хочу сюда!
 

Вероника

36 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 33-40 лет

Заметки с меткой «уряд»

Уряд вітає з Днем захисника України!

Привітання Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем захисника України
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 14 жовтня 2018 року о 09:00
УРОЧИСТОСТІ ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР



Дорогі співвітчизники!

Від імені Уряду та від себе особисто вітаю з Днем захисника України!

Цього дня в Україні здавна вшановують мужність і героїзм людей, які із зброєю в руках захищали Батьківщину від ворогів. День Покрови Пресвятої Богородиці був найбільшим святом запорозьких козаків, адже саме Богородицю вони вважали покровителькою усього Війська Запорізького, яка захищала їх у мирний і воєнний час. Традиційно вважається, що саме на Покрову заснована Українська Повстанська Армія, яка кинула виклик найбільшим арміям світу і проголосила своєю метою створення Української Самостійної Соборної Держави.

Цей день уособлює для українців тяглість нашої військової традиції, і ми вшановуємо захисників України, які борються з російською військовою агресією. Починаючи з весни 2014 року, українські добровольці, військовослужбовці, військові медики і волонтери демонструють усьому світові безпрецедентну мужність і самопожертву. Ми завдячуємо нашим захисникам тим, що ворог досі не просунувся далі і наші діти зростають у безпеці. Ми ніколи не забудемо про тих, хто віддав заради нашої країни і нас власне життя. Пам’ять про героїв залишиться у наших серцях назавжди.

Сьогодні наш обов’язок – продовжити реформування українського війська і забезпечити незворотність політичної, економічної, військової інтеграції до Європейського Союзу та НАТО. Українська армія повинна продовжити модернізацію, переозброєння і впровадження сучасних військових стандартів. Тому ми виділяємо на оборонний сектор рекордні кошти для того, щоб українська армія була однією з найпотужніших військових сил регіону, а престиж українського військовослужбовця лише зростав. Упевнений, що ми здійснимо усі необхідні перетворення і досягнемо нашої стратегічної мети – членства в НАТО і надійного забезпечення обороноздатності України та її подальшого демократичного розвитку.

Дякую усім захисникам України за вірну службу Батьківщині і готовність ризикувати власним життям заради своєї країни і безпеки своїх близьких! Наші бійці на сході є запорукою нашої державної незалежності і подальших доленосних і незворотних змін, на шлях яких ступила країна, відмовившись від колоніального минулого. Вірю, що нашу країну чекає велике майбутнє. Бажаю всім нашим захисникам міцного здоров’я, військової вдачі, благополучного повернення додому, а головне – миру, злагоди та добробуту в нашій країні та у всіх українських домівках!

Слава Україні!                                                                                Героям слава!

Прем’єр-міністр України                                                        Володимир ГРОЙСМАН 

Повернемо ліси в Україну


Остап Семерак: Навколо ідеї засадження України деревами має об’єднатися місцева влада і громадськість


Міністерство екології та природних ресурсів України, опубліковано 10 серпня 2018 року о 19:39

Міністр екології та  природних ресурсів Остап Семерак  закликав представників органів  місцевої влади більш активно  підтримувати ініціативи своїх  громад  у  висадженні дерев у міських парках, алеях та скверах. Про це він розповів  в ефірі програми «Подія» на ТК «Прямий».

«Висадження нових  лісів – це є частина державної політики, але тут важливо  і підтримувати  ініціативи   громадськості, яка екологічно свідома і  вболіває за  збереження довкілля в своєму місті. Це  - найпростіший шлях підвищити  рівень екологічної свідомості», - сказав Остап Семерак.

Він навів приклад   коли не налагоджена  взаємодія громади і влади ускладнює втілення добрих  справ направлених на порятунок  планети.

«Двічі на рік ми  проводимо разом із представниками різних конфесій і навчальним закладами  акцію «Посади дерево миру». Висаджуючи по всій країні, від Києва до  Авдіївки, Алеї миру ми намагаємося привернути увагу до катастрофічних  наслідків нанесених війною довкіллю на Сході та підвищення рівня  екологічної свідомості. Ми отримали сотні дзвінків українців, які  виявили бажання провести таку акцію в своєму місті чи селі і готові  навіть вкладати власні кошти в придання  саджанців. Проте кожного разу  виникає питання із отриманням дозволу від місцевої влади на висадження  нових Алей», - сказав Міністр.

Остап Семерак  переконаний, що  підтримка органами місцевої влади таких ініціатив  та взаємодія із громадами у проведенні висадження допоможе озеленити нашу  країну і  підняти рівень  еко-патріотизму і розширить коло українців,  які прагнуть берегти природу рідної землі та країну.


В Україні йде зростання середньої зарплати

Глава Уряду: Один з головних індикаторів економічного розвитку – зростання середньої зарплати



Одним з ключових індикаторів економічного зростання України є ріст середньої зарплати, який за підсумками року може сягнути 10 тис. грн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Головний пріоритет - середня зарплата. І цей показник ми хочемо довести до 10 тис. грн. Це реальна історія. Зараз зарплати вже більше 8 тис. грн», - сказав Володимир Гройсман.

Він наголосив, що досягненню мети сприяє вся економічна політика Уряду – в тому числі в контексті дерегуляції і боротьби з тіньовими схемами. «У нас мета одна – Україна має бути сильною», - наголосив Глава Уряду.


Субсидія як лотерея

По каким правилам украинцам будут начислять субсидию – инфографика 9 октября '17 12:00


 На конец августа 2017 года за коммуналку украинцы были должны почти 7,5 миллиардов гривен. Соцнорматив для горячего водоснабжения составляет 1,6 куб м на одного человека depositphotos.com По состоянию на конец августа с начала 2017 года субсидии оформили почти 5,6 млн домохозяйств (на 408 тыс. больше, чем в прошлом году). Части из тех, кто обратился, в субсидиях было отказано: известно, что с этим вопросом к государству обратились с начала года более 7 млн семей. Вероятно, что к концу года количество желающих получить “скидку“ на оплату комуслуг возрастет, сообщает Слово и Дело. Читай также: Сколько украинцы должны за отопление и горячую воду – инфографика Итак, оформить коммунальную субсидию имеют право семьи, чьи расходы на оплату услуг ЖКХ превышают 15% от совокупного дохода. При оформлении субсидии на отопительный период 2017-2018 будут учитываться доходы всех членов семьи за I и II кварталы 2017 года, если же речь идет о субсидии на неотапливаемый период 2018 года - то, соответственно, за III и IV кварталы 2017 года. Важно осознавать, что субсидия будет предоставляться только на объем услуг, предусмотренный социальной нормой, а все, что будет потреблено сверх этой нормы, домохозяйства должны будут оплачивать согласно полному тарифу. Определенные государством социальные нормы на сегодня такие. Для централизованного отопления в домах, где не установлены счетчики тепла, объем тепловой энергии рассчитывается на жилье площадью 48,87 кв м, если в квартире проживает один человек, 65,52 кв м - на двух человек, 76,17 кв м - на семью из трех человек и 89,82 кв м - из четырех. В сравнении с прошлым годом эти показатели не изменились. А вот для домов, где тепловые счетчики установлены, соцнорматив по сравнению с 2016 годом стал меньше: 0,0431 Гкал на куб м (в 2016-м это показатель составлял 0,0548 Гкал на куб м). Читай также: Оснований для роста коммунальных тарифов нет - Розенко Соцнорматив для горячего водоснабжения составляет 1,6 куб м на одного человека в месяц (по сравнению с прошлым годом ничего не изменилось). Семьям, которые используют для отопления газ, следует помнить, что субсидия будет распространяться лишь на 5 куб м голубого топлива на 1 кв м жилья (в прошлом году эта норма составляла 5,5 куб м). Для тех же, кто отапливает дом с помощью электрических обогревателей, социальный норматив электроэнергии в отопительный период составит 51 кВт/ч на 1 кв м (год назад расчетный объем был ощутимо больше - 65 кВт/ч на кв м). Основные изменения в начислении субсидий slovoidilo.ua Для полноты картины приводим также основные коммунальные тарифы, которые будут действовать в течение грядущего отопительного сезона: централизованное отопление: 1414,45 грн за Гкал при наличии счетчика или 32,91 грн за кв м, если счетчика нет; горячее водоснабжение: 84,85 грн за куб м при наличии полотенцесушителей и 78,08 грн за куб м для квартир без сушителей; природный газ: 6,69 грн за куб м; электроэнергия (для отопления с 1 октября по 30 апреля): при условии потребления менее 3000 кВт/ч в месяц - 0,9 грн за кВт, при потреблении свыше 3000 кВт/ч в месяц - 1,68 грн за кВт/ч. Тарифы на отопительный сезон 2017/2018 slovoidilo.ua   Ранее сообщалось о том, на что государство потратит 950 млрд грн.

Источник: http://dengi.ua/tarif/300836-Po-kakim-pravilam-ukraincam-budut-nachisljat-subsidiju-infografika
© Dengi.ua

Малий та середній агробізнес отримав нові стимули для розвитку

Нeщoдaвнo Кaбiнeт Мiнiстрiв Укрaїни oстaтoчнo пoгoдив мeхaнiзми пiдтримки aгрoвирoбникiв. Тaким чинoм мaлий тa сeрeднiй aгрoбiзнeс oтримaв дoдaткoвi стимули для свoгo рoзвитку. Зaгaльний рeсурс, видiлeний нa пiдтримку твaринництвa, цьoгo рoку стaнoвитимe 4 мiльярди гривeнь. Кoшти нaпрaвлятимуть пeрeдусiм нa пiдтримку будiвництвa нoвих фeрм тa кoмплeксiв, нa здeшeвлeння крeдитiв нa будiвництвo, нa кoмпeнсaцiю чaстини влaсних кoштiв вирoбникiв, витрaчeних нa будiвництвo. Мaксимaльний крeдитний рeсурс – 10 мiльйoнiв єврo нa oдин тoвaрний кoмплeкс пiд 3% рiчних нa 5 рoкiв. Мaксимaльний рoзмiр кoмпeнсaцiї – 25% вiд oбсягу витрaт. Тaкoж урядoм булo пoгoджeнo прoгрaму рoзвитку сaдiвництвa. Бюджeтнiaсигнувaння нa цeй сeгмeнт стaнoвлять близькo 300 мiльйoнiв гривeнь.Прoгрaмa кoмпeнсaцiї вaртoстi сiльгoсптeхнiки пeрeдбaчaє oбсяг бюджeтнoгo фiнaнсувaння у рoзмiрi 1 мiльярд гривeнь, тaкa ж сумa пeрeдбaчaється нa прoгрaму рoзвитку фeрмeрствaOчiкується, щo зaвдяки рeaлiзaцiї всiх цих рiшeнь вжe цьoгo рoку вдaсться суттєвo нaрoстити кiлькiсть мoлoчнooвaрних кoмплeксiв, фeрмeрських гoспoдaрств, пoгoлiв’я вeликoї рoгaтoї худoби, oбсяги вирoбництвa мoлoкa тa iншoї сiльськoгoспoдaрськoї прoдукцiї.

 


Порошенко підписав закон про бюджет-2018

Порошенко підписав закон про бюджет-2018
12:01, 30 грудня 2017 
Петр Порошенко
Петр Порошенко / Getty Images

Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під законом №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який на початку грудня грудня ухвалила Верховна Рада.

Як повідомляє його прес-служба, доходи державного бюджету на 2018 рік визначено у сумі 917,9 мільярда гривень, а видатки – на рівні 991,7 мільярда гривень.

Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України

"Граничний обсяг дефіциту держбюджету пропонується передбачити у розмірі 80,6 мільярда гривень або 2,4% ВВП. Граничний обсяг державного боргу встановлено у розмірі 1999,3 мільярда гривень, що складатиме 60% ВВП. Планові обсяги державних гарантій визначено на рівні 24 мільярда гривень. Надходження від приватизації прогнозується у обсязі 21,3 мільярда гривень", – йдеться у документі.

Крім того, зазначається, що у 2018 році розмір прожиткового мінімуму зросте на 9%, а мінімальної заробітної плати – на 16,3%.

"На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передбачено 71 мільярда гривень. Обсяг освітньої субвенції врахований встановлено у сумі 61,7 мільярда гривень, медичної субвенції – 57,4 мільярда гривень. У 2018 році створено Державний дорожній фонд з обсягом видатків у 32,9 мільярда гривень. Всього на розвиток доріг передбачено спрямувати 47,7 мільярда гривень. На функціонування Фонду енергоефективності передбачено кошти у сумі 1, мільярда гривень, ще 0,4 мільярда гривень – на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергозбереження", – додають у Порошенка.

Завдяки Уряду Укрзалізниця покращила результати діяльності

Укрзалізниця

З великім інтересом спостерігаю за діяльністю іноземними фахівців, які очолюють українські державні підприємства. Вважається, що порівняно з українськими керівниками, вони є більш освіченими і дисциплінованими, досвідченішими щодо сучасних технологій, мають серйозний досвід роботи в умовах справжнього ринку. Існує думка, що Україні не обійтися без іноземців в умовах реформування компаній – під час переоснащення, модернізації і переходу на сучасні технології.

Сьогодні всі інформагенції повідомили, що найвідоміший іноземній фахівець в Україні – голова Укрзалізниці поляк Войцех Балчун подав у відставку через особисті обставини. Він працював на посаді Голови Правління ПАТ Укрзалізниця трохи більше року – з червня 2016, але навіть за такий короткий термін багато чого встиг досягти. Найбільше досягнень керованої ним компанії припадають на 2017 рік – коли Укрзалізниця працювала в підпорядкуванні Уряду на чолі з Володимиром Гройсманом.

Здобутки Укрзалізниці за час роботи Балчуна можна побачити із презентації-звіту, поширеного компанією. Вважаю, що у цих досягненнях є також велика заслуга Уряду, який забрав Укрзалізницю “під своє крило” і надавав їй значну допомогу.

Серед основних досягнень Укрзалізниці – значне покращення фінансового стану. Чистий прибуток за національним стандартом бухгалтерського обліку у 2016 році склав 320 млн. грн., що на 1 млрд більше ніж у 2015 році.

За 6 міс. 2017 року вже за міжнародними стандартами фінансової звітності, за якими ПАТ «Укрзалізниця» розпочало працювати з 01.01.2017, чистий прибуток склав 122,5 млн. грн., що на 3,9 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

При цьому значно зросли доходи. Так, чистий дохід від реалізації продукції за 6 міс. 2017 склав 35,3 млрд. грн, що на 4,7 млрд більше, ніж за 6 міс. 2016 року.

Варто зазначити, що саме прибутковість і зростання доходів є основними показниками успішної діяльності підприємств.

За час перебування Балчуна на посаді значно покращилася кредитна політика Укрзалізниці – за період з червня 2016 року до липня 2017 року погашено фінансових зобов’язань в на суму 8,7 млрд грн. (втім, деякі доморощені бізнесмени не вважають вчасне повернення боргів показником успішної бізнесової діяльності).

При цьому кредитний портфель зменшився на 15%, або 6,6 млрд грн, і на 01.08.2017 склав 37,3 млрд грн. – це також хороший показник, якій свідчить про дбайливе ставлення до фінансів підприємства.

Фінансові витрати за 6 міс. 2017 року склали 1,8 млрд грн, що на 1,3 млрд грн менше аналогічного періоду 2016 року. Майже вдвічі, це чудово, адже хороший керівник намагається зменшити непродуктивні витрати.

Також ми бачимо, що Укрзалізниця ввійшла в десятку найбільших платників податків в Україні – в 2016 році було сплачено 15,2 млрд грн податків та обов’язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів. А за 6 міс. 2017 року вже сплачено більше 8 млрд. грн, що на 1,1 млрд. грн більше, ніж за 6 міс. 2016 року.

Також дуже важливий показник, особливо для такої компанії як Укрзалізниця – збільшення капітальних інвестицій: за 2016 рік було освоєно 6,9 млрд. грн, що на 53% більше, ніж у 2015 році. А вже за 6 міс. 2017 року вже вкладено 3,4 млрд. грн, що в 1,8 разів більше аналогічного періоду 2016 року.

Є чимало даних щодо оновлення залізничного рухомого складу – це традіційно болюче питання для Укрзалізниці. Але судячи з усього Балчун і тут справлявся. Наприклад, ми бачимо що прискорилися темпи модернізації тягового рухомого складу: за 6 міс. 2017 року було модернізовано та здійснено капітальні ремонти 59 локомотивів, порівняно з 10 локомотивами за аналогічний період 2016 року. За період 2016-2017 років було придбано 21 пасажирський вагон (жодного у 2015 році).

А ось це серйозний показник, який цікавить мене як керівника порту – середньодобовий робочий парк вантажних вагонів в червні 2017 року збільшився на 11,6% у порівнянні з червнем 2016 року, або на 13,6 тис.. І до наступного показника портовики небайдужі, адже більшість вантажів в порт доставляється залізницею – за 6 місяців 2017 року було проведено реконструкцію та капітальні ремонти 183,2 км колій, що в 2.4 рази більше, ніж за аналогічний період 2016 року.

Ми бачимо також показники суттєвого зростання вантажообігу, але вони потребують фахових коментарів.

Вважається, що іноземні керівники байдуже ставляться до соціальних питань на українських підприємствах, але судячи з наданих Укрзалізницею даних – з цим у Балчуна, здається, все було в порядку: при ньому крива зарплати пішла угору.

Відомо, що під керівництвом Балчуна було підготовлено п’ятирічну стратегію розвитку ПАТ «Укрзалізниця» на 2017-2021 роки, яка передбачає значне оновлення рухомого складу УЗ та формування вертикально-інтегрованої структури компанії. У порівнянні з примітивними, розмитими та неконкретними стратегіями, що мені довелося бачити у виконанні деяких інших іноземців, це дуже серйозний комплексний документ – і саме його Уряд найбільше очікував від іноземного фахівця. Зазвичай, у українських керівників не менше практичного досвіду діяльності в умовах сучасного бізнесу, але із стратегіями не завжди складається.

Сподіваємося що закладений Балчуном за допомогою Уряду запас і потенціал та означені в стратегії напрямки розвитку допоможуть Укрзалізниці успішно розвиватися і бути ефективним підприємством.

Ігор Ткачук,  директор Одеського філіалу АМПУ

Пенсійна реформа


Коли я по телевізору бачу рекламу Уряду про пенсійну реформу, мене просто „вкриває” хвиля обурення стосовно повної економічної необґрунтованості даної реформи. Я, як працівник фіскальної служби з 20-ти річним стажем роботи не розумію, які економічні підстави підвищення пенсії є в країні, яка не підвищує заробітну плату навіть працівникам органів державної служби. Своїми популістськими гаслами наш уряд заганяє країну у борговий зашморг все глибше і глибше. За ці борги будуть розраховуватись навіть наші онуки.

Якщо взяти мою середню заробітну плату з урахування стажу роботи 4 500 гривень на руки та десь приблизно 5 700 нарахованих (і це у працівника обласного апарату фіскальної служби), то як я своїми 3-х відсотковими внесками в Пенсійний фонд країни можу забезпечити пенсію навіть в розмірі 3 000 гривень.

Давайте порахуємо скільки державних службовців має працювати щоб забезпечити одного пенсіонера на 3000 гривень: 5700*3%=171 гривня в середньому в місяць відрахування в Пенсійний фонд в моєму випадку, нехай в середньому буде 200 гривень, а тепер 3000 гривень пенсії розділим на 200 гривень і отримаємо, що 15 державних службовців забезпечують пенсію одному пенсіонеру в 3000 гривень.

Про яку пенсійну реформу іде мова? Так це ми ще забули, що є категорії працівників органів прокуратури, національної поліції, служби безпеки, депутати, які звільнені від сплати пенсійних внесків із заробітної плати, але коли приходить час виходити на пенсію, то я навіть не хочу озвучувати суми пенсій, які вони отримують. Тому для наповнення Пенсійного фонду у нас в країні повинно бути пенсіонерів раз у 30 менше ніж працюючих осіб, причому тих, хто сплачують. А воно так?

Із всього написаного виходить, що наповнення до Пенсійного фонду забезпечують державні службовці, працівники бюджетної сфери, державних підприємств, органів виконавчої влади та працівники бізнесу, причому останні з розрахунку мінімальної заробітної плати 3200 гривень. І саме образливе, що при виході на пенсію якраз ці категорії і отримають її по мінімальному розрахунку. Ось і вся реформа.

Судячи з реклами у нас 5600000 пенсіонерів отримають підвищення, тоді повинно бути близько 170 000000 працюючих. Мені смішно з такої арифметики. І я не думаю, що працівники Пенсійного фонду не вміють рахувати, тоді звідкіля реформа? На вимоги МВФ? Ви ж ці гроші пустите на проїдання та розкрадання


 #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада

Так про що ми говоримо? ЩО ВИ РЕКЛАМУЄТЕ? 

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр України



Володимир Гройсман:
прем'єр-міністр України

Володимир Гройсман – український політик, екс-мер міста Вінниця, екс-голова Верховної Ради України 8 скликання. Чинний прем'єр-міністр України.

Народився 20 січня 1978 року в місті Вінниця. У 1994 році Володимир закінчив Вінницьку середню школу № 35. У 2003 році закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю "юриспруденція". Диплом магістра отримав в 2010 році в Національній академії державного управління при президентові України за спеціальністю "управління суспільним розвитком" зі спеціалізацією "управління на регіональному і місцевому рівнях".

У 2002 році Гройсман, перемігши на виборах у мажоритарному окрузі № 29, став наймолодшим депутатом Вінницької міської ради. У листопаді 2005 року був обраний секретарем міськради, а також призначений виконуючим обов'язки мера Вінниці. У березні 2006 року обраний мером на виборах до місцевих рад.

31 жовтня 2010 року відбулися прямі вибори міського голови обласного центру. Набравши 77,8% голосів, Гройсман знову зайняв цей пост. На посаді міського голови займався реформуванням місцевого управління.

Після Революції гідності в лютому 2014 року був запрошений зайняти посаду віце-прем'єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в уряді Арсенія Яценюка. Завданням Гройсмана у Кабміні було забезпечення децентралізації влади та реформа місцевого самоврядування. Залишив посаду 1 серпня 2014 року.

Балотувався на парламентських виборах восени 2014 року від партії "Блок Петра Порошенка". У списку отримав 4 номер. 27 листопада був обраний спікером українського парламенту. З 31 березня 2015 року очолив Конституційну комісію з розробки змін до Конституції України.

14 квітня 2016 року обраний прем'єр-міністром України після відставки Арсенія Яценюка.

Одружений. Разом з дружиною Оленою виховує трьох дітей – доньок Юлію і Христину і сина Давида.

Нагороджений орденами "За заслуги" ІІ і ІІІ ступеня та Кавалерським Хрестом Ордена Заслуги Республіки Польща.

https://ua.112.ua/profiles/volodymyr-hroisman-353.html

Як би жила Україна, якби 10 останніх років проводила реформи
 11 квітня 2017

Фрагмент прес-конференції Володимира Гройсмана, яку транслював телеканал "112 Україна"

Якби останнє десятиріччя ми проводили системні реформи в країні, з 2007 по 2017 рік, який би ми мали сьогодні результат для нашої країни?

Ми можемо взяти з вами питання українських доріг. Якби у 2007 році ми розпочали реформу, утворили б державний фонд, провели б децентралізацію, зробили б нові інструменти фінансування, приділили б належну увагу безпеці дорожнього руху, ми б отримали абсолютно зрозумілий результат. Ми сьогодні з вами маємо 95% доріг у незадовільному стані. Якби у 2007 році, 10 років тому, було ухвалено рішення, ми б сьогодні мали 10% доріг, які були б у незадовільному стані. Українці їздили б по нормальних дорогах. Це абсолютно було б можливим.

Новини за темою: Гройсман: В Україні у 2017 році треба провести п'ять реформ

Дуже важливо сьогодні не стільки формувати план на сьогодні, скільки від сьогодні і на майбутнє створити абсолютно прогнозовану програму дій, яка дасть можливість нам просто змінити ситуацію в країні в кращу сторону. Подивіться на єдину ціну на газ, яка була встановлена, і фактично відновлено видобуток українського газу. Щоб у нас з вами було, якби ми у 2007 році провели цю реформу? У 2017 році ми б мали з вами абсолютно іншу ситуацію. По-перше, ми б не втратили 53 млрд доларів. 53 млрд доларів – це ті втрати, які ми, на превеликий жаль, зазнали через невигідні умови постачання газу і багато інших речей, в тому числі через занижену вартість і неефективне використання українських ресурсів. За 25 років видобуток українського газу фактично впав з 55 млрд на 20 млрд, де державний газ становить 14 млрд кубів. Тобто йдеться про те, що якби ми у 2007 році провели реформу енергетичного сектору, сьогодні ми були б енергетично незалежними і сильними, що є дуже важливо.

Візьмемо наступне питання - проведення медичної реформи. Що ми маємо сьогодні? Розвалені лікарні, люди обмежують себе в медичних послугах, система є абсолютно недієздатною, люди навіть не мають доступу до нормальної медицини, ми маємо великий рівень смертності. А якби у 2007 році ми розпочали реформу? Реформу, яку сьогодні пропонує наш уряд, ми б отримали абсолютно чіткий зрозумілий результат. Ми сьогодні маємо тривалість життя українців 71 рік у середньому. Це абсолютно несправедливо. Якщо б ми провели реформу, люди жили б 78-80 років. Більше того, якщо б ми запровадили систему страхової медицини, то сьогодні вона б ефективно працювала.

Новини за темою: Посли країн G7 підтримали реформу охорони здоров'я в Україні, яку запропонувала Супрун

Подивіться, якби ми 10 років тому запровадили те, що сьогодні ми робимо у сфері лікування серцево-судинних захворювань, а 68% смертності в Україні саме від серцевих захворювань. У той час в ЄС 37% людей помирають від цих хвороб, тобто фактично вони живуть довше, і в них не така висока смертність, як у нас. Це наслідок того, що були відсутні реформи, а був "оголтілий" популізм, як я його називаю, і фактично відсутність системи мислення в самій державі. Крім того, ми б отримали нормальну заробітну плату лікарів сьогодні, якби систему було реформовано. Мінімум лікарі отримували б, за нашими розрахунками, від 10 до 12 тис. грн, що сьогодні для них є абсолютно неможливим. Але в майбутньому, ми вважаємо, це абсолютно досяжними цифрами. Більше того, навіть у Польщі, яка реформована, по 4 тис. медпрепаратів відшкодовується вартість. А ми тільки в цьому році запроваджуємо реімбурсацію? і ми зможемо змінити ситуацію достатньо серйозно. Але водночас 90% українців відмовляються від лікування, тому що для них це сьогодні дорого. Ми маємо змінити цю систему і провести необхідні зміни і реформи.

Подивіться уважно, знову-таки, на 10 років тому. У нас не було системи приватизації, я би сказав, не те, що приватизації, а продажу неефективно функціонуючих підприємств, які належать сьогодні державі. Подивіться на статистику, що ми маємо за цих останні 10 років? 3,5 тис. підприємств – це безкомунальні підприємства, тільки державні підприємства, 51% цих підприємств реально працює, 49% просто не працюють, і невідомо, що з ними відбувається. Ними керувати просто неможливо, такою кількістю підприємств.

Новини за темою: Гройсман: Пенсійна реформа передбачає підвищення пенсій з жовтня і скасування їхнього оподаткування

Наступна позиція - якби ми продали неефективні активи. Ми би отримали з вами інвестиції в ці підприємства, їхню модернізацію, створення робочих місць, і найголовніше, ці підприємства були би конкурентними і впливали на ріст національної економіки, тобто фактично були б нові робочі місця. А за 10 років це втрачена можливість, і ми отримали серйозні втрати, в тому числі, внаслідок корупції на державних підприємствах. Україна втратила 82 млрд грн. Тільки збитків. Додайте сюди 53 млрд доларів, які ми втратили за 10 років і через газ, і подивіться, скільки б ми могли зробити для країни за цей період. А це була втрачена можливість. Тому ми в майбутньому не маємо права втрачати можливості. Подивіться, 32% державних підприємств прибуткові. Ми розуміємо, що приватні підприємства, які сьогодні працюють, є прибутковими, якісь більше, якісь менше. Але говорити про те, що зі 100% компаній України тільки 32% є прибутковими, а 70% неефективними, зрозуміло, що іншого варіанту, як конкурентний продаж ефективним власникам, просто нема.

Те саме стосується і модернізації нашої правової системи і створення нормального бізнес-клімату. Ми все-таки залишаємось сьогодні країною, яку вважають, що вона є недостатньо дружною щодо бізнесу. Це тому, що не було необхідних системних реформ, не якихось окремих популістичних кроків, які можна було зробити сьогодні на сьогодні, а системних реформ. Ми могли б змінити сам інвестиційний клімат, ми отримали б серйозні інвестиції, десятки мільярдів у національну економіку, і відповідно ВВП на душу населення зростав би, і якість життя людей була б іншою.

Питання інфраструктури, децентралізації влади, впровадження нових механізмів. Що відбувалося за останнє десятиріччя? Особливо треба зазначити, що 2014 рік був найважчим за всі ці роки нашої незалежності. Із 2007 року ми могли б забезпечити стале економічне зростання і зробити країну сильною. Натомість до 2014 року країну привели абсолютно слабкою, і фактично ми отримали виклик. Що ми могли б зробити, якби реформу системи ми зробили б тоді, в тому числі провели децентралізацію влади? Сьогодні 75 тис. наших діточок стоять у чергу в садок. Якби ми провели децентралізацію, я вам гарантую, жодної черги в Україні не було б. Наразі ми починаємо її вирішувати. Минулого року тільки децентралізація призвела до зменшення черги на 26 тис. місць у дитячих садочках. За три роки ми цю проблему знімемо. Але, зрозуміло, її можна було б зняти ще у 2007 році. Що б ми мали? Ми б дали доступ дітям до якісної освіти, ми б мали можливість змінити систему освіти і перейти на зовсім інший рівень розвитку наших дітей.

Новини за темою: Гройсман: Кабмін знає, як провести пенсійну реформу без підвищення віку

Я не говорю вже про інклюзивність. Україна абсолютно є недоступною країною для людей з інвалідністю, які мають особливі потреби. Якби ми проводили необхідні зміни і реформи, я переконаний, через децентралізацію, через інклюзив у освіті ми б побудували зовсім інше доступне середовище. Але цього не було зроблено. Це втрачені можливості, на превеликий жаль.

Це декілька слів, які я хотів вам сказати про те, що потрібно сьогодні формувати абсолютно зрозуміле стратегічне бачення. Для мене є дуже важливим, щоб через наступні 10 років, і неважливо, хто буде прем’єр-міністром через 10 років, коли ми будемо аналізувати якість життя людей, на цих слайдах ми побачили, що люди живуть довше, якісніше, що ми подолали бідність у більшій її частині та змогли розвинути країну, підняти її на той рівень, на який вона заслуговує. У середині Європи є прекрасна європейська країна, але, на превеликий жаль, люди живуть у цій країні дуже бідно. І ми маємо здолати бідність. Хочу підкреслити, що це можливо зробити абсолютно без будь-яких додаткових потреб.

Володимир Гройсман
https://ua.112.ua/mnenie/yak-by-zhyla-ukraina-iakby-10-ostannikh-rokiv-provodyla-reformy-383678.html

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман і його роздуми (ч.2)




- Це правда, що восени Ви хочете підвищити не лише мінімальну зарплату, а й пенсії?

- Це правда, про пенсії. Нам потрібно змінити пенсійну систему. Дефіцит цієї системи (це кошти, яких немає в Пенсійному фонді) - 5,5 млрд дол. А наступного року, якщо не змінити, – це 7 млрд дол. 80% українських пенсіонерів живуть за межею бідності, і моє персональне завдання – витягти їх звідти, дати можливість, щоби постійно пенсія оновлювалася, щоби вона зростала. Цей комплекс законів, який ми внесли, дає можливість вже з 1 жовтня підвищити пенсії 9 млн пенсіонерів з 12. Системно підняти, а не зробити разову подачку. Це означає, що ми повертаємо повагу до людини праці – якщо ти заробив, то отримай свою пенсію. Фактично ми всім категоріям пенсіонерів збільшуємо пенсію. Щойно це зробимо, ми переходимо до підвищення пенсій військовим пенсіонерам, з 1 січня 18-го року. Тобто ми охопимо абсолютно всіх і зробимо так, що ця система буде сталою, і за 7-10 років дефіцит буде або нульовий, за рахунок детінізації, або мінімальний. Це дасть можливість і людям, котрі працюють сьогодні, і пенсіонерам впевнитися в тому, що їхні кошти буде захищено.

- Перед голосуванням щодо прем’єрства в Раді Ви сказали, що покажете нардепам, що таке керувати державою. Вже показали чи ще ні?

- Ця фраза була відповіддю на те, що я не чув, яке запитання мені поставили. Але насправді для мене якісно управляти країною – управляти по совісті, чесно, якісно, професійно. Служити - і це найголовніше. Коли ти служиш сьогодні, завтра, післязавтра – завжди буде результат. І я на цей результат повністю налаштований. Мені 39 років, і я хочу, щоб Україна досягла успіху. Якщо я зможу своїми зусиллями бути до цього причетним – це для мене найвища винагорода. Я – системна людина і вважаю, що будь яка людина створює системи. Фактично нам треба багато чого змінити в системі державного управління. І, до речі, з 1 травня наш уряд розпочав цю масштабну реформу. Результат буде. Не за один рік, але буде. Вже восени до уряду прийдуть 1000 нових кадрів, бажаючих змін. Ці люди вже будуть мати конкурентну зарплату, тому що ми підтягнули ресурси ЄС. Це – агенти змін у самій системі управління. Ми будемо реформувати 10 міністерств. Майже половину уряду буде реформовано. Це буде абсолютна нова структура самих міністерств. Результат буде – нам треба тільки об’єднуватися та йти вперед. Але нам треба винести за дужки популізм, тому що нічого доброго він не принесе.

- Чим на сьогодні Ви як прем’єр-міністр найбільше пишаєтеся?

- Нашою прекрасною державою і нашими прекрасними людьми. Україною і українцями. Мені не має чого відвертати від людей очі – і це найголовніше. І це для мене дуже важливо. Немає нічого, чим би я завинив перед людьми, навмисно. Те, що нам вдалося зробити за цей рік, треба віднести і до попереднього уряду, тому що було зроблено низку жорстких кроків, урядом Яценюка, для макроекономічної стабілізації. Нам вдалося відновити економічне зростання, ми підвищили вдвічі мінімальну зарплату, відновили будівництво українських доріг. Ми створили низку програм для розвитку економіки, наприклад, програму підтримки сільгоспмашинобудування. Ми розпочали реформу державної служби, і це принесе свій результат, тому що державні послуги будуть якісними. Ми змінили систему закупівель, вийшли з абсолютно чіткими реформами і змінами в пенсійній системі, в системі освіти і в системі охорони здоров’я. Я вважаю, що у вересні маємо ці три надважливі теми довести до логічного завершення. Не все залежить від мене, від уряду. Нам потрібна підтримка парламенту. Але я готовий персонально відповідати за практичну реалізацію. Якщо пенсійну реформу схвалить парламент, я готовий відповідати за кожен місяць її впровадження. Я знаю, що ми тут досягнемо успіху.

- Нехай би міністри отримували великі зарплати, 10-30 тис. дол., і соцпакети, але якщо крадеш – ґрати. Чи можливо таке зробити?

- 10-30 тис. дол. ми не можемо собі дозволити. Але я би мріяв про зарплати українців, які б дорівнювали тисячам доларів. Щодо зарплати чиновників, то заплата — це добре, але це не все. Має бути відповідальність, має бути доброзичлива система як до чиновника, так і до людини. У нас система пострадянська – влада має тиснути на людей. Так неправильно. Я завжди робив ці системи прозорими, відкритими і доброзичливими, для людини. У 2006 році я привіз міжнародний аудит, зібрав всю мерію, і консультанти сказали, що ми маємо бути клієнтоорієнтованими. Клієнт – це той, кому ми надаємо послуги. Кожен українець — споживач тих послуг, які надає влада, в тому числі. І ці повноваження мають бути якісними. Треба змінювати систему управління державою, приводити нові кваліфіковані кадри. Це питання підготовки і відповідної мотивації, в тому числі щодо заробітної плати.

- Які у Вас відносини з українськими олігархами? Чи намагаються вони на Вас впливати, тиснути, і чи це їм вдається?

- Особливих взаємин ніяких немає. Я багатьох знаю, але дуже добре, що я ні від кого не залежу. Взагалі я думаю, що всі зацікавлені сьогодні, щоби економіка України зростала, тоді їхні активи будуть коштувати більше. У більшості принаймні має бути такий здоровий погляд на розвиток ситуації в країні. Але вони вже точно розуміють, що зловживаннями якимись чи чимось іншим побудувати щось стійке неможливо. Тому, з одного боку, потрібно змінювати структуру економіки, з сировинного типу, який ми маємо сьогодні, на створення доданої вартості всередині країни. Тоді українці будуть повертатися додому та отримувати нормальну заробітну плату. З іншого боку, треба розвивати малий і середній бізнес. Для мене надзвичайно важливими є зліт фермерства, малі та великі підприємства, які починають створювати додану вартість і якісний український продукт. Такі підприємства треба розвивати, давати їм доступ до кредитних ресурсів, давати їм можливості до зростання.

- Чому Ви категорично проти продажу землі?

- Я би сказав не так. Я проти дискусії "мораторій - не мораторій". Я за те, щоби українська земля була інструментом відродження українського фермерства. Тому що в нас іноді дивляться на землю, як на поле, на якому требі посіяти, зібрати, відвезти до порту, відправити до іншої країни та отримати валюту. Для мене село, аграрний сектор — зовсім інше. Це село, де живуть люди, це їхній розвиток території, і це аграрний комплекс. Найголовніше — якщо розвиток фермерства накласти на можливості децентралізації, — це колосальний кошт для відновлення українського села. Я переконаний, що після того, як ми ухвалили рішення про децентралізацію і створення об’єднаних громад, ми багато сіл врятували від знищення. Там є добра динаміка, і ми будемо її підсилювати, для того щоби місцеві громади почали розвиватися. Але одночасно треба підвищувати відповідальність людей на місцях. Вони повинні розуміти, що мають служити людям, які їх обирають.

- Про що Ви спілкуєтеся з І. Маском?

- Я запропонував, щоб "Тесла" розглянула Україну як країну, в якій багато чого можна зробити, в тому числі в енергетиці. Я нещодавно створив Раду інновацій, тому що вважаю, що ми маємо величезний інтелектуальний потенціал, але в нас усередині країни немає механізму, щоб ти міг розробити, впровадити, продати. Рада інновацій повинна створити національне законодавство, стимули мотивації, захистити наших науковців і наші інновації, щоб ми створили український продукт.

- Що треба зробити, щоб люди, які поїхали з України, повернулися?

- Тільки якість. Мають бути нормальна конкурентна робота, гарна освіта, гарна охорона здоров’я, якісні державні послуги. Кожен має себе знайти у своїй рідній країні. Унікальний наш випадок у тому, що ми маємо свою державу з величезним якісним потенціалом. Я вважаю, що те десятиліття втрачених можливостей і призвело до того, що анексовано Крим, окуповано частину Донбасу. Ми мали бути сильнішими, а в нас дуже часто пости займають хапуги. Була політика на знищення держави зсередини. У тому числі повністю централізація і корупція. Замість того, щоб розвивати економіку й інвестувати в людей, інвестували в себе і збагачувалися.

- Чи можливий для України сьогодні чи завтра план Маршалла?

- Це дуже добра ідея, і ми її відпрацьовували ще в першому уряді Яценюка з нашими європейськими партнерами. Але тоді це не склалося. Я вважаю, що ця ідея є дуже прийнятною, і ЄНП включила це до своїх програмних цілей. Я би хотів, щоб цю ідею реалізували.

- Німеччині дали 13 млрд (сьогодні це 130 млрд). Чи можливо, щоб Україні дали 130 млрд?

- Так ставити запитання "дали Україні" трошки принизливо. Підтримати сьогодні Україну, щоби ми почали більш швидко розвиватися – я вважаю, що весь цивілізований світ мав би до цього поставитися з повагою. Я був у Лондоні на конференції з реформ в Україні, і один з представників північних країн виступив і сказав, що "ми хочемо більше за більше. Більше реформ, більше змін – а ми більше підтримки". Я сказав, що я теж того хочу, тому якщо ми робимо якусь системну реформу, то розуміємо, що левова частка інвестицій у цю реформу має бути за Україною. Але якщо вони хочуть підтримати нас "під ключ" тієї чи іншої реформи, то допоможіть нам, наприклад, переобладнати заклади охорони здоров’я, змінити систему підготовки навчальних кадрів, їхньої оцінки тощо. Люди хочуть жити сьогодні, а не хочуть чекати 15 років, щоб ми оволоділи технологіями. І тоді я буду розуміти, що це "більше за більше".

- Україна знала часи дніпропетровських, донецьких. Чи можна тепер казати, що настав час вінницьких?

- Величезне перебільшення. Я думаю, що це більше відголос дніпропетровських і донецьких. Для мене, ментально, Україна єдина, неподільна. Але щодо вихідців з Вінниччини, тих, хто там народився, то це тільки я і два міністри уряду. Але цей поділ "вінницькі – не вінницькі" — така дурниця. Не можна так людей ділити.

- Чи будете Ви виставляти свою кандидатуру на пост президента на чергових чи, можливо, позачергових президентських виборах?

- Я вважаю, що вибори парламенту і президента мають відбутися вчасно і в рамках законодавства. За цих два роки треба дуже багато зробити в країні, і я більше відчуваю свою ефективність саме у виконавчій гілці влади. Тому таких планів в мене нема.

- Тобто президентом України Ви себе не бачите?

- Ні.

- Хто був, на Вашу думку, кращим прем’єром України?

- Я не хочу давати оцінок. Кожен повинен мати свою історичну відповідальність за той чи інший період часу. Була низка прем’єрів, які були абсолютно неефективними, які, замість того щоб розвивати країну, займалися чимось іншим. І це інше привело нашу прекрасну країну до слабкості. Я працював мером з 2006 по 2015 рік і пам’ятаю всі ці періоди. Можу сказати, що спільно зі своєю командою робив певні позитивні речі та успіхи не тому, що мені хтось допомагав, а навпаки. Тому що я боровся – кожне рішення потрібно було просто вигризати. Центральна влада все більше забирала можливості у міських громад, стискала. Мене це настільки збурювало, що для мене це був серйозний виклик. І коли мені в кінці лютого 2014 року зателефонував А. Яценюк, він мені сказав: "підеш зі мною рятувати країну?" Я сказав, що я можу піти за однієї умови, що я зможу реалізувати те, чим живу, і те, у що вірю, – децентралізацію. Я приїхав, ми поговорили, я розказав, як я це бачу, і він сказав, що це нормальна історія і що її треба робити.

- Ви людина, яка рухається і щось робить. У Вас є мрія увійти коли-небудь у підручники української історії?

- Я хочу бути дотичним до успіху України. Запишуть це в підручник історії чи не запишуть… дуже важко розраховувати на величезну справедливість. Але дуже хочеться бути дотичним, тому що, напевно, навіть більш ціннішим буде те, що завдяки нашим рішенням мільйони людей житимуть краще.

- Ви жорстка людина чи більш схильні до компромісів?

- Без жорсткості важко щось зробити, з одного боку, а з іншого — компроміс не завжди є правильним виходом із ситуації. Немає компромісів із совістю, в позиції між добром і злом. Тобто це має бути розумний підхід, і якщо рішення прийнято, то воно жорстко має бути реалізовано. Іншого просто немає. Це принцип, який має бути впроваджений за всіма напрямами.

- Київ — це вже Ваше місто чи ні?

- Я взагалі люблю міста, селища, середовища громад, де живуть люди. Я три роки живу в Києві, це прекрасне місто. Я розумію, що дуже багато треба зробити, і тепер, в умовах децентралізації, є такі можливості.

- Ви відчуваєте, що Ви киянин?

- Я не відчуваю, що я киянин. Я відчуваю, що я українець, і люблю всі міста. Я не можу бути несправедливим, як прем’єр-міністр, і сказати, що я люблю одне місто і не люблю інше. Я багато їжджу країною, бачу міста – вони різні. Але в нас величезний потенціал, що на сході, що на заході, що в центрі, на півночі, на півдні. У нас прекрасні громади, і я взагалі люблю просто Україну.

- Скільки годин триває Ваш робочий день?

- Як правило, розпочинається о 8-9-й, завершується о 21-22-й, але може бути і перша, і друга.

- Скільки годин на добу Ви спите?

- 6-7. От минулий тиждень я більше п’яти годин не спав.

- Чи є у прем’єр-міністра хвилина на спілкування з дітьми, на кіно, на книжки?

- Родина – це найвища цінність. Насправді я намагаюся завжди, але тут я не доопрацьовую. У мене немає стільки часу, скільки я б хотів, щоби бути разом зі своєю родиною. Це дуже важко.

- Ваш батько сьогодні Вас за щось лає?

- Він завжди мене критикує. У нас дуже добрі з ним стосунки, але бувають дискусії дуже непрості.

- Ви дослухаєтеся до нього?

- Звісно, всі ж дослухаються до батьків. Але в нас з ним є чітка домовленість: він ніколи не розказує мені, що мені треба робити, і це з дитинства. Він завжди мене підтримував, але давав мені можливості для самостійності. Коли мені було 22 роки, я втратив свою маму. 17 років ми вже живемо без мами, тому з батьком я щодня спілкуюсь, телефоную, але бачусь дуже рідко. І це теж величезна проблема.

- Я Вам вдячний за інтерв’ю, бажаю успіху Вам і Україні.

- Бажаю всім нам успіху.
https://ua.112.ua/interview/prezydentom-sebe-ne-bachu-i-na-vybory-ne-pidu-401693.html
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая