хочу сюда!
 

Твоє Сонце

45 лет, скорпион, познакомится с парнем в возрасте 41-57 лет

Заметки с меткой «освіта»

Оно освіту обняло

Хочемо боротися за освіту – Президент під час зустрічі з педагогами

3 жовтня 2020 року - 19:15

Хочемо боротися за освіту – Президент під час зустрічі з педагогами

З нагоди Дня працівників освіти Президент Володимир Зеленський провів зустріч з учителями та директорами шкіл у Національному комплексі «Експоцентр України» в Києві.

«Тут зібрані і вчителі, і керівники тих закладів, які лідирують з року в рік і є найкращими за результатами ЗНО», – зазначив заступник керівника Офісу Президента Юрій Костюк, який відповідає за гуманітарний напрямок.

Глава держави наголосив, що педагоги – це майбутнє наших дітей, а тому – і майбутнє України.

«Ми точно будемо максимально покращувати умови, в яких працюють наші освітяни, такі завдання ми ставимо уряду», – заявив Володимир Зеленський.

За його словами, йдеться не лише про фінансове забезпечення, а й про повагу, умови роботи.

«Вчитель – складна й важлива професія, він чи вона не може зважати на те, що відбувається поза школою, в особистому житті. Він має бути завжди зібраним і завжди на сторожі безпеки та розвитку дітей. Ми хочемо боротися за освіту, хочемо допомагати», – наголосив Президент.

Т. в. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет висловив переконання, що освітяни помітять найбільший за останні вісім років бюджет галузі на 2021 рік, який планується затвердити. Це – плюс 34 млрд грн.

«Ті речі, які відбуваються надалі, – це «Велике будівництво» не тільки доріг, а ще й значної кількості освітніх об’єктів. Сьогодні Президент доручив створити частину переднаукової інфраструктури. Тобто музеї та взагалі залучення дітей до наукового пошуку», – зазначив Сергій Шкарлет.

Під час розмови з Главою держави директор школи № 5 Печерського району міста Києва Світлана Олексюк зауважила: що більше зробимо для вчителя, то щасливішим і успішнішим буде кожен учень. Для цього, зокрема, необхідні визнання у суспільстві праці педагогів та повна реалізація закону про освіту.

«Нам потрібно діяти на підтримку вчителя. Нам потрібно діяти так, щоб кожна родина відчувала перспективу саме в освіті. І це означає, що для держави освіта має бути проголошена цінністю. А ті люди, які представляють освіту, мають бути елітою нації», – наголосила вона.

Зі свого боку директор Перегінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, що в Рожнятівському районі на Івано-Франківщині, Іван Депутович попросив Президента звернути увагу на проблему зі страхуванням освітян у час пандемії.

Володимир Зеленський зауважив, що питання страхування освітян і учнів стало особливо актуальним з початком навчального процесу. Наразі потрібно зрозуміти можливості, вартість і терміни, в які це можна зробити.

«Питання, яке піднімається, – це застрахувати всіх. Ми ж бачимо статистику й бачимо, що вчителі – в групі ризику. Треба подумати над страхуванням для них, щоб вони розуміли, що ми турбуємося про них, почувалися в безпеці», – наголосив Глава держави.

Крім того, порушувалися питання підготовки нових педагогів, а також збереження сільських шкіл під час децентралізації. Президент України розуміє, що школи – основа села, а тому їх необхідно зберігати та розвивати.

Освіта світить та не гріє 1. Дорого, бо задурно



Освіта світить та не гріє
1. Дорого, бо задурно

Минулої неділі відзначався День вчителя, а ще наш пан президент додав своїм указом на цей день відзначення Територіальної оборони в Україні — цікаве поєднання, що не кажіть. 
Зрозуміло, що йшлося про відзначення окремих видатних вчителів, зокрема, якогось шкільного вчителя історії було визнано як “вчителя року 2020”. Мене особливо в тому відзначенні веселило і раніше, і цього разу, що враховано багато різних критеріїв для визнання першості щодо інших вчителів, але посеред всіх них немає того головного — успіхів учнів цього конкретного вчителя. І йдеться навіть не конкурси чи якісь олімпіади, а саме про подальше приватне життя людини. Скільки з учнів стало фаховими дослідниками історії або дотичних до того професій, що досягли значних успіхів. У спортивних тренерів з тим чітко: скільки виховав майстрів та рекордсменів, скільки одержали перемог в змаганнях і все інше реальне і матеріальне. А вчителі в школі жодним чином не мають так би мовити “довічного зчеплення” зі своїми учнями, а вчив, чогось навчив і прощавай назавжди. Так само і у вузах! Спілкування тривале вчителів і учнів після завершення навчання — це дуже рідкісні, навіть унікальні випадки, а не системний характер, на чому я і наголошую: то є винятки і то суто особистого плану. Чому так? Бо так! Самі задумайтесь! З ким з вчителів чи викладачів ви підтримуєте стосунки впродовж життя? Отож і воно... А чому? Тому що звичайному шкільному вчителю і навіть викладачу у вузі відпочатку байдуже, яким буде ваше життя в подальшому і чи стануть в ньому в пригоді ті знання, яких він намагається вас навчити — байдуже!
Щоб мене краще зрозуміли, то порівняйте з тим самим вчителем, але вже в ролі репетитора: зовсім інша парадигма! Навчання за гроші хороші чітко зобов'язує вчителя переживати за результат, бо в разі негативного — вертай все назад, як і реноме оформиться “гад”. Нічого подібного не загрожує простому вчителю чи викладачу. Я зумисно об'єдную школу і вузи, бо різниці поміж ними як такої немає: за надані знання відповідальність відсутня повністю! Не вірите — перевірте. Не збираюся доводити то детально, бо навіщо. Мені не доводилося чути про покарання освітнього державного закладу за неякісно надану освіту своїм учням. Ні за часи СРСР, ні за сучасної України, яка майже повністю зберегла радянський устрій освіти, де винятки типу ЗНО тільки підтверджують правило. А що це за правило? А це ота “безкоштовна освіта”, що як і “безкоштовна медицина” насправді коштує над дорого, а якість їх —  нікчемна!
Мене раніше дико шокувало, коли начебто серйозні дяді і тьоті з піною в роті кричали про прекрасне радянське минуле, де освіта і медицина були безкоштовні. Так в нашій сучасній Україні ми від стану Совка далеко не зайшли: освіта і медицина за Конституцією так само безкоштовні. Але ще  Михайло Жванецький гарно обіграв цю дармову медицину в СРСР: ви можете і не платити зовсім в лікарні, якщо вас не цікавить результат. Аналогічно і зараз є. І як це не дивно, але усіх такий убогий стан освіти і медицина влаштовує, бо значних протестів щодо подвійного-потрійного оподаткування за то в Україні не спостерігається.
Мені чимало раз доводилося сперечатися стосовно тем безкоштовності освіти і медицини в СРСР чи тепер: перепрошую, але ж не марсіани дають гроші на утримання лікарень і медиків, чи шкіл, вузів та вчителів? Ах, то все оплачується з держбюджету! Так значить марсіани до держбюджету гроші дають? Ні, то з громадян збирають податки і формують держбюджет, а вже з нього оплачують освіту та медицину. То значить вона не безплатна зовсім, якщо з нас постійно збирають на то гроші! На протязі всього часу працездатності у 25-35 років ми оплачуємо те, чим за часту і не користаємося. Чому так? А щоб існував міф “задурно”. При тому, що всі свідомі одного головного: доброго задурно не буває! Далі йде теза: хто платить гроші — той замовляє музику. Вчителю чи медику гроші платить держава у вигляді адміністрації окремого закладу — перед нею вони і витанцьовують, але аж ніяк не перед учнями чи хворими. Тоді і починають виникати процеси з шелесту грошових купюр, які привертають увагу і повагу до безпосередніх користувачів послугами освіти і медицини, але ж то двічі-тричі сплачувати за одне. Чи це нормально? Ні. Виходить-бо, що замість “безоплатна” освіта і медицина у нас є наддорога і часто-густо просто недоступна. А причини цього є суто в системі “найкращої радянської освіті”, клініка якої непідвладна і найсучаснішій медицині, про яку більше і не згадуємо. Зупинимось на тому, що визнаємо сучасну освіту в Україні повним дублікатом колишньої системи освіти в СРСР і що на то нема ради.
На завершення роздумів вкажу на одну важливу різницю: СРСР була закритою спільнотою і тому надання безоплатної освіти державою компенсувалося подальшою роботою цієї людини в державному секторі економіки, де більш освічені давали більший прибуток на виробництві чи деінде. Варто нагадати, що коли зі СРСР у 70-ті було дозволено виїхати євреям, то їх перед тим змушували заплатити до держбюджету по кілька тисяч рублів за освіту в залежності від фаху, що було значною сумою, бо на той час в СРСР за офіційним курсом 1 долар США дорівнював 0,73 руб. А тепер щодо нас: сучасна Україна є відкритою країною, тобто держава за наші з вами гроші дає середню і вищу освіту людям, які потім спокійно їдуть працювати за кордон і жодних прибутків до держбюджету України не надають. Ось тут якраз і є освіта задурно без жодної подальшої компенсації державі! Вам не здається, що то є межа безглуздості? Судячи з усього — не здається. Все добре і всіх все влаштовує, тому ми і бідні, бо дурні, а винувата в тому наша  найдешева в світі освіта.

Богдан Гордасевич
5 жовтня 2020 р.
Львів-Рясне

Як відбувається дистанційне навчання у Міжнародному ліцеї МАУП?

В Україні котрий тиждень триває загальнонаціональний карантин у зв’язку з розповсюдженням COVID-19. В учбових закладах впроваджено дистанційне навчання, і НВК «Міжнародний ліцей МАУП» не є виключенням. Тож з понеділка 16.03.2020 року учні та вчителі ліцею комунікують і навчаються дистанційно. 

З одного боку, це непростий виклик для батьків і вчителів, адже організація навчання та його оцінювання в умовах карантину, коли вчитель не є поруч з учнем, потребує не традиційних, а інноваційних підходів. З іншого боку, сьогодні і дитину, і дорослого важко уявити без смартфона або ж комп’ютера, тому впровадження такої форми навчання є цілком актуальним. 

Для організації учбового процесу дистанційно вчителі ліцею МАУП використовують онлайн-платформи Microsoft Teams, Moodle, Skype, Viber та ін. Завдяки інноваційним технологіям вчителі проводять уроки-консультації, а учні виконують завдання різної складності. Учні ліцею, навіть за форс-мажорних обставин, здобувають якісну освіту, докладаючи мінімум зусиль.

Отримання навчальних матеріалів та спілкування між учасниками дистанційного навчання з легкістю забезпечується шляхом передачі відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі. Синхронний режим передбачає одночасне перебування у веб-середовищі всіх учасників освітнього процесу. За умов асинхронного режиму навчання здійснюється за зручним для вчителя та учнів розкладом з чітко встановленими дедлайнами, але не водночас. Як і за звичайних обставин, учні виконують письмові роботи (самостійні та контрольні, перекази тощо), працюють над навчальними проектами, заповнюють таблиці, будують схеми і моделі — все це можливо в онлайн форматі. Зворотній зв'язок стосовно виконаних завдань вчителі надають через будь-який месенджер, що підтримує функцію відеозв’язку (Zoom, Skype, Viber). 

Широкі можливості з впровадження дистанційного навчання забезпечує платформа Moodle. Це безкоштовна відкрита система управління дистанційним навчанням із достатнім набором інструментів для ефективної взаємодії вчителя, учнів та адміністрації освітнього закладу. Завдяки використанню Moodle вчителі та ліцеїсти активно здійснюють:

- перегляд навчального матеріалу у різних форматах (текст, презентація, відеоматеріал, веб-сторінка, урок як сукупність веб-сторінок із проміжними тестами);

- тестування та опитування школярів із використанням запитань закритого та відкритого типу;

- обмін файлами, що містять завдання для перевірки знань і вже виконані вправи. 

Крім того, вчителі ліцею МАУП відзначають зручність Moodle для моніторингу навчальної діяльності учнів. Завдяки платформі можна побачити загальний час роботи учня з конкретним навчальним курсом, відповідними темами або складовими елементами навчального матеріалу, а також оцінити загальну успішність учня або всього класу в опрацюванні тестових завдань тощо. 

Ще одним інструментом для дистанційного навчання у період карантину є використання хмарних сервісів Microsoft Office 365 і Google. Для спільної роботи учнів та вчителя зручним є Google-диск, що дозволяє створювати багатофункціональне користувацьке середовище для обміну файлами, структурування та збереження їх в одному місці. Тут вчителі викладають матеріал для опрацювання, а учні — готові домашні роботи. За допомогою Google-форм можна збирати відповіді школярів, а потім проводити їх автоматичне оцінювання.

Звісно, адміністрація та вчителі НВК «Міжнародний ліцей МАУП» із розумінням та професійністю ставляться до вимушеного переходу на дистанційну форму навчання. Варто зважати, що здебільшого контроль за самостійним опануванням матеріалу дітьми лягає на плечі їх батьків. На виконання контрольних завдань потрібно більше часу та спроб. Тож вчителі обирають такі методики й підходи, що сприяють індивідуалізації освітнього процесу, підвищують навчальну самостійність у виконанні робіт і мотивацію ліцеїстів.

  

НВК «Міжнародний ліцей МАУП»

вул. Фрометівська, 2, корпус 16
+38 (098) 227-54-04
liceum@ilmaup.com.ua

Про шкільне)

Згідно даних "Лабораторії Каспєрського", за 2018-2019 навчальні роки користувачі були більш ніж 350 тисяч разів атаковані через електронні підручники та реферати.
...А в вересні цього року 60% DDoS-атак були спрямовані на освітні ресурси. Загальна кількість атак зросла на 32% в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.
...Здогадайтесь з трьох разів, хто винуватці цього неподобства crazy

Знайдіть свій шлях з МАУП!

Зручне розташування для мешканців Троєщини та Голосіївського району, європейська якість освіти, широкий вибір престижних спеціальностей та можливість отримати унікальний трудовий досвід — ось що вам пропонують Деснянський економіко-правовий коледж та Економіко-правовий технікум при МАУП!  

Деснянський економіко-правовий коледж при Міжрегіональній Академії управління персоналом навчає за наступними спеціальностями: облік і оподаткування, фінанси, банківська справа та страхування, маркетинг, менеджмент, інженерія програмного забезпечення, право, управління персоналом та психологія.

В Економіко-правовому технікумі ви зможете опанувати одну з наступних спеціальностей: фінанси, банківську справу та страхування, менеджмент, право чи соціальну роботу. До того ж, на додачу ви отримаєте:

-        можливість після закінчення закладу вступити до ВНЗ одразу на третій курс;

-        доступ до найбільшої в Україні електронної бібліотеки;

-        участь у научно-практичних конференціях, всеукраїнських конкурсах наукових робіт, міжнародних виставках та форумах.

-        сучасний навчальний процес з використанням новітніх методів навчання;

-        навчання за денною та заочною формами;

-        можливість вивчати предмети за напрямком, який вас цікавить, і почати свій професійний шлях раніше за однолітків, які навчаються у школі.

Якщо ви хочете знайти свій шлях та опанувати професію мрії — завітайте на Дні відкритих дверей до Деснянського економіко-правового коледжу або Економіко-правового технікуму при МАУП!

Відкрийте себе з МАУП!


Деснянський економіко-правовий коледж при МАУП

вул. М. Закревського, 45-Б

(044) 515-61-63, (044) 548-29-46, (098) 375-47-10

http://dcmaup.com.ua/


Економіко-правовий технікум при МАУП

проспект Лобановського (Червонозоряний), 146

(044) 258-21- 24, (044) 527-92- 45

http://elcmaup.com.ua/


Еволюція Освіти...

Примітка: Міністром Освіти являється НЕ Уляна Супрун...

Становлення та сутність педагогічної творчості та майстерності

План

  1. Історичні витоки становлення й розвитку ідей педагогічної творчості та майстерності.

  2. Поняття про педагогічну творчість та майстерність, їх сутність, співвідношення, специфічні риси.

     

    1. Історичні витоки становлення й розвитку ідей педагогічної творчості та майстерності

     

    Питання про високоякісну й продуктивну педагогічну працю, її ідеали та ознаки у передовій громадській та філософсько-педагогічній думці виникли одночасно з появою, ствердженням та розвитком педагогічної професії,  починаючи з античності та Давнього сходу. Так, буддійська традиція приписувала вчителю ставитися до учня як до власної дитини, а конфуціанство висувало високі вимоги до особистості самого вихователя, його освіченості та моральності. Демокрит називав виховання “шляхетною роботою і ризикованою справою”, Сократ вважав мистецтво викладання “божим покликанням”, а Платон наголошував на тому, що виховання і педагогіка повинно бути частиною державної політики, наставники ж мають бути з числа мудрих, досвідчених, шанованих людей, які допомагатиме “сходженню учнів до світу ідей” на основі тісного духовного зв’язку (платонічної любові)..

    Я.А.Коменський послідовно проводив думку щодо мистецтва навчання як “мистецтва мистецтв”, порівнюючи його із мистецтвом садівника, архітектора, полководця, пастора. Він висунув ряд вимог до особистості педагога та його професійної діяльності – бути “набожним, чесним, дієвим і працьовитим”, “більш за все любити свою справу та дітей”, “бути зразком для їх виховання”, “серйозно ставитися до власної майстерності” та наголошував на важливості навчатися цьому мистецтву за допомогою методу, знання педагогічної літератури, розуміння закономірностей навчання.

    За часів Київської русі у нижчих школах грамоти навчання здійснювали “майстри грамоти”, а пізніше у Братських школах – дидаскали, до праці яких ставилися високі вимоги – бути “благочестивими, розумними,… не хабарниками, не грошолюбами, не гнівливими, не заздрісними, не сміхотворцями…, але прихильними до благочестя, в усьому бувши взірцем добрих справ…”. Г.С.Сковорода підходив до педагогічної праці як “високої місії”, називав її “благородною справою”, а силу вчителя бачив у його знаннях, глибокому розумі, благородстві, гідності, чесності, любові до дітей, єдності слова і діла, здатності до самоосвіти (“долго учись сам, если хочеш учить других”).

    Із загостренням на початку ХХ століття суспільно-політичних проблем, поширенням ідей вільного виховання, започаткуванням експериментальної педагогіки суттєво оновлюються погляди на педагогічну працю. К.М.Вентцель пропонував вважати провідним методом роботи вчителя “звільнення творчих сил дитини”, а В.П.Вахтьоров уперше глибоко обґрунтував проблему педагогічної творчості, розвиваючи тезу про навчання як найвище з мистецтв, порівнюючи школу з художньою студією і висуваючи вимоги про надання простору і свободи учительській творчості.

    У першій чверті ХХ століття видаються перші наукові праці, які відображують етап безпосереднього становлення науки про педагога і його професійну працю, яка на той час отримала назву “дидаскологія” (від терміну “дидаскал”, вчитель). Дидаскологія як дисципліна вивчає проблему вчителя і повинна розв’язати її у всій широті та глибині, давши про цю професію вичерпну характеристику. В дидаскалогії формується погляд на педагогічну професію як на “місію”, а не просто “службу”, “посаду”, “ремесло”, педагог називається “соціальним діячем”, “носієм і сіячем культурних цінностей”.

Сучасними авторами дидаскалогія визначається новою галуззю знань та інтерпретується як напрям педагогіки, що вивчає закономірності відбору, підготовки, функціонування та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Чимало дидаскалогічних досліджень у 60-80-ті рр. фокусувалися на проблемі педагогічної майстерності, внаслідок чого суттєво збагатилися уявлення про її сутність та зміст, ознаки та структурний склад.

На сучасному етапі розвитку наукової думки вивчення проблеми творчої й майстерної професійної праці педагога широко спирається на досягнення психології творчості, де розробляються питання фізіологічних основ, етапів, механізмів творчого процесу типів, структури, обдарованості творчої особистості та ін.; педагогіки творчості, де ведеться пошук ефективних шляхів, методів, технологій розвитку творчих можливостей людини, формування творчої особистості; загальної, професійної та педагогічної акмеології, де вивчаються проблеми професійної й особистісної зрілості людини, її “вершинні” досягнення в праці та житті .

 

2. Поняття про педагогічну творчість та майстерність, їх сутність, співвідношення, специфічні риси

 

Сучасна педагогічна лексика збагатилася чималою кількістю понять, термінологічних зворотів, словосполучень на позначення різноманітних явищ високопродуктивної, досконалої праці освітян як виявів їх професійного мистецтва, вправності, новаторства, найвищої кваліфікації. Серед найбільш традиційних, усталених та досліджених базових дефініцій, передусім вирізняються категорії педагогічної творчості і майстерності.

Найбільш поширеним і розробленим у науковій літературі є поняття педагогічної майстерності, хоча воно трактується досить неоднозначно навіть на енциклопедичному рівні: як характеристика високого рівня педагогічної діяльності, а її критеріями виступають науковість, гуманність, доцільність, оптимальність, результативність, демократичність, творчість; як високе мистецтво виховання і навчання, що постійно вдосконалюється, доступне кожному педагогу, який працює над собою і любить дітей.

Можливість досягти високого рівня педагогічної діяльності багатьма авторами пов’язується передусім із підготовленістю вчителя.

Нерідко трактування педагогічної майстерності зводиться лише до наявності умінь і розвиненості навичок педагогічної техніки.

Педагогічна майстерність визначається багатьма вченими з урахуванням таких творчих якостей учителя, як досконале творче виконання вчителем професійних функцій на рівні мистецтва, як взаємодія почуття та техніки, що веде до цілісного, образного впливу педагога на учня.

Будучи пов’язаним із майстерністю вчителя-вихователя, феномен педагогічної творчості як самостійний об’єкт досліджень трактується ще більш неоднозначно, що пояснюється недостатнім станом наукової розробленості проблеми, а існуючі визначення поняття відображають різноманітність поглядів учених на сутність педагогічної творчості. Їх узагальнення дозволило виділити найбільш важливі підходи до розуміння феномена педагогічної творчості.

Визначальними рисами педагогічної творчості виступають новизна, оригінальність, нестандартність, інноваційність процесу та результату педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в педагогічній науці та практиці. За найбільш загальним визначенням учених, педагогічна творчість – це оригінальний та високоефективний підхід учителя до навчальних завдань, збагачення теорії і практики навчання і виховання, це завжди пошук та знаходження нового. У вузькому, суб’єктивному значенні педагогічна творчість – це “відкриття для себе”, нові для педагога думки, ставлення, оцінки, способи діяльності. У визначеннях педагогічної творчості багато авторів, крім новизни, наголошують на результативності, високій ефективності педагогічної діяльності, соціальній значущості, доцільності, оптимальності створених педагогічних інновацій.

Відповідно педагогічну майстерність можна вважати передусім діяльнісною характеристикою професійності вчителя-вихователя, процесом і результатом його продуктивної практичної (зовнішньої) та психічної (внутрішньої) педагогічної діяльності, а педагогічну творчість – особистісною, складноструктурованою системою творчих якостей працівника освітньо-виховної сфери в єдності їх індивідуально-типологічних та індивідуально-специфічних рис та властивостей.

Педагогічна майстерність передбачає професійну вправність учителя-вихователя, вільне володіння професійними знаннями, розвинутими уміннями, що набуваються безпосередньо у процесі накопичення досвіду продуктивної творчої діяльності. Для цього необхідно володіти і певним особистісним творчим потенціалом у педагогічній професії – загальними і спеціальними здібностями, мотивацією досягнень, суб’єктними властивостями і прагненням до самовдосконалення, розвиненість яких переважно сполучається із творчим началом у людині.

Виходячи з вище означеної сутності та особливостей понять педагогічної творчості та майстерності, слід охарактеризувати їх специфічні риси порівняно до інших видів професійної творчості та майстерності. До таких специфічних рис, ознак та властивостей належать:

По-перше, педагогічна творчість виступає фундаментальною родовою властивістю праці вчителя-вихователя, оскільки перед фахівцем педагогічного профілю повстає велика кількість важкопрогнозованих, а іноді й непередбачених факторів постійно виникають нетипові ситуації, що вимагають нестандартності професійних дій вчитель (вихователь) в апріорі не може відтворити абсолютну копію вже проведеного уроку чи виховного заходу, “повторювати самого себе” без певної міри творчої імпровізації, варіативності, “миттєвого” знаходження нових прийомів, технік, рішень тощо.

По-друге, специфічною рисою педагогічної творчості є її відмінність від будь-якого іншого виду людської (професійної ) творчості – художньої, технічної, наукової та ін., що насамперед зумовлено специфікою мети. Метою, а також об’єктом і результатом педагогічної творчості є творення особистості дитини, учня, вихованця, не художнього образу, як у мистецтві, чи механізму або конструкції, як у технічній, інженерній творчості.

По-третє, досить специфічним є і інструментарій педагогічної творчості, яким виступають особистісні засоби вчителя, його духовний потенціал, творчі здібності, мислення, мовлення, зовнішність, емоційний світ тощо (таке унікальне спів падіння спостерігається лише у педагогічній та акторській творчості).

По-четверте, педагогічна творчість має співтворчий, колективний характер, вона передбачає участь у творчому процесі різноманітних суб’єктів – адміністрації, батьків, педагогічного та учнівського колективу.

По-п’яте, педагогічна творчість вчителя жорстко лімітована у часі, обмежена у просторі, що вимагає динамічного включення у творчий процес та оперативного реагування на різноманітні ситуації, прийняття миттєвих рішень, коригування власного стану, творчих виявив, натхнення.

По-шосте, педагогічна творчість належить до так званих публічних видів творчості, тобто творчий процес відбувається безпосередньо “на людях”, “на очах” у дитячій аудиторії. Це вимагає від педагога самоконтролю, саморегуляції.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

  1. Як Демокрит називав виховання?

  2. Що таке дидаскалогія?

  3. Хто здійснював навчання грамоти за часів Київської Русі?

  4. Які, на вашу думку, є визначальні риси педагогічної творчості?

  5. Охарактеризуйте специфічні риси педагогічної творчості та майстерності?

     

    Рекомендована література

    Основна

  1. Барбина Е.С. Формирование педагогического мастерства учителя в системе непрерывного педагогического образования. – К.: Высш.шк., 1998. – С. 8-19, 33-36.

  2. Гузій Н.В. Майстерність, творчість, професіоналізм учителя-вихователя в історії педагогічної думки: Методичні рекомендації. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. – 20 с.

  3. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя. – К.: Либідь, 1991. – С. 17–36.

  4. Лазарєв М.О. Основи педагогічної творчості: Навч. посібник для пед. ін-тів та системи підв. квал. вчителів. – Суми: ВВП “Мрія” – ЛТД, 1993. – С.6-13.

  5. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін. За ред. І.А.Зязюна. – 2-ге вид., допов. і переобл. – К.: Вища школа, 2004. – С.10-15, 27-35.

  6. Педагогічна творчість і майстерність: Хрестоматія / Укл. Н.В.Гузій. – К.: ІЗМН, 2000. – 168 с.

  7. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт. – К.: Рад. школа, 1988. – С.5-11, 25-27, 54-77, 181-184.

  8. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. – К.: Міленіум, 2006. – С.10-15, 16-77, 92-97, 100-108, 319-325.

 

Не так вчитися, як емігрувати в Європу.


Найбільше запрошень на навчання в Україні отримали громадяни Марокко — МОН
31 липня, 2018 16:43  

Понад 25 тисяч іноземних студентів отримали офіційне запрошення на навчання в Україні. Серед них найбільше громадян Марокко — понад 4 тисячі.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки України.

За даними відомства, загалом у період з 1 січня по 31 липня офіційне запрошення на навчання в Україні отримали 25 263 іноземці.

Найбільше запрошень отримали громадяни Марокко (4254), Індії (3210), Нігерії (1987), Туркменістану (1724) та Єгипту (1161).



Інфографіка Міністерства освіти та науки України

«Оприлюднені дані свідчать про те, що цьогоріч можливість навчатися в Україні отримали більше іноземців, ніж у попередні роки. Для порівняння — за сім місяців 2017 року було зареєстровано 18 214 запрошень, а у 2016 кількість запрошень склала близько 12 тисяч», — заявила директорка Українського державного центру міжнародної освіти МОН Олена Шаповалова.

Як повідомлялося, польська влада запустила проект з працевлаштування українських студентів.

Велика Британія спростить візові вимоги для іноземних студентів з 25 країн.

Таджицьким науковцям та студентам заборонили виїзд за кордон без спецдозволу
https://hromadske.ua/posts/naibilshe-zaproshen-na-navchannia-v-ukraini-otrymaly-hromadiany-marokko-mon

Електронний кабінет студента МАУП в Telegram

Набридло годинами стояти у черзі до бухгалтера, аби отримати інформацію згідно стану оплати за навчання? Втомились щотижня шукати вашого викладача у кампусі, аби дізнатись свої поточні оцінки та можливі заборгованості? Постійно забуваєте свій розклад занять? Шановні студенти, маємо для вас гарну новину - тепер уся ця інформація зберігатиметься в електронному вигляді на вашому девайсі!

З метою поліпшення організації навчального процесу в МАУП, а також для налагодження зворотнього зв’язку між студентами та деканатом, нами була розроблена автоматизована інформаційна система сповіщення «Електронний кабінет студента». Система реалізована на базі ботів популярного серед молоді месенджера «Telegram», що дозволяє обмінюватися текстовими повідомленнями і медіа файлами різних форматів.

Використовуючи цю систему, ви матимете змогу у зручній для вас формі отримувати всю необхідну інформацію, що включатиме: стан оплати за навчання, розклад занять, оцінки та академічні заборгованості студента.

Наразі «Електронний кабінет студента» доступний до використання лише в тестовому режимі, але надалі система буде постійно розвиватись та вдосконалюватись для вашої максимальної зручності.

Тож, запрошуємо Вас приєднатися до нашої ініціативи! Більш докладну інформації згідно «Електронного кабінету студента» та детальну інструкцію по його підключенню ви знайдете за посиланням: http://maup.com.ua/ua/pro-akademiyu/novini1/usi-novini1/elektronnij-kabinet-studenta-v-telegram.html

Міжрегіональна Академія управління персоналом

(044) 490-95-05, (044) 494-47- 47

Відкрийте себе в МАУП!

http://maup.com.ua/  


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
предыдущая
следующая