хочу сюда!
 

Александра

35 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 33-43 лет

Заметки с меткой «вірш»

Наушники.

мы столкнулись с тобой уж однажды.
в той стороне, где протянуты нити
перейти на ту сторону дважды
не судилось,
               мы временно квиты.

упрекнуть тебя не в чем,
ведь время
                неподвластно,
а жажда событий  сушит душу
поговорить мне об этом не с кем,
а значит.... наушники в уши.

Коронавірус


Вже другий рік лютує пандемія,

У кожного свої думки і почуття,

У кожного своя неврастенія,

Прийдешнього фіналу відчуття.


Емоції все більше імпульсивні,

Занепокоєність, тривога, сум'яття.

Навколо всі пасивно-агресивні,

Реальності проблем несприйняття.


Роздратування, втома, потрясіння,

пригніченість, апатія, нудьга...

Коли вже до нас прийде розуміння,

Щоб розірвати цього ланцюга?

                          


     20.04.2021                     Олександр Чалий

Тепер вже 38

"Все те, що не побачу, мене більше не турбує
Все те, що не відчув я сам, відчули вже за мене персонажі в книзі 
Про все, що утече від мене, наче штора по карнизу
Не пошкодую.
Все так…
<...>
А може й ні
Але я все одно не пошкодую."
© Курган (Є. Володченко)

На рік страше. А може і страшніше. Час нас не молодить. Рік життя проминув даремно. Ще й цього разу нічого собі не подарував. Тепер вже розумію тих, хто не любить святкувати свої Дні народження, бо вони кожен раз нагадують про плинність часу, який не можна поставити на паузу або відмотати назад, щоб переграти.

Др. Іван Франко. Багно гнилеє. (Посьвята Росії)



Др. Іван Франко.

Багно гнилеє.

(Посьвята Росії)

Багно гнилеє на сходї Европи
Покрите цьвіллю, зеленю густою!
Розсаднице недумства і застою,
Росіє! Де лиш ти поставиш стопи —

Повзе облуда, здирство, плач народу,
Цвите бездушність, наче плїсень з муру.
Ти тиснеш і кричиш: Даю свободу!
Дреш шкуру й мовиш: Двигаю культуру!

Як не сїчеш, не бєш, в Сибір не шлеш,
То мов опир із серця соки ссеш,
Багно твоє лиш серце й душу дусить.

Лиш гадь і слизь росте й міцніє в тобі;
Свобідний дух або втїкати мусить,
Або живцем вмирає в твоїм гробі! 


Вітер і Поле

Запитав у Поля Вітер:
- Ти ласкаве, не сердите,
ти багате, ти і дуже,
з ким ти щиро здавна дружиш?

І сказало Вітру Поле:
- Хто оре мене і поле,
засіва зерном дорідним - 
той близький мені і рідний.

/Аркадій Музичук/


Осiннiй Експромт.

на допис поета     Вискарион:    http://blog.i.ua/user/1959447/2341411/#p3
 

Залипнув в серпні я на Дачі

На Дачі в Серпні НЕ батрачу,
Бо Спека висушила весь пейзаж,
Згадав Сієсту я – давно забуте нами
Да ж ?

***
Задихає повітря Вереснем,
Пливуть до школи діти Лебедем,
Наступить «трєтьє сєнтября»
Наступить прохолода Осені,
Та Літо буду згадувати я…

Замість того, щоб поспати...

Режим сну посунувся. Не знаю, що з чим робити. Навіть віршик склав. Замість того, щоб поспати)

Замість того, щоб поспати
Лізуть в голову думки
Про самотність і знайомства,
Про змарновані роки.

Про відсутність тем для звітів.
Як же далі блог вести?
Про хітові нові треки —
Ті, що можна в мікс звести.

Про завдання по роботі,
Про безпеку на компі.
Про нездійснені полазки
І улюблені пісні.

Про підписки на Ютубі,
Час на котрі не знайти.
Про здоров'я, що турбує,
Та проблеми світові.

Про погоду, що псується
І про ціни враз нові.
Про політиків зашкварних
Про тенденції чудні.

Про відсутність вірних друзів,
Про минулі гарні дні
Про улюбленців колишніх
Не повернеш ті часи.

Про поїздки і країни —
Недосяжні й дорогі.
Про машини, і про гроші —
Тих, яких нема в житті.

Поки ти усе це пишеш
Знов безсоння маєш ти.
Замість того, щоб поспати
Лізуть в голову думки.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
72
предыдущая
следующая