хочу сюда!
 

Таня

34 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «освіта»

Еволюція Освіти...

Примітка: Міністром Освіти являється НЕ Уляна Супрун...

Становлення та сутність педагогічної творчості та майстерності

План

  1. Історичні витоки становлення й розвитку ідей педагогічної творчості та майстерності.

  2. Поняття про педагогічну творчість та майстерність, їх сутність, співвідношення, специфічні риси.

     

    1. Історичні витоки становлення й розвитку ідей педагогічної творчості та майстерності

     

    Питання про високоякісну й продуктивну педагогічну працю, її ідеали та ознаки у передовій громадській та філософсько-педагогічній думці виникли одночасно з появою, ствердженням та розвитком педагогічної професії,  починаючи з античності та Давнього сходу. Так, буддійська традиція приписувала вчителю ставитися до учня як до власної дитини, а конфуціанство висувало високі вимоги до особистості самого вихователя, його освіченості та моральності. Демокрит називав виховання “шляхетною роботою і ризикованою справою”, Сократ вважав мистецтво викладання “божим покликанням”, а Платон наголошував на тому, що виховання і педагогіка повинно бути частиною державної політики, наставники ж мають бути з числа мудрих, досвідчених, шанованих людей, які допомагатиме “сходженню учнів до світу ідей” на основі тісного духовного зв’язку (платонічної любові)..

    Я.А.Коменський послідовно проводив думку щодо мистецтва навчання як “мистецтва мистецтв”, порівнюючи його із мистецтвом садівника, архітектора, полководця, пастора. Він висунув ряд вимог до особистості педагога та його професійної діяльності – бути “набожним, чесним, дієвим і працьовитим”, “більш за все любити свою справу та дітей”, “бути зразком для їх виховання”, “серйозно ставитися до власної майстерності” та наголошував на важливості навчатися цьому мистецтву за допомогою методу, знання педагогічної літератури, розуміння закономірностей навчання.

    За часів Київської русі у нижчих школах грамоти навчання здійснювали “майстри грамоти”, а пізніше у Братських школах – дидаскали, до праці яких ставилися високі вимоги – бути “благочестивими, розумними,… не хабарниками, не грошолюбами, не гнівливими, не заздрісними, не сміхотворцями…, але прихильними до благочестя, в усьому бувши взірцем добрих справ…”. Г.С.Сковорода підходив до педагогічної праці як “високої місії”, називав її “благородною справою”, а силу вчителя бачив у його знаннях, глибокому розумі, благородстві, гідності, чесності, любові до дітей, єдності слова і діла, здатності до самоосвіти (“долго учись сам, если хочеш учить других”).

    Із загостренням на початку ХХ століття суспільно-політичних проблем, поширенням ідей вільного виховання, започаткуванням експериментальної педагогіки суттєво оновлюються погляди на педагогічну працю. К.М.Вентцель пропонував вважати провідним методом роботи вчителя “звільнення творчих сил дитини”, а В.П.Вахтьоров уперше глибоко обґрунтував проблему педагогічної творчості, розвиваючи тезу про навчання як найвище з мистецтв, порівнюючи школу з художньою студією і висуваючи вимоги про надання простору і свободи учительській творчості.

    У першій чверті ХХ століття видаються перші наукові праці, які відображують етап безпосереднього становлення науки про педагога і його професійну працю, яка на той час отримала назву “дидаскологія” (від терміну “дидаскал”, вчитель). Дидаскологія як дисципліна вивчає проблему вчителя і повинна розв’язати її у всій широті та глибині, давши про цю професію вичерпну характеристику. В дидаскалогії формується погляд на педагогічну професію як на “місію”, а не просто “службу”, “посаду”, “ремесло”, педагог називається “соціальним діячем”, “носієм і сіячем культурних цінностей”.

Сучасними авторами дидаскалогія визначається новою галуззю знань та інтерпретується як напрям педагогіки, що вивчає закономірності відбору, підготовки, функціонування та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Чимало дидаскалогічних досліджень у 60-80-ті рр. фокусувалися на проблемі педагогічної майстерності, внаслідок чого суттєво збагатилися уявлення про її сутність та зміст, ознаки та структурний склад.

На сучасному етапі розвитку наукової думки вивчення проблеми творчої й майстерної професійної праці педагога широко спирається на досягнення психології творчості, де розробляються питання фізіологічних основ, етапів, механізмів творчого процесу типів, структури, обдарованості творчої особистості та ін.; педагогіки творчості, де ведеться пошук ефективних шляхів, методів, технологій розвитку творчих можливостей людини, формування творчої особистості; загальної, професійної та педагогічної акмеології, де вивчаються проблеми професійної й особистісної зрілості людини, її “вершинні” досягнення в праці та житті .

 

2. Поняття про педагогічну творчість та майстерність, їх сутність, співвідношення, специфічні риси

 

Сучасна педагогічна лексика збагатилася чималою кількістю понять, термінологічних зворотів, словосполучень на позначення різноманітних явищ високопродуктивної, досконалої праці освітян як виявів їх професійного мистецтва, вправності, новаторства, найвищої кваліфікації. Серед найбільш традиційних, усталених та досліджених базових дефініцій, передусім вирізняються категорії педагогічної творчості і майстерності.

Найбільш поширеним і розробленим у науковій літературі є поняття педагогічної майстерності, хоча воно трактується досить неоднозначно навіть на енциклопедичному рівні: як характеристика високого рівня педагогічної діяльності, а її критеріями виступають науковість, гуманність, доцільність, оптимальність, результативність, демократичність, творчість; як високе мистецтво виховання і навчання, що постійно вдосконалюється, доступне кожному педагогу, який працює над собою і любить дітей.

Можливість досягти високого рівня педагогічної діяльності багатьма авторами пов’язується передусім із підготовленістю вчителя.

Нерідко трактування педагогічної майстерності зводиться лише до наявності умінь і розвиненості навичок педагогічної техніки.

Педагогічна майстерність визначається багатьма вченими з урахуванням таких творчих якостей учителя, як досконале творче виконання вчителем професійних функцій на рівні мистецтва, як взаємодія почуття та техніки, що веде до цілісного, образного впливу педагога на учня.

Будучи пов’язаним із майстерністю вчителя-вихователя, феномен педагогічної творчості як самостійний об’єкт досліджень трактується ще більш неоднозначно, що пояснюється недостатнім станом наукової розробленості проблеми, а існуючі визначення поняття відображають різноманітність поглядів учених на сутність педагогічної творчості. Їх узагальнення дозволило виділити найбільш важливі підходи до розуміння феномена педагогічної творчості.

Визначальними рисами педагогічної творчості виступають новизна, оригінальність, нестандартність, інноваційність процесу та результату педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в педагогічній науці та практиці. За найбільш загальним визначенням учених, педагогічна творчість – це оригінальний та високоефективний підхід учителя до навчальних завдань, збагачення теорії і практики навчання і виховання, це завжди пошук та знаходження нового. У вузькому, суб’єктивному значенні педагогічна творчість – це “відкриття для себе”, нові для педагога думки, ставлення, оцінки, способи діяльності. У визначеннях педагогічної творчості багато авторів, крім новизни, наголошують на результативності, високій ефективності педагогічної діяльності, соціальній значущості, доцільності, оптимальності створених педагогічних інновацій.

Відповідно педагогічну майстерність можна вважати передусім діяльнісною характеристикою професійності вчителя-вихователя, процесом і результатом його продуктивної практичної (зовнішньої) та психічної (внутрішньої) педагогічної діяльності, а педагогічну творчість – особистісною, складноструктурованою системою творчих якостей працівника освітньо-виховної сфери в єдності їх індивідуально-типологічних та індивідуально-специфічних рис та властивостей.

Педагогічна майстерність передбачає професійну вправність учителя-вихователя, вільне володіння професійними знаннями, розвинутими уміннями, що набуваються безпосередньо у процесі накопичення досвіду продуктивної творчої діяльності. Для цього необхідно володіти і певним особистісним творчим потенціалом у педагогічній професії – загальними і спеціальними здібностями, мотивацією досягнень, суб’єктними властивостями і прагненням до самовдосконалення, розвиненість яких переважно сполучається із творчим началом у людині.

Виходячи з вище означеної сутності та особливостей понять педагогічної творчості та майстерності, слід охарактеризувати їх специфічні риси порівняно до інших видів професійної творчості та майстерності. До таких специфічних рис, ознак та властивостей належать:

По-перше, педагогічна творчість виступає фундаментальною родовою властивістю праці вчителя-вихователя, оскільки перед фахівцем педагогічного профілю повстає велика кількість важкопрогнозованих, а іноді й непередбачених факторів постійно виникають нетипові ситуації, що вимагають нестандартності професійних дій вчитель (вихователь) в апріорі не може відтворити абсолютну копію вже проведеного уроку чи виховного заходу, “повторювати самого себе” без певної міри творчої імпровізації, варіативності, “миттєвого” знаходження нових прийомів, технік, рішень тощо.

По-друге, специфічною рисою педагогічної творчості є її відмінність від будь-якого іншого виду людської (професійної ) творчості – художньої, технічної, наукової та ін., що насамперед зумовлено специфікою мети. Метою, а також об’єктом і результатом педагогічної творчості є творення особистості дитини, учня, вихованця, не художнього образу, як у мистецтві, чи механізму або конструкції, як у технічній, інженерній творчості.

По-третє, досить специфічним є і інструментарій педагогічної творчості, яким виступають особистісні засоби вчителя, його духовний потенціал, творчі здібності, мислення, мовлення, зовнішність, емоційний світ тощо (таке унікальне спів падіння спостерігається лише у педагогічній та акторській творчості).

По-четверте, педагогічна творчість має співтворчий, колективний характер, вона передбачає участь у творчому процесі різноманітних суб’єктів – адміністрації, батьків, педагогічного та учнівського колективу.

По-п’яте, педагогічна творчість вчителя жорстко лімітована у часі, обмежена у просторі, що вимагає динамічного включення у творчий процес та оперативного реагування на різноманітні ситуації, прийняття миттєвих рішень, коригування власного стану, творчих виявив, натхнення.

По-шосте, педагогічна творчість належить до так званих публічних видів творчості, тобто творчий процес відбувається безпосередньо “на людях”, “на очах” у дитячій аудиторії. Це вимагає від педагога самоконтролю, саморегуляції.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

  1. Як Демокрит називав виховання?

  2. Що таке дидаскалогія?

  3. Хто здійснював навчання грамоти за часів Київської Русі?

  4. Які, на вашу думку, є визначальні риси педагогічної творчості?

  5. Охарактеризуйте специфічні риси педагогічної творчості та майстерності?

     

    Рекомендована література

    Основна

  1. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования. – К.: Высш.шк., 1998. – С. 8-19, 33-36.

  2. Гузій Н.В. Майстерність, творчість, професіоналізм учителя-вихователя в історії педагогічної думки: Методичні рекомендації. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – 20 с.

  3. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя. – К.: Либідь, 1991. – С. 17–36.

  4. Лазарєв М.О. Основи педагогічної творчості: Навч. посібник для пед. ін-тів та системи підв. квал. вчителів. – Суми: ВВП “Мрія” – ЛТД, 1993. – С.6-13.

  5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін. За ред. І.А.Зязюна. – 2-ге вид., допов. і переобл. – К.: Вища школа, 2004. – С.10-15, 27-35.

  6. Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В.Гузій. – К.: ІЗМН, 2000. – 168 с.

  7. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт. – К.: Рад. школа, 1988. – С.5-11, 25-27, 54-77, 181-184.

  8. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. – К.: Міленіум, 2006. – С.10-15, 16-77, 92-97, 100-108, 319-325.

 

Не так вчитися, як емігрувати в Європу.


Найбільше запрошень на навчання в Україні отримали громадяни Марокко — МОН
31 липня, 2018 16:43  

Понад 25 тисяч іноземних студентів отримали офіційне запрошення на навчання в Україні. Серед них найбільше громадян Марокко — понад 4 тисячі.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки України.

За даними відомства, загалом у період з 1 січня по 31 липня офіційне запрошення на навчання в Україні отримали 25 263 іноземці.

Найбільше запрошень отримали громадяни Марокко (4254), Індії (3210), Нігерії (1987), Туркменістану (1724) та Єгипту (1161).



Інфографіка Міністерства освіти та науки України

«Оприлюднені дані свідчать про те, що цьогоріч можливість навчатися в Україні отримали більше іноземців, ніж у попередні роки. Для порівняння — за сім місяців 2017 року було зареєстровано 18 214 запрошень, а у 2016 кількість запрошень склала близько 12 тисяч», — заявила директорка Українського державного центру міжнародної освіти МОН Олена Шаповалова.

Як повідомлялося, польська влада запустила проект з працевлаштування українських студентів.

Велика Британія спростить візові вимоги для іноземних студентів з 25 країн.

Таджицьким науковцям та студентам заборонили виїзд за кордон без спецдозволу
https://hromadske.ua/posts/naibilshe-zaproshen-na-navchannia-v-ukraini-otrymaly-hromadiany-marokko-mon

Національно - патріотична підготовка

НПП. Все та відразу)))
Національно - патріотична підготовка 
Онлайн конспекти на допомогу командирам
telegram канал https://t.me/nppua


Електронний кабінет студента МАУП в Telegram

Набридло годинами стояти у черзі до бухгалтера, аби отримати інформацію згідно стану оплати за навчання? Втомились щотижня шукати вашого викладача у кампусі, аби дізнатись свої поточні оцінки та можливі заборгованості? Постійно забуваєте свій розклад занять? Шановні студенти, маємо для вас гарну новину - тепер уся ця інформація зберігатиметься в електронному вигляді на вашому девайсі!

З метою поліпшення організації навчального процесу в МАУП, а також для налагодження зворотнього зв’язку між студентами та деканатом, нами була розроблена автоматизована інформаційна система сповіщення «Електронний кабінет студента». Система реалізована на базі ботів популярного серед молоді месенджера «Telegram», що дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями і медіа файлами різних форматів.

Використовуючи цю систему, ви матимете змогу у зручній для вас формі отримувати всю необхідну інформацію, що включатиме: стан оплати за навчання, розклад занять, оцінки та академічні заборгованості студента.

Наразі «Електронний кабінет студента» доступний до використання лише в тестовому режимі, але надалі система буде постійно розвиватись та вдосконалюватись для вашої максимальної зручності.

Тож, запрошуємо Вас приєднатися до нашої ініціативи! Більш докладну інформації згідно «Електронного кабінету студента» та детальну інструкцію по його підключенню ви знайдете за посиланням: http://maup.com.ua/ua/pro-akademiyu/novini1/usi-novini1/elektronnij-kabinet-studenta-v-telegram.html

Міжрегіональна Академія управління персоналом

(044) 490-95-05, (044) 494-47- 47

Відкрийте себе в МАУП!

http://maup.com.ua/  


Міносвіти визначилось з пріоритетом на 2018-2019

19:3621.03.2018

Міносвіти визначило пріоритетом на 2018-2019 створення стратегії інноваційного розвитку країни
Міносвіти визначило пріоритетом на 2018-2019 створення стратегії інноваційного розвитку країни



Міністерство освіти і науки України визначило пріоритетом на 2018-2019 роки створення стратегії інноваційного розвитку і реформа законодавства про державну підтримку інновацій.

"Для розвитку інновацій в Україні ми повинні спільними зусиллями прийняти рішення, яке забезпечать безперервність ланцюга розвитку інновацій від проведення дослідження до виробництва", - цитує міністра освіти і науки Лілію Гриневич прес-служба Міносвіти в середу.

Міністерство визначило собі пріоритетні завдання на найближчі 2 роки, які допоможуть удосконалити інноваційну сферу.

Зокрема, до них належать: створення стратегії інноваційного розвитку України; реформа законодавства про державну підтримку інновацій; створення дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору; реформа економічних відносин в системі вищої освіти; введення базового фінансування наукової діяльності університетів за результатами їх державної атестації; державна підтримка міжнародного інноваційного співробітництва в рамках Міжнародній європейській інноваційній науково-технічної програми EUREKA.

Як повідомлялося, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман виступив за збільшення фінансування української науки та Фонду розвитку інновацій.

Україна дбає про освіту під час війни - це вражає

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 21 лютого 2018 р. № 87
Київ

Про затвердження Державного стандарту початкової освіти
 
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт початкової освіти, що додається.

Установити, що Державний стандарт застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 “Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 33, ст. 1378).

3. Міністерству освіти і науки вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових освітніх програм для учнів закладів загальної середньої освіти з метою забезпечення впровадження Державного стандарту, затвердженого цією постановою.

4. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, крім пункту 2, який набирає чинності з 1 вересня 2021 року.

       Прем’єр-міністр України                             В. ГРОЙСМАН

А ви знаєте, що ...?

10 найкращих студентів факультету електроенергетики та електромеханіки, отримують додаткові іменні стипендії – 1000 грн. на місяць у рамках тристороннього договору СТУДЕНТ - ВНТУ - ДП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" та по закінченню навчання гарантовано працевлаштовуються на атомних електростанціях України щорічно.
Детальніше: http://ineeem.vntu.edu.ua/

Запрошуємо на навчання

Факультет електроенергетики та електромеханіки Вінницького національного технічного університету запрошує випускників шкіл, професійно-технічних училищ, коледжів та технікумів на навчання для здобуття ступеня бакалавра за спеціальністю 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (90 бюджетних місць на денну форму навчання).
Також запрошуються випускники інших ВНЗ з дипломом бакалавра за будь-якими іншими технічними спеціальностями на навчання за освітньо-професійною програмою магістра (60 бюджетних місць на денну форму навчання).
Детальніше: http://ineeem.vntu.edu.ua/

Українські вчені за кордоном

Українські вчені за кордоном: Ми не виловлюємо мізки в Україні, навпаки — повертаємо, збагачені новими ідеямиСпалах на Сонці 14 травня 2013р. (NASASolar Dynamics Observatory). Фото: HO, AFP/Getty Images
Спалах на Сонці 14 травня 2013р. (NASASolar Dynamics Observatory). Фото: HO, AFP/Getty Images
Про те, як прискорити інтеграцію українських вчених у міжнародну наукову спільноту, особливості британської вищої освіти та телескоп на повітряній кулі

Допоки підтримка науки державою залишається словами, не перетворюючись на гідну фінансову базу, наша країна продовжує втрачати таланти. Подивившись, скільки українських вчених працює за кордоном, ви жахнетеся від статистики. Однак багато хто з них, залишаючи рідну країни, не спалює мости, а намагається допомогти вивести вітчизняну науку на новий рівень.

28 серпня — 1 вересня в Києві пройшла IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. У великому конференц-залі Національної академії наук зібралися 50 вчених з 10 країн: Бельгії, Великої Британії, Грузії, Ізраїлю, Китаю, Німеччини, США, Туреччини, України та Швеції. Велику Британію — співорганізатора конференції — представляли десятеро вчених. Частина з них — наші співвітчизники.

Про те, що українським вченим можуть дати такі заходи, про особливості британської вищої освіти й телескоп на повітряній кулі «Ракурс» розмовляв з Віктором Федуном, викладачем кафедри управління та системної інженерії університету Шеффілда (Велика Британія).

— Це вже четверта конференція, що проходить в Україні, співорганізатором якої ви є. Які основні цілі ставите перед собою і на якому рівні перебуває фізична наука в Україні?

Віктор Федун
Віктор Федун
— Головна ідея — інтенсифікувати інтеграцію українських колег в міжнародну спільноту. Україна прагне бути в ЄС, але наука (принаймні в тій галузі, якою ми займаємося), перебуває в гнітючому стані. Це не тільки недостатнє фінансування досліджень загалом, але й значні труднощі в поданні отриманих результатів. Тут і дорожнеча публікацій в провідних міжнародних наукових журналах, і чималі кошти, необхідні для участі в зарубіжних конференціях, і поки що низькі рейтинг і популярність в світі вітчизняних наукових видань.

Мій науковий напрям  фізика Сонця. Для спостережень потрібні дорогі інструменти, яких в Україні гостро не вистачає. Тому спостереження практично не ведуться й українські вчені змушені користуватися даними зарубіжних досліджень.

У сонячній фізиці, крім спостереження, важливо також чисельне моделювання. Використовуючи суперкомп'ютери, можна зробити досить точну імітацію реальних фізичних процесів. На жаль, цього в Україні поки також практично немає, оскільки побудова власних і навіть використання зарубіжних суперкомп'ютерів вимагає значних коштів.

Підсумовуючи, зазначимо два моменти. Спостереження і чисельне моделювання в Україні практично відсутні або перебувають у досить жалюгідному стані. З іншого боку, на високому рівні залишаються фундаментальні теоретичні дослідження. Тому вчених з України досить добре приймають за кордоном, охоче використовуючи їх результати. Головна ідея таких наукових зустрічей  об'єднання теоретичних досліджень українських вчених з іншими ланками європейського і світового наукового процесу.

— Розкажіть докладніше про те, чим саме сьогодні займаються вчені, які присвятили себе фізиці Сонця...

— Всім відомо, що Сонце — це зірка в центрі нашої Сонячної системи, величезна плазмова куля. Це дуже динамічний об'єкт, що впливає на всі аспекти життя на Землі. Ми намагаємося зрозуміти, як сонце працює. Як передається енергія з нижніх шарів атмосфери у верхній шар, чому воно сильно гріє корону, як можна передбачати виникнення великих фізичних ефектів на сонці, наприклад, спалахів. Чому спалахи важливі? Вони виділяють величезну кількість енергії, відповідно, можуть впливати на наші супутники, зв'язок, самопочуття тощо. Необхідно навчитися прогнозувати спалахи. Ми сподіваємося, що років через п'ять, крім звичної погоди, в щоденних прогнозах буде і надійно передбачена космічна погода.

З іншого боку, фізика Сонця — фундаментальна наука. Сонце — природна жива лабораторія плазмових процесів, вивчення яких важливо для вирішення завдань термоядерного синтезу і багатьох інших. Спостерігаючи та досліджуючи їх, ми можемо краще зрозуміти, як магнітні поля взаємодіють. Це колосальний обсяг робіт різних напрямків. Ми плануємо в лабораторних експериментах (це робилося і раніше, але наш підхід інший) промоделювати процеси, що проходять на Сонці, в мікромасштабі. Чому це можливо зробити? Рівняння, яким описуються плазмові процеси, зокрема хвильові, масштабуються. Грубо кажучи, рівняння ті самі, але масштаби процесів можуть бути різні. Суть процесів не змінюється.

— Хто в Україні вас підтримує, чи відчуваєте сприяння на державному рівні?

— Співорганізаторами конференції з українського боку виступають Інститут космічних досліджень НАН України, Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету ім. І. Франка та фізичний факультет Київського національного університет ім. Т. Шевченка. Постійну і дуже активну допомогу надає доктор фізико-математичних наук, професор Олег Черемних, заввідділу космічної плазми Інституту космічних досліджень НАНУ.

 IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. Фото:new.nas.gov.ua
IV Британо-україно-іспанська конференція з фізики Сонця і космічних наук. Фото:new.nas.gov.ua

З України виїхало багато вчених. Буквально в кожному університеті світу доволі високого рангу є наші співвітчизники. Вони готові допомагати й щось робити для своєї країни. Якщо взяти конференцію, то з тих, хто за службовим обов'язком має бути зацікавлений у просуванні української науки, прийшли не всі. Але ж усі знають, що конференція проводиться. На жаль, тут це мало кому цікаво.

Хочу зауважити ще одну річ. Є Міжнародний інститут космічної науки у Берні, Швейцарія (International Space Science Institute, ISSI). Це міжнародний майданчик для зустрічей різних наукових груп, який повністю забезпечує і оплачує всі оргвитрати. Я теж брав участь в цих проектах. На сайті ISSI серед спонсорів і партнерів можна побачити Space Research Institute — Інститут космічних досліджень. Це Москва. Мені незрозуміло, де Україна? Росія якимось чином бере участь і в ISSI, і в Європейському геофізичному товаристві, і в Лондонському королівському товаристві... Україна ніде не фігурує.

Наприклад, в Лондонському королівському товаристві (The Royal Society of London for the Improvement of Natural Knowledge — провідне наукове товариство Великої Британії, одне з найстаріших наукових товариств у світі. — Ред.) є International Exchanges — доволі простий грант, всього-на-всього на 12 тис. фунтів на два роки. Ідея в тому, що вони дають гроші на квитки, житло, харчування тощо. Сенс у тому, що вчені з різних країн, які працюють над спільною тематикою, можуть їздити один до одного протягом двох років. В принципі, нам більше й не потрібно. До нас приїжджатимуть українські колеги для спільної роботи. Потім можемо разом подати на більш вагомий грант.

Є одна заковика. Така система існує для досить великої кількості країн, наприклад, Китаю, США, Росії... України в цьому переліку немає. В цьому напрямку ми почали рухатися ще у 2013 році. Підготували всі листи. Запропонували організувати схему, щоб Україна мала можливість подавати на цей грант хоча б один раз на рік (наприклад, для Японії передбачено три раунди, тобто можна подавати на грант тричі на рік до 10 осіб). Далі була Революція гідності й у вирі подій наші домовленості в Україні канули в Лету. Люди на місцях змінювалися дуже швидко. Ми не знали, до кого звертатися. Тепер знову намагаємося просувати цю ідею — встановити зв'язок між Королівським товариством і Академією наук України, щоби принаймні одна програма почала працювати. Це стосується не тільки фізики. Королівське товариство цікавиться всім спектром наук. Сподіваюся, що цього разу у нас все вийде.

— Одне з нагальних питань: хто фінансує конференції?

— Все відбувається на особистому ентузіазмі, і це непросто. Нам вдавалося отримувати підтримку різних фондів. Наприклад, успішними були заявки на гранти в Science and Technology Facilities Council (STFC) і European Office of Aerospace Research and Development. Це говорить про те, що міжнародні організації зацікавлені в тому, щоб українська наука була гідно представлена на міжнародній арені, адже теоретична фізика та інші наукові дослідження в Україні досить сильні. Підтримку надавав також університет Шеффілда, в якому я працюю. Цього року значну допомогу ми отримали також завдяки зусиллям нашої співвітчизниці — професора Валентини Жаркової (університет Нортумбрії, Великобританія).

— Чи вдалося досягти поставлених цілей?

— Перша конференція у 2011 році проходила в Криму, тоді паралельно ми організували Літню школу для студентів. У Британії є державні фонди, які здебільшого виділяють гроші для місцевих студентів. Ми спробували зробити річну школу у нас, переконавши відправити британських студентів в Україну, щоб молодь взаємодіяла. Лекції читали експерти з різних країн. Деякі зв'язки утворилися — це позитивний момент. Ми намагаємося це продовжувати.

Такі конференції допомагають встановлювати нові, і, що не менш важливо, — відновлювати втрачені наукові зв'язки. Наприклад, кілька років тому університет Шеффілда спільно кількома європейськими університетами та київським Інститутом космічних досліджень (ІКД) подали успішну заявку на участь в «Горизонт 2020» (найбільша в історії ЄС програма з досліджень та інновацій з бюджетом близько 80 млрд євро, розрахованим на сім років (з 2014 по 2020 г.), на додаток до приватних інвестицій, які будуть залучені фондом. — Ред.). За цією програмою ІКД отримав досить сильну підтримку. Кілька місяців тому ми також подали спільну заявку на грант Королівського товариства.

У чому наш інтерес? Ми аж ніяк не виловлюємо мізки в Україні, навпаки — повертаємо, збагачені новими ідеями. Натомість отримуємо теж багато свіжих ідей та задумів. В цьому і полягає специфіка і користь наукової взаємодії — у симетричному взаємному збагаченні результатами.

— Перед інтерв'ю я переглядала сайт університету Шеффілда, у вас зі студентами є цікавий проект телескопа на повітряній кулі SunbYte. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.

— Ідея сонячних спостережень за допомогою висотної надувної кулі не нова, було зроблено близько десяти подібних інструментів. Однак такі місії дорогі та плануються дуже довго. Час життя проекту від подачі до запуску доходить до 5-10 років. Слід розуміти, що якщо ми почали розробляти сьогодні, а запуск за десять років, то обладнання застаріває, змінити його не можна, адже воно вже внесено в проект. Це все одно як сказати комусь: давай ми тобі дамо iPhone 1 замість останньої моделі. Це проблема. Ми хотіли термін цієї розробки набагато зменшити. Для цього потрібна проста система, яка підніматиме телескоп і перебуватиме в робочому стані певний час. Кілька років тому ми запропонували multiballoon — систему з повітряних куль, яка буде піднімати платформу з телескопом. Це дуже складний проект і поки він лежить у столі.  

Фото: rexusbexus.net
Фото: rexusbexus.net

Близько року тому ми звернули увагу на проект REXUS/BEXUS — Rocket and Balloon Experiments for University Students — використання ракет і повітряних куль як платформи для проведення університетських студентських досліджень. Ми зібрали команду студентів, зацікавили колег з інших університетів і спільно приступили до розробки повітряної сонячної наглядової місії. На сайті програми можна більш детально дізнатися про проект, тут також йде зворотний відлік: скільки залишилося до запуску.

Студенти, які працюють над проектом. Фото: facebook.com/projectsunbyte
Студенти, які працюють над проектом. Фото: facebook.com/projectsunbyte

— Ви читаєте лекції британським студентам. Наскільки відрізняється підхід до навчання в Україні та Британії? 

— Підхід відрізняється кардинально. Головна відмінність у тому, що в Британії студент — це покупець. Ми надаємо послугу. Тут освіта три роки, потім магістратура один рік. Освіта слабкіша, ніж колись у радянських університетах, та й у деяких українських вузах. Але сенс в тому, що навчання протягом трьох років дає хорошу базу, така собі підвищена середня освіта. Студентів навчають думати, приймати рішення, загалом готують до життя. Багато студентів після цього йдуть працювати в різні компанії, банки тощо. Університет націлює на те, що не обов'язково йти в науку. Продовжують навчання тільки найсильніші.

Університет Шеффілда Фото: study.ua
Університет Шеффілда Фото: study.ua

Коли я був студентом фізичного факультету Київського університету, вчитися було нелегко Якщо не здав — до побачення. У Британії освіта досить дорога.Університетам невигідно відраховувати студентів  вони головне джерело їх фінансування, вузи за ними «полюють». Атмосфера навчання вкрай доброзичлива. Припустимо, я питаю студента: скільки буде два плюс два? Він відповідає  п'ять. Що ви йому скажете?

— У нас би сказали, що така відповідь неправильна.

— Тут так говорити не прийнято. Потрібно сказати, що відповідь хороша, але є кращий варіант. Потім учневі слід пояснити, чому мій варіант краще. Ображати не прийнято. Тут ніколи не говорять, що ти не правий. Іноді це трохи дратує, але в цілому це робить людей більш спокійними.Коли глузують з британських вчених та освіти — це все неправда.

Система британської освіти налагоджена, як годинниковий механізм, і дозволяє працювати зі студентами будь-якого рівня знань з будь-якої країни й будь-якого достатку. Можна подавати на різні фінансові підтримки. Тут багато курсів, організацій, які допомагатимуть, скеровуватимуть студента. Все запротокольовано. Британія — стара колоніальна країна і знає, як розмовляти з людьми, вміє домовлятися. Точно так само і зі студентами університету.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая