хочу сюда!
 

Anna

37 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 34-47 лет

Заметки с меткой «вірш»

Зачепило за живе...

НАРОДЕ, ПРОСТИЙ МІЙ НАРОДЕ…
Народе, простий мій народе,
Зморений, змучений, зболений,
Живеш ради волі й свободи,
Обдурений, обездолений.

З копійковими зарплатами
Умілець у будь-якій справі.
Слізьми, розпукою, втратами
Світанки стрічаєш криваві.

Трудишся поза кордонами,
Розлуками діри латаєш.
То клякнеш перед іконами,
То долю свою проклинаєш.

До совісті й честі взиваєш,
Розумний народе, свідомий,
Та знов хабаря підсуваєш,
Бо жест цей, до болю, знайомий.

Стаєш на ті самі граблі,
І гостриш для локшини вуха.
Якби ж нам козацькі шаблі!..
Якби ж козака-відчайдуха!..
© Halyna Brych

Лизистрата





Лизистрата

Постой!… Ты что-то путаешь в запале!
Известно ведь любому пацану:

На вас не нападали. Вы - напали.
Вы первыми затеяли войну!

Вы гражданам защиту обещали,
А получился форменный скандал!…
Кого и от кого вы защищали,
Когда на вас никто не нападал?

Ах, сколько на земле людишек подлых!
Такие уж настали времена!…
Вы подлость преподносите, как подвиг,
И просите за это ордена!

Предводитель (надменно)
Позвольте вам заметить с укоризной -
И поскорей возьмите это в толк! -
Мы выполняем долг перед Отчизной,
Священный перед Родиною долг!

Лизистрата (раздумчиво)
Пред Родиной, конечно, неудобно...
Долги, конечно, надо отдавать...
Но почему она - в уплату долга -
С вас требует кого-то убивать?
И коль у вас пред ней долги такие,
Что даже жизнь - в уплату их - пустяк,
То хочется спросить вас, дорогие,
Зачем же вы одалживались так?
Коль Родина удар наносит сзади,
Да так, что аж в глазах потом круги,
То лучше, дорогие, не влезайте
Вы к этой страшной Родине в долги!


© Леонид Филатов, 1998

Вірші від закоханої

Моя подруга іноді проговорювалася, що пише вірші. Сьогодні вона написала мені один з її витворів мистецтва. Хочу поділитися з вами.

Расстались мысли со здравым смыслом,
И ушли в запой слова
И лишь она, и лишь она
В голове застряла навсегда.
В ее глаза влюбился сразу,
как только кинула она
свой взгляд сверепый,
и словно сказка
покинула мой мир прекрасный.
Найти ее было не сложно:
любила книжку почитать,
под теплыми лучами солнца
синичек под окном считать.
Смотрел я на нее и думал:
С какого мира же она?
Не была испачкана злодейкой
Которая испачкала меня.
Я смотрел и бредил ею!
Ох злодейка ты моя,
Зачем же одурманила меня?
Дурманишь всех кто встретит свет
в глазах родного человека.
Спроси, а кто она,злодейка эта?
Ответ ведь прост - любовь же это.
Це ж шедеврально, згодні?
Ольга Бєлова Хіба думав хтось, що такий талант криється в цій маленькій дівчині. До речі, їй 16 років і вона зовсім невеличкого зросту, десь 148-150 см. Велика душа в маленькій людині. І я навіть знаю, хто її надихає на такі ліричні вірші. Її перше серйозне кохання, вона повністю занурилась в нього, в його світ. Ось воно, перше кохання, яке приходить несподівано в ті роки, коли світ здається відкритим для тебе навстіж. Я зачарована цим віршем. Згадайте своє перше кохання :)

50%, 1 голос

0%, 0 голосов

50%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

лейтмотив

ховаючи подих у тиші дзвін
німим відображеннням скла поверхні
на погляд чатує із темряви звір
ні живий ні мертвий
прокурене світло тьмяних думок
у тамбурах потягів підсвідомих
де простором здавлене сонце давно
шукає шляхи додому
до тіла впритул 
по лезах життів
цілунок навпіл розрізаний
словами зтікає в долоні листів
і відлик хвилини злизує
зупинка часу як лейтмотив

богу богове

червневим ранком у губи цілуй
пої таємницею райдужки
і тільки це може мати ціну
все решта окремо байдуже

на рівні кожної із клітин
оголеністю літа соковитою
торкайся мене візерунком плетись
тобою щоб був овитий я

і сонце відкриє очі за мить
в наш простір зірвавшись поглядом
і цілий всесвіт для нас самих
тому що богу богове



Гибридная война

Снаряд в Авдеевке попал..
...На Евровиденьи финал
...Девченки сиротами вдруг
...Звенит бокалом высший круг
...Костюмы стоят миллион
...Несет потери батальон
...Джеджула два лимона взял
...Боец 200-х забирал
У нас гибридная война
У нас гибридная страна
В которой как бы нет войны
В которой гибнут пацаны…
14.05.2017

колискова

засинай і живої води океани
понесуть у долонях маленький човник
молоком розіл'ється небо розтане
теплим сяйвом навколо зірково-чорним

поцілунком у тайни повік закритих
засинай не бійся твій ангел поряд
у м'яку нескінченність загорнуті миті
і тобою милуються місяць і зорі

твої сни моя дівчинка будуть солодкими
на губах залишуться ранком усміхнені
капучиномелодії карамельними нотками
в теплоті твоїх сонець і променей їхніх




квітни

цiлую твої веснянi вуста
i губ насолоду злизую
істина поряд проста
істинна близкість
попри час та вiдстань
сонця промiнням яскравим
в нiжностi твого листя
до тебе в трави
а ти стелися
квiтни в долонях ось вони
проростай до глибин самих
квiтни в мені до осенi
до нашої з тобою зими
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
75
предыдущая
следующая