хочу сюда!
 

Людмила

39 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-46 лет

Заметки с меткой «кохання»

Матадор. Нотатки авантюриста-2

Моя чергова обраниця, яка припала мені до душі , після кількох обачень сказала, що таокго як я, ніколи не стрічала, що мій погляд неможливо описати, що я їй сподобався, як тільки прочинив двері бару. А ще вона сказала мені, що ми більше не можемо бачитися, бо вже давно зустрічається з одним хлопцем.Тоді я поцілував її востаннє, і ми розійшлись.
Усе це нагадало мені фієсту, де любов - матадор, а я бик. Не той, що з барсеткою, а той, що з рогами. І щоразу я біжу на червоне, ламаючи все підряд. А матадор тільки те й робить, що діймає мене піками. І в слушну для себе мить він таки втсромить мені в серце гостру шпагу...Але я встану з колін і до останньої краплі крові буду боротися за таке простте й таке бажане щастя

Кажуть, якщо половина ознак є - пиши пропало

Вступая в новые отношения и поддавшись бурлящей в голове мешанине из чувств и гормонов, можно и не заметить, что отношения эти вряд ли сулят хоть какие-то перспективы. Чтобы помочь вам избежать лишних страданий, “Умный журнал” рассказывает, какие тревожные сигналы могут указывать на то, что новый роман продлится недолго - от банальных до экзотических.
Все слишком идеально 
Вам каждое утро говорят, как вы прекрасны, регулярно водят на свидания, осыпают комплиментами и заваливают подарками. Звучит неплохо, но и здесь могут быть подводные камни. Возможно, у человека на ваш счет имеются корыстные планы, либо он один из тех, кто быстро увлекается, но потом моментально теряет интерес. Иногда такое поведение указывает, что у партнера может быть и другая столь же идеальная пара, и он не заинтересован, чтобы они пересекались между собой.
Вы не проводите вместе выходные Здесь и говорить нечего: вечер пятницы и выходные - время для свиданий. Это не значит, что у людей не может быть других дел и планов, но если на заре отношений вы регулярно проводите эти дни порознь, то как минимум один из вас во встречах не очень-то заинтересован. Может, вам только показалось, что вы встречаетесь? 
Партнер не готов к вам приезжать
 Некоторые мужчины готовы проехать сотню километров, чтобы попасть на матч любимой футбольной команды. Для них не составит труда проделать долгий путь, чтобы увидеться с любимой девушкой. Но если девушка готова приезжать к любимому хоть каждые выходные, а он постоянно находит поводы, чтобы не делать этого, то эти отношения вряд ли окажутся из серии “долго и счастливо”. Мужчины любят девушек, которых не так-то просто получить. Станьте такой. Пусть навещает вас сам. 
Вас не знакомят с друзьями и семьей Когда люди становятся достаточно близки в отношениях, принято знакомить их с друзьями и членами семьи. Необязательно устраивать званый обед в честь этого события, но почему бы не провести вместе вечер? Если человек не торопится представить вас своим близким, возможно, ему кажется, что в этом нет необходимости, либо, что вы слишком странный, чтобы выводить вас в люди. Но это уже, извините, ваша вина. 
Вас не называют парнем или девушкой Многих приводят в бешенство ласковые клички, которые парочки любят давать друг другу. Однако в некотором смысле стать “зайкой” и “котиком” - довольно ценно, ведь наличие “наименования” может говорить о том, что человек верит в продолжение ваших отношений и видит их в будущем. Это отличная новость, а насчет нежной “кликухи” всегда можно договориться. Если в присутствии друзей или посторонних людей вас упоминают как своего парня или девушку, то это повод задуматься. 
Вам не дарят романтических подарков Люди, которые намереваются строить с вами серьезные отношения, никогда не забудут, что у вас день рождения и не будут “слишком заняты”, чтобы никак вас не поздравить. Подарок в таком случае может стать хорошим индикатор отношения к вам. Никто не говорит, что презент непременно должен быть дорогим, чтобы потом хвастаться перед подругами - можно и с минимальными затратами проявить изобретательность и фантазию. Именные тату Если человек после нескольких недель знакомства готов сделать тату с вашим именем или просит о том же вас, возможно, он слишком легкомысленно относится и к вам, и к жизни в целом. Насколько просто ему сделать тату с чьим-то именем, будучи уверенным, что это на всю жизнь, настолько же легко ему будет упорхнуть от вас после первых трудностей. Тату можно свести, а можно и оставить - появится забавная история, которой можно будет развлекать всех последующих возлюбленных. Но хотите ли вы так остаться недоразумением на чьем-то случайном теле? 
Вас не добавляют в друзья соцсетях Даже если человек уверяет, что не пользуется социальными сетями и заходит туда раз в полгода, вам с партнером все равно не помешает быть у партнера в списке друзей. Если человек начнет вести двойную жизнь, первое, что он попытается сделать - скрыть от вас все свои активности и переписки в интернете. Люди, которым нечего скрывать, не ставят паролей на телефон, не чистят историю и не выходят из своих аккаунтов.
Подробнее: http://www.anews.com/p/59821223/

Женщина! Прекрасное созданье

 

           


 С праздником весны, милые женщины!


               Женщина! Прекрасное созданье,
               Тайна и загадка красоты,
               Пыл томленья страстного желанья,
               Радость воплощения мечты.


               Женщина!  Ты словно в мире мода,
               Часто свой меняешь силуэт, - 
               Ты капризна, словно бы погода,
               Дождь, и снег, и солнышка рассвет.


               Ты оазис путнику в пустыне,
               В море жизни, ты маяк кораблю,
               Чувств признанья ты слышишь доныне:
               Я тебя очень, очень люблю!


               Каждая дева, всех поколений,
               Хочет вниманья, ласки, любви,
               Счастья желает ярких свершений,
               Близким, родным, всем детям Земли!


               О, женщина! Ты жизни свершенье,
               Мира всего - начало начал!
               Лучшее ты природы творенье,
               Символ ее, ее идеал!

Життєвий досвід

Так ретельно плекав і вирощував в її душі світле почуття кохання, але сам же так незграбно і бездарно розтоптував перші паростки. 
Починати все з початку ? чи облишити її, щоб не вичерпати всю родючість почуттів в її серці ?

Весна!

Просинається земля …

            дзвінкими  струмочками,

            молодими листочками,

            піснею журавля

молодіє земля.

 

Ніжно пахне рілля,

            жовтими первоцвітами,

            сніжно – білими квітами,

            оживає земля,

терпко пахне рілля.

 

Запанує весна

            останніми  морозами,

            травневими грозами,

            розцвітуть небеса,

все  розбудить вона.

 

Зачарує весна…

            коханням пахнуть проліски,

            жовтець, примули, крокуси…

            медовії вуста.

Задурманить весна.

 

08.02.2016  

Для тебе з любов'ю.

А Ви вже маєте подарунок коханим на День Святого Валентина? Якщо ні - то це для Вас!



НЕЗБАГНЕНІСТЬ КОХАННЯ

Мабуть, неможливо кохання збагнути,
Воно для людини – бальзам і отрута.
Душа, що кохає, до світу вразлива,
Страждає вона, хоч насправді – щаслива.

#Кохання у серці багаттям палає,
І кожна хмаринка, що в нього влетіла,
Здається, на клапті нутро розриває,
І душу немовби виштовхує з тіла...

Здається, кохання подібне на вітер:
Відчути лиш можна - торкнутись не вдасться.
Ми, наче молитву, шепочем сім літер
І прагнем пізнати примарного щастя.

Кохання – мов крапля роси на світанку:
Торкне її сонячний промінь – щезає...
Лелійте ж кохання своє до останку,
Бо святості більшої в світі немає!!!

автор віршів: Наталія Крісман
www.facebook.com/nkrsmn

автор фотографії: Andrew Yakubchik
www.facebook.com/andrew.yakubchik

повітряна куля: Полет на воздушном шаре
http://Letaem.com.ua

Образ Самотності

Той  холод  
у  Душі
і  серце льодом
камінь.


Коли вже  Самота
покриє  Снігом
Студінь 

важкої  брили -
Серця......











0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Поїзд прибуває до перону...

Вокзал... Часто саме цим місцем часто закінчується мирне життя у різних містах України. Втім, хвалити Бога, для багатьох ним же за певний час воно починається знову.



І мова зараз піде про тих хлопців, хто повертається додому, за великим рахунком, у нікуди. Таких, на жаль, чимало. Їх ніхто не зустріне, ніхто не подарує їм квітів, не затисне в обіймах, не прошепоче на вушко "все гаразд, усе позаду, тепер ти вдома, з нами"... Сказати, що це відчуття жахливе, огидне, що воно спустошує тебе чи не більше за сотню-дві ночей без сну означає не сказати геть нічого.

Перон вокзалу "Київ-Пасажирський", зимовий ранок. Потяг прибуває до перону. Боєць у латаній-перелатаній формі виходить із вагону й роззирається, закурюючи цигарку відточеним до автоматизму рухом. Він геть не розуміє, що діється навколо! Там кудись побіг високий чорнявий чувак у дорогому пальті, супутньо лементуючи на когось у слухавку; десь із іншого боку двоє безтурботних хлопців років по двадцять примудряються грати на гітарі навіть у мороз (зігріваються, напевно, он тією пляшкою "Міцного" під ногами); щось гуде, улюлюкає, шипить, кряхтить, дзвенить - купа незрозумілих звуків одразу.

Хлопця ніхто не зустрічає. Він за звичкою ховає запалену цигарку в долоні ("Снайпер стріляє на третю затяжку, а хороший снайпер - на другу!", - любив повторювати нині покійний комбат) та простує до бетонного парапету трошки повіддаль, сідає на нього і сидить. Сидить годину, дві, три, тупо цмалячи цигарки одну за однією. Йому нікуди поспішати...

За логікою, тут мало б початися мирне життя: назустріч йому кинулася б кохана, розцілувала б, омила його брудну форму своїми теплими слізьми, одначе логіки тут немає, пане. Вона відсутня. Ось і лишається - курити, курити, курити.

Але він не просто так сидить. У ці миті в душі відбувається справжня війна, причому за жорстокістю вона нічим не поступається тій, із якої він нещодавно повернувся. 

Одна частина бійця над усе хоче купити квиток на Костянтинівку, звідки будь-яким прийнятним чином аж до "піду пішки, якщо нічого не знайду" повернутися на фронт і далі мочити дурноголову іноземну наволоч, котра зазіхнула на його землю та народ. 

Інша його частина рветься бити морди людей довкола тільки за те, що вони не пережили того, чого довелося сповна хапанути йому, за те, що ті дозволяють собі усміхатися, радіти, планувати котрісь свята, дорогі відпустки за кордоном, гучну пиятику в ресторанах-клубах і так далі. 

Врешті, третя частина зараз переживає найгірше з почуттів, які взагалі бувають у житті - самотність. Іще й таку, що хочеться завити вовком, розплакатися, бити кулаками цей довбаний бетонний парапет аж до крові, та йому ж не можна. Він боєць! Він звик ховати емоції!

Ви читали у новинах, як демобілізовані воїни, котрі демонстрували на передових позиціях справжній героїзм і жагу до життя, за кілька місяців після повернення додому підривали себе на гранаті або стріляли в скроню? В цьому, пані й панове, є величезна частина вини нашого суспільства. Можливо, якби до цього бійця, що триклятих п'ять годин поспіль сидів на вокзалі "Київ-Пасажирський" підійшла якась дівчина і просто подякувала йому, простягнувши яблуко, він ніколи б і нізащо так не вчинив! 

Однак уже пізно.

Потяг пішов.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
60
предыдущая
следующая