хочу сюда!
 

Ирина

32 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 31-48 лет

Заметки с меткой «уряд»

Буджет України 2019

Світанкові ризики. Які підводні камені містить ухвалений держбюджет
П'ЯТНИЦЯ, 23 ЛИСТОПАДА 2018, 12:30 - ГАЛИНА КАЛАЧОВА
УКРІНФОРМ
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Так рано бюджет ще не ухвалювався. Утім, в ухваленому законі є низка ризикованих показників.

23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.

Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.

 
Нічна варта

В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.

Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.

Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.

Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.

Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.

Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.

Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.

"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.

Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.

Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.

Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.

Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.

З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.

Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.

Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.

Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.

Як змінилися видатки

Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.

Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.

З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.

Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.

Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.

Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.

Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.

Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.

 
"Щас всьо будєт", — запевняв Парубія Гройсман, коли депутати в десятий раз не підтримували чергову комбінацію правок до Податкового кодексу
УКРІНФОРМ

"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.

За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.

Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.

У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.

За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.

Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.

Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.

"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.

Нові старі ризики

В ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.

Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.

Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.

У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.

Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.

За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.

Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.

"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.

Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низ

Звіт уряду перед громадянином

Уряд Австралії звітує...

Уряд вітає з Днем захисника України!

Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем захисника України
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 14 жовтня 2018 року о 09:00
УРОЧИСТОСТІ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР



Дорогі співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем захисника України!

Цього дня в Україні здавна вшановують мужність і героїзм людей, які із зброєю в руках захищали Батьківщину від ворогів. День Покрови Пресвятої Богородиці був найбільшим святом запорозьких козаків, адже саме Богородицю вони вважали покровителькою усього Війська Запорізького, яка захищала їх у мирний і воєнний час. Традиційно вважається, що саме на Покрову заснована Українська Повстанська Армія, яка кинула виклик найбільшим арміям світу і проголосила своєю метою створення Української Самостійної Соборної Держави.

Цей день уособлює для українців тяглість нашої військової традиції, і ми вшановуємо захисників України, які борються з російською військовою агресією. Починаючи з весни 2014 року, українські добровольці, військовослужбовці, військові медики і волонтери демонструють усьому світові безпрецедентну мужність і самопожертву. Ми завдячуємо нашим захисникам тим, що ворог досі не просунувся далі і наші діти зростають у безпеці. Ми ніколи не забудемо про тих, хто віддав заради нашої країни і нас власне життя. Пам’ять про героїв залишиться у наших серцях назавжди.

Сьогодні наш обов’язок – продовжити реформування українського війська і забезпечити незворотність політичної, економічної, військової інтеграції до Європейського Союзу та НАТО. Українська армія повинна продовжити модернізацію, переозброєння і впровадження сучасних військових стандартів. Тому ми виділяємо на оборонний сектор рекордні кошти для того, щоб українська армія була однією з найпотужніших військових сил регіону, а престиж українського військовослужбовця лише зростав. Упевнений, що ми здійснимо усі необхідні перетворення і досягнемо нашої стратегічної мети – членства в НАТО і надійного забезпечення обороноздатності України та її подальшого демократичного розвитку.

Дякую усім захисникам України за вірну службу Батьківщині і готовність ризикувати власним життям заради своєї країни і безпеки своїх близьких! Наші бійці на сході є запорукою нашої державної незалежності і подальших доленосних і незворотних змін, на шлях яких ступила країна, відмовившись від колоніального минулого. Вірю, що нашу країну чекає велике майбутнє. Бажаю всім нашим захисникам міцного здоров’я, військової вдачі, благополучного повернення додому, а головне – миру, злагоди та добробуту в нашій країні та у всіх українських домівках!

Слава Україні!                                                                                Героям слава!

Прем’єр-міністр України                                                        Володимир ГРОЙСМАН 

Повернемо ліси в Україну


Остап Семерак: Навколо ідеї засадження України деревами має об’єднатися місцева влада і громадськість


Міністерство екології та природних ресурсів України, опубліковано 10 серпня 2018 року о 19:39

Міністр екології та  природних ресурсів Остап Семерак  закликав представників органів  місцевої влади більш активно  підтримувати ініціативи своїх  громад  у  висадженні дерев у міських парках, алеях та скверах. Про це він розповів  в ефірі програми «Подія» на ТК «Прямий».

«Висадження нових  лісів – це є частина державної політики, але тут важливо  і підтримувати  ініціативи   громадськості, яка екологічно свідома і  вболіває за  збереження довкілля в своєму місті. Це  - найпростіший шлях підвищити  рівень екологічної свідомості», - сказав Остап Семерак.

Він навів приклад   коли не налагоджена  взаємодія громади і влади ускладнює втілення добрих  справ направлених на порятунок  планети.

«Двічі на рік ми  проводимо разом із представниками різних конфесій і навчальним закладами  акцію «Посади дерево миру». Висаджуючи по всій країні, від Києва до  Авдіївки, Алеї миру ми намагаємося привернути увагу до катастрофічних  наслідків нанесених війною довкіллю на Сході та підвищення рівня  екологічної свідомості. Ми отримали сотні дзвінків українців, які  виявили бажання провести таку акцію в своєму місті чи селі і готові  навіть вкладати власні кошти в придання  саджанців. Проте кожного разу  виникає питання із отриманням дозволу від місцевої влади на висадження  нових Алей», - сказав Міністр.

Остап Семерак  переконаний, що  підтримка органами місцевої влади таких ініціатив  та взаємодія із громадами у проведенні висадження допоможе озеленити нашу  країну і  підняти рівень  еко-патріотизму і розширить коло українців,  які прагнуть берегти природу рідної землі та країну.


В Україні йде зростання середньої зарплати

Глава Уряду: Один з головних індикаторів економічного розвитку – зростання середньої зарплати



Одним з ключових індикаторів економічного зростання України є ріст середньої зарплати, який за підсумками року може сягнути 10 тис. грн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Головний пріоритет - середня зарплата. І цей показник ми хочемо довести до 10 тис. грн. Це реальна історія. Зараз зарплати вже більше 8 тис. грн», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що досягненню мети сприяє вся економічна політика Уряду – в тому числі в контексті дерегуляції і боротьби з тіньовими схемами. «У нас мета одна – Україна має бути сильною», - наголосив Глава Уряду.


Субсидія як лотерея

По каким правилам украинцам будут начислять субсидию – инфографика 9 октября '17 12:00


 На конец августа 2017 года за коммуналку украинцы были должны почти 7,5 миллиардов гривен. Соцнорматив для горячего водоснабжения составляет 1,6 куб м на одного человека depositphotos.com По состоянию на конец августа с начала 2017 года субсидии оформили почти 5,6 млн домохозяйств (на 408 тыс. больше, чем в прошлом году). Части из тех, кто обратился, в субсидиях было отказано: известно, что с этим вопросом к государству обратились с начала года более 7 млн семей. Вероятно, что к концу года количество желающих получить “скидку“ на оплату комуслуг возрастет, сообщает Слово и Дело. Читай также: Сколько украинцы должны за отопление и горячую воду – инфографика Итак, оформить коммунальную субсидию имеют право семьи, чьи расходы на оплату услуг ЖКХ превышают 15% от совокупного дохода. При оформлении субсидии на отопительный период 2017-2018 будут учитываться доходы всех членов семьи за I и II кварталы 2017 года, если же речь идет о субсидии на неотапливаемый период 2018 года - то, соответственно, за III и IV кварталы 2017 года. Важно осознавать, что субсидия будет предоставляться только на объем услуг, предусмотренный социальной нормой, а все, что будет потреблено сверх этой нормы, домохозяйства должны будут оплачивать согласно полному тарифу. Определенные государством социальные нормы на сегодня такие. Для централизованного отопления в домах, где не установлены счетчики тепла, объем тепловой энергии рассчитывается на жилье площадью 48,87 кв м, если в квартире проживает один человек, 65,52 кв м - на двух человек, 76,17 кв м - на семью из трех человек и 89,82 кв м - из четырех. В сравнении с прошлым годом эти показатели не изменились. А вот для домов, где тепловые счетчики установлены, соцнорматив по сравнению с 2016 годом стал меньше: 0,0431 Гкал на куб м (в 2016-м это показатель составлял 0,0548 Гкал на куб м). Читай также: Оснований для роста коммунальных тарифов нет - Розенко Соцнорматив для горячего водоснабжения составляет 1,6 куб м на одного человека в месяц (по сравнению с прошлым годом ничего не изменилось). Семьям, которые используют для отопления газ, следует помнить, что субсидия будет распространяться лишь на 5 куб м голубого топлива на 1 кв м жилья (в прошлом году эта норма составляла 5,5 куб м). Для тех же, кто отапливает дом с помощью электрических обогревателей, социальный норматив электроэнергии в отопительный период составит 51 кВт/ч на 1 кв м (год назад расчетный объем был ощутимо больше - 65 кВт/ч на кв м). Основные изменения в начислении субсидий slovoidilo.ua Для полноты картины приводим также основные коммунальные тарифы, которые будут действовать в течение грядущего отопительного сезона: централизованное отопление: 1414,45 грн за Гкал при наличии счетчика или 32,91 грн за кв м, если счетчика нет; горячее водоснабжение: 84,85 грн за куб м при наличии полотенцесушителей и 78,08 грн за куб м для квартир без сушителей; природный газ: 6,69 грн за куб м; электроэнергия (для отопления с 1 октября по 30 апреля): при условии потребления менее 3000 кВт/ч в месяц - 0,9 грн за кВт, при потреблении свыше 3000 кВт/ч в месяц - 1,68 грн за кВт/ч. Тарифы на отопительный сезон 2017/2018 slovoidilo.ua   Ранее сообщалось о том, на что государство потратит 950 млрд грн.

Источник: http://dengi.ua/tarif/300836-Po-kakim-pravilam-ukraincam-budut-nachisljat-subsidiju-infografika
© Dengi.ua

Малий та середній агробізнес отримав нові стимули для розвитку

Нeщoдaвнo Кaбiнeт Мiнiстрiв Укрaїни oстaтoчнo пoгoдив мeхaнiзми пiдтримки aгрoвирoбникiв. Тaким чинoм мaлий тa сeрeднiй aгрoбiзнeс oтримaв дoдaткoвi стимули для свoгo рoзвитку. Зaгaльний рeсурс, видiлeний нa пiдтримку твaринництвa, цьoгo рoку стaнoвитимe 4 мiльярди гривeнь. Кoшти нaпрaвлятимуть пeрeдусiм нa пiдтримку будiвництвa нoвих фeрм тa кoмплeксiв, нa здeшeвлeння крeдитiв нa будiвництвo, нa кoмпeнсaцiю чaстини влaсних кoштiв вирoбникiв, витрaчeних нa будiвництвo. Мaксимaльний крeдитний рeсурс – 10 мiльйoнiв єврo нa oдин тoвaрний кoмплeкс пiд 3% рiчних нa 5 рoкiв. Мaксимaльний рoзмiр кoмпeнсaцiї – 25% вiд oбсягу витрaт. Тaкoж урядoм булo пoгoджeнo прoгрaму рoзвитку сaдiвництвa. Бюджeтнiaсигнувaння нa цeй сeгмeнт стaнoвлять близькo 300 мiльйoнiв гривeнь.Прoгрaмa кoмпeнсaцiї вaртoстi сiльгoсптeхнiки пeрeдбaчaє oбсяг бюджeтнoгo фiнaнсувaння у рoзмiрi 1 мiльярд гривeнь, тaкa ж сумa пeрeдбaчaється нa прoгрaму рoзвитку фeрмeрствaOчiкується, щo зaвдяки рeaлiзaцiї всiх цих рiшeнь вжe цьoгo рoку вдaсться суттєвo нaрoстити кiлькiсть мoлoчнooвaрних кoмплeксiв, фeрмeрських гoспoдaрств, пoгoлiв’я вeликoї рoгaтoї худoби, oбсяги вирoбництвa мoлoкa тa iншoї сiльськoгoспoдaрськoї прoдукцiї.

 


Порошенко підписав закон про бюджет-2018

Порошенко підписав закон про бюджет-2018
12:01, 30 грудня 2017 
Петр Порошенко
Петр Порошенко / Getty Images

Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під законом №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який на початку грудня грудня ухвалила Верховна Рада.

Як повідомляє його прес-служба, доходи державного бюджету на 2018 рік визначено у сумі 917,9 мільярда гривень, а видатки – на рівні 991,7 мільярда гривень.

Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України

"Граничний обсяг дефіциту держбюджету пропонується передбачити у розмірі 80,6 мільярда гривень або 2,4% ВВП. Граничний обсяг державного боргу встановлено у розмірі 1999,3 мільярда гривень, що складатиме 60% ВВП. Планові обсяги державних гарантій визначено на рівні 24 мільярда гривень. Надходження від приватизації прогнозується у обсязі 21,3 мільярда гривень", – йдеться у документі.

Крім того, зазначається, що у 2018 році розмір прожиткового мінімуму зросте на 9%, а мінімальної заробітної плати – на 16,3%.

"На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передбачено 71 мільярда гривень. Обсяг освітньої субвенції врахований встановлено у сумі 61,7 мільярда гривень, медичної субвенції – 57,4 мільярда гривень. У 2018 році створено Державний дорожній фонд з обсягом видатків у 32,9 мільярда гривень. Всього на розвиток доріг передбачено спрямувати 47,7 мільярда гривень. На функціонування Фонду енергоефективності передбачено кошти у сумі 1, мільярда гривень, ще 0,4 мільярда гривень – на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергозбереження", – додають у Порошенка.

Завдяки Уряду Укрзалізниця покращила результати діяльності

Укрзалізниця

З великім інтересом спостерігаю за діяльністю іноземними фахівців, які очолюють українські державні підприємства. Вважається, що порівняно з українськими керівниками, вони є більш освіченими і дисциплінованими, досвідченішими щодо сучасних технологій, мають серйозний досвід роботи в умовах справжнього ринку. Існує думка, що Україні не обійтися без іноземців в умовах реформування компаній – під час переоснащення, модернізації і переходу на сучасні технології.

Сьогодні всі інформагенції повідомили, що найвідоміший іноземній фахівець в Україні – голова Укрзалізниці поляк Войцех Балчун подав у відставку через особисті обставини. Він працював на посаді Голови Правління ПАТ Укрзалізниця трохи більше року – з червня 2016, але навіть за такий короткий термін багато чого встиг досягти. Найбільше досягнень керованої ним компанії припадають на 2017 рік – коли Укрзалізниця працювала в підпорядкуванні Уряду на чолі з Володимиром Гройсманом.

Здобутки Укрзалізниці за час роботи Балчуна можна побачити із презентації-звіту, поширеного компанією. Вважаю, що у цих досягненнях є також велика заслуга Уряду, який забрав Укрзалізницю “під своє крило” і надавав їй значну допомогу.

Серед основних досягнень Укрзалізниці – значне покращення фінансового стану. Чистий прибуток за національним стандартом бухгалтерського обліку у 2016 році склав 320 млн. грн., що на 1 млрд більше ніж у 2015 році.

За 6 міс. 2017 року вже за міжнародними стандартами фінансової звітності, за якими ПАТ «Укрзалізниця» розпочало працювати з 01.01.2017, чистий прибуток склав 122,5 млн. грн., що на 3,9 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

При цьому значно зросли доходи. Так, чистий дохід від реалізації продукції за 6 міс. 2017 склав 35,3 млрд. грн, що на 4,7 млрд більше, ніж за 6 міс. 2016 року.

Варто зазначити, що саме прибутковість і зростання доходів є основними показниками успішної діяльності підприємств.

За час перебування Балчуна на посаді значно покращилася кредитна політика Укрзалізниці – за період з червня 2016 року до липня 2017 року погашено фінансових зобов’язань в на суму 8,7 млрд грн. (втім, деякі доморощені бізнесмени не вважають вчасне повернення боргів показником успішної бізнесової діяльності).

При цьому кредитний портфель зменшився на 15%, або 6,6 млрд грн, і на 01.08.2017 склав 37,3 млрд грн. – це також хороший показник, якій свідчить про дбайливе ставлення до фінансів підприємства.

Фінансові витрати за 6 міс. 2017 року склали 1,8 млрд грн, що на 1,3 млрд грн менше аналогічного періоду 2016 року. Майже вдвічі, це чудово, адже хороший керівник намагається зменшити непродуктивні витрати.

Також ми бачимо, що Укрзалізниця ввійшла в десятку найбільших платників податків в Україні – в 2016 році було сплачено 15,2 млрд грн податків та обов’язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів. А за 6 міс. 2017 року вже сплачено більше 8 млрд. грн, що на 1,1 млрд. грн більше, ніж за 6 міс. 2016 року.

Також дуже важливий показник, особливо для такої компанії як Укрзалізниця – збільшення капітальних інвестицій: за 2016 рік було освоєно 6,9 млрд. грн, що на 53% більше, ніж у 2015 році. А вже за 6 міс. 2017 року вже вкладено 3,4 млрд. грн, що в 1,8 разів більше аналогічного періоду 2016 року.

Є чимало даних щодо оновлення залізничного рухомого складу – це традіційно болюче питання для Укрзалізниці. Але судячи з усього Балчун і тут справлявся. Наприклад, ми бачимо що прискорилися темпи модернізації тягового рухомого складу: за 6 міс. 2017 року було модернізовано та здійснено капітальні ремонти 59 локомотивів, порівняно з 10 локомотивами за аналогічний період 2016 року. За період 2016-2017 років було придбано 21 пасажирський вагон (жодного у 2015 році).

А ось це серйозний показник, який цікавить мене як керівника порту – середньодобовий робочий парк вантажних вагонів в червні 2017 року збільшився на 11,6% у порівнянні з червнем 2016 року, або на 13,6 тис.. І до наступного показника портовики небайдужі, адже більшість вантажів в порт доставляється залізницею – за 6 місяців 2017 року було проведено реконструкцію та капітальні ремонти 183,2 км колій, що в 2.4 рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Ми бачимо також показники суттєвого зростання вантажообігу, але вони потребують фахових коментарів.

Вважається, що іноземні керівники байдуже ставляться до соціальних питань на українських підприємствах, але судячи з наданих Укрзалізницею даних – з цим у Балчуна, здається, все було в порядку: при ньому крива зарплати пішла угору.

Відомо, що під керівництвом Балчуна було підготовлено п’ятирічну стратегію розвитку ПАТ «Укрзалізниця» на 2017-2021 роки, яка передбачає значне оновлення рухомого складу УЗ та формування вертикально-інтегрованої структури компанії. У порівнянні з примітивними, розмитими та неконкретними стратегіями, що мені довелося бачити у виконанні деяких інших іноземців, це дуже серйозний комплексний документ – і саме його Уряд найбільше очікував від іноземного фахівця. Зазвичай, у українських керівників не менше практичного досвіду діяльності в умовах сучасного бізнесу, але із стратегіями не завжди складається.

Сподіваємося що закладений Балчуном за допомогою Уряду запас і потенціал та означені в стратегії напрямки розвитку допоможуть Укрзалізниці успішно розвиватися і бути ефективним підприємством.

Ігор Ткачук,  директор Одеського філіалу АМПУ

Пенсійна реформа


Коли я по телевізору бачу рекламу Уряду про пенсійну реформу, мене просто „вкриває” хвиля обурення стосовно повної економічної необґрунтованості даної реформи. Я, як працівник фіскальної служби з 20-ти річним стажем роботи не розумію, які економічні підстави підвищення пенсії є в країні, яка не підвищує заробітну плату навіть працівникам органів державної служби. Своїми популістськими гаслами наш уряд заганяє країну у борговий зашморг все глибше і глибше. За ці борги будуть розраховуватись навіть наші онуки.

Якщо взяти мою середню заробітну плату з урахування стажу роботи 4 500 гривень на руки та десь приблизно 5 700 нарахованих (і це у працівника обласного апарату фіскальної служби), то як я своїми 3-х відсотковими внесками в Пенсійний фонд країни можу забезпечити пенсію навіть в розмірі 3 000 гривень.

Давайте порахуємо скільки державних службовців має працювати щоб забезпечити одного пенсіонера на 3000 гривень: 5700*3%=171 гривня в середньому в місяць відрахування в Пенсійний фонд в моєму випадку, нехай в середньому буде 200 гривень, а тепер 3000 гривень пенсії розділим на 200 гривень і отримаємо, що 15 державних службовців забезпечують пенсію одному пенсіонеру в 3000 гривень.

Про яку пенсійну реформу іде мова? Так це ми ще забули, що є категорії працівників органів прокуратури, національної поліції, служби безпеки, депутати, які звільнені від сплати пенсійних внесків із заробітної плати, але коли приходить час виходити на пенсію, то я навіть не хочу озвучувати суми пенсій, які вони отримують. Тому для наповнення Пенсійного фонду у нас в країні повинно бути пенсіонерів раз у 30 менше ніж працюючих осіб, причому тих, хто сплачують. А воно так?

Із всього написаного виходить, що наповнення до Пенсійного фонду забезпечують державні службовці, працівники бюджетної сфери, державних підприємств, органів виконавчої влади та працівники бізнесу, причому останні з розрахунку мінімальної заробітної плати 3200 гривень. І саме образливе, що при виході на пенсію якраз ці категорії і отримають її по мінімальному розрахунку. Ось і вся реформа.

Судячи з реклами у нас 5600000 пенсіонерів отримають підвищення, тоді повинно бути близько 170 000000 працюючих. Мені смішно з такої арифметики. І я не думаю, що працівники Пенсійного фонду не вміють рахувати, тоді звідкіля реформа? На вимоги МВФ? Ви ж ці гроші пустите на проїдання та розкрадання


 #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада

Так про що ми говоримо? ЩО ВИ РЕКЛАМУЄТЕ? 

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая