О сообществе

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Твоя Україна

Продавцы воздуха в Хотяновке или снова рейдерский “ГЛЯДИН”

Весна, замечательное время года, когда замурованные в джунгли мегаполисов представители человечества неистово тянутся к природе. Именно в эту пору каждый второй состоятельный житель столицы отчаянно стремится заполучить свое место под солнцем, размещенное недалеко от города. С каждым новым весенним днем киевлянин все больше задумывается о реализации своего желания. И вот, в какой-то момент его терпение не лопается, и он не дрогнувшей рукой обращается к всемогущему Googlе, выводя на экране мантру – продается земля под Киевом! В миг система выбрасывает ему сотни весьма доступных предложений. Облизываясь он набирает телефонный номер продавца и на другом конце “провода” раздается журчание, одурманивающее мозг покупателя обещаниями об оперативной продаже участка в крутом месте.

Спустя каких-то пару дней, минуя ряд бюрократических моментов покупатель, всего за пару-тройку сотен тысяч гривен приобретает себе престижный статус -землевладельца. Но, к глубоком сожалению, порой, только статус и исключительно на бумаге. Так как, добрый продавец оказывается матерым земельным аферистом, неоднократно продающим один и тот же участок земли множеству потенциальных землевладельцев- садоводов любителей. К тому же, этот участок является совсем не собственностью продавца, и по Закону давно принадлежит другому добропорядочному гражданину правовой державы Украины!

В нашей истории этот участок, а точнее 227 участков, продаваемых без пяти минут садоводам шайкой земельных махинаторов, находится недалеко от населенного пункта Хотяновка, всего в 25 км. от центра Киева. Продавцы-аферисты выступают от садового товарищества “Глядын”, давно ставшего именем нарицательным, созвучным с терминами – рейдерство, разбой, аферы и подлог документов для тысяч, обманутых ими граждан Украины. Сумма украденных ими средств перевалила за десятки миллионов гривен! Костяк шайки представляют известные в криминальных кругах товарищи – Тимур Сартания, Олег Любаренко с сыном, Алексей Шляхов и заслуженый доктор Украини Катерина Тележинская и их приспешник Владислав Чистяков, с некоторых пор являющийся лицом компании.

Земельные махинации и рейдерские атаки аферистов в формате non-stop продолжаются с 2009 года. Им посвящена масса публикаций в СМИ и даже снято несколько замечательных ТВ-блокбастеров. Против незаконной деятельности шайки с/т “Глядын” было открыто более 500 судебных исков! При этом, аферисты с завидной регулярностью проигрывают суды законным собственникам продаваемой земли. Но чудесным образом ускользают от криминального преследования.

Для справки: Владельцами участков, которые аферисты от своего имени неоднократно незаконно продали тысячам членам с/т “Глядын” являются граждане получившие землю в 2004 году на основании распоряжения Вышгородский РГА Киевской области № 450. Участки общей площадью 29,4702 га были переданы в частную собственность 227 физическим лицам в рамках бесплатной приватизации для ведения садового хозяйства согласно требований, предусмотренных статьями 35, пунктом «Б» ч. 1 ст. 81, статьями 116, 118 Земельного кодекса Украины. Некоторые собственники оставили землю себе, некоторые перепродали новым владельцам. К числу владельцев упомянутой земли товарищи Сартания, Любаренко, Шляхов, Тележинская и другие члены их шайки не принадлежат и никогда не принадлежали.

На момент реализации решения Вышгородский РГА Киевской области № 450 садовым товариществом “Глядын”, в состав которого вступили собственники выделенных участков руководил некий Анатолий Козачек. Он объединял садоводов, занимался организацией развитием товарищества, собирал взносы для строительства дорог, прокладки линий электропередачи. Но начиная с 2009 года ситуация в корне изменилась. Сначала аферисты Сартания, Любаренко, Шляхов, Тележинская втерлись в доверие к Козачку, сосватав ему в замы Шляхова. Со временем махинаторы вообще отстранили его от управления товариществом и с размахом приступили к распродаже чужой земли, раздавая направо и налево липовые книжки членов “Глядына”, формируя длинные списки садоводов и собирая с них ежегодные взносы на содержание несуществующего кооператива.

Как стало известно, на сегодняшний день, в преодолевших тысячную отметку списках обманутых ими граждан фигурируют имена весьма влиятельных представителей отечественной системы органов обеспечения правопорядка и безопасности, прокуратуры и судов. Большинству этих персон известен факт существования официальных собственников земли, к которой они протянули свои алчные руки. Но такое неудобство, как законные собственники, не останавливает VIP-покупателей с/т “Глядын”, и они продолжают покрывать земельных мошенников. А те, в свою очередь, терроризировать собственников земли.

В свете последних изменений в системе отечественного судопроизводства и полицейской реформы, мы решили раскрыть секрет успеха неуловимой глядиновкой шайки.

“Глядыновская” крыша из сотрудников полиции, судов и прокуратуры

Как оказалось, несколько лет назад, загнанные в угол аферисты, приостановили сбор денег за продаваемый воздух (якобы участки в селе Хотяновка) у цивильных граждан Украины. На тот момент, масса совершенных ими преступлений перевалила критический барьер, а лавина судебных решений вот-вот должна была накрыть их грешные головы! Товарищи Сартания, Любаренко, Шляхов и Тележинская приступили к новому этапу – оптовому дарению “воздуха” представителям судебных и правоохранительных органов Украины. При этом, аферисты разделились, создали свои персональные “Глядыны” и начали вести уже одиночные игры с законом.

Логично, что помимо личных “глядынов”, махинаторы разжились и личными штампами, которые “шлепались” на разного рода нелепые и подложные документы.

Иллюстрация 1 : Выдержка из единого госреестра

Иллюстрация 2: Образцы документов с личными печатями О. Любаренка и А. Шляхова

К тому же, упомянутые печати фигурировали на внутренних протоколах глядыновских зеседаний. К протоколам прилагались списки садоводов любителей, в том числе VIP-персон от власти. Судя по количеству протоколов и списков потенциальных владельцев глядыновких воздушных замков, аферисты давно забыли о своей основной цели – продаже присвоенной ими земли и продолжали “развлекаться” под прессингом обстоятельств.

Иллюстрация 3: Протокол №15 от 18.10.2015 г. заседания одного из С/т “Глядин”, а также прилагаемый к нему эпизод списка членов С/т “Глядын”

Примечательно, что последнее время, окрыленные безнаказанностью аферисты, спустили тормоза и начали трепаться при каждом удобном случае о своих влиятельных покровителях. Так, на одном из Судебных заседаний, проходивших в ноябре 2016 года, Любаренко похвалялся своим знакомством с начальником главного управления Национальной полиции Киевской области Дмитрием Ценовым, которому он, якобы, пообещал 40 участков земли за “крышевание” и помощь в отжатии участков у законных владельцев.

Кроме того, ранее, в октябре 2016 года, Любаренко “договорился” с членом Общественного совета при МВД Украины Михаилом Захарченко. Эту парочку часто видели вместе рядом с Вышгородским районным отделением полиции. Результатом “сотрудничества” Любаренко с Захарченко стало назначения подконтрольного следователя в деле, которым аферисты неоднократно пытались прикрыться в Судах гражданского производства и, как говорилось ранее, терпели фиаско.

Подконтрольный следователь Бежук, сфальсифицировав документы в пользу мошенников, признал один из липовых с/т “Глядин”потерпевшей стороной и якобы претендентом на получение земли в 2004 году, а шайку Сартании и Любаренко – потерпевшими лицами, которым якобы эта земля должна была достаться.

В тоже время, руководством полиции Вышгородского района полностью заблокировано расследование уголовных производств, которые открыты по фактам уголовных правонарушений, которые совершены Шляховым А.Ф., Любаренко О.С., Сартанией Т.Г., Чистяковым В.В., а именно по мошенническим действиям, которые выразились в получении денег от доверчивых граждан, которым они выделили чужую землю и неоднократной подделке документов, в том числе и членских книжек садовода. Вероятно, именно эти счастливые знакомства и стали плацдармом для решающей битвы глядиновской шайки против законных владельцев хотяновских земельных участков, а за одно и против богини правосудия Фемиды!

Вдохновленные аферисты, оставив свои безрезультатные попытки вырвать землю из рук ее законных владельцев в гражданских судах, решили легализовать свои притязания на чужую землю в рамках криминального судопроизводства. Имея “серьезную группу поддержки” в лице начальника полиции области, шайка из Хотяновки пролоббировала вынесение подозрения первому председателю с/т “Глядин” Анатолию Козачку о том, что именно он в 2004 году неправомерно распорядился Хотяновской землей и передал ее в бесплатное владение не тем людям. Экзекуцию над Козачком запланировали на конец мая текущего года.

А теперь внимание: Согласно украинского законодательства с 2002 года садовые товарищества и их руководители не имеют отношения к распределению земельных участков, поскольку земля выделялась органами государственной власти непосредственно гражданам Украины! Соответственно, любое садовое товарищество, в том числе и с/т “Глядин” и его председатель Анатолий Козачок к бесплатному выделению в собственность граждан участков из земель государственной собственности никакого отношения не имел. Кроме того, в вынесенном Козачку подозрении сообщалось, что он нанес Украине ущерб на сумму, составляющую более 186 тыс. грн. Но, пардон, если бы Козачок и был не прав, выполняя решение Вишгородской РДА, то о каком ущербе могла идти речь в контексте бесплатной приватизации земли гражданами Украины, которые использовали свое гарантированное законом одноразовое право на бесплатную приватизацию земельных участков?

Примечательно, что такое решение следователя предоставило бы возможность указать в отчете о возмещении в бюджет практически 200 тыс. грн. А на самом деле – в бюджет не поступила бы ни копейки.

Если суд будет рассматривать дело по закону, то Козачок будет оправдан, поскольку как указывалось выше, никакого отношения к процессу приватизации и распоряжению государственными землями он не имел. Если суд решит пойти неправовым путем, то Козачка осудить нельзя и дело будет закрыто по истечению срока давности по статье 49 УК Украины. (Освобождение от уголовной ответственности в связи с истечением сроков давности).

Юридическое заключение

В соответствии с пунктом а) части 1 статьи 17 Земельного Кодекса Украины (вступил в силу 1 января 2002 года) в полномочий местных государственных администраций в области земельных отношений относится распоряжение землями государственной собственности в пределах, определенных этим Кодексом;

Согласно части 1 статьи 35 ЗК Украины граждане Украины из земель государственной и коммунальной собственности имеют право приобретать бесплатно в собственность или на условиях аренды земельные участки для ведения индивидуального или коллективного садоводства.

В соответствии с пунктом в) части 3 статьи 116 ЗК Украины безвозмездная передача земельных участков в собственность граждан осуществляется в случае получения земельных участков из земель государственной и коммунальной собственности в пределах норм бесплатной приватизации, определенных этим Кодексом.

В соответствии с пунктом в) части 1 статьи 121 ЗК Украины граждане Украины имеют право на бесплатную передачу им земельных участков из земель государственной или коммунальной собственности для ведения садоводства – в размере не более 0,12 га.
вывод:

С 1 января 2002 действующим законодательством не предусмотрена безвозмездная передача земельных участков для ведения садоводства в собственность юридическим лицам, в частности садовым обществам, по решению органа государственной власти и местного самоуправления из земель государственной и коммунальной собственности.

Правом на бесплатное получение в собственность земельных участков для ведения садоводства по решению органа государственной власти и местного самоуправления из земель государственной и коммунальной собственности наделены только физические лица – граждане Украины, которым исполнилось 18 лет, в пределах норм на бесплатную приватизацию, установленных статьей 121 ЗК Украины.

Порядок безвозмездного получения гражданами Украины земельных участков для ведения садоводства по решению органа государственной власти и местного самоуправления из земель государственной и коммунальной собственности установленный статьей 118 ЗК Украины.

АТО да не то

Самое замечательное, что для придания своей очередной операции душевного окраса не так давно мошенники дополнили списки глядиновских садоводов именами участников боевых действий АТО. Как оказалось, им тоже пообещали землю. В итоге, окрыленные обещаниями и обманутые мошенниками атошники дружно включились в аферистическую круговерть. Включились по своему, по боевому: установили шлагбаум с замком на въезде на территорию чужих земельных участков, выстроили возле шлагбаума блок пост, пару раз напали на официальных владельцев земли (одному из них повредили ногу), устроили пару-тройку показательных митингов под Вышгородским судом и Государственными инстанциями, выступая с требованием о передачи им хотяновской земли, которая уже почти 13 лет находится в частной собственности. У наблюдающих за вакханалией, которую учинили доблестные защитники украинской земли, создалось впечатление, что атошники под Хотяновкой решили героически захватить вражескую землю и поделить ее “по-честному”с правом победителя.

Подытоживая вышенаписанное, автор материала надеется на то, что зазомбированные сказкой о хотяновской земле представители правоохранительной и судебной систем, покрывающие шайку Любаренко, Сартании, Шляхова и Тележинской оценят риски, зону своей ответственности, в том числе и уголовной. Стыдно, ребята, с вашими знаниями ходить на поводу у земельных жуликов. Да и земля поделена как минимум четырежды, на всех желающих ее не хватит.

Также автор уповает на то, что обманутые атошники ознакомятся с действующим украинским законодательством или как минимум материалами в СМИ о возможностях и алгоритме получения земли законным путем. Хотя, возможно, дело совсем в другом и ребятки решили спекульнуть своим статусом, присоединившись к аферистам. Выходит, что в то время, когда их побратимы действительно защищают украинскую землю на Востоке страны, они разбойничают в тылу. Интересно, как их действия оценят боевые товарищи?

Сергей Пупок для “На Вартi”

В 2014 году на выборах Порошенко набрал 36% голосов.



«Порошенко нелегитимный! В 2014 году он набрал 36% голосов», — Журналист.

По заявлению украинского журналиста Виталия Глюдзо, Порошенко является нелегитимным Президентом Украины.

Следуя информации журналиста, Порошенко стал Президентом в результате сговора олигархов во главе с Фирташем, что стало причиной циничной фальсификации выборов. Подтасовкой занимался Охендовский  по личному приказу Фирташа.

«Многие наверняка задаются вопросом, почему после столько пролитой крови и несчастья договорняки,  коррупция и откровенное уничтожение страны не прекращается. Почему все регионалы при власти, почему никто не понес ответственности за массовые убийства в центре Киева, почему ставленник Януковича —  Охендовский до сих пор возглавляет ЦИК, почему олигархи зажили еще богаче, чем при Януковиче, а Порошенко стал настоящим воплощением, зла, коррупции и крови в стране. Я Вам отвечу почему! Порошенко нелегитимный! Он стал Президентом при поддержке населения в 36% голосов при общей явке 59,48 %.

В результате сговора олигархов во главе с Фирташем выборы были сфальсифицированы, в результате чего Охендовский нарисовал Порошенко 54,70 %, чтобы олигарх прошел в первом туре. За это Порошенко  пообещал Фирташу и регионалам  большие привилегии, что собственно мы и видим на практических действиях распределения "кормушек". 

Уволенные ранее члены ЦИК не скрывают, что Охендовский сотрудничал с людьми Порошенко в 2014 году, не даром был отключен сервер ЦИК.  Они уверены в том, что Порошенко не набрать 54,7 % голосов в первом туре при том, что за полгода до выборов его рейтинг составлял всего 3 %.

Перед выборами 2014 года социологи давали за Порошенко в одном варианте 29,47%, в другом -- 31,7% .  Фактически все соц.опросы того времени показывают, что Порошенко набирал около 30% голосов избирателей.

Есть также неопровержимые доказательства того, что перед выборами олигарх Порошенко, боксер Кличко и олигарх Фирташ проводили переговоры в Вене, которые длились 26 часов (Источник информации - авторитетное издание Зеркало Недели: http://zn.ua/POLITICS/venskaya-vstrecha-poroshenko-s-firtashem-dlilas-28-chasov-smi-178785_.html. После этих переговоров Фирташ заявил: «Украина получила то, что планировали, мы не допустили Тимошенко на пост Президента. Президентом стал Петр Порошенко…»

По моим данным, Порошенко рисовали голоса из оккупированных территорий. Рисовали голоса людей, проживавших в тот момент в Луганске, Донецке и даже Крыме, которые не принимали участие в голосовании. Люди даже не знали, что их голоса нарисовали за Порошенко… Также Порошенко помог Кличко и Ляшко.

В цивилизованных странах такие заявления олигархов стали бы поводом для расследования договорняка, как максимум —  импичмент Президента. Но только не в Украине, где страной управляет олигарх-аферист!

Я предлагаю всем журналистам Украины, НАБУ и СБУ, международным организациям, спецслужбам стран Евросоюза и США взяться за Охендовского! Этот человек — преступник и подельник Фирташа, который «помог» стать Президентом и Януковичу, и Порошенко.

Если Охендовского взять в оборот, он начнет говорить и тогда начнется самое интересное! Рукописи не горят и есть слишком много свидетелей, которые подтвердят все преступления Порошенко, а начались они именно с циничной фальсификации выборов в 2014 году в результате сговора олигархов. А тогда, все могло бы быть совсем иначе…


10 фактов об Украине во Второй мировой.

10 фактов о Украину во Второй мировой или уроки для потомков
Во Второй мировой войне погиб каждый четвертый украинец.
 

1. Для украинцев война началась в марте 1938г., когда в результате Мюнхенского сговора, дружеские Германии венгерские войска оружием захватили новообъявленную Карпатскую Украину, что перед тем была в составе Чехо-Словакии. В боях было потеряно 430 убитыми и больше 400 раненых бойцов Карпатской Украины. Совокупные потери сечевиков, по разным данным, составили от 2 до 6,5 тысяч человек. Это объясняется тем, что большинство из них погибла не в столкновениях с регулярными венгерскими частями, а в результате зачисток и расстрелов пленных. Венгерское население начало охотиться за группами сечевиков и убивать их на месте без суда и следствия. Сечевиков, которые были переданы полякам, тоже расстреливали на месте.

2. В сентябрьской кампании 1939 г. уже 112 тыс украинцев вступили в поединок с войсками диктаторов в составе Войска Польского, 7 834 солдат украинской национальности погибли в боях под польскими флагами, а 16 тыс получили ранения.

3. В Украине Красная армия широко практиковала так называемый "досрочный" призыв юношей 16 - 17 лет, которых без подготовки и часто плохо вооруженных сразу бросали в бой, в результате чего они массово гибли.

4. В целом во Второй мировой войне погиб каждый четвертый украинец. Среди военнослужащих призыва на лето 1941 года уцелели только 3% из общего количества.

5.Общие демографические потери Украины - с убитыми, жертвам концлагерей, депортированными и эвакуированными - составляют не менее 14 млн. человек. С 41,7 миллиона людей, которые жили до войны в УССР, на 1945 год осталось только 27,4 миллиона человек.

6.во время эвакуации с Украины на Восток было забрано около тысячи лучших промышленных предприятий Украины, которые после войны не вернули в родные города. Предприятия, за создание которых украинский народ заплатил собственной кровью (в буквальном смысле этого слова), на протяжении 1930-х гг. стали основой создания военно-промышленного комплекса в восточной части СССР в послевоенные годы.

7.В 1941 г. советская власть при отступлении оставляла "выжженную землю". При эвакуации в Запорожье взорвала Днепрогэс. Об этом не знало ни гражданское население, ни даже вблизи расположенные военные части, значительная часть которых была потоплена водяным валом Днепрогэса. В Днепропетровске было подорвано хлебокомбинат вместе с рабочими. В Одессе, при отступлении Красной армии, затопили приморские кварталы вместе с жителями, а раненых красноармейцев сбросили в море вместе с санитарными машинами. Из Харькова вывезли сотни представителей интеллигенции, чтобы их сжечь в закрытом доме. В Умани живыми замуровали людей в погребе. Таких примеров много. И все это делали не нацисты, а коммунисты, под руководством КПСС, при отступлении.

8.Кореспондент газеты "Saturday Evening Post", посетив в 1945 г. Украину, с ужасом написал: "То, что кое-кто пытается изобразить как "русскую славу", было, прежде всего, украинской войной. Ни одна европейская страна не пострадала больше от глубоких ран, нанесенных своим городам, своей промышленности, сельскому хозяйству, человеческой силе".

9. Вторая мировая война полностью изменила этническое лицо украинского общества. С Украины "исчезли" такие влиятельные ранее национальные меньшинства, как немцы (которые выехали на Восток СССР в 1941, 1944 и 1945 гг.), крымские татары, на протяжении веков были важным фактором истории причерноморского региона, в 1944 году они были депортированы из Крыма в Среднюю Азию, из почти 3 млн. украинских евреев пережили войну 800 тыс. человек (впоследствии 140 тыс. из них выехало в Польшу), из 2,5 млн. поляков к 1950 г. осталось менее 400 тыс. Зато, количество россиян с довоенных 4 млн. выросла за первое послевоенное десятилетие до 7 млн. человек.

10. Украинцы воевали против Германии и в составе других армий и военных частей, в частности, многие из них служили в американской и канадской армии (в последний их насчитывалось 40 тыс.). Они воевали и во французском Движении сопротивления. Тысячи украинцев служил в польской армии генерала Владислава Андерса и принимали участие в военных действиях на британской стороне в Египте, Ливии и Италии. Также западные украинцы составляли 2% состав польской дивизии им. Тадеуша Костюшки и 70% чехословацкой бригады генерала Людвига Свободы.

Русский мир - это очень коварная и подлая зараза.



Этот "мир" несёт в себе только деградацию и разрушение, мир люмпенов, халявщиков и агрессоров.

Украинское общество, как и любой социум многогранно и разнородно. Но в нём есть один принципиальный раскол, подпитываемый раша федерейшн. Общество недвусмысленно расделено на две части. Одна небольшая часть людей, которая поддерживается финансами агентурой ФСБ, симпатизирует русскому миру, его установкам и эстетике во всех её проявлениях. Другая, значительно большая часть, за свободную и независимую Украину, которая де-факто, еще таковой не стала.

Первая, меньшая часть - человеческие ошмётки советского наследия и "засланные казачки" от орды, а вторая часть - цивилизованные люди с европейским мышлением, ориентированные на сильную, процветающую Украину.

Первые - предатели своей страны, которые в условиях аннексии Крыма и войны на востоке пропагандируют русский мир, вторая часть -- те, кто им противостоит и сохраняет украинскую культуру, язык и самобытность.

Первые - провокаторы, хапуги, холуи, дебоширы, самозванцы, засланные агенты, продажные шкуры, вторая часть - люди с понятиями о чести и достоинстве, обладающие самоуважением и смелостью оставаться верными своей стране даже в самые тяжёлые для неё часы.

Этих вторых, ратующих за демократические ценности, деятельных, преданных своей стране не на словах, а в поступках, намного больше.

Русский мир - это очень коварная и подлая зараза, которая будет просачиваться гноем в каждую брешь. Рано или поздно бреши будут заделаны, а всё "русскомирное" закатается в асфальт истории. Этот нецивилизованный мир наследников орды несёт в себе только деградацию и разрушение, мир люмпенов, халявщиков и агрессоров.
Пора отгораживаться от страны Моксель бетонной стеной. Так и будет, потому что украинское общество обладает одной очень важной чертой, оно исторически пропитано духом свободы и не покорилось краснопузым захватчикам ни после голодомора, ни после масштабных репрессий. Свобода будет отвоевана невзирая на продажных президентов, подсунутых рашкой и русским миром. Украинцы не рабы, а граждане, которые становятся нацией и за своё будущее будут настойчиво бороться.

Бендеріана по-вишгородськи, С/т "Глядин" та рейдери. Частина 3

Кульмінація та риторичне запитання - камо грядеши правова європейська Держава Україна?

 

Весною 2017 року Любаренко разом із Чистяковим, використовуючи вкотре реанімоване кримінальне провадження №12013100150001546, вирішили здійснити чергове рейдерське захоплення чужої землі. Вони сколотили бригаду з 20 невідомих осіб, які представилися учасниками АТО. Учасники були вдягнені в комуфляжний одяг. 2 квітня 2017 року бригада встановила КПП, оснащене пересувним вагончиком на в'їзді на ділянку, що належить громадянину Олегу В., та блокувала проїзд. Згідно зі свідченнями начебто учасників АТО, вони охороняли землю С/т "Глядин" ( нагадуємо, що С/т "Глядин" землею не володіє).

 

За період свого незаконного перебування на чужій землі, бригада начебто учасників АТО зірвала замок з шафи силового трансформатора і спробувала приєднати свій вагончик до електромережі, чим здійснила незаконні дії. Крім того, бригада Любаренка намагалася створити свій штаб в будинку ще одного садівника - Олександра Р. 9 квітня бригада увірвалася на його територію. Під час "операції" по захопленню ділянки та будинку Олександра Р. начебто АТОвці напали на іншого садівника Антона П. Під час нападу на Антона П. вояки нанесли тілесні пошкодження, автомобілем вишибли в'їздні ворота на його ділянку.

 

А вже 20 квітня, як годиться відсвяткувавши Паску, героїчні вояки Любаренка вирішила вчергове розібратися з трансформаторами. Начебто АТОвці перелізли через огорожу та зірвали замки з приватного трансформатора, встановленого на приватній ділянці, намагаючись під'єднати до електромережі свій "веселий" пересувний вагончик. При цьому браві вояки певний час чинили спротив електрикам, викликаним на прохання власників трансформаторів. Але згодом відступили та "висота" була здана її власникам.

 

Звертаємо увагу на те, що всі квітневі безчинства компанії Любаренка, друзів та начебто учасників АТО супроводжувалися викликами з подальшим присутністю/втручанням представників української поліції. Виклики були зафіксовані, заяви від постраждалих садівників прийняті. Але, як слід було очікувати в цій довгій, заплутаній та, вибачте за красне слово, абсолютно дурнуватій історії, ситуація не змінилася, кордон псевдоатошників встояв, поліція бездіяла, а шахраї...

 

Шановні читачі, зважаючи на все вищенаписане, автор матеріалу залишає за вами право додумати продовження історії багатосейної бендеріани по-вишгородськи. Адже розвиток події в представлених в цій заплутаній історії у площині українського законодавства, або бодай логики, передбачити не можливо. Тож автор утруднюється припустити законний хід роз'язки. Задля формування вашої думки, підсумуємо вищезазначене:

 

1. У 2009 році зібралася "бригада однодумців" - запеклих шахраїв - та вирішила трошки підзаробити на продажі чужої землі;

 

2. Ця брагада, на чолі із Любаренком, Сартанієм та Шляховим комплектує бажаючих придбати за малі кошти землю під Києвом, формує їх в садові товариства, збирає з них членські внески та обіцяє цю землю колись передати їм у власність;

 

3. У бригади прав на землю не має, тому вона понад 9 років годує обіцянками своїх підопічних майбутніх садівників та імітує шлях до успіху, методом ініціювання нескінченних, безперспективних судових тяжб;

 

4. Свої позови та показові рейдерські захоплення чужої землі бригада прикриває зв'язками у правоохоронних та судочинних органах;

 

5. "Зв'язки" підтримуються завдяки тому, що серед бажаючих отримати землю є багато представників правоохоронних та судочинних органів, а саме екс- та діючих співробітників поліції, депутатів та екс-депутатів державної та місцевої влади, екс- та діючих прокурорів та судів, екс- та діючих співробітників СБУ.

 

6. За період "діяльності" бригади шахраїв-рейдерів списки бажаючих отримати землю - членів садових товариств "Глядин" поповнили більш ніж 1000 громадян. Врешті на 227 участків претендує по 3-4 бажаючих.

 

7. Саме адмін та силова підтримка додала історії з деребаном чужої землі новий поштовх та у 2017 році доповнила списки бажаючих начебто учасниками АТО.



Врешті (поки писався матеріал) бригада шахраїв створила новий список майбутніх садівників - начебто учасників АТО та починаючи з 12 квітня поточного року розпочала операцію штурму Вишгородського районного суду, Генеральної прокуратури та Міністерства юстиції України з вимогою узаконити права на чужу землю. Паралено з цим, шахраї, за підтримки адмін ресурсу та силових структур вчеого реанімували кримінальне провадження №12013100150001546, але вже в іншій судовій інстанції. А саме, слідчий відділу поліції Вишгородського району за "надуманими" підставами оголосив А.П. Козачку (першому голові С/т "Глядин") підозру про службову недбалість (част. 2 статті 367 КК України) у зв'язку зі складданням неправдивих списків, які у 2004 році від подав Вишгородській РДА, які стали підставою для виділення землі громадянам. Таким чином шахраї, які багато років не змогли підтвердити свою правову позицію у судах цивільної юрисдикції, вирішили отримати неправове судове рішення вже у кримінальному провадженні.


І на сам кінець, автор звертається до представників державних контролюючих та судочинних органів України, в тому числі до Голови Вишгородської РДА Вячеслава Савенка, Прокурора Київської області Дмитра Чібісова, Голови МВД Арсена Авакова та Генерального прокурора України Юрія Луценка з риторичним запитанням - чи не здається вам шановні, що в нашій державі відбувається суцільний правовий хаос та бєспрєдєл, а ваша хвалена реформа МВД дає серйозні збої. Вас це не бентежить, панове?

 

 

Бендеріана по-вишгородськи, С/т "Глядин" та рейдери. Частина 2

"Спадкоємці" Остапа Бендера з Хотянівки 

Образ Остапа Бендера, створений Ільфом та Петровим у 1928 році, багато років є епічним та показовим з точки зору зразковості авантюрно-шахрайского масштабу мислення для більшості українців, які росли та формувалися в радянський та пострадянський період. Крім того, для всіх, хто знайомий з творчістю відомих одеських прозаїків, він є квентесенцією рис, притаманних шахраям всіх часів та народів. Але, як виявилось, персонажі, про яких йдеться в нашому опусі, що орудують на Київщині давно перевершили за вітчайдушністю та витончиності своїх рейдерсько-шахрайських маніпуляцій батька російської демократії, турецько-підданого Остапа. Тому відведемо для них окремий розділ. І так, до ваших послуг:

Генерал-майор невидимого фронту Тимур Сартанія

Проживає в Києві, уродженець Грузії. 53-річний Тимур Сартанія на відміну від «великого комбінатора» ніколи особливо не шанував Кримінальний кодекс: за даними прокуратури Подільського р-ну неднократно притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Прославився шахрайськими операціями, пов'язаними з продажем липової нерухомості українським і зарубіжним громадянам. Свою "повітряну" нерухомість Сартанія продавав за мільйони гривень, безсоромно брав передоплату у замовників і розчинявся у повітрі як мильна бульбашка. За його словами, має звання генерала, в тому числі і козацьких військ, є героєм Радянського Союзу за проведені ним засекречені спецоперації, має статус ветерана всіх можливих битв, в тому числі і Куликівської. На своїх широких героїчних грудях Сартанія носить підроблені орден Леніна і медаль "Золота Зірка". Більш докладно про подвиги орденоносця можна ознайомитися в публікації Газета 2000.

Олег та Денис Любаренки - юридичні пройдисвіти?

Олег Любаренко є власником та керівником юридичної компанії "ЮС Центр", сумнівної контори, яку сміливо можна віднести до категорії "чорні ріелтери". Контора переважно спеціалізується на обслуговуванні непрацездатного населення та прокручує з ним (населенням) різного роду махінації. Нещодавна на "ЮС Центр" було відкрите кримінальне провадження з приводу реалізації шахрайської схеми з майном родини Х. А сама, як стало відомо з матеріалів кримінального провадження, Любаренко вселився у квартиру родини Х, зробив в частині квартири ремонт, та на підставі зробленого ремонту планував заволодіти нерухомим майном родини Х. При цьому Любаренко підробив низку документів, в тому числі договір переуступки майна родини Х, боргову росписку Х. По стопах батька пішов і його син, який виконує допоміжну роботу в схемах Любаренка, а паралельно освоює ази юриспруденції в спеціалізованому навчальному закладі.

Олексій Шляхов 

"Блакитний злодюжка" Шляхов, який влаштувався до Козачка заступником голови СТ "Глядин" та організував веремію з деребином землі. Свою активність він розпочав з крадіжки 100 000 грн з сейфу С/т "Глядин", та в момент виявлення злочину списав усе на свого майбутнього подільника Любаренка (про це свідчить заява Козачка, наведена вище). Згодом, освоївшись та відчувши смак землі київської та водночас занадто тісні рамки, які виставляв Козачок, Шляхов увійшов у змову із Любаренком і ось тоді розпочалася найцікавіша історія з дерибаном чужої землі.

Цікаво, що у жовтні 2012 року Шляхов "попалився" на брехні та шахрайстві в прямому Т/в єфірі. Так сталося, що саме він ініціював журналістське розслідування програми "Гроші", яка врешті викрила його та товаришів нечистоплотні схеми зі спробами привласнити чужу землю. Був Суд, за рішенням якого Шляхов визнаний брехуном та шахраєм.

Божевільні каруселі з рейдерським деребаном землі

Починаючи з 2009 року Шляхов, який представлявся заступником голови С/т "Глядин", розпочав першу хвилю прийому садівників до складу земельного товариства та видачу їм підробних членських книжок, а також збір коштів з перспективою отримання земельних ділянок. Юридичний супровід прийому здійснював Любаренко. Шляхов та Любаренко підшукували громадян, які в в рамках своїх конституційних прав на безоплатну землю хотіли за малі кошти заволодіти землею на Київщині. Шахраї, користуючись правовою необізнаністю громадян, приймали бажаючих до складу псевдо С/т "Глядин". Пізніше до групи шахраїв-рейдерів приєдналися Цюпін, Сартанія, Коростильов, Білецький, які радісно долучилися до пошуку майбутніх землевласників.

Але у 2012 році за фактом заволодіння шляхом обману грошевими коштами громадян під приводом виділення ним земельних ділянок за рішенням псевдо С/т "Глядин" слідчим відділення Вишгородського РВ НП України в Київській області було відкрите перше кримінальне провадження №1201210015000042. Як з'ясувалось, шахраї заволоділи грошевими коштами близька 1000 осіб на суму більш ніж 10 млн грн.

Під час досудового слідства, слідчим у зазначеному кримінальному провадженні було виявлено підробні копії, зроблені з одного оригіналу, членські книжки садівників, які "гоп-компанія" Шляхова, Любаренка, Сартанії та інших зловмисників принесли до Суду.

Так склалось, що у 2012 році Любаренко, Шахов, Сартанія та інші звернулися до Вишгородського районного суду Київської області з позовом про безоплатну передачу їм, як начебто членам С/т "Глядин", земельних ділянок, які належать іншим легальним власниками. При цьому шахраї надали до суду копії членських книжок садівників, які виявилися підробними. Шахрайство було виявлене, адже в рамках кримінального провадження №1201210015000042 було проведене судово-криміналістичну експертизу документів, за висновками якої 14 травня 2013 року слідчим відкрите ще одне кримінальне провадження №12013100150000854 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1,4 статті 358 КК України - підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).

Минуло два роки, два відкритих проти рейдерів-шахраїв кримінальних провадження стояли на місці. За інформацією з перевірених джерел, хід розслідування гальмували покровителі - представники правоохоронних органів, які як виявилось також потрапили до списків липового С/т "Глядин" та претендували на свої ділянки. Доречі, за свідченнями очевидців, списків липового С/т "Глядин" за період реалізації афери було складено декілька. Пристрасті наколювалися, "армада" садівників поповнювалась та вимагала жадану землю.

Примітка автора - звертаю увагу на 5 колонку, в якій представлена інформація про походження псевдо-члена С/т "Глядин". Особисто автору матеріау подобається поміточка - суд. Може саме через цю поміточку наші шахраї відчувають себе безкарними та продовжують реалізацію своїх рейдерських дій?

Взагалі, судячи зі списків членів, недочленів, виключених членів, членів що мають борги перед С/т Глядин, членів, що боргів не мають.... наші комбінатори проводили умовний конкурс на розподіл чужої землі. І в конкурсі С/т "Глядин" на землю, яка С/т "Глядин" ніколи не належала, передбачалося по три претенденти на одну не існуючу ділянку! За останніми даними, на 227 ділянок претендувало 1000 осіб.

Цікаво було б зібрати усіх цих членів разом та подивитися на їх здивовані обличчя з цього приводу. Впевний, що усі ці члени достовірної інформації про схеми, нарождені хворобливими мізками великих комбінаторів, абсолютно не знали.

І тим не менше, по черзі члени вимагали землю. Тож шахраї під шаленим натиском "армади" мали діяти або створювати іллюзію дій в напрямку вишибання землі у законних власників. Розповідаючи своїм підопічним історію про те, що земля ось-ось буде в них в руках, але треба вирішити маленьку проблему в рамках відкритого/закритого/відкритого і потім знову закритого кримінального провадження №12013100150001546 вони час від часу здійснюють набіги на земельні ділянки, що належать легальним членам С/т "Глядин", бушували, ламали паркани, рили підкопи та ламали трансформатори.

Паралельно з набігами група шахраїв Любаренко, Шляхов, Сартанія та інші починаючи з 2010 року по черзі зверталися до слідчого зі скаргами та клопотаннями про свої претензії на землю, розповідали про те, що вони та інші люди зі списків здавали кошти в С/т "Глядин", стоять на черзі на отримання земельних ділянок та наполягають на тому, що земля виділена саме їм, а не іншим громадянам згідно з розпорядженням, затвердженим Вишгородською РДА 20 липня 2004 року. Свої клопотання та скарги шахраї підкріплювали тими ж самими підробленими членськими книжками С/т "Глядин", а ще й підробкою довідки слідчого про те, що С/т "Глядин" визнано потерпілою стороною у провадженні №12013100150001546.

Врешті, у листопаді 2015 року шахраї звернулися до Вишгородського районного суду Київської області з вимогою проведення експертизи документів, які фігурують в кримінальному провадженні №12013100150001546. На суд вони принесли ксерокопію липової довідки, підписаної начебто старшим слідчим О.П. Лавренюк . На довідці була проставлена дата - 30 грудня 2013 року. Але за дивним збігом обставин на суді з'явився той самий слідчий, який не тільки заперечив існування вищезазначеної довідки, але й приніс свій оригінал, який він надавав Любаренку 4 лютого 2014 року. В легальній довідці було чітко написано, що С/т "Глядин" в кримінальному провадженні №12013100150001546 потерпілою стороною не визнано.

В результаті, 4 листопада 2015 року Вишгородський районний суд Київської області виніс Ухвалу про те, що С/т "Глядин", вчергове, статусу потерпілої сторони не має. Крім того, 13 листопада 2015 року прокуратурою Вишгородського району Київської області відкрилося вже третє кримінальне провадження №4201511015000162 за ч. 4 ст/ 238 КК України за фактом використання в суді підробленої довідки.

Минув ще рік, три відкритих кримінальних провадження стояли на місці, не зважаючи не безкінечні звернення, скарги, клопотання легальних власників земельних ділянок С/т "Глядин", які продовжували страждати від регулярних рейдерських набігів компанії Любаренка. Рейдери-шахраї виношували нові грандіозні плани узаконювання своїх дій та збирали кошти з новозареєстрованих садівників.

В жовтні 2016 року Любаренко начебто увійшов у змову з членом Громадської ради при МВС України Михайлом Захарченком. В результаті Захарченко, використовуючи свої зв'язки в ГУ НП України в Київській області, домігся призначення підконтрольного слідчого у кримінальному провадженні №12013100150001546, який в свою чергу узгодив фільсифікацію кримінального провадження в питаннях 

- визнання с/т "Глядин" потерпілою стороною при тому, що в дійсності ані легальне, ані клоновані с/т "Глядин" ніколи не мали у власності ніяких земельних ділянок.

- визнання осіб, які фігурували в одному з нескінченних списків липового С/т "Глядин", потерпілими особами, які прагнули отримати жадану чужу землю.

 В листопаді 2016 році Любаренко обзавівся новим "колегою" Владиславом Чистяковим, виписав на нього від імені С/т "Глядин" доручення. В дорученні Чистякову делегувалися права на представлення інтересів С/т "Глядин", в тому числі в судових інстанціях. При цьому адреса будівлі, вказаної як місце проживання Чистякова, не існує в принципі. А ідентифікаційний номер Чистякова належить іншій людині.

Бендеріана по-вишгородськи, "Глядин" та рейдерство. Част. 1


 

Незаконне захоплення чужої землі, нехтування правами дійсних власників, поява подвійних, а часом потрійних, почетвертих господарів та сфальшованих документів – процеси у вітчизняних земельних відносинах не нові та вже типові. Але останнім часом такі дії набули масового характеру та отримали стійку назву – земельне рейдерство.

Вагомими факторами, що підштовхують рейдерів до "бойових дій", є здорожчення землі та майже повна бездіяльність контролюючих та правоохоронних органів по відношенню до захисту інтересів громадян України та їх земельних прав.

Не зважаючи на те, що з часів прийняття Антирейдерського закону (6 жовтня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VIII, розроблений Міністерством юстиції України), кількість звернень щодо випадків рейдерства до Асоціації фермерів, приватних землевласників України (АФЗУ) та кількість заявлених рейдерських атак відчутно скоротилися, земельне рейдерство, як явище, усе ще впевнено розхитуватує економіку країни та її мешканців.

Зафіксованих фактів лише в одній Київській обласні більше, ніж можливо осягнути. А ЗМІ пістрявлять гучними заголовками про резонансні захоплення. При цьому, не гидують привласнювати чужу землю, як свою, ані високопосадовці, ані місцеві керманичі, що відчувають владу на підпорядкованій території, ані звичайні шахраї, які мають впливових покровителів серед представників правоохоронних органів України.

Деякі земельні шахраї не соромлячись творять беззаконня та відчуваючи свою безкарність, часом переходять межу абсурдності.

Найцікавіша та найпоказовіша, з точки зору відсутності здорового глузду, рейдерська епопея триває вже понад 9 років неподалік від Вишгорода, в селі Хотянівка, розташованому усього в 20 хвилинах руху на авто від столиці нашої європейської Держави. За цей період "головнокомандуючі" рейдерської багатосесійної атаки вже стали героями кримінальних хронік, а органи різних ланок правоохоронної системи майже засипало від несчисленої кількості скарг, позовів, кримінальних проваджень та судових рішень. І тим не менше, рейдери не здаються та користуючись прогалиною в Українському законодавстві - невизначенністю статусу Садового товариства - безкарно реалізовують нові шахрайські схеми.

Клони садового товариства "Глядин" - загроза садівникам-землевласників, або рейдерські безчинства в Хотянівці

У далекому 2004 році, розпорядженням Вишгородскої РДА Київської області № 450 "Про передачу в приватну власність земельної ділянки під розширення СТ "Глядин" земельні ділянки загальною площею 29,4702 га були безоплатно передані у приватну власність 227 фізичним особам в межах безоплатної приватизації для ведення садового садівництва згідно з вимогами, передбаченими статтями 35, пунктом "Б" ч. 1 ст. 81, статтями 116, 118 Земельного Кодексу України. З часом, зазначені 227 громадян використали свої конституційне право та отримали землю. Дехто з них залишив її собі, дехто перепродав новим власникам. І на цьому історія з розподілом 29,4702 га мала б закінчитись.

Але, у 2008 році "гоп-компанія" у складі Олега Любаренка (батька), Олексія Шляхова, Тимура Сартаніі, Анатолія Білецького, Дениса Люборенка (сина), Володимира Коростильова, Івана Цюпіна, Катерина Тележинська (пізніше до них приєднався Вячеслав Чистяков та ще декілька персонажів) вирішили поділити виділену розпорядженням Вишгородскої РДА Київської області № 450 у 2004 році землю повторно, створили свій перший клон С/т "Глядин" та почали приймати нових садівників, збирати членські внески, видавати книжки садівників, керуючись, начебто правами С/т на 29,4702 Га. При цьому, виявилось, що легальний голова С/т "Глядин" "земельний деребан" повністю заперечував та команду шахраїв Любаренка&Шляхова не визнавав. Доречі, за період діяльності гоп-компанії С/т "Глядин" клонувався декілька різів, тільки в реєстрі юридичних осіб їх зареєстровано шість (!), а є ще інші клони такі як С/т "Глядин 10" та інші. 

Для довідки: діючим Земельним кодексом України від 2002 року статтею 35 право на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення індивідуального або колективного садівництва із земель державної і комунальної власності належить лише фізичним особам - громадянам України. Тож , С/т "Глядин" як юридичній особі, земельні ділянки у власність чи тимчасове користування не надавалися та надаватися не могли, згідно чинного законодавства. Жодних документів органи державної влади із зазначеною структурою не підписувала.

У 2013 році зазначеними особами було ініційоване відновлення кримінального провадження №12013100150001546 (юридично безпідставно, провадження Любаренко використовував з 2010 року), з метою легалізації своїх прав на землю С/т Глядин та прав на її подальший, багатосерійний розподіл. Кримінальне провадження триває досі, хоча вже тричі було закрите і тричі відкривалося ініціативною групою рейдерів-шахраїв за допомоги "друзів" в органах. Востаннє воно було закрите у 2014 році. ГПУ здійснила перевірку законності рішення про закриття кримінального провадження, яке рейдери неодноразово використовували при нападах на чужі земельні ділянки з метою їх "розподілу". За результатами перевірки ГПУ погодилась з зазначеним рішенням і тимчасово зупинила дії рейдерів.

 

 Повна версія тексту з ілюстраціями: 

https://www.facenews.ua/articles/2017/313771/

Народный депутат Украины Вадим Рабинович -- агент "Жёлудь"

Світлина від Valerii Utionok.


Народный депутат Украины Вадим Рабинович (агент "Жёлудь") за инструкциями ездит в Москву.
За время «братского периода», когда Россия и Украина договорились не проводить одна против другой разведывательно-агентурных мероприятий, Кремль нагло наводнил Украину своей агентурой и активизировал работу местных идейных «полезных идиотов», сторонников "русского мира".
Им в помощь работала агентура, завербованная КГБ еще во времена СССР. Та, кагэбешная агентура, как правило, действовала и продолжает свою подрывную деятельность, особенно в высших эшелонах власти. Вот почему не идут украинские реформы и так долго не удается проукраинским патриотическим силам выступать единым фронтом против кремлевской агрессии и внутренних "подрывников" Украины.
Часть кремлевской агентуры стали действовать почти открыто, исповедуя подрывную стратегию агентурного «гуманизма». И это стало возможным благодаря поддержки президентской власти. Они заняла нишу «борцов» за гуманизм в Украине. Как только украинцы пытаются, в защиту своих национальных интересов, в том числе а языка, предпринять конкретные шаги, тут же на всех каналах ТВ появляется говорящая кремлевская агентура, которая начинает неистово вопить о нарушениях основ гуманизма, демократии, свободы слова и тому подобное.
Совсем не малая часть этой агентуры прописалась в Верховной Раде Украины. Поэтому не случайно, что примерно шесть десятков «народных депутатов» Украины регулярно летают, через Минск, в Москву, для инструктажей и согласования своих подрывных действий по дестабилизации Украины. В ином государстве, они бы долго так не летали, в условиях агрессии против своего государства. Их бы быстро приструнили и отдали под суд за предательство родине, но в украинской власти они сыгрались в монолитный оркестр, исполняющий симфонию "русский мир". Подрывную агентуру необходимо ликвидировать правовым путем, иного выхода просто нет, страна в тупике.
Что делал в Москве «народный депутат» Украины Вадим Рабинович, по совместительству агент ФСБ "Жёлудь"? Он неистово критикует и поучает украинцев уму-разуму. Рабинович, когда-то дважды осужденный за махинации и обман, пытавшийся симулировать сумасшествие, замешанный уже в независимой Украине в куче экономических и политических злоупотреблениях, а теперь нагло пытается насаждать имперскую точку зрения на нашу жизнь. На «112 канале» он ведет передачу «Кто кому Рабинович?», -- так нужно Кремлю -- считать Украину протекторатом Московии. У этого профессионального и неутомимого прокремлевского иуды готовы простые, но обманчивые, ответы на все наши житейские проблемы. Цель у этого политического клоуна одна – отравить своим наглым враньем, как можно больше простых людей, а себе вымостить дорожку до следующих выборов, ибо не во власти Рабинович Кремлю и даром не нужен. Его московские дружки и начальники на всех российских телеканалах называют украинскую власть не иначе как «фашистской», но втихаря путинская власть торгует с дружественной вассальной властью и расширяет свое влияние на Украину, занимаясь экспансией.
Кремлевские агенты, под лозунгами защиты народных интересов (вспомните децентрализацию), стараются протянуть выгодные России политические и экономические решения, дабы затормозить развитие Украины и приватизация сельхозугодий входит в планы Кремля.
Сколько же можно позволять российской пятой колонне в Украине лить воду на кремлевскую имперскую мельницу, работающую на воскрешение агрессивной российской империи?

В Украине российские спецслужбы проталкивают нужных президентов.

Світлина від Valerii Utionok.

Краткая история деятельности российских спецслужб в Украине.
В 91-м году Украина и Россия ликвидировали СССР и стали независимыми государствами. Украина подтвердила свою независимость на референдуме 1 декабря 1991 года и заодно выбрала Леонида Кравчука президентом.
Это были первые и последние выборы в Украине, которые прошли без участия спецслужб России. Все последующие годы наши спецслужбы будут неутомимо перекраивать политический ландшафт Украины.
Отношения с Кравчуком у России как-то сразу не заладились. Строптивый, что Москве сильно не нравилось. Черноморский флот поделить не получалось, политику Украина проводила независимую, Москву слушать не хотела. И в Кремле пришли к мнению, что Кравчука надо менять, благо на горизонте появился приличный, по мнению Москвы, кандидат на президентство. Кандидата звали Леонид Кучма.
В тот период спецслужбы России постоянно переименовывались, поэтому мы будем использовать нынешнее название – ФСБ России.
Вход в Украину спецслужбы России осуществили через проверенные донецкие и днепропетровские кадры. Из Донбасса было агентурой организовано мощное протестное движение шахтеров, что привело к досрочным президентским и парламентским выборам, которые были назначены на лето 1994 года.
Основных кандидатов на этих выборах было два: действующий президент Леонид Кравчук и его главный оппонент, кандидат от пророссийских сил, Леонид Кучма, бывший директор завода Южмаш.
Несмотря на все старания директорского корпуса Юго-Востока Украины и мощнейшую поддержку России Леонид Кучма выборы проиграл. Победу одержал Леонид Кравчук несмотря на жалкую экономическую ситуацию в стране.
Но не таковы наши чекисты, чтобы отступать от намеченного плана. В дело вступила донецкая и луганская ячейки ФСБ, которые до неприличия долго считали голоса. В ответ на просьбу Киева к местным силовикам посодействовать скорейшему подсчету голосов, пришел суровый отчет из Донбасса – голоса посчитаны, победил Кучма.
Говорят, у Кравчука отпала челюсть, когда он осознал всю степень наглости промышленных баронов юго-востока Украины, за спиной которых маячила ФСБ. Перечить директорской мафии Кравчук не мог, это могло просто похоронить страну. Кравчук согласился передать власть Кучме, а пока шла инаугурация и передача полномочий, чекисты уже разливали бензин в Крыму. Там начиналась короткая эра Мешкова.
Бензин разлили, но не подожгли. Кучма пообещал быть послушным, и Мешкова забрали в Москву. Поначалу отношения с Кучмой ладились, вопросы по флоту решили, ВПК Украины работал на Россию, газовый бизнес приносил обеим сторонам хорошие барыши.
Взвесив все «за» и «против», в Москве решили пролонгировать Кучму на второй президентский срок. Одной из главных помех этому посчитали лидера Народного Руха Украины, старого советского диссидента Вячеслава Чорновила. По прошествии лет оказалось, что с этим убийством ФСБ явно поторопилась. Вряд ли Вячеслав Чорновил смог бы существенно повлиять на расклад сил, имея ограниченный доступ к СМИ, но что было, того уже не вернешь.
Перед самыми выборами он погибает в устроенной автокатастрофе. За этим убийством настолько явно торчали уши спецслужб, что даже не дожидаясь отчетов следствия, украинская политическая элита сделала для себя правильные выводы.
Незадолго до своей гибели Вячеслав Чорновил уговаривал баллотироваться Виктора Ющенко, который тогда работал при Кучме в Нацбанка. Ющенко, услышав это предложение, сказал категоричное «нет». Знал, чем это пахнет.
После устранения Чорновила проверенным методом автокатастрофы с последующим добиванием, московские чекисты еще немного порезвились и устранили второго опасного конкурента Кучмы, социалиста Александра Мороза. Правда тому повезло больше, его просто серьезно скомпрометировали, окружив очень дурной кампанией, в которой были весьма ценные кадры для ФСБ: Наталия Витренко, Владимир Олейник и старый советский гебист Марчук.
Все прошло как по маслу. Во втором туре главный украинский коммунист Симоненко потешно проиграл выборы Кучме, и дело было сделано.

Но был еще один фрагмент истории, на котором нужно остановится подробнее, для чего следует перенестись в славный город Донецк. Во время первого президентского срока Леонида Кучмы ФСБ создавала плацдармы на востоке Украины. Главный плацдарм создавался на Донбассе, где ставка была сделана на старого проверенного, завербованного еще в тюрьме, кадра Виктора Януковича. За период первого президентского срока Кучмы 94-99 годы на Донбассе был сформирован мощнейший криминальный клан под руководством Януковича. Именно этот клан, по замыслу Москвы, и должен был в скором времени принять власть у Леонида Кучмы. Были устранены все, кто не подчинился Москве и пытался вести самостоятельную игру не только в политике, но и в бизнесе. Донбасс был жестоко зачищен под один клан, который впоследствии превратился в знаменитую Партию Регионов или, как ее назвали украинцы, Партию Гандонов. Чтобы расчистить дорогу своим, убивали жестоко и много. Самыми громкими были убийства криминального короля Донецка Ахатя Брагина, бизнесмена и политика Евгения Щербаня и луганского криминального авторитета Валерия Доброславского.
ФСБ не устраняла только лояльных бизнесменов и даже им помогала, таким, как Ринат Ахметов. Он и стал владельцем самых знаковых предприятий Донбасса в том числе и принадлежащих Щербаню. И никаких чудес быстрого обогащения нет, просто сотрудничать с ФСБ. Официально он числится владельцем самой крупной промышленной империи в Восточной Европе.
Теперь, когда мы знаем, как ФСБ расчищала дорогу донецкому клану, можно вернуться в 99-й год. Именно Януковичу, который на тот момент был губернатором Донецкой области, было поручено обеспечить победу Кучме на Донбассе. Янукович справился с задачей блестяще, обеспечив Кучме заоблачные проценты. Оппозиционер Симоненко даже не пикнул. Работу Януковича в Кремле оценили. Вскоре он пойдет на повышение в Киев.
А дальше у Кучмы и его московских друзей резко испортились отношения. Кучма решил, что он никому ничего не должен. Стране грозил дефолт, которого с нетерпением ждали в Кремле, чтобы заполучить газотранспортную систему Украины. Чтобы избежать дефолта, Кучма назначает на пост премьера прозападного Виктора Ющенко и начинает движение в сторону ЕС и НАТО. Проще говоря, Кучма не захотел расплачиваться за услуги, оказанные ему ФСБ.
Ситуацию усугубило и то, что новый премьер умудрился спасти Украину от казавшегося неминуемым банкротства и в кратчайшие сроки стать популярным политиком Украины. Планы Кремля пошли не в то русло и, чтобы вразумить Кучму, пришлось действовать жестко. Ответ Кремля превратил Кучму в политического инвалида. Был разработан план дискредитации Кучмы. В Киеве пропадает оппозиционный журналист Георгий Гонгадзе, который очень жестко критиковал Кучму. Вскоре его находят в лесу с отрезанной головой. А следом за этим появляются знаменитые на весь мир пленки майора Мельниченко, на которых Кучма требует расправы над Гонгадзе. Эти пленки Мельниченко входили в план дискредитации и появились не случайно. В то время многие украинцы считали его национальным героем, который разоблачил тирана, но это было заданием спецслужб. Что интересно, московские чекисты обнародовали только те пленки, где Кучма нелестно отзывается о Гонгадзе, но записи, на которых Кучма требует найти Гонгадзе, никто так и не услышал.
План сработал практически идеально. Кучма был скомпрометирован, и его власть очень сильно зашаталась.
Начались протесты в Украине, недовольство Запада, казалось, что режим Кучмы вот-вот рухнет. Весной 2001 года агенты ФСБ устраивают беспорядки под администрацией президента Украины и дают повод спецназу жестко подавить протесты.
Первый украинский протест против Кучмы заканчивается победой Кремля. Получив явку с повинной от Данилыча, ФСБ погасила пламя пожара.
Послушный Кучма снимает ненавистного Москве Ющенко и назначает главой своей администрации, а фактически – регентом и смотрящим от Москвы – Виктора Медведчука, который скоро станет кумом Владимира Путина. Это чтобы всем было понятно, кто рулит процессом. Кучма досиживал свой второй срок, а Медведчук готовил сценарий передачи власти в Киеве людям Кремля -- донецкому бандитскому клану.

Когда Кремль назвал Кучме фамилию человека, который сменит его на посту президента Украины, тот ахнул. Он конечно ценил туповатого, но очень исполнительного Януковича, но не настолько, чтобы передать ему власть. Впрочем, деваться ему было некуда – "Позади Москва". Кучма соглашается, и в Киев пребывает веселый десант московских политтехнологов, задача которых на первый взгляд кажется абсолютно нереальной – сделать из дебила с двумя судимостями президента страны.
Кучма предлагал Кремлю и другие кандидатуры на пост президента, но все они были отвергнуты Москвой как недостаточно лояльные. Например, был забракован Сергей Тигипко как слишком амбициозный. В команду Януковича были десантированы многие старые агенты Кремля, и работа закипела. Была проведена попытка аферы с конституцией, которая была затеяна для того, чтобы лишить будущего президента полномочий и передать их парламенту, где ФСБ уверенно контролировала большинство депутатов.
Сорвал этот кремлевский сценарий Виктор Ющенко. За что и поплатился. Главного претендента на президентское кресло отравили диоксином. Отравление было настолько серьезным, что шансы выжить у него были мизерные.
Чекисты уже ожидали ордена за эту операцию, но случилось невероятное. Самому провидению было угодно, чтобы Ющенко выжил. А против воли Господа даже чекисты бессильны. Именно неудачная попытка отравления стала причиной лютой ненависти Кремля к Виктору Ющенко. Он не только выжил, но еще и забрал власть у сателлитов Кремля. Но Путин эту проблему исправил путем подкупа Ющенко через своего ставленника Фирташа и вскоре рецидивист Янукович был внедрен главой правительства Украины.
Надо сказать, что московские вездесущие кудесники сделали практически невозможное. За короткий срок они подняли рейтинг Януковича ровно в 10 раз, с 4 до 40 процентов, правда с большой фальсификацией.
Выборы были нагло фальсифицированы. В Киеве был Оранжевый Майдан, в результате которого власть получила команда Виктора Ющенко. Впрочем, к радости Москвы, Путин исправил негативную ситуацию путем подкупа Ющенко через своего ставленника Фирташа и вскоре рецидивист Янукович был внедрен главой правительства Украины. ФСБ потирала руки.
В 2010 году Кремль получает приз, – пост президента Украины занимает их многолетняя прямая креатура, Виктор Янукович. Безграмотный уголовник, безропотно подчиняющийся воле Кремля, становится президентом Украины. Правда на подкуп Януковичу пришлось потратить два миллиарде долларов, но все это окупилось большим грабежом Украины. Расставив своих людей по всей вертикали власти, получив контроль над украинским парламентом и силовыми структурами, Кремль расслабился в ожидании, когда ограбленная Украина упадет им в руки.
Чекисты никогда не берут в расчет народ. В России нации нет, а чекисты свято уверены, что Украина – это продолжение России, и народ там – такое же стадо. Оранжевый Майдан 2004 года их ничему не научил. Они уверены, что это дело рук американцев и не верят, что люди стояли бесплатно.
Зимой 2014, украинцы преподали чекистам еще один урок и показали, что у них есть Родина.
В результате революции был сброшен режим Януковича. Украинцы считают эту революцию антикриминальной, хотя другая часть считает ее антироссийской, а точнее сказать антикремлевской.
По сути на осень 2013 года Россия практически полностью контролировала Украину, но в результате народного восстания ситуация изменилась. Путину удалось нанести 2 успешных контрудара, в Крыму и на Донбассе.
Присоединение Крыма никто в мире не признал и никогда не признает. По факту Путин создал России очень серьезную проблему, которая никакой победой не является. Против России выступили даже те регионы, которые Кремль считал пророссийскими. Главные разочарования — Днепропетровск, Одесса и Харьков.
Спецоперация, которую в Одессе провело ГРУ, закончилась гибелью 50 человек. Это было сделано для того, чтобы спровоцировать в Украине начало югославского сценария. В числе убитых – много тех, кто искренне выступал за союз с Россией. Они были использованы как пушечное мясо, втемную. Но даже такой чудовищный теракт не дал Кремлю ожидаемого эффекта. Попытки раскачать ситуацию не увенчались успехом. Боевые действия на Донбассе, стали возможны только благодаря действиям пророссийской власти в Украине, бывшей и к сожалению нынешней.
Читатель может задать справедливый вопрос:
- А куда же все эти годы смотрели украинские спецслужбы?
Вопрос справедливый, и на него надо дать честный ответ. Самый большой недостаток украинских спецслужб – выполнение указаний продажных антиукраинских президентов во вред Украине.
Ситуация немного менялась при Викторе Ющенко, когда обнаглевших московских чекистов буквально ловили за руку, когда они раздавали деньги промосковским политическим проституткам. Правда, и тогда старались замять дело, чтобы не поднимать лишнего шума.
А при Януковиче и Порошенко кремлевская агентура имела и имеет влияние не только на СБУ, а и армию Украины. Более того, значительная часть, украинского парламента получали и получают зарплату в российском посольстве. Если хотите фамилий – смотрите российское ТВ, они там появляются.
Мудрый читатель поймет из публикаций, какие персонажи украинской политики являются агентами ФСБ.
В Украине идут споры о том, какую политическую партию надо запретить. Самым правильным решением для Украины будет запретить на своей территории деятельность ФСБ России, которая и финансирует антиукраинские партии. Олределить просто -- по голосованию ВР.
Покоя не будет пока существует российская пятая колонна в Украине, работающая на Россию и коррупция -- это один из показателей ее деятельности, разваливающий страну.
Андрей Илларионов.

Московія вкрала історію у Києва, в українців.



05 лютого 2013 року.
     Володимир Білінський у середині 1980-х почав писати книжку "Країна Моксель". У ній, на основі численних фактів, заперечує слов'янське походження росіян та правдивість "літописних зводів". Називає їх фальшивкою цариці Катерини. Вважає Росію наступницею Золотої Орди — держави, заснованої монголами у XIII ст., що утримувала в залежності більшу частину Русі. Вийшов тритомник "Країна Моксель" та два томи "Москва Ординська".

Із Володимиром Броніславовичем домовляємося зустрітися в київському видавництві ім. Олени Теліги, що на вул. Мазепи. Він проводить у кабінет директора видавництва.

Твердження, що росіяни шовіністи — це стереотип?

— Росіянин ніколи не відповість вам українською, навіть якщо знає мову. Навпаки захоче, щоб ви перейшли на його мову. Бо вважає себе господарем. Не тому, що він поганий, так його виховали.

Чому багато україномовних, які приїжджають до Києва, переходять на російську?

— Це не українці, а хахлуї. У них у крові сидить раб. Вони не розуміють, що рідна мова — це та, яка йде споконвічно від рідної землі, нею можна звертатися до Бога. Так виховала російська імперія наших людей. В столиці була поширена думка,  що завдяки російській українець стане "городським". Імперії вже немає. Мойсею довелося водити людей пустелею 40 років, щоб видавити з них рабство. Вони не мали впливу ідеологічного середовища.

Як викорінювати наші комплекси?

— Треба мати свою національну гордість. Мова, церква, сім'я — це святі поняття, якими не можна поступатися. Не потрібно від чиновників чекати, що вони дадуть цю гордість. Радянська влада виховувала людину так, що ти ні про що не думай — квартиру, роботу, освіту держава дасть. 3-річних дітей забирали в садочки, щоб виховувати по-своєму, а батько з матір'ю мусили ходити на роботу. Особистістю не треба було бути. Треба було злитися з масою і не висовуватися.  Я колись теж був патріотом Радянського Союзу. Все змінила Караганда. Приїхав туди 1959-го. Працював начальником дільниці. Там саме утворили радгоспи з колишніх в'язнів таборів. Бригаду монтажників у мене очолював старший лейтенант радянської армії Федотов, який дійшов до Берліна. А зварників — один з офіцерів Української повстанської армії на прізвище Зелінський. Кожного ранку на планьорці мусив їх заспокоювати. Проте коли Федотов ішов на відповідальний монтаж, брав за зварювальника тільки Зелінського. Там я і переосмислив значення людської особистості в житті.

Як ставитеся до російськомовних українців?

— Таких не повинно бути. Є носії або української культури, або російської. Українець, який з дитинства чує російську мову, згодом тягнеться до російського, як до свого рідного. Я не мирюся з людьми, які на українській землі насаджують російську точку зору. Не подобається тобі українське -- Їдь у Росію і живи там у повній душевній гармонії.

Чи Росія зараз така ж небезпечна для українців, як за часів Російської імперії чи СРСР?

— Треба розділяти російський народ і російську владу. Люди там такі ж, як і наші. А їхня влада становитиме для нас небезпеку до тих пір, поки не зміниться її світогляд. Російські політики досі хочуть відродити Російську імперію. Без поняття імперії Росія не зможе існувати у такому вигляді, як тепер. Якщо відняти придумані історичні міфи, від неї залишиться тільки Московське князівство.  Москва, Твер, Рязань були окремими улусами Золотої Орди.

З чого ви робите висновок, що Росія продовжувач традицій Золотої Орди?

— Там і зараз діють ті ж правила: ти начальник — я дурак. Це стовідсотково ординська традиція — гнути голову перед сильнішим. Слухав промову президента США Барака Обами. Він сказав, що кожна людина — творіння Боже. І не важливо, що одна з них є президентом, а інша — двірником. Усі вони — багатство Америки. В Росії жоден президент такого не скаже. Тому її доля визначена. Вона, якщо не зміниться, розвалиться на ті держави-ханства й князівства, з яких колись починала складатися.

В Україні можливий сценарій розпаду?

— Ні. Куди нам валитися? Геродот писав, що кордони Скіфії тягнуться від Дністра до Дону. Так було завжди і так буде. Інша справа, що нас довго привчали, що ми — зайди, що слов'яни прийшли на цю землю в V-VI століттях. Це придуманий міф. Ми на цій землі корінне населення і це треба пам'ятати.

Україна теж неоднорідна. Кажуть, що в Центрі й на Заході — ментальність Київської Русі, а на Сході та Півдні — кочова.

— Я б окреслив проблему інакше. На Заході й у Центрі живуть більші індивідуалісти. А в промислових районах Сходу й Півдня переважають люди зі стадним мисленням. Вони звикли триматися гурту й воліють забути про свою індивідуальність. Чому нинішня влада на всі ключові посади тягне донецьких? Що, в Києві, в інших регіонах немає фахівців? Бо стадний рефлекс. Однак процес зламу впевнено йде на Південь і Схід.

Україна пройшла точку неповернення до Радянського Союзу?

— З погляду народу — так. Проголошення незалежності і є точкою неповернення. А чи влада пройшла — залежить від самої влади. Теперішня з президентом Януковичем думає, що їй краще  з Росією. Якщо рухатимемося на Схід — це ломик, кувалда. Якщо на Захід — "мерседес", комп'ютер. Молодь уже вибрала Захід. У моїх рідних Дунаївцях Хмельницької області за Союзу більшість говорили російською. Тепер там її не почуєш. Зламалася ситуація і в обласному центрі. Він теж швидко українізується. А минуло 20 років. Зміниться два-три покоління, і українці забудуть про імперію. Цей процес прискориться, якщо буде патріотичний президент, а не проросійський.

Російська імперія можлива без Закавказзя, Прибалтики, Середньої Азії. Але, кажуть, неможлива без України. Чому?

— Бо імперія прив'язана до української історії і стоїть на придуманих історичних міфах. Російська історія починається із Києва. А чому не з Москви?  Хіба важко історикам написати, як хан Менгу-Тимур заснував 1272 року Московське князівство? А далі все піде як по маслу. Але цього не роблять, тому що тоді Москва буде прив'язана до Золотої Орди.  Тому воліють красти історію у Києва, в українців.

1945 року Росія повернула собі землі, втрачені після Першої світової війни. Вона здатна здійснити чергові завоювання?

— Після втрати земель імперії все важче зібратися на нове завоювання. Це потребує колосальних зусиль і буде мати негативні наслідки.  У 1945 році Росія майже відновилася в царських кордонах, але Фінляндію вже не повернула. Польщу вже не повернула. Потім програла холодну війну й втратила ще 15 колишніх республік. Далі буде. Зараз Красноярському краю лишають 11 відсотків валового продукту, решту забирає Москва. Ви думаєте, в Красноярську з цим миритимуться вічно? Підірвали вертоліт із генералом Лебедем, який про це говорив. КДБ такого не вибачає.  Але проблему не вирішили, її вкотре загнали всередину. Це російські методи. Інакше імперія не вміє.

"Казаха з мене не вийшло"

     Володимир Білінський народився в місті Дунаївці на Хмельниччині. Навчався в Дніпропетровському університеті на кафедрі мостобудування. 1959 року отримав направлення в Казахстан — місто Караганда. Починав працювати майстром мостопоїзду. Збудував близько сотні мостів у Казахстані та Сибіру. На пенсію йшов із посади першого віце-президента об'єднання "Казліспромбуд". Зараз йому 76 років.  У 1999 році приїхав в Україну на зустріч випускників, після якої і залишився на Батьківщині.  Дружина Любов Сергіївна — росіянка. Закінчила Карагандинський медуніверситет. Працювала лікарем. Мають сина та онуку.

"Казахстан будує свою національну державу. Я їм всіляко допомагав. Але казаха з мене не вийшло", — сміється Володимир Броніславович.

 


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
549
предыдущая
следующая