хочу сюда!
 

Алиса

38 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «сенс життя»

Питання життя.

podmig question Що б я зробив(-ла) , якби сьогодні був перший й останній день мого життя?umnik beat

В чому сенс життя?

УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ
В чому сенс життя ? Підпишись на наш канал Як часто ми задумуємось про те для чого ми живемо на цьому світі ? Наше життя це суміш випадковостей чи можливо воно має трохи більший сенс.

https://youtu.be/k5a2n87ToOg
УКРАЇНОМОВНИЙ КОНТЕНТ - це відео-проект спрямований на популяризацію та розвиток україномовного відео в ЮТУБ. Ми знімаємо: ЦІКАВІ ПІЗНАВАЛЬНІ РОЗВАЖАЛЬНІ Відео-ролики на теми: Саморозвитку Ідеї Натхнення Цікаве Підписуйтесь на наш канал :) Намагаємось бути максимально щирими, відвертими і головне про - українськими :)

Банальний хід думок

Як часто нам доводиться робити речі які ми не хочемо робити, чи можливо в житті так, що можна жити як хочеш  і робити що хочеш? Напевно є такі люди, принаймі я в це надіюсь. В нашому житті все дуже одноманітно...  Мій перфекціонізм не знає граней, та і ритм життя зажди спонукає на зміни в житті. Я змінюю його при першій можливості. Але щастя це на довго не приносить, то доводиться йти далі... 
Чомусь на межі своїх років, (я ще досить молодий), все частіше починаю відчувати депресивний настрій в себе. В 18, чи навіть в 20 років я гадав що все добре, вихідні - алкоголь - дівчата - життя вдалося... І мене це влаштовувало і приносило навіть якусь ілюзійну радість. Не даремно я десь прочитав "Не сходить з розуму той, в кого його немає". Цілком ймовірно що я по трохи сходжу... Наразі у мене знов період "роздоріжжя" в житті, думаю змінити щось,  а можливо й все. При тому що я пів року вже не зустрічаюсь ні з ким, відчуваю себе досить щасливо. Мені добре живеться самому, що хочу те й роблю, де хочу там і гуляю - ніхто не контролює. Але іноді такі думки в голові, що я вже й не проти знайти дівчину яка і буде мене контролювати, тримати в руках. Ні, я не маю на увазі як в гетто сидіти дома після роботи, не ходити з друзями на пиво, це має бути контроль в міру. Потім, з часом я думаю собі "та ні, брєд якийсь"... І ці дві протилежні думки змінюють одна одну регулярно... 
Частіше задумуюсь над тим що кохання це якась видумана ілюзія для людей, які полюблять мріяти. Як його пояснити? Що таке кохання? Це коли тобі приємно проводити час з тією людиною, але таких людей чимало, не скажу що в моєму житті їх багато, скоріш навпаки, але ж є, не одна людина... То що я всіх люблю? Ні.. Чи можливо кохання це коли тобі от ну дуже подобається людина? як зовнішньо так і розумом? Заре модно говорити "Головне що в людини в середині" але я щось мало бачу пар де один чи одна гарна, а інша так, гарна всередині.. Та і я не буду лицемірити, зовнішність важлива з дівочої сторони для мене, але в мене немає якихось конкретних таких параметрів, як 90-60-90, колір волосся, очей, ріст, розмір грудей. Але все ж таки мені дуже подобаються розумні дівчата, і для мене це теж не менш важливо. Напевно через те що ніколи не вважав себе тупим чи не освідченним (якби сказав розумним то це було б зверхньо і самозакохано), і для мене велика мука спілкуватись з недалекими людьми, особливо коли вони намагаються показати що розумні))) А тим паче дівчина, з якою ти намагаєшся строїти стосунки... 
Так от, я відійшов від теми, якщо любов це зовнішня симпатія або внутрішня людини? То таких людей чимало. Зізнаймось чесно є багато людей які нам гарні як зовнішньо, так і з іншої сторони. Так хіба це любов? І крім цього є ще безліч факторів які притягують людину до нас. Цілком ймовірно, наприклад, моя думка найбільш приближена до цього твердження, що любов це і є сукупність цих всіх факторів, приємне часопроводження, зовнішність, розум, вміння себе вести, хобі і так далі... Ми намагаємось знайти людину яка буде буде мати як найбільше приємних факторів для нас. Але тоді виходить що максимального результату немає? завжди буде людина яка буде мати ще більше на один, або й декілька плюсів. То що тоді? Любов не вічна і не одноперсональна? Скільки разів в житті ви зізнавались комусь в коханні? чи кохали? Чи просто так, думали що кохаєте? А скільки з тих людей ви кохаєте наразі? Впенений це число набагато зменшилось якщо не приближується до нуля. То хто тоді ми? Лицеміри які розкидаться поняттям кохання не розбираючись в йому і забираючи свої слова назад? Чи може елементарно брехуни які обманюють себе і оточуючих? Одне я точно знаю і з впевніностю можу сказати що наразі нікого не кохаю, і не збираюсь закохуватись, елементарно просто тому що я не знаю що це. Хочеться знайти ту саму людину, в якій і буде побільше отих плюсів, які я описав вище... З якою буде приємно проводити час... А там можливо щось і зміниться...  

Мені - похуй. Хто так каже. Порада.

Якщо Людина каже - " мені - похуй"!....
.
.
то нагадаю і приказку народну, - " Похуй - больно"!
.

це дуже розумнючі люди ( серед сучасних. мої знайомі. вони так не казали - слідили за іншими))) .....дослідили і сказали. 
.
Це поговірка Сократів сучасності. Поговірка 2000-их. Вони вже померли.

Похуй - це больно.
.
.
перекажіть іншим дауннам вашим знайомим....і собі запишіть. якщо не знали.   )))
.
Похуй - Больно.
.
.
що - "похуй" у Житті.... закінчуеться - больно.

Любов і добра новина

Часто найважливіші речі ми намагаємося сховати в обгортку складних пояснень, тонни інформації і пафосу....

У Біблії є такі слова "Знання ж надимає, любов же будує!" (1 Кор. 8:1)

Так от, добра новина насправді в тому, що БОГ НАС ЛЮБИТЬ! І ці три слова - є суть ВСЬОГО!

Як це чудово: прокидатися кожного ранку і розуміти, що Сама Перша і Наймогутніша Особистість у всьому Всесвіті і поза ним тебе ЛЮБИТЬ. Любить саме ТЕБЕ!

А ще більшою радістю є те, що Його любов не залежить від наших успіхів.

Він проходить усі життєві падіння і злети разом із нами!

Одного разу люди впустили в своє існування смерть. Проклали, піддавшись на спокуси, прірву між Святим Богом і собою, втратили присутність і покриття Слави Божої, і побачили свою наготу.

Однак, Господь не хоче бути у вічній розлуці із людством, і тому Він вирішує проблему людей, народжуючись 2 тисячоліття тому, щоб стати досконалою жертвою за гріх, і перемогти смерть воскресінням.

Центральним віршем Біблії є: "Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен,
хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне." (Івана 3:16)

ЛЮБОВ - ось що запалює сонце вгорі, що обертає надзвичайно красиву планету Земля, що дає нам НАДІЮ жити ВІЧНО у присутності нашого Творця! Повернутися у Його Славу, яка є яскравішою від міліардів Сонць!

Чи приймеш ти Його любов? Впустиш Його в своє життя?

Це не означає, що ти автоматично станеш досконалим.

Але у тебе з'явиться сила і бажання ставати кожного дня схожим на Свого Небесного Тата!

До зустрічі у великій родині Бога!

З поверненням додому!

постноворічне (

В таких випадках я не знаю, в якому кутку моєї душі видобути співчуття, при всьому бажанні бути людяним і відчувати бодай крихту жалю. Тут, здається, Бог знає, що робить. Має ж існувати якийсь природний процес самоочищення людства від людського "сміття".

Але можна піти далі і запитати, на чиїй совісті це огидне закінчення цього повністю позбавленого сенсу "життя". Адже навіть життя (та специфічний спосіб його завершення) мусульманки-смертниці має більше сенсу.

Так само, як не схильний жаліти, я в найменшій мірі схильний винуватити цю молоду особу у власній смерті. Просто в цьому випадку наше квітуче суспільство з його "демократичними" інститутами, прогресивними радіо-телебаченням, інтернетом, виявилося вправним учителем. А Вікторія - напрочуд старанною ученицею у засвоєнні нелюдського модусу життя. Що ж, лишається привітати її, не знаю, чи з першою, але певно з останньою перемогою у цій науці.

А ось кого мені шкода.
Живих, що марнують життя у подібний спосіб. Поки що живих...

Двiйковий код мегаполiсу

З понеділка аж до смерті,
Автозомбі й пішоходи,
Ми - банальні двійкоКоди
В грі химерній, дивній, впертій.

В цій програмі божевільній,
Мегеполісній гонитві,
В параноїдальній битві -
ДвійкоКодів лави щільні...


23.08.3012


© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации №11208240569

Не просто так


Не просто так










 

Я завжди пам”ятаю,  

Ті місця солов”їні,

Де вперше несміло – кохаю

Признався чорнявій дівчині

 

Пам”ятаю білу хату край села,

Що сховалась між  дерев високих,

Там юнь моя пройшла,

Серед озерець синьооких

 

Вперше там відчув любов,

В чеканні серце колотилось,

Коли на перше побачення ішов,

Здавалось, все село  услід дивилось

 

А, я йшов і запитував “когось”,

Хіба так просто сонце гріє?,

Не просто  ж так, задумане вдалось

І від щастя серце мліє

 

Не просто так, шелестить трава,

Коли юнь в саду гуляє,

Кожна стеблинка ожива,

Коли життя кругом буяє

 

Не просто так, люди всі,

Собі пару виглядають,

І квіточки тремтять в росі,

І пташки тому й співають

 

Так і роки, мов листя, на воді пливуть,

Аж поки з юні золотої.

Поволі у зрілість  перейдуть,

В храм суєти і мудрості людської

 

Савчин О.
Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая