хочу сюда!
 

LINA

34 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 30-43 лет

Заметки с меткой «уряд»

Підсумки п'яти місяців роботи нового парламенту.

Нинішня податкова політика держави важко хвора й глибоко недемократична
12 лютого, 
Випуск №1281, 8 лютого-14 лютого

Підсумки п'яти місяців роботи нового парламенту.


Завершилася друга сесія роботи українського парламенту дев'ятого скликання. П'ять місяців позаду. Багато комітетів і народних обранців звітують про результати своєї діяльності. Нормативний турборежим, будучи ознакою кількості змін законодавчого поля, так і не став ознакою їхньої якості, компетенції. А в низці сфер ситуація взагалі викликає крайній ступінь тривоги. Наприклад, державна податкова політика, яка стала відвертим аутсайдером модернізацій у країні. Чому?..

По-перше, присутній крайній ступінь персоналізації, що дедалі більше нагадує монополію — персональну та партійну — на прийняття рішень у сфері податків. Із 15 проєктів, прийнятих парламентом у цілому як закон, понад половину (вісім проєктів — №1051, 1057, 1072, 1073, 1210, 2047-д, 2317 і 2358) ініційовано одним депутатом. Більш того, лише один проєкт зміг стати законом, будучи ініційованим представником не партії "Слуга народу", але при цьому дружнього останній "Голосу" (№314-IX від 3 грудня 2019 року). Опозиційні законопроєкти просто відміталися.

По-друге, ми зіштовхнулися із самоусуненням однієї з головних дієвих осіб, яка володіє функцією формування державної податкової політики, — Міністерства фінансів України, що примудрилося за п'ять місяців діяльності стати ініціатором лише двох законів (№322-IX і 323-IX від 3 грудня 2019 року), підготовлених, до речі, при минулому уряді в рамках міжнародних зобов'язань України за договором зі США. Дві вищі посадові особи країни — президент і прем'єр-міністр — також, на жаль, не виявили інтересу до питань податків, принаймні реалізованого у формі законопроєктів.

По-третє, більшість новацій мають слабкий стосунок до ключових проблем бізнесу — спрощення податкової системи, зниження адміністративного, податкового та регуляторного тягаря. У питаннях, що стали вже принциповими, — про зниження податків на працю та впровадження податку на виведений капітал — економічна влада зайняла очікувально-обіцяльну позицію. Мовляв, стануть елементами податкової реформи-2020 після "виснажливих розрахунків" і консультацій із глобальним кредитором — МВФ. Призабуто передвиборні обіцянки щодо здійснення амністії капіталів (нульова декларація для бізнесу), не кажучи вже про "прості та зрозумілі податки" (звідки їм узятися при тотальній фіскалізації від закону №129 і при законопроєкті №1210, що ухвалений як закон і пропонує нові складні процедури адміністрування, збільшуючи обсяг Податкового кодексу ще на 10%). При цьому, наприклад, підняття річних порогів для платників єдиного податку виглядає як "трагічна випадковість", а не системний підхід.

По-четверте, є підстави говорити про те, що нова комплексна реформа контролюючих органів зазнає фіаско. Потік гучних корупційних скандалів свідчить, що "магістральні" хвороби (корупція та бюрократія) стали спадковими, і рішення прем'єр-міністра провести тотальну переатестацію співробітників податкової служби України — яскраве цьому підтвердження. Але ж року не минуло…

Ще один симптом — відмова профільного комітету парламенту від ліквідації податкової міліції (законопроєкт №1208-2 про Бюро фінансових розслідувань, прийнятий у першому читанні, парламент відхилив 17 січня).

***

У сухому залишку — нинішня податкова політика держави важко хвора й глибоко недемократична. Тонус реформ ледь чутний. Найбільш економічно невільна держава Європи з 4 мільйонами наших співгромадян, залучених у трудову міграцію, залишається 2020 року з недружньою, швидко змінюваною та багато в чому репресивною податковою системою, що обслуговується нереформованими контролюючими органами. Ніщо із зазначеного не спроможне породити українське економічне диво. І це потрібно терміново виправляти.

Можливо, допоки не пізно, настав час для жорстких кадрових висновків і ротацій?

Агресивна податкова модель
21 січня, 14:22Роздрукувати
Випуск №1278, 18 січня-24 січня

В Україні будують непередбачувану і недружню до платників податків та інвесторів податкову систему

© depositphotos / minervastock
Прогресор і великий друг України Каха Бендукідзе одного разу тонко зауважив: влада так улаштована, що вона хоче вирішувати проблеми, які, як їй здається, нині актуальні або які, як їй здається, є актуальними для людей.

Нинішня податкова політика української держави як ніколи точно підпорядковується подібній логіці. Як виявилося, тандем із профільного комітету парламенту, Міністерства фінансів і податкової служби об'єднує спільна ідеологія, що відповідає часам могутнього керівника податкової служби часів Кучми — Миколи Азарова. Її суть можна охарактеризувати словами засновниці американського об'єктивізму Айн Ренд: "Видайте закони, яких не можна ні дотримуватися, ні провадити в життя, ні об'єктивно трактувати, і ви отримаєте націю порушників, а значить, зможете заробити на злочинах".

Нині під гаслом нормативного "турборежиму" приймають таку кількість законів, що бізнесмен і роботодавець не зможуть існувати, не порушуючи їх. При цьому симптоми "захворювання" підживлюються дедалі більш ультимативними вимогами глобального кредитора країни (МВФ), світовими вітрами деофшоризації та податкової прозорості, а також електорально корисними закликами до боротьби з олігархами.

На сьогодні безальтернативними вершинами нової податкової політики ("страна должна цвести построже") стали сумно відомі закони №128 і 129, які впроваджують політику тотальної фіскалізації розрахунків у країні, а також законопроєкт №1210, ухвалений парламентом як закон 16 січня цього року. Останній потребує окремої характеристики.

Реінкарнація "судових війн"

Під благими намірами виконання міжнародних зобов'язань України в рамках глобальної ініціативи OECD/G20 BEPS і Угоди про асоціацію з ЄС впроваджуються такі ініціативи.

1. Правило "тонкої капіталізації" (обмеження на відрахування відсотків): у цивілізованому світі це ефективний метод усунення масової практики виведення прибутку за кордон через кредитування місцевих компаній іноземними суб'єктами, які їх і контролюють. До цього в нашій країні норма приблизно так і працювала, але тепер на нас очікує поширення процедури на боргові зобов'язання з усіма нерезидентами, а не лише з тими, які контролювали свою українську структуру. Кредит майже неможливо взяти всередині країни, а тепер його отримання з-за кордону супроводжуватиметься ще й додатковими ризиками неприємної зустрічі з контролюючими органами.

2. Механізм коригування фінансового результату на основі концепції "розумної економічної причини (ділової мети)": впровадження нової податкової різниці, яка дає змогу податковій службі коригувати базу оподаткування податку на прибуток, визнаючи неправомірними ті або інші витрати, понесені платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають так званої ділової мети. Пам'ятаєте "нікчемні угоди" і "нереальні (уявні) операції", що спровокували масові штрафи та судові спори? Отже, українських експортерів багато в чому очікує реінкарнація "судових війн" із питань правомірності витрат, понесених платником податків на користь нерезидентів, якщо такі операції не мають так званої ділової мети.

3. Норми щодо запобігання ухиляння нерезидентами реєстрації постійними представництвами: спостерігаємо відкриття "сезону полювання" на незареєстрованних нерезидентів. Будь-які підозри в здійсненні ними (або їхніми представниками) господарської діяльності на території країни в інтересах нерезидента дають можливість податковому органу: розпочати позапланову документальну перевірку, оформити акт перевірки зі штрафом у 100 тисяч гривень і санкціями аж до адміністративного арешту майна нерезидента. Ну й наостанок примусово, на підставі лише акта перевірки та без волевиявлення суб'єкта, взяти його на податковий облік з усіма принадами українського податкового та кримінального законодавства. Понад те, для іноземних компаній ініціюється введення поняття "місце ефективного управління", що дає змогу визнавати їх платниками податків — резидентами, і це, поза сумнівом, провокуватиме судові спори та не сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні (нагадаю, що все зазначене впроваджується на тлі антирекордів останніх років із залучення прямих іноземних інвестицій).

4. Впровадження правила контрольованої іноземної компанії (КІК): стягнення податку з нерозподіленого прибутку іноземних компаній, контрольованих (керованих) резидентами України, як фізичними, так і юридичними особами. На перший погляд, справа хороша, та от халепа: дослідженням фахівців ОЕСР установлено, що КІК безпосередньо не приносить істотного зростання податкових надходжень і в основному застосовується як додатковий стримуючий захід, тобто забезпечує профілактичний ефект у рамках більш комплексного плану дій (як ми знаємо, плану дотепер немає). А ще однією "некорисною" властивістю КІК є те, що частина заможних українських громадян вважатиме за потрібне змінити свою резидентність, щоб не підпадати під дію складних і дорогих процедур адміністрування та не платити в збільшеному розмірі податків в Україні. Простіше кажучи, вони віддадуть перевагу іншому громадянству й почнуть платити податки в іншій державі. Для наочності озвучених висновків приклад результатів роботи з КІК держави-агресора 2017 року: було подано 4 тисячі звітів, до бюджету додатково надійшло 100 мільйонів доларів США (нагадую, наша економіка вдесятеро менша, отже, і податків отримаємо від сили на чверть мільярда гривень). При цьому не менше третини учасників рейтингу Forbes того самого року залишили країну.

Невеликий відступ щодо більшості запропонованих вище змін. Ініціативу antiBEPS було свого часу адаптовано Європейським Союзом у Директиву 2016/1164 (ATAD). При цьому держави — члени ЄС почали застосовувати окремі її положення лише через два з половиною роки від дня прийняття (з 1 січня 2019-го), а відносно правила тонкої капіталізації застосування заплановано не пізніше 1 січня 2024 року (період адаптації — 7,5 року!). Україна ж хоче впроваджувати все це або відразу, або з відстрочкою лише на рік.

Трактат із демонології

Перелічені новації не відображають усієї палітри запропонованих законопроєктом №1210 змін. Є ще правило "конструктивних (або умовних) дивідендів"; уведення поняття "навмисне діяння", спрямованого на посилене покарання за невиконання вимог податкового законодавства; 200-відсоткове зростання деяких штрафів; скорочення строків (удвічі!) для платників податків — боржників на самостійну сплату податкової вимоги (із 60 до 30 календарних днів) і оцінку свого майна (із двох місяців до одного) і багато чого іншого. Хоча, задля справедливості, депутатський корпус і бізнес-співтовариство кілька місяців щосили намагалися виправити цей документ, — майже 1100 сторінок поправок до другого читання та "пробачливе" підняття граничних значень доходу для суб'єктів спрощеної системи оподаткування. Але за всього бажання з Malleus Maleficrum (трактату з демонології про належні методи переслідування відьом) ніколи не зможе вийти Велика хартія вільностей. Тому навіть при істотному зниженні токсичності проєкту закону №1210 платники податків отримують от що.

1. Україна свідомо та добровільно в значно більшому обсязі, ніж її фактичні міжнародні зобов'язання, і в нерозумні строки впроваджує громіздкі та обтяжливі процедури, які призведуть до істотного зростання адміністративного тиску на платників податків, створять загрозу втрати інвестицій і можливої втечі інвесторів при скромних перспективах наповнення бюджету.

2. В основу діяльності нової податкової служби, що, як і раніше, нереформована та страждає на недуги своїх попередників (зі старої ДФС до нової служби переведено 92% співробітників!), закладається агресивна модель взаємодії з бізнесом, також їй надаються "свіжі" дискреційні повноваження, які від початку дисонують із політикою побудови служби сервісу і породжують широке поле для корупції та зловживань.

Викладене в комбінації з відмовою профільного комітету парламенту від ліквідації податкової міліції (йдеться про нейтралізацію прийняття в другому читанні законопроєкту №1208-2 про бюро фінансових розслідувань, що перекреслила тримісячну роботу експертів, представників бізнес-співтовариства та депутатів) унеможливлює успішну комплексну реформу контролюючих органів.

У Йосипа Бродського є влучна метафора, яка оцінює діяльність поета серед похмурої радянської дійсності як "опыт борьбы с удушьем". Цілком ідентичну характеристику можна дати податковій системі, яку будують для України:

— надто некомфортна з тенденцією до подальшого ускладнення;
— непередбачувана й недружня до платника податків та інвесторів;
— така, що не відповідає або прямо протиставляє себе завданням побудови вільної та успішної економіки України.

https://dt.ua/economic-security/agresivna-podatkova-model-336201_.html

Це досягнення?! А стратегія Уряду України де?

Гончарук назвав досягнення нового уряду за 2019 рік
6350 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
Вівторок, 31 грудня 2019, 11:26

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук перелічив досягнення свого уряду у 2019 році й відніс до них свіжий контракт "Нафтогазу" й "Газпрому" щодо транзиту газу на наступні 5 років.

ДжерелоFacebook-сторінка Гончарука

Пряма мова: "Наш уряд працював і працює над тим, щоби люди відчули зміни не через 3-5 років, а вже зараз!

 Ми ухвалили рішення, що дозволяє знизити суму в платіжках за тепло до 30%. До ініціативи долучилися вже більше 20 міст.

 Провели процедуру анбандлінгу НАК "Нафтогаз України" за європейськими правилами.

 Підписали договір щодо транзиту газу на п'ять років з можливістю пролонгації. "Нафтогаз України" отримав від "Газпрому" $2,9 млрд компенсації за рішенням Стокгольмського арбітражу.

 Схвалили програму медгарантій, що гарантуватиме людям безкоштовну допомогу при пологах, лікуванні інсульту, інфаркту та ін. Передбачили на це 72 млрд грн (це майже 64% коштів, передбачених на охорону здоров’я на 2020 рік).

 Удвічі збільшили фінансування урядової програми "Доступні ліки", додавши до пакету інсулін – загалом це 3,3 млрд грн у 2020 році.

 Відкрили 45 навчально-практичних центрів з новим обладнанням та технікою для учнів. Виділили окремий бюджет на програму "Спроможна школа для кращих результатів".

 Передбачили в Держбюджеті доплату молодим вчителям у 2020 році - кожний вчитель зі стажем до 10 років отримає 21 тис грн.

 Підписали меморандум із мобільними операторами, щоб українці мали якісний та доступний інтернет. Особливо, в сільській місцевості.

 Запускаємо програму дешевих кредитів для відкриття малого та мікробізнесу. Розпочали прийом заявок – 5%, 7%, 9%. Старт програми з 1 лютого 2020 року.

 Розпочали земельну реформу. Розробили програму дешевих кредитів для українських фермерів на купівлю землі. Старт програми – у 2020-му.

 Запустили процес приватизації збиткових нестратегічних підприємств, а це додаткові ~12 млрд грн до держбюджету.

 Перезавантажуємо владу – оновили керівництво найтоксичніших владних структур. Перезавантаження Держмитслужби, Держподаткової, Держгеокадастру, Дергеонадра, Укравтодору та інші. А на початку цього місяця відбувся запуск Нової митниці. Вона має перекрити потоки контрабанди в країну.

 Посилили захист прав власності – відкрили Офіс протидії рейдерству.

Спростили процедуру розгляду скарг у сфері держреєстрації та зменшили строки прийняття рішень щодо окремих категорій справ до 24 годин.

 Боремося з тіньовими ринками. Нелегальний бізнес завдає нашій державі серйозних збитків. Так, за 1 день нам вдалося закрили понад 5300 гральних закладів по всій території України.

Минулого тижня розпочали перевірки АЗС. Уже 621 АЗС перевірено та закрито 403 нелегальні заправки, демонтовано — 93.

 Держгеокадастр розпочав наповнення Публічної кадастрової карти новими шарами. Зокрема, додано окремі інформаційні шари "Незареєстровані території", "Ліси", "Природно-заповідний фонд".

Переводимо держпослуги в онлайн. Уже маємо перші результати!

 Запустили Е-кабінет забудовника. Він надає послуги щодо об’єктів класу наслідків СС1, що становить 80% усіх заявок, які надходять до Державної архітектурно-будівельної інспекції. Через Е-кабінет уже будуються 254 об'єктів, а 86 – введено в експлуатацію.

 Тестуємо додаток Дія (в якому вже доступні е-техпаспорт і е-посвідчення водія). Свої заявки на участь у тестуванні відправли 58 тис українців.

 Запустили ще один зручний сервіс – єдиний транспортний портал

 Співпраця з МВФ. Програми МВФ в Україні – це сигнал інвесторам, що тут працює зрозумілий та відповідальний Уряд, що ми виконуємо те, що декларуємо. Відтак – це надходження інвестицій, створення нових робочих місць, зростання економіки.

І це далеко не все. Нас цікавлять не формальні показники, а конкретні результати. 2019 рік — це наш підготовчий період для того, щоб 2020 рік став "роком ефективності"!".

Передісторія:

Влада має припинити бізнес на крові

ЗМІ повідомляють, що Рада заборонила імпорт російської електроенергії. Повна брехня і черговий обман українців! Заборонені прямі договора між українськими і російськими підприємствами на постачання електроенергії. Але російську електрику можна і далі вільно купувати на українській біржі через дилерів. Також залишається вільний імпорт електроенергії з Білорусії, а насправді з Росії, бо енергосистеми цих двох країн об‘єднані, як сіамські близнюки. Це як сьогодні, щоб долетіти з Києва до Москви, треба зробити пересадку в Мінську. Формально прямого авіасполучення з країною-агресором немає, а через Білорусію є. Так само і з продажем російської електроенергії.

Рада також надала уряду право самостійно приймати рішення про закупівлю російської електроенергії. Це створена справжня корупційна годівниця і ручне управління, за яке українці платитимуть з власних кишень.

Ми вимагаємо від влади припинити брехати українцям і припинити бізнес на крові – купівлю електроенергії в країни-агресора; припинити знищувати українську енергетику в інтересах ворога, прирікаючи українців на безробіття, бідність і міграцію.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Євроінтеграція в урядовій програмі України

Євроінтеграція в урядовій програмі: амбітні цілі з багатьма нюансами
ФОТО ПРЕС-СЛУЖБИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ

Як новий уряд сприятиме європейській та євроатлантичній інтеграції України?  Які конкретні кроки ним заплановані і що в пріоритетах?

Досі чіткої відповіді на ці питання було дати неможливо. Адже нинішня монокоаліція не потребує коаліційної угоди, де б усе це було прописано.  Тому єдиним документом, на підставі якого доводилося робити оцінки, була… програма партії "Слуга народу" на минулих парламентських виборах. 

Все це викликало побоювання, що проєвропейський курс не стане пріоритетом для уряду. І підстави були.

Наприклад, у виступі на форумі YES прем’єр Олексій Гончарук ані словом не згадав Угоду про асоціацію та євроінтеграцію. Та й питання потреби в профільному віцепрем’єрі спочатку викликало дискусію у владній команді. Справжньою бомбою стали  недавні висловлювання представниці Кабміну в парламенті Ірини Верещук про потребу нейтралітету України за зразком Фінляндії - аби не сердити Росію. 

Тепер відповіді на деякі питання стало шукати простіше. 29 вересня ухвалено Програму діяльності Кабінету міністрів, нині вона очікує на затвердження Верховною Радою.

Місце для європейської  та євроатлантичної інтеграції у програмі знайшлося. На деякі питання відповіді знайшлися. Натомість з'явилися нові питання. 

Євроінтеграція наприкінці

Невеликий розділ "Європейська та євроатлантична інтеграція" стоїть у програмі на "непочесному" останньому місці. Попри це, деякі плани досить амбітні - аж до суперечливості. Загальною метою задекларовано досягнення за 5 років критеріїв членства в Євросоюзі й НАТО.

"Вперше в історії програм урядів інтеграція України до ЄС та НАТО заслужила окремий розділ. До цього якось не складалося з цим у урядів. Найважливіша для мене цитата з розділу: "Уряд виходитиме з того, що інтеграція України до Євросоюзу остаточно визначена приналежністю України до родини європейських народів та підтверджена Революцією Гідності, а кінцевим і головним бенефіціаром інтеграції є громадянин України",- пише про урядову програму віцепрем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.

Зокрема, протягом 5 років "у законодавство України буде впроваджено не менше 80%  актів ЄС, передбачених Угодою про асоціацію". 

Це надзвичайно висока планка, і є навіть випередженням прописаного в самій  угоді графіка.

Попри це в урядовій програмі є пункти, які відверто дивують.

Скажімо, "Копенгагенські критерії" -  виконання яких означає готовність до вступу країни до Євросоюзу -  зведено чомусь тільки до економічних. Хоча економіка є лише однією з трьох груп критеріїв, наряду з політичними  й так званими "членськими". 

Або інше. "Уряд забезпечить громадянам і бізнесу можливість повноцінного користування перевагами свободи руху людей, товарів, послуг та капіталу між Україною та ЄС", -  усі разом ці "чотири свободи" може мати лише держава-член Євросоюзу. А команда Гончарука точно не приведе туди Україну протягом 5 років, та й не обіцяє. 

Незрозуміло, як можна "у діалозі з ЄС" збільшити інвестиції його держав-членів в Україну - адже прихід європейських капіталів стримує зовсім не брак розмов українських чиновників  зі своїми колегами з Євросоюзу. Корупцію та поганий інвестиційний клімат діалогами не побореш. 

В урядовій програмі  немає термінів  подачі заявки на вступ до ЄС та отримання Плану дій на набуття членства в Північноатлантичному альянсі.

Однак, по-перше, це справа  президента. По-друге, євроінтеграційний популізм не допоміг ще ані країні, ані тим хто його практикував. 

Конкретні, спрямовані на досягнення стандартів ЄС та НАТО справи, є наскрізними для програми. Вони присутні у більшості розділів - хоча і не без нюансів.

Однозначний курс на стандарти НАТО 

Мабуть, навіть прискіпливих  "пронатовців" можуть задовольнити євроатлантичні положення урядової програми.  Хіба що за винятком тих, які вже тепер хочуть знати дату вступу до Альянсу.

Команда Гончарука постановила ціллю досягти за п’ять років відповідності "принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору"

"Ми впровадимо управлінські принципи НАТО в системі об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління Збройними Силами України".

"У рамках євроатлантичної інтеграції ми почнемо поетапне нарощування кількості підрозділів, спроможних до виконання спільних завдань із відповідними підрозділами країн-партнерів".

"Програми підготовки офіцерів та сержантів передбачають вивчення доктрин, процедур і стандартів НАТО, набуття відповідного рівня знання іноземної мови та формування необхідних лідерських якостей". 

У програмі ще багато інших пунктів, які в разі їх реалізації справді суттєво наблизять Україну до Альянсу.

Річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО, за задумом уряду, мають бути максимально наближеними до Плану дій з набуття членства в Альянсі. Це досить прагматично, враховуючи непевні перспективи отримання Україною  ПДЧ в осяжній перспективі. 

Угода з ЄС? Трохи є

Стосовно Євросоюзу загальна мета також амбітна: досягнення за 5 років критеріїв членства. Реалістичність такого завдання викликає великі запитання - у набагато благополучніших країн на це йшло значно більше  часу, та й готовність до вступу настає із завершенням відповідних переговорів. Ну але чому б не вірити в диво.

Головним для України  інструментом інтеграції з ЄС є Угода про асоціацію. Помітно однак, що її в програмі згадано дуже мало - навіть там, де йдеться про передбачені асоціацією реформи та зміни. Можливо, автори  не вважали  за важливе чітко акцентувати  на планах реформування різних сфер відповідно до прописаних в угоді стандартів ЄС. Хоча така відповідність дуже важлива - особливо враховуючи згадану вище амбітну мету.

Отже, в програмі є як  плани, щодо яких чітко задекларовано реформування відповідно до Угоди про асоціацію та стандартів ЄС - а є й  ті, де такої чіткості немає. Відповідно, їх реалізація може викликати запитання.

Однозначно добре

Насамперед варто згадати вкрай важливий напрямок: поводження з відходами. 

"Сміттєва" проблема для України просто кричуща. Водночас її успішно вирішують в країнах ЄС – і Угода про асоціацію містить положення щодо впровадження відповідних стандартів Євросоюзу. Україна має імплементувати тут  три директиви. 

"Уряд підготує на основі директив ЄС, що регламентують поводження з відходами, пакет законів, якими унормує приведення строків у відповідність з директивами ЄС, запровадить ієрархію операцій поводження з відходами, принцип розширеної відповідальності виробника/депозитну систему, принцип "забруднювач платить", - йдеться в програмі.

Попередня влада цей напрямок з тріском провалила.

У програмі прописано низку інших намірів, які чітко відповідають виконанню Угоди про асоціацію або просувають Україну в інших форматах співпраці з ЄС.

Наприклад, запровадження інтегрованого  управління водними ресурсами за басейновим принципом та повне впровадження  Водної рамкової директиви ЄС. Щоправда, певні добрі кроки тут було вже зроблено попередниками.

Також в уряді, зокрема, чітко обіцяють:

-забезпечити  впровадження енергетичних ринків відповідно до вимог Третього енергопакету  ЄС;

- продовжувати політику у сфері енергоефективності та енергозбереження - а це важливий євроінтеграційний напрям і важливий аспект відносин між Україною та ЄС;

- приєднатися до рамкової програми ЄС з науки і досліджень "Горизонт Європа", яка 2021 року замінить теперішню "Горизонт". 

Добре, але...

Та найчастіше задекларовані  в угоді наміри не пов’язані з виконанням угоди  - звісно, йдеться про сфери, на які вона розповсюджується.

Інтриги в цьому сенсі додає розділ програми уряду, що стосується автомобільного транспорту. За минулої влади були очевидні спроби просунути під виглядом виконання Угоди про асоціацію певні сумнівні схеми - наприклад, які стосувалися нових водійських прав та технічного огляду автомобілів. 

Перші тижні турборежиму та євроінтеграція: що обнадіює і що насторожує

Програма уряду Гончарука містить намір змінювати сферу: "...буде удосконалено систему управління запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищено рівень безпеки перевезення пасажирів та вантажів, підвищено рівень безпечності транспортних засобів та впроваджено дієву систему контролю у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". 

Однак про стандарти ЄС чи Угоду про асоціацію - ані слова.

Те ж стосується екологічних питань. В Угоді про асоціацію їх представлено аж трьома десятками директив та регламентів ЄС. В урядовій програмі декларується багато  співзвучного з цілями угоди в цій сфері, однак чітко окреслено намір виконання Угоди про асоціацію лише в сфері поводження з відходами.

Гучна  обіцянка уряду - вдвічі збільшити експорт. Для цього в Кабміні обіцяють на 10% знизити рівень ввізних мит "для топ-100 товарних ліній на топ-20 ринках експорту".

Втім, досить складно сказати, як збираються цього досягти. "Ми досягнемо зменшення мит на українську продукцію на ключових ринках через виконання Угоди про асоціацію з ЄС, інших угод про зони вільної торгівлі, їх оновлення, використання можливостей СОТ, зняття антидемпінгових і захисних мит, які поширюються на українську продукцію",- говориться у документі. 

Більш конкретна обіцянка - усунення нетарифних бар’єрів. В уряді обіцяють усунути їх як для промислових товарів (так званий "промисловий безвіз"), що є цілком досяжною метою, так і для послуг, а найголовніше - для аграрної та харчової продукції.   

На обмеження щодо останніх на європейському ринку (так звані нетарифні квоти) постійно скаржаться українські експортери, проте в ЄС досі лише один раз погодилися на такий перегляд - і лише у контраверсійному випадку експорту курятини. 

Ще одна ініціатива - запуск у 2020 році систему добровільної сертифікації продукції тваринного походження, що виробляється без використання антибіотиків. Виглядає досить привабливо, проте ця ініціатива перевершує чинні норми ЄС по використанню антибіотиків у тваринництві, робота над впровадженням яких ще не завершена. 

Погано

Дивує, що місцями в уряді ставлять собі завданням вже досягнуті цілі.

Зокрема, в рамках мети забезпечити українським споживачам безпечні продукти та послуги. "Забезпечимо наявність та виконання вимог системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) на 100% великих і середніх підприємств-виробників продуктів через 3 роки та 100% малих підприємств-виробників продуктів через 5 років" - йдеться в програмі.

Втім, згідно діючого законодавства ці норми вже є обов’язковими! Навіть для малих виробників, для яких ця норма набрала чинності минулого місяця. 

То чи не означає така обіцянка уряду плани відмінити діючий закон, перенесши впровадження НАССР ще на декілька років?

Та це не єдині "дивинки" урядової програми.

Одна з намічених урядом  Гончарука цілей  звучить  у програмі так: "Українці частіше і дешевше користуються авіатранспортом". Йдеться про здешевлення авіаквитків, розвиток мережі аеропортів,  розвиток "лоу-кост" сегменту, безпеку  і т.ін.

Все це добре, однак насторожує повна відсутність згадки про перспективи укладення з ЄС Договору про спільний авіаційний простір. І це тоді як обриси "відкритого неба" стають дедалі чіткішими – після недалекого вже Brexit підписання парафованого ще 2013 року документу може стати  реальністю.  

 "Відкрите небо" з ЄС значно посприяло би досягненню вищезгаданих урядових цілей. Це один із найважливіших напрямків галузевої інтеграції з ЄС. Сподіватимемося, що згадки про спільний авіаційний простір  немає в програмі випадково. 

****

Отже, програма нового уряду в цілому спрямована на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Однак є чимало запитань - можливо, їх буде знято під час реалізації планів або шляхом належної комунікації від урядових структур. 

Зрештою, цей текст не є глибоким аналізом програми. Очевидно, грунтовну оцінку мають дати галузеві експерти, що відстежують відповідність дій влади тим же положенням Угоди про асоціацію або іншим євроінтеграційним зобов’язанням.   

Ми ж виокремили лише найочевидніші речі -  які як непокоять, так і вселяють оптимізм.

Автори: Анатолій Марциновський, Юрій Панченко

Програма дій Уряду Гончарука: незрозуміло

Модні слова і красиві тези. Програма дій Уряду: незрозуміло, куди рухаємося і що маємо робити

  • 03/10/2019
  • ДАТА ПУБЛІКАЦІЇ

Замість цілісного підходу ми маємо розірваний документ, в якому кожне міністерство веде свій напрямок роботи, часто не поєднуючи його з іншими урядовими інституціями. На цьому тижні Прем’єр-міністр Гончарук презентував програму дій нового Кабінету Міністрів. Представляючи документ, який окреслює пріоритети роботу уряду на наступні п’ять років, Гончарук наголосив, що це програма технократичного Уряду, який буде максимально конкретний та ефективний. Головною її відмінністю від попередніх бюрократичних сухих документів в – людиноцентричності.

Аналізував: Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос»

Головним завданням програми він бачить “не на досягненні абстрактних ефемерних показників, а на те, щоб життя кожної конкретної людини в різних життєвих ситуаціях ставало комфортнішим.”

Після таких голосних та амбітних заяв очікувань від Програми у експертного середовища були на відповідному рівні.

Структура та наповнення

Однак, на жаль, представлений документ у порівнянні з програмами попередніх урядів більше розчарував ніж порадував.

Зокрема попередні урядові програми завжди об’єднувала чітку структура, яка включала візію стратегії розвитку країни, поставлені цілі, завдання, які результати ми хочемо досягнути і найголовніше мали - чіткі вимірювані результати.

Також кожна програма демонструвала пріоритети, на які вони акцентуватимуть увагу. Наприклад, у Володимира Гройсмана ставка робилась на дев'ять галузей в економіці, а у соціальній сфері були чітко прописані реформи, які планував робити Уряд – Освітня, Медична та Пенсійна.

Те саме стосувалося Урядових програм Яценюка, Азарова чи Тимошенко. Після їх прочитання, нам, наприклад, могли не подобатись тези Миколи Яновича про інтеграцію з Митним Союзом, але водночас ми чітко бачили, куди рухатимуться Україна, як розвиватимуться економічна та соціальні сфери, які пріоритети роботи урядовців.

У програмі ж нового Кабміну відсутня Стратегія розвитку країни, не прописані будь-які чіткі критерії вимірювання, не зрозуміло, куди ми рухаємося далі, що маємо для цього робити.

Як результат - замість цілісного підходу ми отримали розірваний документ, в якому кожне Міністерство веде свій напрямок роботи, часто не поєднуючи його з іншими урядовими інституціями.

Одна з причин поганої структурованості програми – не врахування позитивних напрацювань попереднього Уряду. Це виглядає досить дивним, особливо на фоні заяв Гончарука, що він продовжуватиме реформи Уряду Гройсмана. Якби чиновники, які готували документ взяли за основу, програму попереднього Уряду, проаналізували і доопрацювавши “транзитні книги,” які лишили попередні міністри, то ця програма могла б набути змістів, структури, цифр, вимірюваних результатів та чітких індикаторів.

Щоб зрозуміти, як має виглядати насправді програмний документ, варто подивитися на блок Міністерства фінансів. Тому що очільниця відомства Оксана Маркарова працювала і в уряді Яценюка, і Гройсмана, чітко перенесла попередні позиції, якісно сформувавши стратегію розвитку напрямку “публічні фінанси країни”.

Якщо Гончарука не влаштовувала програма Уряду Гройсмана він міг взяти за основу тексти Меморандумів з МВФ. Але і цим шляхом він не пішов – вирішивши зробити самостійний продукт.

Через цю помилку програма вийшла не цілісною і не структурованою, а більшість індикаторів слабо вимірювальні. Зокрема, ефективність не можна вимірювати відсотками, адже за таких обставин багато індикаторів побудовані дуже маніпулятивно.

Економіка

Якщо говорити про окремі галузі то варто розпочати з економіки, яка найбільше турбує наших громадян. На жаль, в програмі абсолютно не прописані пріоритетні галузі її розвитку та не вказані так званні точки зростання. Без цього речення про мільйон робочих місць та 50 мільярдів залучених інвестицій – просто пусті красиві тези.

Судячи з програми єдине, на чому уряд збирається заробляти гроші – це приватизація та продаж землі. Але це як продати нирку – один раз можна, а далі що?

У програмі ігнорується питання того, як Уряд допомагатиме розвиватися малому та середньому бізнесу, який завжди був одним з ключових рушіїв соціальних трансформацій в країні.

Команда Зеленського постійно критикувала попередню владу, за ресурсну модель економіки. На жаль, при цьому вони не показали, яким чином розвиватиметься економіка, і яким чином ми збираємось переходити від ресурсної моделі введення економіки до інноваційної економіки, в основі якої лежить принцип створення товарів із доданою вартістю.

На думку більшості експертів, ми наближаємося до світової економічної кризи і варто усвідомлювати, що наші ресурси (руда, фосфати тощо) не будуть стільки коштувати. Та і земля різко не виросте в ціні. А отже з таким підходом нас чекатимуть недоїмки до державного бюджету.

Недолік цієї програми, як до речі і всіх попередніх, що вона не вказують, як економічні галузі пов’язуватимуть із соціальною та освітньою сферою. Припустимо за п’ять років нам будуть необхідні спеціалісти в певній галузі, і ми їх повинні навчати вже зараз.

Освіта і Медицина

Водночас, якщо говорити про Освіту то великим позитивом є те, що урядовці продовжуватимуть програму "Нова українська школа.” Очевидно це повязано з тим, що нова міністерка Ганна Новосад працювала радником у своєї попередниці Лілії Гриневич. Є велика вірогідність, що колишня очільниця МОНу буде й надалі долучена до процесів і реформа освіти продовжиться.

Блок “Міністерства охорона здоровя” викликає серйозні занепокоєння.

Там є багато абстрактних речей на зразок "люди довше живуть" та "люди швидше одужують", хоча загалом цілі для МОЗу більш-менш притомні. Більше хвилює, як втілюватиметься реформа на тлі внутрішнього конфлікту в міністерстві охорони здоров'я, де під загрозою звільнення опинилися більшість керівників департаментів.

Безпека, Оборона, Інформаційна політика

Найбільш стратегічною вадою Програми, є відсутність в ній блоку, який стосується питань повернення Криму та Донбасу. Складається враження, що Урядовці, не планують наступні п’ять років взагалі працювати у цьому напрямку. Що це – недбалість? Чи Кабінет Міністрів свідомо залишив ці українські землі у сферах впливу російського окупанта наразі не зрозуміло. Але факт лишається – з цими територіями ми не збираємось працювати.

Звісно, в програмі є і позитивні моменти. Зокрема там прописано, незмінність курсу на євроінтеграцію та співпрацю з НАТО, впровадження військових стандартів і процедур НАТО у секторі безпеки і оборони. Є блок протидії російській пропаганді та поширення фейків в інтернеті.

Але цього справді замало для якісного документу. Наразі після прочитання документу складається враження, що хвороба інфантилізму та дилетантства, яка вразила нову владу, передалася не тільки Офісу Президента і парламенту, але й уряду, який від самого початку позиціонував себе як уряд професіоналів і технократів.

Підсумок

Як результат суспільство отримало не професійну Урядову програму, а документ, схожий на презентацію, розбавлену набором модних слів та елементами діджиталізації.

І найгірше в цій ситуації те, що напередодні 2020 року, який обіцяє країні Світову економічну кризу та геополітичну не стабільність, швидше за все монобільшість, не читаючи проголосує Урядову Програму.

А наслідки такого недалекоглядного рішення ми сповна відчуємо вже наступного року.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Україна вийшла ще з трьох угод в рамках снд

УКРАЇНА ВИЙШЛА ЩЕ З ТРЬОХ УГОД В РАМКАХ СНД
22 Травня 2019 

Кабінет міністрів 22 травня ухвалив рішення про вихід України ще з трьох угод, укладених у межах Співдружності Незалежних Держав.

Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду у середу.

У пояснювальній записці зазначається, що метою цього рішення є припинення для України дії Протоколу про уніфікацію підходу та укладення Угод про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна, вчиненого у травні 1992 року у Ташкенті (Узбекистан); Угоди між державами-учасницями СНД про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства і боротьби з порушеннями у цій сфері, укладеної у червні 1999 року у Мінську (Білорусь); Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у боротьбі з податковими злочинами, вчиненої у червня 2005 року у Тбілісі (Грузія).

Зазначається, що ці міжнародні договори втратили своє практичне значення та не застосовуються у звязку з тим, що у сфері дотримання податкового законодавства діють міжнародні міжурядові договори про уникнення подвійного оподаткування з Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Росією, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном.

Нагадаємо, 24 квітня Кабінет міністрів України припинив дію ще двох угод в рамках Співдружності незалежних держав  про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів у галузі правової охорони винаходів та Угоди про методологічне співставлення і створення загальної статистичної бази Економічного союзу в рамках СНД.

Також 13 лютого уряд підтримав ініціативу Мінекономрозвитку та припинив для України дію угоди, якою у 1992 році створювалася Консультативна економічна робоча комісія при Раді глав держав і Раді глав урядів СНД.

Буджет України 2019

Світанкові ризики. Які підводні камені містить ухвалений держбюджет
П'ЯТНИЦЯ, 23 ЛИСТОПАДА 2018, 12:30 - ГАЛИНА КАЛАЧОВА
УКРІНФОРМ
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Так рано бюджет ще не ухвалювався. Утім, в ухваленому законі є низка ризикованих показників.

23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.

Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.

 
Нічна варта

В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.

Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.

Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.

Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.

Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.

Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.

Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.

"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.

Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.

Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.

Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.

Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.

З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.

Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.

Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.

Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.

Як змінилися видатки

Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.

Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.

З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.

Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.

Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.

Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.

Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.

Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.

 
"Щас всьо будєт", — запевняв Парубія Гройсман, коли депутати в десятий раз не підтримували чергову комбінацію правок до Податкового кодексу
УКРІНФОРМ

"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.

За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.

Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.

У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.

За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.

Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.

Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.

"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.

Нові старі ризики

В ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.

Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.

Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.

У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.

Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.

За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.

Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.

"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.

Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низ

Звіт уряду перед громадянином

Уряд Австралії звітує...

Уряд вітає з Днем захисника України!

Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем захисника України
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 14 жовтня 2018 року о 09:00
УРОЧИСТОСТІ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР



Дорогі співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем захисника України!

Цього дня в Україні здавна вшановують мужність і героїзм людей, які із зброєю в руках захищали Батьківщину від ворогів. День Покрови Пресвятої Богородиці був найбільшим святом запорозьких козаків, адже саме Богородицю вони вважали покровителькою усього Війська Запорізького, яка захищала їх у мирний і воєнний час. Традиційно вважається, що саме на Покрову заснована Українська Повстанська Армія, яка кинула виклик найбільшим арміям світу і проголосила своєю метою створення Української Самостійної Соборної Держави.

Цей день уособлює для українців тяглість нашої військової традиції, і ми вшановуємо захисників України, які борються з російською військовою агресією. Починаючи з весни 2014 року, українські добровольці, військовослужбовці, військові медики і волонтери демонструють усьому світові безпрецедентну мужність і самопожертву. Ми завдячуємо нашим захисникам тим, що ворог досі не просунувся далі і наші діти зростають у безпеці. Ми ніколи не забудемо про тих, хто віддав заради нашої країни і нас власне життя. Пам’ять про героїв залишиться у наших серцях назавжди.

Сьогодні наш обов’язок – продовжити реформування українського війська і забезпечити незворотність політичної, економічної, військової інтеграції до Європейського Союзу та НАТО. Українська армія повинна продовжити модернізацію, переозброєння і впровадження сучасних військових стандартів. Тому ми виділяємо на оборонний сектор рекордні кошти для того, щоб українська армія була однією з найпотужніших військових сил регіону, а престиж українського військовослужбовця лише зростав. Упевнений, що ми здійснимо усі необхідні перетворення і досягнемо нашої стратегічної мети – членства в НАТО і надійного забезпечення обороноздатності України та її подальшого демократичного розвитку.

Дякую усім захисникам України за вірну службу Батьківщині і готовність ризикувати власним життям заради своєї країни і безпеки своїх близьких! Наші бійці на сході є запорукою нашої державної незалежності і подальших доленосних і незворотних змін, на шлях яких ступила країна, відмовившись від колоніального минулого. Вірю, що нашу країну чекає велике майбутнє. Бажаю всім нашим захисникам міцного здоров’я, військової вдачі, благополучного повернення додому, а головне – миру, злагоди та добробуту в нашій країні та у всіх українських домівках!

Слава Україні!                                                                                Героям слава!

Прем’єр-міністр України                                                        Володимир ГРОЙСМАН 

Повернемо ліси в Україну


Остап Семерак: Навколо ідеї засадження України деревами має об’єднатися місцева влада і громадськість


Міністерство екології та природних ресурсів України, опубліковано 10 серпня 2018 року о 19:39

Міністр екології та  природних ресурсів Остап Семерак  закликав представників органів  місцевої влади більш активно  підтримувати ініціативи своїх  громад  у  висадженні дерев у міських парках, алеях та скверах. Про це він розповів  в ефірі програми «Подія» на ТК «Прямий».

«Висадження нових  лісів – це є частина державної політики, але тут важливо  і підтримувати  ініціативи   громадськості, яка екологічно свідома і  вболіває за  збереження довкілля в своєму місті. Це  - найпростіший шлях підвищити  рівень екологічної свідомості», - сказав Остап Семерак.

Він навів приклад   коли не налагоджена  взаємодія громади і влади ускладнює втілення добрих  справ направлених на порятунок  планети.

«Двічі на рік ми  проводимо разом із представниками різних конфесій і навчальним закладами  акцію «Посади дерево миру». Висаджуючи по всій країні, від Києва до  Авдіївки, Алеї миру ми намагаємося привернути увагу до катастрофічних  наслідків нанесених війною довкіллю на Сході та підвищення рівня  екологічної свідомості. Ми отримали сотні дзвінків українців, які  виявили бажання провести таку акцію в своєму місті чи селі і готові  навіть вкладати власні кошти в придання  саджанців. Проте кожного разу  виникає питання із отриманням дозволу від місцевої влади на висадження  нових Алей», - сказав Міністр.

Остап Семерак  переконаний, що  підтримка органами місцевої влади таких ініціатив  та взаємодія із громадами у проведенні висадження допоможе озеленити нашу  країну і  підняти рівень  еко-патріотизму і розширить коло українців,  які прагнуть берегти природу рідної землі та країну.


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая