Невеличка пам"ятка туристам в Закарпатті.
- 22.05.12, 14:40
Багато слів та виразів в Закарпатському діалекті(загальному) сформовано
за староруськими правилами,дуже схоже на болгарську та хорватську.
Спробую зробити невеличкий лікбез для туристів.
1)
Дієслово "бути".(быти)
Крім традиційного вживання
Закарпатьска Болгарська
Я є/сим Аз съм
Ти/ун(він)/Ви си Ти/той/тя си
Ми сьмо Ние съмо
то/те сти. това є
2)
час.
Сьогодні - ниська/днись (и звучить як в болг. днес) між и та е.
ніч - нуч
з ранку - зрана (болг/серб/хор) - зрана
3)
характерне переставляння як в інших словянських мовах
"ся" наперед,але на відміну від галичан,використовується -си
ти си боїш?- я си не бою.
Заперечення ставиться між "си" та дієсловом.
тут 100% за правилом болгарської та сербської мови.
Вираз "шляки трафляють"(щось бісить) вживається лише
на Міжгірщині,Перечинщині й звучить як "шляки трафляут",твердо.
Що цікаво,на Тячівщині використовують саме "ся".
4)
чергування звуку "і" та "у",
наприклад гури - гори,ніч-нуч,стул-стіл,стулець-стілець,грущі-грощі,
гурше-гірше(причому гарше-краще!)
Частий приклад вживання слова "кулько",-кулько часу?
й т.д.
при знанні цієї особливості зміст не руйнується.
ВАЖЛИВО: часто буває чергування на звук "И":
ни є нич - нема нічого,
Що хотів? - нич(нічого)!!!
5)
запозиченні слова:
ташка- від нім. taschen- сумка
биц(с)ыгля - від англ. bicycle- велосипед
штреки- залізниця
цімбор-з угор.(шандор) друг
цімборка-подруга(унікальний варіант чув цімбурулька,але то
)
шваблыкы- від назви "шваби-німці",вони першими сюди завозили
сірники...ще принизливо можна зустріти : шваби - таргани.
Вшиткоє,вшиткіє - з словацької все,всі.
Палєнка - горілка,самогонка(з словацької)
Взагалі таких слів є багато,але можна завжди перепитати.
6)
скороченя слів(на манер хорватів та сербів)
хто - ко
кіко/коку-скільки
ко ту є? - хто тут є?
7)
вживання слова кить (коли,якби,якщо)
Точно так само як слово "кедь" в сербській та "къди" в староболгарській:
кить знаув би прикупа - жиув би в Сочі.
На прикладі видно,ще одну особливість звук "в" як затягнутий
звук "ув",що характерне староруській мові(крім Закарпаття вже ніде не
вживається)
8)
тверде "ы"-я не помилився,я навмисне написав.
Звук цей вимовити без тренування не можливо,одразу чути на слух.
Взагалі по вимові цього звуку чути,хто місний ту ,а ко ні.
Тобто,діалект має 2 звука: "И" та "Ы".
Колись то було поширене по Русі,й оба символа були присутні навіть в абетці. Більш ніде (ныгде - крім закарпатьского діалекту) не збереглося.
9)
вживання слова "лем"(тоб/якби)
А кить не інтернет,лем кулько напраувити мош(можна).
Є етногрупа - "лемки" в Польщі,це українці названі так через вживання цього слова.
10)
дивитися.
позирати...позор - погляд,розпозирати - роздивитися(староруське слово),
колись вживалося скрізь,тепер устаріло.Збереглося в чехів,словаків,
та в нас у жаргоні - "зирити" та в літературній мові - "зір".(так само,як шугатися та борзий)
12)
никати...думаєте ховати? А нічого подібного,фраза -
"пойд/пуйдіме поникаєм"-навпаки означає пішли пошукаємо!!!!!
13)
меч
ні,це не зброя,це коротко від мечити,-подавати,кидати.
14)
жона
не обов"язково дружина.Точно такий сенс як в болгарському та сербському
означає - просто жінка,не дружина.
Так,що якщо хтось вашу дівчину ( дівку-тут це норма,не образа!)
назвав жоною,то просто по-місному
15)
спічки(россійське)
от це слово може й образити.
не забувайте,що слов"янська назва жіночих геніталій - "піча","пічка".
Доречно нагадати,що пічка де готують - називається пєц.
За "спічку" можуть образитися.Хоча,певне що перепитають(кить місні,
а кить словаки то...словаки погано знають та розуміють російську)
16)
додавання звука -е в дієсловах.
То характене для Хустщини та Тячівщини.
Приклад:
Метикуєме(думаємо) де б то пуйти(піти).
Лікуєме,гостиме(пригощаємо),знаєме,вінчуєме(вітаємо).
Звідки то вживається - то чисто місцеве.
Ймовірно попадеться:
пуйдыме зо мноув до гуры на грыби поныкаэме.-
Пішли зі мною в гори,пошукаємо гриби.(Хуст/Тячів/Рахів).
17)
зрізання м"якого знаку в кінці дієслів:
кидаут,минаут й т.д.
Правда це в пару селах високо в горах,й тому навряд почуєте.
Це не дуже важливий пункт.
Власне пару простих правил полегшуть розуміння в подорожі
(між іншим,це зведено до купи,по всьому Закарпаттю-
насправді 2 поруч села можуть говорити на різних діалектах,
й навіть мовах,є угорські села де взагалі скажуть-"нем тудом=не розумію",
а наприклад починаючи від Перечинщини й до самої Львівщини
характерна чиста українська мова,як в сусідніх словацьких українців).
А вже за хребтом в 15 км,то діалекти....така особливість області.
Дуже багато слів,які ми називаємо "устарівшими",такі як:
лєпо,сунце(сонце),вар"ят(розбишака),кеди(коли),файно,юж(вже),
мало/малинько(трошки,не багато),хижа(хата),путувати(йти),
пливати(плавати,купатися),мацур/мачка це не блюдо,а кіт та кішка
відповідно...До речі кишка - то є домашня ковбаса.
Одним словом,то оглядово,додати є чого й не мало,тож раджу
відвідати ці місця,отримати купу задоволення та приємних вражень.
Й на завершення коротке відео та гарна пісня з краєвидами Карпат:
P.S.Закарпаття єдина область України,де українську називають "руською"мовою.Тому,не дивуйтеся,якщо ви від руського не розумієте більше половини,що він говорить(це для російськомовних зауваження).
ПРИЄМНИХ ПОДОРОЖЕЙ ВЛІТКУ!!!!!!!!
за староруськими правилами,дуже схоже на болгарську та хорватську.
Спробую зробити невеличкий лікбез для туристів.
1)
Дієслово "бути".(быти)
Крім традиційного вживання
Закарпатьска Болгарська
Я є/сим Аз съм
Ти/ун(він)/Ви си Ти/той/тя си
Ми сьмо Ние съмо
то/те сти. това є
2)
час.
Сьогодні - ниська/днись (и звучить як в болг. днес) між и та е.
ніч - нуч
з ранку - зрана (болг/серб/хор) - зрана
3)
характерне переставляння як в інших словянських мовах
"ся" наперед,але на відміну від галичан,використовується -си
ти си боїш?- я си не бою.
Заперечення ставиться між "си" та дієсловом.
тут 100% за правилом болгарської та сербської мови.
Вираз "шляки трафляють"(щось бісить) вживається лише
на Міжгірщині,Перечинщині й звучить як "шляки трафляут",твердо.
Що цікаво,на Тячівщині використовують саме "ся".
4)
чергування звуку "і" та "у",
наприклад гури - гори,ніч-нуч,стул-стіл,стулець-стілець,грущі-грощі,
гурше-гірше(причому гарше-краще!)
Частий приклад вживання слова "кулько",-кулько часу?
й т.д.
при знанні цієї особливості зміст не руйнується.
ВАЖЛИВО: часто буває чергування на звук "И":
ни є нич - нема нічого,
Що хотів? - нич(нічого)!!!
5)
запозиченні слова:
ташка- від нім. taschen- сумка
биц(с)ыгля - від англ. bicycle- велосипед
штреки- залізниця
цімбор-з угор.(шандор) друг
цімборка-подруга(унікальний варіант чув цімбурулька,але то
)шваблыкы- від назви "шваби-німці",вони першими сюди завозили
сірники...ще принизливо можна зустріти : шваби - таргани.
Вшиткоє,вшиткіє - з словацької все,всі.
Палєнка - горілка,самогонка(з словацької)
Взагалі таких слів є багато,але можна завжди перепитати.
6)
скороченя слів(на манер хорватів та сербів)
хто - ко
кіко/коку-скільки
ко ту є? - хто тут є?
7)
вживання слова кить (коли,якби,якщо)
Точно так само як слово "кедь" в сербській та "къди" в староболгарській:
кить знаув би прикупа - жиув би в Сочі.
На прикладі видно,ще одну особливість звук "в" як затягнутий
звук "ув",що характерне староруській мові(крім Закарпаття вже ніде не
вживається)
8)
тверде "ы"-я не помилився,я навмисне написав.
Звук цей вимовити без тренування не можливо,одразу чути на слух.
Взагалі по вимові цього звуку чути,хто місний ту ,а ко ні.
Тобто,діалект має 2 звука: "И" та "Ы".
Колись то було поширене по Русі,й оба символа були присутні навіть в абетці. Більш ніде (ныгде - крім закарпатьского діалекту) не збереглося.
9)
вживання слова "лем"(тоб/якби)
А кить не інтернет,лем кулько напраувити мош(можна).
Є етногрупа - "лемки" в Польщі,це українці названі так через вживання цього слова.
10)
дивитися.
позирати...позор - погляд,розпозирати - роздивитися(староруське слово),
колись вживалося скрізь,тепер устаріло.Збереглося в чехів,словаків,
та в нас у жаргоні - "зирити" та в літературній мові - "зір".(так само,як шугатися та борзий)
12)
никати...думаєте ховати? А нічого подібного,фраза -
"пойд/пуйдіме поникаєм"-навпаки означає пішли пошукаємо!!!!!
13)
меч
ні,це не зброя,це коротко від мечити,-подавати,кидати.
14)
жона
не обов"язково дружина.Точно такий сенс як в болгарському та сербському
означає - просто жінка,не дружина.
Так,що якщо хтось вашу дівчину ( дівку-тут це норма,не образа!)
назвав жоною,то просто по-місному
15)
спічки(россійське)
от це слово може й образити.
не забувайте,що слов"янська назва жіночих геніталій - "піча","пічка".
Доречно нагадати,що пічка де готують - називається пєц.
За "спічку" можуть образитися.Хоча,певне що перепитають(кить місні,
а кить словаки то...словаки погано знають та розуміють російську)
16)
додавання звука -е в дієсловах.
То характене для Хустщини та Тячівщини.
Приклад:
Метикуєме(думаємо) де б то пуйти(піти).
Лікуєме,гостиме(пригощаємо),знаєме,вінчуєме(вітаємо).
Звідки то вживається - то чисто місцеве.
Ймовірно попадеться:
пуйдыме зо мноув до гуры на грыби поныкаэме.-
Пішли зі мною в гори,пошукаємо гриби.(Хуст/Тячів/Рахів).
17)
зрізання м"якого знаку в кінці дієслів:
кидаут,минаут й т.д.
Правда це в пару селах високо в горах,й тому навряд почуєте.
Це не дуже важливий пункт.
Власне пару простих правил полегшуть розуміння в подорожі
(між іншим,це зведено до купи,по всьому Закарпаттю-
насправді 2 поруч села можуть говорити на різних діалектах,
й навіть мовах,є угорські села де взагалі скажуть-"нем тудом=не розумію",
а наприклад починаючи від Перечинщини й до самої Львівщини
характерна чиста українська мова,як в сусідніх словацьких українців).
А вже за хребтом в 15 км,то діалекти....така особливість області.
Дуже багато слів,які ми називаємо "устарівшими",такі як:
лєпо,сунце(сонце),вар"ят(розбишака),кеди(коли),файно,юж(вже),
мало/малинько(трошки,не багато),хижа(хата),путувати(йти),
пливати(плавати,купатися),мацур/мачка це не блюдо,а кіт та кішка
відповідно...До речі кишка - то є домашня ковбаса.
Одним словом,то оглядово,додати є чого й не мало,тож раджу
відвідати ці місця,отримати купу задоволення та приємних вражень.
Й на завершення коротке відео та гарна пісня з краєвидами Карпат:
P.S.Закарпаття єдина область України,де українську називають "руською"мовою.Тому,не дивуйтеся,якщо ви від руського не розумієте більше половини,що він говорить(це для російськомовних зауваження).
ПРИЄМНИХ ПОДОРОЖЕЙ ВЛІТКУ!!!!!!!!
-
-
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.











(потому и не клюёт-не ловиццо):





















