хочу сюда!
 

Мила

35 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «мова»

Голосування - 0911 - день української писемності та мови


Шановні блогери!
Голосування до 22:00 14 листопада 2018

В коментарі вказати одного!!! автора, який вам сподобався найбільше


ТарасМузичук - http://blog.i.ua/user/4732134/2252043/#p0

Як я була малою (на конкурс)

      Почну з того, що наш регіон дуже обрусили, та в принципі як намагались і більшість країни. Але ж дякуючи нашим бабусям, дідусям, батькам, родичам ми як могли зберегли українську мову. Прикро звичайно, що в ній трохи є примісі, але ж те, що змогли зовсім не перейти на іншу мову це вже добре. Я повністю навчалась у російськомовних навчальних закладах: дитсадок, школа, технікум, ВУЗ. Але мені навіть на думку не спадало вдома говорити не українською. Те саме і більшість родичів. 
       
      Так от був у нашого дідуся рідний брат, який під час війни опинився у Пскові, там оженився, обзавівся сім"єю і там і залишився жити. Влітку він іноді приїздив до дідуся у гості. Говорив він не те що чисто російською, а ще й з таким кацапським акцентом, що навіть не можна було здогадатись що наш дідусь і дід Фєдя два рідні брати. Ну зараз би я зрозуміла, що людина там прожила багато років і звичайно могла так проникнутись їхнім говором. Але на мої 5 - 6 років я чомусь не любила того дєда Фєдю, мені здавалось, що та мова якась не щира. Ще мене більше всього дратувало, що всі мої рідні люди теж говорили з ним іншою мовою і мені це страшенно різало вуха і псувало настрій. Отже коли я чула, що скоро приїде дєдушка Фєдя, я навіть не хотіла гратись іграшками і постійно мовчала і сумувала. 
       А ще коли я бачила в новинах Ігоря Кирилова, який був схожий на дєда Фєдю, то був капець, настрій падав на ноль shock lol


      Дєд Фєдя завжди привозив якісь інші ніж у нас цукерки і пригощав ними нас, шістьох дідусевих онуків. П"ятеро з радістю їли ті цукерки і навіть зберігали обгортки, а шоста prostite непокорна відсувала від себе ті цукерки і навіть не торкалась їх або віддавала  своїм братам і сестрам snegurka . Те і примітив дєд Фєдя. Йому звичайно хотілось мене, так би мовити, приручити, він намагався зі мною ласкаво говорити, і окремо від всіх давав цукерки, але я була непреклонна parik . А головне що мені не подобалось: коли ми приходили зустріти дєда Фєдю, він бачив мене і казав: "Ну здравствуй хохлушка". І тут вже всі його намагання примиритись ставали зовсім марними, бо цього я простити не могла beat lol 
        І от одного разу наш дідусь вирішив з"ясувати зі мною, чому ж у мене така неприязнь до його брата. Тим більше, що дідок він був дійсно позитивний і не поганий, завжди доброзичливий (це я зрозуміла як трохи підросла). І я сказала, що він поганий, тому що ви всі з ним починаєте говорити не по-людські, а ще він мене взиває хохлушкою. А дідусь питає: а як тебе звати? Я кажу: як це як? Українкою umnik 
       Ну не знаю чому і звідки я тоді так придумала, але ж "Вустами дитини говорить істина" angel
      Після розмови з дідусем, дід Фєдя перестав мене називати хохлушкою і навіть став поважніше до мене ставитись, а не як завжди сміятись.
      Пізніше ми з дідом Фєдьою навіть потоваришували lol І коли він приїздив, ми гарно спілкувались.
 
      На фото звичайно не дід Фєдя lol А просто наша творчість в молодості ))) 



День языка и Баблодень

Нищета убивает язык.


Вітаю з Днем української мови та писемності, дорогі співвітчизники!

Сьогодні Президент сказав зворушливі слова, що сила і міць нашої країни не тільки в армії, розвиненій економіці, а й в українській культурі, і головне, в українській мові. Проте мені хотілося б пишатися не тим, що ми маємо, тому, що маємо, а тим, що ми самі здобули.

Я хотів би, приїжджаючи до інших країн світу, бачити українське мистецтво, науку. Я хотів би чути українську мову по вулицях Нью-Йорка, Парижа, Лондона, Берліна, Стокгольма, у найуспішніших містах світу. Я хотів би зробити все, щоб українська культура закохувала в себе жителів Європи, США, Азії, Австралії, Океанії, як сьогодні нас захоплює англійська культура.





Если рассуждать о Дне украинского языка и письменности с точки зрения распространённости языка в мире, то этот праздник не такой уж и радостный. В мире насчитывается порядка 7000 языков. Согласно статистике, по всему земному шару носителей украинского языка около 47 миллионов человек. Это сравнительно немало. Но посмотрим, какие языки находятся на первых строчках рейтинга по распространённости:


№1. Английский — 1,5 миллиарда носителей.

59 стран, в которых этот язык является официальным. 14,7% населения планеты говорит на английском. 51,3% всех веб-сайтов на английском языке.

№2. Китайский — 1,1 миллиарда носителей.

№3. Хинди (Индия) — 650 миллионов носителей.

№4. Испанский — 420 миллионов носителей.

№5. Французский — 370 миллионов носителей.


Это языки, которые перешли границы своих стран, которыми пользуются другие народы. Они имеют мировое значение. Но украинский язык не может похвастаться тем, что выходит за пределы ареала обитания своих носителей. В другие страны украинский попадает с мигрантами, которые выезжают из своей нищающей родины, и он там он не приживается.


Язык не может быть лучше или хуже. Язык — это способ передачи информации, распространённый на определённой территории. Язык силён не своей грамматикой или фонетикой, и даже не своей историей. Язык силён своими носителями.


Если мы подумаем об украинском языке с точки зрения будущего, с украинским президентом невозможно согласиться. Потому что носители языка — мало обеспеченные, бесправные люди, проживающие в самой бедной стране Европе. Номинальный ВВП на душу населения в год — 2582 доллара (данные МВФ, 2017 г.), это 128 место в мире из 186-ти. Достижений в сфере экономики у нас нет, а значит, наша культура мало кого интересует. Язык распространяют его богатые и успешные носители, поэтому шанс выйти за пределы своей страны у украинского языка появится только когда граждане Украины станут состоятельными.


Чтобы мир захотел говорить на украинском, смотреть украинское кино, слушать украинскую музыку, носить украинскую одежду, наше государство должно стать сверхуспешным. В каком случае это может произойти?

Україна має стати Податковим Раєм для людства!


Ну а до тех пор, пока номинальный ВВП Украины на душу населения не перевалит за отметку 25 000 долларов, нам нужен совершенно другой государственный праздник — День Денег.


И отмечать Украине этот самый важный для нашего будущего день нужно не раз в год, а минимум раз в месяц. Хотя бы один день в месяц мы бы все думали, как заработать деньги, а не как их потратить; как привлечь людей с деньгами и инвестиции на территорию Украины, как создать условия для процветания отечественных бизнесменов, а не как обдирать их налогами и тупиковать работу.


Украина может стать богатой страной!


Balashov.com.ua


Дорога


     

ДорОга,  дорогий,  і дорогА.

 Яка  є суть в співзвуччі звичних слів?

І легкість мови мене  вже тривожить

 Цим чергуванням   голосних ,  основ 

 

О,  дорогА,  невже ти  стала інша,

І я до тебе  вЕрнуся   не тим?

 Від відчутя такого стине  тиша

 І розум розриває від ваганнь…

 

 Я краще промовчу– мене тривожить

Магічна сила мови  за межею,

 І поєднання нерозривних уз -

 Безправної правди з праведною брехнею.

 

  Граматика любові,  оголошу

 Всім правилам і прописам війну

 Віднині я безграмотний,  та знаю

 Середи  безлічі ту єдиність і одну:

 

Є незамінність всіх незгодних букв

 І рядки ті, що нас тепер  з'єднують

 Захопливої страсті пелену

 На полон туги ввік не проміняю.

 

Наперекір,  я розірву розлуки круг!

Повір, кохана, я не  поміняюсь,

 Хоча з такою спішністю навкруг

Всі інші нас із заздрістю схиляють...


Увага - конкурс!!!

Шановні блогери!
Напередодні дня української писемності та мови пропонуємо вам взяти участь
 у написанні оповіданнячка або вірша.
Тема вільна. 
Умова одна - текст українською мовою.

Переможець буде нагороджений премією в розмірі 300 грн.

Замітку стандартно розміщуємо у себе в блозі відкладеною на 9  листопада на будь-який час.
В цю замітку в коментарях надати посилання на участь у конкурсі.


Голосування і визначення переможця відбудеться 15 листопада.



Також необхідно створити редакційну комісію, яка перевірить роботи на помилки та знання мови.
Голова комісії Міс Марпл + 2 члени комісії (вакансії)




ТарасМузичук - http://blog.i.ua/user/4732134/2252043/#p0

Про те, як мова наше життя випереджає


Є НАВІТЬ ТАКИЙ ВИРАЗ…

“Соціальна тварина”, “вінець творіння”, “смертний бог”, “цар природи”...

Людство, воно як дитина, - відтоді як собою, рідненьким, зацікавилось, все хоче якось визначити, - що я за один? Та й та істота, з яких я складаюсь - що воно таке? Батька-матері ж, як належить дитині, немає, щоб кликали якось, отож воно й бідкує, самотужки намагається яку-небудь назву підібрати. Хоч би який там “узагальнений образ” назвою утворити.

Та скільки не силкуються люди, чогось певного одного так досі й не добрали.

Хоч за те дякувати, що при всій нашій схильності конфліктувати з будь-якого приводу, то принаймні за правильність визначення “що таке людина” ми не воюємо. А то…

Так от, явище це, “людина”, незважаючи на остаточну туманність терміну, чомусь все ж таки “інтуїтивно зрозуміло”. Адже ми явно маємо на увазі дещо загальновідоме, коли говоримо один одному та нашим дітям: “Будь людиною!” Особливо, коли нам чого-небудь від них треба: “будь людиною, зроби мені те і те…”, “ну будь людиною, дай мені це...”

Уточнімо. Отже, для нас “людина” - це така специфічна істота, яка здатна, - ба навіть мабуть і хоче, - чинити добро іншому. Чим і уявляється нам якісно кращою та вищою за тих, які відчувають виключно свої особисті клопоти та негаразди, і тому схильні робити добро тільки самому собі. Адже так?..

Якщо це зафіксовано у мові, - отже, це існує в нашому менталітеті.

Ми ж говоримо, приміром, про когось: “Ось це - людина!” Навіть вираз такий є, - “людина з великої літери”.

Що це означає? - що той, про кого йдеться, здатен вмістити в себе турботи, проблеми та обставини багатьох людей і охоче сприяти їхньому розв’язанню, вирішенню і “благовпорядкуванню”. І що більшу кількість чужих утруднень і заморочок людина ця здібна вмістити у свою душу, то більшою є та сама “літера”. Інакше кажучи, тим більше підстав іменуватися людиною.

 

ПРАВИЛО КАПІТАНА ВРУНГЕЛЯ ТУТ НЕ СПРАЦЬОВУЄ

А тепер - до теми нашого малюнку. Хоч і сумна вона, ця карикатура, але ж втішного та веселого в цій справі дійсно мало.

Скажімо, наприклад, що ми бажаємо, аби з наших діточок, з кожного з них, виросла “людина”. Ну, припустимо. То чому тоді система, в якій зростає дітлашня, - система державна, солідна, розгалужена, - чому вона займається лише освітою? І аж ніяк не тим, щоби підняти кожного з них на рівень “людина”? Отак відверто й зветься: система, або ж міністерство, “освіти”.

І справа ж не у вивісці. Коли б навіть, з великого бажання зоригінальничати, а то й через благі наміри, узяти її, вивіску, та й поміняти, щоби називалося міністерство не “освіти”, а “міністерством виховання”, - справі це не зарадить. Правило капітана Врунгеля: “як ви яхту найменуєте - отак і попливе”, - тут не спрацьовує.

Екіпаж школений пречудово, реформами його з пантелику не зіб’єш, і, з новою назвою на борті, яхта “Міністерство виховання” йтиме курсом фарширування вихованців знаннями та відомостями, відомостями та знаннями. Вітер держбюджету весело посвистує у вітрилах, а на палубах і в кубриках іде муштра та зубріння.

 

ПОЯВА ЛЮДИНИ ДЕЩО ЗАТРИМУЄТЬСЯ

А от запитайте їх щодо проблеми виховання дитини таким чином, щоб з неї вийшла справжня Людина. Ви думаєте, вони про неї не знають? Та краще за вас.

“Щоб кожний виріс справжньою людиною? - так, зрозуміло, це ж наш ідеал. Високий ідеал. Вишиною аж під самий план. Так, а що ж ви думаєте, - у нас план. Навчальна програма. І взагалі, шановний, ви своїми запитаннями, знаєте… у нас і так зарплата мізерна, у нас і так як не комісія то перевірка… Звісно, ми обов’язково роздивимося і внесемо… Так, на все добре…”

Тож поява людини, тобто істоти, яка відзначається альтруїзмом, відчуттям турбот і проблем ближнього, нахилом до утворення з тими, хто її оточує, стосунків братерства і взаємодопомоги, - відкладається на невизначений термін.

І це при тому, що поняття “людина”, саме в тому сенсі, - “з великої літери”, в нашій мові та свідомості уперто існує. Погодьтесь, феномен незвичайний. Мова, як явище неначебто службове, котре завше розвивається слідком за розвитком і ускладненням життя, - в нашому випадку випереджає саме життя.

Ні, якось воно таке недарма… цей “феномен”...

Штовхає нас ізсередини, як внутрішній двигун, котрий знає, куди нам іти. От уже й діти того ж вимагають. А ви кажете - карикатура...

Хто такі Українські Націоналісти ?

Українські Націоналісти не хулігани, не погромники, не злодії і не вбивці. Українські Націоналісти це партія Українців, які в своїй, єдиній в світі країні Україні, як це не прикро нам, але ще досі мають захищатися від олігархів-злодіїв і виживати як народ, тому що всі інші країні в світі захищають лише свої народи. І так влаштований весь світ.
Всі наші марші та смолоскипні ходи це наш символ об'єднання та спосіб єднання як Нації Українців. Всі свої традиційні марші та ходи ми проводимо не для настрашення когось, чи погромів чогось ... 
А йдемо ми для того, щоб всім показати що ми є, щоб побачити один одного в русифікованих та зденаціоналізованих Українських містах, щоб зустрітися і зрозуміти, що нас, Українських Націоналістів таки багато, і ми вже не другосортні на своїй Богом даній Українській землі.
Ми, Українські Націоналісти, боримось за те, щоб назавжди зникло засилля колоніального "русскава мира" із влади в Україні, із бізнесу, з телебачення та змі, з нашого Українського життєвого простору.
А коли ми переможемо, от тоді можливо і не треба буде організовувати смолоскипні марші та ходи, щоб показувати, що Українці живі, і є державотворчою Нацією.
У всьому світі бути у Франції французом, в Німеччині німцем, в Англії англійцем почесно та престижно ...
І тільки в Україні бути Українцем, говорити Українською мовою чомусь це принизливо, і таврується терміном "націоналіст". Але такого ми, Українські Націоналісти, вже ніколи не допустимо.
Чи Ви досі думаєте, що Україна стане Українською через зусилля "совків", "дакакаяразніцев", патріотів "русскава мира" ?
Зрозумійте нарешті, що Українська Україна потрібна виключно і тільки Українцям, яких ведуть до перемоги Українські Націоналісти.
#Націоналізм #Свобода #мова

Наука. Мультикультурность. Деньги

Президент Украины занимается самопиаром. Ни язык, ни вера не входят в его полномочия.



ЯЗЫК.

Президент может высказать своё мнение касательно языковой политики, ставить языковые вопросы на референдум, но принимать решения относительно языка — дело общественности, общин, общественных организаций. Украинский, русский, татарский, венгерский, польский и другие языки — это дело людей, которые живут на территории Украины.

Язык — это живое, постоянно меняющееся отражение культуры народа, которое подвержено влиянию времени, геополитических и экономических обстоятельств. Условия, в которых живут носители языка, являются самой главной причиной для его развития или деградации. Именно успешность, богатство и могущество народа делают язык популярным. Так, во времена Римской империи в Европе распространёнными языками стали латынь и древнегреческий, в 17-18 столетиях — немецкий, в 18-19-м — французский язык. Это связано с культурным и экономическим расцветом этих территорий.

Языком современного мира является английский. На этом языке написано большинство компьютерных программ, на этом языке снимаются мировые киношедевры, пишутся музыкальные хиты. Никто не заставляет вас и ваших детей учить английский, не издаёт законов, согласно которым гражданин Украины обязан владеть английским хотя бы на уровне Intermediate. Вы сами изучаете, платите за обучающие курсы, смотрите фильмы и сериалы на английском, потому что знаете — этот язык даст вам ряд конкурентных преимуществ.

Пётр Алексеевич, хотите сделать свой вклад в развитие украинского языка? Сделайте граждан Украины такими же обеспеченными и социально защищёнными, как американцы и англичане, канадцы и австралийцы. И тогда на украинском языке заговорят не только на наших территориях, но и в соседних государствах.


ВЕРА. Религия, вопросы церкви являются сферой компетенции религиозных организаций, а не государства. В статье 35 Конституции Украины указано: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави». Украина — это светское государство. Во что превратится государство, если его глава будет занят развитием не науки, а церкви? В средневековую, дикую территорию, населённую суеверным народом.

Когда Порошенко показательно занимается церковными делами, ведёт переговоры по томосу, снимает видеоролики, приуроченные к православным праздникам, в это время он занимается не государственными делами, а самопиаром. Президент буквально использует веру в своей предвыборной гонке, взяв само слово «вера» в слоган. Порошенко не тянет нацию за собой, не ведёт в 21-й век, а играет на религиозных чувствах своих граждан.


АРМИЯ. Из трёх слов, указанных в предвыборном слогане Порошенко, только одно — армия — имеет отношение к его президентским полномочиям. Но и эту сферу, гособорону, он использует для популизма. Реалистичный, трезвый анализ ситуации, сложившейся в Донбассе, привела бы президента к выводу: нужны колоссальные деньги для урегулирования конфликта. По-другому просто невозможно.

Как кардинально изменилась бы ситуация на Донбассе и Крыму, если бы ВВП Украины вырос в десять раз?.. Если бы Украина изначально была такой же состоятельной страной, как, например, Швеция, её территории бы не оказались под угрозой и не были бы аннексированы, потому что с богатыми не воюют. Войны в современном мире выигрывают те страны, у которых больше денег.

Сегодня вопрос обороны территориальной целостности и унитарности Украины — это вопрос денег. Не будет денег, не будет армии. Вместо имитации патриотизма президент и вся правящая верхушка могли бы заняться чем-то действительно полезным, например, наполнением экономики деньгами.


Лидер либо ведёт народ в будущее, подавая собственный пример, рискуя потерять всё, что имеет; либо пользуется общественными симпатиями, потакает слабостям и наживается на невежестве толпы. Настоящий национальный лидер не должен нравиться, не должен говорить то, что приятно слышать. Его роль — указывать вектор развития.


Украину нужно вытаскивать из лап предубеждений, развивать науку, делать страну мультикультурной и богатой. Все развитые территории мира стремятся к научному прогрессу и свободной, выгодной торговле. Жаль, что Порошенко никогда не сделает науку, мультикультурность и деньги своим лозунгом. Он слишком боится критики низов и проигрыша на выборах. Но представьте себе, если бы на всех билбордах страны появились эти три слова!.. Тогда президент продвинул бы нацию на шаг вперёд, возможно, даже ценой проигрыша на этих выборах, но указал бы Украине верное направление.



Balashov.com.ua


Язык и деньги

Язык богатых стран изучают все, потому что это выгодно. Язык бедных никому не интересен.

Национализм как явление, национальные движения исторически возникли не так давно, в XVIII веке. После революций в Америке и Франции, начался период индустриального развития. Появлялись фабрики и заводы. Производство товаров становилось массовым, и для его обеспечения требовалось всё больше и больше рабочей силы. Люди ехали в города. Со всех уголков Европы люди покидали свои уездные поселения и переезжали в крупные европейские города или за океан, в Америку. Местное население озаботилось тем, что пришлые отбирают у них кусок хлеба и рабочие места. Так возник национализм.

Основа национализма — это страх, что на твою территорию придёт кто-то и заберёт то, что принадлежало тебе. XIX и XX век доказали, что это ложные страхи. Поток мигрантов не выгнал с насиженных мест местные народы, не стёр с лица земли их культуру и традиции. Пришлое население вывело производство на новый уровень и стало одной из причин обогащения экономик. Миграционные потоки усилились в XIX веке, и сегодня мы знаем, что переселенцы прекрасно адаптировались к местным обычаям, ассимилировавшись без всякого насилия. Мы видим сказочно богатую Данию, Швецию, Англию, США, успешную Францию и Германию…

Общий котёл культур и экономических отношений, который «варился» без ограничений и запретов, привёл к тому, что сегодня границы внутри Европейского Союза открыты и есть общая валюта.

В Украине центром миграции в XIX столетии стала Одесса. Прирост населения начался, когда этот маленький рыбацкий посёлок получил статус экономически свободного порта (порто-франко). За несколько десятилетий Одесса стала четвёртым по величине городом Российской империи, а количество национальностей, проживающих в городе и области составило 133. Только представьте себе это количество культур, религий, языков!


Многие успешные страны мира исповедуют политику мультикультурализма, поддерживают национальные меньшинства и идут навстречу их интересам.

Франция

Номинальный ВВП в год: 2584 млрд. долларов.

Один официальный язык. Разрешённые региональные языки, на которых ведётся вещание местных СМИ: баскский, бретонский, галло, каталонский, корсиканский, немецкий, окситанский.

Испания

Номинальный ВВП в год: 1314 млрд. долларов.

Один официальный язык. Четыре признанных региональных языка: арагонский, астурийский, каталанский, леонский.

Австрия

Номинальный ВВП в год: 387 млрд. долларов.

Разрешено использование хорватского, венгерского, чешского, словенского языков.

Норвегия

Номинальный ВВП в год: 370 млрд. долларов.

Официальные языки: норвежский и саамкий.

Дания

Номинальный ВВП в год: 307 млрд. долларов.

Несколько официальных языков: гренландский, датский, фарерский. Разрешено использование немецкого языка.

Сингапур

Номинальный ВВП в год: 297 млрд. долларов.

Четыре официальных языка: английский, китайский, малайский, тамильский.

Украина

Номинальный ВВП в год: 119 млрд. долларов.

Один государственный язык и угроза запрета на использование региональных языков.

Чем цивилизованнее государство, тем больше там свобод, тем лучше соблюдаются права человека и тем богаче экономика. Это очевидно!

Какие европейские страны боятся потерять свой национальный язык и много говорят о национализме? Болгария, Польша, Молдавия, Венгрия, Украина… Но, в отличие от Украины, в Польше, Молдавии и Венгрии региональные языки имеют стабильное законодательное признание. В Польше, например, нацменьшинствам законодательно разрешено говорить на литовском, немецком, белорусском и кашубском языках. В двух частях Молдавии официальными языками, кроме молдавского, являются русский, украинский и гагаузский. В Венгрии восемь (!) разрешённых региональных языков.

Страх людей за свою идентичность, боязнь быть вытесненными пришлым населением поднимает вымпел национализма и появляется так называемая проблема языка. Неуверенность в своих силах, завтрашнем дне, финансовая незащищённость, безработица делают наших граждан слабыми и уязвимыми. Их мозги промываются олигархическими СМИ, зомбируются национальной идентичностью и патриотизмом.

ЗАГЛЯНЕМ В ДАЛЁКОЕ БУДУЩЕЕ УКРАИНЫ. Есть два варианта развития событий.

Первый. Украина зациклилась на решении языковой проблеме, перессорилась с соседями на западной границе. Душит себя налогами и таможенными пошлинами. Украинский гражданин остался бедным и бесправным, европейские страны покупают его как дешёвую рабочую силу.

Второй. Украина выбрала мультикультурность, открытые экономические границы и Налоговый рай. Миграционный отток граждан Украины в зарубежье прекратился, рождаемость впервые за долгие годы превысила смертность. Люди со всего мира устремились на нашу территорию жить и работать. Нет больше разговоров о патриотизме, потому что быть украинцем, иметь паспорт гражданина Украины хотят все. Нет больше разговоров о языке, потому что украинский учат во всём мире.

Деньги решат вопрос языка, как и большинство проблем Украины.

В будущем люди будут говорить на языке состоятельных стран. Модный язык — это язык, на котором говорят богатые и успешные граждане, это язык, на котором совершаются научные открытия, снимаются мировые киношедевры, пишутся бестселлеры. И как бы мы не любили свой родной язык, будь то украинский, болгарский, польский или венгерский, мы столкнёмся с тем, что они будут вытесняться языком богатых стран, тем языком, который объединяет нации.


Balashov.com.ua


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
43
предыдущая
следующая