хочу сюди!
 

Элла

45 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 39-49 років

Замітки з міткою «філософія»

А час минає

За плином часу спостерігаю,
і помічаю,
як він летить.
Ідуть години, а час минає,
і витікає,
за миттю мить.

Не знає юність, з роками грає,
розваг шукає,
до забуття.
Гуляють люди, час витрачають,
роки спливають,
летить життя.

Безмірні ритми добу малюють,
символізують,
потік хвилин.
Маленькі зморшки роки карбують,
і демонструють,
життєвий плин.

За плином часу спостерігаю,
і відчуваю,
політ років.
Мені приємно як я старію,
Живу і мрію,
як я хотів.


Олександр Чалий 2025 р

Ми в часі

А час мерехтить і горить,
бо ми є життєвим фрагментом.
Він піниться і тріпотить,
а ми скористались моментом.

Ми місце своє зайняли,
поклалися на підсвідомість.
Батьки нас сюди привели,
і ми летимо в невідомість.

Ми в просторі цім живемо,
і дні наші тихо стікають.
Ми тут і їмо і спимо,
і всі це життям називають.

Ми полум’я передали,
і дерево вже посадили,
зробили ми все що змогли,
і слід після себе лишили.

А час мерехтить і горить,
хвилини нам тихо шепочуть.
Ще музика наша звучить,
та сумніви нерви лоскочуть.

Олександр Чалий © 2024 р

Жінка

Як квітка, жінка ніжною буває,
і зацвіте трояндою в садку.
Бо садівник за нею доглядає,
а хтось букет чекає в холодку.

Як пташка, жінка вільною буває,
і віддається повністю сім'ї.
У небі пташка весело співає,
а в клітці не співають солов'ї.

Як скрипка, жінка чуйною буває,
і під смичком умілим оживе.
На ній хіба що віртуоз зіграє,
а бездар тільки струни всі порве.


17.03.2023 р. Олександр Чалий

Біль



Проти нас направив батальйони,
Не то ворог, не то “старший брат”,
Поправ всі світові Закони,
Націлив на міста системи «Град».

Стоїть в осаді зморений Бахмут,
Гримлять над містом вибухи розкатом.
Та не здають укріплений редут,
Там наші хлопці б'ються з супостатом.

Під Вугледаром дика смерть панує,
Ворожі танки лізуть на пролом,
Хоч батальйону більше не існує,
Та ще триває бій добра зі злом…

До миру вже звикає наш Херсон,
Готується до бою Мелітополь,
І нам допомагає Вашингтон,
Бо треба ще звільняти Севастополь.

Сухі губи шепочуть молитву,
Очі сповнені гніву козацького,
Ми закінчимо цю люту битву,
Не залишиться й духу москальського.

14.03.2023р                Олександр Чалий

Ваше "я" являється іллюзією

Давайте уявимо собі, що ви кожну ніч можете бачити сон який тільки захочете. І що ви, наприклад, можете на протязі однієї ночі проживати 75 років життя і стільки часу скільки ви захочете. І цілком очевидно, що вирушаючи в таке сновидіння, ви втілите всі свої бажання. Ви отримаєте всі задоволення, які тільки можете собі уявити. І після декількох ночей задоволень довжиною в 75 років кожна ви скажете - "Оо, це було здорово! А тепер хай буде якийсь сюрприз. Хай я тепер побачу сон, в якому не все буде під контролем. В якому може статися щось, про що я навіть не підозрюю.". І вам сподобається, і прокинувшись ви скажете - "Вау, нічого собі! Це було ризиковано, хіба не так?!". Потім ви захочете все більше і більше ризикованих пригод. І ви станете більш азартним. І в кінці-кінців ви опинитеся там де знаходитеся зараз. І ви будете мріяти саме про таке життя, яке маєте в теперішній момент.. Це станеться в результаті вибору серед нескіннченної кількості варіантів. І коли ви будете готові, ви пробудитеся. А якщо не будете готові, то залишитеся там роблячи вигляд, що це бідний, нещасний "я". Але якщо ви всетаки прокинулися від іллюзії, тоді ви зрозуміли, що біле це чорне, а ви це хто завгодно. І що життя це смерть чи краще сказати смерть це життя.. Тоді ви зможете себе відчути не так наче ви чужий в цьому світі, не так наче ви тут з випробувальним терміном, не так наче ви просто випадковість. Але ви зможете усвідомити, що ваша присутність в цьому свті абсолютно фундаментальна. І ви зрозумієте, що насправді, в своїй основі, ви лише матеріал та структура всього сущого..
©Алан Уотс
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
20
попередня
наступна