хочу сюда!
 

Рая

50 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 49-60 лет

Заметки с меткой «гроші»

Конфісковані автомобілі на єврономерах роздають безкоштовно...

...ШО?!shock

https://uk.etcetera.media/yevroblyahi-konfiskovani-avtomobili-na-yevronomerah-rozdayut-bezkoshtovno.html

Гадав, що ж це за тварина у лісі богу душу віддала, а то просто почалося забезпечення автомобілями різних наших "нужденних". Так би мовити, додатковий канал фінансування відкрився.

Сенсаційність надійно вжилася в заголовки новин. У дійсності ж, хто хоче багато урвати, отримує лиш збитки...


Оце багач!

Оце його зарплата.


Гроші, куди ви зникаєте?...

Вам жаль ваших грошей? Мені - так. Коли я розплачуюсь в магазі, то чую, як купюри зітхають. Дещо плаче і нарікає. Дехто бухтить і ниє. Адже їм так було зручно в моєму гаманці! Там тепло і спокійно. Гроші не хочуть зі мною розлучатись, не хочу цього я. Останнім часом розплачування в магазині схоже на операцію нацистської Німеччини, адже гроші залишають свій рідний гаманець у промислових масштабах, це масове виселення, це грошоцид, це покращення життя вже сьогодні. Але не все так погано. Приміром, я у 2010-му розплатився ще новою двадцяткою за проїзд у міжміській маршрутці (саме скільки тоді коштував проїзд), сума тоді була значна, та і купюра мені сподобалась, тому я попрощався з нею, тамуючи сльози. Досі пам`ятаю ту мить розлучення: почалась осінь, ще було тепло, але небо було холодним, сумним і безмежно синім. Я заліз у маршрутку з двома торбами і тазиком і передав водієві мою двадцятку... Водій бездушно схопив її двома пальцями і кинув у купу, яка для нього була лише папірцями... Я сів на вільне місце, намагався про неї забути, але думки щоразу повертались і до горла підступав зрадливий комок... Уже в той день цікавезні пари та місто притупили біль, днів через три я забув про неї, розуміючи, що нам ніколи не побачитись більше... Але ось навесні цього року в АТБ мені здачу з сотні, я взяв гроші і відразу зрозумів: вона повернулась. Зім`ята, брудна, але то була вона - моя двадцятка. Де вона була весь час? Хто лапав її своїми брудними ручищами? Можливо, вона стала розмінною монетою, тобто купюрою, в наркотичних оборотках чи, може, за неї студент купив собі півасік? Можливо, вона просто десь валялась, нею виплатили зарплату бюджетникам (всю)? Але вона повернулась. І буде зі мною, поки я знову не піду в магазин.

Time is money


Cекундомер прибутку компаній світу.

Нацбанк друкуватиме гроші для інших країн


Нацбанк України друкуватиме гроші для інших країн. 
Так, голова Нацбанку Яків Смолій та президент компанії "Crane Currency" Аннемарі Уотсон підписали договір про співпрацю у галузі виготовлення грошових знаків.

Допоможіть прибратись...


Хто допоможе леді прибратись ?

обережно Google Chrome

На кону дані банківських карт і паролі 

Не газом єдиним...

        Мова про найбільші заплановані проекти у сфері сонячних електростанцій і заразом про "протидію" нафтогазової мафії розвитку альтернативної енергетики.
        Можна ще стикнутися з думкою, що власники газових і нафтових родовищ затримують, чинять відчайдушний спротив розвитку "зеленої" енергетики, котра відкушує чим далі більші шматки ринкового пирога. Насправді якраз нафтогазові промисловці спроможні і вже давно готові виступити в якості потужного інвестора цієї галузі. По-перше, цим вони певним чином вирішують проблему залучення в обіг коштів, що повноводними ріками біжать до них від їхнього надприбуткового заняття. По-друге, постійно великі, хоча і не зростаючі вже обсяги нафти, а особливо газу та вугілля ще тривалий час будуть видобуватися, щоб забезпечувати базову потребу людства в електроенергії та теплі. Ну, і по-третє, істотні, помірно зростаючі обсяги тих же нафти, газу та вугілля будуть видобуватися для потреб хімічної промисловості та металургії. Словом, важко назвати людей, хто б ще так залишився при своїх інтересах з розвитком відновлюваних джерел енергії, як представники нафто- і газодобуваючого бізнесу.
          Спробуємо уявити конкретніше, чи пошкодують нащадки гордих кочових арабських племен (що свого часу завдяки нафті пересіли з верблюдів у б'юїки з шинами, інкрустованими діамантами, та обшивкою кузова із золота) про майбутнє відкриття у своїх пісках велетенської сонячної електростанції, побудова якої запланована в Саудівській Аравії. СЕС чудові тим, що вводяться поступово, тобто станція будується (приростає новими панелями) і водночас генерує більше і більше енергії. Проектна потужність згаданої СЕС становитиме 200 ГВт. 200 ГІГАВАТ, Карл! 200.000 МВт!!!!shock omg
Що ж це таке? Зараз найпотужніша у світі СЕС має 648 МВт - менше 1 ГВт. Що ж таке 1 ГВт? Це середня потужність нової вугільної електростанції, побудованої на основі останніх прогресивних досягнень у технологіях,  наприклад, подібної.
Отже, до 2030 р. Саудівська СЕС має вийти на проектну потужність у 200 вугільних ТЕС. Вона обіцяє стати найбільшою на планеті СЕС. Коштуватиме $200 мільярдів.
        Також у найближчій перспективі заплановані до будівництва "крихітки" 2 ГВт у Греції, 1,3 ГВт - у США, 1.18 ГВт - у Еміратах та 1 ГВт - у Китаї. Пишуть і про менш грандіозну СЕС у Мексиці на $650 млн.
        Що ж тут додаси...
Si Слава Кремнію Si


#s3gt_translate_tooltip_mini { display: none !important; }

Президентский диабет на деньги

Почему Порошенко не любит деньги.


Огромная сцена украинского драматического театра.

Поднимается занавес. В левой части сцены зрители видят огромную пачку денег размером с письменный стол. Стодолларовые купюры уложены плотно, но пачка распакована. Справа нагромождена гора из огромных конфет и коробок из-под торта.

Из-за кулис выходит Президент Украины. Он подходит к пачке денег, пытается вытащить хоть одну купюру, но у него ничего не получается. Деньги как будто склеены. Он берётся двумя руками, напрягается изо всех сил, его лицо краснеет от напряжения, но купюры по-прежнему остаются на месте. Президент выпрямляется и произносит в зал:

- Я не люблю деньги!

Тогда он подходит к горе сладостей, пытается поднять хотя бы одну, но у него ничего не получается. Конфеты также, как деньги, как будто склеены в единый монолит. Президент поднимается и говорит:

- Я не люблю конфеты!




Представьте себе детство мальчика, живущего в семье советского начальника, который на работе произносит пламенные коммунистические речи, но при этом, как крепкий хозяйственник, имеет нелегальный доход. И весь этот нелегальный доход он приносит домой. Дома деньги есть в избытке, и жена, и дети знают об этом. Только тратить их нельзя — «засветишься», угодишь в тюрьму. Представьте себе детство мальчика, которому к тому же нельзя есть сладкое, хотя дома полно конфет, тортов, пирожных и варенья…


И вот этот мальчик, привыкший с раннего возраста отказываться от того, чего хочется больше всего, вырастает. И начинает заниматься большими деньгами и производством кондитерских изделий.


Я искренне верю Порошенко, когда он говорит, что не любит деньги. А куда он как президент может их потратить? Может ли он пройтись по магазинам в кайф и купить всё, что хочется? Может ли он показаться на публике с тем, что он купил? Да одна поездка на Мальдивы закончилась грандиозным скандалом и копанием в его счетах и тратах. Порошенко не может тратить свои деньги так, как хотел бы. Ну купит он ещё два дома, ну построит ещё недвижимость, ну запрячет свои капиталы ещё в десяти офшорах… что толку, если он не может получить от них удовольствие? Порошенко вынужден ехать на нелюбимую работу, выслушивать про себя гадости из соцсетей, унижаться перед западными кредиторами, быть в курсе всех унылых политических программ.


И я абсолютно уверен, что Порошенко также, как деньги, не любит шоколад и торты, потому что тоже лишён возможности ими наслаждаться. Его мозг заменил настоящее сладкое суррогатом. Наткнувшись на возможность купить кондитерскую фабрику, он скупает фабрику, затем сахарные заводы, свекольные поля на совхозной земле Винницкой области. Порошенко становится владельцем полного цикла производства, собственником самой большой сахарной индустрии в Украине. Он может производить сладкое, продавать его, смотреть на свои витрины, на красочные обёртки и упаковки, вдыхать ванильный аромат в своих магазинах, он не может только одного — есть сладкое...


Вспоминается древнегреческий миф о Тантале, сыне Зевса, богатейшем царе, который был удостоен чести пиршествовать с богами, а потом наказан вечными муками. За то, что он разглашал тайны богов, услышанные им на пирах, за то, что он похитил божественный нектар и амброзию, за воровство и свою неблагодарность, Тантал был низвержен в подземное царство. Он сидит по горло в воде, но никогда не может напиться, потому что вода отступает, как только он наклоняется. На ветвях над ним спелые фрукты, но он никогда не может утолить голод, потому что они поднимаются вверх, когда он тянет к ним руки. А над головой Тантала нависает огромный камень, грозящий вот-вот сорваться вниз и раздавить его насмерть. Танталовы муки Порошенко — иметь всё и не наслаждаться этим.



Balashov.com.ua


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
20
предыдущая
следующая