Профіль

Moy_Svet

Moy_Svet

Антігуа і Барбуда, Бріджтаун

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Коли...

  • 19.01.25, 20:20





та якість неземної доброти
коли не розділяють «я» і «ти»
коли бездумно віддається серце
й собою зєднує усі світи
коли біди звір розтуляє пащу
затягує у смутку й страху хащі
те сяйво променить усім підряд
не обираючи чистіше хто чи краще
покоєм й тишею земною
стоїть цей вільний вірш стіною
та благодатний стан коли
я знаю: зараз ти зі мною
коли осяяне твоє лице
і душі в барвах світанкових
причин не треба додаткових
для доброти
лиш тільки світло це
(@) Voloshka

Третя зима вже...

  • 17.01.25, 22:22


третя зима каже: лягай і спи
тихо травою під снігом шепочуть степи
там відбувається щось на важких льодах
але це зовсім чужа й неосяжна вода
ковдрою крийся що розірвали вітри
видих куплети ділить на раз два три
ніби у темряві тіні лічи й лічи
сном розсікай їх навідліг сміливо січи
світло у просторі що розливною трубою
ти в ньому ціла й нікого поруч з тобою
в теплій норі в коконі під крилом
ластівки збитої диким нахабним злом
і не достукатися вже нікому дна
ти у зимі цій кружляєш зовсім одна
ручки під щічку м‘якесенько позбери
й слухай куплети на раз два
на раз два три

Voloshka



По-другому...

  • 16.01.25, 19:19
А знаешь, что еще настоящее Чудо? 
Это найти созвучие в другом человеке
Принести ему свои сказки, 
и свой ветер - и он его встретит. 
И вдруг узнать, 
что все в тебе накопившееся за годы
 – прекрасно, ценно и ко времени
Что все происходящее 
Важно
И если что-то упустила или не смогла
 – не страшно
И то, что совсем рядом и вокруг, 
оказывается - так красиво
Что смотришь с замиранием сердца,
 и даже сквозь слезы,
 и видишь больше... 
И чувствуешь, что все время улыбаешься
 – чему-то заветному, своему …
 И люди смотрят на тебя, и глаза их теплеют, 
и улыбаются в ответ. 
Ты ведь светишься изнутри
И в мире что-то происходит от того, 
что ты осознаешь теперь все по-другому... 

(с) Юлия Прозорова


Жизнь научила, жизнь подсказала...

  • 14.01.25, 22:22


Изменить я этого не могу, 

остаётся извлекать из этого пользу)))



... не каждый говорящий - собеседник)))



Врубай...! )


Хто грає в цю гру...

  • 14.01.25, 20:20


– запретите о нем писать.
все равно мне не хватит слов.

– если любишь, придется ждать.
это карма твоих основ.

– запретите о нем грустить.
слезы пресные, как вода.

– если ваше знакомство нить,
то и ножницы у тебя…

– запретите считать деньки!
мне не хватит и сотни лет...

– он судьба не твоя, пойми.

…человек человеку – свет.

– запретите вот так любить.
ненадежно его плечо…

– продолжай-ка от веры гнить,
и не спрашивай

ни о чем.

Виктория Миловидова



Почув слова ці Бог і мовив...

  • 09.01.25, 20:20
Звернувся Бог до України,
Спитавши в кожної людини:
— Подумай зараз і скажи,
Що зробиш ти після війни?
І Бог у відповідь почув,
І кожен біль людський відчув:

— Я побудую гарний дім,
З родиною щоб жити в нім,
А поряд посаджу калину —
Червоний символ України,
І я не дам їй похилитись…

— А я сумлінно буду вчитись!
Найкращим лікарем щоб стати,
Здоров’я людям дарувати!

— Я вчителькою бути хочу,
До знань малечу заохочу!

— Я агрономом гарним стану,
Засію всі поля хлібами,
Щоб пахла ними знов земля!

— А я планую немовля!
На світ я народжу дитинку:
Маленьку щиру українку
Або синочка-козака —
У мене мрія ось така!

— А я сирітку всиновлю,
Можливо, навіть не одну,
Бо після катувань страшних
Дітей не матиму своїх…
Як рідних, буду їх любити,
Добра і людяності вчити!

— Я малюватиму картини —
Пейзажі нашої країни.
— А я лишу у віршах слід
Про славний наш козацький рід,
Оспівуючи Батьківщину —
Нескорену, міцну, єдину!

— А ти що зробиш, сива мамо?
— Могилку доглядати стану…
Й молитись буду я за тих,
Хто в небі вже, і за живих.
Та до своїх останніх днів
Просить прозріння для катів…

І Україна проказала:
— Навік Героям нашим Слава!
Вклонюся низько їм і Богу
За Мир, за нашу Перемогу!

Почув слова ці Бог і мовив:
— Я не залишу вас ніколи,
Я завжди поруч, ви це знайте,
Надію й віру не втрачайте!
Живіть, народжуйте, любіть!
І тільки уперед ідіть!
••••••••••••••••
Війна… Ти долі нам зламала,
Когось навіки роз’єднала,
І навпаки, когось зріднила,
Комусь дала натхнення й сили.
І скільки б не було печалі,
Життя продовжується й далі!
Ми все здолаємо! Ми зможем!
Ми неодмінно переможем!
І всюди зацвіте калина,
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, УКРАЇНО!

©Лія Острова
#Юлія_Кострова
Ілюстрація Viktoria Franko




Бросила...

  • 21.11.24, 20:20


юмор...сарказм...
и т. д. и т. п.
решать вам
для себя я все решила
не курю! 

Намалюй мені...))

  • 13.09.24, 20:20


П'ятниця , 13
допоможе ...

Дуже багато цукерок)))

  • 23.01.24, 19:19




а-а-а-а-а-а-а- )) podarok
и кто-то там...лошара))) tort