Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Сьогодні убивали липу

Вдиралась смерть у двір зі скрипом,

Літав розгублений пилок,

Сьогодні убивали липу

Під стогін зламаних гілок.

Усе що було попереду –

Позаду. Волею нікчем

Не буде затінку та меду

І шурхотіння під дощем.

Її листки вже не благали,

Навіщо тішить зарізяк?

Сьогодні липу убивали.

Надійно. Мовчки. Просто так.


13.06.2016

Холодное лето

Ива – мокрою прядью

И ромашек массовка,

Небо вышито гладью,

Нитки спрятаны ловко.

Царство света и цвета,

Царство ноты и слога,

Да холодное лето

Надоело немного.


13.06.2016

Колись

Колись, не почувши стогону,

Ти спитаєш, де мої мелодії.

А я відповім, що віддав тобі усе,

Залишились тільки ноти

На останній марш,

І вони тобі не потрібні.


13.06.2016

Опыт

Забудь стенания

И ропот,

Когда делами –

Наотмашь:

Больнее всех дерётся

Опыт,

Ему и сдачи-то

Не дашь.


12.06.2016

Церковный гул дрожит, капризный

Церковный гул дрожит, капризный,

Касаясь потаенных струн,

И смотрит, словно с укоризной,

Распятый некогда молчун.

И слышен ветер благодатный

В молитвах богомольных стай,

Но что он хочет – непонятно,

А нам ходи потом, гадай.


12.06.2016

Всі права – застережені

Всі права – застережені,

Всі слова – кимось куплені,

Рік – як річка у межені,

Глибина десь загублена.

І ідеш – все по кісточку,

І думки, і характери,

Глузд здоровий – без вісточки,

Та і совість – у кратерах.


12.06.2016 

Плыл день, до мании прилипчив

Плыл день, до мании прилипчив –

Одно сплошное баловство,

И молча двор смотрел, придирчив,

Ища людское естество.

В окно стучался ветер бойкий,

Стекольный звон стонал, дрожа,

И рылась нищета в помойке

Руками сизого бомжа.


11.06.2016

Оказія

Коли відправляли мене

На Землю, то сталась оказія –

Дали мені не статків,

Дали мені не вдачу,

Видали просто фантазію.

Ось ми блукаємо з нею,

Радуємось, боїмось.

Може, і нас помітять?

Може, не відсахнуться?

Може, оцінить хтось?


11.06.2016

Слова твої із смаком полину

Слова твої із смаком полину,

Та все одно я чую в них симфонію,

І в звуках обпікаючих тону,

Потрапивши в небесну філармонію.

Ось ноти, ось оркестр, ось вогні,

Що кидають на сцену щедро промені,

Вони дарують образи мені

Та римами постукують по тімені.

І більше не вагається рука

І потічок думок не крижаніє.

Слова твої. Я інших не чека,

Та ловлю їх, допоки чути вмію.

 11.06.2016

Краплина. Ще краплина вниз

Краплина. Ще краплина вниз,

І ось вже в двір наллята пустка,

Дарує небо свій сюрприз,

Вдягнувши сіру хмарну хустку.

На темнім обрії блищить

Вогнем енергій жовта зброя.

Я так люблю подібну мить,

Бо забуваю з нею хто я.


10.06.2016

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
216
предыдущая
следующая