Один з блогів перестав відкриватись через проксі або VPN, тому неможливо було подивитись старі дописи. Довелося перезаливати фотки зі старих постів на інший хостинг, а потім вручну редагувати пости. Це кропітка праця, яка втомлює. Через проблеми з фотохостингом багато блогерів закинули блогерство або перейшли на відеоролики. А я вирішив поборотись. Хоча не впевнений в надійності фотохостингу imgBB. Ось вчора випадково(!) помітив, що знімок, завантажений декілька днів тому, перестав показуватись. "Сервіс недоступний". Засмутило таке явище. В результаті був змушений завантажувати той знімок ще раз. Колись зникали фотки і на Яндексі, і на Flickr. Можливо, без цього ніяк? Але ще більше засмутило формулювання "довге (а у деяких випадках, назавжди) зберігання фоток". А скільки "довго"? Почав замислюватись над доцільністю подальшого перенесення старих знімків.

Вирішив написати, поки є можливість. Бо з кожним днем небезпека посилюється.

Ср - 09.03.2022
Батьки хоч і були на валізах, нікуди не поїхали. Я вже замислювався над плюсами самотності, але, Слава Богу, якось вдалося примиритись. Правда, тепер кожен сам по собі (за виключенням харчування), а мама пів дня взагалі не розмовляла зі мною. Таке вже було — і ось знову. Навіть спимо у різних кімнатах. Причому, що цікаво, розсварився і з братом. Ну а переїзд батьків якщо не скасовується, то хоча б відкладається.

Заради антистресу посерфив порнушку. Без особливого інтересу.

Попри "хитке примирення" батьки продовжують сваритись між собою. Думаю: добре, хоч не зі мною скандалять. Намагаюсь не встрягати у перепалки.

День видався сонячним (до опівдня), що теж порадувало.

Фотохостинг imgBB запрацював. Також через VPN відкриваються знімки на Яндексі.

Звалив з блог-платформи Livejournal, на якій тусувався з 2013 року. Останньою краплею стало "закручування гайок". ЖЖ перетворюється на рашистську помийку. До того ж, там вже давно нема активності.

Чт - 10.03.2022
Ніч пройшла більш-менш спокійно. Хоча було холодно. Як назло, опалювальний котел зламався. Батько не хотів купляти новий, а тепер нічого не зробиш. Тому гріємося обігрівачами. Зрозуміло, це ще один привід для суперечок між батьками.

Оскільки кожен сам по собі, влаштував велике прання, бо з початком війни нічого не прали. Підсушувати довелося на обігрівачі.

Сьогодні також світило сонце, що хоч трохи підняло настрій.

Мама облюбувала мою кімнату, а я оселився у маминій кімнаті, яка до 2015 року була моєю. При цьому щось перебирала і перекладала. Однак я стримувався і не ліз із докорами чи запитаннями. Облаштовується в новій кімнаті.

Пт - 11.03.2022
Вночі гуркотіло, тому зміг заснути лише під ранок.

Вдруге, від початку російського вторгнення, помився. Правда, через мамине прання, митися було незручно. А ще попідмітав. Не знаю звідки, але сміття накопичується швидко — доводиться підмітати ледве не щодня. Я не люблю хатні справи, але підмітання відолікає від думок і дає можливість розім'ятися.

Щоб бути в курсі подій, змушений щодня заряджати смартфон. І це при тому, що вмикаю режим повної економії.

І цей день був сонячним. Та й світла пора доби стала довшою.

На ніч не втримався від прослуховування музики, за якою заскучив. Настрій, звичайно, не дуже підходящий, але невідомо скільки ще триватиме російсько-українська війна. В інтернеті читав, що, як мінімум, бойові дії продовжуватимуться до 20 березня.

Сб - 12.03.2022
Опівночі щось гупнуло. Почув навіть у навушниках. Потім затихло і вдалося поспати.

Тим часом, в Лаптєстані заборонили Фейсбук та Інстаграм. На черзі Ютуб?

Нікуди не вилазили. Навіть батько, який майже щодня ходить по магазинам.

Протягом дня щось гуділо і бабахкало. Випадково дізнався, що це бомблять Білогородку. Звиздець наближається. Хоча в місцевій спільноті в соцмережах нічого не пишуть про небезпеку. Батько так взагалі зберігає спокій.

Ось такі новини станом на 17-й день війни.

Збирався написати пізніше, але події розгортаються таким чином, що є що розповісти.

04.03.2022 - Снився сон. Дивний і тривожний. Якась нова місцевість, подружка. Хованки.

Після тижня біганини між помешканням і підвалом, став виходити на вулицю. Від цього психологічно стає легше, хоча під час вибухів страшніше, ніж вдома. Однак люди не звертають уваги, стоять собі в чергах, або йдуть кудись.

До речі, про черги. Роздають безкоштовно молоко. Так там у черзі ледве не до бійки доходить. На 9 день війни сходив купити яйця. Ось тільки на звичному місці другий день автолавка так і не з'явилась. Почули, що їх можна купити в іншому місці, відносно неподалік. Вирішили з батьком і сусідкою піти туди. Для цього довелося пройтися по неходженим місцям. В тій точці (магазині) теж черга. Причому яйця скінчились. Так що були змушені почекати, поки привезуть. Трохи пофоткав, поки стояв у черзі. Під час очікування бабахкало. Не знаю де, але гучно. Але вистояли і купили яйця. По 37 гривень. Зараз ціни підкочили до 45 грн. Нести було незручно, оскільки продавали в лотках, та батько додумався перекласти в пакети.

Після закупок вдома чекали смачні салати і цукерки.

Ввечері помився. Правда, підганяли.

05.03.2022 - Виспався. Хоча спав з перервами. Вночі було відносно тихо.

Підключив комп і заплатив за комунальні платежі онлайн (чого раніше не робив). Після того знову все від'єднав.

В цілому день пройшов спокійно, якщо не враховувати суєту з компом.

На 10-й день війни відчувається емоційне виснаження.

06.03.2021 - Виспався, бо поспав довше, ніж попередньої ночі. Але зранку від гуркоту здригались вікна.

Попідмітав у кімнатах (зазвичай, роблю це через день). Це хоч якось відволікає від думок.

Мама взялася накладати продукти у сумки з документами. Якого?!

Доїв лаваші. Вони совались більше тижня (при тому, що собі залишили лише дві пачки).

Пн - 07.03.2022 - Спалося добре, однак було дуже холодно.
Батько кудись потопав, посварившись зі мною і мамою, але через годину-другу прийшов. Виявляється, ходив по магазинам.

Мама теж відзначилася: у ліхтарику сіли батарейки — так вона не вигадала нічого кращого, ніж поставити до старих батарейок одну нову. А я попереджав, що це дурна ідея.  А їй легше перевести, викинувши й нову батарейку (бо як відрізниш від старої), ніж поставити повний комплект.

Сьогодні був вже 5-й евакуаційний потяг (електричка). Хотів подивитись, але передумав: весб день бабахкало. Народу, як завжди, купа. Не знаю, чи можна виїжджати чоловікам — в анонсах писали, що евакуація тільки для жінок і дітей.

Рубль пробив чергове дно — 150 рублів за долар.

Вт - 08.03.2022 - До опівночі не можна було заснути. Бої велися в сусідньому населеному пункті. Так що стає гарячіше. Добре, що післ опівночі влігся. Причому було дивне відчуття, наче спиш у іншому місці. А коли пробував спати у іншому місці, здавалось, що сплю в кімнаті. Мама розповідала, що зпросоння теж не могла визначити, де спала.

Без сварок не можемо. Мамі не сподобалось, де поставив системний блок. Слова за слово — дійшло до махачу. У нас родина така, що у суперечках може дійти до бійки. Особливо, батько лізе з кулаками. Довелося дати відпір. Ну а шо? Правда, розсварилися серйозно — поки ходив до магазину, батьки віришили виїхати до знайомої аж у іншу область. Звичайно, хочуть все позабирати, навіть кішку. Також розсварилися з братом. А от як мама буде ладнати із батьком — не знаю.

На момент публікації цього допису батьки лишаються вдома. Не знаю, що буде. Не знаю, як буду сам. Як назло, була цікава пропозиція знайомства за декілька днів до війни, але я профукав шанс.

Надодачу, щоб підсилити п%здець, заглючив фотохостинг. Причому обидва фотохостинги. Знімки з Яндекса через проксі та VPN не видно взагалі, а imgBB замість фоток і прев'ю показує назви файлів (хоча пару знімків все ж показав). Хіба що в блогах нові фотки на imgBB видно. Але, схоже, що акаунт або знімки на Яндексі накрилися п%здою. І новий хостинг теж невідомо, запрацює чи ні. Але фотки у мене є на компі та в архіві. В умовах війни все одно не до блогу. Хоча сумно. Зараз більше турбує можлива самотність.

Это блог о том, что это блог, если ты не понял, тогда пока и никаких оправданий bitch

Читать дальше