RnR

RnR

Про іграшки...

  • 07.03.13, 17:12
Зазвичай не заходжу на смітник цього сайту - це випорожнення інфантильних та озлоблених від власної неповноцінності чужих українцям та всім цивілізованим людям організмів. Але читаючи замітку друга    ненароком натиснув посилання внизу замітки ...відразу війнуло смородом гниття та приреченої озлобленості на всіх та все. Однако агонія...час розставляє все на свої місця, хоч і повільно. І через певний час цих морально-душевних потвор, яким не місце в нормальному суспільстві, просто не буде  серед нас...

Але менше тексту, тут немає про що говорити. Просто на основі гнилої замітки якогось активного паразита, "вумних" та добрих коментарів  до зображень дитячих іграшок, в уяві вималювались варіанти кошерно/канонічних іграшок які будуть любі тим недопоцам. Приблизно отак:





 

Для дівчаток - дєвчушка-чушка "идеологически и политически подкованная":



Для хлопчиків - пацаньонок "а-ля павлушаморозов&остальныехєрои":




Грубі та геть вульгарні варіанти не подаю, хоч вони дуже сподобались би тій мікроколонії організмів-паразитів.

Дякую за увагу.

 


RnR

RnR

Недільний обід...

  • 02.02.13, 23:15
В одну з неділь приготував цікаву страву...М"ясо свинюки&м"ясо індика, багато(!) сушених грибів, чотири види чечевиці, квасоля, картопля...пропасеровані морква та цибуля+трохи відварених грибів та м"яса перетираються на блендері і теде і тепе... Запах страви, яка готувалася, мучив та вселяв надію на гарний обід )))

Але не про те мова. Страва готова...щойно накрили на стіл та сіли...приготувались...аж раптом, і саме в описану мить, задзвонив телефон. Чуйка підказувала просте рішення - просто ігнорнути надривне верещання телефону, потім можна передзвонити. Але є така хвороба - відповідальність))), яка і примусила, в прямому розумінні, взятись за телефон. Дзвонив товариш, і надривним голосом просив приїхати і витягти з халепи. Виявляється, він потрапив в яму з болотом і водою, яку не помітив під льодом. Подія відбулась в далекому лісі, я так і не зрозумів де точно. Він був з дружиною, вирішив прокататись по глухим місцям...і вкотився в яму. Так буває...часто ))) Зате він знає мене, має номер мого телефону і тому не боїться потрапити в халепу... Довгоочікуваний і вистражданий на кухні обід накривався.
Швиденько збираюся, техніка завжди напоготові, укомплектована і завантажена всім необхідним. Виїжджаю, по дорозі уточнюю, де саме він засів. Погода, скажу я вам, була жесть повна. Сипав сніг, дороги замело. Вже уявляв, як класно в лісі і в полі...
В лісі і в полі виявилось досить непогано. Все засипано снігом, також сніг постійно та добряче намітав. Але сліди авто товариша не встиг повністю замести, по ним я і взяв вірний напрямок. Під"їжджаю. Картина ясна:


Картина маслом, вигляд зпереду:



Після недовгої розмови беремся за справу. Розмотуємо та під"єднуємо трос лебідки. Товариш чомусь спиляв буксирний гак ззаду. Прийшлося чіплятись за гак фаркопа. Не найкращий вихід, але все ж.



Починаємо процес витягування. Я став трохи далі, грунт там паршивий, м"який. Опале листя, недостатньо промерзла земля...



Повільно, але досить впевнено витягую з пастки авто товариша. Канава після наших маневрів залишилась непогана )))



І на завершення, сама марудна частина - змотування тросу лебідки. Змотувати треба акуратно, внатяжку та точно по виткам. Інакше закусить трос і так далі. Не буду втомлювати подробицями.




Ну от і все. Рятувальна операція пройшла вчасно, швидко та досить вдало.

І на коня. Обідів та різних свят для персонального тлінного тіла було і буде багато. А відносинами треба дорожити, і далеко не тільки в моральній формі, т-то на рівні просто поговорити. І інколи мусово жертвувати чимось власним, щоб допомогти іншим...............або ж загальній справі.... Без цього ніяк.

І на шліфовку*, відеоролик. Нічого цікавого, просто хвилина поїздки по зимовому лісі....



RnR

RnR

Палити не можна не палити

  • 18.12.12, 20:40
Відразу зауважу, що не буду обговорювати тему шкідливості паління тютюну. Це питання не таке однозначне, як може видатись на перший погляд. Врешті решт, і картоплю вважали отруйною в свій час...і Земля типу була в центрі Всесвіту і знаходилась на спинах якихось там тварин, які стояли на черепасі і так далі і тому подібне. І попробували б ви заявити в той час, що ЦЕ НЕ ТАК !




Нарешті помітив якусь фігню на пачках з цигарками, зацікавився.

 




Від такої турботи рідної* влади за моє дорогоцінне здоров"я, аж пустив скупу чоловічу сльозу... Це ж як треба нас любити, щоб писати на товарах, які приносять супер-ПРИБУТКИ, що вони дуже шкідливі для нас, улюбленців цієї влади, громадян України. Сльоза швидко висохла, але дискомфорт, від такої турботи тієї погані за мене, не покидав...причому дуже давно. Ну, здатність народжувати дітей ще можна зрозуміти. Панам потрібні холопи, панам без холопів ніяк. Але щоб така глобальна турбота за наше здоров"я, тим паче типу в збиток.... це вже ні в які ворота не лізе. Щось тут не те... Не буду влазити в глибини роздумів та аналітики на рахунок антитютюнового типу закону в нашій країні. Ми всі розумні, все знаємо, та зі своєї кухні кожен з легкістю може керувати галактичними процесами. Всі ми мудрі та грамотні, а живемо як лохи під цією владою. Але це вже інша пісня.
Так от, а чому б, в світлі такої жагучою турботи про нас, не написати правду на пачках з цигарками. Типу такої:



Це не остаточний варіант. Можливі зміни та уточнення. І я так думаю, такий надпис зрозуміли б та прийняли краще, ніж надумана сльозливо-соплива турбота про дорогоцінне, як виявляється дорогоцінне навіть ДЛЯ НИХ, наше  здоров"я.

І на коня, про цей "антитютюновопалінний" закон. Основне слово там - ЗАБОРОНИТИ. Я добре пам"ятаю 1985 рік...і антиалкогольний закон. І що було...і так далі. Аналогія, не аналогія...яка нафіг різниця. В сферах, де основне слово ЗАБОРОНИТИ, нічого путнього не буває. Аксіома. В Заповідях не пише - НЕ ПАЛИ. А пише - НЕ ВКРАДИ, НЕ ВБИЙ.....ті потвори явно не з того боку підходять до "пакращєнь".


RnR

RnR

Пригода ...

  • 09.12.12, 19:30
Повчальна та цікава ситуація трапилась три дні тому, і якраз на тому самому світлофорі, про який я вже писав в замітці - http://blog.i.ua/user/2716829/779161/ . Тільки на цей раз, пригода була не зі мною, а з дружиною.

По порядку. Було десь в районі 12 години дня. Я щойно виїхав за місто і їхав по трасі, як пролунав дзвінок від дружини. Нервовий голос, істеричні нотки і таке інше. Зміст такий - "Мене СТУКНУЛИ на світлофорі. Якийсь жигуль здав назад(!), стукнув мене в передній бампер і втік. Номер того жигуля записала !!!". Розвертаюсь, їду назад. Пару дзвінків по дорозі, під"їжджаю. Ситуація намічається цікава... Якби відеореєстратор НЕ ЛЕЖАВ ВДОМА, а працював в авто, питань не було б взагалі. А так, ситуація двояка, адже апріорі винен той, хто позаду. Радує те, що жигуль втік, а особливо те, що пошкоджень немає, тільки збитий номерний знак. Розпитую докладніше, картина події така - зупинилась на світлофорі, попереду стояв жигуль. Загорілось зелене, жигуль раптово здає назад, дружині діватись просто нікуди, адже позаду та навколо щільний потік авто. Жигуль вдаряє, вірніше впирається в авто дружини, стає. З салону виходить мужик, дивиться і каже - "а, *уйня, все нормально". З салону жигуля лунає грізний командний голос - "Досить, ну її, поїхали !". Жигуль від"їжджає в невідомому напрямку. 
Свинство конкретне. Так не робиться в подібних випадках. Існує водійська етика, та й кажуть, що Правила дорожнього руху ще не відміняли. 
Події тільки починалися...адже вже були дзвінки в ДАІ...жигуля порушника ВЖЕ вичисляли, т-то шукали. Розібравшись в ситуації, відправляю "рєшал" з місця події. Дружина каже, що НІЧОГО НЕ ХОЧЕ від того жигуля, аби тільки його оштрафували за створення аварійної ситуації та покарали за втечу з місця події. 
Хвилин через сорок(!) ескорт з ДАІшних авто доставляють жигуля. Виявляється, авто службове...в салоні окрім водія знаходиться великий кєрівнік однієї з райадміністрацій. Це воно скомандувало водієві покинути місце ДТП. Ситуація ускладнюється тим, що це кєрівне чмо, вилітає з жигуля і верещить - "що за муйня ? Чому нас сюди привезли ? Це вона нас стукнула! Хто таким права дає !"...і в такому дусі. Події стрімко розвиваються. Винною вже типу стає сама жертва ДТП.
Треба віддати належне працівникам ДАІ. Вони мовчки та методично розгортають бурхливу діяльність навколо збитого номерного знаку. Огороджують місце події відповідними стрічками, перенаправляють рух потоку автівок, міряють рулеткою все підряд, непоганим фотоапаратом фотографують все що треба...і так далі і тому подібне ))) . Керівне чмо потроху починає закисати... До речі, треба зазначити, що водій жигулів з самого початку розбірок все ж виявився ВОДІЄМ, нормальною людиною.   
Не буду передавати тут ВСІ діалоги між учасниками пригоди...погрози, образи, емоції і таке інше...
Через деякий час весь цей диспут-клуб переїжджає в управляння ДАІ. Дружина чомусь не хоче визнавати себе винною, пише офіційну заяву і обіцяє довести справу до суду. Іще одне, працівники ДАІ діяли неупереджено, але і їх затрахав цей кєрівнік, зі своїми дурними промовами. Жигуль переписував свою заяву декілька разів, міняв попередні свідчення і таке інше. Коротше, за*бав і себе і всіх навколо. 

Процес затягнувся, не буду описувати детально. Закінчилось все тим, що компанія жигуля слізно просила не передавати справу в суд і обіцяла золоті гори. Кєрівнік нелюдським зусиллям навіть вичавив мляве вибачення. Справа до суду не дійде, бо заява була відкликана, але і їхніми "золотими горами" не скористались. Стало шкода старшу людину, водія. Він виявився нормальним, але керівне чмо не дасть йому жити по-людськи. Так як і подібні кєрівні чмирі не дають НАМ ВСІМ жити нормально, і нашій країні теж...

На цей раз все закінчилось добре, т-то відповідно законним та етичним нормам. А якщо наступний порушник буде депутат ВР...чи ще якесь цабіше цабе ???....

Не можна нехтувати Законом, етикою взаємовідносин між людьми, з якими живеш поряд. Це стосується всіх, а особливо державних мужів. Бо буде біда, що ми, власне, і маємо в своїй країні. І проявляється це від самих повсякденних та буденних пригод, до злодійства на державному рівні, та , вибачте, постійним сранням з верховних Олімпів* на голови та в душі громадян, при цьому цинічно та нахабно вимітаючи наші кровні з наших же кишень в свої приватні "закрома".



RnR

RnR

Історія на папері...

  • 26.10.12, 22:20
Друзі та однодумці. 
Можу так звертатися, бо мої замітки давно не потрапляють в загальну стрічку блогів користувачів цього ресурсу. Чому так сталося, це інше питання, але я бачу в цьому ПЛЮС. Менше заповзає різного сміття, та не відбирає час на безплідні огризання. Хто з друзів вважає за потрібне, той заходить і висловлює свою думку. А це важливо, бо думки все ж різні. Мені цікаво знати ваші думки, бо загальне "одобрямс" це ознака гнилості та безперспективності.
Щось мене понесло ))), не про це мова.
Нарешті вирішив викласти копії оригіналів з власної колекції історичних документів, листівок ОУН та УПА...і таке інше. Справа в тому, що в цих  документах можна знайти відповіді на багато запитань. І,до речі, навіть деякі рекомендації відносно сьогодення. Треба не тільки читати, а й намагатись образно та широко дивитись, думати. Це історія України, так, саме України, яка намагалась бути Україною, а не колонією... чи просто окраїною дикої тундри чи гонорової недоєвропи.
Буду викладати по декілька світлин за раз...щоб не перенасичувати сприйняття. Всього оригіналів, поки що... до 200 екземплярів. Не лякайтесь, розсилкою задовбувати не буду ))), ну, м"о одну-три розсилочки за раз...
Хто хоче подивитись та потримати в руках ці скарби нашої історії - ласкаво просимо ))). Багато хто з вас знає дорогу до мене. Хто не знає, розповім.
Приємного перегляду...і не тільки приємного, а й вдумливого.



http://photo.i.ua/user/2716829/342309/ - тут теки з світлинами...буду заповнювати по можливості...та натхненню.

RnR

RnR

Колода в своєму оці невидима

  • 22.10.12, 23:39
Точна назва замітки - колода в своєму оці ніщо, в порівнянні зі смітинкою в чужому.

Сьогодні переглядав листи на робочій пошті і побачив там цікаве посилання...зайшов подивитись...зрадів... Спочатку просто порадів за газоманів-ракетчиків в лаптях, от до чого дожились...всі свої проблеми вирішили і взялися наводити порядок аж за океаном:




Одна з самих "демократичніших" країн світу стурбована станом демократії в відсталій, по міркам розвитку демократичних інститутів, іншій країні. Це ще не все...друг написав, що дивився Бєларуське ТБ і там те ж саме ! Їхній типу "парламент" теж стурбований станом демократії в Штатах, а саме - порушенням прав людини... Було б смішно, якби все не було так огидно та паскудно...
Нічого не буду писати, по цій темі. Хто має мізки та вміє ними користуватись і так розуміє...а іншим допоможе лоботомія...може.
Тепер напишу чому власне зрадів. Відразу згадався совок, з постійним потоком агітації про тяжку долю людини в капіталістичному світі, а саме в США. Про страшні злидні, повну соціальну незахищеність...про загнивання і скорий гаплик капіталістичної системи і теде і тепе...  І це все на фоні мармеладного життя в совку із павідла.









І так далі... Час показав зовсім інше - капіталізм весело гниє* до цих пір, а правильний совок накрився.... совдєпівська економіка ніяким боком до економіки не відносилася...таланти так і норовили змитися з хорошого серсера, і митці і вчені. Євросоюз зовсім не те, що на совковій агітці...зовсім. А забита дошками американська скул* і бідолашний похнюплений буржуйчик біля неї взагалі ЖЕСТЬ )))
До чого веду, а до того....що московія на вірному совковому шляху... в підходах, методах та взагалі в відношенні до буття, правда адаптованому до часових реалій. В совєтів була ідея, хороша чи погана, це інша мова. В цих же нічого святого немає...вони постійно видумують всякі "святості", які не приживаються. Єдине, що ще так-сяк тримається, це СЛАВА ВІЙНІ і тупі флешмоби присвячені цій СЛАВІ, т-то СЛАВІ вбивствам мільйонів людей... На такій "святості" нічого путнього не буде....але це теж зовсім інша тема.
Совєти протримались 70 років...ці стільки не протягнуть. 

RnR

RnR

НЕ агітація.

  • 16.10.12, 21:15
НЕ АГІТАЦІЯ.
Не хотів про вибори, весь навколишній простір перенасичений виборчою тематикою. Але життя таке, що "якщо ти не займаєшся політикою, то політика займеться тобою". Не можна ігнорувати та намагатись не помічати цунамі лайна, яка насовується на нашу країну. І саме цікаве, що це все відбувається, коли ми ВЖЕ по вуха в лайні.
Тиждень тому мама заявила, що вона буде голосувати за СВОБОДУ. Справа в тому, що перед якимись попередніми виборами у нас була розмова на цю тему. Навіть і слухати і не хотіла. Знаючи, що вона не буде голосувати за комуняк та банду районів я і не агітував, просто декілька влучних фраз, а там нехай як хоче. В відповідь вона заявляла, що Тягнибок занадто радикальний... Т-то, це чисто український менталітет - "аби війни не було", "аби гірше не стало" і так далі. При цьому, всі ледь дихають сидячи в болоті та павутині злодійської влади, все котиться до розвалу, руйнації та до "гірше". А інакше і бути не може. Завжди казав, що треба намагатись прагнути до "КРАЩЕ", а не до того "ЩОБ ГІРШЕ НЕ БУЛО". До чого прагнеш, те і отримаєш, прямо чи побічно. Закон життя.
Так от, мама урочисто заявила, що ВСІ ЛЮДИ, це формулювання присутнє в деяких людей (треба розуміти це так -більшість друзів та знайомих) вирішили віддати свої голоси за СВОБОДУ, в надії, що Тягнибок зі своїм підходом до справи повинен якщо не розвалити, то принаймі добряче струснути це злодійсько-чужинське кодло при владі. Саме цікаве, всі її друзі та знайомі це певний статусний та віковий рівень - пересічні українські пенсіонери та старші віком люди. При чому, досить посереднього рівня відношення до політики та до крайнє правих національних ідей в цілому, родом з совка. От саме це і радує. Але ці люди, це УКРАЇНЦІ, повноцінні громадяни України. Це саме головне.
Навіть і не буду намагатися поливати брудом інші політичні сили, і не буду возвеличувати та ідеалізувати СВОБОДУ, не про це мова. Хочу сказати, за весь час так званої "Незалежної України" ми не мали РЕАЛЬНОЇ проукраїнської влади, жодного дня. Помаранчевий рух це дуже добре(зовсім не в політичному розумінні, а в громадсько-суспільному та морально-духовному), але декілька повноцінних українців, які потрапили тоді до влади, НІЧОГО не могли зробити. Т-то нічого не могли зробити толерастичними методами, соплями та сльозами вмовлянь до переживань за долю Вітчизни. 
До чого веду, що коли організм тяжко хворий(в даному випадку організм Держави) то без оперативного та болісного втручання не обійтись. Не треба тішити себе ілюзіями в чудодійній силі пігулок(в даному випадку - типу чесних виборів), так не буває. Тільки через біль та кров операції(а це торкнеться кожного, прямо...),та навіть можливо ампутації.........можливе оздоровлення організму,  та і то, з часом. Тільки тут одна заковика, зараза(чужа та перероджена своя), глибоко проникла в усі клітини організму. Часу для отруєння було достатньо, де декілька десятиліть, а де і декілька віків.....треба нарешті думати та діяти ВЖЕ, щоб не було як завжди у нас - занадто пізно...

І на останок, погодьтеся, що прагнення до СВОБОДИ це ж природньо для всіх живих істот. Тільки раби прагнуть до стабільної ситості в вигляді мармеладних обіцянок, при цьому боячись вийти з загратованої клітки... 

 

RnR

RnR

Замок з привидом...офіційним привидом.

  • 15.10.12, 20:55
Чергову поїздку в Карпати(серпень-вересень 2012) вирішили почати з відвідин Підгорецького замку, який знаходиться в селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Трохи читали та чули за цей замок, особливо зацікавила історія з привидом, який мешкає в замку... До речі, в замку знімали якийсь із сезонів "Битви екстрасенсів", то всі екстрасенси підтвердили наявність привиду. Безліч свідчень очевидців...і саме цікаве, присутність привиду офіційно підтвердила американська знімальна група програми "Мисливці за привидами". Програму транслюють щодень, десь опівночі, на каналі Investigation Discovery . Три дні знімальна група, нафарширована спеціальним обладнанням, полювала за паранормальними явищами, і вражена тим, що там коїться. 
Ну, особисто мене більш цікавила архітектура та історія, але то таке...
Погода чудова, дорога легка та приємна. Проїхавши Дубно не могли не зупинитися в чудовому місці. Прямо біля дороги виднівся чудовий комплекс під назвою "Шевченкове джерело". 



Гарний пам"ятник немов оперезує кам"яна стіна з скульптурами. Око радує чистота та охайність.



Помилувавшись та віддавши шану Кобзареві поїхали далі. 
Прогавивши основний поворот на Підгірці, повернули і поїхали польвою дорогу в напрямку села. Зате нам відкрився чудовий вид на замок:



Так виглядав замок в ХІХ столітті, і практично так зберігся до 1939 року:


Літографія ХVІІ століття, вигляд внутрішніх споруд та оформлення замку:



Коротко про замок за часів розквіту:

"Інтер'єри Підгорецького замку вражали сучасників своєю красою і пишнотою. Тематичні зали мали назви Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна. Інтер'єр Китайської зали Підгорецького замку, ймовірно, слід визнати найкращим інтер'єром в стилі шинуазрі на теренах тодішньої України. Окремо зберігалися речі, що належали королю Яну ІІІ Собєському. Кімнати прикрашали портрети власників замку, копії з Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо. Картини польського художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на історичні теми - "Облога Смоленська" і "Прийом шведських і бранденбурзьких послів Володиславом IV". Їдальню прикрашали портрет гетьмана Конецпольського на стелі та 72 портрети видатних політичних та духовних діячів, чорний мармуровий стіл, на якому хрестили короля Яна ІІІ."(с)

Тепер коротко про історію замку в ХХ столітті:

Під час Першої світової війни замком опікувався граф М.Ґрабіковський. Спочатку замок пограбувала москальська армія. Влітку 1915 року в замку дислокувався штаб 5-го австро-угорського корпусу. Замок залишився неушкодженим та не розграбованим. У той час Підгорецький замок був на лінії фронту і йому загрожувало знищення від російської артилерії. Проте дивно, чомусь з наказу генерала Брусилова замок збережено...потім вияснилось чому саме - замок ще раз пограбовано московськими цінителями прекрасного (пограбовано та понищене внутрішнє оздоблення).

Після Першої світової замок відновлено повністю.До 1939 року тут діяв приватний музей князів Сангушків. З початком Другої світової, безпосередньо перед окупацією совєтами, князь Роман Сангушко евакуював більшу частину колекції. Частина з неї опинилася у Сан-Пауло (Бразилія). І вірно зробив, тому і більшість експонатів збереглася  та склала основу мистецької фундації.

1940 року, після приходу комуно-московської влади, замок-палац передали Львівському історичному музею. Під час совєто-німецької війни палац сильно постраждав. 1945 року замок знову розграбували москальські військові, а саме з новоспеченого Золочівського гарнізону. До 1947 року замок-палац повністю дограбували "визволителі" і музей закрили, а 1949-го в ньому влаштували санаторій для хворих на туберкульоз.

1956 - в замку сталася велика пожежа, яка знищила більшу частину внутрішнього оздоблення, яке совєти не встигли дограбувати. Були проведені відновлювальні роботи(можете уявити які роботи....), але туберкульозний санаторій для хворих залишаєвся в замку до часів незалежності України.

1997 - стався переломний момент у історії замку - завдяки клопотанням громадськості та праці Бориса Возницького Підгорецький замок передали Львівській галереї мистецтв. Того ж року створено благодійний фонд відродження замку на чолі з Б.Возницьким. У фондах галереї збереглися 85% речей із замку, які планують туди повернути, а у відновлений палац - перетворити на музей інтер'єрів.

2010  - повністю припинено державне фінансування та підтримка.

Більш нічого писати не буду. Все і так ясно. Лиш додам декілька світлин з короткими коментарями.

Вигляд фасаду замку:

Вигляд з тильної сторони:


Вигляд з внутрішнього дворику замку:


Праве крило, вигляд з внутрішнього дворику замку:


Вигляд ззовні на праве крило:


Це вид з балкончика замку. В ясну погоду видимість до 40 кілометрів:


В середину замку екскурсії та екскурсантів не пускають...але нам вдалося потрапити в середину. Там нічого немає, геть нічого. Все було розграбоване "визволителями", що не розграбовано, то згоріло в пожежі 1956 року...
Ось ЄДИНИЙ камін, який дивом зберігся:


Потім ми спустилися в підвали замку... Кажуть, колишній власник замку граф Яблонський через ревнощі закатував свою молоду дружину, а потім замурував її в стіні будівлі. Наче саме її привид дотепер блукає в замкові". За іншою легендою, власник палацу Вацлав Жевуський вбив із ревнощів свою юну дружину. От душа нещасної, яка не знайшла спокою на тому світі, досі й блукає маєтком та дає про себе час від часу знати... 
До речі, повторюся, в Підгорецькому замку прохдила так звана "Битва екстрасенсів". І всі ектрасенси підтвердили присутність привида в замку. Присутність також підтвердила американська знімальна група програми "Мисливці за привидами". Три дні вона полювала в палаці за паранормальними явищами, і вражена тим, що там коїться....



Реконструкція алхімічної лабораторії, яка дійсно була в свій час в замку:


Замок справив на нас позитивне враження...не дивлячись на занедбаний стан та присутність привиду )))... А ще гарний екскурсовод, яка погодилась ознайомити нас з замком, витратила на нас багато часу, та розповіла досить багато цікавого...навіть з розділу "не для преси"...
 Поряд з замком знаходиться Костел Воздвиження та святого Йосипа. Він був побудований на замовлення Вацлава Жевуського(за деякими даними він був автором проекту) у 1752-1756 роках, як родова усипальниця. Нині храм належить греко-католицькій громаді села.



Скульптури на території костелу:


Наша екскурсія до замку, оцінена нами ж, як дуже вдала ))). Побачили  красу, пізнали  багато  нового,  але нічого  несподіваного. Це  про  історію  замку. Костел чомусь справив гнітюче враження.  Ми навіть не заходили на територію.  Ага,  іще одна пригода. Коли  ми  були в середині замку та ходили по кімнатам, то несподівано та дуже сильно грюкнули  і  зачинились  двері, через  які  ми щойно  зайшли....  Протяг  такої  сили ми  б  точно  відчули... Можливо  привид...а можливо  і  не  один )))

  http://photo.i.ua/user/2716829/334233/  - світлини з замку 

RnR

RnR

Просто так...все підряд...

  • 11.10.12, 19:30
Частина перша. Напів суіцидна в загальному плані.

Встав зранку раніше, треба було вирішити декілька нагальних справ. По дорозі до ванної кімнати весело бзденькнув датчик кондиціонера, життєрадісно сповіщаючи, що в мережі щойно вимкнулась напруга. Легке роздратування, хоч таке з напругою в нас часто, все ж було присутнє. Кава накривалась, ймовірність поголитись в пітьмі теж не вселяла оптимізму.  

Але нас так просто не налякаєш. Натягнувши куртку на тільце, яке ще не оговталось від сну, виходжу на двір. Намагаюсь вмикнути генератор... Тільки з третьої спроби затараторив двигун. Дивно, адже генератор новий, дійсно фірмовий, не Росія і не Китай. Але ж бензин то наш... Мляво лайнувшись в бік бензинових діляг поплівся в хату. От воно, шматочок щастя - тим, хто має безперебійно забезпечувати нас електроенергією як завжди начхати на нас...але ми все ж при гарячій каві і світлі в хатині. Дивне, двояке почуття. Успішне вирішення проблеми, якої не мало бути в принципі(згідно договору ))) .

Успішно закінчивши збори виходжу з хати...пес радісно ставить печатку з болота передніми лапами на нову, перший раз одягнену куртку. Пес радіє та скаче, я не радію і не скачу. Лайнувшись крізь зуби обтрушую болото і сідаю в авто. Млять...не заводиться...причину знаю. Почив акумулятор. Причина проста - заїжджаючи в ворота почув телефонний дзвінок, зробив тихше музику...а потім забув вимкнути музичну систему, яка і пропрацювала цілу ніч. Система з підсилювачів, субвуферів і ще всякої різної срані, назв яких я і не знаю. Споживає багато енергії, от і все це добро спожило всю енергію з акумулятора. Часу на підзарядку немає, беру ключі від авто дружини, сідаю...о, завелась. Виїжджаю...

Справа в тому, що авто дружини вчора забрали з СТО. Ремонт-профілактика, переробки та інше. Авто було на станції близько місяця. Типу обдивились та зробили все що треба. Про наші автосервіси це окрема мова... Їду, розганяюсь...щось не те...ну геть не те. Авто ковбасить та похитує зі сторони в сторону, руль стрибає в руках. Стаю, точно...ліве переднє колесо приспущене. Якраз по дорозі шиномонтаж, заїжджаю щоб підкачати. Майстер виявився на диво толковим... Виявляється - болти передніх коліс ПРОСТО НАЖИВЛЕНІ, і геть не затягнуті. На СТО просто забули таку дрібничку, як затягнути болти коліс. Стає млосно від думки, що ж вони могли забути зробити по двигуну та по підвісці і тепе... Болти затягують, колесо підкачують і їду далі. 

Поїздка виявилася нецікавою, рядовою та буденною - навколо літають шумахери*, які про Правила ДР навіть не чули. Пішоходи, мов перелякані олені снують вздовж і поперек проїжджої частини. Маршрутки та таксюги активно та натхненно змагаються між собою та всіма іншими в автомобільній рулетці. Все як завжди, нічого цікавого. 

Роботу пропущу...це занадто. Робота українського підприємця середнього рівня, це круговий геморой в павутині державних служб(до 30-и різних). Власне на саму роботу часу немає. Підприємець дійсно нагадує муху, яка повністю заплуталась в павутині нестямно люблячої своїх громадян держави... яка (держава) чіпкими ручками масних на гроші держслужбовців міцно тримає за горло ВСІХ своїх простих громадян. І дуже переживає, щоб не доведи Доля хтось почав радіти життю від гарно виконаної роботи і особливо нагороди за це... Постійні відмазки підприємців в вигляді не буду писати "чого саме", тільки трохи відтягують мить розплати за намагання добре жити в цій країні. Тема широка та глибока, але всі в тій чи іншій мірі знають ситуацію, в залежності від свого місця в цій системі викачування НАШИХ кровних в міфічні "закрома". Це свинство, вірніше така любов та увага держави до своїх громадян не стосується "обраних", але зовсім не "безсмертних". Це також інша тема, про помилкове враження "безсмертності" у тимчасово "обраних".

Мені, наприклад, завжди було приємно дивитись на гарні авто у громадян, гарні будинки і таке інше, навіть коли сам був без роботи та кусня хліба, без перебільшень. Це ж добре, адже багаті люди, які дійсно заробили(не вкрали) свої статки, забезпечать роботою та пристойною зарплатнею нас, громадян цієї країни. Але ж і їм не дають жити та розвиватись. Як це відбувається насправді, міг би багато написати, навіть геть дикого та неймовірного...але ще рано ))) Проста істина, що держава не може бути багатою без достатку громадян(всіх, а не тимчасово "обраних") невідома нинішнім вождям, чи їм просто пофіг. Таке враження, що ВСІМА своїми діями в царині державотворення банда районів неначе навпростець веде нас в прірву розвалу держави.

Не хотів про політику, чесно ))) Але скажу таке, тому хто хоче та прагне бути подалі політики, не помічати та ігнорувати свинство нинішніх кєрівніків все ж НАШОЇ країни, не забувайте мудрості - "Ти звісно можеш не займатися політикою,  але в такому випадку політика займеться тобою", що ми і маємо в нашому випадку. Зайнялися нами так, що скоро виздихаємо від стабільності потоку мармеладних обіцянок.

Для чого це писав ?....а фіг його знає ))) Можливо тому, щоб нагадати, що навколо нас такі ж українці, громадяни України, як і ми. І все лайно навколо робимо ми самі, чи навпаки, своєю бездіяльністю сприяємо колективному прослизанню в глибоку клоаку.
Інколи переїзд в якусь з Канад* здається найкращим рішенням. Але МИ ВСІ все ж ще тут. Значить НАДІЯ присутня, але ж НАДІЯ без активної підтримки своїми діями так і залишиться просто абстрактною НАДІЄЮ... 


Так давайте налиймо келихи та вип"ємо за нас, українців ! Незважаючи на більш ніж 350-и літню окупацію, фізичне та духовне винищення, ми все ще на щось надіємось....при цьому сидячи в своїх хатах та думаючи, що знайдеться ХТОСЬ і зробить за нас все...


Частина друга. Напів оптимістична в індивідуальному порядку.

Але приїхав з робіт в своє село і думки відразу почали змінювати полярність... Вирішив трохи пофотографувати територію.  Давно не виходив в садок, був дуже здивований...чомусь вважав, як в совковому анекдоті, що "кулубніка у нас з"являється і перестає плодоносити літом, а у них з"являється в 6-00 в супермаркеті і є цілий рік...". Полуниця, світлина сьогоднішня, як і ВСІ інші світлини подані нижче:



Йду далі...о типу чудо ! Суниці не тільки плодоносять, а й цвітуть для подальшої зав"язі плодів. Те* що в лівому нижньому кутку на світлині - не полуниця...хоч і червоне...це типу барбарис.




...виявляється ще й малина родить, а вже жовтень, як не як... :



Хочу помянути добрим словом "Діду", Антона Івановича, мого товариша...земля йому пухом... Це він посадив ці полуниці та суниці...та і власне весь мій фруктовий садок. Гарна людина....він був...добрий товариш...

В садку між деревами , поряд з доріжками помітив ще багато різного кольору барбарисів...треба ж, так нічого виглядає :



Сподобався куточок березового гайку( вісім берізок, дикий виноград і всяке зілля та трава...), він окремо від фруктового саду. Червоні листочки - це дикий виноград, посаджений літом цього року. Росте він швидко, думаю, що до кінця наспутного сезону доряче розростеться:



Пройшовся повз вольєр, сьогодні Роккі не бажав гуляти, не в гуморі. Пес специфічний, аж занадто. Підійшов подивитись, чи не приніс я чогось смачненького :



Зрозумівши, що зараз нічого не обломиться втратив інтерес:



Підійшовши до тераси побачив Рексу...як і належить - на посту. Значить, на терасі коти...



Вид зі сторони тераси :



Хвилювання Рекси зрозуміле, Малий був підловлений біля свіжозвареної страви песів, яка охолоджувалась:



Був на терасі і Мотя, який забувши своє місце та призначення виліз на стіл і перевіряв зібраний урожай ягід:



Наближався час вечері...песи хвилювались...коти зібрались біля обпацяних ними ж дверей в кухню :



Життя триває, в усій своїй красі. 

RnR

RnR

Ми вам сдєлаєм...

Мабуть всі бачили на цьому сайті рекламу нинішніх борців за світову революцію, за відсутність приватної власності та здорового глузду і так далі: 

Що пропонують:


І урочисто клянуться на рахунок цих пропозицій:




На картинках поданих вище(скріни), показано дещо з того, за що вони намагаються боротись(живучи в шикарних віллах, в гаражах яких стоять круті автівки, володіючи багатьма бізнесами і так далі...)...Ніяких жартів, я жив в совку, народився, вчився, служив, працював...можу з повним правом висловлювати свою власну думку на рахунок тих шоколадних(шоколадні,бо коричневі,а не солодкі))) часів. От за те що написано на цій агітці і пропонують віддати голоси пенсіонерам та деяким організмам з альтернативно розвинутими мізками та відсутнім почуттям здорового глузду. 70 років експерименту в закритому від зовнішнього світу концтаборі так і не навчили нічому таких індивідуумів. Голосувати за таке  минуле це такий же абсурд, як намагатись знову захворіти,ще не до кінця вилікувавши тяжку хворобу.
Відверто кажучи, перше що спало на думку, коли побачив цю дурість, це конкретна згадка щодо конкретних фраз з цієї недолугої заманухи для інфантильних чекальщиків благ від держави. 
Був 1982 рік...ми підробляли на консервному заводі. Вдень навчались на стаціонарі, а в другу зміну працювали різноробочими на Луцькому консервному заводі. Про виробництво то інша мова, багато цікавого та веселого... Так от, зміна закінчувалася о 23-30. Мені треба було швиденько встигнути добратися до 00-00 на інший кінець міста. Причина проста - о 00-00 ВІДКЛЮЧАЛИ ВОДУ....і гарячу і холодну. Просто відключали і все...системно, постійно. Нема чого будівникам міфічного комунізму вештатися по ночах та користуватися водою. Зазвичай я не встигав, митися після робочої зміни приходилось заздалегідь набраною холодною водою. По всій квартирі стояли відра, тази з дорогоцінною рідиною. Повторюю - це не жахіття воєнного періоду, це 1982 рік.
Ще згадав, що кожен рік, на літній сезон відключали гарячу воду. Так літо ж, нафіга та гаряча вода. Та і скільки того літа...
До речі, слова Ф.Ф.Преображенського - "Почему электричество, которое, дай Бог памяти, тухло в течение двадцати лет два раза, в теперешнее время аккуратно гаснет раз в месяц?” - це ще добре. Перебої з електроенергією були нормою, це стало звичною справою, і дуже далеко не раз на місяць. 
Про опалення...батареї, ребристі чавуняки, були ледь теплими...ну дуже ледь теплими. Причина проста, вияснили потім,після вхідних вентилів вставляли спец. зроблені фланці, з маленьким внутрішнім діаметром... Все просто ))) Нема чого грітися, треба економити. Це не враховуючи постійні аварії та якісь "міфічні" реконструкції...які зазвичай проводились саме під час опалювального періоду. Коротше, зимою в квартирах було холодно.
Про ліфти промовчу, нудить від самої згадки... 
Це я пройшовся ТІЛЬКИ по фразам з цієї реклами... Додам, це власні спогади, побудовані на реаліях мармеладного буття в повному павідлі совка. 

Примітка - хто хоче написати як було добре - будь ласка, творіть замітку. Порадіємо там в коментах всі разом.