і тут діло навіть не в тому, що вона, як жінка просто не красива...
.
і не в тому, що у неї важка робота.
.
і не в тому, що це жидівка стандартна з прізвищем Крец. ( кретин)...
.
.
- А в тому, що це типовий Трансвестит.

А цього НІХТО ЧОГОСЬ НЕ БАЧИТЬ.
.
Трансвестит. зара фоток трансів накидаю...
І ії влада Росії допомагае!!!))) Піднімае! Ростить! Пукін лічно! вважае ії нормальною людиною......(ой, вибачте, не ії вважае, а його вважае. ну цього транса).......
.

представницею зовнішніх справ держави......

.
Ось накидав фоток трансів, як і обіцяв. Рівняйте. Один в один....

останне фото, це російський ( теж) трансвестит (Frayd сумасшедший трансвестит ролік) .

Ось вам і любимиця пукіна, захарова, речниця МЗС РОССІЇ.

росіяни ії люблять і поважають......наші росіяни ( даунбаські шахтери!) теж....

Токмак. Поліція

 

Здаля.

 

Прапор над поліцією.

 

Точніше залишки прапора.

 

Вхід до поліції.

Висновок.

Коли міністр користується навіть на роботі мовою рашистів, як вимагати від простих міліціянтів поваги до прапора України?

Може їм прапор рашистів миліше?

В СМИ неоднократно сообщалось, что в Коалиции растет недовольство Министром инфраструктуры Андреем Пивоварским из-за его неспособности проводить реформы. Народные депутаты утверждают, что за полгода своей работы Пивоварский не только провалил все условия Коалиционного соглашения, но даже не сумел сформулировать свое видение реформ в отрасли.

Беспомощность Пивоварского подтвердилась несколько дней назад, когда Министерство инфраструктуры открыло в Фейсбуке страничку с названием «Підкажи міністерству». Под официальной эмблемой находится описание страницы: «Министерство ждёт ваших предложений по необходимым реформам транспорта и инфраструктуры Украины» .

Возникшее у Министерства инфраструктуры желание наконец заняться реформами, конечно, умиляет, но возникает вопрос: а с какой программой реформ шел Пивоварский на должность министра и чем он полгода занимался на своей должности? Учился быть министром? Но разве может себе страна позволить такую «учебу» для топ-дилетантов, когда дорог каждый день, каждый час?

Следует понимать, что формирование концепции реформ и их законодательное обеспечение являются начальными и самыми важными этапами реформирования. И этот этап Пивоварский с треском провалил, бездарно потратив время на подозрительную возню с назначением гендиректоров госпредприятий и на абстрактные разглагольствования о моделях бизнес-процессов на железной дороге.

Разве не понятно было, что назначение Пивоварского закончится провалом? С самого начала эксперты и журналисты критиковали это назначение, поскольку у Пивоварского не было опыта работы ни в одной из подчиненных ему подотраслей – ни в железнодорожной, ни в авиационной, ни в портовой, ни в какой другой. Его образование также абсолютно не соответствует занимаемой им должности.

Первое правило неопытных министров гласит: «Если не знаешь что делать, открой Коалиционное соглашение и возьми оттуда программу своих действий». Но Пивоварский не додумался даже до этого. Впрочем, некоторые члены Коалиции утверждают, что Пивоварскому реформы вовсе не нужны. Ведь реформы – это в первую очередь борьба с коррупцией и ломка коррупционных схем. Один из народных депутатов описал ситуацию так: «В Министерстве инфраструктуры идет какая-то подковерная возня вокруг портов и аэропортов, однако Пивоварский так и не сообщил – каким образом он собирается ломать там старые коррупционные схемы и реформировать эти отрасли. Также нет никаких подвижек в сфере ремонта и эксплуатации автодорог – складывается ощущение, что горе-министр просто не хочет ничего там менять. Советник Яценюка Малин поставил через Пивоварского на «Укравтодор» своего человека – одессита, и им не нужны там никакие реформы, никакая децентрализация.»

Да и какие реформы может провести Пивоварский, если он за полгода даже не сумел организовать конкурсы по отбору кандидатов на должности руководителей крупных госпредприятий, выставив себя на посмешище? Возникает вопрос: о каких конкурсах вообще может идти речь, если министр до сих пор не знает куда двигать отрасль? Под какую концепцию реформ он собирается набрать кандидатов? Появляется подозрение, что Пивоварский хочет набрать таких кандидатов, которые как раз и не будут ничего менять.

Как ни крути, а вывод напрашивается один: Пивоварский не может и не хочет что-то менять в своей инфраструктурной отрасли. Из этого вывода напрашивается следствие о том, что Пивоварскому осталось недолго занимать кресло министра. А на страничке Министерства, которое «ждёт наших предложений по необходимым реформам транспорта и инфраструктуры Украины», следует написать самое неотложное: «Побыстрее отправить министра Пивоварского в отставку».

Матвей Бланк
Подсказка Пивоварскому

   

Сьогодні було затверджено 331 голосам склад нового кабінету міністрів, при чому влада е жаліла посад, і роздавала посади на право й наліво, в результаті чого посади отримали, громадські діячі, журналісти, просто хороші люди, які в цілому адекватні і віддані своїй справі. Але в майдан була вимога уряд спеціалістів, менеджерів-керівників.

А от не бачу, як Чорновіл буде створювати Антикорупційне бюро, ну як журналіст це буде робити, ну от просто не уявляю. Також не бачу, яким чином Булатов створює, нову програму для молоді доступне житло, чи після того, як він прийде наші спортсмени будуть показувати кращі результати.

Майдан вимагав уряд технократів, людей, які вже мали б плани, і готові були їх впроваджувати вже вчора! Але сьогодні я не бачив ще опубліковану програму, жодного з новопризначених міністрів(крім, Яценюка, але до неї більше питань, ніж вона дала відповідей), а це значить, що всім потрібен час на те, щоб створити її, опублікувати, розподілити обов*язки, подати на розгляд до ВРУ. На це все потрібно, декілька місяців, і за цей період може статися все що завгодно, гривня зараз взагалі знецінилася просто катастрофічно, і підтримати її необхідно зараз, тому часу на розкачку новим міністрам не буде.

Працювати потрібно плідно і багато, реформувати міліцію, ЖКГ, економіку і принципи її ведення, освіту, науку, медицину, соціальні виплати… напевне простіше сказати де не потрібні реформи. І все це потрібно проводити вже, і люди, які прийшли мають це робити одразу. І ще одна маленька деталь, у них все це має виходити добре, бо, якщо будуть якісь сумніви, щодо якості міністра, або якості його роботи, його попросять піти, при чому це зробить майдан.

Просто можлива ситуація, коли через декілька місяців, коли вже сформуються програми, і почнуть їх впроваджувати у життя, критики буде колосально багато, і їх всіх попросять піти, щоб на їх місце прийшли старі професіонали, які покажуть, як треба працювати.

Загалом кредит довіри, надто малий для того, щоб повністю ним скористатися, а тому маємо надію, що у цього уряду все вийде, бо інакше ми просто приречені. 

Чим Яворівський кращий од Табачніка?

Сергій Пантюк Український письменник
22 грудня 2012, 20:14

З великими від здивування очима прочитав інформацію про те, що на посаду голови Комітету з питань культури і духовності ВР України "Батьківщина" знову пропонує людину, яка ніколи не мала нічого спільного ані з духовністю, ані з культурою. Ім'я цього претендента – Володимир Яворівський.
Ну не можу я зрозуміти отаких кроків, хто і що б мені не казав. І навіть кинута одним поважним паном фраза "Так, це сучий син. Але ж наш сучий син!" теж виглядає мало переконливою. Я завжди звик називати негідника негідником, а злодія злодієм. Цього мене навчили ще в дитинстві книжки, які читав. А ще ті книжки навчили мене самого не жити так, щоб люди пальцями тицяли. І щоб очей у сірка позичати не доводилося.
Єдиний контр-аргумент, який мені можуть запропонувати опоненти – так В. Яворівський же виграв мажоритарку! Але це теж не так, бо виграв не Яворівський, а "єдиний опозиційний кандидат". Навіть якби Міккі Маус балотувався у Києві під цим брендом, теж би виграв. Але головне не це.
Відпрацювавши понад рік на посаді секретаря національної Спілки письменників України, я отримав змогу донесхочу "понасолоджуватися" наслідками "культурної" та "духовної" діяльності пана Яворівського. Сказати, що це жах, буде нічого не сказати. Куди не ткнись – всюди купа відвертого криміналу.
Письменницька поліклініка на вул. Рейтарській (біля Золотих воріт) продана за ціною трикімнатної квартири. І не просто так продана, а за підробними документами. За Статутом НСПУ, навіть найменше відчудження майна відбувається за рішенням Ради – найвищого органу між з'їздами. Такого рішення не було, про це у письмовій формі заявили всі тодішні члени Ради. Власне, крім одного – такого собі Анатолія Гая, який досі працює підбрехачем у Яворівського. Але то окрема тема. До речі, продавши поліклініку, яворівська команда навіть податку з оборудки не сплатила – зараз є всі шанси паралізувати діяльність НСПУ роки на два. Бо ті борги (з пенею – це понад 3 млн. грн) тепер висять, і їх хтось таки має сплатити. Бажано, щоб цим "хтосем" став наш пан Яворівський, причому особисто!
Знищено і продано неодмінну письменницьку реліквію – кав'ярню "Еней", стіни якої були розписані відомим художником Анатолієм Базилевичем. У персонажах "Енеїди" на унікальних фресках легко впізнавалися українські класики, панувала дуже тепла атмосфера. Зараз у тому приміщенні гіпер-крутий ресторан "Сад", власники якого – представники російського капіталу – тепер (завдяки "високодуховному" Яворівському!) претендують (увага!) на 50% відсотків власності Будинку письменників на Банковій, 2!
Таких штучок пан Яворівський, перебуваючи на посаді голови НСПУ і водночас – згаданого вище Комітету з питань культури і духовності, натворив чимало. І у пресі про це неодноразово повідомлялося, і кримінальні справи відкриті. Тому письменники й погнали В.Яворівського поганою мітлою з керівної посади, не бажаючи більше все це терпіти. Думаєте, він покаявся? Ага! Більше того, продовжує свою чорну справу – через згаданого вище А.Гая розповсюджувалися чутки, ніби це наша команда хоче продати партії регіонів Будинок письменників на Банковій. Більшого цинізму годі й шукати.
І останнє. Хочу запитати у шановного товариства, може хтось знає: а що такого важливого для країни зробив пан Яворівський, протираючи штани на чолі Комітету з питань культури і духовності у попередній каденції? Агов, друзі письменники, художники, співаки, видавці! Може то лише я нічого не помітив? Підкажіть...
Звідси й виникла думка, яку виніс у заголовок – а чим Яворівський кращий за Табачніка? Табачнік робить Україні шкоду своїми діями, а Яворівський – і діями, і бездіяльністю. Не хотілося б критикувати "оновлену" "Батьківщину", але чому вона досі не очистилася від такого вразливого суб'єкта, та ще й продовжує його пхати на ключову для українства посаду, жодною логікою пояснити не можу. Хіба що – кулуарними домовленостями із владою. Але то вже хай буде на їхній совісті...
http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/50d5f89a28a5b/add_ok/#comments

Богдан Гордасевич, комент: Я знаю давно нешанованого Яворівського ще по його діяльності на чолі Демократичної партії України, яку він успішно декласував свого часу, як і НСПУ, звідки ось подав заяву про вихід. Саме за подібну "кадрову політику" я не поважав "Батьківщину" і Тимошенко, де зрадників не перелічити і Яворівський - на черзі. Гнида конкретна і ще своє покаже, хоча і до цього стільки було показано, що я дивуюсь його плавучості рівня Поплавського. Досить нагадати, як він дві каденції у 90-х очолював у ВРУ Комітет по Чорнобилю, а крадіжки тоді були глобальні, ну а Яворівський як дурник наче: нічого не бачив і не чув про це. Ось хто перший запустив фразу "Ці руки нічого не брали" - все чужими типу Гая роблено.

Якраз новина: Табачника Дімона знову призначено міністром освіти України - дружно привітаймо нового-старого керівника освітнього сміттєзвалища!
Це не моя особиста негація, а світова!
Реальний світовий рівень української освіти (пост-радянської совкової і дуже розхваленої виключно самими ж "совками" як дуже прогресивну): Цілеспрямована робота з позиціювання вузів у світовому освітньому просторі дозволила ряду провідних українських університетів значно поліпшити позиції у світовому рейтингу Webometrics: НТУУ «КПІ» — 957-ме місце, НУ «Львівська політехніка» — 1248-ме місце, НПУ ім. М.Драгоманова — 1747-ме місце, КНУ ім. Т.Шевченка — 1934-те місце.
http://dt.ua/EDUCATION/akademichniy_reyting_universitetiv_top-200_ukrayina-103116.html

Вкотре наголошую: не в персоналіях справа! Панове, чи варто всі сили кидати проти Табачника, щоб замість нього став Колесников чи Мірошниченко, або ще якась падлюка інша від Табачника тільки за прізвищем? Потрібна докорінна системна зміна економічних важелів в усьому державному апараті України! І зокрема - в освіті!

Важкі часи настали для простого люду українського! Як прожити на ті копійки, які платять нам наші працедавці? Як нагодувати родину, якщо доводиться обирати між здоровою, корисною їжею та тим,що доступно за сімейним бюджетом? Як зібрати дітей до школи, вже не кажучи про Вищі!? Кінець-кінцем, звідки взяти кошти на святкування Нового року? Адже це як мінімум дванадцять страв на святковому столі та подарунки, хоча б символічні,усім близьким! Крім того для багатьох з нас більш нагальними проблемами є наближення «Кінця світу», у зв’язку з чим люди закупають сірники, свічки,батарейки для ліхтарів та консервовані продукти. Найбільш швидкі підприємці вже навіть встигли збільшити ціни на означені вище товари, та людей це не лякає.Вони вже звикли готуватись до найгіршого…

Такі приблизно проблеми хвилюють наданий момент чи не кожного пересічного громадянина нашої багатостраждальної країни… Майже кожного та не всіх…

Певну кількість суспільства наразі бентежать зовсім інші проблеми! Досить заможну, мабуть слід додати, кількість суспільства, оскільки питання фінансового плану їх бентежать не так, як нас з вами… Зовсім не так…

Вибори пройшли, їх результати відомі, та перед владними структурами постає питання, що робити далі… Необхідно формувати Уряд, комітети Верховної Ради, керуючого Радою, а все це, посади та портфелі,які дадуть їх власникам певні повноваження, вплив чи просто можливість показати Себе в світі президентської кампанії, яка виявляється вже не за горами. Принаймні деякі, певною мірою, опозиційні сили вже навіть визначились з кандидатурою свого офіційного представника на можливість зайняти президентські апартаменти.Дивні Вони люди…

Тим часом повернемось до наших… - ні не баранів, а владних кіл з їх високими проблемами та спробуємо хоча б спрогнозувати хто з наших чи не дуже наших, проте все ж таки українських можновладців має найбільші шанси зайняти найвищу посаду в новому Уряді…

Перший і мабуть самий вигідний для діючого президента кандидат на цю посаду, це звичайно діючий ВО Прем’єр-міністра. Шановний Микола Янович на протязі багатьох років вірою і правдою доводив свою відданість гаранту Конституції і тому має найкращі шанси продовжити трудову діяльність знову в якості діючого голови Уряду. Звісно, що пройшовши до парламенту першим номером виборчого списку Партії Регіонів, він можливо має бажання взяти на себе керівництво парламентською фракцією, взявши кермо з рук головного диригента партії пана Чечетова. Та чи схоче Президент змінювати на стільки відданих йому людей, тим більше за два роки до власних виборів.

Наступним досить серйозним кандидатом на посаду другої в країні людини можна вважати людину, яку можна назвати представником інтелігенції від діючої влади. Валерій Хорошковських довів свою спроможність керувати державними інституціями в декількох силових та біля силових структурах, своїх амбіцій в Кабінеті Міністрів він не виказував,займаючись лише своїми профільними обов’язками, а народу він запам’ятався, як харизматичний лідер «Озимого покоління» на виборах до Верховної Ради зразка 2002 року...

Прем’єрськими амбіціями може тішити себе«Шоколадний король» країни та за сумісництвом міністр економічного розвитку таторгівлі України пан Петро Порошенко. Займаючи посади в урядах декількох цілком протилежних за своїм спрямуванням політичних сил, цей посадовець може стати темною конячкою на майбутній президентській кампанії, тож малоймовірно, щоб перша особа дозволила зрости у себе під боком такому сильному, зрілому конкуренту.

Серед інших кандидатів мабуть слід виділити очільника РНБО, одного з найближчих до президента людей та керівника передвиборчого штабу Партії Регіонів на цих виборах. Не зважаючи на досить великі перспективи для пана Клюєва, у разі, якщо гарант все ж зробить ставку на нього, сам він здається радше змінить свою теперішню посаду на крісло парламентаря, ніж очолить уряд в такі, прямо скажімо, не найкращі часи.

Іще одним з здобувачів права зайняти крісло головного урядовця може виступити діючий голова Національного Банка України Сергій Арбузов, та навряд чи його кандидатуру пропустить парламент.Його гонитва за зеленими бомажками в Україні мабуть ні для кого не залишилась непоміченою.

Кандидатів виявляється не так і багато,та враховуючи складність майбутніх років так само, як і відповідальність, які постають перед майбутнім урядом їх багато і не може бути. Занадто велика ймовірність втратити політичні бали у будь кого хто схоче взяти на себе таку ношу. Навіть опозиція, розуміючи, що у будь якому разі , новому уряду доведеться йти на непопулярні кроки, адже країні треба віддавати зовнішні борги, витягувати економіку з кризи, відмовилась від будь яких перемовин по формуванню майбутнього Уряду завчасно прицілившись на вибори Президента.

Та для нас простих смертних все це не так важливо на даний момент. Тому шановні політики Ви там собі вирішуйте свої проблеми, та прохання не завищуйте аж занадто високо ціни на пораховані вище товари, адже до 21 грудня залишилось зовсім вже не багато, а у разі відміни«Кінця світу», святкування Нового Року та Різдва маємо надію не відмінить ніхто…

Тож крокуємо Шановні співвітчизники до«Кінця…» - тобто до Нового Року з широко розправленими плечима, а що і скільки буде на нашому святковому столі нам скаже вже новий голова Уряду…