромко? – Пролунав ніжний дівочий голос.

Але Юрган не міг нічого сказати, так як падаючи, він сильно їбанувся хуєм в пусту фляжку, і тепер лежав, абсолютно голий, на голодній підлозі, і тримаючись за своє хазяйство лишень стогнав.

Коли біль вщух, Ромко піднявся, і подивившись у карі очі дівчини, запитав:

- Ти хто?

- Ти що, нічого не пам’ятаєш?

- Ніхуя...

- Що ж, сідай, розповім.

Коли Ромко сів, дівчина притулилася до нього. Але ще перед тим Ромко помітив сліди крові на простині.

2

- Мене звати Вікторія. – Почала дівчина свою розповідь. – Прізвище Раданович, а не Ананович, як ти мене вчора назвав.

У Ромки одразу ж закралося дивне відчуття, що він став педофілом, і вчинив щось зовсім не педагогічне.

- Навчаюся я в 11-Б класі. – Продовжувала дівчина. – Учора, після того як ти, і оте тєло, - дівчина показала пальцем на Васю Гашиша, що дрихнув на землі, - файно собі хапнули на уроці, ти нам щось розповідав про високі матерії хімії. А після уроку пішов до директора, і попросив, що б тебе тимчасово зробили нашим класним керівником. Ти ще йому казав: "Місько, бля, цій нечистій силі потрібно відрізати голову. Дай мені цей клас, і я зроблю з них людей..." Хоч я й не зрозуміла, що ти мав на увазі.

- А що ж Москалиха? – Перебив Юрган дівчину. Йому зробилося дивно, але поряд із нею він хотів змінитися. Він не хотів бути тим Ромком Юрганомю він хотів стати схожим на того лося Мішу, із своєї групи, якого вафлив постійно, либонь бачив.

- А що Москалиха. Спочатку скакала, але ти і Михайло Степанович її так послали, що у неї аж піна на роті виступила. Ми вже подумали, чи вона бува не сказилася.

- То білка... – Приречено відповів Ромко.

- А знаєш, що після цього ти так влився в наш клас. Я ще не бачила такого вчителя, щоб його так любили учні.

- Невже?

- Правду кажу.

- А що потім було?

- Після уроків ти запросив увесь клас до себе, що б, як ти казав: "обмити знайомство".

- Стривай, а як ти опинилася в моєму ліжку?

- Вибач, Ромко, я не пам’ятаю.

3

Вася Гашиш прокинувся під столом у чужій хаті. Але спочатку йому було похуй де він.

А прокинувся він від того, що якась курва пизданула його ногою, правда не сильно, а потім ще й впало. Він повернувся і спробував заснути, але якісь дві бляді постійно пизділи над вухом.

Прислухавшись він зрозумів, що його однокласниця розповідає його вчителю вчорашній день. А коли Віка Раданович призналася, що теж мало що пам’ятає, Васька остаточно прокинувся.

Витягши ноги з-під ліжка він спробував встати, але так сильно пизданувся об стільницю столу, що знову упав на підлогу.

- Растоман, ти як? – Почув він голос Радановички.

- Не так піздато, як би хотілося, але й не так хуйово, як би могло бути. – Відповів хлоп вилізаючи з-під столу. – Ви дійсно хочете знати, що тут за блядство творилося?

- Так. – Разом відповіли Ромко та Віка.

- Ми пили за знайомство, а потім, ти, Ромко, припиздюрив звідкись кольцо. Але то хуйня. Ти освідчився Радановичці в коханні. І навіть більше того, ти запропонував їй вийти за тебе заміж...

- А що я? – Запитала дівчина.

- А ти погодилась...

- ?

- Ну а після того ще й за заручини пили...

4

Ромко Юрган та Вікторія Раданович стояли на бвлконі в квартирі Юргана. На дворі узівся не хуйовий мороз. І хоч обоє були вдягнені, але Ромко обійняв, навіть притис, до себе віку, боячись, щоб вона не замерзла.

Обоє стояли мовчки. Говорити, хоч і було про шо, ніхто не хотів. Ромко тримав "у зубах" "бацилу" марки "Прима срібна".

- Ромцю. – Промовила, нарешті, дівчина.

- Га?

- Як ти гадаєш, сьогоднішня ніч була помилкою, чи...

- Швидше за все – закономірністю. – Відповів їй Ромко.

- Ти хочеш сказати, що був п’яний, і я теж. Тому сей стало?

- Ні, я хочу сказати, що ти дійсно дуже гарна дівчина. Я хоч і був у стані автопілоту, але ж обрав саме тебе. І не шкодую.

- ?

- Ти дійсно гарна дівчина. І я не шкодую, що зробив тобі пропозицію. Коли ти біля мене, я ладен на все. Навіть відмовитися від бухла та масті. Моя вчорашня пропозиція залишається в силі.

Ромко встав перед дівкою на одне коліно, і мовив:

- Вікторіє Раданович, чи згідна ти стати дружиною вірного раба твого Ромки Юргана?

- Так...

продовження буде...

1

Комментарии

112.11.11, 01:02