О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Твоя Україна

В шатающейся лодке президента образовалась трещина.

В последнее время Петру Алексеевичу все более дерзко показывают его место. Которое, как оказалось, совсем даже и не главное. А так, где-то «в углу, возле параши». Конституционная реформа, еще не началась, но по факту, уже начинает проявляться -- Порошенко уже "без короны". И люди от него, пока тихо, но уходят. Как пишет Чепинога: "Щури тихо тікають з корабля, хоча й спиною до виходу, вклоняючись і шаркаючи ногами".
После демарша Верховной Рады, которая, после ухода фракции БПП вполне себе эффективно продолжила голосование, Порошенко решил запустить слух о том, что он готов на досрочные перевыборы ВР. Петя блефует или свихнулся. Объясню почему. Роспуск Рады может произойти только по беспределу. Человек, готовый идти по беспределу, должен иметь в руке какие-то силовые козыри, иначе он просто сумасшедший. Какие же силы есть у Петра Алексеевича? Грицак? Ага, особенно учитывая, что еще недавно Порошенко искал в Раде голоса для его снятия. Учитывая то многолетнее унижение, которому подвергал его Порошенко, посылая в СБУ своих “кураторов” из числа мелких решал типа Кононенко или Грановского, или выводя фактически из Грицаковской юрисдикции отдел “К”. Кроме того, будет ли СБУ работать по беспределу на выборах учитывая, к примеру, судьбу Щеголева или Бика? Сомневаюсь. И кто остается у Порошенко? Армия? Не пойдет на это никто из командования, да и уж точно Запад не позволит. И остается один Гелетей со своим УГО. Но их сил хватит разве что на эвакуацию Петра Алексеевича.
Я вообще очень сомневаюсь, что какие-либо силовые органы будут работать на выборах по беспределу. Все понимают, что в случае проигрыша легко оказаться на скамье подсудимых. Да и ради кого и чего? Андрей Билецкий писал недавно о том, что власть утратила монополию на насилие. Да, давно утратила. А силовые органы утратили ощущение безопасности применения насилия и законности. Не будут они его применять. Будут саботировать.
Казалось бы, что выборы могут пройти успешно. Как бы не так...
За последнее время активно развивалась и структурировалась новая сила. Те, кого раньше называли “титушками” окрепли и выросли и теперь называются частной "армией". Частично принадлежащие олигархам, а частично самостоятельные, имеющие своих “генералов”, но не имеющих хозяев, а лишь заказчиков. Подобные самостоятельные “армии” способны в течение суток доставить в любой регион украины 10 тысяч бойцов. Для того, чтобы жить, "отморозки" должны искать “подряды” на рейдерство, на отжим чужих урожаев, на платное участие в политических акциях, митингах, охрану или же срыв мероприятий и т. д.
И вот представьте, в какой обстановке при таком раскладе, будут проходить выборы? Эти группы будут громить друг друга на избирательных участках за деньги разных политических сил. При невмешательстве официальных силовиков, они могут навязать свои правила. Если есть монополия на силу, то будет и желание ее применить.
Идти сейчас на незаконный роспуск Рады и незаконные выборы — это поджечь всю страну сразу. Так что, повторюсь, или Порошенко блефует или сошел с ума.

Порошенко, несмотря на «теплую ванну» прихлебателей из АП, не мог не видеть, как его влияние на ситуацию в стране падает. Он задумал подвинуть Гройсмана, при этом, отобрав потоки "нала" на контрабандном направлении. Гройсман и Продан узнали заранее о предстоящей операции и предприняли ответные меры. Прежде всего, привлекли МВД к фактической охране таможенных постов с соответствующим информационным сопровождением. Чем ответила Банковая в лице СБУ? Жидковато, прямо скажем, ответила -- задержанием и "шмоном" некоторых фигурантов. Проблема Порошенко в том, что у него остались только чрезвычайно токсичные исполнители. Его личная СБУ – это Фролов, Писный, Коваленко и не менее токсичные и уже смешные проходимцы «Конус» (Кононенко) и Грановский. И даже если бы вдруг они начали действовать честно (ну, это же гипотеза), и умно (это уже фантастика) – то им все равно никто не поверил бы. Никакая армия ботов не сможет вернуть доверия к этим аморальным гражданам. А других у Порошенко просто нет.

Порошенко уже проиграл информационную войну. Он проиграл войну кадровую – вокруг него остались исключительные отбросы, которые уже никому просто не нужны и не страшны. Сейчас он начинает проигрывать войну финансовую. Да, отжал много. Да, украл много. Да, «Рошен» на подъеме. Но готов ли Петр Алексеевич бросить личные большие деньги ради победы? Нет, конечно. Деньги для Петра Алексеевича важнее чем власть. В алчности заключена причина его поражения. А от для Тимошенко именно власть являлась всегда главным мотиватором, а не деньги и богатство.
Петр Алексеевич еще конечно побарахтается, пока его кто-нибудь сильно не испугает, или здесь, или на Западе. И вот тогда он даст деру или сляжет в больничку. Эти два варианта, на самом деле, уже ближе, чем когда-либо.



Шлях до автокефалії УПЦ.


Вселенський Патріарх Варфоломій: «Нехай не забувається, що Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому».
Через тиждень після візиту на Фанар делегації українського екзархату РПЦ в Україні (УПЦ МП) в супроводі народного депутата В.Новинського, Варфоломій 1 липня, виступаючи у Тронному залі своєї резиденції після поминального богослужіння, значну частину промови присвятив українському питанню. Про це повідомляє Прес-служба Патріархату.

Вселенський Патріарх:
--- І сьогодні на часі врегулювання українського церковного питання, тому що це логічно, і ми бажаємо, як Мати-Церква, відновлення єдності в Україні розділеного церковного тіла - десятків мільйонів вірних, хрещених і просвічених безпосередньою турботою і місіонерською діяльністю Вселенського Престолу. Крім того, в минулому, Константинопольська Церква, діючи в рамках канонів і пастирської опіки, вирішувала важкі і складні церковні питання, завжди керувалась інтересами народу Божого і збереженням Всеправославної єдності. Достатньо згадати нещодавню участь і допомогу Вселенського Патріархату у вирішенні проблем, які були в Церквах Кіпру, Єрусалиму, Албанії тощо. Так Константинопольська Велика і Свята Церква Христова діє в дусі істинної любові, бореться і сьогодні для остаточного вирішення церковних справ в Україні.
В подальшому Вселенський Патріарх нагадав про духовні та канонічні права Вселенського Престолу стосовно України:
--- Нехай не забувається, що Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому, крім права хіротонії (висвячення) Київського митрополита у Москві на умовах його обрання соборно в Києві на місцевому Соборі та при безумовному згадуванні Вселенського Патріарха. Це сказано у Томосі про автокефалію, що Мати-Церква дарувала Польській церкві: Наш Престол не визнав відділення Київської Митрополії і залежних від неї православних Церков Литви та Польщі та їх приєднання до Московської Церкви, що було здійснено проти канонів та не були дотримані права Київського митрополита, який мав титул Екзарха Вселенського Престолу.

Зміст заяви зосереджений на тому, що Константинополь не визнає факту канонічної передачі Київської Митрополії Московському Патріархату - навпаки, Патріархат вважає владу Московської патріархії отриманою в неканонічний спосіб, про що записано в Томосі про автокефалію Церкви в Польщі (1924 р.), уривок з якого спеціально процитовано в промові.
Цією промовою Патріарх ще раз засвідчує рішуче налаштування розв‘язати українське церковне питання. Свого часу Патріарх успішно діяв у розв‘язанні кризових ситуацій в Церквах Албанській, Кіпрській, Єрусалимській. А отже, не відповідають дійсності твердження, ніби Вселенський Патріарх після візиту до нього делегації МП з України згідний «відкласти справу».

Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (в миру – Іван Володимирович Зоря). Речник УПЦ КП.


Украинская автокефалия и контригра Кремля.


В отличие от католиков, у православных нет единоначалия. Все 14 православных Церквей, признающих друг друга, находятся в определенных отношениях, а Константинопольский патриархат все-таки на правах материнской Церквы, но при равных отношениях.
В истории был прецедент Великого раскола (схизмы) 1054 года, когда православные разошлись с католиками и прокляли друг друга. В 1965 году анафемы были обоюдно сняты, но раскол остался. Богословы с обеих сторон немало поспорили о различиях в символах веры, но при непредвзятом взгляде причины раскола оказываются вполне земными.
Согласно каноническому праву, а также по ряду исторических причин Вселенский (Константинопольский) Патриархат единственный в православном мире имеет признанное другими Церквами право предоставлять автокефалию. За исключением Александрийского, Антиохийского и Иерусалимского патриархатов, остальные автокефалии - бывшие территории Вселенского Патриархата (ВП), отпущенные им.

Вселенский (Константинопольский) патриархат постоянно и последовательно расшатывается Московским патриархатом. МП вообще давно «копает» под Константинопольскую Церкву в надежде занять центральное место.
После 1917 года, на территории, контролируемой Советами, православная Церковь была разгромлена, а духовенство уничтожено или выслано. Уцелели лишь те, кто объявил о безусловной лояльности советской власти, но с 1935 года их также накрыла волна арестов, причем, это коснулось как епископата и духовенства, так и активных мирян.
Осенью 1943 года Сталин принял решение использовать в политических целях русскую эмиграцию, а также организовать блок стран Восточной Европы и Балкан. С этой целью было принято решение восстановить РПЦ как один из инструментов государственной политики и формирования образа СССР как нового издания Третьего Рима. Сталин решил создать РПЦ под пристальным присмотром КГБ. Он вызвал в Кремль трех уцелевших митрополитов из сергианской группировки: Сергия (Страгородского), Алексия (Симанского) и Николая (Ярушевича). Выделив им правительственный самолет, он приказал собрать по лагерям оставшихся в живых епископов, необходимых для проведения Собора и избрания нового патриарха. Но выживших епископов было мало, чтобы придать сталинской постановке убедительный вид. Пришлось провести несколько экстренных и крайне сомнительных хиротоний, нарушающих правила. В итоге, 19 человек, в нарушение целого списка норм православия, организовали Собор, учредили Русскую православную Церковь (РПЦ) Московского Патриархата и провозгласили Сергия Страгородского Патриархом всея Руси. Речь шла именно о новом учреждении, поскольку с 1721 года Синод управлял Церковью и Московского патриархата не существовало. Новая православная Церковь строилась по прямым директивам Сталина, как филиал спецслужб. Все священнослужители, работавшие с прихожанами-мирянами, в обязательном порядке вербовались КГБ.
Конфликты, в которых неизменно принимали участие спецслужбы СССР, происходили в связи с признанием автокефалий Польской, Грузинской Церквей, а также православной Церкви в Америке.
Общая тенденция налицо: московские попы, плотно сросшиеся с московскими спецслужбами, хотят потеснить Константинополь и начать рулить мировым православием. Занять место «первых среди равных» московские попы стремились и до 1917 года. Например, конфликт вокруг Болгарской автокефалии в 1872 году использовался Петербургом для изоляции болгар, с тем, чтобы пристегнуть их к союзу с Россией.
В рамках подготовки к Всеправославному Собору 2016 года вопрос автокефалии был вброшен в обсуждение Московским патриархатом и максимально подогрет, чтобы не дать возможности Украинской Церкви получить автокефалию. Константинопольский патриархат пошёл тогда на компромисс, согласившись с тем, чтобы автокефалии предоставлялись только при согласии и по просьбе церкви, в составе которой находится часть, претендующая на самостоятельное существование. Иными словами – с согласия Московского патриархата. Но РПЦ хотела добиться еще и совместного провозглашения новых автокефалий всеми Патриархатами, то есть, фактически торпедировать Константинопольский патриархат, лишив его первенства уже окончательно. «Жадность фраера сгубила!»
В итоге, переговоры зашли в тупик. Вопрос был исключён из рассмотрения Всеправославным собором, а сам собор в Колимвари на Крите прошел в урезанном формате. Из 14 признающих друг друга православных автокефальных Церквей в нем, из-за московских интриг, не участвовали Антиохийская, Грузинская, Болгарская и Московская Церквы. Война, дестабилизация, терроризм, интриги, разброд и шатание – это обычное состояние «империи зла», которая медленно, но уверенно движется к своей кончине.

6 июня 2016 года, незадолго до открытия Собора, Верховная Рада приняла обращение к Константинопольскому Патриарху Варфоломею с просьбой признать недействительным акт 1686 года о передаче Киевской митрополии из подчинения Константинополю к Московскому патриархату, а также «Принять активное участие в преодолении последствий церковного разделения путем созыва под эгидой Вселенского Патриархата Всеукраинского объединительного собора с целью решения всех спорных вопросов и объединения украинского православия».
Собор в Колимвари не рассматривал, не комментировал украинский вопрос, но полномочный представитель Собора архиепископ Телмисский Иов (Константинопольский патриархат) заявил, что Вселенский Патриарх не раз заявлял, что Константинополь является Матерью-Церковью для Украинской Церкви и, что решением Константинопольского Синода вопрос был передан специальной комиссии для изучения этого вопроса.
В акте 1686 года, об отмене которого в 2016 году ходатайствовала Рада, предполагалось, что Московский патриархат (МП) выступит как наместник Вселенского (Константинопольского) патриархата (ВП) в Киеве, где будет исполнять только некоторые его функции, сохраняя при этом все права Киевской митрополии, и, особенно, право избрания в Киеве митрополита. Все это было грубо порушено Москвой. Не существует документа, который давал бы право МП на территорию нынешней Украины. Киевская митрополии 1686 года не соотносится к современной Украине.
Автокефалию Грузинской православной церкви МП предоставил в 1943 году. Это был способ утвердить себя и утереть нос ВП, который признал грузинскую автокефалию только в 1990 году. Такую же двойную роль выполняла операция по признанию МП автокефалии Православной Церкви в Америке в 1970 году. С одной стороны, это ослабило ВП, уменьшив его влияние в США, с другой - дало КГБ СССР дополнительный канал влияния и площадку для работы в стране противника.
Все три конфликта вокруг грузинской, польской и американской автокефалий при внимательном изучении фактов и документов не оставляют и тени сомнения в том, что это операции спецслужб, проводившиеся под церковной "крышей".

Оказывал давление МП на ВП и по украинскому вопросу. Когда в 2008 году патриарх Варфоломей приезжал в Киев, предполагалось, что он заявит, что Украина находится в канонической юрисдикции Константинополя. Это, по замыслу президента Ющенко, должно было стать началом процесса получения автокефалии.
Но Кремль, использовав свои связи, оказал на Варфоломея давление, и вопрос был отложен. Тогда, как и в 2016 году, Кремль использовал российские спецслужбы, российский МИД и МП как три инструмента для удержания Украины в поле своего влияния. Но рано или поздно московским враждебным интригам придет конец и этот конец уже показался на горизонте.


УПЦ на порозі отримання автокефалії.


Знаменна дата 28 липня 2018 року -- 1030-ліття Хрещення Русі-України.
Вселенський Патріархат у Стамбулі прийняв до розгляду запит України, щодо надання автокефалії УПЦ і розпочав процедуру оформлення Томосу української автокефалії.

19-20 квітня 2018 р. в Стамбулі у резиденції Вселенського Патріарха в районі Фанар відбулося засідання Святого і Священного Синоду Константинопольського Патріархату.
Як раніше вже повідомлялося, заступник глави Адміністрації Ростислав Павленко в ці дні перебував у Стамбулі, де передав офіційні звернення щодо Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні від єпископатів УПЦ Київського Патріархату та УАПЦ, а також було підтримане рішенням Верховної Ради.

За підсумками роботи Синоду на сайті Патріархату опубліковане наступне повідомлення:
«Комюніке Святого і Священного Синоду (22.04.2018)
Святий і Священний Синод під головуванням Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія завершив своє чергове засідання, яке відбулося з четверга, 19 квітня, до п'ятниці, 20 квітня. Всі питання порядку денного були розглянуті та обговорені, та прийняті відповідні рішення.
Відповідно до Божественних і Святих Канонів, а також вікового церковного порядку і Священного Передання, Вселенський Патріархат зацікавлений в збереженні всеправославної єдності та турбується про Православні Церкви у всьому світі, особливо Українського Православного Народу, який отримав від Константинополя спасительну християнську віру і святе хрещення. Таким чином, як істинна Матір Церква, він розглянув питання, що стосуються церковної ситуації в Україні, як це було зроблено в попередніх синодальних засіданнях, і отримав (прийняв) від церковної і цивільної влади, які представляють мільйони Українських Православних Християн, - звернення, яке вимагає надання автокефалії, вирішив тісно спілкуватися та координувати зі своїми сестринськими Православними Церквами щодо цього питання.
У Вселенському Патріархаті, 22 квітня 2018 року.
Від Головного Секретаріату.»

КОМЕНТАР

1. Зазначене повідомлення засвідчує, що усі звернення - церковні (від українських архиєреїв) та світські (від влади) були офіційно прийняті до розгляду, що є формальним початком процедури проголошення Томосу.

2. Так як раніше було сповіщено, що до Вселенського Патріарха звернулися архієреї УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ в повному складі, важливо відзначити, що саме суб’єкти звернення іменуються «церковною ... владою, яка представляє мільйони Українських Православних Християн». Цим повністю спростовується твердження представників Московського Патріархату, що виключно вони представляють Українське Православ’я. Зазначеним повідомленням Синоду підтверджується, що мільйони православних християн України представляють ієрархи, які просять Вселенського Патріарха видати Томос про автокефалію.

3. Вище зазначеним також спростовується твердження, що лише МП в Україні може звертатися з питань автокефалії - як бачимо, Синод прийняв до розгляду звернення від УПЦ КП і УАПЦ, а також від Президента і Парламенту, в той час як Церква МП в Україні такого звернення не надсилала.

4. Синод ще раз підтвердив, що виключно Константинопольський Патріархат є Церквою-Матір’ю для України, і як така Церква, а також як Патріархат, наділений особливим обов‘язком всеправославного піклування про порядок і єдність - він бере до розгляду зазначені прохання про автокефалію. Таким чином відкидається твердження Московського Патріархату про те, що «українське церковне питання» є його «внутрішнім питанням» і не стосується компетенції Вселенського Патріарха.

5. Синод засвідчив, що буде інформувати інші Помісні Церкви та координувати з ними свої зусилля - що відповідає підкресленому вище обов’язку турбуватися про всеправославну єдність. Однак це жодним чином не означає, що Вселенський Патріарх зобов’язується вирішувати це питання виключно «на основі консенсусу», тобто лише за згодою РПЦ, яка такої згоди не дасть.

Підтвердженням того, що саме так у Константинопольському Патріархаті розглядають «інформування і координацію» є проведення Всеправославного Собору на Криті попри заперечення РПЦ і ще трьох Церков.

6. Очевидно, що РПЦ буде вкрай жорстко реагувати на кроки Константинопольського Патріархату щодо автокефалії Церкви в Україні, тому Вселенський Патріарх має об’єктивно інформувати інші Церкви про стан справ і разом з ними протидіяти антиканонічним крокам з Москви.

7. Важливо також зазначити, що у повідомленні не згадується РПЦ чи її представники в Україні, а також про «розкол» чи «розділення», що означало б зміщення акцентів у позиції Фанару -- констатації негативних аспектів української проблематики, як це було раніше, до висвітлення позитивних тенденцій, якими є церковні та світські звернення щодо автокефалії.
* * *
Враховуючи, що зазвичай Константинопольський Синод взагалі обмежується лише інформуванням про свої засідання без зазначення подробиць - наведене вище комюніке самим фактом своєї публікації є вагомим позитивним сигналом про істотні зрушення та готовність Вселенського Патріархату довести розпочату справу до логічного позитивного завершення.
Наступне чергове засідання Синоду очікується наприкінці травня цього року.

Прес-центр Київської Патріархії


Праздновать ли юбилей Красной армии?



Этот текст будет по-русски. Для тех, кому “А какая разница”. Для тех, кому “Это была наша страна”. Этот текст про тех, кого нет. Нет, потому что они так и не родились и не выросли.

Недавно стали появляться сообщения о желании попраздновать юбилей -- 100-леттие Рабоче-крестьянской Красной армии (РККА). Аргумент – "Это же наша история". Пришлось у любителей выводить историю от РККА спросить – а чем занималась Красная Армия в 1933? Мало кто отваживается на ответ. Он ужасен – Красная Армия стояла заградотрядами, когда комиссары голодом убивали нас. Красная Армия – каратели, которые штыками довели крестьян до людоедства. Адепты “Это наша страна”, Вам за честь вести историю от убийц?
Почему большевики уничтожали крестьян? Маховик русификации уже был запущен, национальный состав промышленных центров старательно размывался, а пролетарий -- человек, которому неинтересны корни истоков. Крестьяне же напротив были концентратом языка, свободы, независимости, традиций, украинства, кроме того еще и средств, которые могли быть пущены на национально-освободительное движение.
Как присеч сознание крестьянства? Уничтожить на корню -- уморить голодом. И “доблестная” РККА уже в оцеплении территории с пристегнутыми штыками. Это тоже самое, что охрана концлагерей смерти.
Моя бабушка с Луганщины. Прадедушка жил там, где голодная смерть собирала наибольшую жатву. Крестьяне спасали детей, но повезло не всем. Так получилось, что моей бабушке повезло. Трудно себе представить, как свое чадо на глазах тухнет от голода или умирают беременные, что кто-то сходит с ума и ест варево из близкого человека. Этот ужас "Это наша страна”, СИЛОЙ УДЕРЖИВАЛА КРАСНАЯ АРМИЯ. Ну как, отпразднуем юбилей наследственности?

Ныняшняя война -- это попытка России сделать то, что не смог сделать СССР. Красная армия уничтожала нашу страну, действительно нашу, в 1920-м, оккупировав ее. Затем убивали голодом носителей традиций. Затем расстреляли интеллигенцию. Затем использовали как пушечное мясо тех, кто сломался и подчинился. Затем исковеркали историю, сменили акценты в образовании. Тягали по лагерям несломленных. Они убивали Украину с методичностью и изуверством маньяка. Как этих ордынских варваров простить?

Если представить всех умерших и нерожденных и мысленно поселить их вместе, это небольшая европейская страна. Страна мертвых. Когда кто-то пытается говорить “Это не твоя война” или “Нам рано или поздно придется мириться”, то я отвечаю, что не желаю пополнять ряди манкуртов и не желаю прощать злодеяния против моего народа.

Мы все на освободительной войне -- и те, кто в окопах и те, кто в тылу своим трудом продвигает страну к победе. Мы воюем не только за себя сейчас, мы продолжаем борьбу тех, кто сложил голову на длинном пути борьбы с красной чумой ХХ века, за свободу и реальную, а не юридическую независимость Украины. И если мы проиграем, если мы допустим в своих головах возможность мысли, что “Это не твоя война”, если мы будем толерантны к тем, кому “А что такого”, то миллионы погибших нам не простят.
Ненависть? Да. Простить? Нет. Никакие репарации, никакие “Простите” не вернут утрату. У Немцев до сих пор присутствует чувство вины. У России вина несоизмеримо большая, но, к сожалению, менталитет ордынский, а не эвропейский.

Мы не наследники СССР. УССР -- это фикция, обман, муляж. Советская империя сотворила этот муляж в нашев сознании и эта матрица рухнула в 1991 году. И когда с болью и кровью мы возвращаем себе историческое наследие славного украинского рода, нам вдруг начинают сторонники империи втюхивать “А что такое?”.
Вспомните замученых и нерожденных. Вы могли бы быть среди них. Просто Вам повезло. Всем нам повезло выжить. Так вот, за это надо заплатить -- оставить непрощенными твориталей наших бед. Если не ради себя, то ради погибших и нерожденных, ради тех, кто сознательно сопротивлялся оккупантам, всегда ценя свободу выше жизни. Детям и внукам это надо пояснять, что бы избежать повторения истории. А Карфаген должен быть разрушен!

Віталій Гайдукевич.

Инициатор Второй мировой войны -- Сталин.



Дмитрий Хмельницкий – публицист, историк, исследователь сталинизма.

Можно ли считать, что западные лидеры фактически "проспали" Вторую мировую войну, не отреагировали вовремя? 
---
Никто ничего не проспал. Германия и СССР были настолько опасными вместе, что странам Запада, тогда еще без США, просто не удалось их нейтрализовать. Они делали все возможное, попытались договориться с Гитлером на минимуме уступок, надеясь, что войны не будет. Но когда Сталин заключил пакт с Гитлером, было уже поздно. Поодиночке остановить их можно было, заключив союз с кем-то одним из них, а вот остановить их вдвоем оказалось практически невозможно.

У споров о том, когда началась война, в 1939-м или в 1941 году, есть политический подтекст?
---
Конечно, есть! Советская пропаганда внушала населению, что война началась с нападения Гитлера на Советский Союз, а до этого был мир. Пакт Молотова-Риббентропа не рассматривался как начало мировой войны. Агрессия СССР против Польши, Финляндии и Прибалтики рассматривалась как освобождение этих стран. В СССР старались сделать так, чтобы 1 сентября 1939 года, реальное начало мировой войны с участием СССР (хотя формально Советский Союз начал воевать 17 сентября), вообще не осталось в памяти населения. А 22 июня 1941 г., начало советско-германского конфликта, должно было всеми восприниматься как начало войны. Хотя к тому времени Вторая мировая война с участием СССР в качестве агрессора шла уже полтора года.

В советской и постсоветской историографии часто говорят о том, что Сталин был вынужден подписать пакт Молотова-Риббентропа. Объясняют это по-разному: потому что СССР был мирной страной, чтобы выиграть время, и т.д. Насколько это верно?
---
Это вранье. У Второй мировой войны был один главный инициатор – Советский Союз. Подготовка Сталина к победоносной мировой войне началась с так называемой "индустриализации" в 1927 году.  Ее целью было строительство военной промышленности. На выходе через 10 лет должна была возникнуть гигантская механизированная армия, самая большая в мире и способная победить армии всех возможных противников вместе взятых.  Так и вышло. Гитлер намного позже начал проявлять агрессию, и аппетиты его были значительно скромнее. Гитлер надеялся избежать мировой войны, он только шантажировал ею Запад, полагая, что западный мир проглотит его наглые оккупации территорий соседних стран, как это поначалу произошло с чешскими Судетами. А вот Сталин был заинтересован как раз в том, чтобы мира не было вовсе. Ему было важно спровоцировать войну в Европе и выждать удобный момент, чтобы вступить в нее самому.
    
С территории СССР Сталин не мог инициировать войну в Европе. Для этого ему нужен был союзник. Сталину удалось подговорить Гитлера начать совместный захват Европы. После заключения пакта, дележа Польши и захвата Прибалтики Сталин сразу же начал подготовку к нападению на Германию и западную Европу, в то время как Гитлер думал, что обеспечил себе надежный тыл. Но для Сталина пакт был временной уловкой. Гитлер начал готовить план "Барбаросса" в том момент, когда понял, что Сталин совершенно не намерен соблюдать пакт 1939 года и планирует напасть на Германию тогда, когда ей будет особенно тяжело. Поэтому он попытался разрубить Гордиев узел таким образом.
     Сталин просто немножко ошибся в расчетах, определяя срок нападения.  Впрочем, оба ошиблись в расчетах. Если бы все пошло по плану Сталина, то Сталин вполне мог бы стоять на Ла-Манше. Гитлер тоже точно не знал, когда именно Сталин собирается нападать, хотя Генеральный штаб в мае-июне 1941-го предупреждал правительство, что это может произойти в любой момент.

Даже в украинских учебниках (насколько я помню свои школьные учебники начала 2000-х годов) индустриализация подавалась в контексте экономики и народного хозяйства, ее не рассматривали как признак милитаризации СССР. Почему так? 

--- С конца 1920-х годов советская пропаганда внушала населению, что индустриализация должна принести ему некие немыслимые блага. На самом деле ничего подобного планами пятилеток не предусматривалось. Наоборот, чтобы построить военные заводы в нужном ему количестве, Сталин уничтожил экономику НЭПа, которая давала возможность людям жить, питаться, одеваться, развлекаться. Все это было уничтожено. Все население превратили в принудительных рабочих в разных формах. И отправили всех принудительно на стройки пятилеток. На выходе должно быть только оружие, но населению внушалось, что если произведено Х млн тонн стали или Y млн киловатт электроэнергии, то людям будет хорошо. В реальности вся эта сталь и электроэнергия шли только на военные цели. Чтобы это понять, нужно внимательно и глубоко этим заниматься. А чтобы эта информация стала очевидной для широких масс, она должна появиться в учебниках. До тех пор, пока наука, пусть даже самая правильная, остается в виде монографий, интересных только специалистам, а население учится по старым лживым учебникам, ничего не произойдет. Наука сама по себе, а люди сами по себе. 

В чем причина и секрет стабильности советской вертикали? Почему не случилось никаких волнений, Сталина никто не арестовал?

--- Сталин выстроил фантастически прочную систему, работающую только за счет террора. Он уничтожил не просто политических противников внутри партии, это само собой, но провел большой террор 1937-1938 годов. Это была массовая чистка той части населения, которая теоретически могла препятствовать его планам мировой войны.  В стране царил дикий террор –  люди боялись говорить, писать письма, дневники. Это успешно сработало. И во время войны царил такой же жуткий террор. Точно не помню, 10 или 15 дивизий было уничтожено военными трибуналами по численности, это где-то 180-200 тысяч человек. Убивали за малейшие провинности: за неточное слово, за сомнение в победе, за отступление в безвыходной ситуации, так как в 1941-м было запрещено отступать. Благодаря террору режим был прочным.

Немецкие стратеги всегда с опаской относились к войне на два фронта, это было проблемой для них. Но Гитлер открыл второй фронт. Почему?

--- От безвыходности. Война на два фронта противоречила не только всем военным установкам, но и установкам Гитлера в "Майн Кампф". Он там прямо писал, что Германия может воевать либо в союзе с Россией против Англии, либо в союзе с Англией против России. Первый вариант был тогда менее приемлемым. Так как книга "Майн Кампф" писалась в 1924 году, а у России тогда не было технически оснащенной армии, Гитлер считал, что Москва будет бесполезным союзником, которого самого нужно будет снабжать всем необходимым для войны. 
Во второй книге Гитлера, написанной в 1929 году и опубликованной только в 1960-м, содержатся такие же мысли. Для Германии не может быть войны на два фронта. К 1939 году ситуация резко изменилась – в СССР появилась мощная армия. И пакт Молотова-Риббентропа Гитлер заключил в соответствии со своими планами: союз с одним сильным противником против другого. Но когда Гитлер выяснил, что Сталин собирается нарушить пакт и напасть на Германию, для него возникла патовая ситуация. Он не мог закончить войну с Англией, поскольку не хватало сил. В то же время на восточной границе стояли 140 немецкий дивизий, которые он не мог оттуда убрать из-за явной угрозы нападения со стороны Сталина.  Поэтому Гитлер пошел ва-банк.  Главной целью нападения 1941 года был не захват территории СССР, а разгром армии Сталина и ликвидация военной угрозы с востока.

В чем были различия и сходства между способами ведения войны советской и германской военных машин?

--- Я даже не знаю, где можно увидеть сходство. Советская военная машина была армией рабов. Вся военная иерархия была пронизана страхом. На любой ступеньке лестницы человек мог быть уничтожен только потому, что начальнику пришло в голову, что этого человека надо убить. У Гитлера такого вообще быть не могло. Если генералы оказывались с ним несогласными по каким-то стратегическим или политическим вопросам, они уходили в отставку, где спокойно себе и жили. Несогласие в сталинской системе власти означало только смерть. Это была армия рабов, которая пускала в расход намного больше живой силы, чем нормальная армия, отсюда и дикие потери. 

Удалось ли Сталину закрепить военные успехи на политическом уровне?

Сталин умер на вершине славы. Другое дело, что его планы были значительно шире, их сорвала американская атомная бомба. Если бы не Хиросима, Красная армия, которой в 1945 году уже никто не мог сопротивляться в Европе, рванула бы дальше. После Хиросимы Сталину стало ясно, что на победу в Европе шансов нет. И он начал лихорадочно делать собственную бомбу. Вся послевоенная советская история – это уже подготовка к Третьей мировой войне.

Сейчас в России тоже процветает культ победы. Организовывают "бессмертные полки". Зачем это делается?

--- Это бесстыжая пропаганда. У путинского режима, в отличие от СССР, нет идеологии. Идеологизировать стремление как можно больше наворовать – нельзя. Поэтому единственное, на что может опереться путинская пропаганда, так это на чистый фашистского толка патриотизм. На память о том, что мы когда-то всех победили, мы были самые сильные, самые наглые, нас все боялись. Чисто бандитская психология. Чем больше мы будем помнить о наших победах, тем больше нас будут уважать! Это глупость, рассчитанная на самую тупую часть населения. В "бессмертных полках" участвуют либо наемные люди, либо совсем недалекие, которые не понимают, о чем идет речь. Военные акции за границей точно проплачены.  Точно так же, как в советское время СССР оплачивал "движение за мир" с оружием в руках.

На ваш взгляд, как правильно объяснять людям, какие уроки нужно вынести из Второй мировой?

--- О том, что демократия — это хорошо, а диктатура – плохо. Путинский рашистский режим – это диктатура, которая может привести только к войне. И которая уничтожает гражданские свободы. Да Путин об этом и сам говорит. Вторая мировая закончилась победой демократии и  западные демократии еще 50 лет оберегали остальной мир от советского лагерного режима и, в конце концов, спасли тех, кого этот режим захватил. Это удалось сделать в связи с кончиной советской империи в начале 1990-х годов.


У США арештували юриста, фальсифікатора справи Тимошенко.



Суд США арештував адвоката Алекса ван дер Зваана, який за завданням Януковича у 2012 році сфальсифікував висновки експертизи з метою ув'язнити за ґрати екс-прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко.  

Як пояснив заступник Голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв, діяльність адвоката, ув’язненого за дачу неправдивих свідчень, розслідується у низці справ, зокрема у справі Пола Манафорта. У ході розслідування у США з’ясувалися нові обставини співпраці політтехнолога з колишнім президентом України Віктором Януковичем.

«З’ясувалося, що Алекс ван дер Зваан за наказом Манафорта сфальшував звіт адвокатської компанії, яка на запит українського міністерства юстиції у 2012 році робила обґрунтування необхідності ув’язнення Юлії Тимошенко. У США довели, що висновки Алекса ван дер Зваана підтасовані, тобто звинувачення на адресу Юлії Тимошенко були безпідставними», – заявив Сергій Соболєв.

Як відомо, у 2012 році уряд Азарова замовив у міжнародної юридичної фірми Skadden, Arps, Slate, Meagher & Flom LLP експертизу у справі Тимошенко за 1,1 млн доларів. Доповідь Skadden тоді фактично підтвердила, що Юлія Тимошенко ув’язнена справедливо. Нині у компанії заявляють, що доповідь 2012 року по справі Тимошенко була неправдивою і писалася адвокатами, в тому числі Алексом ван дер Звааном «за наказом Пола Манафорта в інтересах його клієнта Віктора Януковича».  До того ж Алекс ван дер Зваан є зятем російського мільярдера Германа Хана з найближчого оточення президента Росії Путіна.

Сергій Соболєв нагадав, що саме на підставі доповіді Skadden сумнозвісний суддя  Кірєєв і виносив рішення суду в сфальшованій справі проти лідера «Батьківщини».

Нарешті учасника фальсифікації наздогнала кара -- спіймали і кинули до в’язниці. На жаль, затримання Алекса ван дер Зваана відбулося у США, а в Україні фальсифікатори, поки що, на свободі.

Верховний Суд України (ВСУ) в повному складі визнав фальсифікацію справи проти Тимошенко і безпідставність звинувачень.  За рішенням ВСУ, Юлія Тимошенко як прем‘єр-міністр діяла законно та не вчиняла ніякого злочину в той час, коли НАК «Нафтогаз України» та РАО «Газпром» укладали газові контракти. Європейський суд з прав людини погодився з рішенням ВСУ. Утім, в Україні покарання за афери не за горами.

Цей випадок з арештом адвоката Алекса ван дер Зваана є знаком для всіх політичних аферистів в Україні.  Організоване злочинне угрупування (ОЗУ), яке захопило владу в країні, невпинно наближається до своєї кончини. Потуги псів системи змінити електоральні настрої підтримки лідера "Батьківщини", яка має вчений ступінь економічних наук, найвищий рейтинг і підтримку у світі, марна справа. Україна обов'язково буде успішною, заможною державою.

Московія вкрала історію у Києва, в українців.



Володимир Білінський у середині 1980-х почав писати книжку "Країна Моксель". У ній, на основі численних фактів, заперечує слов'янське походження росіян та правдивість "літописних зводів". Називає їх фальшивкою цариці Катерини. Росія являється наступницею Золотої Орди — держави, заснованої монголо-татарами у 1238 році під керівництвом хана Батия, онука Чингісхана. Державна мова була уйгурська (тюркська).
До 2013 року вийшов тритомник "Країна Моксель" та два томи "Москва Ординська". Пізніше вийшов тритомник Україна-Русь.

Із Володимиром Броніславовичем домовились зустрітися в київському видавництві ім. Олени Теліги, що на вул. Мазепи. Запитання:

--- Твердження, що росіяни шовіністи — це стереотип?

— Росіянин ніколи не відповість вам українською, навіть якщо знає мову. Навпаки захоче, щоб ви перейшли на його мову. Бо вважає себе господарем. Не тому, що він поганий, так його виховали.

--- Чому багато україномовних, які приїжджають до Києва, переходять на російську?

— Це не українці, а хахлуї. У них у крові сидить раб. Вони не розуміють, що рідна мова — це та, яка йде споконвічно від рідної землі, нею можна звертатися до Бога. Так виховала російська імперія наших людей. Коли після жовтневого перевороту Україна була окупована більшовиками, то столиця була україномовною, але поширювалася думка, що завдяки російській українець стане "городським". Імперії вже немає, але інерція мислення ще залишилася. Мойсею довелося водити людей пустелею 40 років, щоб видавити з них рабство.

--- Як викорінювати наші комплекси?

— Треба мати свою національну гордість. Мова, церква, сім'я — це святі поняття, якими не можна поступатися. Непотрібно від чиновників чекати, що вони дадуть цю гордість. Радянська влада виховувала людину так, щоб вона ні про що не думала — квартиру, роботу, освіту держава дасть. 3-річних дітей забирали в садочки, щоб виховувати по-своєму, а батько з матір'ю мусили ходити на роботу. Особистість не цінувалася. Треба було бути сірою масою і не висовуватися. Я колись теж був патріотом Радянського Союзу. Все змінила Караганда. Приїхав туди у 1959 році. Працював начальником дільниці. Там саме утворили радгоспи з колишніх в'язнів таборів. Бригаду монтажників у мене очолював старший лейтенант радянської армії Федотов, який дійшов до Берліна. А зварників — один з офіцерів Української повстанської армії на прізвище Зелінський. Кожного ранку на планерці мусив їх заспокоювати. Проте коли Федотов ішов на відповідальний монтаж, брав за зварювальника тільки Зелінського. Там я і переосмислив значення людської особистості в житті.

--- Як ставитеся до російськомовних українців?

— Таких не повинно бути. Є носії або української культури, або російської. Українець, який з дитинства чує російську мову, згодом тягнеться до російського, як до свого рідного. Я не мирюся з людьми, які на українській землі насаджують російську точку зору. Не подобається тобі українське -- їдь у Росію і живи там у повній душевній гармонії.

--- Чи Росія зараз така ж небезпечна для українців, як за часів Російської імперії?

— Треба розділяти російський народ і російську владу. Люди там такі ж, як і наші. А їхня влада становитиме для нас небезпеку до тих пір, поки не зміниться її світогляд. Російські політики досі намагаються відродити Російську імперію, тому і відбуваються конфлікти, в тому числі і збройні. Якщо відняти вигадані історичні міфи, то Московією можна назвати тільки Московське князівство. Москва, Твер, Рязань були окремими улусами Золотої Орди.

--- З чого ви робите висновок, що Росія успадкувала традиції Золотої Орди?

— Там і зараз діють ті ж правила: "Ти начальник — я дурень". Це стовідсотково ординська традиція — гнути голову перед сильнішим. Слухав промову президента США Барака Обами. Він сказав, що кожна людина — творіння Боже. І не важливо, що одна з них є президентом, а інша — двірником. Усі вони — багатство Америки. В Росії жоден президент такого не скаже. Тому її доля визначена. Вона, якщо не зміниться, то розвалиться на ті держави-ханства і князівства, з яких колись починала складатися за часів хана Батия.

--- В Україні можливий сценарій розпаду?

— Ні. Куди нам розпадатися? Геродот писав, що кордони Скіфії тягнуться від Дністра до Дону -- одна країна. Так, до Дону, більшовики відібрали частину українських східних земель після жовтневого перевороту. Інша справа, що нас довго привчали, що ми — зайди, що слов'яни прийшли на цю землю в V-VI століттях. Це придуманий міф. Ми на цій землі корінне населення і це треба пам'ятати.

--- Українці на Заході і на Сході відрізняються?

— Я б так окреслив проблему -- на Заході і у центрі живуть більші індивідуалісти. А в промислових районах Сходу й Півдня переважають люди зі стадним мисленням. Вони звикли триматися гурту й воліють забути про свою індивідуальність. Чому влада Януковичя на всі ключові посади тягнула донецьких? Що, в Києві, в інших регіонах не було фахівців? Бо авторитарний режим потребує стадного рефлексу. Однак, процес зламу впевнено йде на Південь і Схід.

--- Україна пройшла точку неповернення до Радянської імперії?

— З погляду народу — так. Проголошення незалежності і є точкою неповернення. А чи влада пройшла — залежить від прихильності влади. Влада з президентом Януковичем тягнулася до Росії. Якщо хилитися на Схід — це лом, кувалда, лопата. Якщо на Захід — "мерседес", комп'ютер, прогрес. Молодь уже вибрала Захід. У моїх рідних Дунаївцях Хмельницької області за Союзу більшість говорили російською. Тепер там її не почуєш. Зламалася ситуація і в обласному центрі. Він теж швидко українізується. А минуло два десятки років. Зміниться два-три покоління, і українці забудуть про імперію. Цей процес прискориться, якщо буде патріотичний президент, а не проросійський.

--- Російська імперія можлива без Закавказзя, Прибалтики, Середньої Азії. Але, кажуть, неможлива без України. Чому?

— Бо імперія прив'язана до української території і історії, і стоїть на придуманих історичних міфах. Російська історія починається із Києва. А чому не з Москви? Хіба важко історикам написати, як хан Менгу-Тимур заснував 1272 року Москву, як окремий улус? А далі все піде як по маслу. Але цього не роблять, тому що тоді Москва буде прив'язана до Золотої Орди, а не до Києва. Тому воліють красти історію у Києва, в українців.

--- 1945 року Росія повернула собі землі, втрачені після Першої світової війни. Вона здатна здійснити чергові завоювання?

— Після втрати земель імперії все важче зібратися на нове завоювання, але мрії такі залишилися. Це потребує колосальних зусиль і буде мати негативні наслідки. У 1945 році Росія майже відновилася в царських кордонах, але Фінляндію вже не повернула. Польщу вже не повернула. Потім програла холодну війну і втратила ще 15 колишніх республік. Далі буде. Зараз Красноярському краю лишають 11 відсотків валового продукту, решту забирає Москва. Ви думаєте, в Красноярську з цим миритимуться вічно? Підірвали гвинтокрил із генералом Лебедем, який про це говорив. КДБ такого не вибачає. Але проблему не вирішили, її вкотре загнали всередину. Це російські методи. Інакше імперія не вміє.

"Казаха з мене не вийшло"

Володимир Білінський народився в місті Дунаївці на Хмельниччині. Навчався в Дніпропетровському університеті на кафедрі мостобудування. 1959 року отримав направлення в Казахстан — місто Караганда. Починав працювати майстром мостопоїзду. Збудував близько сотні мостів у Казахстані та Сибіру. На пенсію йшов із посади першого віце-президента об'єднання "Казліспромбуд". У 1999 році приїхав в Україну на зустріч випускників, після якої і залишився на Батьківщині. Дружина Любов Сергіївна — росіянка. Закінчила Карагандинський медуніверситет. Працювала лікарем. Мають сина та онуку. Історичний матеріал почав збирати ще з часів 70-х років.

"Казахстан будує свою національну державу. Я їм всіляко допомагав. Але казаха з мене не вийшло", — сміється Володимир Броніславович.



 

У ВР вкрали законопроект про звільнення Гройсмана.



Юлія Тимошенко разом зі своїми депутатами з фракції Батьківщина подала у ВР законопроект про звільнення прем'єр-міністра Гройсмана з посади, обгрунтовуючи це такими аргументами:
— непрофесійне управління країною, яке призвело до руйнівних процесів в економіці, соціальній та господарській сферах, а також значного збільшення рівня інфляції, падіння ВВП та торгівля на крові з окупованими територіями та з окупантами;
— у країні відбувається падіння внутрішнього валового продукту, який за часів діяльності урядів Яценюка-Гройсмана впав удвічі в доларовому обчисленні;
— свідома планова руйнація економіки України, знищення малого підприємництва, як основи стабільності і розвитку економіки;
— за перші півтора місяці 2018 року закрито 245 тис. малих підприємств, продовжується знищення українського фермерства, у якого забрали пільгову систему оподаткування;
— ще одною причиною Юлія назвала гіперінфляцію, яка обезцінює доходи громадян.
— Окрім того, переконана Тимошенко, Гройсман має піти у відставку через реалізацію програми зі свідомої зачистки від людей територій малих сіл, селищ та міст під прикриттям, начебто, укрупнення;
--- Гройсман, так само, як і Яценюк, являється дахом корумпованої торгівлі на крові та контрабанди з окупованими територіями та окупантами.
Як бачимо дуже вагомі обвинувачення висунуті політиками з Батьківщини керівнику уряду. Завдяки таким діям відбувається руйнування країни.
Цей зареєстрований законопроект, як водиться у мафіозній структурі, зник з обліку ВР (викрадений), нібито його і не існувало і почались маніпуляції з боку владних нуворішів, що такий законопроект можна подати при наявності підписів 150 депутатів. Але це стосується тільки уряду, а не прем'єр-міністра.
А сам прем'єр Гройсман у Твітері відповів на ці справедливі обвинувачення політиків від Батьківщини: «Тимошенко вже 20 років є популістом і корупціонером».
Не дивно, що така вада, як брехня притаманна, як Порошенку, так і його племіннику Гройсману. Очевидно ця фішка брехати і перекладати свою корупцію на опозицію, родинна.
Юлія популярна, як політичний лідер і її промови популярні. Що таке популізм?
Популізм — політика або риторика, яка відображає інтереси народу і співпадає з його потребою.
Популізм не плутати з брихнею, яку так вдало використав нинішній президент перед виборами 2014 року. Жодної обіцянки він не виконав. Так само і Гройсман обіцяв працювати на благо народу, а результат плачевний, але тільки не для олігархату, які збагачуються за рахунок схем крадіжок з державної казни, прирікаючи народ на злидні.
Популізм Юлії за період прем'єрства мав кепські наслідки для олігархів. Вона відібрала у них на десятки міліардів доларів незаконно їми «рихватизоване» майно, закрила півтори сотні корупційних схем виводу грошей, в тому числі і перекрила контрабанду, повернула вкрадений газ, вивела з тіньового бізнесу сотні міліардів гривен. Всі гроші пішли у казну, а звідти на підвищення рівня життя українців. Мінімальні зарплати і пенсії зросли майже у чотири рази, а розмір одноразової допомоги при народженні дитини підвищився у 17 разів -- 12240 грн ($2424 на першу дитину), 25000 грн ($4950 на другу), 50000 грн ($9900 на третю). Якби президент Ющенко (кум Порошенка) не вставляв палиці у колеса уряду, заблокувавши біля трьохсот законопроектів та рішень уряду, то добробут українців значно б покращився.
Звичайно, отримавши гроші люди понесли їх у магазини, що значно пожвавило економіку країни. Не дарма Юлія має вчений ступінь економічних наук.
От така популістка Юлія Тимошенко, яка страшенно скривдила «бідних» олігархів, за що вони ій віддячили двома термінами у в'язниці, а Порошенко і Гройсман мріють посадити втретє.
Ну невже незрозуміло, хто є лідером української нації?
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
543
предыдущая
следующая