"Моя перша і ,мабуть, найважливіша для мене пісня.
Бо вона про час, який забрав у нас багато…
але те, що ми маємо всередині, назавжди тільки з нами.
Ця пісня про вино, але не солодке.
Про щастя, але загублене.
Про квіти, що не бачили миру.
Про нас.
Про життя, яке почали цінувати
по-іншому." (с)
Серед світу, що грузне у бруді Серед дивної нині зими, Ти знайди, десь далеко у грудях Свій маленький шматочок весни. Ти знайди, своє сонце і небо, Свої зорі і крихту тепла. Так багато біди та не треба, Щоб в душі поселилась пітьма! Ти знайди свої квіти у людях, Свої перші добра корінці... Нехай мудрість з тобою прибуде, Ти даруй з кольорів олівці. Намалюй неймовірну картину Там, де світ лиш буяє теплом, Бо насправді, ти дійсно єдиний, Хто поділиться нині добром!