хочу сюда!
 

Виктория

39 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-55 лет

Народжені вогнем

Гори швидко росли. У величезних котлах-кальдерах кипіла лава, виливаючись на рівнину і берег недалекого моря. Застигла, вона швидко забивала котел як сургучом. Вогняна сила швидко пробивала собі шлях через бокові тріщини. Розпечена порода застигала в воді пористим каменем. На сотні кілометрів сушею і морем тяглася сіро - чорна пустеля, долинами рік йшли селі, ліси згоріли, на місці джерел били гарячі гейзери. І височіли нові гори, які на відміну від своїх братів, народжувались не за мільйони років, а всього за кілька тижнів.

“Рагнарек”- “загибель богів”- так називають ісландці такі вулканічні виверження.

Таке було в Закарпатті порівняно недавно. По геологічному виміру, правда. Всього три мільйони років тому.

 

г.Попричний Верх (фото з околиць Ужгорода)

Про ті буремні часи, тепер характерні для Ісландії чи Камчатки, нагадують хіба що бульбашки в  теплих джерелах.

Якби забрати буйну рослинність з цих гір, то ми б могли бачити майже ту ж картину рельєфу, що творилась майже одномоментно три мільйони років тому. Дві невисокі гори з кілометровою впадиною між ними, виявляться кратером старого вулкану, який рознесло в шматки при катастрофічному вибуху. Привітний зелений горб, звідки де-не-де визирає чорне пластинчате каміння – потік лави, що швидко охолов. Ви пораєтесь на полі чи будівництві, виносячи важезні круглі каменюки, які начебто “як попечені” – застиглі вулканічні бомби. А розплавлена гірська порода застигла на  поклади будматеріалів.

Лавовий потік (околиці Ужгорода- Радванський карєр)

 

І на диво добре ростуть трави й дерева. Вулканічний попіл, що нищив колись все живе, перетворився у чудовий грунт.

 

-------------------------------------------------------------

Хребет Вулканічні Карпати - один із найцікавіших і мальовничіших у системі Карпат, до того ж це наймолодший хребет Карпатських гір. Основна частина знаходиться у межах Закарпатської області. Загальна довжина у межах України близько 125 км, ширина 8-20 км. Складається з вулканічних порід, головним чином андезитів, базальтів і їхніх туфів. Багато родовищ  корисних копалин - є золото і поліметалеві руди, ртуть, будівельні матеріали. До висоти 450 м вкритий переважно дубовими, дубово-грабовими і дубово-буковими лісами, вище буковими. Передгір'я Вулканічних Карпат на 75% розоране, густо заселене. У межах Вулканічного хребта - заказники державного значення Зачарована долина і Чорна Гора.

Вигорлат-Гутинська вулканічна гряда, основною частиною якої є Вулканічні Карпати - пам'ятник порівняно недавньої вулканічної діяльності - тягнеться широкою звивистою смугою, повторюючи в основному обриси Карпатської гірської дуги.

Тиса та її притоки (Уж, Латориця, Боржава і Ріка) розчленовують Вулканічний хребет на окремі масиви. Звичайна висота 800-1000 м, максимальна - 1081 м (г.Бужора). Схили круті, важкодоступні, особливо північно-східні. Розповсюджені ерозійні, осипні і сельові процеси. У західній частині Вулканічних Карпат височіє Попричний Верх (1000 м), у центрі, між ріками Уж і Латориця, масиви Синяк (1018 м) і Маковиця (976 м). У межиріччях Латориці і Боржави знаходиться масив Верхній Діл з вершиною Бужора. До південних схилів Вулканічних Карпат примикає Закарпатська низовина - частина Середньодунайської низовини. Це пласка, що поступово знижується від передгір'я до правих берегів Тиси, рівнина. Вузька вапнякова зона відокремлює Вулканічні Карпати від полонинських гір. Така розмаїтість геологічних зон і виходи порід на поверхню становлять великий інтерес для колекціонерів мінералів.

Підняття Карпатських гір із дна моря почалося 25 млн. років тому. Процес цей супроводжувався бурхливою вулканічною діяльністю. Тектонічні рухи утворили глибокі розлами, через які піднімалася з глибини 30 км магма, народжуючи вулкани. Тектонічні процеси не припинилися в наші дні. Гори продовжують рости. Уздовж усього хребта розташовані мінеральні джерела, санаторії, коштовні родовища мінералів. Поряд з історичними й архітектурними пам'ятниками тут багато пам'ятників природи.

лавовий потік коло с.Синяк (г.Обавський Камінь)

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Формування Вигорлат-Гутинського хребта на межі Карпатської складчастої споруди і Закарпатського прогину розпочалося ще в палеогені (30 млн. років тому), коли поряд із підніманням центральної смуги гір відбувалося опускання її периферійних ділянок. Значна амплітуда вертикальних рухів призвела до розломів земної кори, які супроводжувалися виливами магми. Продукти вулканізму перешаровувались з морськими відкладами мілководь. В кінці неогену(4-3 млн. років тому) море остаточно відступило, і на Закарпатському прогині запанували континентальні умови. Проте вулканічна діяльність вздовж тріщин земної кори продовжувалася досить бурхливо, внаслідок чого й виникли Вулканічні Карпати.

У будові гряди спостерігається вся гама вулканічних порід: базальти, андезити, ліпарити. Така різноманітність пояснюється тим, що на порівняно невеликих ділянках земної кори відбувалась вулканічна діяльність майже всіх відомих типів.

Утворення корових магм, дуже сильно насичених газами, привело до грандіозних вулканічних вивержень. Вибухи досягали величезної сили й вулканічний попіл розносився на сотні кілометрів від джерела. Липаритовий вулканізм (по назві вулканічної гірської породи – ліпарит) тривав близько 30 мільйонів років. Основна частина липаритових вулканів знаходилась на території теперішньої Угорщини. На території Закарпаття вони існували в районі міста Берегова. Переломний момент у розвитку Карпат настав 25-26 мільйонів років тому. Із цього часу почали діяти сили стиску земної кори. Флішовий басейн був зім'ятий і перетворений у складчасті гори. Цей період геологи називають інверсійним, коли дно западини, що утворить водойма, виходить з-під рівня води, становився сушею, і тут уже відбувається не нагромадження опадів, а руйнування раніше утворених порід.

Розвиток Закарпатського внутрішнього прогину супроводжувалося глибокими розколами внутрішньо карпатського масиву на окремі блоки. По між блоковими розривами з верхньої мантії піднімалася магма. На поверхні вона утворила потужні гряди вулканічних порід. У результаті виник так званий ланцюг похованих вулканів, що оголюються в районі сіл Вишково, Великої Доброні, Дрисино й Шаланок. Продукти вулканізму перешаровувались з морськими відкладами мілководь. Протягом усього неогенового періоду (12-3 млн. року тому) у Внутрішніх Карпатах діяли потужні вулкани, що й привело до нагромадження величезних мас порід, витягнутих у вигляді протяжних гряд, які й прийнято називати Вулканічними Карпатами. У наступний час Карпатський регіон був піднятий і осушений. Залишками великих водойм, що покривали значну частину Внутрішніх Карпат, є озера, найбільшим з яких є розташоване в Угорщині озеро Балатон.

Тривалий процес формування Карпатських гір супроводжувався все новими проявами вулканізму, який тривав аж до початку четвертинного періоду (це близько 1,5—2 мільйонів років тому). Сліди недавньої вулканічної діяльності можна ще й зараз спостерігати в районі Виноградова, Вишкова, Тячева, де долина Тиси перетинає Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет. Конуси погаслих вулканів є і в околицях Ужгорода, Мукачева, Берегова. Біля села Вишкова найкраще збереглися вулканічні кратери.

 

Лазаренко Е.А. По вулканічним Карпатам: путівник - Ужгород: Карпати, 1978

-------------------------------------------------------------------------------------------

стовп вулканічного туфу- залишок жерла бокового кратера вулкану Анталовецька Поляна

 

Вулкани лишили по собі дорогоцінну спадщину. В першу чергу, це чудові будівельні матеріали, що походять з застиглої магми – андезити, ліпарити, дацити, туфи. Майже коло кожного великого міста діють кар’єри, камені там можуть бути десятки сортів і видів. Особливо ціняться «плескачки» – пластинки зі швидко застиглої лави – останнім часом ними викладають подвіря та муровані паркани.

Гарячі потоки і гейзери утворили родовища поліметалевих руд- свинцево-цинкові, ртутні.

Цеоліти – гірська порода з гідротермальних джерел – є чудовим поглиначем у природному середовищі, їх навіть використовували для дезактивації  під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

андезит – основна порода Вулканічних Карпат

 

зразок золотого самородку з Мужіївського родовища

Соколові Скали і г.Діл Анталовецький - залишки доісторичного кратера

 

Ну і звісно, перше українське золото з Мужіївського родовища поблизу м.Берегово (про нього трохи далі). Трапляються дорогоцінні камені – аметист поблизу Берегова, опал в околицях Ужгорода, і за окремими даними, навіть гранат – піроп (подібний до знаменитих чеських «голубина кров»).

І мінеральні джерела якими славиться Закарпаття. В районі Вулканічних Карпат їх сотні. Від абсолютно позбавлених смаку – еталон чистоти – до майже соляної ропи. Є і джерела, що непридатні для пиття, а то і отруйні (про це мало хто знає). Деякі джерела досить справно передають обстановку «внизу» - булькотять, підвищується температура, міняється смак і  хімічний склад. Моніторинг таких «вісників з пекла» поки що справа майбутнього.

На окремих джерелах унікальних мінеральних вод створено санаторії. Найвідоміші з них – «Синяк» та «Шаян».

Ну і звісно логічне запитання – чи може вулканічна діяльність поновитись в тому чи іншому вигляді. Також можна згадати актуальне останнім часом питання про можливість сильних землетрусів.

Науковці обережно відповідають, що «Геологічні передумови для активації надр ще залишились».

 

6

Комментарии

123.04.10, 01:21

І описи, і фото... Дуже гарно.



    223.04.10, 01:25

    традиционно - плюс.

      323.04.10, 01:32