хочу сюда!
 

Оля

43 года, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 35-50 лет

Вчитель, спрямований на самоосвіту

З кінця XX ст. в суспільстві тривають процеси переосмислення цінностей, зміна ідеалів і пошук перспектив. Щоб гідно прийняти історичний виклик XXI ст., освіта мусить мати випереджальний характер, тобто бути націленою на майбутнє, на розв’язання проблем нового часу, розвиток творчих здібностей учасників навчально-виховного процесу, формування в них проектноїкультури, нових способів мислення — усього того, що забезпечитьуспішну соціалізацію. Тож працювати за новими вимогамиможе тільки творчий вчитель, що перебуває в постійному творчому пошуку, повсякчаснонавчається.

І зараз виправдовується стара істина: «Творчий учитель — творчий колектив». А з чого починається творчий колектив учителів — творців завтрашнього майбутнього України?Перш за все, зі cпівпраці: вільної, творчої, актуальної, цікавої,спільної!

Метою науково-методичної роботи є підтримка ділового тонусу вчителя, допомога в подоланні труднощів, відкриття шляху до пошуку, ініціативи й творчості. При цьому важливо зацікавитипедагогів, залучаючи допроведення того чи іншого заходу. Тож у нашій школі практикують крім загальноприйнятих і нестандартні форми роботи, які захоплюють учителів, сприяють розвитку різного роду компетентностей, індивідуального стилю, креативності, творчих здібностей.

Одним із видів нестандартної роботи є проведення педагогічної ради у формі ділової гри. Саме така форма розвиває пізнавальну активність педагогів, стимулює самоосвіту, розвиток творчої ініціативи, забезпечує формування в колективі атмосфери плідного співробітництва.

Пропоную такий девіз нашої ділової гри: Неможливо жити краще, ніж проводячи життя в прагненні стати досконалішим. Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе. (Сократ)

Правила учасників ділової гри:

  • гра — справа серйозна. Як ми граємося, так і живемо;

  • будьмо позитивними;

  • толерантність — це повага, у першу чергу, до самого себе;

  • точність — ввічливість королів;

  • світ навколо вирує, а ми — на педраді ТУТ і ЗАРАЗ — вчимося;

  • найдорогоцінніше, що в нас є, це — час, використаймо його для себе найефективніше.

    Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти України свідчать: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру» (Закон України «Про освіту»); «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників та професійне самовдосконалення — важлива умова модернізації освіти» (із Національної доктрини розвитку освіти).

    На сучасному етапі розвитку суспільства всі розуміють, що кожному громадянину необхідні універсальні знання, здатність розв’язувати свої життєві та професійні проблеми. Ідею універсальної освіти розглядають нині як головну умову розвитку особистості й суспільства загалом. В основі цієї ідеї лежить здатність людини до безперервної освіти.

    На дитячі та юнацькі роки випадає тривалий процес освіти, і багато молодих людей із полегшенням зітхають, коли приходять на виробництво після вищого навчального закладу, але навіть невелика перерва в освіті відкидає їх назад, бо диплом про вищу освіту — це тільки початок безперервної освіти.

    Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе», — девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління здійснюють безпосередній вплив на розвиток особистості дитини. Особистісно орієнтована самоосвіта педагога забезпечує підвищення педагогічної майстерності, а в результаті — безперервний саморозвиток особистості самого педагога і його вплив на розвиток особистості учня.

    В. Сухомлинський уважав, що джерелом і рушійною силою самоосвітньої діяльності вчителя є потреба в знаннях: «Знати більше, ніж я знаю сьогодні». Вчений зазначав, що суттєвими причинами, які породжують цю потребу, є вимоги, що висувають до вчителя керівники школи, колеги по роботі, батьки й особливо учні. Неодноразово В. Сухомлинський наголошував: «Учень має бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину. Чим глибші знання, чим ширший кругозір, ширша всебічна наукова освіченість учителя, тим більшою мірою він не тільки вчитель, а й вихователь».

    Видатний педагог був переконаний, що самоосвітню діяльність учителя слід починати із самопізнання. Учитель мусить вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, поспостерігати за собою ніби збоку. Він стверджував, що девіз самопізнання добре виражений у словах Ф. Достоєвського: «Знайди себе в собі, підкори себе собі, оволодій собою!» Виховання почуттів, дисциплінування думки Й волі, вироблення й урівноваження характеру — усе це людина має робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою.

    Інтелектуальна розминка

    Хто автор цих слів?

  • Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце. (В. Сухомлинський).

  • Щоб дати учням іскорку знань, учителю необхідно ввібрати в себе море світла. (В. Сухомлинський).

  • Учитель, який передає дитині лише знання, — це ремісник; той, хто виховує характер, — справжній митець у своїй справі. (С. Русова)

    2.     Продовжіть фразу

  • Усі перемоги починаються… (з перемоги над собою).

  • Хто не дивиться вперед, той… (залишиться позаду).

  • Істина народжується в суперечках, та коли пристрасті вирують, істина… (зникає).

  • Щоб вести людей за собою, … (йди за ними).

  • Якщо можеш виправити наслідки помилки, … (ти не помилився).

    Отже, в основі ефективної педагогічної діяльності лежить «Я-концепція» вчителя, бо прийняття себе, розуміння себе, оптимістичне життєрадісне світосприймання — головний і провідний принцип забезпечення соціально-психологічних умов для зміцнення та збереження сприятливих тенденцій у самовдосконаленні та самореалізації особистості педагога.

    Кожен учитель визначає чотири компоненти власного «Я»:

  • «актуальне Я» — яким себе бачить учитель зараз;

  • «ретроспективне Я» — яким він себе бачить та оцінює на початкових етапах своєї праці;

  • «ідеальне Я» — яким учитель хотів би бути;

  • «рефлексивне Я» — як, з погляду вчителя, його розглядають і оцінюють керівники школи, колеги, учні й батьки.

    Центральним елементом професійної свідомості вчителя є «актуальне Я», яке ґрунтується на трьох наступних. Стосовно «ретроспективного Я» існує система критеріїв оцінювання особистого професійного досвіду та досягнень. «Ідеальне Я» пропонує перспективу особистості й обумовлює саморозвиток у професійній сфері. «Рефлексивне Я» виступає шкалою середовища в професійній діяльності та забезпечує об’єктивність самооцінки.

    Отже, самоосвіта — це усвідомлена потреба в постійному вдосконаленні своєї професійної діяльності з акцентом на її соціалізацію, на створення умов для розвитку особистості та соціально значущих якостей особистості вчителя й особистості кожного учня. Самоосвіта — безперервна діяльність учителя, спрямована на розширення й поглиблення знань і вмінь, підвищення рівня предметної підготовки. Шлях від епізодичної самоосвітньої діяльності вчителя до планової усвідомленої самоосвіти пролягає через осмислення та створення особистої «Я-концепції».


    Вправа «Ієрархія цінностей особистості»

  • Ієрархія (від грецьк. — священний) — у широкому розумінні означає розташування частин або елементів цілого в певному порядку. Проранжуйте життєві цінності за ступенем їх значущості для вас, як для вчителя:

    Рефлексія

  • Яку життєву цінність ви поставили на перше місце? Чому?

  • Скільки часу на день ви приділяєте цим людям?

  • На що ви витрачаєте найбільше часу протягом дня?

0

Комментарии