Сталін їх керманич

Путін знову бреше, але дружбу з Гітлером йому не сховати: відкритий лист прем'єра Польщі
Понеділок, 30 грудня 2019, 20:45 — Матеуш Моравецький, прем’єр-міністр Польщі
Фото: ekai.pl

Скандальна "історична" промова президента Росії Владіміра Путіна, в якій він виправдовував введення радянських військ до Польщі в 1939 році тим, що польский уряд нібито не контролював свою армію., не залишилася поза увагою офіційної Варшави. 

Із спеціальною заявою з цього приводу виступив голова польского уряду Матеуш Моравецький. Ця заява, а точніше - її різкий та досить відвертий тон, вже спричинила шокову реакцію у РФ.

Саме тому публікуємо повністю відповідь польского прем'єра Путіну. 

****

ХХ століття принесло світові немислимі страждання та смерть сотень мільйонів людей - вбитих в ім’я хворих тоталітарних ідеологій. Смертельні жнива нацизму, фашизму та комунізму є очевидністю для людей нашого покоління.

Очевидністю є також те, хто відповідає за ці злочини і чий союз розв`язав ІІ Світову війну - найбільш злочинний конфлікт в історії людства.

На жаль, чим більше часу минає від тих трагічних подій, тим менше про них знають наші діти та внуки. Тому так важливо й надалі продовжувати голосно говорити про правду щодо ІІ Світової війни, її винуватцях і жертвах - та протистояти усім спробам спотворення історії.

Пам’ять про це зло особливо важлива для Польщі - першої жертви війни. Наша країна найпершою пізнала на собі збройну агресію гітлерівської Німеччини і совєцької Росії.

Саме Польща стала першою державою, яка боролася, захищаючи вільну Європу.

Однак, опір цим силам зла – це не тільки спогади про польський героїзм, це щось, що є набагато важливішим.

Цей опір - це спадщина усієї вільної і демократичної сьогодні Європи, яка протистояла двом тоталітарним режимам.

Сьогодні, коли дехто у своїх політичних цілях хоче потоптатися на пам'яті про ті події, Польща повинна стати на захист правди. Не заради свого інтересу, але задля того, чим є Європа.

Підписаний 23 серпня 1939 року Пакт Молотова-Ріббентропа не був "пактом про ненапад", він був політичним і військовим союзом, який розділяв Європу на дві сфери впливу по лінії трьох польських річок: Нарви, Вісли і Сяну, що через місяць було перенесено на лінію Бугу в результаті підписаного 28 вересня "Договору про кордони та дружбу між ІІІ Рейхом та СРСР".

Він був прологом до немислимих злочинів, які впродовж наступних кількох років мали вчинятися з обох сторін цієї лінії.  Союз Гітлера та Сталіна був блискавично втілений в життя: 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина атакувала Польщу із заходу, півдня та півночі, а 17 вересня СРСР зробив те саме, нападаючи зі сходу. 22 вересня у Бресті над Бугом відбувся великий парад - святкування спільної перемоги гітлерівської Німеччини та совєцької Росії над незалежною Польщею.

Такі паради не організовуються сторонами пактів про ненапад - це роблять союзники і друзі.

Саме так було з Гітлером і Сталіним - вони довго були не лише союзниками, але майже друзями.

Ця дружба процвітала настільки, що, коли група 150 німецьких комуністів ще перед вибухом війни втекла з ІІІ Рейху до СРСР, Сталін у листопаді 1939 року передав їх Гітлеру наче "в подарунок", прирікаючи на неминучу смерть. СРСР і ІІІ Рейх весь час між собою тісно співпрацювали.

На конференції 27 листопада 1939 року у Бресті представники служб безпеки обох держав обговорювали методи та принципи співпраці у боротьбі з польськими національно-визвольними організаціями на окупованих територіях. Наступні конференції між співробітниками НКВД та SS на тему їх співпраці відбувалися зокрема, у Закопаному та у Кракові (у березні 1940).

Це не були переговори про ненапад – вони були про ліквідацію (читай: вбивство) людей, громадян Речі Посполитої та про спільні, союзницькі дії, спрямовані на повне знищення Польщі.

Без співучасті Сталіна у розподілі Польщі та без природних ресурсів, які Сталін постачав Гітлеру, німецька злочинна махина не запанувала б у Європі. З поставками з СРСР до Німеччини останні потяги їхали ще 21 червня 1941 року - за день до того, як гітлерівська Німеччина напала на свого тогочасного союзника.

Завдяки Сталіну Гітлер міг безкарно захоплювати чергові країни, створювати гетто для євреїв з усього континенту та готувати Голокост - один з найбільших злочинів в історії людства. Сталін на сході здійснював злочинні дії, підпорядковуючи собі країну за країною і розвиваючи систему таборів, які росіянин Александр Солженіцин назвав "Архіпелагом Гулагом" - таборів, в яких мільйони людей, противників комуністичної влади, знищувано в умовах в`язничної, вбивчої каторги. 

Злочини комунізму розпочалися ще перед ІІ Світовою війною - на початку двадцятих років це голодна смерть мільйонів росіян, це Голодомор, в результаті якого померло багато мільйонів людей в Україні і Казахстані, це Велика чистка, під час якої замордовано було близько 700 тисяч політичних супротивників і звичайних громадян СРСР, найчастіше росіян, а також, це так звана "польська операція" НКВД, коли до розстрілів вели громадян СРСР саме польського походження.

Приреченими на смерть ставали діти, жінки, чоловіки. В час тільки самої "польської операції", за даними НКВД, було розстріляно понад 111 тисяч осіб – навмисне убитих совєцькими комуністами. В той час бути поляком у Радянському Союзі означало смертний вирок або багаторічне заслання.

Продовженням цієї політики були злочини, скоєні вже після совєцького нападу на Польщу (17 вересня 1939) - це винищення понад 22 тисяч польських офіцерів і представників еліти, серед іншого у Катині, Харкові, Твері, Києві і Мінську, а також у катівнях НКВД і таборах у найдальших закутках совєцької імперії.

Найбільшими жертвами комунізму були громадяни Росії. Історики вважають, що у самому тільки Совєцькому Союзі замордовано від 20 до 30 мільйонів людей.

Смерть і табори чекали навіть на тих, кого кожна цивілізована держава оточує турботою – військовополонених, які повертаються з війни. СРСР сприймав їх не як воєнних героїв, а як зрадників. За "подяку" совєцької Росії для полонених солдат Червоної Армії було: смерть, Гулаг, концентраційні табори.

За усі ці злочини відповідають комуністичні провідники на чолі з Йосифом Сталіним. Зусилля з реабілітації цієї постаті для політичних цілей сьогоднішнього президента Росії, що чиняться 80 років після вибуху ІІ Світової війни, повинні викликати рішучий спротив кожного, хто має хоча б початкове знання про історію ХХ століття.

Президент Путін багато разів брехав на тему Польщі. Завжди він це робив цілком свідомо.

Зазвичай так буває в ситуації, коли влада у Москві відчуває на собі міжнародний тиск, пов`язаний з її діями. І це тиск, який стосується не історичного плану, а якнайбільш сучасної геополітичної сцени.

Впродовж останніх тижнів Росія зазнала кілька суттєвих поразок: безуспішно закінчилася її спроба цілковитого підпорядкування Білорусі, Європейський Союз вкотре продовжив санкції, накладені за безправну анексію Криму, а переговори у так званому "нормандському форматі" не тільки не принесли скасування цих санкцій - в цей же час додалися подальші загострення, тим разом з американської сторони, які значно ускладнюють реалізацію проекту "Північний потік 2".

Одночасно ж була на чотири роки введена заборона виступу російських спортсменів з приводу використання допінгу.

Слова Президента Путіна я сприймаю як зусилля приховати ці проблеми. Російський очільник добре усвідомлює собі, що його закиди не мають нічого спільного з реальністю – і що в Польщі немає пам`ятників ані Гітлеру ані Сталіну. Такі пам`ятники були на нашій землі тоді, коли їх ставили агресори і злочинці – ІІІ гітлерівський Рейх і совєцька Росія.

Російських народ - найбільша жертва Сталіна, одного з найжорстокіших злочинців у світовій історії, заслуговує на правду. Я глибоко вірю в те, що російський народ є народом вільних людей – і що він відкидає сталінізм, навіть, якщо влада президента Путіна намагається його реабілітувати.

Немає згоди на заміну місцями катів та  жертв, а виконавців жорстоких злочинів на невинне населення і захоплені держави. Заради пам`яті жертв та в ім`я спільного майбутнього ми повинні дбати про правду.

Автор: Матеуш Моравецький,

прем’єр-міністр Польщі


Будьмо з "Перцем" нині і назавжди

Шановні  наші друзі, шанувальники і передплатники!

Із січня 2020 року за рішенням творчого колективу редакціїсатирично-гумористичний журнал "ПЕРЕЦЬ. Весела республіка" буде видаватись у цифровому форматі на просторах Інтернет. З метою оперативності журнал  виходитиме у світ тепер двічі на місяць. Вартість одного перегляду часопису становитиме 16 грн.Звертаємо Вашу увагу, що для повноцінного функціонування нашого спільного видання (технічна підтримка сайту, мінімальна оплата працівникам допоміжних служб редакції, сплата податків тощо) потрібно як мінімум 600 переглядів на місяць. За підрахунками, за сторінкою "ПЕРЕЦЬ Весела республіка» у Фейсбуці  стежать 1200  його друзів. Збереження ж "ПЕРЦЯ" як єдиного українського професійного сатирично-гумористичного видання із столітньою історією (у 2022 році ювілей!), залежить тільки від нас з Вами — його вірних та палких прихильників і творців.Що ж до творчого колективу, то ми і надалі будемо тішити Вас гострими публікаціями, дошкульними карикатурами та веселими малюнками. До зустрічі у Новому році!Хай пекучий Перець завжди гріє наші полум’яні Серця, а недругам… п’яти!

P.S. До створення повноцінного сайту "ПЕРЕЦЬ. Весела республіка" електронну версію журналу за 2019 рік можна побачити вже зараз за посиланням: https: ПЕРЕЦЬ. УКР. 

Також зараз у стінах редакції опрацьовується механізм передплати електронної версії на тривалий період та можливості  друку журналу на паперовому носії, на чому дуже наполягають шанувальники-колекціонери.    

                                                   Головний редактор                                              Ю.Іщенко

                                                Художній редактор                                              В.Чмирьов  

 

                     

"АТЛАНТИДА" сатирика О.Стаховського

Шановна громадо. Днями в офісі редакції журналу "ПЕРЕЦЬ ВР" сталася невеличка приємна подія для сатирика, автора журналу- Олександра СТАХОВСЬКОГО. Він вживу напередодні Нового року нарешті побачив своє чергове, вже 3-тє творіння 2019 року - надруковану окремою книжкою іронічно-сатиричну та фантастичну п'єсу "АТЛАНТИДА". Ілюстрував книжку карикатурист, художній редактор журналу Валерій ЧМИРЬОВ. Вітали автора п'єси колеги по "ПЕРЦЮ"- Валерій Чмирьов (в центрі),та сивобородий Тарас Кінько- відповідальний секретар часопису. Головний редактор журналу Юрій ІЩЕНКО у цей час кудись побіг у пошуках коштів на друк чергового 12-го числа жуналу. Сподіваємось, що до кінця 2020 року п'єса буде аншлаговою не тільки на аматорській сцені, але й зацікавить грандів професійних театрів та кінематографу. Поки що можете переглянути декілька ілюстрацій.




Про перехід "ПЕРЦЯ" в Інтернет



Шановна громадо! Не чекаючи січня 2020 року, ви можете вже зараз читати "ПЕРЕЦЬ В.Р." за 2019 рік в Інтернеті (перець.укр)за посиланням :https://xn--e1aa2af5azb.xn--j1amh/

Пророча карикатура 2004 року

Наслідки мирного врегулювання війни з Росією за "Формула Штайнмаєра" очами журналу "ПЕРЕЦЬ" №12 за 2004 рік

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
111
предыдущая
следующая