У житті багато так образ,
Біль не раз пече несамовито…
Тільки є у кожного із нас
Ті, заради кого варто жити.

Тільки є у кожного такі
Найбажаніші у всьому світі очі,
Що цей світ і ще мільйон світів
Лиш для них ми підкорити хочем.

А усмішка! – меркнуть небеса
Від такої ніжності і ласки,
Що дарують щиро нам уста,
Залишивши в серці дотик казки.

Все в житті біжить… Ми пізнаєм
То невдачі, то приємні миті,
Лиш не забувайте, що в нас є
Ті, заради кого варто жити!!!

Донецьку перестали надходити кошти для розрахунків за будівництво об'єктів до Євро-2012. Держказначейство заблокувало рахунки виконавчого комітету донецької міськради, заявив мер міста Олександр Лук'янченко.

"У міста сьогодні на розрахункових рахунках більше 300 мільйонів гривень. Я повинен за своїми зобов'язаннями на сьогоднішній день проплатити 109 мільйонів, це прострочена оплата", - сказав він, додавши,частина заблокованих коштів - платежі за захищеними статтями бюджету. Заборгованість по платежах утворилася протягом минулого тижня. Зокрема, через рахунки Держказначейства не проходять платежі за виконані роботи на об'єктах розвитку міста та будівництва до чемпіонату Європи з футболу в 2012 році.

"Питання, пов'язані з будівництвом, в тому числі і доріг. Транспорт, спортивні споруди - ті, які місто готує до Євро-2012, об'єкти фан-зони,об'єкти зони гостинності, майданчики для паркування автомобілів", - перерахував Лук'янченко об'єкти, за роботи на яких місто не змогло розрахуватися в строк.

Як повідомлялось, місцеві бюджети України під кінець року все частіше почали відчувати недофінансування.

Так, міське управління освіти Житомира наразі не має чим погашати борг по зарплаті вчителів за грудень. Освітянам не вистачає 13,5 мільйонів гривень, а також коштів, які повинні бути виплачені як грошова винагорода на кінець року.

Читайте також:

Донецьк "поховає" своє іржаве метро за 60 млн гривень

Донбас розтринькав більше грошей, ніж виділено у бюджеті на хворих СНІДом

У Донецьку звільнили чиновника за лімузин вартістю 40 тис. доларів

Молочний Шлях... Плин часу з давнини

Незнаної в безмежжя невідоме.

Життєва мить - багато літ і зим

Людських, вдих Всесвіту легкий і видих.

 

Навпомацки крокуємо життям,

Упевнені, обтяжені знаннями,

Зневірені та з вірою у серці,

На світло, в невідомість, мить за миттю...

05.08.2010

 

© Stepans’ka Marina (SMG)

На сторіці zamkova.info знайшов цікаве опитування, де задається просте питання про щастя. Цікаве опитування тим, що більшість (31%) відповіла, що для щастя їм необхідна впевненість у завтрашньому дні. Виходить, впевненості у завтрашньому дні немає у більшості. Далі за рейтингом (15%) йде сім'я, любов (12%), свобода/незалежність (10%), гроші (10%) і решта - незначний відсоток. Особисто я обрав варіант чиста совість, відсоток відповідей якого був найнижчим. І вибрав його не через це, а що справді, уявивши себе в ситуації, коли я впевнений у завтрашньому дні, я когось кохаю і в мене сім'я - на одній чаші. І якщо на іншій чаші особисто в мене була нечиста совість, то рівноваги не було б. Як ви думаєте? 

0-0-0-0-0-0-0-00-0-0-0-0-00-0-0-0-0-00-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-0-000-0

Здатність вирішувати проблеми ні дочого...

Їх же можна просто не створювати...

Але коли їх нема, то вони приходять самі...

Не створюєш, а вони приходять...

І чим більше уникаєш проблем - тим більше їх стає. Ростуть як гриби після дощу... І чим далі тим більш отруйніші, більш смертельніші...

Хто не боїться проблем - того бояться вони самі. От тільки шукати їх не треба... На всякого "пофігіста" знайдеться ще більший... Виходить - треба жити просто, просто і безстрашно, просто - жити...

А жити без проблем навіть не цікаво, нуднувато... Тільки переживаючи, вирішуючи купи проблем, загартовується характер, людина стає сильнішою, досвіченішою...

До проблем призводять помилки... Всі люди помиляються... Отже так чи інакше у всіх нас є проблеми... в когось нема гарячої води, в когось грошей, в когось світла, в когось сім`ї, дружби...

Не завжди ми винні у своїх проблемах... Але саме нам їх тре вирішувати... Так і проходить життя... і за філософією тут не сховаєшся, життя проходить у вирішенні проблем...

Чому ж я тоді щаслива людина? Чому на світі існує взагалі щастя? Чи можна серед проблем його знайти? бути щасливим... чи то тільки самообман? самонавіювання...

Бути щасливим і мати купу проблем... Просто - життя)))

Три вещи никогда не возвращаются обратно:
Время, слово, возможность.

Три вещи не следует терять:
Спокойствие, надежду, честь.

Три вещи в жизни наиболее ценны:
Любовь, убеждения, дружба.

Три вещи в жизни никогда не надежны:
Власть, удача, состояние.

Три вещи определяют человека:
Труд, честность, достижения. 

Три вещи разрушают человека:
Вино, гордыня, злость .

Для свята осені в дитячому садочку Марго дали завдання вивчити напам'ять віршика.
Вивичила його вона досить швидко, зі мною дещо потренувалась читати вірша виразно.
Отже, готова (це я так гадала). За декілька днів вихователька в садочку перевіряла,
як дітлахи впорались зі своїми завданнями. Коли черга дійшла до Марго, вона заявила, що вірша не знає.( ;))!!!!
І на запитання, чому ж так трапилося, з дитячою безпосередністю відповіла, шо НЕ ВМІЄ ЧИТАТИ!!!!

Доня демонструє щойно закінчений малюнок.
Хвалю її, пещу по голівці, кажучи:
-Моя ж ти художниця, моя ж ти розумниця і красунечка!
Знайома підтакує:
-Королева!
Мала на це:
-Я королева краси!
І додає за хвильку:
-Королева розуму і краси!

Суботній вечір, їдемо з донею додому в маршрутному таксі.
До речі,вона вже добре орієнтується в днях тижня, знає, коли у мами робочі дні, а коли вихідні.
Раптово мала голосно запитує мене, дещо з відчаєм:
- Мамо, а в понеділок тобі знову на роботу?
- Так, - кажу.
- І що, ти все життя будеш працювати!!?
Півмаршрутки лягло зо сміху! А пані, яка сиділа поруч, крізь сльози (сміючись!), проказала:
- На жаль!.. Все життя!

 

   Дорога неспішно повернула і знову ліниво лягла під колеса авто, незле лаючись на водіїв вибоїнами
та знівечіним узбіччям, цим, майже традиційним, привітанням.

   Попереду, трохи у низині, відкрився краєвид головної вулиці, широченної, прикрашеної з обох боків
старими могутніми вербами. Вулиці з таким же традиційним іменем, як і більшість головних вулиць
нашої колишньої країни - вулиця Леніна.
.
   Поодинокі зустрічні машини пробудили згадку про те, що і тут колись вирувало життя. Але це було давно,
у далекому минулому, у іншому житті. Зараз селище принишкло і, здавалося, тихенько доживало свій вік
і у дрімотному спокої марило спогадами про свою колишню красу і велич. Золоті часи, які вже ніколи не повернуться.

[ Читати далі ]

Прочитавши твою замітку "Життя в незалежній Україні", я здивувався. У ній дійсно все виглядає дуже добре і саме по ній можна зробити висновок, що в Україні жити добре. Але у своїй замітці ти не показав жодного негативу, який є в Україні, і який росте щодня.Ти говориш: немає тоталітаризму. А я говорю: натомість є тотальна корумпованість влади, яка руйнує все нормальне, що є в нашій державі.Ти говориш: немає голодоморів, репресії, війн. А я говорю, що в Україні за статистикою зараз вимирає маса людей від хвороб, від аварій на дорогах, від наркоманії і алкоголізму. І за статистикою, вимирає за місяць більше, ніж від участі наших миротворців за всі часи разом взяті.Вимирає село. Проїдь і подивися. І ти побачиш, що у великій кількості сіл доживають старі, а молодь їде шукати кращого життя або закордон, або у міста. А все це тому нинішня влада зовсім не займається розвитком інфраструктури села.А що робиться з культурою, освітою, медициною? Культура гине, бо нікому не потрібна. А в освіті та медицині процвітає хабарництво, яке потім породжує "добрих" фахівців.Чому про все це тобою, шановний друже, не сказано?

   Помолись за меня, Помолись -