Профиль

_R

_R

Мальдивские о-ва, Мале

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

_R

_R

П'ятничне))

  • 19.02.21, 06:46
Ось нарешті прийшла п'ятниця,
Скоро можна прощатись з рутиною,
Яка шлейфом безглуздя тягнеться
І два дні можна бути людиною.

Хтось п'є каву, а хтось працює,
Щоби інший міг каву цю пити,
Хтось здоров'я й життя не шкодує,
Щоби байдики інший міг бити.

Хтось відкатом й калимом займається,
Хтось для цього чесно працює.
Десь можливості відкриваються,
Неможливість десь все блокує.

Справедливость не варто шукати.
Головне ж не вона - влаштуватися!
Кращим інших хоче всяк стати
Та не може у всіх так статися.

О сімнадцятій все закінчиться,
Можна волю думкам давати,
В одну мить зразу все переміниться -
Час прийде і пора до хати.

Тупе питання: Що би ви вибрали?

29%, 2 голоса

71%, 5 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

_R

_R

Фарисейське..

  • 05.02.21, 23:37
Не стало язичників, відновлюють храм,
Ще трохи й настане пік віри,
Готові вклонятися всі небесам
Та лізти для Бога зі шкіри -

Побити камінням за гріхи і хулу,
Щоб праведність всякий побачив,
Яка вже пройшла до кінця всю шкалу,
Попереду Бог лише наче.

Ну а Син Божий.... Він явно чужак.
Любов, милосердя - не Божі справи.
Прозрівають сліпі, але це не знак,
Каліки встають та не в цьому слава.

Оживають померлі, але це не дива.
Цар на троні має сидіти!
Ну а Цей своїм учням ноги вмива,
Каже: "ви не раби, а діти".

Нам Такий не потрібен, розп'яти Його -
Боже царство, де гніт та кари,
Від світу початку бракує цього!
Ми знаєм, що робим... Ми марим....

_R

_R

Сокрушене

  • 27.01.21, 09:30
Богу принесу серце сокрушене,
В ньому нічого уже нема,
Витекло все, цілісність зрушена,
Там лише холод і зима.

Може загоїть, наповнить любов'ю
Й з серця жива вода потече,
Може я стану інакшим собою -
Зміняться очі, душа і лице.

Може інакше світ буду бачити,
Може наповнюсь Світлом Святим.
Може Бог схоче мені пробачити,
Що часто йду я шляхом не тим.

Може наверне, може покаже,
Як далі йти й не блукати як,
Може мій шлях правильно ляже...
Може я зможу прийняти все так.

_R

_R

РіздвяноХрещенське

  • 19.01.21, 21:33
Дай, Боже, народитися Згори
Та прийняти Тебе, немов Твоя дитина,
Хай Світло Твого Духу у душі горить,
Нехай у тьмі душа без Тебе не загине.

Тебе не дай забути, впавши у гординю чи пиху,
І відвернутися не дай від Тебе у важку хвилину.
Якщо зверну колись кудись з Твого шляху,
То наверни, мов блудного прийми до Себе сина.

Дай, Боже, щоб не ранив Тебе Батька я,
Щоби до Твого болю моє серце не счерствіло,
Щоб нерозумність, твердошкірість, сліпота моя
Від Тебе, Боже Мій, мене не віддалили.

Колись ще таке написалось http://blog.i.ua/user/2802839/2337827/

_R

_R

Десь

  • 22.12.20, 07:10
Вона без нього зможе
Також він зможе без неї
Їм краще разом може
Як жити душа душею

Вони вміють так і інакше
І можуть як заманеться
Відштовхують часом краще
Від гіршого серце рветься

Вони витривалі дуже
Є міцності запас звикли
Так легко з тепла в стужу
Їм легко і важко... Десь зникли...

Навіяно http://blog.i.ua/user/8127885/2351103/

_R

_R

Сп'янілі

Десь між реальністю і сном
Нас заганяють мрії,
Немов обпилися вином
надмірної надії.
Вином страхів , вином бажань
Ми не на жарт сп'янілі,
Йдемо дорогою страждань
Й безглузді ставим цілі...

_R

_R

Сон...

  • 06.12.20, 20:02
Там, де заходить сонце, закінчується день, прощаючись зі світом останніми сонячними променями та рум'яним краєчком неба... починаються сутінки... ніч... безкрайнє нічне небо з зірками... зникає Земля....
В цій глибині легко загубитися... перетворитися на маленьку піщинку посеред космосу, залишену без світла і тепла посеред безмежного комічного океану, до якої нема справи нікому.... крім близьких і ранкового сонячного світла...
До ранкового світла ще далеко, близькі сплять... навколо тиша... Голосно, не так, як вдень, чути в серці відлуння минулого дня, відлуння відчуттів, почуттів та емоцій... Дещо проноситься буревієм, дещо віє легким приємним вітерцем, ніжно обіймаючи приємними спогадами...
Поки в душі щось відбувається - внутрішній світ перетворюється на всесвіт не менший за розміри Вселенної. Там сяють свої спогади-зірки близькі та далекі, гріє своє сонце, міняються пори року з теплом, дощем, спекою, квітами, співом птахів, осіннім багряно-жовтим прощанням з чимось, сковує зимовий холод та випадає сніг...
Але як тільки все це стихає, то перетворюєшся на забуту піщинку в космічному просторі, до якої нема справи самому собі, а тим паче велетенським планетам, зіркам, галактикам...

Життя - воно таке... Поки воно в тобі - воно все, що ти маєш і воно нічим не менше Всесвіту, воно зменшується і розширяється пропорційно до того, що ти можеш вмістити, воно таке, чим ти його наповняєш....

Сон...

_R

_R

Сумісник

Він слідчим є і суддею
Та катом готовий стати,
За міркою він своєю
Готовий всіх покарати.

Він сам і хабарник й злодій,
Наклепник, але йому можна.
Так завелось в його роді -
На це має право кожний.

Його ж чіпати не можна
Бо це, мов його розпинають,
Від цього йому тривожно
Та спокій зовсім втрачає.

Усім тим, хто з ним не згідний,
Готовий він показати
Жорстоко, щоб не безслідно,
Страшну таку Кузькіну мати.

Навіяно http://blog.i.ua/user/8127885/2348244/

_R

_R

Думки про раціональність

  • 09.11.20, 16:43
Хтось каже - любов не в затертій банальності
Й надмірної не сприймає раціональності,
Яка лиш зникає в ніде та веде в забуття...
Мов раціо геть не сумісне з життям.

Любов береже своєю раціональністю,
Турбота її та тепло не схожі з банальністю.
Любов там живе, де її бережуть й не руйнують,
Де нею живуть і завждИ одне одного чують.

Любов максимальний прояв поваги й доцільності,
Вершина добра, довіри, розумності та надійності,
Вона вберігає від пОмилок, ран та від болю,
Вона  поважає й цінує інших свободу та волю.

Любов, хоч банально, та це синхронізація
Сердець, які б’ються у такт в будь-яких ситуаціях,
Політ в два крила з підйомом над метушнею,
У праці та відпочинку - в душі свято з нею.  


навіяно діалогом тут http://blog.i.ua/user/8127885/2347278?p=4#p3

_R

_R

Куди?

  • 07.11.20, 21:36
За щастя боротись - не переборотись...
Ще ця перемога й блаженства пік?
Ще подолати всіх тих, хто проти
Й не спиниться кроків щасливих лік?

Ще одна тисяча, мільйон, мільярд...
Й сказати вже можна душі "радій"?
Дотепний та влучний ще один жарт
І радість настане від всіх подій?

Куди б завела нескінченність нас,
Якби не проста вкрай банальність -
Закриті справи, очі, спинений час
Та крок в трохи іншу реальність?
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
21
предыдущая
следующая