Блог Moy

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Moy_Svet

Коли...

19.01.25, 20:20

та якість неземної доброти
коли не розділяють «я» і «ти»
коли бездумно віддається серце
й собою зєднує усі світи

коли біди звір розтуляє пащу
затягує у смутку й страху хащі
те сяйво променить усім підряд
не обираючи чистіше хто чи краще

покоєм й тишею земною
стоїть цей вільний вірш стіною
та благодатний стан коли
я знаю: зараз ти зі мною

коли осяяне твоє лице
і душі в барвах світанкових
причин не треба додаткових
для доброти
лиш тільки світло це

(@) Voloshka

Коментарі: 39

Moy_Svet

Третя зима вже...

17.01.25, 22:22

третя зима каже: лягай і спи
тихо травою під снігом шепочуть степи
там відбувається щось на важких льодах
але це зовсім чужа й неосяжна вода

ковдрою крийся що розірвали вітри
видих куплети ділить на раз два три
ніби у темряві тіні лічи й лічи
сном розсікай їх навідліг сміливо січи

світло у просторі що розливною трубою
ти в ньому ціла й нікого поруч з тобою
в теплій норі в коконі під крилом
ластівки збитої диким нахабним злом

і не достукатися вже нікому дна
ти у зимі цій кружляєш зовсім одна
ручки під щічку м‘якесенько позбери
й слухай куплети на раз два
на раз два три

@ Voloshka

Коментарі: 10

Moy_Svet

По-другому...

16.01.25, 19:19

А знаешь, что еще настоящее Чудо?
Это найти созвучие в другом человеке.

Принести ему свои сказки,

и свой ветер - и он его встретит.
И вдруг узнать,

что все в тебе накопившееся за годы

– прекрасно, ценно и ко времени.

Что все происходящее

– Важно.

И если что-то упустила или не смогла

– не страшно.

И то, что совсем рядом и вокруг,

оказывается - так красиво.

Что смотришь с замиранием сердца,

и даже сквозь слезы,

и видишь больше...
И чувствуешь, что все время улыбаешься

– чему-то заветному, своему …

И люди смотрят на тебя, и глаза их теплеют,

и улыбаются в ответ.

Ты ведь светишься изнутри.

И в мире что-то происходит от того,

что ты осознаешь теперь все по-другому...

(с) Юлия Прозорова

Коментарі: 7

Moy_Svet

Жизнь научила, жизнь подсказала...

14.01.25, 22:22

Изменить я этого не могу,

остаётся извлекать из этого пользу)))

... не каждый говорящий - собеседник)))

Врубай...! )

Коментарі: 0

Moy_Svet

– запретите о нем писать.
все равно мне не хватит слов.

– если любишь, придется ждать.
это карма твоих основ.

– запретите о нем грустить.
слезы пресные, как вода.

– если ваше знакомство нить,
то и ножницы у тебя…

– запретите считать деньки!
мне не хватит и сотни лет...

– он судьба не твоя, пойми.

…человек человеку – свет.

– запретите вот так любить.
ненадежно его плечо…

– продолжай-ка от веры гнить,
и не спрашивай

ни о чем.

Виктория Миловидова

Коментарі: 4

Moy_Svet

Почув слова ці Бог і мовив...

09.01.25, 20:20

Звернувся Бог до України,
Спитавши в кожної людини:
— Подумай зараз і скажи,
Що зробиш ти після війни?

І Бог у відповідь почув,
І кожен біль людський відчув:

— Я побудую гарний дім,
З родиною щоб жити в нім,
А поряд посаджу калину —
Червоний символ України,
І я не дам їй похилитись…

— А я сумлінно буду вчитись!
Найкращим лікарем щоб стати,
Здоров’я людям дарувати!

— Я вчителькою бути хочу,
До знань малечу заохочу!

— Я агрономом гарним стану,
Засію всі поля хлібами,
Щоб пахла ними знов земля!

— А я планую немовля!
На світ я народжу дитинку:
Маленьку щиру українку
Або синочка-козака —
У мене мрія ось така!

— А я сирітку всиновлю,
Можливо, навіть не одну,
Бо після катувань страшних
Дітей не матиму своїх…
Як рідних, буду їх любити,
Добра і людяності вчити!

— Я малюватиму картини —
Пейзажі нашої країни.
— А я лишу у віршах слід
Про славний наш козацький рід,
Оспівуючи Батьківщину —
Нескорену, міцну, єдину!

— А ти що зробиш, сива мамо?
— Могилку доглядати стану…
Й молитись буду я за тих,
Хто в небі вже, і за живих.
Та до своїх останніх днів
Просить прозріння для катів…

І Україна проказала:
— Навік Героям нашим Слава!
Вклонюся низько їм і Богу
За Мир, за нашу Перемогу!

Почув слова ці Бог і мовив:
— Я не залишу вас ніколи,
Я завжди поруч, ви це знайте,
Надію й віру не втрачайте!
Живіть, народжуйте, любіть!
І тільки уперед ідіть!
••••••••••••••••
Війна… Ти долі нам зламала,
Когось навіки роз’єднала,
І навпаки, когось зріднила,
Комусь дала натхнення й сили.
І скільки б не було печалі,
Життя продовжується й далі!
Ми все здолаємо! Ми зможем!
Ми неодмінно переможем!
І всюди зацвіте калина,
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, УКРАЇНО!

©Лія Острова
#Юлія_Кострова
Ілюстрація Viktoria Franko